12 травня 2021 року відбувся онлайн – семінар на тему “Управління нематеріальною культурною спадщиною, орієнтоване на результат. На прикладі громади Мелітополя”

12 травня 2021 року відбувся онлайн – семінар  на  тему “Управління нематеріальною культурною спадщиною, орієнтоване на результат. На прикладі громади Мелітополя” за  участю  представників робочої групи з підготовки Національного звіту України з питань  імплементації Конвенції ЮНЕСКО про охорону нематеріальної культурної спадщини за період  2016 – 2021 роки

Доповідачами  виступили  – директор науково-методичного центру із дослідження нематеріальної культурної спадщини народів Приазов’я  МДПУ імені Богдана Хмельницького, доцент  – Арабаджи Олена та заступник директора центру  розвитку «Демократія через культуру» Дем’ян Валентина.

Співдоповідачі –

  • Ольга Фоміна – головний спеціаліст відділу культури Мелітопольської міської ради
  • Наталія Вислогузова-Аттар, Софія Ялпачик – члени ГО «Мелітопольське національно-культурне караїмське товариство «Джамаат»
  • Наталія Сапак – доцент Миколаівської філії КНУ культури і мистецтв, голова правління караїмського історико-культурологічного товариства «Мурат»

Учасникам  семінару було презентовано   роботу  Науково-методичного центру із дослідження нематеріальної – культурної спадщини МДПУ імені Богдана Хмельницького та  ряд заходів, що  спрямовано на інвентаризацію караїмської кухні, елемента  нематеріальної культурної спадщини «Традиція приготування ет аяклак (караїмського пиріжка з м’ясом ). З досвіду караїмів Мелітополя».

За результатами зустрічі всім учасникам робочих  груп будуть надіслані матеріали.

Протягом року Український центр культурних досліджень супроводжуватиме регіональні робочі групи через освітні заходи та консультації в рамках науково-методичного забезпечення імплементації Конвенції ЮНЕСКО 2003 року на регіональному рівні.

Гуцульська овеча бриндзя

Інша  назва: Гуцульська овеча бриндзя

Ареал розповсюдження традиції: Гуцульщина – історико-етнографічна територія України, що займає Рахівський район Закарпатської області, а також частини Івано-Франківської та Чернівецької областей.

У переважній більшості ареал історичного побутування традицій виготовлення гуцульської бриндзі охоплює високогірні місцевості.

Носії традиції: члени громадської спілки «Асоціація виробників традиційних карпатських високогірних 

сирів»:

1) Павлюк Анатолій Михайлович, 08.03.1964;

2) Молдавчук Олексій Олексійович, 21.01.1988;

3) Петрюк Ілля Васильович, 01.08.1976;

4) Кобаса Наталія Юріївна, 28.06.1986;

5) Ліпчак Микола Михайлович, 07.04.1966.

Опис: Гуцульську овечу бриндзю можна сміливо назвати брендом, що популяризує Закарпаття. Традиції виробництва продукту самобутні – йдеться про унікальний овечий сир Українських Карпат, котрий незмінно виготовляється з XV ст.

Оригінальність зумовлена вже тим, що вівці випасаються протягом 120 днів літнього періоду на високогір’ї на висоті не нижче за 700 метрів над рівнем моря.

Бриндзя – улюблена їжа гірських мешканців Закарпаття, яка є обов’язковим компонентом багатьох традиційних страв. Найпопулярніші серед них – банош, кулеша, пироги, галушки, мачанка та гугель. Іноді бриндзю називають білим золотом Карпат, підкреслюючи її поширення у всьому Карпатському регіоні.

Традиція приготування: Приготування гуцульської бриндзі – справжнє дійство. Свіже овече молоко та закваска і досі залишаються незмінними компонентами продукту. До овечого молока, яке проціджують через чисту тканину та смерекові гілки, вівчар додає фермент , так званий кляґ (закваска), добутий зі шлунка молочного ягняти чи теляти.

Технологія виготовлення бриндзі передбачає скисання  нагрітого  молока із кляґом,  відтак – збивання  дерев’яною збеталою (колотівка) та формування  руками вівчаря  великої грудки – будзу, яку  розміщують  на чистому  полотні й  підвішують, щоб стекла  жентиця  (сироватка). Після дозрівання будзу  його перетирають і змішують із сіллю. Так народжується бриндзя.

Процес виготовлення клопіткий і непростий,  потребує спеціальних знань і навиків. При цьому у різних вівчарів існує своя індивідуальна чи родинна специфіка, яка впливає на смакові якості бриндзі. Прикметно, що займаються цією справою винятково чоловіки. Вони кажуть, що бриндзя схожа на жінку: дуже ніжна, тому, щоб її приготувати,   потрібні   чоловічі руки. Основними  органолептичними показниками гуцульської  бриндзі  є домінуючий молочний смак, котрий включає м’яку  кислотність,  різні види вершків  та  топленого  масла, відчутний смак гірських рослин та сіна.

Інформацію надано Закарпатським обласним організаційно – методичним  центром культури 

Регіональна представниця Українського центру культурних досліджень взяла участь у засіданні круглого столу «Ромська громада Дніпра: традиції, здобутки, подолання стереотипів»

8 квітня 2021 року, у Міжнародний день ромів, у виставковій залі Дніпропетровського національногоісторичного музею ім. Д.І. Яворницького відбувсякруглий стіл «Ромська громада Дніпра: традиції, здобутки, подолання стереотипів».

Учасників заходу привітала заступниця начальника управління культури Дніпропетровської ОДА, начальниця відділу у справах національностей і релігій  пані Світлана Світлічна.

Далі спікери круглого столу обговорювалирізноманітні питання щодо історичного  розвитку  ромської громади, зокрема Василь Білоус, магістр державного управління (разом із братом він є засновником й керівником громадської організації «Амаре Мануша»), говорив про правовий захист ромів.

Наталія Шуліка, радниця голови Дніпропетровськоїобласної державної адміністрації з гендерних питань, підіймала проблеми гендерної рівності, з якими стикаються ромські жінки.

Працівники Дніпропетровської обласної бібліотекидля молоді імені М. Свєтлова презентувала колекцію друкованих видань з ромської тематики та представили матеріали з фондів музею.

Український Центр культурних досліджень (УЦКД)представляла регіональна представниця Херсонської, Миколаївської, Запорізької та Дніпропетровської областей, заслужена діячка мистецтв України Світлана Думинська.

Пані Світлана презентувала роботу УЦКД, як уповноваженої Міністерством культури та інформаційної політики України установи нанауково-методичнезабезпечення реалізації Конвенцій ЮНЕСКО «Про охорону нематкріальної культурної спадщини» та «Про охорону та заохочення розмаїття форм культурного самовираження».

Світлана Думинська розповіла про можливості і необхідність активно долучатися ромським громадам до популяризації нематеріальної культурної спадщини ромів. Інформуючи присутніх про Конвенцію ЮНЕСКО «Про охорону та заохочення розмаїття форм культурного самовираження» наголошувала на її головних принципах: повазі до прав людини та основоположних свобод, рівної гідності й поваги до всіх культур, а також на визнанні  особливої ролі громадянського суспільства в охороні та заохоченні розмаїття форм культурного самовираження.

«Ромська культура яскрава і самобутня, її потрібно вивчати та популяризувати і УЦКД готовий до такої співпраці. Про це ми вже говорили з Дмитром Романчуком, старшим науковим співробітником історичного музею ім. Д.І.Яворницького під час заходу»,- наголосила Світлана Думинська.


Також, до Міжнародного дня ромів у
стінах музею було відкрито  виставку картин ромського художника Тиберія Йонаша та його учнів — вихованців школи «Ром Арт» із Мукачевого. У Дніпрі ця виставка вперше, але роботи вже демонструвалися в інших українських містах. В планах – відкриття виставки в країнах Європи.

«Це для мене дуже важлива подія. Нашу школу в Дніпрі теж можуть подивитись, виставку наших робіт. З 2017 року ми кожен рік робимо по дві виставки», – сказав Тиберій Йонаш у дистанційномувідео-форматі.

Нагадаємо, що 8 квітня 2021 року, рівно 50 років тому відбувся  І Всесвітній ромський конгрес в Лондоні, на якому були прийняті найважливіші  рішення для ромів, в тому числі затверджена національна символіка. Згодом, до цього дня буде приурочене Міжнародне свято – День ромів.

Саме в цей день по всьому світу відбуваються заходи, присвячені здобуткам і проблемам, з якими стикаються роми.

У Дніпрі такі заходи провели Дніпропетровський національний історичний музей ім.  Д.І. Яворницького за участі активістів ромської громади Дніпра, за підтримки обласної влади, фонду Відродження та ГО «Ром Арт».

Фото – Дніпропетровський історичний музей ім. Д.І Яворницького

08 квітня 2021 року відбувся семінар за участю представників робочої групи з підготовки Національного звіту України з питань імплементації Конвенції ЮНЕСКО про охорону нематеріальної культурної спадщини за період 2016 – 2021 роки

54  учасники та  учасниці семінару були делеговані обласними державними адміністраціями для підготовки  Національного звіту України з питань  імплементації Конвенції ЮНЕСКО про охорону нематеріальної культурної спадщини за період  2016 – 2021 р.

Під час семінару – директор Одеського  обласного центру  української культури Валентина Вітос поділилась  результатами та  напрацюваннями  процесу інвентаризації елементів нематеріальної  культурної спадщини, який наразі  триває на  Одещині та наголосила   на тому, що інвентаризація сприяє підвищенню обізнаності та поширенню знань про наявні елементи нематеріальної культурної спадщини  в регіоні .

Також  Валентина  Вітос поінформувала учасників  про  серію семінарів  по проведенню інвентаризації, які  будуть реалізуватись  спільно з громадською організацією «Центр розвитку Демократія через культуру. Семінари  розпочнуться  19 – 20 квітня  в он-лайн   форматі.

Заступник директора з креативного менеджменту Українського центру  культурних досліджень Олена Іщенко проговорила з учасниками робочої групи проміжкові результати заповнення  робочих таблиць, та вкотре наголосила на  надзвичайно  важливій участі  регіонів  у підготовці Національного звіту щодо  імплементації  Конвенції.

За результатами зустрічі всім учасникам робочих  груп будуть надіслані робочі  матеріали.

Протягом року Український центр культурних досліджень супроводжуватиме регіональні робочі групи через освітні заходи та консультації в рамках науково-методичного забезпечення імплементації Конвенції ЮНЕСКО 2003 року на регіональному рівні.

Онлайн семінар на тему «Гендерна рівність» для робочих груп, що на рівні обласних державних адміністрацій готують моніторингову інформацію для національного звіту в ЮНЕСКО щодо Конвенції 2005 року «Про охорону та заохочення розмаїття форм культурного самовираження»

5 квітня 2021 року ДУ «Український центр культурних досліджень» було проведено онлайн семінар на тему «Гендерна рівність» для робочих груп, що на рівні обласних державних адміністрацій готують моніторингову інформацію для національного звіту в ЮНЕСКО щодо Конвенції 2005 року «Про охорону та заохочення розмаїття форм культурного самовираження».

Як відомо, цей документ Україна підписала у числі 146 держав та ратифікувала Законом N1811-VI (1811-17) від 20.01.2010 року. Наказом № 907 від 9 жовтня 2018 року Міністерство культури України уповноважило ДУ«Український центр культурних досліджень» на науково-методичне забезпечення та здійснення моніторингу імплементації Конвенції 2005 року в Україні.

Спікерами семінару були:

Ігор Гармаш, регіональний представник ДУ «Український центр культурних досліджень»;
Богдана Стельмах, експертка з гендерних питань, фахівчиня з PR і медіа-комунікацій, дослідниця гендерної чутливості ЗМІ.
Ірина Каць, начальниця відділу регіональної політики та координації реформ у сфері культури, регіональний представник ДУ «Український центр культурних досліджень»;

У заході взяли участь 51 представник і представниця робочих груп з Сумської, Львівської, Полтавської, Чернігівської, Запорізької, Луганської, Дніпропетровської, Івано-Франківської, Донецької, Волинської, Кіровоградської, Рівненської, Тернопільської, Житомирської, Херсонської, Черкаської, Закарпатської, Чернівецької областей.

Ірина Каць звернула увагу присутніх на важливість підготовки якісного звіту, що включає 11 напрямків моніторингу. Повідомила, що всіх чекає низка семінарів по кожній з тем, що направлені на полегшення збору та обробки інформації на рівні регіонів.

Богдана Стельмах допомогла розібратися з аспектами гендерної політики у світі та Україні, навела статистичні дані щодо впровадження гендерної рівності та приклади стереотипів, що заважають розвиватися громадянському суспільству.

Ігор Гармаш провів аналіз попередньо зібраної інформації, вказав на моменти, що потребують доопрацювання. Надав рекомендації, яким чином і де саме знаходити потрібну інформацію для звіту.

Присутні на семінарі регіональні представники ДУ«Український центр культурних досліджень» підтвердили готовність надавати консультативну допомогу робочим групам у регіонах, над якими вони мають кураторство.

Традиція виробництва винних дріжджів. Випікання домашнього хліба на винних дріжджах

Ареал розповсюдження традиції. С.Криничне, Болградський район Одеської області.

Носії традиції. Традиції випікання домашнього хліба на винних дріжджах зберігаються в сім’ї  Тетяни Янчевої, жительки с. Криничне.

Опис. Бессарабія знана своїми безмежними виноградниками та смачними винами, тому використання винних дріжджів при випіканнідомашнього хліба має тут давню традицію.  Саме в с.Криничне, де проживають нащадки болгарських переселенців,  Тетяна Янчева, зберігаючи досвід своїх бабусь на протязі багатьох років,  популяризує цю стародавню традицію виробництва запашного та корисного хліба. Нажаль сучасне покоління господинь майже не випікає домашній хліб на натуральних заквасках, тому традиції і знання поволі зникають.    «Хлібна Къща» – так лагідно називає пані Тетяна свій дім, який вона перетворила на справжній музей історії села та болгарських культурних традицій. Крім хлібних традицій в «Хлібній Къще» зібрано велику колекцію стародавніх тканих рушників, традиційного одягу болгарських переселенців, пані Тетяна дбайливо збирає народні пісні та обряди. Збереження традицій та історичної пам’яті – головний сенс життя для пані Тетяни. В Хлібній Къще не лише використовується старовинне знаряддя для приготування тіста та випікання   хлібу, яке пані Тетяна зберігає від своїх бабусі і матусі, а йтрадиційна піч-соба, яка раніше була в кожній бессарабській родині. Це така унікальна піч, розміри якої дозволяють готувати страви та випікати хліби у великих формах. Цей хліб має неповторний смак та особливу текстуру.

Традиція приготування. Винні дріжджі та їх виробництво можливо лише в сезон збору винограду. Дріжджі містяться на поверхні виноградних ягід. Пані Тетяна для себе традиційно готує сухі винні дріжджі, які можуть зберігатись до наступного врожаю. Приготування домашнього хліба в болгарських сімях має довгу традицію. Кожне родинне або релігійне свято мало свій особливий обрядовий хліб. З часом ця традиція поволі зникає, бо така технологія потребує особливих умінь і тривалого часу для приготування. Саме пошуку, відродженню та збереженню рецептів обрядових хлібів приділяють багато часу  в сім’ї Тетяни Янчевої. Це  і весільний хліб, і Великодній хліб, і хліб на свято Тріфон Зарізан, і на День Георгія Побідоносця. Кожний хліб має свій особливий ритуал приготування та споживання, унікальну форму та смак. Саме дотримання всіх цих канонів дозволяє зберігати традицію в  Хлібній Къще.

Інформацію надано Тетяною Янчевою, засновницею приватного музею болгарських традицій та історії с. Криничне «Хлібна къща»

За матеріалами дослідження Світлани Злобіної, авторки проекту TasteUA

 

Конвенція ЮНЕСКО 2005 року, як основа для стійких систем управління культурою

 

25 березня 2021 року в онлайн форматі відбувся семінар«Базові концепти Конвенції ЮНЕСКО 2005 року «Про охорону та заохочення розмаїття форм культурного самовираження». У семінарі взяли участь представникирегіональних робочих груп, що створені на базі обласних державних адміністрацій для моніторингу виконання Конвенції ЮНЕСКО 2005 року «Про охорону та заохочення розмаїття форм культурного самовираження» на регіональному рівні.

Семінар відбувся в рамках методичного та просвітницького супроводу реалізації Конвенції ЮНЕСКО 2005 року на який уповноважено Український центр культурних досліджень (УЦКД), відповідно до Наказу Міністерства культури України № 907 від  19.10.2018 року.

Ірина Каць – начальниця відділу з питань регіональної політики та координації реформи у сфері культури УЦКДнадала учасникам семінару роз’яснення щодо основнихположень Конвенції, зокрема:

керівних принципів;
ключових визначень та понять;
засобів заохочення форм культурного самовираження;
освіти й підвищення інформованості громадськості;
участі громадянського суспільства.

Нагадаємо, що до 15 квітня 2021 Українським центромкультурних досліджень проводився моніторинг стану імплементації Конвенції та виявлення кращих практик з охорони та заохочення розмаїття форм культурного самовираження на регіональному рівні.

З коротким оглядом отриманої інформації з регіонів та попередніми рекомендаціями щодо доопрацювання цієї інформації виступили регіональні представники УЦКД.

Підводячи підсумки, Ірина Френкель, директорка Українського центру культурних досліджень зазначила, що регіони мають достатньо передових практик з охорони та заохочення розмаїття форм культурного самовираження, які можуть достойно представити Україну на міжнародному рівні й заохотила представників регіональних робочих груп якісно попрацювати над дослідженням та належним оформленням таких практик.

Протягом року Український центр культурних досліджень супроводжуватиме регіональні робочі групи через освітні заходи та консультації в рамках науково-методичного забезпечення імплементації Конвенції ЮНЕСКО 2005 року на регіональному рівні.

Вже 05 квітня відбудеться семінар за напрямком моніторингу «Гендерна рівність».

24 березня 2021 року відбувся установчий семінар за участю представників робочої групи з підготовки Національного звіту України з питань імплементації Конвенції ЮНЕСКО про охорону нематеріальної культурної спадщини за період 2016 – 2021 роки

Відповідно до Наказу Міністерства культури України № 547 від  27.07.2015 року  Український центр культурних досліджень уповноважено на науково –методичне забезпечення реалізації Конвенції ЮНЕСКО про охорону нематеріальної культурної спадщини.

В установчому інформаційному он-лайн семінарі 24 березня 2021 року взяли участьпредставники робочої групи, що були делеговані обласними державними адміністраціями для підготовки Національного звіту України з питань  імплементації Конвенції ЮНЕСКО про охорону нематеріальної культурної спадщини за період  2016 – 2021 роки, представники  Міністерства культури та  інформаційної політики  України, регіональні  представники УЦКД

До  учасників звернулась з вітальним  словом начальник головного управління охорони  культурної спадщини та  музеїв Директорату культурної спадщини та  музеїв Міністерства культури та інформаційної політики  України Юлія Нечипоренко та  поінформувала  учасників  про терміни   подання Національного звіту України з питань  імплементації Конвенції ЮНЕСКО про охорону нематеріальної культурної спадщини за період  2016 – 2021 роки – до 15 грудня 2021 року. Вона  також  зауважила про надзвичайно  важливу участь  регіонів  у підготовці Національного звіту щодо  імплементації  Конвенції.

Директор Українського центру культурних досліджень Ірина Френкель, звертаючись до учасників робочої групи, наголосила на міжсекторальній співпраці під час заповнення  моніторингових таблиць  та  якісній  підготовці  Національного звіту.

Модератор зустрічі Олена Іщенко заступник директора з креативного Українського центру культурних досліджень презентувала учасникам робочої групи форму за якою буде збиратись інформація для Національного звіту України , план семінарів, робочу карту підготовки  звіту.

Наталія Морозовазавідувач відділу нематеріальної культурної спадщини УЦКД представила учасникам першу робочу таблицю для заповнення та  окреслила ключові моменти, на які треба звернути увагупід час заповнення форми.

Ірина Каць – начальник відділу з питань регіональної політики та координації реформи у сфері культури УЦКД надала технічні  рекомендації щодо заповнення  форм та звернула увагу на терміни заповнення моніторингових таблиць.

Протягом року Український центр культурних досліджень супроводжуватиме регіональні робочі групи через освітні заходи та консультації в рамках науково-методичного забезпечення імплементації Конвенції ЮНЕСКО 2003 року на регіональному рівні.

Учасникам були представлені регіональні  представники Українського центру  культурних  досліджень для налагодження комунікації та індивідуальних консультацій. За  результатами зустрічі всім учасникам робочих  груп будуть надіслані  робочі  матеріали.

Гастрономічні вподобання Івана Франка

Іва́н Я́кович Фра́нко́ (27 серпня 1856, с. Нагуєвичі — 28 травня 1916ЛьвівАвстро-Угорщина) — видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцистперекладач, науковець, громадський і політичний діячДоктор філософії (1893), доктор габілітований (1895), дійсний член Наукового товариства імені Шевченка (1899), почесний доктор Харківського університету (1906)[7][8]. Член Всеукраїнського Товариства «Просвіта».

Упродовж своєї понад 40-літньої творчої активності Франко надзвичайно плідно працював як оригінальний письменник (поет, прозаїк, драматург) і перекладач, літературний критик і публіцист, багатогранний науковець — літературо-, мово-, перекладо– й мистецтвознавець, етнолог і фольклорист, історик, соціолог, політолог, економіст, філософ. Його творчий доробок, писаний українською (більшість текстів), польською, німецькою, російською, болгарською, чеською мовами, за приблизними оцінками налічує кілька тисяч творів загальним обсягом понад 100 томів. Усього за життя Франка окремими книгами і брошурами було понад 220 видань, у тому числі понад 60 збірок його оригінальних і перекладних творів різних жанрів. Він був одним із перших професійних українських письменників, тобто заробляв на життя літературною працею.

Про гастрономічні  уподобання  Івана  Франка  читаємо  у матеріалах дослідниці Франкової творчості Наталі Тихолоз. Пані  Наталля випадково натрапила на рецепт іменинного пирога, який Ольга Франко-Хоружинська(дружина Івана Франка) готувала дітям на іменини та дні народження та почала досліджувати кухню родини Франків.

Про «смачні» твори Івана Франка

«Звісно, тема їжі не могла не позначитися на творчості письменника і «смачні» епізоди часто трапляються у творах Франка як от: в оповіданні «Пироги з чорницями» Франко дуже майстерно описав процес приготування вареників, які в Галичині звикли називати пирогами, також не оминув і тему чаювання. У «Сойчиному крилі» в одній із сцен головні герої п’ють чай з смородиновими конфітюрами, між іншим, улюбленими конфітюрами Ольги Франко. А от «найсмачнішим» мʼясним твором Івана Франка є казка «Лис Микита», у якій «м’ясо просто бігає живцем», а в сільських спіжарнях пахне ковбасами, шинками, вуджениною, салом та іншими смаколиками», – розповідає Наталя Тихолоз.

Про культуру харчування

«Дослідники пишуть, що Франко їв ніби від несхочу, був дуже демократичний у споживанні їжі і особливих манер за столом не дотримувався. У молоді роки йому часто закидали брак манер за столом. «Сестра Ольги Рошкевич, коханої Івана Франка, у листах згадує, що коли Франко прийшов до них у гості, то спершу швидко поїв, а потім став з-за столу і почав ходити. На той час така поведінка вважалася неприйнятною», – розповідає Наталя Тихолоз.

Франкова кухня має продовження

«Кухня франкового дому унікальна тим, що це кухня сімейного дому, яка завжди спонукає до інтерактивності, залучення усіх членів сім’ї до процесу приготування їжі, – наголошує Наталя Тихолоз. – Діти Франка продовжили родинну традицію: Анна Франко зафіксувала рецепт іменинного пирога, Петро Франко з дружиною також розвинули кулінарні традиції і опублікували книги з рецептами та порадами, а Франкова онука, Зеня Франко (дочка сина Тараса), мала двох синів, які, попри те, що були кандидатами технічних і математичних наук, славилися випіканням смачних тортів».

Рецепти із майбутньої книги «Кухня Франкового дому»

Іменинний пиріг

Склад: 1 пакетик сухих дріжджів, 1 ложка цукру, 1/2 ложечки соли, 1/2 горнятка молока, 2 горнятка молока, 2 ф. муки, 2-4 яйця, 1/2 горнятка топленого масла.

Для начинки: 1 фунт (1 фунт = 0,45359237 кг.) свинини, 1 цибуля, 1 ложка масла, 2 твердо зварені яйця, 1 сире яйце.

Приготування. Розчинити пакетик сухих дріжджів у півсклянці теплого молока, всипавши туди півложечки соли і ложечку цукру. Коли підійде в теплі, вилляти це в теплу миску, додати ще дві склянки молока і дві склянки муки, розмішати і накривши стирочкою, нехай сходить яку годину. Коли зійде, додати 2 до 4 яйця (коли пиріг солодкий, треба додати ще дві ложки цукру), решту муки і місити. Коли почне відставати від руки, додати півгорнятка топленого масла і знов вимісити. Поставити в тепле місце, нехай підростає з годину. Тісто повинно бути пухке, не густе, бо інакше пиріг буде забитий. Коли тісто підросло, поділити його на три частини (третя трохи менша, на прикрасу). Помастити бляху. Розтачати одну частину і вмістити її зручно у блясі. На неї наложити начинку. Потім розтачати другу частину і прикрити нею начинку.

 Із третьої частини розтачати тонкі валочки, із яких виплести край пирога і виписати ім’я іменинника. Пиріг у блясі лишити ще на півгодини, накривши його. Коли підросте, помастити розколоченим яйцем і поставити на 180˚С та пекти годину. По 3/4 год. можна підсунути на 200 С˚, щоб пиріг гарно зарум’янився.

М’ясна начинка: Можна приготувати день наперед. Січене м’ясо пересмажити на маслі з дрібно січеною цибулею, посолити, а хто любить, то й поперчити, часто мішаючи. Коли всмажиться, відставити. Посікти два твердо зварені яйця і вимішати з м’ясом. Нехай простигне. Перед накладанням на тісто вбити ще одне сире яйце і вимішати, щоб маса держалась купи.

Дактилевий корж

Склад: ½ ф. обібраного і змеленого мигдалю, ½ ф. дактилів (фініків), порізаних на тонкі пасочки, 4 білки, ½ ф. цукру-мучки, бісквіт (андрути–вафлі) або оплаток (тонка біла прісна пластинка хліба, що випікається з білого борошна та без додавання дріжджів) на підставу.

Приготування. Лист (бляху) помастити тоненько олією і виложити андрутами чи оплатками. Холодні білки вбити на тугий шум, додати сок із цитрини й бити дальше збивачем, додаючи ложкою цукор. Коли вже шум убитий, додавати ложкою змелену на машинці мигдаль і легко вимішувати. Вкінці додати дактилі і також легко вимішати. Пекти легко при 350 ст[упнях]. За півгодини заглянути до печі. У глибині тісто повинно бути рожеве, зверху твориться шкаралупа. Якщо так, тоді корж готовий. Дати простигнути. Різати ножем, замоченим у гарячу воду.

Медяник для дітей

Склад:1 ½ горнятка борошна (муки), ½ горнятка меду, ½ горнятка олії, 3 яйця, ½ горнятка цукру, ½ ложечки порошку до печення, тертої шкірки з цитрини.

Приготування. Розтерти в мисці жовтки з цукром на пухку масу (півгодини), додати олію й терти дальше. Окремо загріти мід і трохи підсмажити (вважати, щоб не збіга бо не підгорів), простудити і вляти до маси. Терти дальше, додати цитринової шкірки (на кінець ножа), всипати муку. В ложці води розпустити порошок, вляти й добре вимішати. Вбити білки на шум і легко вимішати. Масу вляти в подовгасту форму і пекти при 180˚С півгодини, щоб тісто зарум’янилось, але не підгоріло.

Начинені баклажани

Склад: 1 великий баклажан, 3–4 ложки доброї олії, 1/2 дрібненько січеної цибулі, 1 зубчик дрібненько січеного часнику, 1/2 фунта (225 г) меленого м’яса (баранини або свинини), 2 ложки тертих сухарів або 3 ложки підвареного рижу, 1 яйце, 2–3 ложки помідорової гущі, а коли хто любить, то квасної сметани замість того.

Приготування. Розрізати вздовж баклажана, вийняти середину, залишаючи шкаралущу на півінча(одиниця виміру, що складає дванадцяту частину фута. Інч (дюйм)=2,54 см. Відповідно півінча=13 мм,- Авт.) завгрубшки і пропарити її солоним окропом. М’якуш із баклажана посікти й у мисці вимішати з цибулею, рисом або тертими сухарями, часником, м’ясом і яйцем. Посолити й поперчити до смаку і злегка вимішувати, поливаючи оливою. Вложити масу в вижолоблені й пропарені (можна також 5 хвилин поварити в окропі) половинки баклажана, полляти помідоровою гущею або сметаною і запекти у печі на 200°С около півгодини. Можна подати для чотирьох осіб.

Порічкове (смородинове) варення

Порічки (смородину) попередньо поколоти. Тоді приготувати сироп (на 1 кг порічок взяти 2 ½ – 3 кг цукру і 3-4 склянки води). Ягоди вкинути в гарячий сироп і варити на повільному вогні. Коли крапля сиропу не розпливається на тарілці – варення готове.

Віденський меланж (кава по-віденськи)

Міцна кава-еспресо з молоком або збитими вершками (можна з цукровою пудрою або ваніллю).

Джерело http://tvoemisto.tv/exclusive/intervyu_tvogo_mista_inshyy_franko_kulinarni_smaky_ta_tradytsii_rodyny_pysmennyka_79842.html

Улюблені страви Тараса Шевченка

Видатний український поет, художник, громадський діяч, перекладач

Незважаючи на короткий життєвий шлях, Тарас Шевченко залишив великий спадок у літературі і художньому мистецтві. Шевченко писав в жанрі поеми, балади, повісті. Загальновідомі збірки його віршів — «Кобзар» (рання творчість), «Три літа», «У казематі» (написані в ув’язненні). Він автор більше 1000 художніх робіт,  досконало володів технікою написання картин олівцем, пером, аквареллю та олією. Шевченку було присвоєно ступінь академіка з гравірування.

Його праці перекладені на більшість мов світу. У багатьох державах за межами України встановлено пам’ятники Шевченка. На честь поета названі парки, навчальні  заклади  бульвари, театри і вулиці.

А  які  ж  страви  полюбляв Тарас  Григорович?

Стефанія Крапівіна в своїх спогадах згадує борщ, як одну з улюблених страв Тараса Шевченка: «Улюбленою його їжею був справжній український борщ, «затертий пшонцем і затовчений старим салом», вареники з сиром з грубої гречаної муки та такі ж  самі галушки.

У Києві, у родичів,  частували Шевченка пісним борщем із сушеними карасями зі свіжою капустою та якимись особливими приправами і пшоняною кашею, яка була зварена на раковій юшці і посипана свіжим кропом. “Після цього декілька разів за бажанням Шевченка,- за словами  О.Афанасьєва-Чужбинського,- ми ходили обідати у пісні дні до старих, тільки бувало, я заздалегідь попереджу тітоньку, і пісний борщ виходив якнайкраще»

Тарас Шевченко особливо знався і на рибних стравах. «Лящі дніпрові», карасі сушені або «засмажені зі сметаною», судак і щука, «міцно приправлена перцем», астраханська тарань  згадуються в його творах, листах і «Щоденнику».

Неможливо перерахувати всі страви, що згадує Тарас Григорович у  своїх творах: устриці, «кав’яр»(ікра), крес-салат, спаржа, духм’яний «огурешник», смажена качка з яблуками, гуска, смажена з капустою, порося фаршироване «з бабою», пиріжки з цибулею та грибами  («просто геніальні!»), кулічі (що їх так «геніально» готують польки), котлети, баранина, «кебаб», кренделі, бублики, смажена індичка, курчата, вестфальська ковбаса (особливо з гірчицею), «бефстек», холодна телятина і, звичайно, ж сало та домашня ковбаса.

Любив Шевченко вареники і пельмені. В листі до Я.Кухаренка від 31 січня 1843 з Петербурга він писав: “Як будете ви мені розказувать про вареники та проче, то я вас так вилаю, як батька рідного не лаяв. Бо проклятуща ота страва, що ви розказували, неділь зо три снилась. Тілько що очі заплющу, вареник так, так тобі і лізе в очі…” 

Рецепт приготування однієї з улюблених страв поета:

Вареники з гречаної муки з сиром

Для приготування страви вам знадобиться:

  • гречана мука – 3 скл.
  • яйце – 1 шт.
  • молоко / вода – 0,5 склянки
  • сіль – 0,5 ч. л.

Для начинки:

  • сир – 600 гр.
  • яйце – 1 шт.
  • цукор – 0,5 ч. л.
  • сіль

Для соусу:

  • сметана – 2,5 скл.
  • або вершкове масло – 40 гр.
  1. Доведіть до кипіння молоко, або воду для тіста. Всипте муки, солі, вбийте яйце, і заваріть тісто, добре все перемішавши.
  2. Протріть сир через сито, перемішайте його з сирим яйцем, цукром і сіллю.
  3. Рукою, сформуйте на долоні круглі тонкі коржі, в центр кожного викладайте начинку з сиру, заліпіть звичайні напівкруглі вареники.
  4. Готувати вареники по-українськи з гречаної муки з сиром так: опустити в киплячу підсолену воду і проварити 10-12 хвилин. При подачі можна полити їх сметаною або розтопленим вершковим маслом.

Джерело