Засідання колегії управління культури, національностей, релігій та туризму Луганської обласної державної адміністрації

26 березня 2021 року   у віддаленому (дистанційному) режимі відбулось засідання колегії управління культури, національностей, релігій та туризму Луганської обласної державної адміністрації.   

Під час засідання було підведено підсумки  роботи сфери культури області за 2020 рік та означено пріоритетні напрямки розвитку на 2021 рік, обговорено питання розробки проєкту Регіональної цільової комплексної програми розвитку сфери культури на 2022-2027 роки  із врахуванням сучасних викликів (структура, мета, завдання, заходи та джерела фінансування).

Представник Українського центру культурних досліджень у Сумський, Донецькій, Луганській , Житомирській та Чернігівській областях Сергій Марусій, який включений до складу колегії, поінформував присутніх про співпрацю УЦКД та закладів культури Луганської області щодо підготовки звітності по імплементації Конвенцій ЮНЕСКО  з охорони нематеріальної культурної спадщини та охорону та заохочення форм культурного  самовираження; підготовку матеріалів в рамках пооекту  «Гастроспадщина України» та наголосив про підписання меморандумів про подальшу співпрацю

Онлайн нарада «Децентралізація в культурі. Клубна справа»

­

25 березня 2021 року, регіональний представник в Українського центру культурних досліджень Сумський,  Донецькій,  Луганській , Житомирській , Чернігівській бластях Сергій Марусій, взяв участь у он-лайн нараді «Децентралізація в культурі. Клубна справа».

Організатор  наради  Департамент  культури і туризму , національностей та релігій Чернігівської  ОДА.

На нараді були пристуні державний  експерт експертної групи координації взаємодії з регіонами Директорату стратегічного планування та європейської інтеграції Міністерства культури  та інформаційної політики України  Олексій Чмир, .  представники Обласного центру народної творчості” Чернігівської обласної ради,  представники ОТГ Чернігівської області.

Сергій  Марусій  презентував напрями роботи  Українськогоцентру культурних досліджень, проєкти і заходи УЦКД, пов’язані  з підготовкою Національних звітів  держави по  Конвенціям ЮНЕСКО та  децентралізацією в регіоні    та запропонував громадам підписувати меморандуми з  центром для подальшої  співпраці.

Конвенція ЮНЕСКО 2005 року, як основа для стійких систем управління культурою

 

25 березня 2021 року в онлайн форматі відбувся семінар«Базові концепти Конвенції ЮНЕСКО 2005 року «Про охорону та заохочення розмаїття форм культурного самовираження». У семінарі взяли участь представникирегіональних робочих груп, що створені на базі обласних державних адміністрацій для моніторингу виконання Конвенції ЮНЕСКО 2005 року «Про охорону та заохочення розмаїття форм культурного самовираження» на регіональному рівні.

Семінар відбувся в рамках методичного та просвітницького супроводу реалізації Конвенції ЮНЕСКО 2005 року на який уповноважено Український центр культурних досліджень (УЦКД), відповідно до Наказу Міністерства культури України № 907 від  19.10.2018 року.

Ірина Каць – начальниця відділу з питань регіональної політики та координації реформи у сфері культури УЦКДнадала учасникам семінару роз’яснення щодо основнихположень Конвенції, зокрема:

керівних принципів;
ключових визначень та понять;
засобів заохочення форм культурного самовираження;
освіти й підвищення інформованості громадськості;
участі громадянського суспільства.

Нагадаємо, що до 15 квітня 2021 Українським центромкультурних досліджень проводився моніторинг стану імплементації Конвенції та виявлення кращих практик з охорони та заохочення розмаїття форм культурного самовираження на регіональному рівні.

З коротким оглядом отриманої інформації з регіонів та попередніми рекомендаціями щодо доопрацювання цієї інформації виступили регіональні представники УЦКД.

Підводячи підсумки, Ірина Френкель, директорка Українського центру культурних досліджень зазначила, що регіони мають достатньо передових практик з охорони та заохочення розмаїття форм культурного самовираження, які можуть достойно представити Україну на міжнародному рівні й заохотила представників регіональних робочих груп якісно попрацювати над дослідженням та належним оформленням таких практик.

Протягом року Український центр культурних досліджень супроводжуватиме регіональні робочі групи через освітні заходи та консультації в рамках науково-методичного забезпечення імплементації Конвенції ЮНЕСКО 2005 року на регіональному рівні.

Вже 05 квітня відбудеться семінар за напрямком моніторингу «Гендерна рівність».

24 березня 2021 року відбувся установчий семінар за участю представників робочої групи з підготовки Національного звіту України з питань імплементації Конвенції ЮНЕСКО про охорону нематеріальної культурної спадщини за період 2016 – 2021 роки

Відповідно до Наказу Міністерства культури України № 547 від  27.07.2015 року  Український центр культурних досліджень уповноважено на науково –методичне забезпечення реалізації Конвенції ЮНЕСКО про охорону нематеріальної культурної спадщини.

В установчому інформаційному он-лайн семінарі 24 березня 2021 року взяли участьпредставники робочої групи, що були делеговані обласними державними адміністраціями для підготовки Національного звіту України з питань  імплементації Конвенції ЮНЕСКО про охорону нематеріальної культурної спадщини за період  2016 – 2021 роки, представники  Міністерства культури та  інформаційної політики  України, регіональні  представники УЦКД

До  учасників звернулась з вітальним  словом начальник головного управління охорони  культурної спадщини та  музеїв Директорату культурної спадщини та  музеїв Міністерства культури та інформаційної політики  України Юлія Нечипоренко та  поінформувала  учасників  про терміни   подання Національного звіту України з питань  імплементації Конвенції ЮНЕСКО про охорону нематеріальної культурної спадщини за період  2016 – 2021 роки – до 15 грудня 2021 року. Вона  також  зауважила про надзвичайно  важливу участь  регіонів  у підготовці Національного звіту щодо  імплементації  Конвенції.

Директор Українського центру культурних досліджень Ірина Френкель, звертаючись до учасників робочої групи, наголосила на міжсекторальній співпраці під час заповнення  моніторингових таблиць  та  якісній  підготовці  Національного звіту.

Модератор зустрічі Олена Іщенко заступник директора з креативного Українського центру культурних досліджень презентувала учасникам робочої групи форму за якою буде збиратись інформація для Національного звіту України , план семінарів, робочу карту підготовки  звіту.

Наталія Морозовазавідувач відділу нематеріальної культурної спадщини УЦКД представила учасникам першу робочу таблицю для заповнення та  окреслила ключові моменти, на які треба звернути увагупід час заповнення форми.

Ірина Каць – начальник відділу з питань регіональної політики та координації реформи у сфері культури УЦКД надала технічні  рекомендації щодо заповнення  форм та звернула увагу на терміни заповнення моніторингових таблиць.

Протягом року Український центр культурних досліджень супроводжуватиме регіональні робочі групи через освітні заходи та консультації в рамках науково-методичного забезпечення імплементації Конвенції ЮНЕСКО 2003 року на регіональному рівні.

Учасникам були представлені регіональні  представники Українського центру  культурних  досліджень для налагодження комунікації та індивідуальних консультацій. За  результатами зустрічі всім учасникам робочих  груп будуть надіслані  робочі  матеріали.

Конвенція ЮНЕСКО 2005 року, як інструмент діалогу для культурного розмаїття, охорони та заохочення форм культурного самовираження

22 березня 2021 року в онлайн форматі відбулася розмова про Конвенцію ЮНЕСКО 2005 року «Про охорону та заохочення розмаїття форм культурного самовираження». Обговорення важливих положень Конвенції 2005 року відбулося в рамках Тижня культурного розмаїття, ініційованого громадськими активістами з Прикарпаття.

Спікеркою розмови виступила Ірина Каць, начальниця відділу з питань регіональної політики та координації реформи у сфері культури, регіональна представниця Українського центру культурних досліджень, яка зазначила, що відповідно до Наказу Міністерства культури України № 907 від  19.10.2018 року Український центр культурних досліджень уповноважено на науково – методичний та просвітницький супровід реалізації Конвенції ЮНЕСКО 2005 року «Про охорону та заохочення розмаїття форм культурного самовираження, а також на здійснення моніторингу стану імплементації Конвенції та виявлення кращих практик з охорони та заохочення розмаїття форм культурного самовираження на національному та регіональному рівнях».

До розмови долучилися громадські активісти, молодь з Прикарпаття та інших регіонів України, митці та працівники культури.

Під час зустрічі обговорювалися питання важливої ролі культури у розвитку демократії, були розглянуті керівні принципи Конвенції ЮНЕСКО 2005 року, зокрема такі принципи, як: повага до прав людини та основоположних свобод, рівна гідність й повага до всіх культур, взаємодоповнюваності економічних і культурних аспектів розвитку та принцип сталого розвитку. Учасники розмови ділилися думками щодо важливості прав  людини  та  основоположних свобод для культурного  розмаїття.

Ірина Каць наголосила, що Конвенція ЮНЕСКО 2005 року задає загальні цілі, встановлює методи і стандарти длятого, щоб:

національна політика та заходи сприяли створенню, виробництву, розповсюдженню та доступу до різноманітних культурних товарів та послуг та налагодженню інформованих, прозорих та широкомасштабних систем управління культурою;
заходи пільгового режиму сприяли збалансованому потоку культурних товарів та послуг, мобільності художників та професіоналів культури у всьому світі;
політика сталого розвитку та програми міжнародної допомоги інтегрували культуру як стратегічний вимір;
міжнародне та національне законодавство, що стосується прав людини та основних свобод, сприяло як свободі творчого самовираження, так і соціальним та економічним правам митців.

Під час огляду рамки моніторингу Конвенції ЮНЕСКО 2005 року, спікерка звернула увагу на напрямок моніторингу «Різноманітність ЗМІ» й запросила до розмови ОльгуВеснянку, правозахисницю, консультантку Ради Європи, зокрема проєкту «Захист прав національних меншин, включаючи ромів та мов меншин в Україні».

Ольга Веснянка розповіла про громадську ініціативу «Ромське радіо Chiriklo», своєрідний ромський медіа-хаб, який направлена на поширення інформації про новини з життя ромів, зокрема, ромської молоді: про труднощі  й здобутки, про кіно і концерти, і багато іншого.

Говорячи про громадські ініціативи до розмови долучився Ігор Гармаш, регіональний представник Українського центру культурних досліджень у західних областях України. Ігор Гармаш зазначив, що Конвенцією ЮНЕСКО 2005 року визнається  особлива роль громадянського суспільства в охороні та заохоченні розмаїття форм культурного самовираження та заохочується активнаучасть громадянського суспільства в інтересах досягнення цілей Конвенції (Стаття 11 Конвенції). Але, на жаль в регіонах відслідковується неналагоджена комунікація, зокрема між представниками департаментів культури обласних державних адміністрацій та громадськими ініціативами, які сприяють охороні та заохоченню розмаїття форм культурного самовираження.

Підсумовуючи, Ірина Каць зазначила, що Оперативні керівні принципи Конвенції ЮНЕСКО 2005 року визначають необхідність використовувати той потенціал, яким володіє громадянське суспільство в якості виконавця новаторськоїролі і фактора змін в рамках здійснення Конвенції. Необхіднозаохочувати громадянське суспільство до висунення нових ідей і підходів щодо формулювання культурної політики, а також щодо розробки процесів, форм практичної діяльності або інноваційних культурних програм, що сприяють досягненню цілей Конвенції.

Ліні Костенко, одній із найвідоміших українок сучасності, виповнюється 91 років

“Краса – і тільки, трішечки краси, душі нічого більше не потрібно

Ліна Костенко

Сьогодні, 19 березня, одній із найвідоміших українок сучасності виповнюється 91 років. Ліну Костенко вважають генієм слова, залізною жінкою та живою легендою, а її біографія є прикладом для мільйонів українців та невичерпним джерелом мудрості. Її вислови надихають на зміни і змушують замислитися над вічними темами. Усе своє життя письменниця не боялася влади та відкрито говорила всю правду про неї як за часів КДБ, так і за президентства Януковича. Нині вона воліє мовчати, а з нами говорять її твори.

Ліна Костенко знаходить щоразу нові і нові слова, нові відтінки, щоб повніше передати це незбагненне почуття, яке з усього живого може відчути тільки людина. Помічайте красу поряд!

Ліна Костенко

КОЛЬОРОВІ МИШІ

 

Давно,
іще в шістсот якомусь році,
ну, цебто більш як три віки тому,
коли носили шпаги ще при боці
і розважали стратами юрму,
коли відьом палили при народі,
коли наук не знали ще ладом,—

кажу, давно, кажу, у Вишогроді
підсудна Анна стала пред судом.

Було тій Анні, моше, десять рочків.
Її привів розлючений сусід.
Багряне листя, кілька тих листочків,
останнє листя із кленових віт
було на стіл покладене, як доказ,
і шаруділо тихо на сукні.
Осінне сонце, яблуко-недоквас,
стояло в голих кленах у вікні.

І той сусід сказав тоді у тиші:
— Паноне судді! Я її привів.
Вона робила … корольові миші
з оцих ось жовтих і сухих листків.
Ото складе листочок до листочка,
два рази хукне — так і побіжать.
У мене діти, в мене син і дочки,
у них цяцьки так жужмом і лежать.
Вони були нормальні і здорові,
а ця чаклунка збила їх з пуття.
Вночі їм сняться миші кольорові.
Од тих мишей немає нам життя!

Тоді суддя в судейській чорній мантії
сказав:
— Життя — це справа без гарантії.
Чаклунок ми караєм по закону.
Перехрестіться, пане, на ікону.
Скажіть суду: вона із димаря

Чи вам ті миші згризли сухаря,
а чи прогризли у підлозі нірку?

Сусід сказав,, що миші ті якраз
такої шкоди не чинили зроду,
що в господарстві наче все гаразд,
а йдеться швидше про моральну шкоду.

Суддя спитав: — Вони на вас гарчать?
— Та,— каже,— ні. Але вони яскраві.—
Два рази хукнув писар на печать…
Сиділа тихо дівчинка на лаві.

Був сірий день. І сірий був сусід.
І сірий стіл. І сірі були двері.
І раптом нявкнув корольовий кіт.
Залив чорнилом вирок на папері.

 

За матеріалами: Ліна Костенко. Вибране. Київ. Видавництво художньої літератури „Дніпро”, 1989, стор. 382 – 383.

Гастрономічні вподобання Івана Франка

Іва́н Я́кович Фра́нко́ (27 серпня 1856, с. Нагуєвичі — 28 травня 1916ЛьвівАвстро-Угорщина) — видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцистперекладач, науковець, громадський і політичний діячДоктор філософії (1893), доктор габілітований (1895), дійсний член Наукового товариства імені Шевченка (1899), почесний доктор Харківського університету (1906)[7][8]. Член Всеукраїнського Товариства «Просвіта».

Упродовж своєї понад 40-літньої творчої активності Франко надзвичайно плідно працював як оригінальний письменник (поет, прозаїк, драматург) і перекладач, літературний критик і публіцист, багатогранний науковець — літературо-, мово-, перекладо– й мистецтвознавець, етнолог і фольклорист, історик, соціолог, політолог, економіст, філософ. Його творчий доробок, писаний українською (більшість текстів), польською, німецькою, російською, болгарською, чеською мовами, за приблизними оцінками налічує кілька тисяч творів загальним обсягом понад 100 томів. Усього за життя Франка окремими книгами і брошурами було понад 220 видань, у тому числі понад 60 збірок його оригінальних і перекладних творів різних жанрів. Він був одним із перших професійних українських письменників, тобто заробляв на життя літературною працею.

Про гастрономічні  уподобання  Івана  Франка  читаємо  у матеріалах дослідниці Франкової творчості Наталі Тихолоз. Пані  Наталля випадково натрапила на рецепт іменинного пирога, який Ольга Франко-Хоружинська(дружина Івана Франка) готувала дітям на іменини та дні народження та почала досліджувати кухню родини Франків.

Про «смачні» твори Івана Франка

«Звісно, тема їжі не могла не позначитися на творчості письменника і «смачні» епізоди часто трапляються у творах Франка як от: в оповіданні «Пироги з чорницями» Франко дуже майстерно описав процес приготування вареників, які в Галичині звикли називати пирогами, також не оминув і тему чаювання. У «Сойчиному крилі» в одній із сцен головні герої п’ють чай з смородиновими конфітюрами, між іншим, улюбленими конфітюрами Ольги Франко. А от «найсмачнішим» мʼясним твором Івана Франка є казка «Лис Микита», у якій «м’ясо просто бігає живцем», а в сільських спіжарнях пахне ковбасами, шинками, вуджениною, салом та іншими смаколиками», – розповідає Наталя Тихолоз.

Про культуру харчування

«Дослідники пишуть, що Франко їв ніби від несхочу, був дуже демократичний у споживанні їжі і особливих манер за столом не дотримувався. У молоді роки йому часто закидали брак манер за столом. «Сестра Ольги Рошкевич, коханої Івана Франка, у листах згадує, що коли Франко прийшов до них у гості, то спершу швидко поїв, а потім став з-за столу і почав ходити. На той час така поведінка вважалася неприйнятною», – розповідає Наталя Тихолоз.

Франкова кухня має продовження

«Кухня франкового дому унікальна тим, що це кухня сімейного дому, яка завжди спонукає до інтерактивності, залучення усіх членів сім’ї до процесу приготування їжі, – наголошує Наталя Тихолоз. – Діти Франка продовжили родинну традицію: Анна Франко зафіксувала рецепт іменинного пирога, Петро Франко з дружиною також розвинули кулінарні традиції і опублікували книги з рецептами та порадами, а Франкова онука, Зеня Франко (дочка сина Тараса), мала двох синів, які, попри те, що були кандидатами технічних і математичних наук, славилися випіканням смачних тортів».

Рецепти із майбутньої книги «Кухня Франкового дому»

Іменинний пиріг

Склад: 1 пакетик сухих дріжджів, 1 ложка цукру, 1/2 ложечки соли, 1/2 горнятка молока, 2 горнятка молока, 2 ф. муки, 2-4 яйця, 1/2 горнятка топленого масла.

Для начинки: 1 фунт (1 фунт = 0,45359237 кг.) свинини, 1 цибуля, 1 ложка масла, 2 твердо зварені яйця, 1 сире яйце.

Приготування. Розчинити пакетик сухих дріжджів у півсклянці теплого молока, всипавши туди півложечки соли і ложечку цукру. Коли підійде в теплі, вилляти це в теплу миску, додати ще дві склянки молока і дві склянки муки, розмішати і накривши стирочкою, нехай сходить яку годину. Коли зійде, додати 2 до 4 яйця (коли пиріг солодкий, треба додати ще дві ложки цукру), решту муки і місити. Коли почне відставати від руки, додати півгорнятка топленого масла і знов вимісити. Поставити в тепле місце, нехай підростає з годину. Тісто повинно бути пухке, не густе, бо інакше пиріг буде забитий. Коли тісто підросло, поділити його на три частини (третя трохи менша, на прикрасу). Помастити бляху. Розтачати одну частину і вмістити її зручно у блясі. На неї наложити начинку. Потім розтачати другу частину і прикрити нею начинку.

 Із третьої частини розтачати тонкі валочки, із яких виплести край пирога і виписати ім’я іменинника. Пиріг у блясі лишити ще на півгодини, накривши його. Коли підросте, помастити розколоченим яйцем і поставити на 180˚С та пекти годину. По 3/4 год. можна підсунути на 200 С˚, щоб пиріг гарно зарум’янився.

М’ясна начинка: Можна приготувати день наперед. Січене м’ясо пересмажити на маслі з дрібно січеною цибулею, посолити, а хто любить, то й поперчити, часто мішаючи. Коли всмажиться, відставити. Посікти два твердо зварені яйця і вимішати з м’ясом. Нехай простигне. Перед накладанням на тісто вбити ще одне сире яйце і вимішати, щоб маса держалась купи.

Дактилевий корж

Склад: ½ ф. обібраного і змеленого мигдалю, ½ ф. дактилів (фініків), порізаних на тонкі пасочки, 4 білки, ½ ф. цукру-мучки, бісквіт (андрути–вафлі) або оплаток (тонка біла прісна пластинка хліба, що випікається з білого борошна та без додавання дріжджів) на підставу.

Приготування. Лист (бляху) помастити тоненько олією і виложити андрутами чи оплатками. Холодні білки вбити на тугий шум, додати сок із цитрини й бити дальше збивачем, додаючи ложкою цукор. Коли вже шум убитий, додавати ложкою змелену на машинці мигдаль і легко вимішувати. Вкінці додати дактилі і також легко вимішати. Пекти легко при 350 ст[упнях]. За півгодини заглянути до печі. У глибині тісто повинно бути рожеве, зверху твориться шкаралупа. Якщо так, тоді корж готовий. Дати простигнути. Різати ножем, замоченим у гарячу воду.

Медяник для дітей

Склад:1 ½ горнятка борошна (муки), ½ горнятка меду, ½ горнятка олії, 3 яйця, ½ горнятка цукру, ½ ложечки порошку до печення, тертої шкірки з цитрини.

Приготування. Розтерти в мисці жовтки з цукром на пухку масу (півгодини), додати олію й терти дальше. Окремо загріти мід і трохи підсмажити (вважати, щоб не збіга бо не підгорів), простудити і вляти до маси. Терти дальше, додати цитринової шкірки (на кінець ножа), всипати муку. В ложці води розпустити порошок, вляти й добре вимішати. Вбити білки на шум і легко вимішати. Масу вляти в подовгасту форму і пекти при 180˚С півгодини, щоб тісто зарум’янилось, але не підгоріло.

Начинені баклажани

Склад: 1 великий баклажан, 3–4 ложки доброї олії, 1/2 дрібненько січеної цибулі, 1 зубчик дрібненько січеного часнику, 1/2 фунта (225 г) меленого м’яса (баранини або свинини), 2 ложки тертих сухарів або 3 ложки підвареного рижу, 1 яйце, 2–3 ложки помідорової гущі, а коли хто любить, то квасної сметани замість того.

Приготування. Розрізати вздовж баклажана, вийняти середину, залишаючи шкаралущу на півінча(одиниця виміру, що складає дванадцяту частину фута. Інч (дюйм)=2,54 см. Відповідно півінча=13 мм,- Авт.) завгрубшки і пропарити її солоним окропом. М’якуш із баклажана посікти й у мисці вимішати з цибулею, рисом або тертими сухарями, часником, м’ясом і яйцем. Посолити й поперчити до смаку і злегка вимішувати, поливаючи оливою. Вложити масу в вижолоблені й пропарені (можна також 5 хвилин поварити в окропі) половинки баклажана, полляти помідоровою гущею або сметаною і запекти у печі на 200°С около півгодини. Можна подати для чотирьох осіб.

Порічкове (смородинове) варення

Порічки (смородину) попередньо поколоти. Тоді приготувати сироп (на 1 кг порічок взяти 2 ½ – 3 кг цукру і 3-4 склянки води). Ягоди вкинути в гарячий сироп і варити на повільному вогні. Коли крапля сиропу не розпливається на тарілці – варення готове.

Віденський меланж (кава по-віденськи)

Міцна кава-еспресо з молоком або збитими вершками (можна з цукровою пудрою або ваніллю).

Джерело http://tvoemisto.tv/exclusive/intervyu_tvogo_mista_inshyy_franko_kulinarni_smaky_ta_tradytsii_rodyny_pysmennyka_79842.html

Регіональним представником Українського центру культурних досліджень в Херсонській, Миколаївській, Запорізькій та Дніпропетровській областях призначено Думинську Світлану Віталіївну

Заслужена діячка мистецтв України, режисерка Світлана Думинська у 2015-2019 роках очолювала Херсонське обласне управління культури.

Світлана Думинська є організаторкою великої кількості Всеукраїнських культурно-мистецьких заходів, засновницею молодіжного фестивалю «Шевченко рок-фест», членкинею Всеукраїнської громадської організації «Союз українок». Вона провела чимало патріотичних заходів на Херсонщині, зокрема «Ігри патріотів».

У 2014 році створила «Творчу сотню», яка їздила підтримувати моральний дух бійців на Сході України.

За словами Світлани Думинської розвивати культурну та освітню сфери у регіоні вкрай важливо, але є ще багато питань, які потребують окремої уваги.

Улюблені страви Тараса Шевченка

Видатний український поет, художник, громадський діяч, перекладач

Незважаючи на короткий життєвий шлях, Тарас Шевченко залишив великий спадок у літературі і художньому мистецтві. Шевченко писав в жанрі поеми, балади, повісті. Загальновідомі збірки його віршів — «Кобзар» (рання творчість), «Три літа», «У казематі» (написані в ув’язненні). Він автор більше 1000 художніх робіт,  досконало володів технікою написання картин олівцем, пером, аквареллю та олією. Шевченку було присвоєно ступінь академіка з гравірування.

Його праці перекладені на більшість мов світу. У багатьох державах за межами України встановлено пам’ятники Шевченка. На честь поета названі парки, навчальні  заклади  бульвари, театри і вулиці.

А  які  ж  страви  полюбляв Тарас  Григорович?

Стефанія Крапівіна в своїх спогадах згадує борщ, як одну з улюблених страв Тараса Шевченка: «Улюбленою його їжею був справжній український борщ, «затертий пшонцем і затовчений старим салом», вареники з сиром з грубої гречаної муки та такі ж  самі галушки.

У Києві, у родичів,  частували Шевченка пісним борщем із сушеними карасями зі свіжою капустою та якимись особливими приправами і пшоняною кашею, яка була зварена на раковій юшці і посипана свіжим кропом. “Після цього декілька разів за бажанням Шевченка,- за словами  О.Афанасьєва-Чужбинського,- ми ходили обідати у пісні дні до старих, тільки бувало, я заздалегідь попереджу тітоньку, і пісний борщ виходив якнайкраще»

Тарас Шевченко особливо знався і на рибних стравах. «Лящі дніпрові», карасі сушені або «засмажені зі сметаною», судак і щука, «міцно приправлена перцем», астраханська тарань  згадуються в його творах, листах і «Щоденнику».

Неможливо перерахувати всі страви, що згадує Тарас Григорович у  своїх творах: устриці, «кав’яр»(ікра), крес-салат, спаржа, духм’яний «огурешник», смажена качка з яблуками, гуска, смажена з капустою, порося фаршироване «з бабою», пиріжки з цибулею та грибами  («просто геніальні!»), кулічі (що їх так «геніально» готують польки), котлети, баранина, «кебаб», кренделі, бублики, смажена індичка, курчата, вестфальська ковбаса (особливо з гірчицею), «бефстек», холодна телятина і, звичайно, ж сало та домашня ковбаса.

Любив Шевченко вареники і пельмені. В листі до Я.Кухаренка від 31 січня 1843 з Петербурга він писав: “Як будете ви мені розказувать про вареники та проче, то я вас так вилаю, як батька рідного не лаяв. Бо проклятуща ота страва, що ви розказували, неділь зо три снилась. Тілько що очі заплющу, вареник так, так тобі і лізе в очі…” 

Рецепт приготування однієї з улюблених страв поета:

Вареники з гречаної муки з сиром

Для приготування страви вам знадобиться:

  • гречана мука – 3 скл.
  • яйце – 1 шт.
  • молоко / вода – 0,5 склянки
  • сіль – 0,5 ч. л.

Для начинки:

  • сир – 600 гр.
  • яйце – 1 шт.
  • цукор – 0,5 ч. л.
  • сіль

Для соусу:

  • сметана – 2,5 скл.
  • або вершкове масло – 40 гр.
  1. Доведіть до кипіння молоко, або воду для тіста. Всипте муки, солі, вбийте яйце, і заваріть тісто, добре все перемішавши.
  2. Протріть сир через сито, перемішайте його з сирим яйцем, цукром і сіллю.
  3. Рукою, сформуйте на долоні круглі тонкі коржі, в центр кожного викладайте начинку з сиру, заліпіть звичайні напівкруглі вареники.
  4. Готувати вареники по-українськи з гречаної муки з сиром так: опустити в киплячу підсолену воду і проварити 10-12 хвилин. При подачі можна полити їх сметаною або розтопленим вершковим маслом.

Джерело