В рамках щорічного моніторингу життєздатності нематеріальної культурної спадщини з 4 жовтня по 25 листопада УЦКД проводить опитування щодо стану життєздатності елементів нематеріальної культурної спадщини.

В опитуванні можуть взяти участь представники територіальних громад і спільнот, в яких побутує певний елемент нематеріальної культурної спадщини, носіїв елемента, народні майстри, а також зацікавлені організацій.

Якщо Ви володієте інформацією про певний елемент нематеріальної культурної спадщини і бажаєте долучитись до загальнонаціонального моніторингу стану життєздатності нематеріальної культурної спадщини, пропонуємо заповнити цю форму опитування.

Український центр культурних досліджень і Міністерство культури та інформаційної політики України підготували статистичний огляд «Вплив війни на показники діяльності креативних індустрій у 2021-2022 роках». Аналіз охоплює такі показники, як-то кількість підприємств і зайнятих працівників у сфері креативних індустрій, задекларований дохід і реалізована продукція, податкові надходження та міжнародна торгівля креативними послугами.

У 2022 році задекларований обсяг доходу креативних підприємств впав на 47,8 %, а податкові надходження до бюджету — на 47,3 %. Загалом Зведений бюджет України недоотримав податкових надходжень на суму близько 14 млрд грн у сфері креативних індустрій.
Водночас експорт креативних послуг України у 2022 році склав 41,1 % від загального обсягу експорту послуг (у 2021 році — 30,1 %). У структурі креативних послуг значно переважають телекомунікації, комп’ютерні та інформаційні послуги.

Загалом усі сектори продемонстрували у 2022 році негативну динаміку, навіть ті, що зростали під час пандемії, як-то ІТ та дизайн. Найбільше падіння обсягу задекларованого доходу зафіксовано у візуальному секторі (-73,4 %), рекламі (-65,7 %), аудіовізуальному секторі (-63,8 %), архітектурі (-59 %), дизайні (-56,9 %), перформативному секторі (-54,8 %), видавничій справі (-50 %).

Результати дослідження вказують, що пріоритетом державної політики й міжнародної допомоги має бути збереження зайнятості та відновлення економічної діяльності у сфері креативних індустрій, підтримка експорту креативного продукту, навчання представників креативних індустрій компетенцій роботи на міжнародному ринку, відновлення культурної та креативної інфраструктури, забезпечення кроссекторального співробітництва.

Повне дослідження доступне за посиланням: http://surl.li/lfyfd

З метою об’єднання гравців навколо процесів оцифрування та діджиталізації культурної спадщини та налагодження співпраці навколо онлайн-платформи для представлення живої спадщини України, 16 червня 2023 року Український центр культурних досліджень організував конференцію «Віртуальний музей нематеріальної культурної спадщини: база даних чи платформа для єднання?».

Участь у заході взяли більше 70-ти учасниць/-ків  з числа носіїв живої спадщини, координуючих структур, зацікавлених організації в сфері нематеріальної культурної спадщини, громадських організацій, представниць/-ків закладів культури, музеїв, бібліотек тощо.

Під час  конференції піднімались питання   інформаційної безпеки, оцифрування  культурної спадщини,  важливості  діджиталізації в умовах війни, співпраці  в рамках  розвитку веб-ресурсу «Віртуальний музей НКС».

Спікерами конференції виступили:

Олена  Іщенко – в.о. директора Українського  центру  культурних досліджень 

Євген Тонкопрядов – директор Департаменту підтримки та координації інформаційних технологій Міністерства культури та інформаційної політики України

Владислав Берковський – Виконавчий директор Українського культурного фонду

Яна Бойцова – ГО «Пікселейтід Реалітіз»

Євгенія Бистрицька – директорка Сумського обласного науково-методичного центру культури і мистецтв

Людмила Кононенко, доцентка кафедри реклами та зв’язків з громадськістю Київського університету імені Бориса Грінченка

Есма Аджиєва, керівниця  ГО «Алєм»   

Ніна Волошінська, заступниця генерального директора Національної історичної бібліотеки з наукової роботи

Анастасія Гудима, керівниця координаційного центру мовлення національних меншин Суспільного мовлення.

До обговорення долучилися:

Бірюкова Ірина – генеральна директорка Одеської національної наукової бібліотеки

Наталія Петрова – кандидатка історичних наук, заступниця декана факультету історії та філософії з наукової роботи, Одеський національний університет імені І.І. Мечников

17 квітня відбулось засідання постійної комісії з питань освіти, релігії, культури, молоді та спорту Вінницької обласної ради. Регіональний представник Українського центру культурних досліджень Наталія Морозова взяла участь у роботі комісії .

Було озвучено два звернення до центральних органів влади щодо діяльності Української православної церкви в єдності з Московським патріархатом; про припинення договорів оренди нерухомого майна, земельних ділянок та заборони будь-якого користування майном, що є спільною власністю територіальних громад, сіл, селищ, міст Вінницької області з релігійними організаціями Української Православної Церкви в єдності з московським патріархатом та іншими релігійними організаціями афілійованими із центрами впливу релігійних організацій, керівні центри яких знаходяться за межами України у державі, що здійснює військову агресію проти України.

Також депутати розглянули питання щодо економічної діяльності комунальних закладів:

– Центру естетичного виховання;

– Немирівської спеціальної школи;

– Піщанського навчально-реабілітаційного центру;

– Серебрійської спеціальної школи.

Джерело: https://vinrada.gov.ua/postijna-komisiya-doopracjuvala-proekt-rishennya-schodo-diyalnosti-upc-v-ednosti-z-moskovskim-patriarhatom-na-teritorii-vinnichchini.htm

ОСНОВНІ ПРАВОВІ НОВИНИ:

1. В УКРАЇНІ ЗАБОРОНИЛИ ВИКОРИСТОВУВАТИ СИМВОЛІКУ ЗБРОЙНОЇ АГРЕСІЇ РФ.

14 квітня Верховна Рада прийняла Закон про заборону пропаганди російського неонацистського тоталітарного режиму, акту агресії проти України з боку Російської Федерації як держави-терориста, символіки, яка використовується збройними та іншими воєнними формуваннями Російської Федерації у війні проти України (законопроект № 7214).

Законом визнано РФ державою-терористом, що вчиняє геноцид Українського народу, масові вбивства, міжнародні злочини в Україні, запроваджено заборону пропаганди російського неонацистського тоталітарного режиму, акту агресії проти України, використовувати латинські літери Z, V, а також офіційну символіку та емблеми збройних сил РФ та її органів на будь-яких рекламних, транспортних засобах, друкованих матеріалах, одязі, у місцях проведення масових заходів, в матеріалах будь-якої агітації, рекламі, ЗМІ, Інтернеті, соцмережах, творах (крім із засудженням цього режиму).

2. 13 КВІТНЯ НАБРАВ ЧИННОСТІ ЗАКОН № 2181-IX «ПРО ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО ОРЕНДУ ДЕРЖАВНОГО ТА КОМУНАЛЬНОГО МАЙНА».

Закон діє під час дії воєнного стану та протягом одного року з дня припинення чи скасування дії воєнного стану.

Закон передбачає наділення Кабінету Міністрів України повноваженнями встановлювати особливі процедури щодо оренди державного та комунального майна на період дії воєнного стану, зокрема щодо:

– порядку надання згоди на передачу майна в оренду;

– формування стартової орендної плати, строків на проведення аукціону;

– затвердження протоколу результатів аукціону та підписання договору оренди;

– продовження договору оренди;

– припинення договору оренди та підписання акта повернення майна з оренди;

– здійснення передачі майна в суборенду;

– визначення вартості об’єкта оренди, розрахунку орендної плати та інших обов’язкових платежів тощо.

3. СКАСУВАННЯ ПОДАТКІВ НА ВВЕЗЕННЯ АВТО З-ЗА КОРДОНУ: НАБУВ ЧИННОСТІ ЗАКОН ЩОДО СКАСУВАННЯ ПОДАТКІВ НА ВВЕЗЕННЯ АВТО.

5 квітня набув чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану».

До його прийняття, щоб ввезти в Україну авто з іноземною реєстрацією, громадянам потрібно було сплатити акцизний податок, мито та ПДВ.

Наразі ці платежі тимчасово відмінені для громадян, які ввозять транспортні засоби, зокрема:

• легкові авто та кузови до них;
• напівпричепи та причепи;
• вантажні транспортні засоби та транспортні засоби, призначені для перевезення вантажів та понад 10 осіб;
• мотоцикли.

Водночас, в Державній митній службі зазначили, що порядок оформлення авто залишається таким, що діяв до прийняття відповідних спрощень.

Серед інших новацій зазначеного Закону є те, що під час оформлення зокрема авто з іноземною реєстрацією, плата за виконання митних формальностей митними органами поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для них, із заінтересованих осіб не справляється.

Спрощення не застосовуються до авто з РФ, Білорусі та тимчасово окупованих територій.

Зазначається, що по завершенню дії воєнного стану, громадянам не потрібно буде доплачувати платежі, від яких вони наразі звільнені. Законом не передбачено відстрочень.

«Відтак, тепер громадяни можуть розраховувати на значну економію витрат. Потрібно сплатити лише збори на першу реєстрацію авто та на його сертифікацію. Тож попри війну українці отримають з-за кордону свої авто», – йдеться в повідомленні Держмитслужби.

4. ЩЕ ДВІ ПРОГРАМИ ВИПЛАТ ДЛЯ ПЕРЕСЕЛЕНЦІВ ЗАПУСКАЄ УРЯД СПІЛЬНО ІЗ УПРАВЛІННЯМ ВЕРХОВНОГО КОМІСАРА ООН ТА ВСЕСВІТНЬОЮ ПРОДОВОЛЬЧОЮ ПРОГРАМОЮ ООН.

Для їх реалізації затверджені постанови КМУ:

– «Про реалізацію спільного з Управлінням Верховного комісара ООН у справах біженців проекту щодо додаткових заходів із соціальної підтримки внутрішньо переміщених осіб» від 15.04.2022 р. № 445;

– «Про реалізацію спільного з Всесвітньою продовольчою програмою ООН проекту щодо додаткових заходів із соціальної підтримки внутрішньо переміщених осіб» від 15.04.2022 р. № 446.

Тож вимушені переселенці, які потребують додаткового захисту, будуть отримувати по 2200 грн кожен місяць на кожного члена родини.

Кошти Всесвітня продовольча програма ООН буде платити протягом трьох місяців. Також Управління Верховного комісара ООН у справах біженців окремо допоможе українським малозабезпеченим пенсіонерам із числа вимушених переселенців. Їм також буде додатково виплачуватись по 2200 грн.

Виплатами від донорів планують охопити близько 700 тисяч внутрішньо переміщених осіб.

Виплата допомоги в рамках реалізації проекту здійснюється додатково без подання окремого звернення внутрішньо переміщеною особою на підставі відомостей, що містяться в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб, незалежно від отримання особою інших видів допомоги, зокрема виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.

5. В УКРАЇНІ СКАСОВАНО ВИХІДНІ НА ДРУГИЙ ДЕНЬ ВЕЛИКОДНЯ, А ТАКОЖ НА 2 ТА 9 ТРАВНЯ

Згідно зі ст. 67 КЗпП України у випадку, коли святковий або неробочий день (стаття 73) збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого.

Навесні 2022 року мали б бути вихідними днями понеділки 25 квітня (перенесення вихідного з 24.04.2022), 2 травня (перенесення вихідного з 01.05.2022) та 9 травня (святковий день).

Однак, статтею 6 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» встановлено інші правила на період воєнного стану.

Тому 25 квітня, 2 травня та 9 травня є звичайними робочими днями, робота в які оплачується у звичайному порядку.

6. КОМПЕНСАЦІЯ ЗА ЗРУЙНОВАНЕ ЖИТЛО: ЯКИЙ МЕХАНІЗМ ПЕРЕДБАЧЕНО В ЗАКОНОПРОЕКТІ № 7198

У Верховній Раді зареєстровано проєкт Закону «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації» від 24.03.2022 р. № 7198 (далі – законопроєкт № 7198). 1 квітня 2022 року проект було прийнято в першому читанні за основу.

У Координаційному центрі з надання правової допомоги роз’яснили, що передбачає документ.

Законопроєкт № 7198 розроблено з метою визначення правових та організаційних засад надання державою компенсації за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією РФ з дня набрання чинності Указом Президента від 24 лютого 2022 р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні».

На отримання компенсації мають право:

а) громадяни України, які є:

• власниками пошкоджених та/або знищених об’єктів нерухомого майна;

• особами, які здійснили інвестування та фінансування будівництва об’єктів житлового будівництва щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт та які не прийнято в експлуатацію;

• членами житлово-будівельних (житлових) кооперативів, які викупили квартиру, інше житлове приміщення кооперативу, але не оформили право власності на нього;

• спадкоємцями вищезазначених осіб;

б) об’єднання співвласників багатоквартирних будинків, управителі багатоквартирних будинків, житлово-будівельними (житловими) кооперативами, які здійснюють утримання відповідних будинків, щодо відновлення пошкодженого спільного майна багатоквартирного будинку.

При реалізації положень цього Закону не допускається застосування привілеїв чи обмежень до осіб за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками.

Етапи отримання компенсації:

• подання заяви про надання компенсації;

• розгляд заяви Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації, що буде створена виконавчим органом місцевої ради як тимчасовий колегіальний орган. Такий розгляд відбуватиметься протягом 30 днів із дня подання заяви;

• забезпечення виконавчим органом ради надання компенсації.

Порядок надання компенсації окремо встановлюватиметься урядом. При цьому очікується, що він буде поширюватися на випадки знищення та пошкодження нерухомого майна, що відбулися після оголошення воєнного стану 24 лютого 2022 року.

У якій формі можна подати заяву для отримання компенсації?

1) електронній (з використанням Дії);

2) паперовій, звернувшись до ЦНАПу, органів соціального захисту населення або нотаріуса.

При цьому очікується, що ЦНАПи та органи соціального захисту населення створюватимуть виїзні пункти для прийому таких заяв.

Протягом якого часу можна звертатися за отриманням компенсації?

Під час дії воєнного стану та протягом 90 календарних днів після його припинення або скасування.

Способи отримання компенсації

• грошовий;

• фінансування будівництва об’єкта нерухомого майна;

• фінансування будівельних робіт з відновлення пошкодженого спільного майна багатоквартирного будинку.

Одночасно отримувач компенсації укладатиме договір про відступлення державі права вимоги до рф щодо відшкодування збитків за пошкодження або знищення нерухомості.

Яким буде розмір компенсації?

Визначатиметься за результатами оцінки вартості відновлення відповідного майна з урахуванням ступеня його пошкодження відповідно до встановленої урядом методики.

Граничний розмір компенсації у вигляді об’єкта нерухомого майна не може перевищувати вартості 150 кв. м за один об’єкт нерухомого майна.

Отримувач матиме також право на отримання нерухомості, вартість якої перевищує граничний розмір компенсації, за умови оплати різниці між вартістю об’єкта нерухомості та сумою компенсації.

Черговість отримання компенсації

У порядку надходження заяв. Проте пріоритетне право матимуть:

• багатодітні сім’ї;

• особи з інвалідністю І і ІІ групи;

• учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни та сім’ї загиблих (померлих) ветеранів війни.

Облік черговості надходження заяв та черговості компенсації відбуватиметься автоматично з використанням Реєстру пошкодженого та знищеного майна.

Джерела компенсації

• кошти фонду відновлення майна та зруйнованої інфраструктури України;

• міжнародна фінансова допомога;

• інші джерела, не заборонені законом.

При цьому на уряд покладається обов’язок прийняти порядок та умови надання і використання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення такої компенсації.

7. ПРЕЗИДЕНТ ПЛАНУЄ ПРОДОВЖИТИ ПЕРІОД ВОЄННОГО СТАНУ

Президент України вніс до Верховної Ради проект Закону про продовження дії воєнного стану.

Законопроект № 7300 «Проект Закону про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» зареєстровано в Парламенті 19 квітня.

Згідно з документом строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб (до 25 травня 2022 року) у зв’язку із триваючою збройною агресією росії проти України.

Наразі термін дії воєнного стану передбачено до 25 квітня.

Ірина Френкель,
директорка Українського центру культурних досліджень

КОРОНА? CORONA?! COVID – 19!

Як працівникам культури, нам достеменно відомо, який збиток нанесла пандемія нашій сфері. Відповідно, починаючи із середини березня місяця 2020 року ми бачили як руйнується ринок, який потужно розвивався останні п’ять років та несподівано був поставлений на паузу. Різні сфери загальмувались в своєму розвитку. Потім почалось змагання: Хто більше постраждав? Лише працівники культури ввічливо мовчали.

Локдаун 1.0

Коли почався секвестр бюджету, найбільші збитки у фінансуванні понесла саме культура. Наприкінці квітня 2020 року Кабінетом Міністрів України було презентовано план виходу з карантину, в якому сфера культури взагалі не згадувалась. Реакція на документ була різною – саме в цей момент стала відчутною чітка грань між «бюджетною» культурою обласного і міського рівнів та потужними національними закладами і незалежними креативними індустріями, робота в яких до початку пандемії набирала обертів, які не лише яскраво презентували нові культурні та мистецькі продукти а й формували нові кооперації з донорськими інституціями, міжнародними мистецькими установами та бізнесом.

12 травня 2020 року на акцію «Стоп культурний карантин»
вийшла так звана «незалежна» культура.
Тисячі промінів освітили нічне небо.

Посил, який обійшов не лише українські ЗМІ а й зарубіжні, вражав світових політиків, відомих діячів та пересічних громадян: «Якщо нас не чують, нас побачать». Культуру побачили!

Після акції «Стоп культурний карантин» відбулись перші зустрічі парламентерів незалежного сектору креативних індустрій з представниками влади та депутатами. В літку 2020 року було оголошено про нову програму Українського культурного фонду «Інституційна підтримка», завдяки Олександру Ткаченко, який очолив Міністерство культури та інформаційної політики України з червня 2020 року. Але навіть цей потужний крок не вирішував проблем галузі, яка почала втрачати фахівців . Були ознаки руйнування зв’язку «Глядач – культурний продукт». І якщо незалежний сектор почав створювати нові форми взаємодії, бюджетна культурна сфера в більшості своєї залишалася на «карантині».

Перші опитування Українського центру культурних досліджень закладів культурної сфери незалежно від форми власності та працівників культури у березні – квітні 2020 року доводили розпач та нерозуміння ситуації. Вже в травні місяці, відбулось повторне опитування з якого стало зрозумілим, що  незалежна культурна сфера почала активно працювати в інтернет просторі, національні театри та концертні організації розпочали он – лайн концерти, оприлюднювалися архівні записи театральних вистав, концертних програм, оперних постановок. Поступово підтягувались де які обласні заклади. Слова «стрім», «ZOOM», он – лайн вистави та виставки – увійшли в лексикон працівників культури. Але це жодним чином не впливало на фінансовий стан установ.

Вперше прийшло розуміння відсутності культури споживання
культурного продукту он – лайн та неготовність
цільової аудиторії сплачувати за це.

Так вперше постало питання формування діджитальної аудиторії – споживачів онлайн культурного продукту. З боку органів місцевого самоврядування також було відсутнє розуміння, яким чином можна спрямувати кошти, що заплановані на проведення «офлайн» культурних та мистецьких заходів на створення принципово нового культурного контенту з метоюпрезентації власних культурних надбань на діджитальному культурному ринку.

Локдаун 2.0

Оговтавшись від першого шоку, галузь культури в липні – серпні місяці 2020 року отримала дозвіл на відкриття установ в дуже обмеженому форматі, що не виправляло фінансової ситуації, але стало ковтком свіжого повітря і дарувало радість від першої зустрічі з глядачем та надію на повернення повноцінного культурного життя. Повільне повернення до культурного життя для культури означало використання можливостей для розробки та напрацювання креативних рішень та форматів. Незважаючи на всі розчарування, на щастя, працівники культури не припинили проявляти креативність. Навпаки, вимушена перерва була використана для розробки нових ідеї Враховуючи багато ментальних чинників, послаблення видалось короткостроковим.

Локдаун 2.0 не примусив на себе довго чекати. Галузь була більш – менш адаптована до роботи в умовах обмежень. З єдиною різницею: бюджетні установи регулярно отримували заробітну платню і не переймалися результатом діяльності. «Незалежна» культура продовжувала шукати шляхи заробітку, створюючи цікаві пропозиції на ринку культурних послуг, які погано продавалися.

Потужний ланцюг з он – лайн конференцій, концертів, семінарів, обговорень, круглих столів та дискусій заполонили інтернет простір – дезорієнтував багатьох учасників процесу. Таким чином, створювалась ситуація, коли можна було зареєструватись на декілька подій одночасно, вимкнути де кілька гаджетів для того, щоб намагатися стати он – лайн учасником відразу декількох подій. Пропала глибина сприйняття процесів. Локдаун 2.0 загострив питання формування он – лайн аудиторії, яка сприйнявши нові «халявні» можливості споживання культурного продукту вже не мала бажання повертатися до установ культури. Працівники бюджетної сфери культури продовжували бути задоволеними своїм буттям, а незалежний культурний сектор почав закривати проєкти, розпродавати майно та звільняти працівників. В цю мить стало зрозумілим, наскільки вразлива галузь культури, яка навряд чи самостійно знайде можливості оговтатися від другої зупинки.

Локдаун 2.0 вплинув на формування вже місцевих бюджетів галузі культури. Це пов’язано із відсутністю комплексного розуміння можливостей культурної сфери під час карантинних обмежень в першу чергу з боку керівників керівних структурних підрозділів галузі.

Процеси були загострені тим, що саме в цей час відбулась адміністративна
реформа і культурна бюджетна сфера базового та місцевого рівнів
в більшості своєї не змогла довести власну спроможність та «розчинилася»
в так званих гуманітарних відділах та управліннях.

Незважаючи на це, необхідно наголосити на можливостях для культурній сфери, яка має не лише захистити фінансування, а й комплексно підійти к питанню формування нового діджитального ринку культурних послуг.

На першому малюнку, можна побачити напрямки, які мають бути включені до плану роботи, реалізація яких допоможе створенню крос секторальних об’єднань, що збільшить кількість осіб, які інтегруються в культурну сферу та дотично стають амбасадорами галузі, додаючи голоси на її захист в громаді. Окрім цього маргінальний характер роботи закладів культури набуває екстравертних рис.

Напрямки, що зазначені, мають потенціал бути частково монетизовані задля поступового формування вітчизняної аудиторії, яка буде часом купувати культурні послуги. Враховуючи, що діджитальний культурний ринок Європейських країн більш розвинутий, наявність англомовного контенту може допомогти в процесі монетизації культурного контенту громади та/або міста.

Окрім цього, управлінці сфери культури мають ініціювати процеси, які підготують галузь до повернення в оффлайн або комбінований формат. Що можна підготувати під час карантинних обмежень під час карантину, можна побачити на малюнку № 2.

Час локдауну необхідно використовувати для навчання проєктному менеджменту, напрацюванню ідеї та написанню грантових заявок. Це час для переосмислення власної культурної спадщини та ресурсу задля створення visible profile території або ребрендингу, створення карти культурних подій та культурно – туристичних офф лайн та он – лайн продуктів. Розбудовувати крос секторальні партнерства з туристичною галуззю та сервісним сектором з метою швидкісного реагування на будь які карантини послаблення та залучення вітчизняного туриста в регіон.

Актуальним залишається опанування новітніх технологій та оснащення установ культури відповідним обладнанням для створення культурного контенту, який зможе конкурувати на ринку культурних послуг.

Перелік нових форм роботи оновлюється з кожним днем, завдяки проведенню постійного моніторингу роботи установ культури базового та місцевого рівнів України, вивчення та аналізу ситуації. Є зрозумілим, що ми маємо навчитися жити в нових умовах та виконувати нові правила, що пов’язані із соціальним дистанціюванням – що не притаманно для нашої сфери, враховуючи необхідність емоційного контакту між митцем та глядачем. Ми маємо навчитися долати цю «четверту стіну», створюючи такі проєкти та продукти, щоб наша аудиторія поступово почала користуватися онлайн культурними послугами, а установи культури та культурні оператори почали заробляти на діджітальному контенті. Але, для цього треба інвестувати в галузь культури та створити податкові канікули для інвесторів в культурну сферу, щоб не втратили те, що у нас залишилось.

Локдаун 3.0

Наразі стає очевидним, що на наступну хвилю пандемії не довго чекати. Це пов’язано з тим, що правила так званої «зеленої зони», в якій вже місяць знаходиться Україна , більшість підприємців, зокрема організаторів масових заходів не виконують. Всі намагаються «закінчити» з бідністю в цей «період можливостей», нехтуючи правилами та законами. Як взірець проведення масового заходу на сьогодні можна назвати лише міжнародний фестиваль LEOPOLIS JAZZFEST, який за європейським прикладом запровадив масове тестування глядачів та медичні браслети.

Це можна назвати ПРИКЛАДОМ СОЦІЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ОРГАНІЗАТОРІВ перед своїм глядачем.

Чи прагнуть працівники культури працювати без вимушених карантинних канікул, в більшості залежить від нас самих. Від нашої відповідальності один перед одним.

Вирішення проблеми «Коронокризи» – є дедалі актуальним для сфери культури України. Галузь понесла найбільших збитків, які можна порівняти лише зі збитками в  туристичної галузі. Однак, це не дає нам права приховувати той факт, що проведення масових заходів в культурній, спортивній та інших сферах без правил, впливає на наближення Локдауну 3.0

Витос Валентина,
Директорка Одеського обласного Центру української культури

Народні традиції, обряди, звичаї, спосіб життя, живі прояви нематеріальної культури, які успадковані від предків і передаються майбутнім поколінням становлять дуже важливу частину культурної спадщини людства. Нематеріальна культурна спадщина відіграє надзвичайно важливу роль у формуванні ідентичності окремої соціальної групи і особистості. Існування нематеріальної культурної спадщини (далі НКС) Одещини, в її великому багатстві, є необхідною умовою для збереження культурного розмаїття в умовах зростаючої глобалізації. Взаємне розуміння НКС різних громад допомагає в проведенні міжкультурного діалогу, і виховує взаємну повагу до інших способів життя.  На Одещині вдалося створити систему взаємин і співпраці з метою збереження НКС, виявити і оцінити великий ресурсний потенціал НКС, зокрема як дієвого  фактора самоідентифікації та сталого розвитку регіону: виробити політику в цьому напрямі, яка об’єднує  різні соціальні сектори: не тільки культуру, але й освіту, туризм, сільськегосподарство,тощо. Бо НКС у масштабі своїх доменів торкається всіх сфер нашого життя і може існувати тільки в конкретному природному й соціально – культурному середовищі, поки існують її носії і люди забезпечують її спадкоємність і розвиток. Основні організаційні принципи цієї роботи забезпечує Одеський обласний центр української культури (далі ООЦУК).

Згідно наказу управління культури і туризму, національностей та релігій ООДА від 08 вересня 2015 року № 181 « Про організаційні заходи щодо забезпечення реалізації Конвенції про охорону нематеріальної спадщини» Одеський обласний центр української культури уповноважений  відповідальним за координацію питань охорони НКС в Одеській області. Цим наказом затверджений склад обласної комісії з НКС. Основним пріоритетом в роботі є створення умов для зацікавлених організацій, громад, окремих осіб, на основі широкої інклюзивності, відкритості, з метою поширення знань про НКС, дослідження, популяризації,  створення програм з охорони.

Величезним напрямком роботи є консультація громад щодо створення програм охорони НКС, дослідження, популяризації. Допомога із залучення експертів, науковців, пошуку відповідей на складні питання, чи роз’яснювальна робота. Формування місцевих переліків, опис, охорона та популяризація елементів нематеріальної культурної спадщини, створення при клубних закладах кімнат, які є місцем де зібрані матеріальні прояви НКС та які показують історію життя громади, музеїв, відтворення, дослідження обрядів, та відтворення втрачених складових, таких як костюм, чи його частину, обрядових дійств. Такі кімнати працюють у 60 сільських клубних закладах області. Вони на місцях є створенням нового простору для проведення семінарів–практикумів, майстер-класів, виставок народного мистецтва.

Популяризація ролі та місця народних ремесел, художніх народних промислів, які в цей складний час можуть стати основою для створення робочих місць, та створити підґрунтя для економічного розвитку громади, спільноти шляхом збільшення числа самозайнятих осіб – залучення дітей та молоді до оволодіння навичками різноманітних видів декоративно-ужиткового мистецтва.

З вказаного періоду на рівні окремих територій і громад проведено збір, обробку та складання  орієнтовного переліку елементів НКС для внесення їх до переліків місцевого, регіонального рівнів та Національного переліку; інвентаризацію НКС на місцевому та регіональному рівнях за відповідною класифікацією оформлення у друкованому та  електронному форматах.

За більш як 5 років в області виявлено більше  70 виявів нематеріальної культурної спадщини, створена карта елементів нематеріальної культурної спадщини в розрізі територіальних громад.

До регіонального переліку внесено 7 елементів нематеріальної культурної спадщини:

• Південний розпис степової України;
• Клезмерська музика (Кодимський район);
• Збереження та відтворення традиції ритуальних хлібів Кодимщини;
• Різдвяний обряд «Мошу» (с. Орлівка, Ренійський район);
• Обрядове дійство «Осичківський дідок» (с.Осички Савранський район);
• Традиційне виготовлення віників на Савранщині;
• Технологія виготовлення причорноморської глиняної іграшки.

З листопада 2020 року внаслідок проведеного моніторингу життєздатності елементів НКС та системного аналізу, Перелік оновлений та перейменований в «Регіональний інвентар НКС». Для його наповнення розпочатий процес інвентаризації на основі громад. Уже проведена комплексна інвентаризація на базі Кодимської міської об’єднаної громади, Ренійської міської об’єднаної громади, розпочата інвентаризація на базі Саратської міської об’єднаної громади, на чергу на інвентаризацію подані ще 11 заявок від територіальних об’єднаних громад Одещини.

Беручи до уваги ст. 13 п. 12 «забезпечення доступу до нематеріальної культурної спадщини з дотриманням загальноприйнятої практики, що визначає порядок доступупевних аспектів такої спадщини», на 8 елементів нематеріальної культурної спадщини Одещини підготовлені повні профайли, а це значить зібрано наукову довідку по кожному конкретному зразку, фототеку, медіатеку, відеофайли, аудіо файли, до яких є повний доступ. (http://oocuk.com.ua/nks/%d1%80%d0%b5%d0%b3%d1%96%d0%be%d0%bd%d0%b0%d0%bb%d1%8c%d0%bd%d0%b8%d0%b9-%d0%bf%d0%b5%d1%80%d0%b5%d0%bb%d1%96%d0%ba-%d0%b5%d0%bb%d0%b5%d0%bc%d0%b5%d0%bd%d1%82%d1%96%d0%b2-%d0%bd%d0%b5%d0%bc%d0%b0/klezmery)

Крім того, відповідно до ст. 15 «Участь спільнот, груп та окремих осіб» кожна держава-учасниця в рамках своєї діяльності з охорони нематеріальної культурної спадщини прагне забезпечити якнайширшу участь спільнот, груп та, у відповідних випадках, окремих осіб, які створюють, зберігають і передають таку спадщину, а також активно залучати їх до управління такою спадщиною. На вимогу Конвенції ЮНЕСКО, виявлені носії НКС. Це стосується всієї нематеріальної спадщини Одещини, адже елемент, що не має носіїв, вважається вже мертвим, він не є нематеріальною культурною спадщиною. Йому місце в музеях, можливо, в архівах. Тобто, якщо якийсь елемент не виконується, не має живих носіїв, не виражає сучасне життя, він не може бути елементом НКС.

Що дає нам вивчення та проведення інвентаризації НКС? Найперше це практичне включення мешканців окремих територій в творчий процес активно чи пасивно формування емоційної ідентифікації мешканців населених пунктів; залучення майстрів – носіїв до участі в розвитку культурного простору громади; сприйняття території своєї громади як емоційної власності мешканців; практичне включення мешканців окремих територій в творчий процес активно чи пасивно; формування емоційної ідентифікації мешканців населених пунктів; залучення майстрів – носіїв до участі в розвитку культурного простору громади; сприйняття території своєї громади як емоційної власності мешканців; стимулювання розвитку місцевих народних ремесел; створення нових робочих місць; проведення великих мистецьких подій (фестивалі); розвиток повільного туризму.

Для прикладу, фестиваль «Кодимафест». Його  відвідали тисячі людей. Основна увага під час проведення була приділена народній культурі Кодимщини та місцевим елементам нематеріальної культурної спадщини, три зразки яких внесені до регіонального списку.  Виявилась вдалою форма її презентації  – кожне село чи селищна рада мали свої локації, що посилювало виразність етнографічного розмаїття. Всі локації і об’єкти відображають українську історію, культуру і безпосередньо мають відношення і до історії, культури Кодимського краю.

Бажаючі мали можливість взяти участь у «клаці» – колективному спорудженні будівлі, у даному випадку за технологіями відомими з часів трипільців, якими користувалися у нас ще у недалекому минулому. Такі невербальні форми популяризації доступні і переконливі.

Родзинкою фестивалю стала участь представників української діаспори з Румунії. На чудово організованій локації «Козацький табір» з екзотичними об’єктами із життя козаків таких як сторожова вежа, сигнальні фігури, вози інше. Нащадки запорозьких козаків із сіл повіту Тульча готували за старовинними рецептами юшку, а всі присутні і місцеві кухарки-майстрині  випробовували свої навички у приготуванні інших козацьких страв і кодимських ритуальних хлібів.

Одещина багата такими великими мистецькими подіями, які проходять з метою підвищення обізнаності населення з елементами НКС, долучення  членів громад, особливо молодого покоління, до споконвічних духовних цінностей, традицій, звичаїв і обрядів та на виконання ст.11 (а) Конвенції стосовно вжитих заходів з охорони НКС. Головними в них є жива традиційна складова, заради якої вони і проходять. Основна увага приділяється народній культурі, фольклору, народним ремеслам, обрядовості. Всю палітру етнографічного розмаїття Одещини можна  відчути на:

• святі Мошу у селі Орлівка Ренійської міської громади(24-25 грудня);
• в обряді маланкування в селі Осички Савранської територіальної громади (13-14 січня );
• на обласному фестивалі «Різдвяні піснеспіви» , під час реконструкції циклу весняних обрядів «Зелений шум» ,
• реконструкції літніх купальських обрядів в селах, обласних фестивалях: «Чумацький шлях» (спосіб добування солі чумаками)
• Красносільської сільської громади, «Дністровська вертута» (технологія і виготовлення традиційної молдавської вертути, яка є претендентом на внесення до регіонального інвентаря елементів НКС)
• в Біляївській міській громаді, міжнародному винному фестивалі в Болграді,
• фестивалі ковбаси в Любашівці,
• фестивалі «Кодимафест» в селі Івашків Кодимської міської громади,
• «Мерцишор», «Дунайська Січ» та ряд інших.

Основною особливістю всіх цих фестивалів і свят є залучення до участі широкого загалу людей, коли люди не є спостерігачами, а безпосередніми учасниками у кожній обрядодії з поясненням як семантично-символічного значення свята, так і його атрибутів. В усій цій різноманітній палітрі фестивалів і свят ООЦУК виступає як безпосереднім організатором , так і надає консультативну і методичну допомогу на місцях. Методика базується на досвіді громад, які уже розробили та проводять у себе великі заходи, створили туристичні маршрути. Цей інструмент став дуже важливим для нас, тому що ми його понесли і в інші громади.

Всебічне вивчення НКС і проведення комплексної інвентаризації та картування культурного простору громад  дає  можливості створення маршрутів на основі НКС. В Одеській області вже створені і дуже добре зарекомендували себе: культурно – туристичний маршрут «Шпаків шлях» – Кодимщина; туристична концепція «Чотири сезони» – Савранщина; гастрономічні тури в Бессарабію; туристично-культурологічний проект «Шляхами Одещини»; «Леся Українка – Одеса – Білгород-Дністровський – Шабо» та інші. (http://shpak-way.com/en/) Саме в цьому ракурсі ми спостерігаємо, що повільний туризм , складовою якого є НКС, стає економічним чинником розвитку територій і є основою сталого розвитку громад. Та не можна переходити межу в експлуатації НКС в туристичних цілях. Адже бездумне використання нашої спадщини для задоволення туристичних потреб несе із собою загрози для НКС.  ЦЕ – надмірна комерціалізація; використання спадщини в приватних цілях; виривання спадщини з контексту (деконтекстуалізація); перетворення живої культури в театральні вистави для туристів – фольклоризація. Перераховані проблеми можна вирішувати шляхом проведення широкої освітньої роботи в громадах, при їх зацікавленості в даних питаннях.

Своєрідним центром  для просвітницької роботи з НКС став «Живий музей» – експозиційний, інтерактивний, демонстраційний та навчальний простір, який є продовженням Регіонального переліку (Регіонального інвентаря) елементів нематеріальної культурної спадщини Одеського регіону та місцем зберігання інвентаризаційних матеріалів. (http://oocuk.com.ua/%d0%bc%d1%83%d0%b7%d0%b5%d0%b9-%d1%82%d1%80%d0%b0%d0%b4%d0%b8%d1%86i%d0%b9%d0%bd%d0%be%d0%b3%d0%be-%d0%bd%d0%b0%d1%80%d0%be%d0%b4%d0%bd%d0%be%d0%b3%d0%be-%d0%bc%d0%b8%d1%81%d1%82%d0%b5%d1%86%d1%82).

Проект «Живий музей» – Музей нематеріальної культурної спадщини створив відкритий та інклюзивний майданчик для співпраці фахівців ОЦУК і місцевих громад, спрямованої на виявлення, дослідження та охорону НКС, зокрема і засобами формальної та неформальної освіти. В діяльності «Живого музею» використовуються як традиційні музейні практики (створення колекцій, опис та документування, архівування, експонування тощо), так і прийоми, що відповідають природі нематеріальної культурної спадщини й духу Конвенції ЮНЕСКО) інтерв’ю та усні історії, «поринання» в живу культуру за допомогою відеоінсталяцій, майстер-класи, тематичні заходи тощо), Успішне поєднання НКС і традиційних музейних інструментів є актуальним і перспективним напрямком діяльності сучасних музейних центрів. Важливим аспектом роботи «Живого музею» є використання сучасних технологій, що робить елементи місцевої нематеріальної культурної спадщини доступними в онлайн режимі.

У межах своєї діяльності «Живий музей» зосереджується на таких напрямках: вивчення та дослідження НКС; документування НКС; презентація та популяризація НКС; оцифрування НКС та створення електронної бази даних; освіта в НКС.

Проект “Живий музей» став Лауреатом премії за збереження та охорону нематеріальної культурної спадщини 2020 та переможцем конкурсу Міністерства культури та інформаційної політики України.

На сьогоднішній день музей перетворився на об’єкт неформальної освіти з питань НКС для зацікавлених та всіх бажаючих. При музеї набирає розвитку акція «Молодь та НКС». В її рамках проходять відкриті години народознавства  для учнів ЗОШ та майстер – класи для молоді..

Двічі на рік оголошується  в ООЦУК заклик  на інвентаризацію, згідно з яким представники громад запрошуються до проведення інвентаризації на своїх територіях . Інвентаризація НКС передбачає проведення необхідних інформаційно-навчальних заходів (можливо, в онлайн режимі), практичних та організаційних заходів, результатом яких стане підготовка описових, візуальних та програмних документів, необхідних для включення елемента НКС до обласного інвентаря, з можливою наступною підготовкою подання до Національного інвентаря НКС, відповідних Списків ЮНЕСКО та Реєстру кращих практик ЮНЕСКО.

З 2015 року спеціалістами ООЦУК проведено 35 навчальних семінарів. За 2020 рік: 5 всеукраїнських та міжнародних онлайн семінарів на ZOOM платформі; 22 учасника-представника Одещини отримали міжнародні сертифікати за участь в онлайн семінарі-тренінгу «Інвентаризація на основі громад на місцевому та національному рівнях».

З метою підвищення обізнаності жителів Одещини про НКС та з метою її популяризації проводяться виставки майстрів декоративно – ужиткового мистецтва та носіїв НКС, організовуються засідання Народної Академії Творчості (НАТ). В рамках НАТ організовано і проведено 14 майстер-класів (до співпраці залучені профільні викладачі, мистецтвознавці з вищих навчальних закладів м. Одеси, члени Одеської обласної організації Національної спілки художників України, носії НКС). В її рамках проходять заняття Школи народних ремесел. В рамках НАТ відбувається щорічне вручення премії ім. Ростислава Палецького майстрам декоративно-прикладного мистецтва та носіям НКС.

В результаті проведення величезної роботи по виявленню популяризації і створення карти НКС Одещини (додається) ми виявили розуміння значимості духовної нематеріальної спадщини для нашого сьогодення. Працюємо спільно з науковцями, дослідниками. Результати проведених досліджень, виявлених матеріалів, технологій,процесів оформлені у вигляді двох науково-публіцистичних книг «Радуниця» (автор Ярослава Різникова) та «Українська вишивка. Північно-Західне Причорномор’я» (ООЦУК, керівник проекту Валентина Вітос). До даних книг увійшли описи, розповіді, матеріали про окремі елементи НКС, які побутують на Одещині. Примірники книг передані до сільських бібліотек та всіх освітніх закладів Одещини.

На даному етапі ООЦУК спільно з громадами розпочав роботу над вирішенням питання створення програм з охорони елементів НКС, які вносяться в обласний перелік. Дані програми будуть реалізовуватись в громадах і стануть складовими економічного розвитку громади (розвиток ремесел і практик, створення народних промислів і т.д.).

Авторка:

Витос Валентина,
Директорка Одеського обласного Центру української культури

директор ООЦУК, Лауреатка премії ім Р. Палецького,
лауреатка Премії за збереження та охорону
нематеріальної культурної спадщини у 2020 році
Міністерства культури та інформаційної політики,
національний експерт з питань НКС України