Опитування щодо стану життєздатності елементів нематеріальної культурної спадщини.

В рамках щорічного моніторингу життєздатності нематеріальної культурної спадщини з 4 жовтня по 25 листопада УЦКД проводить опитування щодо стану життєздатності елементів нематеріальної культурної спадщини.

В опитуванні можуть взяти участь представники територіальних громад і спільнот, в яких побутує певний елемент нематеріальної культурної спадщини, носіїв елемента, народні майстри, а також зацікавлені організацій.

Якщо Ви володієте інформацією про певний елемент нематеріальної культурної спадщини і бажаєте долучитись до загальнонаціонального моніторингу стану життєздатності нематеріальної культурної спадщини, пропонуємо заповнити цю форму опитування.

Удвічі менше доходів і податкових надходжень — обчислено показники креативних індустрій під час війни.

Український центр культурних досліджень і Міністерство культури та інформаційної політики України підготували статистичний огляд «Вплив війни на показники діяльності креативних індустрій у 2021-2022 роках». Аналіз охоплює такі показники, як-то кількість підприємств і зайнятих працівників у сфері креативних індустрій, задекларований дохід і реалізована продукція, податкові надходження та міжнародна торгівля креативними послугами.

У 2022 році задекларований обсяг доходу креативних підприємств впав на 47,8 %, а податкові надходження до бюджету — на 47,3 %. Загалом Зведений бюджет України недоотримав податкових надходжень на суму близько 14 млрд грн у сфері креативних індустрій.
Водночас експорт креативних послуг України у 2022 році склав 41,1 % від загального обсягу експорту послуг (у 2021 році — 30,1 %). У структурі креативних послуг значно переважають телекомунікації, комп’ютерні та інформаційні послуги.

Загалом усі сектори продемонстрували у 2022 році негативну динаміку, навіть ті, що зростали під час пандемії, як-то ІТ та дизайн. Найбільше падіння обсягу задекларованого доходу зафіксовано у візуальному секторі (-73,4 %), рекламі (-65,7 %), аудіовізуальному секторі (-63,8 %), архітектурі (-59 %), дизайні (-56,9 %), перформативному секторі (-54,8 %), видавничій справі (-50 %).

Результати дослідження вказують, що пріоритетом державної політики й міжнародної допомоги має бути збереження зайнятості та відновлення економічної діяльності у сфері креативних індустрій, підтримка експорту креативного продукту, навчання представників креативних індустрій компетенцій роботи на міжнародному ринку, відновлення культурної та креативної інфраструктури, забезпечення кроссекторального співробітництва.

Повне дослідження доступне за посиланням: http://surl.li/lfyfd

конференція «Віртуальний музей нематеріальної культурної спадщини: база даних чи платформа для єднання?».

З метою об’єднання гравців навколо процесів оцифрування та діджиталізації культурної спадщини та налагодження співпраці навколо онлайн-платформи для представлення живої спадщини України, 16 червня 2023 року Український центр культурних досліджень організував конференцію «Віртуальний музей нематеріальної культурної спадщини: база даних чи платформа для єднання?».

Участь у заході взяли більше 70-ти учасниць/-ків  з числа носіїв живої спадщини, координуючих структур, зацікавлених організації в сфері нематеріальної культурної спадщини, громадських організацій, представниць/-ків закладів культури, музеїв, бібліотек тощо.

Під час  конференції піднімались питання   інформаційної безпеки, оцифрування  культурної спадщини,  важливості  діджиталізації в умовах війни, співпраці  в рамках  розвитку веб-ресурсу «Віртуальний музей НКС».

 

Спікерами конференції виступили:

Олена  Іщенко – в.о. директора Українського  центру  культурних досліджень 

Євген Тонкопрядов – директор Департаменту підтримки та координації інформаційних технологій Міністерства культури та інформаційної політики України

Владислав Берковський – Виконавчий директор Українського культурного фонду

Яна Бойцова – ГО «Пікселейтід Реалітіз»

Євгенія Бистрицька – директорка Сумського обласного науково-методичного центру культури і мистецтв

Людмила Кононенко, доцентка кафедри реклами та зв’язків з громадськістю Київського університету імені Бориса Грінченка

Есма Аджиєва, керівниця  ГО «Алєм»   

Ніна Волошінська, заступниця генерального директора Національної історичної бібліотеки з наукової роботи

Анастасія Гудима, керівниця координаційного центру мовлення національних меншин Суспільного мовлення.

До обговорення долучилися:

Бірюкова Ірина – генеральна директорка Одеської національної наукової бібліотеки

Наталія Петрова – кандидатка історичних наук, заступниця декана факультету історії та філософії з наукової роботи, Одеський національний університет імені І.І. Мечников

 

Засідання постійної комісії з питань освіти, релігії, культури, молоді та спорту Вінницької обласної ради.

17 квітня відбулось засідання постійної комісії з питань освіти, релігії, культури, молоді та спорту Вінницької обласної ради. Регіональний представник Українського центру культурних досліджень Наталія Морозова взяла участь у роботі комісії .

Було озвучено два звернення до центральних органів влади щодо діяльності Української православної церкви в єдності з Московським патріархатом; про припинення договорів оренди нерухомого майна, земельних ділянок та заборони будь-якого користування майном, що є спільною власністю територіальних громад, сіл, селищ, міст Вінницької області з релігійними організаціями Української Православної Церкви в єдності з московським патріархатом та іншими релігійними організаціями афілійованими із центрами впливу релігійних організацій, керівні центри яких знаходяться за межами України у державі, що здійснює військову агресію проти України.

Також депутати розглянули питання щодо економічної діяльності комунальних закладів:

– Центру естетичного виховання;

– Немирівської спеціальної школи;

– Піщанського навчально-реабілітаційного центру;

– Серебрійської спеціальної школи.

Джерело: https://vinrada.gov.ua/postijna-komisiya-doopracjuvala-proekt-rishennya-schodo-diyalnosti-upc-v-ednosti-z-moskovskim-patriarhatom-na-teritorii-vinnichchini.htm

ВІДБУЛАСЬ 6 ВСЕУКРАЇНСЬКА КОНФЕРЕНЦІЯ «ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ КОНВЕНЦІЇ ПРО ОХОРОНУ НЕМАТЕРІАЛЬНОЇ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ: ПІДСУМКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ»

15 грудня  2022 року відбулась  6 Всеукраїнська конференція «Імплементація конвенції про охорону нематеріальної культурної спадщини: підсумки та перспективи».

Організатори конференції: Український центр культурних досліджень.

Конференцію організовано на виконання наказу Міністерства культури України від 27.07.2015 № 548 «Про уповноваження Українського центру культурних досліджень на науково-методичне забезпечення реалізації Конвенції ЮНЕСКО про охорону нематеріальної культурної спадщини» та з метою обговорення питань підготовки Національного звіту України до міжнародної організації ЮНЕСКО про охорону нематеріальної культурної спадщини за період 2016-2021 рік.

До участі у роботі конференції було запрошено представників Міністерства культури та інформаційної політики України, працівників Українського центру культурних досліджень, представників керівних структурних підрозділів галузі культури обласних державних адміністрацій та міста Києва, працівників обласних центрів народної творчості та обласних науково-методичних центрів; носів живих традицій нематеріальної культурної спадщини та представників громадських організацій.

Ірина Френкель, Директорка УЦКД, говорила про  нові виклики,тенденції  для сфери нематеріальної культурної спадщини та  трансформацію роботи установ культури в сфері НКС.

Олена Іщенко, заступник директора з креативного  менеджменту  презентувала «Аналіз співпраці УЦКД з керівними підрозділами сфери культури обласних військових адміністрацій »

Валентина  Дем’ян,  голова експертної ради, заступник директора ГО «Демократія через культуру» розповіла про «Нові підходи в роботі експертної ради з питань нематеріальної культурної спадщини при Міністерстві культури та інформаційної політики за 2022 рік»

Ірина Каць, голова ГО  «Культурний  діалог», начальниця відділу регіональної культурної політики розповість про «Аналіз роботи організацій, що координують діяльність у сфері НКС»

Євгенія Бистрицька поділилась  власним досвідом управління в умовах окупації. «Окупована – деокупована Сумщина. Особливості збереження НКС під час військового стану»

Сергій Марусій  регіональний представник УЦКД та Аліна Адамчук, начальниця управління культури, національностей та релігій Луганської ОДА розказали про «Роботу під окупацією. Координування дій»

Роман Григор’єв директор ГО «Народний музеї барської кераміки» та Ірина Дєдова, асистентка проєкту «Відродження традицій Барської кераміки» розказали  про «Барську кераміка: традицію, що відроджується»

Valentina Vitos директорка Одеського обласного центру української культури зробила доповідь   на тему «НКС в часи війни: співпраця заради миру і соціальної злагоди»

Ірина Баковецька – Рачковська, директор Рівненського обласного центру народної творчості, виступила  з темою «Етноосвіта: всі вкупочці, як культурно – соціальна платформа для роботи з ВПО в Рівненської області»

Участь у конференції взяли  більше  100 учасників

З Хрещенням Господнім!

 

Не втрачайте віри в гарне, і вона неодмінно допоможе у скрутну хвилину.

Нехай Хрещенські морози вас підбадьорять і загартують.

В це свято варто відпустити все погане і змити гріх святою водою. З Хрещенням Господнім вас!

Юна майстриня гончарного кола

Дівчина розповідає, що вчитись вона не дуже любила. Навіть загальноосвітню школу закінчила з таким атестатом, «що соромно комусь показати». Вирішила вступати до Тульчинського училища культури, оскільки була ще й випускницею музичної школи. Спочатку обрала музичний напрямок, планувала вчитися грати на баяні. Але ще під час вступу проникливі педагоги в училищі дали їй пораду, за яку Ольга зараз дуже вдячна. Переконали вивчати декоративно-прикладне мистецтво. Бо навіщо, мовляв, тендітній дівчині той важкий баян? Краще опановувати гончарство. Тим більше, що раніше Оля пробувала ліпити – з пластиліну, з солоного тіста. А глина – це ж іще цікавіше.

– Коли будете писати про мене, не забудьте згадати моїх перших наставників у гончарстві, – каже Ольга Цибуля. – Це викладачі Тульчинського училища культури (тепер коледжу культури) Наталія Лавренюк та її чоловік Василь Рижий. Усі мої знання з традиційного розпису, з бубнівської кераміки, з фляндрівки (це техніка розпису по глині ангобами – фарбами на основі рідкої глини) – все це я здобула в училищі завдяки їм…

«Гончарний круг вона освоїла на 2-му курсі, хоч навчали цьому тільки на 3-му. Просто влітку прислала фото перших робіт. Чайники! Її виганяв із майстерні сторож, бо було вже пізно. А вона приходила перша і здавала ключі ввечері… Бо за дві пари на тиждень цьому не навчишся. Це непросто. Ми вчили її бачити в гончарстві не лише джерело прибутку (хоч для студента то важливо), а народну основу, наші витоки, прищеплювали любов до свого. І вона по крупинках те опановувала, вміла ставити розумні питання, чути те, що інші пропускали. Працювала над формою і розписом, опановувала фляндрівку, сама проводила майстер-класи. Далі були гончарні пленери і конкурси: Бубнівка, Буша, Косів, Крижопіль, Жорнище…

Тепер вона студентка ЛНАМ. Зараз може виточити таке вузеньке і довге горлечко вази, що не всі вірять, що то гончарство, а не форма. Оля експериментує з поливами, різними глинами, ангобами… Її критикують. Не було би робіт, не було би розмов. Їй дорікають за використання традиційних народних мотивів, з одного боку, а з іншого – критикують за сучасні експерименти. Але Оля – сильна. Вона розбереться, що до чого. А мудрі люди обов’язково направлять. Не все просто. Але перша персональна виставка – це як перші квіти: один раз і пам’ять на все життя».

Так розповідала про свою талановиту ученицю Наталія Лавренюк, коли восени 2018 року відкривалась перша персональна виставка робіт Ольги Цибулі у світлиці Вінницького обласного центру народної творчості.

Отже, наступну грань своєї творчості – більш модернові, химерні експерименти з різними емалями та поливами – молода майстриня гончарного мистецтва розкрила у Львівській національній академії мистецтв. Закінчивши академію, Ольга залишилась там працювати майстром з виробничого навчання.

– Це класно, що вони мене взяли, запропонували лишитися, – каже майстриня. – Так що зараз я працюю у ЛНАМ, хоча не знаю, чи надовго. Також у Львові паралельно працюю на студії «Творча кухня», де ми навчаємо гончарству всіх охочих – від малих до старих. А поки карантин, я приїхала додому, у Вороновицю. Мій батько Олександр – фермер, а мама Людмила працює у військовій частині.

Вдома дівчина має маленьку майстерню на літній кухні. Спеціальну піч зробив для неї викладач Василь Рижий, а гончарне коло змайстрував батько. На карантині Оля не сумує – виготовляє симпатичні горнятка, тарілки, вази, сервізи, поставці, сулії, оригінальні скульптури, навіть кахлі – оздоблення для стін. А ще нещодавно ділилася секретами старовинного гончарського ремесла у місті Бар на запрошення проекту «Відродження Барської кераміки».

– Гончарство – це не тільки ремесло, а й вид мистецтва, – каже Ольга Цибуля. – Основна моя ідея – зберегти давні традиції гончарства, але і поєднувати їх з елементами сучасності. Вважаю, що кожен ремісник повинен вдосконалюватися доти, доки не стане митцем. Давнє мистецтво треба відновлювати, додаючи щось своє, додаючи частинку себе.

Джерело

Петриківський розпис від майстрів з Дніпропетровщини презентують у Києві

У Києві відбудуться виставки робіт з петриківського розпису «Спадковість поколінь». Їх презентують заслужений майстер народної творчості України Тетяна Гарькава та її учні – студенти Дніпропетровського театрально-художнього коледжу. Про це повідомили в управлінні культури, національностей та релігій облдержадміністрації. 

«Петриківський розпис вражає власною самобутністю та красою. Його елементи можна побачити на різноманітних речах, а сама петриківка стала одним із впізнаваних і відомих у світі символів України, ­– зазначила начальниця управління Наталія Першина. – На виставці в Києві  будуть представлені твори, виконані в техніці петриківського розпису на різних матеріалах: дереві, полотні, тканині, склі».

Переглянути роботи майстрів з Дніпропетровщини та взяти участь у майстер-класах можна буде з 15 лютого в Університеті менеджменту освіти на вул. Січових Стрільців, 52А. З 26 лютого – в Київському національному університеті будівництва та архітектури на Повітрофлотському просп., 31.

«В обласному бюджеті на 2020 рік передбачені кошти на проведення виставок петриківського розпису – 324 тис. грн. Крім Києва, протягом року роботи наших майстрів презентують у Херсоні,  Львові, Кропивницькому», – додала Наталія Першина. 

Петриківський розпис – українське декоративно-орнаментальне народне малярство, яке сформувалося на Дніпропетровщині в селищі Петриківка. Був внесений до реєстру ЮНЕСКО як надбання світової нематеріальної культурної спадщини людства.

Джерело

Робоча зустріч з підготовки просування елементу нематеріальної культурної спадщини

4 квітня 2019 року Регіональний представник УЦКД Сергій Марусій відвідав управління культури і туризму Донецької ОДА з метою підготовки та просування елементу нематеріальної спадщини «Малоянисольська говірка румейської мови (мови греків Приазов’я)»

Протягом зустрічі з головним спеціалістом управління та фахівцем ОЦНТ були обговорені питання щодо підготовки пакету документів про внесення елементу НКС до національного переліку, надані рекомендації та спільні дії співпраці. Управлінням культури і туризму було запропоновано внести деякі елементи до регіонального переліку НКС. На часі йде обговорення та підготовка матеріалів та методичних рекомендацій.

“КРЕАТИВНІСТЬ, ЗАСНОВАНА НА НЕМАТЕРІАЛЬНІЙ КУЛЬТУРНІЙ СПАДЩИНІ – Є ДВИГУНОМ РОЗВИТКУ, ЯКИЙ ВІДПОВІДАЄ ВИКЛИКАМ СУЧАСНОСТІ”, – ЄВГЕН НИЩУК

20 березня під час засідання Уряду Міністр культури України Євген Нищук виступив із доповіддю, присвяченою важливому напрямку роботи відомства – питанням державної підтримки та розвитку нематеріальної культурної спадщини.

Міністр культури зазначив, що промоція культурного надбання України, українських традицій, культури та  української гостинності суттєво впливає на соціально-економічний розвиток країни та є  потужним способом співпраці та взаємодії між націями всього світу.

 

Як повідомив Євген Нищук, вже понад два роки Міністерство культури України та Google Україна системно працюють над створенням унікальних веб-ресурсів, що знайомлять користувачів по всьому світу з культурною спадщиною різних регіонів країни. А саме, булооцифровано дерев’яні церкви, що знаходяться у списку світової спадщини ЮНЕСКО, музеї просто неба та оперні театри України. А також представив до уваги членів Уряду  новий спільний проект – електронний ресурс «Автентична Україна: Нематеріальна культурна спадщина».

Ресурс передбачає висвітлення напрямів та елементів в яких проявляється нематеріальна культурна спадщина: Усні традиції та форми вираження; Виконавське мистецтво; звичаї, обряди, святкування; Знання та практики, що стосуються природи і всесвіту; Традиційні ремесла. Містить  короткий опис кожного напряму в якому проявляється нематеріальна культурна спадщина,  інформацію про елементи, що включені до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України, невеличкий тест на засвоєння матеріалу та список додаткової літератури.

Міністр культури повідомив, що відомством проводиться активна робота з наповнення Національного переліку елементів культурної спадщини України, так у 2018 році до переліку включено 7 нових елементів.  Цього року, у грудні, ЮНЕСКО буде  розглядатися питання щодо включення елементу «Традиція Косівської мальованої кераміки» до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства, а також підготовлено  номінаційне досьє елементу «Орьнек – кримськотатарський елемент та знання про нього».

«Хочу зазначити, що традиційні ремесла є підґрунтям для креативних індустрій, що в свою чергу є дієвим інструментом створення доданої вартості та зміцнення національної економіки. Століттями наші предки накопичували знання про навколишній світ та природу. Ці знання складали основу господарсько-побутової культури українського народу, включаючи цілий комплекс традицій, звичаїв, обрядів і раціональних практик, які забезпечують сталість життя спільноти»,  –  зазначив  Євген Нищук.

 

«Саме креативність, заснована на нематеріальній культурній спадщині, є тим двигуном розвитку, джерелом підвищення конкурентоздатності  національних економік, який відповідає глобалізаційним викликам сучасності».

Виступ Міністра культури доповнив  директор з питань взаємодії з органами державної влади Google Україна Олег Якимчук, який визначив місію Google, як збір наявної  інформації, її систематизацію і забезпечення доступності  та користі для споживача.

«Дуже часто ми модеруємо спільну діяльність між органами державної влади, місцевими громадами та бізнесом, створюючи якісну синергію взаємодії. Так, наприклад, було у випадку проекту «Автентична Україна», що вже три роки проходить у плідній співпраці з Міністерством культури. Сьогодні наші зусилля втілилися в унікальну віртуальну платформу «Автентична Україна» – це яскравий та унікальний сайт, що об’єднує всі напрямки співпраці, які були в минулому, а також дає можливість з’являтися  новим проектам з цифровізації культурної спадщини нашої державі», – зазначив Олег Якимчук.