Вишиванка як унікальний код твого краю. Від Луганська до Львова – особливості вишиванок кожного регіону

Для українця вишиванка – не просто одяг. Це щось дуже особливе: особисте, рідне, святе. Вишивка – як символ, який зберігає його коріння, ідентичність, розуміння себе. Це наша історія: міфологія, релігія, давнє мистецтво наших предків, душа нашого народу. Та більше того, у вишивці зашифровано наш генетичний код.

В Україні вишивати вміли у всіх регіонах. Кожна область, інколи навіть село володіли своїми унікальними техніками вишивання. Дівчаток із наймолодшого віку привчали до вишивання. У деяких областях це ремесло любили навіть чоловіки.

Вишиванки здавна носили чоловіки, жінки і діти. Кріпаки і пани, міщани і селяни. Одягали їх у свята та на щодень. За вишиванкою можна було визначити статус та походження власника. Найдавнішими матеріалами, з яких українці виготовляли для себе вишиванки, були тканини з овечої вовни, льону та конопель.

Наші бабусі досі пам’ятають багато секретів давнього ремесла. Наприклад, фарбували нитки для вишивання колись лише природними барвниками. Брали те, що було під рукою: кору, коріння, листя і квіти. Цікаво, що для закріплення кольору нитки запікали у житньому тісті – так вони не втрачали забарвлення протягом десятиліть. Дивовижно, та українським майстриням відомо близько 250 видів вишивальних швів, які базуються на 20 техніках.

Проаналізувавши старовинні та сучасніші зразки вишивок, можна умовно скласти своєрідний атлас регіонів України за типовими для них візерунками, орнаментами і символами, техніками і кольорами. І хоч чітких меж використання певної техніки вишивки ніколи не було (бо люди, спілкуючись, передавали, навчали одне-одного особливостей ремесла свого краю) та все ж спробуємо виокремити ті головні риси, які відрізняли кожну область від іншої.

Харківська область

Якщо розглянути сорочки межі XIX–XX століть – на них побачимо переважно чорно-червоні кольори (у чоловічих) та різнокольорові квадрати (на жіночих). І чоловіки і жінки носили вишиванки з комірами. Ці деталі одягу обов`язково прикрашали візерунками. Вирізняє Харківщину від інших регіонів те, що орнаменти вишивок виконували саме грубою ниткою – для створення своєрідної рельєфності. Характерний для Харківської губернії мотив вишивки — «Дерево життя». Під мотивом «Дерева» знаходився або зигзагоподібний орнамент (меандр), що символізував підземну воду, або квіти, перевернуті голівками донизу, котрі символізували підземний світ.

Луганська область

Відомо, що вишиванки Східного регіону мають переважно рослинні орнаменти. Особливістю луганських вишивок є поліхромні візерунки, виконані хрестиком, грубою ниткою, завдяки чому створюється враження рельєфності. Традиційним є поєднання різних за фактурою ниток, що також також додає рельєфності візерунку. Тут здавна вишивали хрестом і гладдю. Вміння вишивати на Луганщині передавалось із покоління в покоління. Цікаво, що народному ремеслу навчали дівчаток вже дошкільного віку. Бо, за традицією, на день сватання у юнки мало бути не менше 12-ти вишитих рушників.

Дніпропетровська область

Стародавніми класичним техніками на Дніпропетровщині було вишиття низзю та ажурними мережками. Вишивки хрестиком здебільшого геометричні, а також рослинні, що набули геометричного характеру. Дослідники, які розглядали найстаріші колекції вишивок Дніпропетровського краю, говорили: “Такого розмаїття ромбів, хрестів, косих хрестів, свастик, зірок, трикутників, квадратів, їх поєднання, вписування одних елементів в другі.., важко собі уявити.

 

Донецька область

Гама кольорів тепла вирізняє донецьку вишивку від інших. В ній багато сонця. В ній більше червоного, ніж чорного. Орнаменти яскраві, чорно-червоні на світлому (білому) тлі. Якщо були рослинні мотиви – то це пишні квіти, цілі букети і дерева. Зображали й птахів. (На весільних рушниках, наприклад, птахи сприймаються як елемент чарівності, казковості). На Донеччині вишивали різними техніками, окрім хіба що яворівки і низинки. Кольори ниток, якими вишивали жіночі й чоловічі сорочки – традиційно червоний, чорний і білий. Оздоблювали рукави, рідше коміри та поділ.

 

Запорізька область

Відомою на всю Україну була чоловіча так звана чумацька сорочка – з широкими рукавами, де вишивкою оздоблювався лише комір. (Цікаво, що такий рукав служив своєрідним прапором для подачі сигналу при переправі через дніпровські пороги). Чумацькі сорочки завжди добірно вишивалися. Комір здебільшого — лиштвою, пазуха — вирізуванням, а рукава вирізуванням з лиштвою. У Запорізькій області використовували всі основні геометричні фігури та їхні поєднання: кола (символи сонця) в середині яких розміщуються розетки, складені з ромбів; ромби можуть бути однією фігурою та поділені на частини, також з крапками посередині.

 

Полтавська область

Для Полтавської вишивки характерна ніжна кольорова гама, пастельні тони. Найчастіше це вишиття білим по білому геометричних орнаментів (у народі асоціювалось із морозними візерунками), а також поєднання їх з рослинними. Щоб підсилити ефект – додавали нитки попелястих кольорів. Кажуть, саме полтавська вишивка є найскладнішою зі всіх українських. «Рідною» для полтавчанок здавна була техніка лічильна гладь (лиштва). Наприклад, жіночу полтавську вишиванку можна впізнати за дуже багатим, складним, та водночас ніжним за кольорами, «тонким» оздобленням рукавів.

 

Сумська область

Жіночі сорочки-вишиванки Сумщини — переважно полтавського типу. Вишивка білими нитками гладдю, вирізуванням, набируванням, використання різних видів мережок. Характерні тут також багатоколірні візерунки. Це ніжне вишиття дрібним хрестиком і напівхрестиком, а також рельєфне грубою ниткою. Вишивали геометричні та рослинно-геометризовані взори. Серед зооморфних мотивів переважали птахи: орли, лебеді, качки, голуби.

Херсонська область

Вишивкам Херсонщини притаманний рослинно-квітковий орнамент. Він почав з`являтися на жіночих та чоловічих сорочках ще з середини XІХ століття. Одна з найпоширеніших ідеограм – “Світове дерево”, це образ прародительки – Матері-Землі. Частими були також символічні зображення тварин: зозулі, півня, коня та оленя. Старовинні херсонські сорочки часто вишивали чорними нитками. Побутувала на Херсонщині й вишивка білим по білому.

 

АР Крим

Кримські татарки теж любили вишивати. Природно, що їхня вишивка відрізняється від більшості типових на материковій Україні. Важливими тут є контрасти (які можна побачити й на народному верхньому одязі). Вони часто використовують квітчасті орнаменти з ніжними кольорами, правильно підбираючи кожну квітку. Головні знаки, використовувані майстрами тут такі: жіночій знак — вигнута гілка (егрі дал) — означає мінливість, динамічність, розвиток. Чоловічий — родове дерево — надійність, стійкість та сила. Гвоздика – літня людина. Тюльпани символізують молодих хлопчаків, а рози – жінок. Є також символ «марам», який досить часто зустрічається на вишивці і орнаментах, особливо головних покривалах і поясах з широкої вовняної тканини (учк’урах) – це «дерево життя».

 

Миколаївська область

Жіночі сорочки цього регіону України були особливими. Їх вирізняли чотирикутний виріз довкола шиї та вільні, без зборок у зап`ясті рукави. Сильно стилізовані рослинні мотиви. Це сосонки, дубове листя і шишки хмелю, різноманітні квіти та квітучі гілки. Цікаво, що такий елемент як лінія, що використовувався як розмежувальний компонент вишивки був символом землі або межі між добром і злом. Не менш популярними були зооморфні мотиви.

 

Кіровоградська область

На старовинних вишивках Кіровоградщини збереглася символіка ранніх землеробів. Образ Великої богині, якій поклонялись трипільці. Зображалась у вигляді пташки і світового дерева. Також зустрічались такі цікаві символи як двоголовий орел – відображає чоловічу та жіночу сутність одночасно (звідси взяли для себе його росіяни). Пізніше поширеними були пишні різнобарвні рослинно-геометризовані орнаментальні мотиви з вазонами, квітами, листям, бутонами. Оригінальним був шов під назвою «солов’їні вічка», коли на полотні виколювались дірочки.

 

Черкаська область

Черкащина – це дуже красива витончена вишивка, яка потребувала неабиякого вміння та великих затрат часу. Дрібні стібки утворювали складний переважно геометричний візерунок. Відмінним від решти регіонів тут було горизонтальне розміщення узорних ліній на рукавах жіночих сорочок. Свою особливу вишивку мало відоме село Суботів. Тут любили золотисті відтінки: від жовтого до вишневого. У південних районах Чернігівщини вишивали основним білим із дрібним вкрапленням червоного та чорного кольорів.

Київська область

На Київщині вишивали дрібні геометричні та рослинні мотиви: зірки, квіти, виноградні грона. Для жіночих сорочок обирали червоні, жовті, сині кольори, підкреслені чорним. Київська вишивка була контрастною – на білому полотні рясніли насичені кольори червоно-чорних узорів. Ажурні мережки використовували і на жіночих і чоловічих сорочках. З часом більш поширеними ставали квіткові орнаменти. Ними прикрашали навіть чоловічі вишиванки, що виглядало як масивна нагрудна прикраса. Цікавою технікою володіли майстрині Іванківського району: візерунок, яким вишивали сорочку, спершу малювався на полотні, потім контур обводився чорною ниткою, а далі зашивався іншими кольорами.

Чернігівська область

Для цього краю характерні білі вишивки. Геометричний або рослинний орнамент вишивається білими нитками або ж із украпленням червоного і чорного. Виконується дуже дрібними стібками, що нагадує бісерні вишивки, характерні для чернігівських сорочок. Використовувалися дуже тонкі нитки, що вимагало від рукодільниць надзвичайної майстерності. Щоб підсилити загальну виразність вишивки, в ній використовували два або більше типів швів: наприклад, прозорі із гладдю. Дуже популярною була й ажурна вишивка.

Одеська область

На одеську вишивку мали вплив східноподільський, молдовський та румунський способи декорування. Поширеними тут були чорні геометричні мотиви. Уставкова вишивка у вигляді композицій з 2 чи 3 рядів, доповнених жовтими або червоними смугами. Часто використовувались мотиви церковної корони, хреста та двоголового орла. Одеська вишиванка кольорова. Загалом багатство барв українських сорочок збільшується з півночі на південь.

Житомирська область

Техніки, які тут використовували найчастіше – це занизування та дрібний хрестик. З кольорів – поєднання синього із червоним та чорним. З геометричних фігур найпоширенішими були хрести, ромби, круги, зигзаги та особливо розетки. Ці фігури мали глибоке символічне значення, а оздоблена ними сорочка мала захищати господаря від негативного впливу. Та не менш популярні на Житомирщині квітково-рослинні орнаменти: найдавніші – барвінок і берізка, далі хміль, виноград, ружки, яблучка, листочки, які зустрічались й на інших предметах народної творчості (наприклад, писанках).

Вінницька область

Велике багатство технік вишивання характерно для Вінницької області: низь, хрестик, вишивка штапівкою, настилання, верхошов (верхоплут), зерновий вивід, вирізування; різноманітні види чорних, білих і кольорових мережок. Більшість автентичних сорочок Вінничини оброблені саме низинкою. Поряд з основними швами застосовуються і допоміжні — вишивка штапівкою, шов «уперед голкою», контурні шви, якими обрамляють і з’єднують окремі елементи композиції. Темно-вишнева та червоно-чорна гами, де домінував чорний. Ритмічне чергування двох кольорів у квадратах. Улюбленим був колір стиглого жита у поєднанні із чорним. Додавали також невеликі зелені і жовті елементи.

Хмельницька область

В орнаментах подільських вишивок переважає один колір — чорний з великим або меншим украпленням червоного, синього, жовтого або зеленого. Найпоширеніші одноколірні (червоні і чорні) вишиванки, рідше — дво — і триколірні. Для Хмельниччини характерною була техніка вирізування. Геометричний орнамент із простих прямих, скісних, ламаних, зубчатих ліній. Строго геометрична низь.

Чернівецька область

Найдавніші зразки вишивок, знайдені у цьому краї, були виконані одним кольором. Зооморфні мотиви вишивали білою гладдю чи дрібним хрестом, штаповкою, крученим швом. Використовували навіть срібні та золоті нитки, бісер, шовк, вовна, металеві блискітки. Характерна вишивка Заставнівського району – це поперечні смуги (2-7) дрібних геометричних елементів. Поширені жовті та світло-зелені кольори. У Кіцманському районі вишивали досить великі рослинні візерунки, зокрема букети руж; зустрічалися також птахи.

 

Рівенська область

У вишивці домінували прості геометричні візерунки червоного кольору з добавкою синього. Жіночі сорочки часто вишиваються тільки червоною заполоччю та дуже простим орнаментом. Червоною ниткою на білому-сірому тлі льняної полотнини. Характерні вишивальні техніки занизування, верхоплут, настилування. Вишивка цього регіону — вишукано проста та чітка за композицією. Домінуючим є найдавніший монохромний (одноколірний) геометрич­ний орнамент.

Тернопільська область

У більшості районів Тернопільщини майстрині віддавали перевагу геометричним узорам. Насичені темні кольори. Особливо на Борщівщині – регіоні, який прославився на весь світ саме своїми унікальними вишиванками. Це зашиті повністю рукави із сильним переважанням чорного кольору (що символізує трагічні сторінки історії краю), також поздовжні косі смуги з повторюваними елементами. Також мотив калини – один з улюблених на Тернопільщині. Ягідні галузки часто зображали між двома пташками. Типовою тут була вишивка вовняними нитками. Тернопільські візерунки чіткі, контрастні, з об`ємними елементами.

 

Івано-Франківська область

Вишивки Івано-Франківщини прикрашають чіткі геометричні фігури, які часто з`єднуються в одну широку лінію, утворюючи динамічний орнамент. Старовинними місцевими техніками є “колення” і “кручення”, які є досить складними у виконанні. На Івано-Франківщині завжди пишно декорували рукави. На одній сорочці поєднували багато технік вишивання: від “білих по білому” до “писаних” – суцільно “замальованих” нитками елементів. Особливими є вишивки села Космач. Яскраві жіночі сорочки з горизонтальними уставками, на яких переважає красива осіння гама. А от снятинські сорочки славились “рукавами-червонянками”, вишитими бавовняними нитками. Цікавими були покутські вишиванки. Чого варті лише місцеві назви візерунків: кучері звіздаті, чубаті, вусаті цілі, клинчасті головочки, зерняткові, чубаті, черковці, сливкові…

Волинська область

Волинська вишивка проста та вишукана водночас. Для цього краю характерним є ритмічне повторення різних геометричних фігур: зірок, ромбів, ламаних ліній. Дрібні елементи, що вписувались один в одний, переплітаючись, утворювали гармонійний візерунок. З усіх кольорів переважав червоний, також вишивали синім і чорним. Суто західноволинським прийомом було розміщення вузької смужки вишивки на згині рукава при манжеті. Крім хрестика, поширеним було занизування – дуже давня техніка, що імітує човникове ткацтво, створюючи чіткі та прості композиції.

 

Львівська область

Львівська вишивка має свою особливість: білий простір між елементами малюнка, завдяки чому сорочка виглядає прозорою і легкою. Львівські вишивки, виконані переважно хрестиком та стебнівкою, нагадують тонке мереживо. Дрібна павутинка квіток чорного кольору, поєднаного із червоним, жовтим, зеленим та синім. Яворівський район мав свою унікальну техніку: дрібні елементи складали з окремих фігурок: сосонок, клинців, кривульок…, вишитих різнобарвними нитками: блакитною, синьою, зеленою. У жіночих сорочках вишивали манжети рукавів та самі рукави, на грудях робили невеличкий виріз.

 

Закарпатська область

Закарпатська вишивка – це дуже різнобарвна та густа вишивка – традиційними тут були більше десятка кольорів. Чи не кожне село тут мало свою «улюблену» гаму: від чорно-фіолетової та вишневої до зелено-голубої. Якщо червоний поєднувався з чорним – при цьому один колір обов`язково виділявся. Найпоширеніші техніки: низинка, кучерявий стіб, пряма та коса гладь… Основні фігури – ромб, який прикрашався іншими елементами – і так звані кривульки (зиґзаґ). Найдавніша закарпатська вишивка – це геометричні форми, та вже у ХХ столітті сюди проникають рослинні мотиви.

Автор: Надія Понятишин / vsviti.com.ua

Використані джерела: Гасюк О.,Степан М. Художнє вишивання. К:Вища школа, 1986.
Марія Чумарна Код української вишивки. Л.: Апріорі, 2008.
Тетяна Кара-Васильєва Історія української вишивки: Мистецтвознавче видання.
Т. Кара-Васильєва. А. Ваволокіна Українська народна вишивка. Київ, “Либідь”, 1996.
Українське народне мистецтво вбрання. Київ, 1961.

Джерело

У вересні в Києві відбудеться міжнародний фестиваль анімації та медіа-мистецтва LINOLEUM

З 4 по 8 вересня в столиці України шостий рік поспіль відбуватиметься міжнародний фестиваль актуальної анімації та медіа-мистецтва LINOLEUM. Оганізатором події є анімаційна студія Animagrad.

4 березня розпочався прийом заявок на участь в конкурсних програмах фестивалю.

Українські автори можуть подати свої роботи в національний конкурс або на конкурс комерційної анімації (музичні відео, освітні фільми, реклама). До участі допускаються фільми, виконані у будь-якій анімаційній техніці, включно з картинами, в яких анімація поєднана з грою акторів та документалістикою. Анімаційна частина повинна складати понад 40% фільму та не перевищувати хронометражу у 30 хв. Фільми мають бути випущені після 1 липня 2018 року.


«Сучасність пропонує широкий спектр можливостей та свободу вибору практично в усьому. Як людям, поділеним на численні спільноти, у зв’язку з релігійним різноманіттям, політичними позиціями та світоглядами продовжувати співіснувати між собою?», — саме цим питанням задаються організатори фестивалю.


Тема фестивалю «Точки дотику» шукає відповіді на це та інші питання, пов’язані з можливими місцями перетину та зменшенням дистанцій між людьми. І саме сьогодні мистецтво анімації, працюючи на території вигаданого, стає полем можливостей для вироблення спільних сенсів.

Програма фестивалю

Крім національного та конкурсу комерційної анімації, програма 6-го фестивалю LINOLEUM складатиметься з міжнародного конкурсу, показів експериментальної анімації та відео-арту, дитячої анімації, тематичних підбірок, ретроспективи української мультиплікації, скрінінгів програм міжнародних фестивалів та освітньої програми.

Відправити свій фільм для участі можна тут. Дедлайн – 15 травня.

Призовий фонд складає 5000 доларів США. Він буде розподілений між переможцями трьох конкурсів.

Джерело

В Києві відкриється «посольство» Burning Man

Українська спільнота Burning Man створює простір для самовираження. Творчий проект має назву «Палац культури Куренівка». Відкриття українськими бьорнерами постійно діючого простору є продовженням насиченого подіями 2018 року.

«Палац культури Куренівка» – це простір на 1200 м2 на Подолі, де планується створити майстерні для мейкерства, робототехніки, гончарства, місце для роботи над арт-об’єктами, які будуть представлені на Burning Man, музикальну студію, зону для театру/концертів/вечірок тощо.


«Після проведення офіційних локальних івентів Precompression та Decompressionз’явилася необхідність мати місце для творчих колаборацій, створення різних за напрямками та рівнем складності проектів. У нас зібралася група людей, які готові не раз чи два рази на рік реалізовувати свої ідеї у рамках бьорнерських заходів, а постійно працювати над власними проектами», – каже Ярослав Корець, лідер української спільноти бьорнерів.


Долучитися до проекту, допомогти з ремонтом та облаштовуванням простором може кожен просто тут або за допомогою спільнокошт. Список необхідних речей можна переглянути на сайті проекту.

Джерело

Журнал Harper’s Bazaar шукає дизайнерів та ілюстраторів

Відкрито прийом заявок на конкурс Bazaar Fashion Forward. До участі запрошують дизайнерів, ілюстраторів, фотографів, відеографів, стилістів та журналістів. Оцінювати учасників будуть у шести номінаціях відповідно.

Мета конкурсу полягає у пошуку та підтримці молодих українських фешн-талантів. Проходить конкурс з 2010 року. За цей час редакція журналу Harper’s Bazaar відкрила багато імен, сьогодні відомих всім, хто цікавиться українською модою. Переможцями Bazaar Fashion Forward ставали Маша Рева, Саша Каневський, Cate Underwood, Яна Червінська, Жан Гріцфельдт, Стефан Лісовський та багато інших.

Щорічно команда переможців в кожній номінації отримує можливість створити спільну роботу – зйомку, яка публікується на сторінках Harper’s Bazaar. Вимоги до конкурсантів:

 

Подати заявку на участь можна з 01.03.2019 по 01.07.2019. Журі розглядає анкети лише тих учасників, які ведуть професійну діяльність не довше двох років. Прийом конкурсних робіт закінчується 01.07.2019. Протягом липня та серпня проводиться відбір фіналістів в кожній номінації та співбесіди з ними.

Переможці конкурсу будуть оголошені в останні дні серпня на спеціальній церемонії. Детальніше про проект можна прочитати тут.

Джерело

Відкрито прийом робіт на Ukrainian Young Book Design Awards

Відкрито прийом робіт на книжковий конкурс з дизайну Ukrainian Young Book Design Awards. Подавати заявки можна до 14 квітня.

Організовують конкурс видавництво «Основи» і дизайн-студія Hooga.design. Вони хочуть, щоб Ukrainian Young Book Design Awards сприяв розвитку книжкового дизайну і допоміг відкрити нові імена. До участі запрошуються молоді дизайнери з усього світу.


«Книга – одна з найстаріших форм графічного дизайну, його прабабуся. Тому книжковий дизайн – лакмусовий папірець рівня візуальної культури», — каже Дмитро Яринич, креативний директор і керуючий партнер Hooga.design.


У конкурсі є 4 номінації: візуальна концепція (судді оцінюватимуть візуальну концепцію цілої книжки), макет і верстка, серія ілюстрацій, обкладинка. Участь безкоштовна. Взяти участь може  кожен охочий віком від 14 до 30 років. Детальніше про умови участі тут.


«Мені важливо дати платформу для нових імен. Конкурс Ukrainian Young Book Design Awards – це можливість влити свіжу кров у сферу графічного книжкового дизайну», — розповідає Дана Павличко, директорка і власниця видавництва «Основи».


Серед журі будуть Нора Ґуммерт-Гаузер (графічний дизайнер з Німеччини), Філіп Мойзер (Ph.D, професор та архітектор), Антон Іванов (співзасновник дизайн-бюро CREVV), Андрій Клен (співзасновник та СDO Petcube).


«Ми запускаємо цей конкурс для того, щоб наші молоді колеги могли конкурувати з закордонними, для того, щоб розвивався ринок!», — додає Анна Копилова, арт-директорка видавництва «Основи».


Джерело

В Україні з’явиться перший в Європі арт–потяг

26 квітня з Києва у напрямку до Маріуполя вирушить 10-ти вагонний ГогольТрейн.

Поїзд везтиме музикантів, художників, акторів та інших охочих на фестиваль Startup ГогольFest.

Організатори заходу хочуть створити прецедент, коли культура об’єднує міста, укріплює взаємозв’язки та стимулює будувати інфраструктуру – повідомив директор фестивалю Максим Демський.

За рівнем своєї епічності, проект ГогольТрейну може увійти до ключових культурних явищ сучасної України. Це буде перший в Європі фестивальний потяг. Попередній та єдиний такий випадок був у 1970 році у Канаді. То був Festival Express, що з’єднав Торонто, Вінніпег та Калгарі. Весь шлях від міста до міста в потязі нон–стоп тривала джем сесія від музикантів різних потужних гуртів.

У ГогольТрейн окремо працюватиме кіно–група. Документування культурного явища розпочнеться з київського перону і відбуватиметься протягом поїздки та перебування у Маріуполі. Результатом буде документальна стрічка, презентація якої планується на українських та європейських кінофестивалях.

Стати учасником ГогольТрейну зможе кожен, хто придбає путівку гогольтрейнівця. Це буде комплексний квиток, куди буде входити дорога туди-назад, а також проживання в Маріуполі протягом 3 днів та 3 ночей. Вся інформація буде доступна на окремому сайті, відкрити реєстрацію організатори обіцяють вже в середині березня.

Назад у столицю ГогольТрейн повернеться 1 травня. Міжнародний фестиваль Startup ГогольFest вдруге відбудеться в Маріуполі. Розпочнеться 26 квітня і протриває до 1 травня.

Джерело

Робота української арт-студії “Agrafka” отримала бронзу від Stiftung Buchkunst

Книга «Я так бачу» отримала бронзу на конкурсі “The Best Book Design from all over the World 2019”, організованому німецьким фондом “Stiftung Buchkunst”. Дизайн книги створювали Роман Романишин та Андрій Лесів з арт-студії “Agrafka”.

Цей міжнародний конкурс є одним з наймасштабніших подій в області книжкового дизайну. В цьому році брали участь понад 600 книг із 32 країн світу. Україна вперше увійшла в десятку країн-переможців, серед яких також Нідерланди, Австрія, Польща, Чехія, Японія, Китай, Росія, Швеція і Німеччина.

Професійне журі зазначило, що їх вразило саме графічне візуальне оформлення цієї книги в стилі піктограм:


«Деякі фрагменти виділені трьома кольорами (відтінки синього, червоного і жовтого), які живуть самі по собі і домінують над іншими. Місцями вони накладаються один на одного, пристаючи до самого верху сторінки або ж перескакуючи на іншу. Спостерігати за всім цим розмаїттям форм — справжнє задоволення».


Своїми враженнями також поділився Андрій Лесів:


«Завжди на Франкфуртському книжковому ярмарку купу часу проводимо коло стенду цього конкурсу і навіть не сподівалися опинитися серед переможців. Ми неймовірно щасливі та вдячні».


«Книжковий арсенал» отримав нагороду Лондонського книжкового ярмарку

Міжнародний книжковий фестиваль «Книжковий арсенал» отримав нагороду Лондонського книжкового ярмарку International Excellence Awards 2019 у номінації «Літературний фестиваль». Про це йдеться на сайті Національного культурно-мистецького та музейного комплексу «Мистецький арсенал» у Києві.

«Ця перемога – це передовсім визнання команди «Мистецького арсеналу», де кожен підрозділ вкладає масу сил у те, аби «Книжковий арсенал» був справді тим прекрасним фестивалем, що поєднує мистецтва і не випускає книгу з фокусу уваги», – заявила гендиректор «Мистецького арсеналу» Олеся Островська-Люта 12 березня під час церемонії нагородження у виставковому центрі «Олімпія» в Лондоні.

Повідомляється, що відзначили мультидисциплінарність українського фестивалю «Книжковий арсенал», зокрема взаємодію різних видів мистецтв зі збереженням книги у центрі уваги.

Номінація «літературний фестиваль» на Лондонському книжкового ярмарку вручається з 2016 року. Цьогоріч у ній, крім «Книжкового арсеналу», за нагороду змагалися ще два фестивалі – в Утрехті (Нідерланди) та у Макасарі (Індонезія). У попередні роки переможцями ставали фестивалі з Бразилії, Індії та Малайзії.

Лондонський книжний ярмарок проводиться з 1971 року.

«Книжковий арсенал» – щорічний міжнародний книжковий ярмарок, заснований 2011 року в Києві. В рамках фестивалю письменники з України та світу, а також видавництва, дизайнери, ілюстратори та художники презентують свої роботи.

Джерело

Конкурс відеоконтенту PITCH UA — Україна, яку варто побачити!

18 березня у Києві відбудеться відкрита презентація першого конкурсу соціально вагомого контенту про єдину та різноманітну Україну PITCH UA. До участі в конкурсі допускаються відеопроекти для ТБ, кінотеатрів та веб-платформ усіх видів та жанрів з відповідною тематикою, а їхні автори матимуть можливість підвищити власний професійний рівень, на практиці перевірити креативний потенціал своїх ідей, відвідати майстер-класи міжнародних експертів аудіовізуальної індустрії, і як результат — отримати часткове фінансування на реалізацію свого проекту.

Конкурс проводиться за підтримки проекту USAID UCBI — Української ініціативи зміцнення громадської довіри, організатор — українська медіаконсалтингова компанія Media Resources Management (MRM).

«Головна мета конкурсу — сприяти об’єднанню українців, розповісти про позитивні зміни, котрі відбуваються в країні, більше дізнатися про те, які ми є насправді , — зазначила директор MRM Вікторія Ярмощук. — Один із шляхів до цього — наповнити ефіри телеканалів, екрани кінотеатрів та веб-ресурси справді якісним контентом, що демонструє єдність нашої держави в її різноманітності та присвячений історіям сильних небайдужих людей».

PITCH UA відкритий для аудіовізуальних проектів будь-якого жанру та виду — фільмів, серіалів, документальних стрічок, соціальної реклами, телешоу, анімації, веб-серіалів тощо. До того ж вони не обов’язково мають бути абсолютно новими: наприклад, можна подати на конкурс наступний сезон серіалу або спеціальний випуск вже існуючої передачі. Головне — аби проект відповідав місії конкурсу: сприяв посиленню відчуття єдності багатонаціонального та мультикультурного громадянського суспільства в Україні. Гасло конкурсу — BE CREATIVE. BE UKRAINIAN — підкреслює значимість персонального внеску кожного громадянина країни у процес позитивних і креативних змін: як змін власного життя, так і життя всієї держави.

«Сторітелінг може бути надзвичайно дієвим інструментом донесення важливих питань та змін у суспільстві. Саме тому USAID прагне підтримати голоси та ідеї українців, що розповідають про позитивні зрушення як результат демократичних реформ в Україні, а також вшановують культурне та національне розмаїття країни», — додає Майкл Гіртсон, Керівник проекту «Зміцнення громадської довіри», USAID.

Стати учасниками конкурсу PITCH UA можуть продюсери — громадяни України, зареєстровані як ФОП, а також продакшн-компанії, зареєстровані в Україні.

Переможці конкурсу — так, їх буде декілька! — зможуть отримати до 60 % фінансування бюджету своїх проектів та експертний супровід від USAID на всіх етапах їх розробки й виробництва.

Ці кошти жодним чином не підлягають поверненню. Але є певні умови: переможці мають довести свою здатність забезпечити решту бюджету проекту та засвідчити готовність телеканалу з національним покриттям, всеукраїнської дистрибуторської компанії або великої інтернет-платформи показати проект для максимальної кількості глядачів України до квітня 2020 року включно.

Конкурс PITCH UA триватиме три місяці — з 18 березня до 17 червня 2019 року — та матиме декілька етапів: прийом заявок, докторинг-майстерня, фінальне подання проектів та пітчинг.

Докладніше про умови та етапи конкурсу можна дізнатися тут.

Подати свій проект на PITCH UA варто не лише задля того, аби отримати фінансування, а ще й з метою перевірки на практиці креативного потенціалу своїх ідей та отримати слушні консультації від міжнародних експертів аудіовізуальної індустрії та суміжних галузей. Адже саме вони супроводжуватимуть учасників PITCH UA на всіх його етапах, а також проведуть в рамках конкурсу різноманітні майстер-класи та докторинг-майстерню з доопрацювання ідей потенційних переможців.

Імена запрошених експертів, умови участі, критерії відбору проектів та інші подробиці конкурсу буде оголошено вже незабаром — на офіційному відкритті конкурсу PITCH UA, що відбудеться у самому центрі Києва на локації Main Hall (вул. Володимирська, 49а) 18 березня, початок заходу — о 10:00.

Також у програмі заходу — панельна дискусія за участі представників різноманітних креативних індустрій, громадських та соціальних ініціатив України, огляд трендів та скринінг найкращих соціальних аудіовізуальних проектів з усього світу та України.

Захід відкритий для всіх охочих: вхід вільний — за умови попередньої реєстрації.

Слідкуйте за новинами PITCH UA на офіційному сайті www.pitchua.com та у Facebook.

Джерело

Подій у сфері культури (лютий)

69й Берлінський міжнародний кінофестиваль (7-17 лютого), де було представлено фільм “Гарет Джонс”, підтриманий програмою “Креативна Європа” (фільм є копродукцією України, Польщі та Великої Британії).
Міжнародний форум Нова генерація: художник і його покоління” (21-24 лютого), присвячений 140-річчю Казимира Малевича. Учасники події мали можливість  відвідати панельні дискусії, круглі столи, а також лекції та екскурсії.
9-ий Фестиваль американського кіно “Незалежність” (AIFF) (21-28 лютого), що включав в себе американські ігрові й документальні фільми про історію Америки, її розмаїття і цінності, незалежну думку і свободу слова.
V. Конгрес “Література в Дії” (23-24 лютого) за участі представників літературного сектору, які обговорили процес подачі заявок на українські грантові програми та співпрацю з видавництвами.