Підбито підсумки фіналу проекту «Малі міста – великі враження»

Початок змін в напрямку децентралізації додав суттєві корективи у процеси бюджетоутворення та фінансування життєдіяльності міст та об’єднаних територіальних громад. Малі міста та об’єднані територіальні громади, в яких мешкає понад 50 відсотків населення країни, – це реальні індикатори стану держави.  В Україні міста із населенням менше 50 тисяч осіб складають біля 2/3 від загальної кількості.

Малі міста у всьому світі є зберігачами культурної спадщини та національної ідентичності.

2018 рік у Європейському Союзі оголошено Роком культурної спадщини. Україна не залишилася осторонь від процесів. У 2017 році було ініційовано проект «Малі міста – великі враження», що сприятиме подальшому культурно-економічному розвитку територій. Міністерство культури України, зокрема Український центр культурних досліджень, визначені головними координаторами проекту «Малі міста – великі враження», який підтримав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

У рамках проекту, шляхом проведення відкритого конкурсу, експертною радою Міністерства культури України відібрано 8 зі 158 проектів для впровадження пілотних культурних стартапів, що пов’язані із культурною спадщиною:

  • Місто Тростянець Сумської області, проект «Створення культурного бренду міста»
  • Місто Тульчин Вінницької області, проект «Леонтович Арт Квартал»
  • Місто Острог Рівненської області, проект «Культурний барбакан»
  • Місто Чугуїв Харківської області, проект «Репінський пленер»
  • Місто Славутич Київської області, проект «Міжнародний фестиваль кіно та урбаністики – 86»
  • Село Шарівка Харківської області, проект «Культурний хакатон»
  • Місто Гадяч Полтавської області, проект «Фестиваль молодих театрів»
  • Вилківська ОТГ Одеської області, проект «Гастрономічний фестиваль “Дунайські гостини»

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман: Створення умов для культурно-економічного розвитку з метою перетворення малих міст у самодостатні, розвиток адміністративних одиниць шляхом збільшення потенціалу власного культурного ресурсу – одна з актуальних можливостей реформи децентралізації. Конкурс продемонстрував велике бажання керівництва малих міст та ОТГ розвивати економіку територій за допомогою культурних інновацій. Ми повинні забезпечити методичний супровід та підтримку в реалізації проектів, які мають стати яскравим прикладом розвитку культурної економіки територій та презентувати всьому світу нашу культуру, залучаючи туристів відвідати країну та яскраві події.

https://www.kmu.gov.ua/ua/news/pidbito-pidsumki-finalu-proektu-mali-mista-veliki-vrazhennya

У НАЦІОНАЛЬНОМУ МУЗЕЇ НАРОДНОЇ АРХІТЕКТУРИ ТА ПОБУТУ УКРАЇНИ ВЕДЕТЬСЯ РОБОТА ЗІ СТВОРЕННЯ ЦЕНТРУ РОЗВИТКУ НАРОДНИХ ПРОМИСЛІВ

У  2017 році Національним музеєм народної архітектури та побуту України презентовано 19 культурно-мистецьких проектів, присвячених відродженню та популяризації народних звичаїв і обрядів. Серед них: «Зима в українському скансені», «Свято Різдва», «Водохреща», «Масниця. Колодій», «Веснянки. Гаївки. Обливаний понеділок», «Весняний ярмарок», «Мистецький захід «Моє рідне село», «У колі друзів. День польської культури»,  «День пам’яті. День  ковальства», «День дитячої творчості», «Дні гончарства», Дні вишивки і ткацтва», «Дні різьбярства і плетіння», «Івана Купала», «Свято меду до Маковія», «День Незалежності України», «Осінній ярмарок народного мистецтва», «Осінь весільна», «Покрова». Ярмарки, фестивалі та народні свята, які відбувалися в Національному музеї народної архітектури та побуту України впродовж року,  відвідало близько 140 тисяч шанувальників української культурної та духовної спадщини.

У 2017 році колектив закладу  продовжує роботу  в напрямку створення у  Національному музеї народної архітектури та побуту України Центру розвитку народних промислів для  відродження  автентичних народних ремесел. Так, на базі музею відомі майстри постійно проводять майстер-класи з народного мистецтва та давніх традицій. Таких майстер-класів було проведено близько 80: прикрашання колодки (Масниця); писанкарство; виготовлення ляльок з трави; виготовлення ляльок-мотанок  та купальської  атрибутики; вінкоплетіння; петриківський розпис; соломоплетіння; витинанка;  деревообробка; танці від музейного колективу «Дам лиха закаблукам» тощо.

Окрім цього, музейні працівники організували та стали учасниками чотирьох  тематичних виставок: «Чисте мистецтво»  (виставковий проект у Мистецькому Арсеналі); «Щоб зберегти на всі віки скарби козацької доби» (проект Національного науково-дослідного реставраційного центру України»); фотовиставка журналіста, волонтера Євгена Гапича «Гуцули» (НМНАПУ «Карпати»); «Київщина ювілейна» (експозиція НМНАПУ «Українське село 60-70-х рр. ХХст.»), а також взяли участь  у понад  30-ти проектах, організованих та проведених спільно з іншими музейними та культурними закладами столиці.

Фондова колекція  музею впродовж року збільшилась на майже тисячу одиниць збереження,  а музейний фонд НМНАПУ  на сьогодні  складає  майже сімдесят п’ять тисяч  одиниць.

Джерело


Відкриття виставки витинанок Дарії Альошкіної “Та що читає”

23 січня о 15.00 запрошуємо в Вінницьку світлицю ОЦНТ на персональну виставку витинанок Дарії Альошкіної “Та що читає” виставка триватиме до 6 лютого.

Для глядача будуть представлені витинанки де зображений Образ жінки- берегині у поєднанні з коштовностями фольклору – прислів’ям . Справжні народні прислів’я поєднують у собі глибокий зміст з дуже простою, але образною формою, їх легко запам’ятовувати й виголошувати. Виростаючи у селі на Поділлі неодноразово чула використання їх у повсякденому житті , прислів’ям вірили їх шанували і передавали з покоління в покоління. Основні Витинанки будуть представлені з проекту “Ткане Витнуте і Вбране”.

23 січня о 15.00 запрошуємо в Вінницьку світлицю ОЦНТ на персональну виставку витинанок Дарії Альошкіної “Та що читає” виставка триватиме до 6 лютого.

Для глядача будуть представлені витинанки де зображений Образ жінки- берегині у поєднанні з коштовностями фольклору – прислів’ям . Справжні народні прислів’я поєднують у собі глибокий зміст з дуже простою, але образною формою, їх легко запам’ятовувати й виголошувати. Виростаючи у селі на Поділлі неодноразово чула використання їх у повсякденому житті , прислів’ям вірили їх шанували і передавали з покоління в покоління. Основні Витинанки будуть представлені з проекту “Ткане Витнуте і Вбране”.

Posted in Без категорії

Методичний семінар-тренінг для працівників відділів культури та ОТГ «НОВІ КОМП’ЮТЕРНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ОРГАНІЗАЦЇ ТА ФІНАНСОВІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАКЛАДУ»

 Місце проведення – Департамент культури і туризму, національностей та релігій, м.Чернігів,вул. Коцюбинського,70.
 Реєстрація 22.01.2018р. о 09.00 год.
Початок о 10.00 год.

Місце проведення – Департамент культури і туризму, національностей та релігій, м.Чернігів,вул. Коцюбинського,70.

 Реєстрація 22.01.2018р. о 09.00 год.

Початок о 10.00 год.

Структура семінару-тренінгу передбачає:

1.Знайомство учасників та очікування від семінару.

2.Знайомство з структурою проектної заявки: аплікаційна форма, заявка, грант,обґрунтування проблеми, мета,завдання, план роботи, очікувані результати, бюджет. Розповідь.

3.Початок роботи (в малих групах).

4.Мозковий штурм ідей щодо інновацій у сфері культури.

5.Пошук грантових та конкурсних пропозицій на сайтах.

6.Мозковий штурм щодо поєднання ідей із запропонованою пропозицією.

7.Оформлення ідеї.

8.Постановка мети проекту.

9.Написання основних заходів проекту.

10.Складання бюджету проекту.

11.Рахування очікуваних результатів (тимчасових та стабільних окремо).

12.Заповнення аплікаційної фори чи конкурсної заявки.

13.Додаткові матеріали до проекту  (річний звіт організації, можливі публікації, нагороди тощо).

14.Підведення підсумків семінару. Відповіді на питання.

Участь у семінарі-тренінгу безкоштовна.

Оплата відрядних за рахунок відряджуючої сторони. Учасникам надається СЕРТИФІКАТ учасника. Кількість місць обмежена.

Для участі у семінарі-тренінгу необхідно надіслати заявку на електронну адресу:chocnt@ukr.net

1.П. І. П.

2.Місце роботи, посада.

3.Адреса, конт. тел., електр. адреса

Оргкомітету семінару-тренінгу:

– відділ маркетингу, аналізу і прогнозування основної діяльності закладів культури

(093)8735366 Чичаєва Ірина Григоріївна-провідний методист з питань новітніх та комп’ютерних технологій.

Марину Порошенко обрано головою Українського культурного фонду

19 січня Міністр культури України Євген Нищук призначив Головою Українського культурного Фонду Марину Порошенко. За її кандидатуру одноголосно проголосували всі члени Наглядової ради Фонду.

19 січня 2018 року Міністр культури України Євген Нищук призначив Головою Українського культурного Фонду Марину Порошенко. За її кандидатуру одноголосно проголосували всі члени Наглядової ради Фонду.

Заступаючи на посаду, Марина Порошенко зазначила: «Для мене велика честь бути обраною Головою Українського культурного фонду. Щиро дякую за прояв високої довіри з боку авторитетних та поважних діячів української культури та мистецтва!

Глибоко усвідомлюю відповідальність, яку покладають на мене обов’язки очільника Фонду перед українським народом. Переконана, що Український культурний фонд буде сприяти модернізації сектору культури, підтримувати культурний розвиток громад в умовах децентралізації, інтегрувати національну ідею всередині країни, стимулювати розвиток креативного молодого покоління, підтримувати стартапи культурних та мистецький проектів через систему прозорих конкурсів, розвивати науково-дослідницьку діяльність мистецької спільноти, а також – співпрацювати з українською діаспорою та формувати позитивний імідж України у світі.

Розраховую на підтримку та розуміння всієї культурної спільноти та вірю, що спільними зусиллями ми будемо сумлінно працювати заради збереження, актуалізації та популяризації національного культурного надбання».

У ході обговорення діяльності Українського культурного фонду було оголошено про конкурсний відбір на посаду Виконавчого директора Фонду, який триватиме з 22 січня до 2 лютого 2018 року.

«15 січня 2018 р. відбулось перше засідання Наглядової ради Українського культурного фонду і, зважаючи на ті аргументи, які були висловлені членами Наглядової ради, я з великою приємністю призначив головою Українського культурного фонду Марину Порошенко», – наголосив Міністр культури України Євген Нищук.

«Культура – сфера життя України, яка є надзвичайно важливою для нашого суспільства, і те, що питання сфери культури сьогодні знаходяться не лише у полі зору культурної спільноти, а й на порядку денному перших осіб держави, свідчить про якісні зміни становлення зрілого суспільства. У співпраці ми, я переконаний, досягнемо великих успіхів і якісних змін».

http://mincult.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=245326685&cat_id=244913751

“Мета музею – вийти за межі існуючого музейного простору та розширити музейну аудиторію” – Євген Нищук

Сьогодні, 17 січня  по всьому світу проходить популярний флешмоб  –  Міжнародний день музейних селфі. Активними учасниками акції виступили  і музейні заклади України, які таким чином популяризують музеї, дають змогу зробити незабутні кадри зі світовими шедеврами мистецтва. Ініціатива покликана привернути увагу до музейної сфери та розшири музейну аудиторію.

Міністр культури України Євген Нищук також долучився до  музейного селфі-марафонув  Національному центрі народної культури «Музей Івана Гончара».

Сьогодні, 17 січня  по всьому світу проходить популярний флешмоб  –  Міжнародний день музейних селфі. Активними учасниками акції виступили  і музейні заклади України, які таким чином популяризують музеї, дають змогу зробити незабутні кадри зі світовими шедеврами мистецтва. Ініціатива покликана привернути увагу до музейної сфери та розшири музейну аудиторію.

Міністр культури України Євген Нищук також долучився до  музейного селфі-марафонув  Національному центрі народної культури «Музей Івана Гончара».

«Участь музеїв у подібних проектах робить їх ближчими до відвідувачів, перетворюючи на активних учасників музейних процесів. Відвідування музеїв цього дня стає набагато цікавішим, перебування в цьому інтерактивному просторі створює певну єдність закладу та відвідувача. Адже мета музею – вийти за межі існуючого музейного простору, донести інформацію про себе та свою колекцію  суспільству, а також долучити до життя музею та українського мистецтва якомога ширшу аудиторію», – наголошує Євген Нищук.

«Цього року Міністерство культури ініціювало проведення Року культурної спадщини, співзвучне з аналогічним  Роком у Європі. Наразі Мінкультури спільно з обласними адміністраціями по всій Україні вже запланувало низку проектів. Я переконаний, що цестане гарним стартом для розширення зв’язків та обміну досвідом, запозичення світових практик у вітчизняну музейну справу, вдихне у сферу культурної спадщини нове дихання. Кожна, навіть найменша ініціатива, підтримана суспільством з одного боку, а музеями з іншого,  є важливим та актуальним  для нашої музейної галузі».

Міністр культури також закликав активно долучатися до ініціатив  та проектів музейних закладів,  частіше відвідувати їх та знайомитись зі скарбами  культурного надбання України, які відтворюють велич та глибоку історію нашого народу.

Євген Нищук сфотографувався на фоні світлини 1920 року, з історико-етнографічного мистецького альбому Івана Гончара “Україна та Українці”. На фото зображено юнака з подругами в типовому вбранні західного регіону України.

КРИМ 2014-2017: АНЕКСОВАНА КУЛЬТУРА

Міжнародна конференція
«КРИМ 2014-2017: АНЕКСОВАНА КУЛЬТУРА»

Міністерство культури України та Український центр культурних досліджень
за участі Меджлісу кримськотатарського народу та
Національного музею історії України в Другій світовій війні

Дата: 27 грудня 2017 року, початок о 13-00, реєстрація учасників та преси з 12-00.

Місце: Національний музей історії України в Другій світовій війні, Київ, вул. Лаврська, 27.

Конференція проводиться з метою обміну інформацією та аналізу стану сфери культури та забезпечення прав громадян в сфері культури в анексованому Криму. Планується обговорення питань:
– Археологічні розкопки в Криму 2014-2017 рр.;
– Музейні колекції та музейний фонд України під окупацією;
– Проблеми забезпечення захисту культурної спадщини (пам’ятки та заповідники);
– Мовна політика окупаційної влади;
– Порушення прав людини у сфері культури в Криму в 2014-2017 рр.

Під час конференції відбудеться брифінг Міністра культури України.

Учасники:
– Євген НИЩУК, Міністр культури України,
– Рефат ЧУБАРОВ, голова Меджлісу кримськотатарського народу, народний депутат України,
– Світлана ФОМЕНКО, перший заступник Міністра культури України,
– Юсуф КУРКЧІ, перший заступник Міністра тимчасово окупованих територій,
– Тамара МАЗУР, к.ю.н., заступник Міністра культури України,
– Ельміра АБЛЯЛИМОВА, директор (2014 р.) КРУ «Бахчисарайський історико-культурний заповідник»,
– Еміне АВАМІЛЄВА, член Меджлісу кримськотатарського народу, начальник управління освіти,
– Есма АДЖІЄВА, радник Міністра культури України на громадських засадах,
– Анатолій АНТОНЮК, к.т.н., національний координатор Міжнародного центру з питань збереження та відновлення культурних цінностей ІККРОМ (ICCROM),
– Еміне АСАНОВА, менеджер ГО «КримSOS»,
– Гульнара БЕКІРОВА, к.п.н., історик, журналіст,
– Наталія БЕЛІЦЕР, експерт Інституту демократії імені Пилипа Орлика,
– Тетяна БИКОВА, к.і.н., науковий співробітник Інституту історії НАН України,
– Сергій ГРОМЕНКО, к.і.н., публіцист,
– Яків ДІХТЯР, головний архітектор Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника,
– Андрій ІВАНЕЦЬ, к.і.н., координатор ГО «Таврійська гуманітарна платформа»,
– Андрій КЛИМЕНКО, голова наглядової ради БФ «Майдан закордонних справ»,
– Неля КУКОВАЛЬСЬКА, генеральний директор Національного заповідника «Софія Київська»,
– Юлія ТИЩЕНКО, керівник Програми підтримки демократичних процесів Українського незалежного центру політичних досліджень,
– Ільмі УМЕРОВ, заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу,
– Віктор ЧАБАЙ, д.і.н., чл-кор. НАН України, директор Інституту археології України,
– Ахтем ЧИЙГОЗ, заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу,
– Гаяна ЮКСЕЛЬ, член Меджлісу кримськотатарського народу, начальник управління по роботі зі ЗМІ, директор інформаційного агентства QHA,
– Данило ЯНЕВСЬКИЙ, д.і.н., історик, журналіст,
– Борис БАБІН, д.ю.н., Постійний представник Президента України в Автономній Республіці Крим;
– Георгій ЛОГВИНСЬКИЙ, народний депутат України, Віце-Президент Парламентської асамблеї Ради Європи, заслужений юрист України, адвокат, правозахисник;
– Ізет ГДАНОВ, перший заступник Постійного представника Президента України в Автономній Республіці Крим;
– Еміне Джапарова, перший заступник Міністра інформаційної політики України;
– Валентина САМАР, журналіст;
– Алім АЛІЄВ, співзасновник ініціативи «Крим SOS», програмний директор ДП «Кримський дім»;
– Арсен ЖУМАДІЛОВ, радник голови Меджлісу кримськотатарського народу.
– представники державних органів, народні депутати України, науковці, громадські активісти, зарубіжні дипломати.
Планується Скайп-конференція з громадськими активістами Криму.

КУЛЬТУРНА ЕКОНОМІКА – РОЗУМНА СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ ГРОМАД

Сучасний підхід щодо планування регіонального або місцевого розвитку будується на розумінні культурних ресурсів як сукупності економічних активів, культурного капіталу регіону (міста), що здатні робити прямий та дотичний вклад в економіку.

Починаючи із 80-их років 20 століття роль культури у світі розглядається як креативна складова розвитку економічного сектору. Спочатку це тлумачилось як отримання конкретного прибутку та залучених коштів, пізніше як менеджмент та маркетинг у культурних організаціях. Після гірких спроб визначити важливість культури за допомогою конкретних економічних чинників було вивчено вплив культури на економіку міст та територій. Поняття «Культура» почало тлумачитись як ресурс змін якості життя шляхом створення додаткової вартості продуктів та територій і покращення умов зайнятості населення.

Бум «креативних» або тематичних міст в Європі та США в 1990-х роках є і на сьогодні прикладом того, як соціально-економічні проблеми регенерації міського середовища вирішуються за допомогою культурних стратегій. В даному випадку мова не іде про традиційне генеральне планування міст, коли за основу береться територіальний принцип. Мова іде про культурно-економічне планування, в основі якого ідея розвитку і використання людського та культурного капіталу міста.

Відмінність креативної економіки від традиційного економічного укладу це: ресурси –  інформація та знання, продукт – інновація.

Сировиною креативної економіки є вміння народжувати оригінальні ідеї та перетворювати ці ідеї в економічний капітал та продукт, що продається. Основним завданням креативної економіки є створення та реалізація «ексклюзивного творчого продукту».

Ще один аспект, який пов’язує культуру і економіку міста, примушує нас звернутись до проблеми локальної ідентичності в умовах глобалізації. Культурна політика і просування бренду міста та його іміджу в даному випадку не політичний аспект. Це засіб відстояти індивідуальність та місцеву специфіку на фоні домінуючих глобалізаційних процесів в урбанізації.

Не зникнути на фоні мегаполісів, не перетворитись в маргінальні поселення – це ставка в глобальної грі об’єднаних територіальних громад та малих міст.

З одного боку, неможливо уникати глобальних процесів: мобільності, міграції, глобальних комунікацій. З іншого боку, саме глобалізація провокує локальний патріотизм, збереження історичної пам’яті.

З цих суперечливих складових складається концепція «ГЛОКАЛЬНОГО МІСТА», в основі якого знаходиться принцип «креативної економіки», т.е. розробка ідеї, на яку працюють всі групи: від людей креативних професій до бізнесу та влади. Багато прикладів таких міст існує на сьогодні в Європі та Американському континенті. Але найбільш цікавим, на мій погляд, є приклади Східної Німеччини.

Важливою складовою стратегії модернізації економіки України на сучасному етапі є перехід від індустріальної та сировинної моделі розвитку до постіндустріальної або креативної, яка базується на використанні людського потенціалу та знань, що є певною базою для розробки та реалізації ідей для культурно – економічного розвитку в першу чергу малих міст.

Згідно дослідження UNCTAD існують чотири базові групи для розвитку креативної економіки:

– Культурна спадщина: традиційна культура (ремесла, фестивалі тощо); культурні пам’ятки (музеї, бібліотеки, місця розкопок, тощо);

– Образотворче мистецтво (скульптура, фотографія тощо);

– Медіа: публікації та видавництво; аудіовізуальні твори (фільми, телебачення, радіомовлення); нові медіа (цифровий контент, відеоігри тощо);

– Функціональний креатив: дизайн та креативні послуги (реклама, тощо).

Культурні і креативні індустрії мають стратегічний потенціал і сприяють розумному, сталому і комплексному зростанню регіонів та міст. Використання креативних технологій капіталізує міста та території.

Контент креативної культури є важливою частиною економіки. Розробка і експорт у сфері культурного контенту мають наступні переваги для розвитку національної економіки:

– Створення  міст з високою доданою вартістю за рахунок використання культурного ресурсу;

– Створення  нових робочих місць у сфері послуг (готелі, сервісне обслуговування, виробництво сувенірної продукції тощо);

– Створення умов для збільшення пізнаванності міста або бренд території;

– Розвиток спеціалізованого туризму (туризм подій, екстремальний туризм, культурний туризм та інші).

На сьогодні більшість малих міст та об’єднаних територіальних громад України характеризуються низьким рівнем соціально-економічного розвитку і ділової активності, є депресивними, однак володіють значним туристично-рекреаційним, культурно-історичним і природним потенціалом. Сприяння розвитку туристичної сфери в малих містах необхідно розглядати як інструмент підвищення рівня зайнятості населення, зменшення трудової міграції, посилення ділової активності, поліпшення фінансових показників діяльності підприємств, формування позитивного туристичного іміджу.

Проблеми, які існують на сьогоднішній день в малих містах є наступними:

– Незадовільний стан загальної інфраструктури (дороги, водопостачання, водовідведення, теплопостачання) та комунікаційної інфраструктури (рівень телефонізації, зв’язку, транспортного сполучення, інформатизації);

– Значні деформації людського потенціалу в його структурі: від’ємне значення природного приросту населення; зростання кількості осіб пенсійного віку;

– Високий рівень безробіття;

Відсутність в туристичній індустрії кваліфікованих кадрів та низька якість підготовки наявних фахівців, як на рівні підприємств (закладів розміщення, харчування та екскурсійного обслуговування), так і органів управління, загострює недостатнє інформаційне забезпечення сприянню промоції малих міст.

Культурний туризм – важіль комплексного розвитку регіону та складова креативних індустрій

Проблема формування цілісності загальнонаціонального культурно-комунікаційного простору, спільної історичної пам’яті, подолання взаємних негативних стереотипів між регіональними та етнічними групами, є стратегічними завданнями державної політики у гуманітарній сфері, та зумовлені процесами формування української нації як політичної (громадянської) так і загальнонаціональної ідентичності громадян України. Культурний туризм виступає одним із засобів інформування громадян про інші регіони України та нівеляції стереотипів. Туризм відіграє важливу роль в осмисленні власної ідентичності, у відродженні локальних традицій. Для молоді особливо важливим є усвідомлення історико-культурного значення здобутків власної країни, гордості за неї. Основною умовою розвитку культурного туризму є історичний та культурний потенціал країни, рівень забезпечення доступу до нього, а також побутові умови проживання туристів.

У число об’єктів культурного туризму входять:

– історико-культурна спадщина (історичні території, архітектурні споруди і комплекси, зони археологічних розкопок, музеї, народні промисли, обряди, виступи фольклорних колективів);

– Культурні події (виставки, фестивалі, особливості життя населення: кухня, костюми);

– Культурні кластери, що формуються на основі розвитку креативної ідеї.

Культурний туризм впливає на:

– стимулювання місцевих ремесл, створення нових робочих місць, залучення молоді та безробітних на ринок праці;

– актуалізацію культурної та архітектурної спадщини і джерело фінансових надходжень на охорону і реставрацію;

– розвиток міжгалузевих напрямків співпраці;

– вивченню регіональних культур з метою формування міжетнічної толерантності.

Депресивні регіони мають розглядати культурну спадщину і культурний туризм як джерело розвитку. Інтеграція окремих пам’яток культурної спадщини в туристичну мережу, яка стимулює затвердження окремих програм реставрації, створення нових іміджевих музеїв, скансенів, ресторанів традиційних страв, обладнання місцевими жителями гостьових кімнат для туристів.

Місяць по тому відгримів на всю Україну перший міжнародний open air фестиваль OperaFest Tulchyn.  Попри скептичні закиди Тульчину щодо його провінційності, він таки здивував не лише Україну, а й закордонних музикантів та співаків.

Тим не менш, вдалося все, а такого масштабного дійства Тульчин і його мешканці не бачили, мабуть, з часів самих Потоцьких. Власне, саме з метою повернення колишньої слави Подільському Версалю та повноцінній його реставрації і було створено OperaFestTulchyn.

Вивчаючи досвід малих міст Німеччини, в січні 2016 року наша команда «Інституту культурної політики» відвідала місто Райнсберг, в якому існує аналогічний оперний фестиваль і яке нині має статус оперної столиці Німеччини. Після війни, коли впала Берлінська стіна, місто мало мільйонні борги, страшенну розруху. Тож не дивно, що молодь почала тікати з міста. І саме культура повернула їх додому.

На сьогодні, інфраструктура міста розвивається орієнтуючись на запит від оперної ідеї. Програма розвитку міста побудована з акцентом на створення креативного оперного кластеру із врахуванням необхідних економічних компонентів, що впливають на появу нових робочих місць у сервісному секторі, використання екологічного компоненту в туристичній пропозиції, капітальне будівництво (готелі, ресторани та інші інфраструктурні родзинки).

Приклад Райнсбергу демонструє актуальність питання: Що ми можемо зробити самі для себе, для своїх громад.

Для того, щоб зрозуміти громаду або місто як креативний кластер, необхідно мати здатність до рефлексії. Трошки з історії. У кожного культурного чи творчого явища є дві іпостасі – змістовна і прагматична.

Перша «змістовна» – про те, яку естетичну цінність, які сенси і повідомлення несе явище персонально для нас.

Друга «прагматична» – про технології, тобто канали доставки потрібної нам суті, та про те, скільки і чим нам прямо чи опосередковано доводиться за це платити.

У різний час різні діячі намагалися то перше, то друге поставити попереду “паротяга прогресу”. Зрештою, втомилися і вигадали «креативні індустрії» – систему, в якій і творчість і економічний аспект визнані однаково важливими. Культурна ідея та культурний ресурс перетворилися на основу культурно- економічних стратегії розвитку малих міст та невеликих територій, м’яко трансформуючи простори  та формуючи громаду.

В Україні зусилля влади спрямовані на відновлення промислового потенціалу, який розташований в більшості своїй у великих містах, що створює передумови міграції населення з малих міст та селищ  до  мегаполісів та обласних центрів. Всупереч цьому, ми повинні розуміти, що рівень розвитку національної економіки визначається станом розвитку регіональних економік, ступенем інтеграції економік регіональних в інноваційну систему країни. Тобто взаємозв’язок і взаємозалежність розвитку галузей  на кожному рівні можуть бути індикаторами поточного розвитку та відображати як потенціал регіону, так і національної системи в цілому. Зручною одиницею виміру територіальних економік є кластер.  Спеціалізація кластеру стає ґрунтовною ідеєю для розвитку постіндустріальної економіки і базується на нематеріальній складовій, яка пов’язана, в першу чергу, із культурним ресурсом.

Дуже важливо розуміти актуальні загальносвітові тренди розвитку.

Сьогодні світ розвивається не через розвиток країн,  а завдяки діяльності кожної окремої громади.

Унікальність ОТГ в тому, що вони є конкурентоспроможними і мають ресурси, які можна монетизувати. Враховуючи успішний мікророзвиток окремої громади як пазл, з часом можна скласти картину з пазлів «Успішна країна».

Проведення фестивалю стало для Тульчина випробуванням у хорошому значенні цього слова. Містяни пережили певний культурний шок, бо велика культура прийшла в провінцію. Серед глядачів оперного фесту були й такі, які ніколи в житті не слухали оперу і не знають жодного оперного співака. Подія спонукала «почухатися» і чиновників. У підготовці до фестивалю були задіяні тисячі жителів громади. Усі разом ми за короткий термін зробили те, чого не зробили за роки. Нині в Тульчині налічується до 120 комфортабельних місць в готелях і мотелях, заасфальтовані дороги, проведено електроживлення в Палаці Потоцьких, зроблено вело доріжку. Тульчин отримав поштовх для туристичного розвитку, і тепер головне — не втратити його.

В Україні глокальність позиціювання території тільки починається. Це пов’язано в першу чергу із процесами децентралізації, коли новостворені ОТГ шукають власні шляхи розвитку. Великий корабель зайшов в маленьку гавань тульчинського ОТГ. Місто Тульчин піднялось на гребінь хвилі. Як піде далі – залежить від влади та експертів, які вже визначили культурно- економічний шлях розвитку громади.

“КУЛЬТУРА УКРАЇНИ – ОСНОВА ЦІЛІСНОГО ТА ЕКОНОМІЧНОГО ФУНДАМЕНТУ ДЕРЖАВИ”, – ЄВГЕН НИЩУК, МІНІСТР КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ

Загальносистемні зміни у взаємовідносинах людини та її соціального оточення в XXI ст. являють собою принципово новий спосіб інтеграції людини в соціокультурнесередовище. У сучасному світі потенційно зростає відповідальність кожної людини за свою діяльність та збільшується можливість необмеженого впливу особистості насприйняття та сутність соціальних і культурних процесів використовуючи соціальнімережі та сучасні засоби комунікації. Процес загострюється під впливом зовнішніхглобальних загроз (техногенні, космічні катастрофи, цивілізаційна криза, стихійнілиха). Відповідно це приводить до руйнації людського середовища. В цих умовахпідвищується значення етичного виміру людського буття, ставлення до природного йсоціального середовища та формування нових цінностей Держави, що є визначальнимдля розвитку країни. Цей фундамент повинен стати основою для впровадженнякультурної політики.
З моменту здобуття незалежності Україна зіткнулась з величезними труднощами та проблемами в культурній політиці. Опинившись в ціннісній дезорієнтації суспільства, яке до сьогодні має радянську інституційну інфраструктуру, корупцію, що отруюєсуспільство, та нестабільні економічні умови, погіршення ситуації відбувається завдякинаявності етнічних, лінгвістичних, територіальних та  демографічних проблем, зокремавідсутності єдиного культурного простору із рівним доступом до мистецьких надбань та культурних послуг.
В суспільних процесах проявляється динаміка культури. Після революції гідностісуспільство є свідком одночасного формування та існування декількох етапів розвиткукультурних процесів, які виходять за межі існуючої пострадянської інфраструктурі та важко інтегруються в офіційне культурне поле у зв’язку із інноваційним характером форм. На жаль, дуже повільно формуються нові цінності, притаманні демократичнійєвропейській державі. Тому, напевно, багато громадських культурних ініціатив під час Євро Майдану і після нього спрямовані в першу чергу саме на поштовх до формуваннянашої національної ідентичності, нового громадянина та його ставлення до своєїкраїни. Євромайдан за визначенням можна прирівняти до креативного майдану під час якого мирними засобами, відбувалось протистояння. Майдану вдалось перетворитисьна своєрідну соціально-психологічну лабораторію, яка надала поштовх і сформувалаумови для прискорення цих процесів.
Повна ціннісна переорієнтація суспільства можлива лише як зміна ціннісних установокпоколінь, оскільки одне й те ж покоління нездатне на радикальну переорієнтаціюзразків своєї ментальності й поведінки й неминуче потерпає від власноїполовинчастості та впливу стереотипів минулого. Звідси випливає важливість розумінняцінностей на сьогоднішньому етапі розвитку суспільної думки.
У період докорінного перетворення суспільства на національному, регіональному тамісцевому рівнях культура є важливим інструментом розвитку, примирення таконсолідації зусиль усіх суспільних груп і всіх спільнот. Окрім цього в наявностірегіональні диспропорції розвитку культури, що проявляються в залежності відзабезпеченості об’єктами культури, фінансуванням і доступності культурних благ для широких верств населення. Регіональна диференціація витрат на культуру і мистецтвов процентному відношенні від валового регіонального продукту демонструє в останніроки тенденцію до зниження.
Культура та її розвиток не існують в умовах вакууму.
Нерозуміння впливу культури на розвиток суспільства,
вузьке трактування  «культури» як галузі
привело до соціальних загострень,
втрати рівноваги та розуміння в суспільстві та привело країну
в суспільну гуманітарну кризу.
Для вирішення цієї проблеми культуру необхідно розглядати у межах нинішньогосоціокультурного контексту українського народу. Завдання національної самоідентифікації повинні мати не етнічний, а культурний характер, вони повинні бутипов´язані не тільки і не стільки з пошуками основ такої самоідентифікації в минулому, абільше зі створенням їх у сьогоденні для закладення реальних можливостей щодоформування національної єдності у сучасному і в майбутньому.
Починаючи із 80 років 20 століття роль культури у світі розглядається як креативна складова розвитку економічного сектору. Спочатку це тлумачилось як отримання конкретного прибутку та залучених коштів, пізніше як менеджмент та маркетинг в культурних організаціях. Після гірких спроб визначити важливість культури за допомогою конкретних економічних чинників було вивчено вплив культури на економіку конкретних міст та територій. Поняття «Культура» почало тлумачитись  як ресурс змін якості життя шляхом створення додаткової вартості продуктів та територійта покращення умов зайнятості населення.
Галузі світової економіки, що мають високу додану вартість почали зміщуватися з економіки знань та інформації в бік інноваційних технологій та креативних ідеї(креативної економіки). Креативні інновації по створенню нових видів продуктів та послуг стають новою силою для економічного зростання.
Протягом останнього десятиліття креативні індустрії стали новою моделлюзростання економіки в європейських державах. Фото: moderndiplomacy.eu
Важливої складовою стратегії модернізації економіки України на сучасному етапі є перехід від індустріальної та сировинної моделі розвитку до постіндустріальної або креативної, яка базується на використанні людського потенціалу та знань, що є певною базою для розробки та реалізації ідеї для культурно – економічного розвитку.
Сировиною креативної економіки є вміння народжувати оригінальні ідеї та перетворювати ці ідеї в економічний капітал та продукт, що продається. Культурні і креативні індустрії мають стратегічний потенціал і сприяють розумному, сталому і комплексному зростанню регіонів та міст. Використання креативних технологійкапіталізує міста.
Контент креативної культури є важливою частиною економіки.
Розробка і експорт в сфері культурного контенту мають наступні переваги для розвиткунаціональної економіки:
– Створення  об’єктів з високою доданою вартістю за рахунок використаннякультурного ресурсу;
– Сприяння формуванню спеціалізованих ринків в межах України та  створенню  новихробочих місць;
– Створення умов для збільшення пізнаванності національних брендів;
– Розвиток туристичного бізнесу;
Україна – урбанізована країна. В малих містах мешкають більш ніж 50% населення.Існує різниця комунальних та соціальних стандартів між обласними центрами, містамиобласного значення та районними центрами. Значною мірою ця ситуація заздалегідь визначена попередньою політикою Радянського Союзу, яка формувала залежністьекономіки малого міста від діяльності декількох підприємств. Для більшості з них сталопитання розробки власних стратегій розвитку в нових економічних і соціальних умовах. Позитивом є те, що Україна є країною, чиї рекреаційні можливості, історична та культурна спадщина є колосальними ресурсами розвитку.
Більшість малих міст України характеризуються низьким рівнем соціально-економічного розвитку, є депресивними, з низьким рівнем ділової активності, однак володіють значним туристично-рекреаційним, культурно-історичним і природним потенціалом.
Ми прагнемо стати частиною Європи. Не можна залишатись осторонь від процесів, яківідбуваються. У світі є багато вдалих прикладів міст, які взяли за основу свогорозвитку  культурний ресурс, перетворивши індустрійні центри в туристичні.
Багатьом є відомим приклад «Ефект Більбао» як феномену сучасного містобудування, коли інвестиції в мистецтво перевершили очікування. Стрімка трансформаціяпериферійного портового міста зі стану промислового занепаду в процвітаючийфінансовий і туристичний центр за рахунок комплексного перетворення територій з акцентом на яскраві і виразні архітектурні форми, функціональність і екологічністьтранспортної системи, отримала загальну назву. Досвід Більбао вивчають архітектори і містобудівники в усьому світі. Відкрив нову главу в історії Більбао музей Гуггенхайма став не тільки символом міста, а й синонімом «ефекту Більбао».
Реформа Децентралізації розкриває для громад великі перспективи розвитку. Задляпросування  ідеї культурно – економічного розвитку ми будемо регулярно надавати інформацію про аналогічні процеси, що відбуваються в інших країнах та у нас. Авториматеріалів – менеджери, які мають досвід культурно – економічних трансформації. Я сподіваюсь, що кожен з Вас знайде корисну пораду для розвитку власного міста абоОТГ надихнеться вдалими прикладами змін в малих містах, в основі яких – культурнийресурс та людський потенціал.

ВИЗНАЧЕНО ФІНАЛІСТІВ ПРОЕКТУ “МАЛІ МІСТА – ВЕЛИКІ ВРАЖЕННЯ”

Відбувся другий відбірковий тур проекту «Малі міста – великі враження», під час якого експертною радою було обрано фіналістів конкурсу.

Загальний результат оцінки проекту складається з суми балів, що були виставлені кожним експертом за відповідність тим чи іншим вимогам. Критерії оцінювання проекту можна завантажити за посиланням.

Враховуючи, що  10 проектів отримали однакову кількість балів, експертами прийнято рішення про запрошення 20 проектів для захисту у фіналі. Щодо проектів  №63 – «Попасній – 80» Попасної міської ради та № 22 «Леонтович фест» місто Покровське Донецької області – експертною радою було прийнято рішення про надання рекомендацій Міністерству культури України  на включення даних проектів  до програми «Український Донбас».

До уваги фіналістів проекту.

До 6 січня 2018 року  на вказану електронну пошту головної контактної особи проекту будуть надіслані листи з переліком  документів, які необхідно підготувати до захисту проекту, та повідомлено про дату і час зустрічі з експертною радою.

Список проектів-фіналістів, які будуть запрошені на співбесіду до Міністерства культури України в середині січня  2018 року  можна завантажити тут.

Повний перелік запропонованих проектів можна завантажити тут.