Премія Європейського Союзу в галузі культурної спадщини. Що вона може дати українським організаціям?

Збереження культурної спадщини було і залишається одним з основних пріоритетів для Європейського Союзу. Саме тому, у 2002 році Європейська Комісія запровадила European Heritage Awards / Europa Nostra Awards для того, щоб привернути увагу до найкращих досягнень в галузі охорони спадщини та підтримати заходи з підвищення обізнаності про культурну спадщину.

Нагородами відзначають видатні проєкти зі збереження культурної спадщини, інноваційні дослідження, багаторічна робота професіоналів та волонтерів у цій сфері, а також виняткові ініціативи з підвищення обізнаності, навчання та освіти. Згідно з дослідженням 2013 року, саме завдяки висвітленню історій успіху та поширення знань про культурну спадщину, Премія здійснює великий вплив на підтримку та розвиток даного сектору у країнах Європи.

Нагороди присуджуються в таких номінаціях:
– Збереження культурної спадщини
– Наукові дослідження
– Спеціальні заходи щодо збереження культурної спадщини
– Освіта, навчання та підвищення рівня обізнаності

2021 року серед учасників конкурсу будуть відібрані 30 ініціатив з усієї Європи. З них до 4-х переможців отримають гран-прі з грошовою премією 10 000 євро. Один переможець також отримає приз глядацьких симпатій за результатами онлайн-голосування.

Окрім того, у 2020 та 2021 роках, два номінанти мають змогу отримати спеціальну премію ILUCIDARE – за досконалість у галузі інновацій у сфері збереження культурної спадщини та міжнародних відносин.

Україна отримала можливість брати участь в European Heritage Awards / Europa Nostra Awards ще у 2016 році після вступу до програми ЄС «Креативна Європа». У разі перемоги, українські організації мають можливість отримати такі переваги як вихід на європейський рівень, додаткове фінансування та збільшення кількості відвідувачів. Крім того, Премія підвищує обізнаність про спільну спадщину серед широкої громадськості, підкресливши при цьому її внутрішній європейський характер. Тому, Премія є ключовим інструментом промоції європейської культурної спадщини.

Як відбувається процес відбору?

Незалежне журі обирає переможців після розгляду усіх поданих заявок та робочих зустрічей. Кожного року може бути обрано до 30 переможців.

Дедлайн подачі заявок: 1 жовтня 2020 року

Подати заявку: http://www.europeanheritageawards.eu/apply/

Більше інформації про премію: www.europeanheritageawards.eu

Трохи цікавих фактів: з 2002 року, незалежне журі обрало 533 проєкти з 34-х країн. Найбільше всього було нагород отримали організації з Іспанії (70), потім йде Велика Британія (62) та Італія (47). В рамках категорій, найбільше проєктів було підтримно в номінації Збереження культурної спадщини (300), потім Освіта, навчання та підвищення рівня обізнаності (89), Спеціальні заходи щодо збереження культурної спадщини (78) та Наукові дослідження (66).

Фото: iStock/Razvan

Джерело

Решетилівську вишивку необхідно подати на включення до нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль вважає, що Решетилівську вишивку необхідно подати на включення в список нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО.

“Отримав в пам’ять про Полтавщину неймовірно красиву вишиванку з Решетилівською вишивкою. Це один із символів регіону. Порадив представникам облдержадміністрації подати Решетилівську вишивку на включення в список нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО. Упевнений, вона і багато інших культурних об’єктів Полтавщини можуть стати потужним туристичним магнітом області”, – написав Шмигаль у соціальній мережі Facebook за результатами робочої поїздки в Полтавську область.

Джерело

Щодо результатів ZOOM наради за участі керівників структурних підрозділів галузі обласного рівня, керівників відділів культури, директорів та заступників директорів Обласних центрів народної творчості та Обласних науково – методичних центрів, майстрів, представників громадських організації, які діють в сфері НКС

22 липня 2020 року відбулась ZOOM нарада за участі керівників структурних підрозділів галузі обласного рівня, керівників відділів культури, директорів та заступників директорів Обласних центрів народної творчості та Обласних науково – методичних центрів, майстрів, представників громадських організації, які діють в сфері НКС

Під час наради було підняте питання про документи, що регулюють ведення Національного переліку, повноваження експертної ради, алгоритми роботи.

Враховуючи, що в документі «Звіт щодо стану життєздатності елементів НКС, включених до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України, за 2019 рік» зазначено негативну динаміку стану життєздатності практично всіх елементів включених до Національного переліку та результати голосування  експертної ради про прийняття Звіту без зауважень (протокол № 1 -2020 від 28.02.2020) учасники наради наголосили про відсутність будь – яких повідомлень про результати відповідно до п 5 розділу 4 «Порядку ведення національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України», що мали бути надіслані в 30 – денній термін до відповідних обласних структур із зазначенням вимог щодо покращення ситуації.

Учасники наради підготували Резолюцію та уповноважили Український центр культурних досліджень звернутися до Міністерства культури та інформаційної політики України з вимогою створення незалежної експертної групи задля оцінки звіту та з пропозицією проведення моніторингу життєздатності елементів, що включені до Національного переліку з виїздом на місця історичних ареалів виникнення елементів

Відео наради за посиланням https://youtu.be/FiSHXHPxRc0

Протокол Zoom 22.07.2020.docx

 

Презентація Колегіумі мистецтв у Опішні

Із 2003 року у підпорядкуванні Міністерства культури та інформаційної політики України перебуває Державна спеціалізована художня школа-інтернат І-ІІІ ступенів «Колегіум мистецтв у Опішні» імені Василя Кричевського.

У 2020-2021 навчальному році, за умови до фінансування, планується введення в дію новозбудованого інтернату для іногородніх дітей, в якому створено сучасні умови проживання. Кімнати розраховані на 2-4 чоловіки. За державний кошт буде організовано 4-разове харчування. Учні перебуватимуть під цілодобовим наглядом вихователів. Приміщення обладнане новими меблями та технікою.

Школа забезпечує державний стандарт освіти і надає сучасну початкову художню освіту на основі народної художньої культури; здійснює національне художньо-естетичне виховання дітей та підлітків, всебічний розвиток їх таланту через опанування етнічної спадщини; формує гармонійно-розвинену особистість з високим національним і культурним потенціалом, розвиненим почуттям прекрасного, усталеними художніми смаками, готовністю до практичної творчої діяльності. У Колегіумі мистецтв із першого до одинадцятого класу разом із загальноосвітніми дисциплінами учні вивчають гончарство, скульптуру, рисунок, живопис, композицію, основи технічного рисунка, креслення, художню культуру, основи керамології, декоративно-прикладне мистецтво, перспективу, технологію кераміки.

16 липня 1990 року наша країна проголосила Декларацію про державний суверенітет України

Пряма мова міністра культури та інформаційної політики Олександра Ткаченко:

“30 років тому, я був в цій залі як кореспондент агенції «Reuters». Це було 16 липня 1990 року. Тоді наша країна проголосила Декларацію про державний суверенітет України.

355 голосів «за» – конституційна більшість народних депутатів підтримала крок назустріч відновленню історичної справедливості та довгоочікуваній Незалежності!

Це був передвісник незалежності. Тому добре пам’ятаю, як озлобився Кремль. Проте вже за рік – 24 серпня 1991 – ми святкували свій День Незалежності.

Сьогодні я знов повернувся до зали, де все починалося. Впевнений, які б складні часи ми зараз не переживали, ми повернемо наші території, бо внутрішня сила духу українців дасть відсіч кожному, хто посягає на наш суверенітет. Завжди!”

Джерело https://t.me/otkachenkokyiv/311

ЗВІТ ЩОДО СТАНУ ЖИТТЄЗДАТНОСТІ ЕЛЕМЕНТІВ НКС,ВКЛЮЧЕНИХ ДО НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕРЕЛІКУ ЕЛЕМЕНТІВ НЕМАТЕРІАЛЬНОЇ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИУКРАЇНИ за 2019 рік

Шановні колеги!
Пропонуємо Вашій увазі для обговорення

ЗВІТ ЩОДО СТАНУ ЖИТТЄЗДАТНОСТІ ЕЛЕМЕНТІВ НКС, ВКЛЮЧЕНИХ ДО НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕРЕЛІКУ ЕЛЕМЕНТІВ НЕМАТЕРІАЛЬНОЇ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ
УКРАЇНИ за 2019 рік

Звіт було підготовлено 20 лютого 2020 року колишнім заступником директора УЦКД з наукової роботи
Фетисовим І.Б.
Обговорення відбудеться в он лайн форматі 22 липня 2020 року о 15.30.
Для участі в обговоренні необхідно зареєструватися за посиланням https://forms.gle/m3Zd5K9jGtB3xeMu8
Після отримання Ваших реєстраційних даних, Вам буде надіслано посилання для підключення до
обговорення
Звіт завантажити тут Звіт щодо стану життєдіяльності елементів НКС Нацперелік

Уряд призначив Ростислава Карандєєва першим заступником міністра культури та інформаційної політики

15 липня 2020 року Кабінет Міністрів України на своєму засіданні прийняв розпорядження про призначення Ростислава Карандєєва першим заступником міністра культури та інформаційної політики.

В 2016-2019 рр. Р. Карандєєв обіймав посаду державного секретаря Міністерства культури України. До цього з 2015 року був заступником міністра культури.

Нагадаємо, 17 червня Кабмін прийняв розпорядження про призначення Лариси Петасюк заступницею міністра культури та інформаційної політики.

Про звільнення з посади заступника директора з наукової роботи

Враховуючи рішення протоколу засідання Ради трудового колективу Українського центру культурних досліджень № 24 від 14.07.2020 з розгляду питання щодо систематичного невиконання без поважних причин посадових завдань та обов’язків заступником директора з наукової роботи Фетисовим І.Б видано наказ УЦКД № 40 від 14.07.2020 року  про звільнення Фетисова І.Б., заступника директора з наукової роботи за систематичне невиконання службових обов’язків без поважних причин, покладених на нього трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку, пункт 3 статті 40 КЗпП України.

 

Рішення прийнято відповідно до

п. 3 ст. 40 КЗпП України,

пунктів 6.1 – 6.5 розділу 6 Правил внутрішнього трудового розпорядку ДУ «Український центр культурних досліджень» (далі – УЦКД), затверджених Протоколом № 5 загальних зборів трудового колективу від 28.11.2017 р. та наказом УЦКД № 25 від 09.06.2020 р., у зв’язку зі змінами до Статуту,

враховуючи приписи ст. ст. 43-1, 147 – 149 Кодексу законів про працю України,

наявність непогашених дисциплінарних стягнень: накази УЦКД № 35 від 26.06.2020 р. та № 36 від 26.06.2020 р.;

протоколів робочих нарад УЦКД: № 2 від 17.02.2020 р., № 3 від 21.02.2020 р., № 14 від 03.06.2020 р., № 16 від  09.06.2020 р., № 18 від 10.06.2020 р., № 20 від 22.06.2020 р., № 21 від 26.06.2020 р., № 22 від 07.07.2020 р.;

доповідних записок працівників УЦКД: № 14 від 04.06.2020 р., № 16 від 19.06.2020 р.;

службових записок: № 6 від 18.06.2020 р. та № 8 від 24.06.2020 р.;

пояснювальних записок Фетисова І.Б.: № 6 від 22.06.2020 р., № 7 від 26.06.2020 р., № 8 від 10.07.2020 р. та № 9 від 10.07.2020 р.,

протоколу засідання Ради трудового колективу УЦКД № 24 від 14.07.2020 р.

 

Запорука успіху – злагоджена робота

часниці розмови: Лілія Гиренко, начальник відділу з питань гуманітарної та соціально-культурної сфери виконавчого апарату Дніпропетровської обласної ради, Наталія Першина, начальник Управління культури, національностей і релігій Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Валентина Дем’ян, заступник директора Центру розвитку «Демократія через культуру», національний експерт з питань нематеріальної культурної спадщини.

@ЖІНКИ плюс / WOMEN plus

Валентина Дем’ян: Шановні Ліліє Анатоліївно і Наталіє Геннадіївно, як ви, напевно, знаєте, Центр розвитку «Демократія через культуру» проводить низку інтерв’ю, присвячених нематеріальній культурній спадщині (НКС). Дніпропетровська область є гарним прикладом, оскільки можемо говорити про тісну співпрацю між різними гілками влади, державними установами та громадськими об’єднаннями. Крім того, Дніпропетровська область має два елементи НКС, включені до списків ЮНЕСКО – «Петриківський розпис» та «Козацькі пісні Дніпропетровщини». Думаю, багатьом буде цікаво дізнатися про ваш досвід. Тому моє перше питання лежить саме в цій площині: чи могли б ви розповісти про те, як і коли налагодили тісну та плідну співпрацю між облдержадміністрацією та облрадою, власне – гілками виконавчої влади та місцевого самоврядування, у питаннях охорони НКС?

Лілія Гиренко: Ми дуже плідно співпрацюємо вже протягом багато років. Традиційно спілкуємось з різних робочих питань. І це відбувається практично щодня – дзвінки у громади області, до управління культури, до комунальних підприємств. Разом проводимо багато заходів, зустрічей, і саме в обговоренні приймаються важливі рішення.

Особливо нас зґуртувала спільна робота над підготовкою номінаційних досьє двох елементів НКС. Взагалі, тематика НКС об’єднує. Вона потребує і передбачає злагоджену роботу всіх гілок влади, спрямовану на спільний результат.

Наталія Першина: Я повністю згідна з Лілією Анатоліївною. Від себе додам, що початок такої роботи покладено ще під час підготовки номінаційного досьє «Петриківський розпис» у 2010 році. Необхідно було працювати з громадою, науковцями, громадськими організаціями, які готові були підтримати внесення нашого елемента до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО.

Оскільки робота над підготовкою досьє, збір матеріалів потребували багато часу і залучення всіх зацікавлених сторін, після грудня 2013 року, коли перший елемент від України було вписано до Репрезентативного списку ЮНЕСКО, ми зрозуміли, що така співпраця закріплюється на багато років. Вона стала необхідною при розробці й прийнятті програмних документів, при підготовці різного роду заходів, при популяризації елемента.

Коли в грудні 2016 року до Списку ЮНЕСКО нематеріальної культурної спадщини, що потребує негайної охорони, був включений другий елемент від Дніпропетровщини, і, таким чином, область стала своєрідним повпредом України в ЮНЕСКО у сфері НКС завдяки своїм двом елементам – «Петриківському розпису» і «Козацьким пісням Дніпропетровщини», – ще зрозумілішим стало, що без тісної співпраці неможливо проводити роботу з дослідження, популяризації, охорони елементів, здійснювати освітні та мистецькі заходи, брати участь у міжнародних фестивалях.

Так, наприклад, лише за останні 2 роки нам вдалося презентувати ці два елементи в таких країнах, як Канада, ОАЕ, Литва, Греція, Чорногорія. Фінансування здійснювалося з різних джерел, зокрема, за кошти обласного бюджету, міського бюджету, бюджету громад і, безперечно, за спонсорські кошти.

 В.Д.: Одним із пріоритетів державної культурної політики України є культурна спадщина, в тому числі й нематеріальна. Наскільки мені відомо, в Дніпропетровській області існує програма збереження та розвитку об’єктів культурної і природної спадщини. Чи не могли б ви стисло розповісти про неї?

Н.П.: Якщо не заперечуєте, відповідь на це запитання розпочну я, хоч ініціатором розробки  такої програми виступила Дніпропетровська обласна рада. А от до роботи над програмою були залучені всі інституції галузі культури, всі зацікавлені сторони, зокрема, наукові, освітні установи, місцеві громади, громадські організації, структурні підрозділи обласної державної адміністрації. Перед прийняттям програми відділом з питань гуманітарної та соціально-культурної сфери Дніпропетровської обласної ради був проведений також гендерний аналіз, за результатами якого представлено публічний звіт та проведено обговорення програми з усіма зацікавленими сторонами.

Л.Г.: Програма збереження та розвитку об’єктів культурної та природної спадщини, розташованих на території Дніпропетровської області, елементів нематеріальної культурної спадщини на 2014–2025 роки визначає стратегію виявлення, розвитку, популяризації і забезпечення життєздатності, цілісності й автентичності об’єктів культурної та природної спадщини, елементів нематеріальної культурної спадщини Дніпропетровщини, сприяє забезпеченню належного рівня їх збереження та охорони, вдосконаленню ведення обліку, створенню більш сприятливих умов, розвитку міжрегіонального і міжнародного співробітництва.

Унікальність програми полягає в тому, що в ній є два окремі розділи, які стосуються саме наших елементів НКС, занесених до списку ЮНЕСКО:

розділ «Петриківський розпис – елемент нематеріальної культурної спадщини» включає 20 заходів;

«Козацькі пісні Дніпропетровщини – елемент нематеріальної культурної спадщини України, включений до Списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО, що потребує негайної охорони», включає 25 заходів.

Ці заходи передбачають:

збереження, популяризацію, передачу майбутнім поколінням Петриківського розпису;

охорону елемента нематеріальної культурної спадщини «Козацькі пісні Дніпропетровщини»;

заходи з передачі елементів НКС майбутнім поколінням та спрямовані на їх популяризацію, підтримку носіїв елементів.

До підготовки програми залучалися як історики, науковці, так і самі громади області, зокрема ті, де мешкають носії елементів НКС.

В.Д.: У Дніпропетровській області громади, носії елементів НКС, які внесені до списків ЮНЕСКО, є важливими гравцями на цьому полі. Їхні представники активно поширюють знання про свою живу культуру як в Україні, так і поза її межами. Як сприяють цьому органи влади?

Л.Г.: Дніпропетровська обласна рада ініціює та проводить багато заходів з дослідження, охорони, популяризації елементів НКС – майстер-класи, фольклорні експедиції, фестивалі, форуми тощо. До їх реалізації залучаються як місцеві громади, так і обласні комунальні заклади/підприємства культури та освіти, державні заклади освіти. Облрадою та її комунальним підприємством видано 3 збірники пісень, з них 2 – з аудіодисками, 1 з нотами. Академією музики ім. Глінки на підставі сучасних записів підготовлено 1 аудіосамовчитель з козацьких пісень сіл Кочережок і Богуслава, міста Підгородного. Видається та розповсюджується велика кількість інформаційно-довідкових матеріалів.

Місцевими громадами для будинків культури Вербківської та Богданівської ОТГ, Підгородненської міської ОТГ, де співають колективи-носії елемента, придбано сучасну аудіоапаратуру, завдяки чому є технічні можливості пришвидшити навчання козацьким пісням, удосконалити виконавську майстерність виконавців пісень із сіл Кочережок, Богуслава, м. Підгородного. Також доступними є аудіо- та відеозаписи автентичних козацьких пісень, як результат досліджень, що здійснювалися співробітниками лабораторії фольклору та етнографії Академії музики ім. Глінки.

Якщо казати про передачу практики ансамблевого виконання козацьких пісень у м. Підгородному, то рішенням Підгородненської міської ради від 03 серпня 2018 року № 7494 затверджено Програму збереження і розвитку елемента нематеріальної культурної спадщини «Козацькі пісні Дніпропетровщини» у м. Підгородному та с. Перемога.

Обласна і місцева влада сприяють організації обміну досвідом з питань охорони елементів НКС як на території України, так і за її межами. За період 2014 – 2019 років презентовано елементи НКС у Рівненській, Львівській, Черкаській, Закарпатській, Одеській областях України, у Мінській області Республіки Білорусь, Грецькій Республіці, Республіці Болгарія, Республіці Польща тощо. До співпраці з носіями елемента долучаються фахівці сфери культури, науковці, в тому числі міжнародні експерти.

Н.П.: Ми допомагаємо місцевим громадам за двома напрямками: перший – це проведення заходів на території громад, другий – підтримка заходів та носіїв коштами обласного бюджету.

Так, популяризація елемента «Петриківський розпис» проводиться через виставкові заходи, майстер-класи, друк і поширення навчальної літератури, проведення фестивалів та ін.

Фестиваль-ярмарок «Петриківський дивоцвіт», який щорічно проводиться у вересні в с. Петриківка, став туристичним «магнітом» Дніпропетровської області у сфері подієвого туризму. Цей фестиваль отримує фінансову підтримку з обласного бюджету. Ми підтримали майстриню петриківського розпису Тетяну Гарькаву для проведення 10 виставок, заходів, майстер-класів. На початку 2020 року вона спільно зі своїми студентами презентувала петриківський розпис у м. Києві – виставка «Наступність поколінь», яка відбулась у лютому у виставковій залі Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури (НАОМА), отримала багато схвальних відгуків.

З нагоди 5-річчя внесення «Петриківського розпису» до Репрезентативного списку ЮНЕСКО нематеріальної культурної спадщини людства в центрі м. Дніпро відбулася арт-інсталяція з використанням 3-D анімації, яку могли побачити усі містяни та гості обласного центру. Також були проведені численні культурні заходи за кошти обласного бюджету та кошти громад Петриківського району. 2019 року в Канаді (м. Торонто) відбулась виставка майстрів петриківського розпису Л. Статива, М. Іщук, Л. Горбуля, присвячена Дню незалежності України.

Щодо поширення інформації про елемент «Козацькі пісні Дніпропетровщини», то з 2017 року запроваджена серія семінарів, які відбуваються на базі місцевих громад. Також проводяться фестивалі: обласний фестиваль «Козацькі пісні Дніпропетровщини» в с. Богуслав Павлоградського району, фестиваль «Збираймося, роде, єднайся народе», який проводиться в м. Підгородне. Для популяризації елемента за кошти обласного бюджету друкується поліграфічна продукція: буклети, що розповідають про кожен колектив-носій елемента, щорічні календарі які представляють елемент, навчальна література, плакати, ноти тощо.

В.Д.: Під час міжнародного семінару з питань імплементації Конвенції ЮНЕСКО про охорону НКС, що проходив у лютому 2018 року в м. Дніпро, представники громад, носії НКС активно цікавилися способами просування та розвитку елемента. А що сьогодні відбувається в цьому плані в громадах?

Н.П.: Головне, що винесли громади з цього та подібних семінарів щодо ролі носіїв і громад у питаннях НКС. Якщо громада зацікавлена в дослідженні, розвитку та охороні своєї живої культури, то їхня НКС буде цікавою і для інших, а громада зберігатиме свою унікальність.

Кожна громада на сесіях рад затвердила власні програми розвитку та підтримки елементів. Громади пишаються своєю спадщиною і прагнуть її популяризувати, в тому числі й за допомогою нових інформаційних технологій, використовуючи й соціальні мережі; зокрема, вони створили власні сторінки у Facebook.

Л.Г.: У громадах постійно провадиться велика інформаційно-просвітницька робота за допомогою різних організаційних заходів (наради, семінари, тренінги, конференції, робочі зустрічі тощо). Звичною стала практика використання друкованих та інтернет-публікацій, телебачення, радіо, соціальних мереж, соціальної реклами, випуску брошур, інформаційно-довідкової продукції, публікації збірників, самовчителів, аудіодисків. Для вчителів музичного мистецтва, керівників закладів культури клубного типу, учителів інтегрованого курсу «Мистецтво», музичного та образотворчого мистецтва середніх закладів освіти області щорічно проводяться семінари-тренінги з популяризації НКС як за участю науковців, так і носіїв елементу. Як результат – підвищення загальної обізнаності представників громад області про елемент НКС, його значущість як для членів місцевих громад, так і для України в цілому.

У громадах, де мешкають носії козацьких пісень Дніпропетровщини, налагоджено процес передачі пісень молодим виконавцям. Створено нові музичні гурти, ансамблі, групи, які відтворюють традиційну манеру співу. У Павлоградському районі – це народний вокальний ансамбль «Любава» та дитячий фолькгурт «Перевесло», вокальний ансамбль «Калинонька» Богуславського сільського будинку культури, у м. Підгородному – дитячий гурт «Криниченька». Козацькі пісні також співає гурт «Лілея» (Вербківська ОТГ). Підготовці нових кадрів сприяють щорічні семінари-практикуми за участі носіїв елемента у м. Підгородному, с. Кочережках, с. Богуславі, інших населених пунктах області.

Крім того, в області успішно функціонують колективи, створені у комунальних закладах культури – етногурт «Співаночка» Кам’янського музичного коледжу, ансамбль «Калита» і гурт «Дивень» Дніпропетровської академії музики ім. Глінки.

В.Д.: В Україні є низка установ, які так чи інакше опікуються питаннями НКС, серед них і Дніпропетровська академія музики ім. М. Глінки. Тут, приміром, працюють із носіями НКС, проводять дослідження, є спеціальні курси, відбувається щорічний Міжнародний етномузикознавчий симпозіум, у якому беруть участь представники багатьох країн, розглядаються конкретні питання, зокрема, й стосовно розвитку елемента «Козацькі пісні Дніпропетровщини», включеного до списку ЮНЕСКО. А які ще освітні, наукові, громадські та комунальні установи області займаються питаннями НКС, які  завдання стоять перед ними і яких результатів досягнуто?

Н.П.: Уповноваженою інституцією з координації питань у сфері НКС у Дніпропетровській області визначено Дніпропетровський обласний центр клубної роботи та народної творчості, згідно з Наказом Управління культури національностей і релігій Дніпропетровської ОДА від 10.08.2015 №61. Центр проводить інвентаризацію та вивчення елементів НКС, які є на території Дніпропетровської області, складає реєстр елементів, здійснює моніторинг, готує звітність щодо стану елементів НКС, організовує та проводить семінари, тренінги, надає організаційно-методичну допомогу громадам у проведенні культурно-мистецьких заходів.

Дніпропетровський національний історичний музей ім. Д. І. Яворницького та Дніпропетровський художній музей здійснюють дослідження елементів НКС та їх популяризацію через проведення виставок, майстер-класів, конференцій тощо. Якщо казати про заклади, що надають освіту у сфері НКС, то це Академія музики ім. Глінки, Дніпропетровський театрально-художній коледж та Кам’янський фаховий музичний коледж. На базі Дніпропетровського художньо-театрального коледжу відкрита спеціалізація «Декоративно-ужиткового мистецтва», щороку готуємо 15 фахівців з кваліфікацією «молодшого бакалавра» та вмінням працювати у техніці петриківського розпису. Керівником цього курсу, майстринею петриківського розпису, носієм живої культури Тетяною Гарькавою написано підручники з петриківського розпису для студентів коледжів, видані за кошти обласного бюджету. Колектив «Співаночки» створено на базі Кам’янського фахового музичного коледжу, де викладачі та студенти проводять дослідження, здійснюють експедиції, вивчають живу спадщину, опановуючи за допомогою носіїв манеру співу козацьких пісень Дніпропетровщини. Щороку у стінах коледжу проходить освітньо-культурна конференція «Збережемо спадщину разом» для вчителів загальноосвітніх шкіл та педагогів позашкільної освіти. Я назвала тут лише установи культури обласного підпорядкування, що займаються питаннями НКС. Звичайно, не можна обійти увагою і діяльність наших колег із департаменту освіти і науки ОДА, який активно залучає освітянські заклади всіх рівнів, починаючи з дитячих садочків і закінчуючи ВУЗами.

Кожна місцева громада в області може розповісти окремо про свої заходи, установи та просто носіїв, які працюють з елементами НКС. Думаю, і Лілії Анатоліївні є що додати до моєї відповіді.

Л.Г.: Громади, які представляють елементи НКС, тримають питання охорони спадщини на особливому контролі. До заходів з охорони елементів НКС у них залучені як комунальні установи – музеї, клуби, бібліотеки, гуртки, освітні заклади, так і окремі представники громад, місцеві громадські організації. На території громад активно проводяться “круглі столи”, семінари-практикуми, фестивалі, освітньо-культурні конференції, інші науково-просвітницькі заходи з обов’язковою участю носіїв елементів, як, скажімо, проведення майстер-класів козацької пісні чи петриківського розпису. У громадах створюються нові колективи, ансамблі, які зберігають традицію виконання козацьких пісень, відкриваються творчі гуртки.

Протягом 2014-2019 років у закладах освіти і культури Петриківського, Дніпровського, Павлоградського районів, м. Дніпра, м. Павлограда, у КЗВО «Дніпровська академія неперервної освіти», КВНЗ «Дніпропетровський театрально-художній коледж», КВНЗ ,»Дніпропетровська академія музики ім. М. Глінки» тощо в рамках навчальної програми розроблено тематичні уроки з петриківського розпису, козацьких пісень Дніпропетровщини, вивчення об’єктів культурної та природної спадщини Дніпропетровської області.

Співорганізатором щорічного Обласного фестивалю талантів, який збирає представників громад області та де лунають козацькі пісні і проходять майстер-класи петриківського розпису, є громадська організація «Жінки плюс» та комунальне підприємство Дніпропетровської обласної ради «Представництво Придніпровʼя». За їх ініціативою та участі створено сайт «Козацькі пісні Дніпропетровщини». Заходи з охорони та популяризації елемента НКС проводить Місцева асоціація органів місцевого самоврядування «Дніпропетровська обласна асоціація органів місцевого самоврядування», зокрема, це щорічний обласний фестиваль «Козацькі пісні Дніпропетровщини». Вона також сприяє участі у заходах носіїв елемента НКС як на території області, так і в інших регіонах.

Питаннями охорони НКС опікуються комунальний заклад (КЗ) «Дніпропетровський обласний методичний центр клубної роботи та народної творчості», КЗ «Дніпропетровський коледж культури і мистецтв» ДОР», КВНЗ «Криворізький обласний музичний коледж» ДОР», КВНЗ «Кам’янський музичний коледж» ДОР», КЗВО «Дніпровська академія неперервної освіти» ДОР», КЗК «Дніпропетровський художній музей» ДОР», КЗК «Дніпропетровський національний історичний музей ім. Д.І. Яворницького» ДОР», КП «Центр народної творчості «Дивокрай» ДОР», комунальне підприємство розвитку петриківського розпису «Центр народних ремесел Петриківщини» Петриківської районної ради. І цей перелік можна продовжувати. У громадах ведеться дуже активна робота. І взаємодія різних організацій, установ, центрів та органів влади тільки поглиблюється.

В.Д.: У нас вийшло цікаве, але доволі розлоге інтерв’ю, хоч, правду кажучи, питань дуже багато, якщо аналізувати здобутки області. Мені відомо, що в області регулярно проводиться моніторинг  охорони та розвитку елементів НКС. З якими проблемами ви стикалися на цьому шляху? І що б побажали громадам, які прагнуть внести свою нематеріальну культурну спадщину до списків ЮНЕСКО?

Н.П.: Під час моніторингових заходів було виявлено найпоширенішу і мало вивчену проблему – це відсутність механізму захисту авторських прав носіїв у сфері НКС. Так, вироби з петриківським розписом, власне, майстрів -носіїв живої традиції Петриківського району, неможливо відокремити від великого різнобарв’я виробів-підробок. Водночас, скажімо, в Литві існує система сертифікації, яка не лише захищає творчість майстрів, а й допомагає систематизувати традиційні ремесла та етнічні продукти національної спадщини, класифікувати та кодувати їх.

Л.Г.: Головна проблема зараз – COVID-19. У зв’язку з введенням з 12 березня на території України на виконання Постанови Кабінету Міністрів України № 211 карантину органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємства та установи регіону здійснюють роботу дистанційно, діяльність деяких з них тимчасово призупинено. Як наслідок, на сьогодні призупинено реалізацію багатьох культурологічних та освітніх проектів. Режим роботи online засобами інтернет-комунікацій унеможливлює проведення масштабних заходів. Відбувається перерозподіл бюджетних коштів, ресурси області і громад спрямовуються на боротьбу з пандемією.

Робота з виявлення, збереження, популяризації, охорони об’єктів культурної спадщини, елементів НКС потребує не тільки фінансового ресурсу, а й залучення вузькопрофільних фахівців. Потрібні експерти, люди, що мають відповідний фах та досвід роботи у сфері НКС, потрібна активна та ініціативна громада – її представники. Адже їх чекатиме кропітка робота – дослідження, збирання матеріалу, узагальнення…

Для початку я рекомендувала б громадам провести аналіз наявних у них потенційних елементів НКС. Їх треба виявити, дослідити, обґрунтувати необхідність їхньої охорони та довести, що вони притаманні саме відповідній території, що є частиною її сьогоднішнього життя.

Для проведення відповідної роботи треба розробити низку завдань і заходів з виявлення та охорони потенційних елементів НКС. Потім ці завдання і заходи оформити документально та прийняти місцеву програму з визначенням конкретних виконавців і обсягів фінансування. За основу можна взяти нашу обласну програму.

Зокрема, Дніпропетровська обласна рада є регіональним координатором Програми збереження та розвитку об’єктів культурної та природної спадщини, а Управління культури, національностей і релігій Дніпропетровської облдержадміністрації, з яким ми плідно співпрацюємо, реалізує на території регіону державну політику у сфері культури та мистецтва, охорони культурної спадщини. Також важливими гравцями на цьому полі є комунальний заклад «Дніпропетровський обласний методичний центр клубної роботи та народної творчості», що опікується  охороною та популяризацією НКС,  Дніпропетровська обласна організація Національної всеукраїнської музичної спілки, яка співпрацює з Академією музики ім. Глінки. Члени спілки координують роботу Фольклорного центру з вивчення народної музичної творчості й Лабораторії фольклору та етнографії, які діють в Академії ім. Глінки з 2016 року.

Дніпропетровська обласна громадська організація „Січеславське Козацтво Запорозьке” співпрацює з представниками ОТГ, де мешкають носії елемента НКС, активно бере участь в інформаційно-просвітницьких, організаційних заходах та вживає заходів із популяризації елемента, поширює інформацію про нього.

В.Д.: Щиро вдячна вам за інтерв’ю, яке пролило світло на низку важливих питань. Дніпропетровська область має ряд електронних ресурсів, де постійно оновлюється інформація про заходи, елементи, існуючі програми, установи, які займаються НКС. З усім цим можна ознайомитися за посиланнями:

Дніпропетровська обласна рада (ДОР) – https://oblrada.dp.gov.uahttps://tourism.dp.ua/marshruty

Управління культури, національностей і релігій Дніпропетровської облдержадміністрації – офіційна сторінка у  Facebook: https://www.facebook.com/%D0%A3%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B8-%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%B9-%D1%96-%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%B3%D1%96%D0%B9-%D0%94%D0%BD%D1%96%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97-%D0%9E%D0%94%D0%90-882448538473768

КП ДОР «Представництво Придніпровʼя» – http://cossackssongs.com.ua

Комунальний заклад «Дніпропетровський обласний методичний центр клубної роботи та народної творчості» – офіційна сторінка у Facebook:

https://www.facebook.com/pages/category/Organization/%D0%9E%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%B9-%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9-%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80-%D0%BA%D0%BB%D1%83%D0%B1%D0%BD%D0%BE%D1%97-%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%B8-%D1%82%D0%B0-%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%97-%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%87%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96-507249849433746/

Комунальне підприємство «Центр народної творчості «Дивокрай» ДОР» – https://divokray.com

Дніпропетровська академія музики ім. М. Глінки (http://dk.dp.ua), Дніпропетровський фаховий мистецько-художній коледж культури (https://duk.dp.ua), Дніпровська академія неперервної освіти (http://www.dano.dp.ua/uk), Кам’янський музичний коледж (http://dndzmusic.in.ua), Криворізький обласний фаховий музичний коледж (http://komu.dp.ua)

Громадська спілка «Січеславська асоціація фестивалів «АртЕтно-Фест» – https://artethnofest.com.ua/

Асоціація органів місцевого самоврядування Дніпропетровської області – офіційна сторінка у Facebook: https://www.facebook.com/%D0%90%D1%81%D1%81%D0%BE%D1%86%D0%B8%D0%B0%D1%86%D0%B8%D1%8F-%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2-%D0%BC%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE-%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D1%83%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%8F-%D0%94%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B9-%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8-1025417684162899

 

Джерело

Щодо публічного звіту УЦКД на виконання гранту ЮНЕСКО

7 липня 2020 року об 11 годині відбувся публічний звіт Українського центру культурних досліджень на виконання гранту ЮНЕСКО «Оцінка потреб для зміцнення національного потенціалу України у розробці стратегії щодо захисту нематеріальної культурної спадщини».

Показники участі в нараді показали наявність різниці між життям у фейсбуці та реальним світом, коли не ховаючись за аватарками, можна було поставити будь які питання стосовно виконання гранту.

Станом на 6 липня 2020 року було зареєстровано 11 осіб.

В обговоренні результатів гранту взяло учать 12 осіб.

Питання щодо реалізації грантових завдань та фінансової частини не викликало додаткових питань.

Учасники он лайн звіту обговорили питання про вплив культурного ресурсу , зокрема нематеріальної спадщини, на економічний розвиток малих міст та ОТГ.

Було підняте питання щодо повільних процесів внесення до Національного переліку України елементів НКС. Дійсно, проблема яка існує на сьогодні – це неефективність роботи Експертної ради при Міністерстві культури та інформаційної політики України. Тому що ми бачимо, що в республіці Молдова до національного реєстру внесені 511 елементів, в Республіці Білорусь більш ніж 100, в сусідньої Росії – 455.

Окрім цього в багатьох європейських країнах існує механізм заповнення онлайн карток, що значно спрощує процедуру подання елементу. Це повністю  виключає людський фактор з процесів, тому що не лише члени експертної ради, а й відповідальні особи з Міністерства можуть в реальному часі вивчати матеріали. Також, на думку багатьох, можливість внесення елементів лише два рази на рік до Національного переліку також бюрократизує та ускладнює процеси.

Під час запитань до директора УЦКД надійшли пропозиції про бажання ознайомитись з Аналітичним звітом експертів, авторами якого є І. Фетисов та М. Вуков.

Вашій увазі пропонуємо відео з онлайн звіту УЦКД https://youtu.be/fSB0t1CMfqw

Аналітичний звіт можна завантажити тут Analytical_report_UKR

На офіційній сторінці УЦКД в мережі фейсбук розміщено інформацію про обговорення Аналітичного звіту, який відбудеться 10 липня 2020 року об 11.00

Для реєстрації на захід Вам необхідно заповнити реєстраційну форму https://forms.gle/4Tbcc2ak4CLQ4EXRA

Реєстрація триватиме до 9 липня 2020 року 19.00

Після чого Ви отримайте повідомлення від організаторів з посиланням на ZOOM  нараду та кодом доступу.