Світлана Фоменко, т.в.о. міністра культури та інформаційної політики України, вітає усіх  з Міжнародним днем Вишиванки!

Для українців споконвіку власна вишиванка була дуже дорогоцінною, виступала оберегом від зла та недолі.

Вишиванка – це генетичний код України, з якого складається унікальне національне ДНК України, як частини європейської родини.
Сьогоднішня ситуація з COVID – 19 внесла свої корективи і додала у сьогоднішній образ родзинку у вигляді вишитої маски.

Долучайтесь до онлайн флешмобу, додавай світлину у фейсбук та став хештег

#МаскаТрендУкраїна

Ми всі вчили в школі різноманітні факти про нашу країну. Та чи пам’ятаємо ми їх?

Ми дібрали для вас кілька цікавих фактів про Україну, згадали видатні сторінки з нашої історії та зробили з цього тест.

Звісно ж, тест створено не для перевірки знань. Проте він допоможе згадати забуте та взнати незнайоме. Та крім того, цей тест – гарна можливість перепочити кілька хвилин та перезавантажити мозок.

Успіхів вам з проходженням!

ТЕСТ: Як добре ви знаєте Україну?

ЮНЕСКО створює платформу з питань живої спадщини і COVID-19

Жива спадщина як джерело стійкості і відновлення під час кризи.

У відповідності зі своїми заходами на пандемію COVID-19 ЮНЕСКО створює веб-платформу для обміну досвідом в області живої спадщини в контексті пандемії, як з точки зору її впливу, так і різних способів, за допомогою яких громади використовують свою живу спадщину як джерело стійкості і відновлення.

ВПЛИВ НА ЖИВУ СПАДЩИНУ

Досвід, накопичений до теперішнього часу в ході онлайн-опитування ЮНЕСКО, свідчить про масштаби порушень у всьому світі, при цьому багато важливих святкових заходів і ритуалів були скасовані або відкладені. Деякі громади більш не можуть користуватися культурними і природними просторами та пам’ятними місцями, необхідними для вираження своєї нематеріальної культурної спадщини, в той час як інші не можуть збиратися разом для того, щоб ділитись і користуватись багатьма аспектами своєї нематеріальної культурної спадщини, які так важливі для життя громад.

Наслідки пандемії, не тільки викликали збої і порушення в соціальному і культурному житті багатьох людей, але також призвели до втрати доходу для багатьох носіїв і практиків нематеріальної культурної спадщини. Особливо сильно постраждали особи, зайняті в сфері виконавського мистецтва і традиційних ремесел, які в основному працюють в неформальному секторі. Хоча ще рано оцінювати економічні втрати, ремісники у всьому світі, відповідаючи на опитування, відзначають зниження коштів для існування і життєздатності, оскільки стикаються з проблемами при постачанні замовлень і доступі до сировини.

АДАПТАЦІЯ ДО УМОВ КРИЗИ

Разом з тим, нематеріальна культурна спадщина носить динамічний характер і має здатність адаптуватися і розвиватися. Результати опитування показують, що громади продовжують шукати шляхи і можливості практикувати нематеріальну культурну спадщину, незважаючи на обмежувальні заходи і карантин. Наприклад, багато святкувань Страсного тижня, від Колумбії до Венесуели і від Хорватії до Італії, все-таки були проведені в цьому році, хоча і в адаптованому форматі.

З’явилися онлайн ініціативи і платформи, що забезпечують нові способи поширення та передачі знань про нематеріальну культурну спадщину. У Грузії традиційні свята, як і раніше проводяться в режимі онлайн: за столами з традиційними стравами та напоями, розташованими перед екранами комп’ютерів, і з онлайн-тостами.

Соціальні мережі відіграють величезну роль, допомагаючи людям залишатися на зв’язку, незважаючи на фізичну дистанцію. Народні співці в Раджастані (Індія), які часто їздили на виступи, тепер організовують концерти на Facebook, підтримуючи почуття солідарності з іншими артистами і надихаючи їх на продовження діяльності.

Збільшення часу, проведеного з родичами, розширило можливості для вивчення нематеріальної культурної спадщини в колі сім’ї. Від Ямайки до Лівану в умовах ізоляції з’явилася можливість вивчити багато культурних звичаїв, такі як кулінарні традиції і ремесла. Батьки готують традиційні страви з дітьми, використовуючи рецепти, що передаються з покоління в покоління, і обмінюються результатами в Інтернеті.

ІНСТРУМЕНТИ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТІЙКОСТІ

У той час як пандемія COVID-19 підкреслила крихкість нематеріальної спадщини в надзвичайних ситуаціях, подібні умови можуть стимулювати або створювати творче середовище для нематеріальної культурної спадщини, викликаючи відродження або відновлення інтересу до забутих елементів або навіть поява нових.

Багато елементів нематеріальної культурної спадщини трансформуються в контексті пандемії для підтримки і посилення заходів громадської охорони здоров’я. Наприклад, художники в Перу та Китаї створюють маски для обличчя з використанням традиційних дизайнів і технік. Громади Амазіг в Марокканських горах Атласу діляться поетичними віршами, пов’язаними з COVID-19. Трупа традиційних маріонеток у виставах в Шрі-Ланці розповідає історії про ізоляцію та соціальне дистанціювання, в той час як в Сенегалі міфічний персонаж Канкуранг, який  традиційно є гарантом порядку і справедливості, виступає на вулицях з 8 вечора до світанку, забезпечуючи дотримання комендантської години в селах.

Джерело

Головне:

• Необхідний план для відновлення культурного та креативного сектору ЄС;
• Заклик для прямої підтримки засобів масової інформації;
• Культуру та цінності ЄС потрібно берегти будь-якою ціною.

Відбудова важко постраждалих культурних та медіа-секторів у Європі після COVID-19 має стати головною метою плану відновлення ЄС, заявили депутати в дебатах у понеділок.

У своїй дискусії з членами комісії Марія Габріель та Тьєррі Бретон, члени Комітету з питань культури і освіти наголосили, що шкода культурному та креативному сектору – особливо малому бізнесу та окремим суб’єктам – означала «більше, ніж просто втрачені робочі місця». «Європа не повинна допускати, щоб речі, що визначають Європу, а саме – багата, жива та продуктивна культурна та творча сцена – зникали», тому ЄС повинен швидко та безпосередньо підтримувати постраждалих, сказала на початку дебатів голова Комітету з питань культури та освіти Сабіна Верхейен.

Члени комісії поділилися думкою, що культуру та цінності ЄС потрібно зберегти “за будь яку ціну”, і сказали депутатам Європарламенту про те, що в рамках більш широкого плану відновлення ЄС триває план підтримки для культурного та креативного сектору ЄС. Крім більшої гнучкості для поточних програм та структурних фондів, Бретон заявив, що також розглядаються заходи прямої підтримки, включно з «планом ремонту», який забезпечить ліквідність найбільш постраждалих, а також інвестиційний план, який підтримуватиме цілий сектор у довгостроковій перспективі. Габріель додала, що такий план солідарності має надіслати повідомлення митцям, що «ми там для них».

Пряма підтримка медіа-сектору

Євродепутати також закликали Комісію розробити конкретні плани щодо прямої підтримки медіа-сектору. І малі, і більші ЗМІ втрачають більшу частину своїх доходів від реклами, і підтримка сектору має вирішальне значення для здорової демократії та протидії дезінформації.

Необхідні конкретні плани допомоги туризму

Оскільки 40% туризму в ЄС пов’язані з культурою та культурною спадщиною, депутати Європарламенту обговорили з членами комісії конкретні плани щодо підтримки цього сектору, який дуже сильно постраждав від пандемії. Вони також висловили свої думки про плани щодо відновлення та коригування освіти, цифрового доступу, спортивної індустрії, проекту Європейських столиць культури, підтримки європейських кінотеатрів та аудіовізуальної продукції, а також культурних ініціатив меншин.

Сабіна Верхейен: ЄС повинен зробити набагато більше

«Немає сумнівів, що Комісія докладає зусиль для подолання екзистенціальної загрози, яка зараз стикається з культурним, креативним та медіа-сектором. Думка про те, що ці сектори повинні бути живими, оскільки вони є основними опорами європейського суспільства та демократії – має бути головною».

«Тим не менше, вони стикаються з розоренням, і Європейському Союзу ще потрібно зробити набагато більше. Нам потрібно адаптувати поточний пакет допомоги – часто малі підприємства та особи, які складають ці сектори, озирнувшись на масу документів, залучених до Коронавірусної інвестиційної ініціативи через структурні фонди, тримаються від них подалі. Нам потрібно налаштувати підтримку цих людей та допомогти їм отримати доступ до цієї підтримки».

«Нам також потрібно – не зволікаючи – розширити та адаптувати механізм гарантування культурного та креативного секторів у рамках Creative Europe, щоб допомогти сектору отримати доступ до подальшого фінансування. І нам потрібна цілеспрямована підтримка медіа-сектору».

Джерело

Понад 130 міністрів і заступників міністрів культури взяли участь в онлайн-нараді, скликаній ЮНЕСКО для обговорення заходів по зміцненню культурного сектора, який стикається з безпрецедентними потрясіннями в зв’язку з пандемією COVID-19. Міністри розповіли про прямий вплив нинішньої кризи на туризм, музеї, культурну і творчу діяльність, а також про заходи, які вони прийняли для пом’якшення впливу кризи. Вони підтвердили свою прихильність міжурядовому діалогу і міжнародної солідарності в цілях зміцнення і об’єднання зусиль.

Відкриваючи нараду, Генеральний директор ЮНЕСКО Одрі Азула нагадала учасникам, що «культура необхідна для нас, тому ми повинні допомогти їй витримати цей шок. Ми повинні оцінити вплив кризи, почати спільний аналіз і скоординовані ініціативи. ЮНЕСКО твердо має намір виконувати свою роль в цьому процесі відповідно до свого мандату».

Міністри підкреслили соціально-економічні переваги сектора культури в своїх країнах і погодилися з нагальною потребою інвестувати в цей сектор під час і після кризи. Обмеження мобільності і заходи стримування, які уряди були змушені прийняти через пандемію різко скоротили доступ до культури в короткостроковій перспективі, і якщо не буде вжито відповідних заходів, вся культурна екосистема може послабшати для майбутніх поколінь.

Ефект доміно пандемії COVID-19 на сферу культури

Переважна більшість країн вказали на те, що їх об’єкти всесвітньої спадщини і культурні установи були зачинені, і це викликало ланцюгову реакцію. Дійсно, на сьогоднішній день 90% країн зачинили або частково зачинили свої об’єкти всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, а 128 країн зупинили роботу своїх культурніих установ. На додаток до цього були скасовані традиційні фестивалі і цілий ряд інших заходів, що вплинуло на культурне життя громад і доходи творчих діячів, робота яких часто носить сезонний характер.

Культура є життєво важливою частиною віришення кризи

Ряд міністрів віддали шану і повагу своїм національним творчим діячам і всім працівникам культурного сектора, в тому числі керівникам об’єктів культурної спадщини, за їх таланти і їх роль в забезпеченні доступу до культури в цей період ізоляції, а також за їх прихильність підвищенню обізнаності про пандемію через їх діяльність. Завдяки онлайн-платформам доступ до культури був забезпечений у багатьох частинах світу, в тому числі через віртуальні музеї, галереї і бібліотеки. Незліченні музиканти, танцюристи, візуальні художники і письменники зробили свої роботи доступними в Інтернеті. Такі ініціативи також забезпечують безперервність мистецької освіти. Однак культура поширюється не тільки через цифрові платформи, оскільки в багатьох частинах світу відсутня відповідна інфраструктура. Співпраця з телевізійними станціями, радіо та пресою також гарантує доступ людей до культури як до джерела комфорту, благополуччя і єднання в ці важкі часи.

Щоб звернути увагу на той факт, що сектор культури був одним з перших, який постраждав від цієї кризи, і, тим не менш, часто останнім у отриманні фінансової підтримки, багато міністрів висловились про надзвичайні пакети фінансування, які вони створили у своїх країнах для забезпечення існування художників, ремісників і творчих професіоналів у короткостроковій перспективі. Деякі з них включають введення нових замовлень, часто адаптованих до нинішньої реальності цифрового середовища, щоб забезпечити постійний дохід для окремих осіб і доступ до культури для суспільства в цілому.

Закінчуючи нараду, заступник Генерального директора з питань культури Ернесто Оттоне нагадав, що «без культури не може бути майбутнього». На завершення він сказав: «Ця зустріч продемонструвала вашу відданість, і ЮНЕСКО буде продовжувати підтримувати вас. Ми не можемо повернути назад прогрес, досягнутий за останні кілька років в сфері культури. Саме через культуру ми будемо зміцнювати нашу колективну стійкість, саме ця культура зблизить нас».

Джерело

Голова Комітету з питань культури та освіти закликала ЄС та держави-члени допомогти освітянським та креативним секторам зменшити наслідки COVID-19.

«Це надзвичайні часи для людей по всій Європі. COVID-19 змусив держави-члени ЄС ввести радикальні заходи соціального дистанціювання і обмеження на поїздки. Важливо, щоб ми всі їх виконували. Але ці заходи, очевидно, мають серйозний соціальний та економічний вплив на життя громадян по всій Європі, включаючи прямі та опосередковані наслідки у сферах освіти та культури», – заявила голова Комітету з питань культури та освіти Європарламенту Сабіна Верхейен у вівторок.

В даний час десятки тисяч людей, іноді навіть школярів, здійснюють програму обміну Eramsus + або беруть участь у волонтерському проекті «Європейський корпус солідарності». Я закликаю Комісію та країни-члени зробити все можливе, щоб підтримати цих людей, захистити їхній добробут і, де це можливо, допомогти їм повернутися додому. Я також закликаю Комісію працювати з країнами-членами для підтримки цифрових рішень для навчання мільйонів школярів та студентів, які зараз опинились вдома».

«У культурному секторі ми бачили як кінотеатри, невеликі концертні майданчики, театри та музеї закривають свої двері. Я вдячна сектору за те, що в цей час культура стає доступна в Інтернеті. Але ми повинні визнати, що багато активних людей в секторі культурних та креативних індустрій – це окремі майстри (митці) та малий бізнес, існування яких знаходиться під загрозою. Я закликаю Комісію та держави-члени запевнити сектор, що вони зроблять усе, що можуть – особливо завдяки значній фінансовій підтримці – для пом’якшення наслідків. Ця творча галузь постраждала під час цієї кризи так само, як і сектор обслуговування, і потребує однакового рівня підтримки».

Джерело