Вилкове – невеличке містечко в Кілійському районі Одеської області, розташоване в українській частині дельти Дунаю на кордоні з Румунією. Вилкове є адміністративним центром Дунайського біосферного заповідника – одного з чотирьох головних природних резерватів України, територія якого занесена в усі можливі реєстри найцінніших світових ландшафтів.
Сучасна назва поселення пов’язана з характером русла Дунаю в цьому місці – саме тут Кілійське гирло утворює потрійне розгалуження на три рукави, схоже на «виделку». Завдяки численним каналам («єрикам»), проритим вздовж вулиць, це місто також відоме під назвою «українська Венеція».
Засноване було у 1746 році як Посад Липованський релігійною групою старообрядців (липован), яка оселилася на території Добруджі, Молдовського князівства та східної Волощини, переховуючись від офіційного переслідування російською церквою після реформ патріарха Нікона. Пізніше тут з’явилися запорізькі козаки, а також інші етнічні спільноти – молдовани, румуни, гагаузи, болгари, албанці.
Історично тут сформувався й тривалий час зберігається острівний спосіб життя з характерними лише для цієї місцевості народними промислами, унікальними видами господарювання, гастрономічними традиціями. Особливого шарму містечку додає симбіоз багатонаціональної фольклорної та культурної спадщини, мовних діалектів, особливостей релігійного світогляду, а також атмосфера толерантності та злагоди.
Географічне положення м.Вилкове здавна обумовлювало основну сферу зайнятості його населення – рибальство. За даними 1835 року в поселенні нараховувалося 966 рибалок при загальній кількості населення 1478 чол. За радянських часів тут функціонувало одне з найбільших колективних господарств з вилову та переробки риби в Україні – рибколгосп ім. В.Леніна. Сьогодні на території Вилківської ОТГ діє 14 риболовецьких кооперативів, які в сезон залучають від 700 до 900 рибалок.
Головна промислова риба в Вилкове – азово-чорноморський прохідний оселедець (місцева назва «дунайка»), який заходить у Дунай на нерест із другої половини березня до кінця липня. Дунайський оселедець зображений на офіційному гербі міста і вважається його гастрономічним сувеніром.
Окрім рибальства, Вилкове відоме екологічно чистою полуницею, яку вирощують на островах дельти Дунаю. Унікальне поєднання сприятливого клімату (м’якого і вологого), плодоносного ґрунту та великих запасів прісної води дозволяють культивувати ранні голландські сорти полуниці без додавання хімічних добрив. Так, одне селище Ліски, відоме в народі як «полунична столиця» півдня України, щорічно постачає на ринки країни біля 400 тонн ягід. Про спеціалізацію села свідчить навіть встановлена скульптура жаби з полуницею в лапах та іронічний напис під нею: «У нас полуниця уродила – сусідів жаба задавила!»).
Вилкове – це єдине місце у світі, де можна скуштувати особливий сорт вина «Новак» (від слова «новий»), який виготовляється за спеціальною технологією, апробованою декількома поколіннями. За легендою саджанці виноградної лози «ноа» були завезені в цей край купцями з берегів Амазонки й поступово адаптовані до місцевих кліматичних умов. Виноград має унікальну кореневу систему, яка почуває себе комфортно в підземних водах та має стійкий імунітет до шкідників. Окрім того, що вино з даного сорту винограду є натуральним, екологічно чистим продуктом, завдяки способу вирощування (традиційно між виноградними рядами садять полуницю) його відрізняє приємний суничний присмак.
Ще однією екзотичною зерновою культурою Кілійського району можна вважати рис – «біле золото Бессарабії». Вирощують рис на заливних полях-чеках – відносно невеликих, ідеально рівних ділянках орної землі в заплаві Дунаю. Він має свій індивідуальний смак, але поєднується з різними продуктами. Відварений кілійський рис містить вітаміни групи В, Е, залізо та рослинну клітковину.
У поліетнічному середовищі міста Вилкове історично сформувався гармонійний синтез кулінарних традицій, де в межах одного міста можна скуштувати молдовську мамалигу, болгарський курбан, липованську юшку з осетром та куркою, жаб’ячі лапки за оригінальним рецептом та багато інших місцевих страв. У кожній із них закладений кулінарний код окремого народу – центральний концепт повсякденності, тісно пов’язаний зі звичаями, менталітетом, ідентичністю, сімейною гостинністю, релігійною свідомістю, нормами етикету та іншим етногенетичними категоріями.
Саме тут народився і проходить фестиваль гастрономічної спадщини «Дунайські гостини» – яскрава подія, яка привертає увагу прихильників локальної гастрономії з усієї України.
Під час фестивалю головні локації – площа св. Миколая, вул. Свято-Миколаївська та місцевий ринок – перетворюються на гастрономічну мапу, де представлені різноманітні національні страви, напої, продукція місцевих фермерських господарств, сучасні кулінарні спеціалітети та смаколики.
Приємним бонусом для відвідувачів фестивалю є можливість купувати екологічно чисту сезонну продукцію без послуг посередників, тобто безпосередньо від виробника, що забезпечує хорошу якість та ціну. Протягом дня місцевий ринок працює як екомаркет «Своє! Свіже! Сезонне!», де переважає регіональний продуктовий асортимент – яблука, груші та виноград з острова Анкудіново, багато видів риби, вино «Новак», рис, бринза та багато іншого.
На вулиці Свято-Миколаївській відкривається Бессарабський салон смаку – тут можна скуштувати різні види м’ясних та сирних делікатесів, молдовську мамалигу, болгарські традиційні страви, жаб’ячі лапки, кулінарні шедеври з риби за місцевою рецептурою, ікорне меню, трав’яний чай з медом, десерти з полуниці.
У 2018 році під час фестивалю було встановлено національний рекорд із приготування найбільшого об’єму рибної юшки (понад 4 тони). Спробувати страву за традиційним липованським рецептом, яка включає 15 видів риби, можна було безкоштовно.
Вдень на головній сцені фестивалю проходять кулінарні майстер-класи від відомих шеф-кухарів. Імениті майстер-шефи пропонують власне бачення «високої кухні» з використанням локальних продуктів.
У рамках фестивалю вперше в Україні було засновано Шеф-альянс на підтримку місцевих фермерських виробників сільгосппродукції – це добровільне об’єднання шефів, котрі взяли на себе зобов’язання готувати та популяризувати екологічні локальні продукти. Ініціаторами цього заходу виступили такі відомі українські й світові гастрономічні організації як Slow Food Ukraine, Ukrainian South Chef Association, Ukrainian Association of Chefs.
У рамках фестивалю власну продукцію презентують кращі регіональні виробники вина – виноробні «Колоніст», VPetrov, Bolgrad, Інститут виноградарства і виноробства ім. В.Є.Таїрова.
В окремо відведеному місці працює інтелектуальний майданчик, де можна було прослухати цікаві лекції вітчизняних та іноземних food-блогерів, food-фотографів, краєзнавців, рестораторів та інших цікавих людей, які пізнають світ крізь призму гастрономічних традицій. Так, у 2018 році під час фестивалю бажаючі могли відвідати презентації книг «Бессарабія. Кулінарна мандрівка» та «Вилкове. Рибна кухня липован: історія, традиції, сучасність».
Для дітей відкриває двері Дім біорізноманіття, де на них чекають цікаві майстер-класи, творчі заняття, конкурси, ігри.
Справжнім дивом для присутніх стала феєрична програма І.Штраус «На блакитному Дунаї» у виконанні Національного одеського філармонічного оркестру під керівництвом Хобарта Ерла.
Для бажаючих власними очима подивитися на полуничні грядки та виноградні плантації на островах дельти, рисові чеки в с.Ліски, а також поринути в атмосферу справжньої дунайської риболовлі, організовані групові екскурсії з дегустаціями.
В цілому, мета фестивалю гастрономічної спадщини «Дунайські гостини» полягала у створенні контексту для покращення іміджу української частини Придунав’я на внутрішньому та зовнішньому туристичних ринках; популяризації продукції місцевих фермерських господарств та послуг суб’єктів підприємницької діяльності у сервісній сфері; збереження самобутньої гастрономічної спадщини громади в умовах поліетнічного середовища.
Сьогодні можна з впевненістю говорити про те, що проведення фестивалю гастрономічної спадщини «Дунайські гостини» поступово допомагає у вирішенні низки завдань:
- активізації туристичного потоку за рахунок ексклюзивної культурної події з унікальною регіональною специфікою;
- просуванні знакового для Придунав’я продуктового асортименту (дунайського оселедцю, полуниці, окремих сортів вина) та сукупності гастрономічних традицій як туристичного бренду дестинації;
- стимулюванні підприємств малого та середнього бізнесу до підвищення конкурентоспроможності своєї продукції за рахунок упровадження сучасних технологій екологічно чистого та безпечного виробництва;
- посиленні «гастрономічного патріотизму» та підвищенні бажання зберегти культурний код, пов’язаний із приготуванням та споживанням їжі як елемент національної ідентичності.
ПЕТРОВА ОЛЕНА
Кандидатка історичних наук, урбаністка, дослідниця радянської спадщини, авторка та менеджерка культурних проєктів.
Сфера інтересів: креативні індустрії, культурні і туристичні кластери, регіональна історія, етнічні ідентичності в Європі, монументально-декоративне мистецтво другої половини XX століття.
Авторка фестивалів гастрономічної спадщини «Дунайські гостини» в місті Вилкове та «Дністровські гостини» в селі Маяки. Фестивалі стали відомими на всю Україну завдяки встановленню двох гастрономічних рекордів – «Рекорду з приготування максимального об’єму рибної юшки в казані» та «Рекорду з найбільшої кількості різновидів рибної юшки, приготовленої на одній локації»
Олена Семенівна Арабаджи народилась у Мелітополі та її особисте життя та трудова діяльність
