Підсумки обласного семінару для керівників інструментальних колективів

28 листопада в Миколаївській філії Київського національного університету культури та мистецтв відбувся обласний семінар для керівників інструментальних колективів.У заході взяли участь понад 50 представників інструментального мистецтва Миколаївщини. Про що говорили, які корисні поради та рекомендації отримали семінаристи та інші цікавинки заходу — далі в статті.

Семінар розпочався з аналізу виступів аматорських колективів на проведених Обласним центром народної творчості конкурсах. Неодноразовий член журі, керівник ансамблю народних інструментів «Узоры» Миколаївської обласної філармонії, заслужений артист України Іван Обревко не лише проаналізував виступи, але й звернув увагу на стан та перспективи розвитку інструментального жанру на Миколаївщині.

Теоретична частина семінару була насиченою, корисною та цікавою для всіх присутніх. Від викладача Миколаївської філії Київського національного університету культури, кандидата педагогічних наук Вікторії Сологуб семінаристи отримали безліч порад щодо створення ансамблю гітаристів, а також приклади творів, які можна взяти за основу під час роботи з аматорським колективом. Нові знання про нові підходи в удосконаленні інструментального виконавства, а також інструментуванні та аранжуванні творів для колективів народних інструментів, які надала старший викладач Миколаївської філії Київського національного університету культури Віта Шеремет, стануть у нагоді кожному керівникові: допоможуть підвищити рівень власної майстерності і полегшать роботу з колективом. На особливостях cучасних тенденцій розвитку народно-інструментального мистецтва, а також композиторської і виконавської творчості наголосила викладач-методист відділу «Народне інструментальне мистецтво» Миколаївського коледжу культури і мистецтв Ольга Комінарець. Змістовна інформація про основні аспекти створення ансамблів бандуристів та їх значення в українській народній музиці від викладача Миколаївської філії Київського національного університету культури Марини Добровольської передувала неймовірному майстер-класові за участю ансамблю бандуристів.

І розпочалася ще яскравіша, аніж теоретична, практична частина семінарських занять… Учасники семінару були в захваті від заняття по роботі над репертуаром для вокально-інструментальних та естрадно-джазових колективів на сучасному етапі, яке провів викладач кафедри музичного мистецтва Миколаївської філії Київського національного університету культури В’ячеслав Латко. А майстер-клас по підбору репертуару для ансамблю сучасної музики (на прикладі показового виступу студентського ансамблю) викладача відділу «Народне інструментальне мистецтво» Миколаївського коледжу культури і мистецтв Миколи Морозинського «розкрив очі» всім присутнім на нові обрії музичного мистецтва.

Сподіваємося, що надані практичні матеріали, рекомендації та поради допоможуть керівникам підвищувати рівень майстерності,накопичувати нові знання і правильно їх застосовувати; сприятимуть особистому розвитку кожного учасника та інструментального мистецтва в цілому.

Репертуар прем’єрного концерту Української Республіканської Капели в Празі

  • чеський, словацький та український гімни;
  • канти;
  • колядки та народні пісні в обробці видатних українських композиторів (Миколи Леонтовича («Щедрик», «Почаївська Божа Матір», «Ой, пряду»), Олександра Кошиця («Ангелу Хранителю», «Св. Варварі», «Ой у полі вітер віє», «Ой горе калині»), Миколи Лисенка («Ой, Дніпре. мій Дніпре», «Гетьмани», «Ой там за яром», «Чи це ж тії черевички», «По опеньки ходила»), Кирила Стеценка («Ой на гороньці»), Василя Ступницького («Прилетів сокіл», «Ой, дозволь, пан хазяїн»).

На фото Українська Республіканська Капела, Прага, 1919 р. У центрі диригент і композитор Олександр Кошиць. Фотодокумент з Центрального державного архіву вищих органів влади і управління України.

«Українці прийшли й перемогли!»

ЧЕХОСЛОВАЧЧИНА:
«Українці прийшли й перемогли!»
1 травня– 18 липня 1919р. Прага, Пільзно, Брно, Простейов, Оломоуць, Хрудім, Турнов.
8 серпня – 15 жовтня 1920р. Млада-Болеслав, Їчін, Нова-Пака, Горіце, Німецьке Яблонне.

“Тяжко писати руці критику, коли серце співає хвалу. Українці прийшли і перемогли. На жаль, занадто довго ми про них не знали і тяжко їх кривдили, коли ненавчені і без інформацій поєднували їх проти волі в одне ціле з народом російським. Саме наше бажання «великої і неподільної Росії» є слабим аргументом проти природи, проти волі і почуттів цілого українського народу, для якого самостійність, так само як і для нас була колись і є досі всім. Українці відрізняються від росіян, і я сказав би, що з усіх слов’ян вони найближчі нам цілою їх вдачею. Сангвіністичним характером, почуттям гумору і легкої думки (позитивної, доброї), що допомагає їм пережити всі жалі і турботи. Як і усе інше, і їхня пісня є іншою, самобутньою. Хор “Глагол” з допомогою молодого українського композитора пана Василя Барвінського вже літом 1914 року підготував концерт українських пісень. Але як їх насправді треба співати, показали нам вони лише тепер”.

Ярослав Кржічка (Jaroslav Křička), музикознавець, диригент хору «Глагол».
«Hudebni Revue», травень 1919 року.

В УЦКД відбулось засідання Експертної комісії

27 листопада 2018 року в УЦКД відбулось засідання Експертної комісії Всеукраїнського відкритого конкурсу програм збереження і розвитку елементів нематеріальної культурної спадщини «ЖИВА ТРАДИЦІЯ».

За результатами рейтингового голосування обрано 10 кращих програм:

  1. Технологія виготовлення та використання бортницького пристрою «лезиво» (м. Київ, Рівненська область).
  2. Традиція вузлової ляльки Полтавщини (Полтавська область).
  3. Традиція частування караїмів Мелітополя Запорізької області (Запорізька область).
  4. Степовий розспів народного фольклорного колективу «Надвечір’я» Кам’янсько-Дніпровського району Запорізької області (Запорізька область).
  5. Українське різдвяне звіздарство (Львівська область).
  6. Традиційне харківське коцарство (Харківська область).
  7. Обрядова страва «крупки» (Житомирська область).
  8. Боромлянське лозоплетіння (Сумська область).
  9. Пісенна традиція села Линове (Сумська область).
  10. Технологія випікання весільного короваю та шишок в селищі Кириківка (Сумська область).

Представники вищезазначених номінацій будуть запрошені на Всеукраїнську підсумкову конференцію «Імплементація Конвенції про охорону нематеріальної культурної спадщини: підсумки та перспективи» (11.12.2018р., конференц-зала UNIT.City, вул. Дорогожицька, 1, м. Київ) під час якої будуть оголошені переможці конкурсу та відбудеться церемонія нагородження.

Українська народна колядка «Щедрик»

Обробка української народної колядки «Щедрик» в аранжуванні Миколи Леонтовича стала в авангарді репертуару Української Республіканської Капели в країнах Західної Європи, Північної й Південної Америки упродовж українських гастролей в 1919-1924 роках. Про це свідчать відгуки закордонної преси і сам диригент Капели Олександр Кошиць:

«Щедрик» був коронною точкою нашого репертуару в усіх краях впродовж 5, 5 років»

В документах закордонного турне Капели – спогадах учасників, «Щоденнику», листах іноземців і відгуках світової преси «Щедрик» займає перше місце серед творів усього репертуару Капели, що виконувались на «біс» на вимогу публіки.
Ось дописи у «Щоденнику» Капели, що констатує резонанс «Щедрика», приміром, у Нідерландах:

  • «Публика приймає нас тепло, «Щедрика» співаємо на «bis» (Роттердам, 19 січня 1920 року);
  • «На «bis» співаємо «Щедрик» і «Опеньки» (Гаага, 22 січня 1920 року);
  • «На концерті присутні рецензенти всіх часописей амстердамських. На «bis» співаємо «Щедрика» (24 січня 1920 р.);
  • «Співаємо гарно, з настроєм. На «bis» співаємо «Щедрик» Леонтовича» (Гаага, 25 січня 1920 р.).

Відео – виконання “Щедрика” вільнюським хором “Bel Canto”

Фестиваль «Київ. Із кінематографом у серці»

29 листопада, четвер:

19:00 – Відкриття фестивалю  – короткометражні стрічки

з альманаху «Все починається в Києві»

 

30 листопада, п’ятниця:

 

18:30 – презентація дипломної роботи Юрія Іллєнка-оператора,

фільм «Прощавайте, голуби» (режисер Яків Сегель).

 

01  грудня, субота:

13:00 – «Київ і персоналії : Вiктор Некрасов»

Фільм Валерія Балаяна «Віктор Некрасов», 2006

Розмова з культурознавцемями  про постать B.Некрасова

15:00 – презентація і перегляд стрічки «2020. Безлюдна країна» за участі режисера
Корня Грицюка

18:00 – Зустріч із Андрієм Курковим та В’ячеславом Криштофовичем «20 років після фільму», перегляд стрічки «Приятель небіжчика».

02 грудня, неділя:

12:00 – 14:00 – Київ кінематографічний.

Віртуальна екскурсія Києвом Кауфмана. Автор – Станіслав Цалик

Короткі факти

Симон Наріжний (1898-1983), директор Музею визвольної боротьби України в Празі (музей діяв з 1925 по 1948 р.):

«Українська Республіканська Капела засновувалась як репрезентативна співоча установа, завданням якої було ширити закордоном мистецьку культуру України. В тих обставинах на Капелу накладалися не тільки мистецькі зобов’язання, а також і завдання національно-політичні. Капела мала показати Західній Європі, що Українці справді є окремим народом, який має власну культуру. Завдання це було не з легких, бо в Західній Європі століттями плекалися твердження про «єдинство русского народу» й що ніякої України й ніяких українців не було й не має».

Закордонне державне турне Української Республіканської Капели в країнах Західної Європи тривало з 1919 по 1922 рік. За перші півтора роки, з травня 1919 року по січень 1921 року, Українська Республіканська Капела виступила у 10 країнах Західної Європи, відвідавши понад 45 міст і давши понад 200 концертів. 100-ий ювілейний виступ Капели в Європі відбувся у Бельгії, в Брюсселі 27 березня 1920 року в «Cercle Artistique» для мистецьких кіл: артистів, музикантів, письменників та журналістів.
Виступи проходили в столицях і головних містах Чехословаччини, Австрії, Швейцарії, Франції, Бельгії, Нідерландів, Німеччини, Великої Британії, Польщі та Іспанії. В деяких країнах Капела гастролювала за цей період по кілька разів. Як писав за підсумками своїх поїздок разом з Капелою басист, український діяч Віктор Андрієвський (автор книги «Від Гетьманату до Директорії») в своєму листі до міністра закордонних справ Андрія Ніковського:
«Капела – це найспритніша вигадка з усього, що було досі зроблено яким будь Українським Урядом».

Національний перелік нематеріальної культурної спадщини України поповнився трьома новими елементами

За Наказом Міністерства культури України  від 16.11.2018 № 995 до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України ввійшли:

  • під охоронним номером 012.нкс «Традиція гуцульської писанки»;
  • під охоронним номером 013.нкс «Традиція приготування ет аяклак (караїмський пиріжок з м’ясом). Досвід караїмів Мелітополя»;
  • під охоронним номером 014.нкс «Традиція обряду «Водіння Куста» у селі Сварицевичі Дубровицького району Рівненської області».

Вітаємо всіх хто доклав зусиль для здійснення цього кроку, адже захист елементів нематеріальної культурної спадщини України має важливе значення для українського суспільства.

PS: З повним Національним переліком нематеріальної культурної спадщини України  можна ознайомитися за посиланням або  PDF

АКАДЕМІЯ КУЛЬТУРНОГО ЛІДЕРА (ТЕРНОПІЛЬ)

22 листопада у м.Тернопіль розпочав роботу 3 модуль Академії культурного лідера, який є спільним проектом ГО “Інститут культурної політики”, Гете-Інституту в Україні за підтримки Міністерства культури України та Українського центру культурних досліджень.

Світова слава мелодії “Щедрик”

Як ви гадаєте, мелодія “Щедрика” здобула світову славу? А ось так, через переклади, і через спів капели Олександра Кошиця.
“Щедрик” англійською, французькою, фламандською мовами, вирізки з газет сторічної давнини.