«АРТ-ТЕРАПІЯ» ВІД ХМЕЛЬНИЦЬКОГО АКАДЕМІЧНОГО ОБЛАСНОГО ТЕАТРУ ЛЯЛЬОК

Під час військового стану докорінно змінюється роль сфери культури. Саме працівники культури стають «арт-терапевтами» та допомагають отримувати позитивні емоції під час руйнівних подій.

Український центр культурних досліджень ініціював збір успішних кейсів роботи установ культури під час україно – російської війни.

Сьогодні Вашій увазі пропонуємо інтерв’ю з директором Хмельницького академічного обласного театру ляльок пані Іриною Труновою. Говоримо про чудовий досвід обласного театру ляльок, який перетворився на мистецький центр психологічної допомоги для дітей – біженців зі всієї України.

 

З початком повномасштабного вторгнення росії багато українців змушені були покинути свої будинки і тікати від війни. Люди, що були під обстрілами, ховалися по підвалах і дуже близько бачили смерть, часто не можуть почуватися у безпеці навіть у відносно спокійному Хмельницькому. Хто може їм допомогти? Важливо, щоб діти сьогодні знали не тільки про війну, а про щось добре, хороше. Отримати насолоду від нової вистави, побачити, що нині є інші забави, а не лише потреба сидіти вдома і дивитися у вікно. Дитина хоче бачити красу, думати, співчувати. А театр – це сонце, це те, що дітям дає сонячну енергію. Діти мають бути задоволені від життя. Театр: актори, глядачі разом створюють казкову атмосферу для малят.

Наталя Морозова, начальник відділу нематеріальної культурної спадщини Українського центру культурних досліджень поспілкувалася з директоркою театру ляльок «ДИВЕНЬ» пані Іриною Труновою.

 

Пані Ірино, чи працюють у вашому місті психологічні служби щодо проблем саме по роботі з дітьми?

Так. Достатньо переглянути спеціальний ресурс в Інтернет. У Хмельницькому працює навчально-терапевтичний проект «Використання арт-терапії в роботі практичного психолога та соціального педагога» для працівників соціально-спрямованих професій, освіти та культури. Долучаються музеї міста. Хмельницький обласний художній музей для маленьких пацієнтів лікарні вперше долучився до заходу, який організували волонтери в обласній дитячій лікарні. Хмельницький обласний краєзнавчий музей знайомить діток з творчістю за допомогою арт-терапії, яка в свою чергу допомагає забути про біль, емоційний дискомфорт та страх, який малята відчувають зараз.

 

Як виникла ідея застосувати прийоми арт-терапії для дітей саме ресурсами лялькового театру? Як виник проєкт «Арт-терапія»?

Соціальний проєкт «Арт-терапія» ми впроваджували ще у мирний час для дітей, які перебували на лікуванні в обласній дитячій лікарні. Власне, не задумуючись перенесли його, а, по великому рахунку, продовжили для тимчасово переміщених осіб. Така практика швидше за все є у кожному регіоні. Суть співпраці з дітьми і дорослими — це територія свободи, спокою та самовираження. Кожен з наших гостей знайде у нас заняття до душі.

Соціальний проєкт “Арт-терапія” безкоштовний. Ми так вирішили, не звертаючи уваги на те, що академічний обласний театр ляльок дотаційний. Також щоденно у нас проходять покази вистав у великій залі, відновили «Baby theater» для найменших. По великому рахунку для малечі це перший театр в житті. Вже понад 3000 дітей відвідали проєкт «АРТ-терапія» який орієнтований на дітей вимушених переселенців та дітей хмельничан.  Наші глядачі побачили вже більше 70 вистав. І колектив на цьому не зупиняється, готуємося й до прем’єри нової вистави.

 

З яких локацій складається Ваш проєкт?

В закладі розгорнули кілька локацій:

Перша локація:  «Baby theater» для дітей від 2 до 5 років, саме для найменших вистави проходять щоденно, для всіх категорій.

Друга локація: арт-терапія до якої доєдналися Хмельницький обласний краєзнавчий музей, Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія та інші освітні обласні інституції – бібліотеки, музеї. У вестибюлі театру з 9 березня працює мобільна виставка обласного краєзнавчого музею. Експозиції музею знайомлять хмельничан і гостей міста з представниками місцевої фауни. Птахи, звірі, навіть дикий кабан і косуля; гарні краєвиди Хмельницької області. Тобто, все те, що може зацікавити і тих, хто тут живе, і тих, що приїхали з гостиною. Тут щодня безкоштовно можна побачити і комах, і птахів, і звірів. Сфотографуватися, погладити навіть, що в музеї трапляється не часто. Дітей дуже цікавить: «живі-неживі, штучні?».

Третя локація: територія майстер-класів. Майстер-класи проводить майстриня Ніна Стрижак. Діткам пропонують виготовлення весняних зайчиків. Також тут можна долучитися до розмальовок, розфарбувати фауну – звірів, птахів Хмельницького краю. Дітки з Харкова, Києва, Сум самі розказують, що тікають від війни, від грому, від блискавки. Тут їм затишно, спокійно, вони відволікаються і радіють.

 

Ковідна епоха навчила нас працювати онлайн і ми знаємо, що Ви досить активно працюєте в онлайн форматі?

Так, звісно, досить активно і результативно. У непростий час війни маємо дбати про спокій та психологічну рівновагу наших дітей. Одним із методів заспокоєння є арт-терапія, тому юним хмельничанам пропонують долучатися до різноманітних онлайн-подій, які ми організовуємо.

Діти нашої громади можуть виготовляти поробки на весняну тематику, долучитися до веселої руханки, чи спробувати себе у ролі актора. Кожен може обрати собі заняття до вподоби. Насамперед це онлайн майстер-клас з акторської майстерності. Ми пропонуємо розважально-ігровоий тренінг з акторської майстерності, веселі вправи на розслаблення м’язів, увагу, уяву, фантазію, пластику рук, кінострічка «бачень», пам’ять фізичних дій тощо. Друге це заходи у форматі онлайн: онлайн-руханка для дітей, заняття проводять керівники ансамблю народного танцю «Гонта». Третє – весняний майстер-клас для дітей по виготовленню весняних подарунків.

 

Які ще заходи відбуваються у Вашому театрі під час військового стану?

Театр ляльок продовжує роботу і під час військового стану.

Розважально-культурний івент у нашому театрі щоденно працюючий. У фойє на другому поверсі розташувались культурні інституції : обласний краєзнавчий музей, обласна наукова бібліотека, обласна дитяча, обласна юнацька бібліотеки, державний історико-культурний заповідник «Меджибіж».

Кожної середи головне управління державної служби України з надзвичайних ситуацій проводять акцію «Я рятувальник» (квести, вікторини, корисні знання та навички), у грі навчаючись безпеці. На заняттях діти відчувають себе справжніми вогнеборцями та запам’ятовують правила безпеки. Проводимо навчання з до медичної допомоги. Якщо є повітряна тривога, дітей відводять в підвальне приміщення.

Ми запрошуємо усіх бажаючих – і місцевих батьків із дітьми, і вимушено переселених.  Сьогодні кожен працює на своєму фронті. Театр ляльок опікується настроєм найменших українців. Що в планах? Розпочинаємо зустрічі з психологічної підтримки дітей та дорослих, міні — тренінги в ситуації частих повітряних тривог, втоми і дефіциту сну. Готуємо концертні програми з відомими музичними колективами Хмельниччини та окремими виконавцями. Записуємо флешмоби, працюємо над постановкою нової — вистави «Золотий Баранчик».

У місті Хмельницькому працюють безліч волонтерів, які безкоштовно займаються психологічною допомогою. В тому числі, міська рада спільно з кризовими психологами з перших днів повномасштабного вторгнення організована он лайн зустріч для дорослих, дітей та вагітних.

На сьогоднішній день  у місті Хмільницькому знайшли притулок для 29 000 тисяч тимчасово переміщених осіб.

Активно працюють військова адміністрація та обласна рада. Мріємо тільки про одне — МИР !

 

Корисна інформація: Хмельницький академічний обласний театр ляльок працює без вихідних. Щоденно демонструємо по три вистави. Репертуар змінюємо кожні 2 дні. Проводяться  навчання з до медичної допомоги, правил безпеки та інструктажі з освоєння зброї.

Посилання на відео: https://youtu.be/OeIT3AcXIag

Чекаємо на вас щодня, окрім понеділка у нашому театрі о 10:00, 12:00 та 14:00 за адресою: місто Хмільницький, вул. Проскурівська, 46.

Позачергова нарада по збереженню пам’яток культури у Львівській обласній організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури за ініціативи голова ради Андрія Салюка

Війна не має вихідних. У неділю 13 березня більше 20 представників і представниць пам’яткоохоронної сфери зібралися на позачергову нараду по збереженню пам’яток культури у Львівській обласній організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури за ініціативи голова ради Андрія Салюка.

Причиною оперативної зустрічі стала необхідність спільного напрацювання алгоритму дій по убезпеченню та захисту об’єктів культурної спадщини під час війни. Адже на «безпечній» львівщині у цей день внаслідок ракетного обстрілу російськими військами Міжнародного центру миротворчості і безпеки (Яворівський полігон) загинули 35 осіб, ще 134 зазнали поранень.

Ключовими питаннями наради були:

  • Визначити, які об’єкти під найбільшою небезпекою у Львові та області;
  • Проаналізувати помилкові попередні дії та зробити відповідні висновки;
  • Звернути особливу увагу на вітражі, вуличні скульптури, фасади, інтер’єри;
  • Створити перелік об’єктів, які не захищаються органами влади;
  • За можливості забезпечити 3D сканування пам’яток;
  • Сакральні споруди можуть використовувати провокатори або коригувальники вогню;
  • Використання пакувальних та пожежезахисних матеріалів для захисту об’єктів, логістика забезпечення;
  • Просити територіальну оборону забезпечити охорону об’єктів (від мародерства, провокацій);
  • Створити інструкцію та рекомендації для об’єктів культурної спадщини щодо дій під час надзвичайних ситуацій та забезпечити доведення до відома громад області;
  • Проводити моніторинг готовності об’єктів до надзвичайних ситуацій.

Серед присутніх багато корисних пропозицій подавали:

Щурко Іван – депутат Львівської обласної ради, голова комісії з питань збереження історико-культурної спадщини;

Онищенко Лілія – начальник управління охорони історичного середовища Львівської міської ради;

Гайда Микола – президент УНК ІКОМОС;

Петрик Василь – начальник Управління охорони об’єктів культурної спадщини Департаменту архітектури та розвитку містобудування;

Метельський Роман  – голова правління громадської організації «Центр культурної спадщини»;

Гармаш Ігор – регіональний представник Українського центру культурних досліджень Міністерства культури та інформаційної політики;

Інна Дмитрук-Сорохтей – завідувачка науково-дослідницького відділу реставрації Львівської галереї мистецтв;

Філевич Наталя – голова правління БО «Фонд родини Нагірних», член ІКОМ;

Котлярчук Андрій – керівник Державного історико-культурного заповідника Тустань.

Інформаційно:

На Львівщині є 8441 пам’яток культурної спадщини (816 -пам’ятки національного значення):

– 3431 пам’ятки архітектури (794 – національного значення);

– 3822 пам’ятки історії (7 – національного значення);

– 302 пам’ятки монументального мистецтва (1 – національного значення);

– 886 пам’яток археології (14 – національного значення).

В області налічується 8 заповідників: Державний історико-архітектурний заповідник + заповідник “Личаківський цвинтар” у Львові, Державний історико-архітектурний заповідник у Жовкві, Державний історико-культурний заповідник «Тустань» в Уричі Сколівського району, Державний історико-культурний заповідник в Белзі Сокальського району, Державний історико-культурний заповідник «Нагуєвичі» в с.Нагуєвичі Дрогобицького району, Музей-заповідник «Золочівський замок» в Золочеві, Державний музей-заповідник «Олеський замок» в Олеську Буського району.

Область має 170 музеїв.

Місяць незламності!

Місяць незламності!

І буде мир…
І вишні зацвітуть
У рідному моєму краї.
Лелеки добру звістку принесуть:
“Кінець війні, ми ворога здолали!”.

І на світанку вмиється Земля
Ранковою холодною росою.
І буде чути пісню солов’я,
А не ревіння літаків над головою.

Підніме очі закривавлений Ірпінь,
Йому плече підставить сива Буча.
А Бородянка і Гостомель-побратим
Порушать тишу стогоном болючим.

Демидів враз прокинеться від сну,
Від болю ран ворожих окупантів.
На повні груди крикне: “Я живу!!! Я витримав оцих потвор-мутантів”.

Козаровичі, пошматовані вогнем,
Потоптані, знесилені і босі.
Тавровані ординським тим мечем
Піднімуть хвилю в морі стоголоссям.

І Димер, Катюжанка, і Синяк
Сплюндровані поганською рукою ката
Без сліз, бо їх давно уже нема
З колін устануть, бо прийшла розплата.

Почує це Іванків – сивий дід.
Вони його живого розпинали,
Він навіть не стогнав, він гордо переніс.
Його тортури дикі не зламали.

Чоло насупить древній наш Лютіж
Поранений, обстріляний, побитий.
Тримав він оборону, як справжній захисник,
Сміливістю своїх людей прикритий.

А Вишгород, наш славний волонтер!
І день, і ніч збирає поміч всім нужденним.
Ви очі бачили, отих святих людей,
У них вогонь добра горить священний.

Засяє сонцем Вишгородський край.
Підніметься з руїн моя країна,
Бо мужності такої світ не знав.
По силі духу ти одна така єдина.

Повернемось до мирного життя,
Запахнуть чорнобривці й рута-м’ята.
І мама заспіває “Котика-котка”,
І принесе “від зайчика” гостинця тато.

17.03.22, Ліна Костенко

Cерія культурно-освітніх зустрічей для всіх бажаючих серед тимчасово переселених – тих, хто знайшов прихисток на Рівненщині під час  війни

З українськими традиціями до Перемоги!

Сьогодні Рівненщина стала домівкою для багатьох українців, які змушені були залишити своє житло та рідні міста через горе війни та біль терору росії проти нашої держави та її народу. Завжди Схід і Захід, Північ і Південь були єдиною Україною – нас поєднують духовні цінності, українські традиції та культура, яку передали наші предки для майбутніх поколінь.

Мистецтво – це ліки для душі! А культурний спадок живить, зміцнює і єднає живий організм української нації!

КЗ “Рівненський обласний центр народної творчості” РОР спільно із Рівненським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти та Рівненським обласним молодіжним пластовим вишкільним центром за підтримки Управління культури та туризму Рівненської  ОДА розпочинає серію культурно-освітніх зустрічей для всіх бажаючих серед тимчасово переселених – тих, хто знайшов прихисток на Рівненщині під час  війни, в рамках проєкту Етноосвіта під родинним і єднаючим гаслом – “Всі вкупочці!”

Серед напрямків роботи культурно-освітньої резиденції:

– майстер-класи по поліській вишивці, ткацтву, соломоплетінню, виробах із природного матеріалу, писанкарству, народному танцю та фольклорному співу;

– перегляд фільмів про культурну спадщину Рівненського Полісся – ремесла, обряди, традиції, майстер-класи по пов’язуванню хустки;

– виготовлення оберегів для захисників;

– гутірки з майстрами народної творчості, дослідниками поліської культури, етнографами та фольклористами;

– зустрічі із виховниками Пласту, цікаві патріотичні бесіди, ігри на логіку та активність для дорослих і дітей від пластунів;

– літературні читання та зустріч із рівненськими письменниками за ініціативи та підтримки Рівненська організація Національної спілки письменників України.

Культурно-освітні зустрічі відбуватимуться щосереди та щочетверга з 13:00 до 15:00 у м. Рівне, вул. Драгоманова, 22 та С. Петлюри, 17.

Інформацію надала – Рачковська Ірина Володимирівна – директорка КЗ «Рівненський обласний центр народної творчості» Рівненської обласної ради. Контактний телефон: +380971835391.

Громадська ініціатива  “Центр порятунку культурної спадщини”

1 березня 2022 року дієвцями культури у Львові була створена Громадська ініціатива  “Центр порятунку культурної спадщини”  як реакція на жахливі приклади знищення культурних об’єктів України російськими загарбниками з початком активної фази російсько-української війни.

Суспільство є свідком кричущого нехтування російською федерацією міжнародних норм та конвенцій ЮНЕСКО у контексті збереження об’єктів культурної спадщини та мистецьких колекцій.

З іншої сторони, є очевидним факт, що бюджетні установи досить процедурно заангажовані для того, щоб швидко реагувати на небезпечні виклики та ризики надзвичайних ситуацій.

“Центр порятунку культурної спадщини” розробив власний механізм, що дозволяє максимально швидко отримувати культурним інституціям волонтерську допомогу для збереження культурно-мистецьких колекцій, не ризикуючи «забуксувати» у бюрократичних процедурах. Адже під час війни для спасіння об’єкту культури іноді мова йде про години і хвилини!

Наразі громадська організація «Центр історичної пам’яті», керівником якої є відомий львівський громадський діяч Роман Метельський, є впроваджувачем головної діяльності у цьому напрямку. Завдяки великим зусиллям голови правління БО «Фонд родини Нагірних» Наталі Філевич вдається залучати значні кошти від іноземних благочинців, котрі щиро допомагають Україні вистояти і зберегти культурну спадщину.

Співзасновниками ініціативи також є:

–        Клімашевський Андрій – заступник директора Інституту народознавства НАН України, керівник Музею етнографії;

–        Щурко Іван – депутат Львівської обласної ради, голова комісії з питань збереження історико-культурної спадщини;

–        Гармаш Ігор – голова правління громадської організації «Центр мистецтв «Арт-Простір», регіональний представник Українського центру культурних досліджень Міністерства культури та інформаційної політики;

–        Петрик Василь – начальник Управління охорони об’єктів культурної спадщини Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА, вчений секретар УНК ІКОМОС.

За два тижні активної роботи вдалося надати допомогу матеріалами для упаковки, консервації, захисту від пошкоджень мистецьких колекцій культурних інституцій у Львівській, Волинській та Запорізькій областях. Ведуться перемовини про надання допомоги у «гарячих точках» України – Херсонській, Сумській, Харківській, Дніпропетровській та Луганській областях.

Колектив Українського фотографічного товариства відзняв низку відеороликів з рекомендаціями, консультаціями та практичними порадами експертів та фахівців щодо методів збереження артефактів. Особливу цінність мають відео щодо порятунку музейних фондів під час війни, надані Музеєм мистецтва Метрополітен (США).

Впевнені, що ця діяльність є не менш важливою, ніж гуманітарна допомога. Адже саме культура є ідентифікатором нас як нації, саме тому ворог цілеспрямовано її нищить.

Разом до перемоги!