Президент Володимир Зеленський підписав закон “Про внесення змін до Закону України “Про культуру” щодо загальних засад надання населенню культурних послуг”

Президент Володимир Зеленський підписав закон “Про внесення змін до Закону України “Про культуру” щодо загальних засад надання населенню культурних послуг” № 1432-ІХ, який парламент ухвалив 29 квітня 2021 року.

Про це повідомляє пресслужба президента. Документ сприятиме культурному розвитку регіонів і зробить культурні заходи більш доступними для громадян.

“Закон уточнює основні засади та пріоритети державної культурної політики з метою спрощення доступу населення до культурних послуг та розкриття економічного потенціалу креативних індустрій. Органи влади та місцевого самоврядування мають враховувати ці засади у своїй діяльності”, – говориться в повідомленні.

Також документ передбачає гарантії від необґрунтованого закриття закладів культури в умовах адміністративно-територіальної реформи. Зокрема, базову мережу закладів культури доповнено закладами освіти сфери культури: мистецькими школами, ліцеями, коледжами, закладами вищої мистецької освіти.

Зазначається, що закон також впроваджує поняття “центр культурних послуг” та “культурна послуга”. Центри культурних послуг покликані замінити застарілі палаци культури та стати осередками культурного життя громад.

Крім того, в документі визначаються мінімальні стандарти забезпечення населення культурними послугами, зокрема базовим набором культурних послуг. Також запроваджуються методики визначення собівартості такого набору, що в майбутньому має стати підґрунтям для запровадження в законодавстві культурної субвенції.

Також закон запроваджує моніторинг та оцінювання реалізації державної політики у сфері культури, що дасть змогу ефективно аналізувати та вдосконалити державну політику в галузі культури.

Вісник Українського центру культурних досліджень: КУЛЬТУРНА АКУПУНКТУРА ДЛЯ УКРАЇНСЬКИХ ГРОМАД

«Вісник Українського центру культурних досліджень» – це наукове видання установи, метою якого є дослідження, збереження, популяризація культурної спадщини; висвітлення сучасних тенденцій розвитку культурних та креативних індустрій; дослідження актуальних питань культурної політики.
Статті, що представлені в збірці  «Вісник УЦКД – 2020» включають в себе матеріали семінарів і конференцій, які відбулись протягом 2020 року  за  наступною тематикою:
  • РЕФОРМА ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ В КУЛЬТУРІ: ЗМІНА КУЛЬТУРНОЇ ПАРАДИГМИ
  • COVID – 19. ВИКЛИКИ ТА НОВІ ПЕРСПЕКТИВИ
  • ГАСТРОСПАДЩИНА УКРАЇНИ – ТРАДИЦІЇ ГОСТИННОСТІ ТА КУЛЬТУРА ПРИГОТУВАННЯ СТРАВ,  ЯК СКЛАДОВІ НЕМАТЕРІАЛЬНОЇ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ УКРАЇНИ ТА ОСНОВА РОЗВИТКУ ТУРИСТИЧНИХ ГАСТРОНОМІЧНИХ МАРШРУТІВ
  • НЕМАТЕРІАЛЬНА КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА – РЕСУРС РОЗВИТКУ ОТГ ТА МАЛИХ МІСТ
«Вісник УЦКД» схвалено до друку на засіданні Координаційної Ради Українського центру культурних досліджень Міністерства культури та інформаційної політики України, протокол № 3 від 29 березня 2021 року.
Від сьогодні, кожного вівторка та четверга ми розпочинаємо оприлюднення матеріалів видання на сайті Українського центру культурних досліджень.

Українським громадам сьогодні доводиться вирішувати непросте завдання – як відшукати потенціал для розвитку в умовах обмежених ресурсів. 

Ця задача в певному сенсі не є унікальною – ресурси, які нам доступні, завжди лімітовані. А звичні способи вирішення проблеми зі зміною часу перестають працювати. З викликом, схожим на  той, який мають долати сьогодні наші громади, зіткнулись повсюдно і великі міста, і малі поселення, коли на зміну індустріальному розвитку прийшла постіндустріальна епоха. Ставка на традиційну економіку перестала бути рятівним кругом, а, часом, навіть навпаки стала каменем, який тягне на дно. 

У відповідь на цю ситуацію з’явились теорії креативного класу (Річард Флоріда), креативної економіки (Джон Хокінс), креативних міст (Чарльз Лендрі). Робити ставку на креативність, і, зокрема, на культуру, інновації, стартапи, розвиток символічного капіталу  стало новим модним трендом.  І хоча останнім часом оцінки потенціалу такого підходу стали дещо більш стриманими, його елементи присутні чи не в кожній сучасній стратегії місцевого чи регіонального розвитку.

Однак найвідоміші успішні «кейси» культурних інтервенцій насправді пов’язані з серйозними інвестиціями. Чи не найбільш цитований приклад – Більбао, місто в іспанській Країні Басків, яке успішно змінило свій уклад завдяки спорудженню Музею сучасного мистецтва  – музею Ґуґґенгайма – за проєктом одного з найвідоміших сучасних архітекторів Френка Гері. Подолати кризу і перетворити  колишнє промислово-портове місто у центр сучасного мистецтва вдалось, інвестувавши біля сотні мільйонів євро, і хоча за декілька років ці інвестиції окупились, потрібно було спочатку знайти чималий стартовий капітал. Але навіть там, де гроші вдавалось залучити, не завжди виходило в повній мірі повторити «ефект Більбао». А у деяких випадках такий підхід просто виявився провальним – Центр популярної музики у британському Шеффілді довелось закрити через декілька років після його створення через величезні збитки.

Але й і інший підхід. Відчутного ефекту часом вдається досягти без значних зусиль, якщо ці зусилля докласти в правильному місці. Такий підхід в сучасній урбаністиці отримав назву «акупунктури міст». По аналогії з підходом традиційної китайської медицини його прихильники намагаються добитись змін у функціонування міст за допомогою «малоінвазивних» втручань. 

Один з тих, хто активно проповідує такий підхід, – Жайме Лернер, легендарний мер бразильського міста Курітіби, (до речі, є версія, що його предки – нібито емігранти з Сокальщини), відомий перш за все своїми радикальними інноваціями в сфері громадського транспорту. Процитуємо його слова: «Мені завжди здавалося, а радше, я надіявся, що з допомогою акупунктури можна було б лікувати хвороби. За принципом відновлення енергії хворого чи виснаженого місця звичайним дотиком, покликаним відновити життєві функції як у точці збою, так і навколо неї. Я вважаю, що певні медичні «магічні прийоми» можна і варто застосовувати до міст, адже багато з них хворіють, а деякі достоту перебувають у критичному стані». Твердження про те, що міста можуть «хворіти», і їх потрібно  «лікувати», виглядає для українських міст дуже слушним! 

Ще один прихильник цього підходу, нідерландець Фулко Трефферс, який навіть  з мав можливість попрактикувати «акупунктурний підхід» в низці міст України, зокрема у прифронтовому Маріуполі, так пояснює акупунктурний принцип: «Акупунктура в цілому працює так: колете в одну точку, яка має дотик до нерву, а у іншій точці щось змінюється.  Тобто щось болить в одному місці, але ви можете це виправити у іншому місці, що значно простіше, ніж робити розтин у тому, першому місці». 

Барселонський архітектор Сало Моралес, який чи не першим заговорив про акупунктурний підхід, наголошує: «Як і терапевтичній акупунктурі, визначення чутливої точки є першим кроком у стратегічному підході до лікування тканини (у автора буквально – шкіри) міста».

Це зауваження надзвичайно важливе. Де ж нам шукати точки, у які ми маємо зробити свій укол? Відповідь знаходимо у Жайме Лернера: «Хороша акупунктура – це, власне, заохотити людей вийти на вулицю, створити місце зустрічей і найважливіше – зробити так, щоб кожна міська функція стала каталізатором їхньої взаємодії». Іншими словами, акупунктура – це вплив на ті місця, які є вузлами людської взаємодії і втручання в які може цій взаємодії дати новий імпульс. Енергія, яка в цих «нервових вузлах» «вивільняється», шириться далі в міському просторі і генерує нові зміни. 

Поєднавши ідея культурної інтервенції і акупунктури міст, отримаємо культурну акупунктуру – один з тих підходів, який може реально допомогти нашим громадам справитись з  викликами, які перед ними зараз стоять. По своєму духу проєкт «Малі міста – великі враження», який у 2018-2019 роках реалізовувався з ініціативи Ірини Френкель Українським центром культурних досліджень за підтримки Уряду України, відповідає цьому підходу. Достатньо незначна підтримка з боку держави (декілька сот тисяч гривень у середньому на один проєкт) разом зі співставимою підтримкою з місцевих ресурсів дозволи реалізувати на першому етапі 8, а на другому – майже 70 точкових культурних інтервенцій. Кожна з них несе в собі потенціал того «спін-офф» (додатковго, побічного) ефекту, який і очікується від акупунктурних втручань, – потенціал системних змін у громадах, причому як у настроях їх мешканців (подолання депресивних тенденцій), так і в режимі їх економічного функціонування (підвищення туристичної та інвестиційної привабливості, генерування нових економічних кластерів тощо).

Важливо зазначити, що такого роду проєкти у сукупності мають не тільки локальний вплив. Якщо ми ідею «нервових вузлів» дещо розширимо за межі окремого міста чи поселення, то кожне з них може розглядатись як вузол у широкій, загальнонаціональній «нервовій» – культурній – мережі. А це означає, що такі проєкти очевидно мають загальний вплив на підвищення уваги до національної культури, розвиток згуртованості,  а також кумулятивний економічний ефект, зокрема через підвищення популярності внутрішнього туризму тощо. Наразі про це можна говорити як про гіпотези, які в подальшому потребуватимуть перевірки, але ці ефекти виглядають цілком вірогідними.

Аналізуючи проєкти, які були реалізовані під парасолькою ідеї «Малі міста – великі враження», ми можемо вивести деякі рекомендації щодо того, як на практиці громади можуть реалізовувати «культурну акупунктуру». Слідуючи буквально цій метафорі, ми маємо вирішити три завдання:

  • визначити «нервові вузли» – точки втручання;
  • створити енергетичний імпульс в цих точках;
  • посприяти його поширенню по всій «нервовій мережі»

Отже, «нервові вузли». Їх ознака –  наявний певний згусток енергії, хоча часом в замороженому, сплячому стані. Що може його створювати?

 

  • Є місця, які несуть в собі природній магнетизм, природу якого пояснити важко, але вони завжди притягували людей. В таких місцях люди проводили обряди (згадаймо архаїчну традицію пов’язувати стрічки на деревах у «місцях сили»), закладали культові споруди чи навіть поселення. Сьогодні на їх привабливість впливає і те, що урбанізований спосіб життя посилює в нас потребу хоч іноді торкнутись своїх глибинних природних коренів (в Україні багато мальовничих місць, але традиційно ця складова найбільш очевидно представлена у заходах, які проводяться у Карпатському регіоні і Причорномор’ї)
  • Ще один тип місць – ті, які пов’язані з історичними подіями. Їх енергетика – це енергетика ідентичності, роду, великих національних здобутків і перемог (приклад – проєкт «Битва за Незалежність. Збараж 1649»)

 

    • Енергетику місця створюють, або принаймні трансформують і посилюють видатні особистості, яких можна вважати втіленням genius loci – генія місця. Петр Вайль, американський письменник, емігрувавший свого часу з радянської Риги, автор однойменної книги, у якій чимало прикладів тісного зв’язку міст і видатних особистостей,  пише: «Зв’язок людини з місцем його проживання – загадковий, але очевидний. Або так: безсумнівний, але таємничий. Відає ним знаний древнім genius loci, геній місця, який пов’язує інтелектуальні, духовні, емоційні явища з їх матеріальним середовищем» (приклади – проєкти 2018-209 років, пов’язані з Леонтовичем (Тульчин), Рєпіним (Чугуєв), Чайковським (Кам’янка на Черкащині)) 

 

  • «Ми будуємо міста, а потім міста будують нас,» – так говорив, здається, Уїнстон Черчіль. Камінь, з якого побудовані замки, палаци чи просто неординарні споруди, здатен вбирати в себе (творчу) енергію, акумулювати її, а потім повертати нам. Чим більше душі «опредмечено» в ньому, тим більше в ньому енергії, яка здатна нас  приваблювати протягом тривалого часу (приклади  -Культурний Барбакан в Острозі на Рівненщині, «Дженджур Фист» на території замку Куропатви у Надвірній, Операфест в палаці Потоцьких в Тульчині)
  • Загалом творчість притягує, а народна творчість, ремесла, традиції дають нам відчуття ще і ідентичності, якого в нинішньому глобалізованому і уніфікованому світі часом дуже бракує. Важливо зазначити, що такі традиції здебільшого дуже «матеріальні», пов’язані з їжею, одягом, житлом, і водночас – насичені глибинними архетипами-символами (такі «традиційні» проєкти чи не найширше представлені серед проєктів «Малі міста великі – враження»)
  • Нарешті є місця, де просто живуть легенди – вигадані персонажі, вигадані події, духи і привиди.  Така собі доповнена реальність, з енергетикою якої не завжди можуть конкурувати навіть реальні люди і події.  (козацькі, гайдамацькі чи опришківські фестивалі поєднують, зазвичай, реальні і легендарні персонажі, інший приклад – традиційні гоголівські свята на Полтавщині)

 

Перелік, очевидно, не є вичерпним, але майже кожне місто чи громада має свій «потенціал сили», тому що кожне з них виникало на перетині шляхів і долей, а саме такі перетини і породжують енергію. А деякі, очевидно, поєднують в собі декілька «місць сили».

Наступне питання – як розбудити цю енергію, посилити імпульс? 

  • Часто потрібно просто очистити його від (історичного) пилу, прибрати сміття, освіжити і поновити, стерти іржу чи патину. Але це треба робити обережно, щоб не пошкодити оригінал – ніколи не ставте пластикові вікна замість оригінальних дерев’яних! Кожне з таких енергетичних місць, щоб прокинутись, для початку повинно відчути людську увагу.
  • Ці місця, далі, потребують актуалізації. Музика, яка тут була написана, має знову зазвучати. Історія має продовжуватись (історичні реконструкції – не єдиний спосіб для цього!). Персонажі минулих епох чи віртуальних світів мають вийти на вулиці (знову – не буквально!). Власне цій меті служить подієвість. Хороша подія «оживляє» місце, але також прокидує місточок між минулим і сьогоденням. І ще дає відчуття співпричетності і співпереживанням. 
  • Ще – брендінг. Бренд – це по суті упакований по сучасному міф. Поява будь-якого енергетичного вузла сама по собі незвичайна, магічна. Слова, знаки, символи – спосіб, яким магічне знання передається  від однієї людини до іншої.

Знову ж таки, і цей перелік не вичерпний. Але я б ще раз наголосив на першому пункті – треба не тільки «підмарафетити» фасад, а й прибрати сміття на задньому дворі, подбати про елементарні людські потреби тих, кого ви хочете втягнути у свою орбіту – де поїсти, де відпочити, де скористатись туалетом. Часто ми багато втрачаємо на дуже простих речах!

Ну і третє – «мережування». Культура є мережевою по своїй природі – вона створюється на перетині людських активностей і для того, щоб поширюватись між людьми. Тому будь-яка культурна подія викликає резонанс – у цьому її призначення. Чим сильніша подія, тим сильніший резонанс. Зрозуміло, що нинішні технології комунікації можуть цей резонанс посилювати і поширювати. Не зупиняючись на цьому, я б радше звернув увагу на інший важливий момент. Тут є поле і для міжмуніципальної конкуренції, і для міжмуніципальної співпраці. Щоб ефект точкових втручань був вищий, їх корисно поєднувати в просторі (туристичні чи культурні маршрути, шляхи, стежки) і часі (календарі подій). Виграш від цього отримують усі. І у цьому ще одна перевага проєкту «Малі міста – великі враження» – він не тільки підтримує окремі громади, а й сприяє їх «мережуванню».

Те, що ми тут описали, можна вважати технологією чи інструментом, яким одні уже інтуїтивно користуються,  інші можливо скористуються тепер свідомо. Одні – більш ефективно, інші менш, – залежно від того, наскільки креативна і мотивована місцева спільнота. Точніше – мотивована і креативна, тому що енергія притягує енергію, а акупунктура за своєю природою – партисипативний процес. 

А загалом можна зробити ще один висновок – енергетичний потенціал громад України, який може бути в такий спосіб актуалізований, не варто недооцінювати.

 

 

Експерт з питань стратегічного планування і стратегічних комунікацій
Брав участь в розробці концепції, впровадженні та комунікаційному супроводі реформи децентралізації.
Працював директором Інститут розвитку міст (Вінниця), заступником Міністра регіонального розвитку, будівництва і ЖКГ з питань євроінтеграції, радником Голови Верховної Ради та Прем’єр-Міністра України.
Досвід розробки і впровадження низки стратегічних документів локального та національного рівня, комунікаційного супроводу низки ключових реформ, співпраці з міжнародним організаціям у реалізації проектів технічної допомоги.

Сфера компетенцій: Зміст та перебіг децентралізації, Регіональний і місцевий розвиток, Стратегічне планування, Місцеве самоврядування

26 травня 2021 року відбувся онлайн – семінар на тему “Дослідження – результат. На прикладі дослідження Вишгородського історико – культурного заповідника»

26 травня 2021 року відбувся онлайн – семінар на  тему “Дослідження – результат. На прикладі дослідження Вишгородського історико – культурного заповідника» за  участю  представників робочої групи з підготовки Національного звіту України з питань  імплементації Конвенції ЮНЕСКО про охорону нематеріальної культурної спадщини за період  2016 – 2021 роки.

Спікером  виступила – директор Вишгородського історико- культурного заповідника Влада Литовченко.

Презентуючи проект «Бортництво Полісся: архаїчна традиція у сучасному вимірі», спікерка розповіла про  те, як  результати дослідження лягли в основу облікової картки для подання елементу до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.

Нагадаємо, що 12 травня Український центр культурних досліджень та Вишгородський  історико- культурний  заповідник підписали меморандум про взаєморозуміння щодо співробітництва в галузі культури.

Протягом року Український центр культурних досліджень супроводжуватиме регіональні робочі групи через освітні заходи та консультації в рамках науково-методичного забезпечення імплементації Конвенції ЮНЕСКО 2003 року на регіональному рівні.

 

Визначальна роль громадянського суспільства в охороні та заохоченні розмаїття форм культурного самовираження

21 травня 2021 року відбувся онлайн-семінар на тему «Партнерство з громадянським суспільством» для представників регіональних робочих груп, що створені на базі обласних державних адміністрацій для моніторингу виконання Конвенції ЮНЕСКО 2005 року «Про охорону та заохочення розмаїття форм культурного самовираження» на регіональному рівні.

Спікер/к/ами семінару виступили:

Ірина Каць, начальниця відділу регіональної політики та координації реформи у сфері культури, регіональна представниця Українського центру культурних досліджень;

Ігор Гармаш, регіональний представник Українського центру культурних досліджень.

На початку зустрічі Ірина Каць наголосила на важливості Конвенції для розвитку людства та привітала присутніх з Всесвітнім днем культурного розмаїття для діалогу та розвитку.

Ігор Гармаш звернув увагу на ст.11 Конвенції ЮНЕСКО 2005 року про визнання основної ролі суспільства в охороні та заохоченні розмаїття форм культурного самовираження та необхідності заохочення активної участі громадянського суспільства для досягнення цілей Конвенції.

Особливу увагу спікер приділив визначенням громадянського суспільства у Конституції України, а також окреслив результати реалізації Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2016 – 2020 роки та процесу створення Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2021 – 2026 роки.

Розвинуте громадянське суспільство є невід’ємною складовою всіх демократичних правових держав світу. Сильна держава неможлива без розвиненого громадянського суспільства, але громадянське суспільство та його інститути стають дієвим чинником державотворення лише за умови конструктивного та соціально відповідального діалогу з державою в межах правового поля.

Ігор Гармаш також звернув увагу на Звіт діяльності Міністерства культури та інформаційної політики України у 2020 році, що був презентований міністром Олександром Терещенком 19 травня 2021 року на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики. Адже пріоритети культурної політики тісно дотичні до положень Конвенції ЮНЕСКО «Про охорону та заохочення розмаїття форм культурного самовираження».

Були розглянуті причини недостатньо ефективної співпраці органів влади з організаціями громадянського суспільства та методи поліпшення ситуації.

У підсумку Ірина Каць запропонувала колегам доопрацювати надані регіональні звіти до Конвенції 2005 року у контексті партнерства з громадянським суспільством, враховуючи отриману інформацію на семінарі.

Семінар відбувся в межах методичного та просвітницького супроводу реалізації Конвенції ЮНЕСКО 2005 року, на який уповноважено Український центр культурних досліджень (УЦКД), відповідно до Наказу Міністерства культури України №907 від 19.10.2018 року

21 травня – Всесвітній день культурного різноманіття в ім’я діалогу та розвитку

Всесвітній день культурного різноманіття в ім’я діалогу та розвитку вперше було відзначено 21 травня 2003 року.

Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй 20 грудня 2002 року в резолюції 57/249« Культура і розвиток »ухвалила проголосити 21 травня Всесвітнім днем культурного різноманіття в ім’я діалогу та розвитку та запропонувала всім державам-членам, міжурядовим органам, організаціям системи Організації Об’єднаних Націй і відповідним неурядовим організаціям, серед іншого, інформувати громадськість про цінність і важливість розмаїття культур і, зокрема, сприяти за допомогою освіти та засобів масової інформації усвідомленню позитивної ролі культурної різноманітності.

У 2001 році була прийнята Загальна декларація ЮНЕСКО про культурне різноманіття, яка супроводжується двадцятьма основними напрямками Плану дій і в якій пропонується нове розуміння взаємозв’язку між різноманітністю, діалогом і розвитком.

Ці три поняття взаємопов’язані і дозволяють враховувати і оптимізувати культурні ресурси людства. Затвердивши цю Декларацію, держави – члени ЮНЕСКО зобов’язалися визнавати, захищати і активно пропагують блага, пов’язані з культурною різноманітністю, на місцевому, національному та міжнародному рівнях.

Всесвітній день вишиванки

Всесвітній день вишиванки відзначається щороку в третій четвер травня. У 2021 році він припадає на 20 травня.
Цьогоріч цьому прекрасному святу – вже 15 років.

День вишиванки – відносно молоде, проте дуже улюблене народне свято. Відзначати його почали у 2006 році. Ініціатором стала студентка Чернівецького національного університету імені
Юрія Федьковича Леся Воронюк. Дівчина запропонувала одногрупникам та студентам обрати один день і всім разом одягнути вишиванки. Того року цю ініціативу підтримали декілька студентів та викладачів, одягнувшись відповідно.
Нині ж це свято набуло міжнародних масштабів і український традиційний одяг одягають усе більше людей не лише в нашій країні, а по всьому світу.

Ювілейний рік буде присвячений українській традиційній музиці та екологічним проблемам.

“Як пов’язані культурна спадщина та екологія? Насправді взаємопроникливо. Коли певна територія стає непридатною для життя, з часом зникає і вся місцева культура, яка століттями створювалася предками. Протягом останніх десятиліть в Україні висохло близько 10 тисяч річок. Це означає, що більше не використовуються їхні старовинні назви, зникають з ужитку пісні, казки, легенди, пов’язані з цими річками. Вирубування лісів загрожує не лише затопленням цілих регіонів, а й, змушуючи жителів постійно відновлювати втрачене, “вимиває” багатство місцевих традицій та звичаїв”

Організатори Всесвітнього Дня вишиванки з Чернівців презентували офіційне промо-відео до ювілейного свята, якому цього року виповнюється 15 років. 

Організатори свята зауважили також, що цього року День вишиванки відбуватиметься у форматі Дня вуличної етномузики.

МКІП: Утворено Раду з розвитку креативної економіки

Кабінет Міністрів утворив Раду з розвитку креативної економіки та затвердив її положення.

Відповідну постанову, розроблену Міністерством культури та інформаційної політики, Уряд прийняв на своєму засіданні 19 травня 2021 року.

“Прийняття сьогоднішнього рішення доводить, що діалог між державою та креативним бізнесом важливий для країни. Впевнений, що запуск Ради з розвитку креативної економіки посприяє вирішенню проблемних питань і стимулює сферу. Це стосується і створення Національного офісу розвитку креативних індустрій, і моделі креативних хабів, і запуску програми народних художніх промислів тощо”, – прокоментував рішення Уряду Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.

Рада з розвитку креативної економіки — це тимчасовий консультативно-дорадчий орган Кабінету Міністрів.

Співголовами Ради стали Віцепрем’єр-міністр — Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров та Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.

Вони мають затвердити персональний склад Ради. Передбачається, що до нього увійдуть заступники міністрів, представники профільних комітетів Верховної Ради, Офісу Президента України, центральних органів виконавчої влади, державних установ та організацій.
Серед основних завдань Ради:

  • координація дій органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, громадянського суспільства та бізнесу з питань розвитку креативних індустрій;
  • налагодження прямого діалогу у форматі «влада-бізнес», у тому числі на регіональному рівні, з метою залучення бізнесу та широких кіл громадськості до фахового обговорення питань розвитку креативних індустрій;
  • підготовка пропозицій та рекомендацій щодо вдосконалення законодавства, спрямованого на стимулювання розвитку креативних індустрій, впровадження механізмів підвищення конкурентоспроможності українського креативного продукту на внутрішньому та зовнішньому ринках, удосконалення механізмів захисту прав і законних інтересів бізнесу зі сфери креативних індустрій.

У рамках діяльності Ради за її рішенням можуть утворюватися тимчасові робочі групи, які готуватимуть фахові експертні аналізи та пропозиції по напрямах роботи. Рішення робочих груп передаватимуться на розгляд та затвердження Ради.

Документом визначено, що Рада подає Кабінету Міністрів розроблені рекомендації та пропозиції, які можуть бути реалізовані шляхом прийняття рішень Уряду.

Засідання органу проводитимуться не рідше одного разу на три місяці. Організаційне, інформаційне, матеріально-технічне забезпечення діяльності Ради здійснюватиме МКІП.

Нагадаємо, що підтримка креативних індустрій та створення правових умов для їх розвитку передбачені Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони. Крім того, розвиток сфери культури, креативних індустрій, туризму та інформаційної політики серед ключових завдань Уряду на 2021 рік.

18 травня – Міжнародний день музеїв

18 травня музейні працівники всього світу відзначають своє професійне свято.

Свято затверджено у 1977 році на черговому засіданні ICOM (International Council of Museums – Міжнародна рада музеїв) З 1978 року цей день відзначається щорічно більш ніж у 150 країнах.

Для події у 2021 році Міжнародна рада музеїв ІСОМ затвердила тему: «Майбутнє музеїв: перевинайдення та переосмислення».

Пропонуємо дайджест  заходів  в регіонах України  до  Міжнародного дня  музеїв

У Національному музеї українського народного декоративного мистецтва з 15 до 21 травня 2021 р. експонується раритетний твір літургійного мистецтва – плащаниця другої половини ХVІІІ століття з церкви Сорока Святих м. Конотопа з багатофігурною композицією страсного циклу – «Покладення до гробу».

https://www.mundm.kiev.ua/index.html?fbclid=IwAR3Gc2lMI8jB4dyIghOFZJwyvtA3OvnscJSLdqO7lOnEhTp8_SU6oTNlh84

Національний музей історії України (НМІУ) відзначатиме Міжнародний день музеїв у кілька етапів: 18, 20 та 21 травня, на різних майданчиках.

https://nmiu.org/novyny/463-nich-u-muzeji-kontserti-teatralizovani-ekskursiji-istorichnij-muzej-pidgotuvav-nasichenu-programu-do-mizhnarodnogo-dnya-muzejiv

Вінницька область

Онлайн  та  офлайн  виставки  пропонують на Вінничині  в рамках  відзначення  Міжнародного дня  музеїв.

http://vin.gov.ua/news/ostanni-novyny/36489-afisha-onlain-zakhodiv-na-17-21-travnia

Волинська область  – http://volyn-museum.com.ua/

Музеї Волині   запрошують долучатись  до Міжнародної культурно-мистецької акції «Ніч у музеї»

Дніпропетровська область

22 травня з 17:00 до 22:00 у стінах історичного музею відбудеться така довгоочікувана міжнародна акція «Ніч музеїв».

http://www.museum.dp.ua/news_1233.html

Донецька область

Музеї Донецької області запрошують усіх охочих долучитись до заходів в рамках  міжнародної акції «Ніч в музеї». 

https://dn.gov.ua/ua/news/muzeyi-donechchini-zaproshut-na-akciyu-nich-v-muzeyi

 

Закарпатська область –

В  Закарпатському  обласному  музеї народної архітектури та побуту  презентуватимуть  мобільний  додаток «COOL Museums», розробленого в рамках реалізації грантового проекту «Культурні зв’язки – культурна мобільність у прикордонному регіоні», що реалізовується в рамках Міжнародної програми транскордонного співробітництва «Угорщина-Словаччина-Румунія- Україна 2014-2020».  Що це за додаток, як його знайти і як його застосувати – можна буде дізнатись на презентації або ж згодом на сторінці музею

https://zakarpattya.net.ua/News/211852-Do-Mizhnarodnoho-dnia-muzeiv-u-skanseni-v-Uzhhorodi-pidhotuvaly-sviatkovu-prohramu

Запорізька область  

22 травня з 15:00 до 22:00 у Музеї архітектури Запоріжжя (вул. Гоголя, 66) відбудеться захід «Архітектура проти ночі», присвячений Міжнародному дню музеїв. Програма заходу «Архітектура проти ночі» покликана показати, що сучасні музеї – це місце діалогу сучасності з минулим. https://zp.gov.ua/uk/articles/item/9630/u-zaporizhzhi-vidsvyatkuyut-mizhnarodnij-den-muzeiv

Київська область 

Відкриття оновленої експозиції Історичного музею Вишгородського історико-культурного заповідника

https://vikz.org.ua/17_tr_2021.html

Львівська область

Оскільки цьогорічною темою є «Майбутнє музеїв: перевинайдення та переосмислення», близько 25 музеїв міста підготували спеціальну програму, яка відтворює  переосмислення стосунків між музеями та відвідувачами, відкриває цінність музеїв в житті громади. Програма включає лекції на свіжому повітрі, презентації нових виставок, оновлених експозицій, екскурсії з можливістю творення музейного простору особисто, квести для дітей, перегляд рекламних роликів музеїв тощо.

Повна програма заходів до Міжнародного дня музеїв у Львові: https://bit.ly/3w7MKNo

 https://city-adm.lviv.ua/news/culture/285635-z-18-do-23-travnia-lviv-sviatkuie-mizhnarodnyi-den-muzeiv

Одеська область

18 травня 2021 року в рамках Міжнародного дня музеїв Одеський літературний музей проведе культурну акцію – «Музейний марафон».

У цей день всі бажаючі зможуть безкоштовно відвідати Одеський літературний музей та дві його філії – Меморіальний музей О. С. Пушкіна та Меморіальний музей К. Г. Паустовського. Співробітники музею проведуть для відвідувачів захоплюючі безкоштовні екскурсії, познайомлять з літературною спадщиною нашого міста

https://omr.gov.ua/ua/news/223258/

Полтавська область

Потавський художній  музей  (галерея  мистецтв)  імені  Миколи  Ярошенка запрошує  на  пленер – атракцію  «Малюємо  художній  музей» та  екскурсію «Про що  мовчить  художній  експонат».

https://www.gallery.pl.ua/mizhnarodnij-den-muze%D1%97v-2.html

Рівненська область

«Рівненський обласний краєзнавчий музей» Рівненської обласної ради запрошує   на нічну екскурсію «В гостях у князя Любомирського»., експозицію «Забутий/незабутий вінтаж» з фондової колекції закладу та театралізовану  екскурсію  Мандрівка крізь століття».

https://ror.gov.ua/novyny/na-rivnenshini-startuye-muzeinii-marafon-2021-1620976960

Чернівецька область

У Чернівецькому обласному музеї народної архітектури та побуту до Міжнародного дня музеїв 18 травня влаштують нічну театралізовану екскурсію локаціями закладу.

https://www.ukrinform.ua/rubric-tourism/3245489-u-cerniveckomu-skanseni-provedut-nicnu-teatralizovanu-ekskursiu.html

Харківська область

У вівторок, 18 травня, в Харківському історичному музеї імені М.Ф. Сумцова відбудеться День музеїв «Музейний дивосвіт з Україною в серці». На честь цього відвідувачі зможуть безкоштовно відвідати заклад та взяти участь в екскурсіях.

http://museum.kh.ua/news/news.html?title=Muzei-vlashtuie-Den-muzeiv-iz-bezkoshtovnym-vkhodom-ta-ekskursiiamy

22.05.2021 Художньо-меморіальний музей І. Ю. Рєпіна (м.Чугуїв) приєднується до Міжнародної акції «Ніч музеїв», яка цього року проходить за темою: «Майбутнє музеїв: відновлення і переосмислення».

Для всіх охочих буде можливість відвідати Будівлю штабів військових поселень не тільки в тій частині, де сьогодні знаходиться Художня галерея, а й піднятися на другий поверх, чи спуститися в цокольний. Пройти цей шлях самостійно, чи з професійним екскурсоводом – вибір залишаємо за вами. Якщо ви захочете приєднатися до екскурсії, така можливість буде кожну годину починаючи з 14-00, остання екскурсія розпочнеться о 19-00. У відкритих приміщеннях будуть експонуватися фотовиставки, як історичної тематики, так і мистецькі.

http://chuguev-rada.gov.ua/news/id/10275

Черкаська область

18 травня  Черкаський художній музей до Міжнародного дня музеїв оголошує день відкритих дверей.

У цей день дня Вас:

10:00 – Екскурсія «Життя та творчість Данила Нарбута: калейдоскоп подій»

12:00 – Екскурсія «Декоративно-прикладне мистецтво»

14:00 – Екскурсія «Іконопис»

15:00 – Майстер-клас «Розпис на склі»

16:00 – Авторська екскурсія виставки «АНТРАКТ – XVII» від черкаського художника куратора виставки Володимира Яковця

17:00 – Музейна арт-терапія «Чоловік ХХІ століття: ролі і візуальні образи»

18:00 – Екскурсія «Портрет: від зображення на полотні до селфі»

19:00 – Екскурсія «Монолог про життя: сучасні черкаські художники»

Вхід до музею 18 травня 2021 року безкоштовний.

http://www.museum.ck.ua/%d0%bc%d1%96%d0%b6%d0%bd%d0%b0%d1%80%d0%be%d0%b4%d0%bd%d0%b8%d0%b9-%d0%b4%d0%b5%d0%bd%d1%8c-%d0%bc%d1%83%d0%b7%d0%b5%d1%97%d0%b2/

Кіровоградська область

18 травня 2021 року у Музеї мистецтв (м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 60) буде розгорнуто виставку творів з фондового зібрання музею «Пробудження» до Міжнародного дня музеїв.

https://artmuzeum.kr.ua/pro-muzej/%D1%96stor%D1%96ya.html

Художньо-меморіальний музей Олександра Осмьоркіна запрошує всіх шанувальників образотворчості на «Музейні гостини», присвячені 155-річчю з дня народження Якова Паученка, до Міжнародного дня музеїв, який відзначається 18 травня.

https://www.facebook.com/108090937565302/photos/a.108153074225755/332976235076770/

 

 

 

День пам’яті жертв політичних репресій — щорічний національний пам’ятний день в Україні, що припадає на третю неділю травня

День пам’яті жертв політичних репресій — щорічний національний пам’ятний день в Україні, що припадає на третю неділю травня. Відзначається згідно з Указом Президента від 21 травня 2007 року з метою вшанування пам’яті жертв політичних репресій комуністичного режиму.
Кількість жертв політичних репресій в Україні досі неможливо підрахувати. Десятки тисяч людей було розстріляно, сотні тисяч пройшли в’язниці, заслання, табори, примусово проходили психіатричне лікування.
Через терор і репресії пройшли усі верстви українського населення: від наукової та творчої інтелігенції до селян. Радянська влада намагалася приховати сліди своїх злочинів. Місця поховань ставали режимними об’єктами КГБ, місцевість розрівнювали бульдозерами, доступ до відповідних архівів був заборонений.
Великий терор» – масштабна кампанія масових репресій громадян, що була розгорнута в СРСР у 1937–1938 роках з ініціативи керівництва СРСР й особисто Йосипа Сталіна для ліквідації реальних і потенційних політичних опонентів, залякування населення, зміни національної та соціальної структури суспільства.
Корисні ресурси:
http://www.territoryterror.org.ua/ – сайт Меморіального музею тоталітарних режимів «Територія Терору»
www.reabit.org.ua – головна редакційна колегія науково-документальної серії книг «Реабілітовані історією»
http://memorial.kiev.ua – Українське добровільне культурно-просвітницьке правозахисне благодійне товариство «Меморіал» імені Василя Стуса.
http://ua.bykivnya.org – Національний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили».

15 травня Бібрська громада Львівської області разом з усією Україною відзначила День Європи

15 травня Бібрська громада Львівської області разом з усією Україною відзначила День Європи.

Над дев’ятьма знаковими об’єктами під звуки гімну Європи вперше підняли прапори Євросоюзу. Серед цих об’єктів: найвища вершина подільської височини гора Камула, Свірзький замок, Бібрська ратуша, історичний будинок спортивного товариства “Сокіл”, П’ятничанська вежа та інші.

Протягом дня відбулися: кінопоказ на Скарбовій Горі від Чеського центру у Києві при Посольстві Республіки Чехія в Україні, концерт барокової музики біля скульптури Яна Непомуцького, екскурсії «Соколом» та Бібркою, відкриття туристичного сезону у Свірзькому замку, свято музики і поезії в «Соколі» та інше.

Регіональний представник ДП «Український центр культурних досліджень» Ігор Гармаш долучився до святкових заходів, організованих Культурно-туристичним центром «СОКІЛ» і Бібрською міською радою під назвою «Сто гостей Святого Яна. День Європи у Бібрській громаді» з метою підписання Меморандуму про партнерство та співпрацю.

У Кімнаті Бургомістра «Сокола» завдяки зусиллям архітектора, краєзнавця і пам’яткоохоронця Івана Щурка відбулося урочисте підписання документу про створення та першочергові дії щодо розвитку краєзнавчого кластеру «Галичина – (не)звідана земля / Galicia – terra (in)cognita»:

  • Бібрським міським головою Гринусом Романом Ярославовичем,
  • Великогаївським сільським головою Кохманом Олегом Андрійовичем,
  • Президентом громадської організації “Опілля” Лабою Василем Михайловичем,
  • Директоркою Благодійного фонду «Спадщина.УА» Гаврилів Ганною Мирославівною.

Нагадаємо, що ініціатором створення та підписання рамкового документа виступив Український центр культурних досліджень. Раніше його було підписано директоркою Департаменту з питань культури, національностей та релігій Львівської обласної державної адміністрації Гаврилюк Іриною Орестівною та головою правління Громадської організації «Львів.Моц.Арт.3» Линів Оксаною Ярославівною.

Меморандум передбачає об’єднання зусиль щодо вивчення, популяризації об’єктів природної та культурної спадщини регіону, підготовки номінаційних справ про внесення їх до Переліку Всесвітньої культурної і природної спадщини та до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини, розробці рекомендацій щодо їх збереження, тощо.

 

Додаткова інформація:

https://zaxid.net/u_den_yevropi_na_zamkah_lvivshhini_pidnimut_prapor_yes_n1518850?fbclid=IwAR0u-vZ_FYDqERJVJTmBs4eEDuaqCq4dTPRgBUAndYiwe0Ks-ZsKyYAz9EM

Відео підписання:

https://www.facebook.com/110495103645569/videos/880181725859940