Сьогодні 130 років видатному киянину – Михайлу Булгакову. Письменнику, який називав Київ найкращим Містом (обово’язково з великої літери) та для якого Володимирська гірка була Єрусалимом.

І в Білій Гвардії, і в Майстрі та Маргариті ви знайдете всім відомі київські вулиці та адреси. У тому числі Перша київська гімназія – нині жовтий корпус Університету, де я теж навчався.

Можна по-різному ставитися до його сприйняття до боротьби українців за свою незалежність, як і до його несприйняття радянської влади. Але геніальність його творів – перевірена часом. Саме тому в день його народження кияни несуть в знак любові до його пам’ятнику та будинку на Андріївському узвозі, 13 – жовті маргаритки.

14 травня 2021 року відбувся онлайн-семінар на тему «Інтеграція питань культури у плани сталого розвитку» для представників регіональних робочих груп, що створені на базі обласних державних адміністрацій для моніторингу виконання Конвенції ЮНЕСКО 2005 року «Про охорону та заохочення розмаїття форм культурного самовираження» на регіональному рівні.

Спікер/к/ами семінару виступили:

• Ірина Каць, начальниця відділу регіональної політики та координації реформи у сфері культури, регіональна представниця Українського центру культурних досліджень;
• Ігор Гармаш, регіональний представник Українського центру культурних досліджень.

На початку зустрічі Ірина Каць звернула увагу, що визнання зв’язку між економічною та культурною складовою розвитку у контексті сталості не має залишатися поза увагою під час розробки політик, в тому числі і на регіональному рівні. Стаття 13 Конвенції 2005 року «Про охорону та заохочення розмаїття форм культурного самовираження» зосереджує увагу на необхідності цілісно бачити процес розвитку, включаючи культурний вимір сталого розвитку разом з економічним, соціальним та екологічним.

Надзвичайно важливо у політиках та заходах на всіх рівнях враховувати принципи культурної стійкості, що лежать в основі концепції сталого розвитку:

• справедливість між поколіннями: розвиток має довгостроковий погляд, що зберігає можливість для майбутніх поколінь отримувати доступ до культурних ресурсів та задовольняти їхні культурні потреби; це вимагає особливої ​​уваги щодо захисту та посилення матеріального і нематеріального культурного капіталу громади;

розвиток має забезпечувати рівність у доступі до створення, виробництва, поширення та доступу для всіх членів громади до культурних товарів та послуг на недискримінаційній основі;

• важливість розмаїття: так само, як сталий розвиток вимагає захисту біорізноманіття, слід враховувати значення культурного розмаїття для економічного, соціального та культурного розвитку;
• взаємозв’язок: економічні, соціальні, культурні та екологічні системи не повинні розглядатися ізольовано; має бути цілісний підхід, тобто такий, що визнає взаємозв’язок, особливо між економічним та культурним розвитком.

Ігор Гармаш, наголосив, що політики, спрямовані на інтеграцію культури у сталий розвиток не можуть бути універсальними. Система заходів та політики в різних регіонах/громадах будуть відрізнятися залежно від локального культурного, природного та історичного контексту та локальних потреб.

Формулювання політики не може бути відповідальністю одного департаменту. Має бути співпраця та взаємодія між різними структурами, а також сильна політична позиція щодо збереження матеріальної та нематеріальної культурної спадщини. Також важливо звертати увагу на довгострокові інвестиції в інфраструктуру, включаючи фізичну інфраструктуру для підтримки культурного виробництва, розподілу та споживання культурних товарів та послуг.

Семінар відбувся в межах методичного та просвітницького супроводу реалізації Конвенції ЮНЕСКО 2005 року, на який уповноважено Український центр культурних досліджень (УЦКД), відповідно до Наказу Міністерства культури України №907 від  19.10.2018 року.

12 травня 2021 року відбувся онлайн – семінар  на  тему “Управління нематеріальною культурною спадщиною, орієнтоване на результат. На прикладі громади Мелітополя” за  участю  представників робочої групи з підготовки Національного звіту України з питань  імплементації Конвенції ЮНЕСКО про охорону нематеріальної культурної спадщини за період  2016 – 2021 роки

Доповідачами  виступили  – директор науково-методичного центру із дослідження нематеріальної культурної спадщини народів Приазов’я  МДПУ імені Богдана Хмельницького, доцент  – Арабаджи Олена та заступник директора центру  розвитку «Демократія через культуру» Дем’ян Валентина.

Співдоповідачі –

• Ольга Фоміна – головний спеціаліст відділу культури Мелітопольської міської ради
• Наталія Вислогузова-Аттар, Софія Ялпачик – члени ГО «Мелітопольське національно-культурне караїмське товариство «Джамаат»
• Наталія Сапак – доцент Миколаівської філії КНУ культури і мистецтв, голова правління караїмського історико-культурологічного товариства «Мурат»

Учасникам  семінару було презентовано   роботу  Науково-методичного центру із дослідження нематеріальної – культурної спадщини МДПУ імені Богдана Хмельницького та  ряд заходів, що  спрямовано на інвентаризацію караїмської кухні, елемента  нематеріальної культурної спадщини «Традиція приготування ет аяклак (караїмського пиріжка з м’ясом ). З досвіду караїмів Мелітополя».

За результатами зустрічі всім учасникам робочих  груп будуть надіслані матеріали.

Протягом року Український центр культурних досліджень супроводжуватиме регіональні робочі групи через освітні заходи та консультації в рамках науково-методичного забезпечення імплементації Конвенції ЮНЕСКО 2003 року на регіональному рівні.

12 травня  2021  року Український центр культурних досліджень  Вишгородський історико-культурний заповідник підписали  Меморандум про взаєморозуміння щодо співробітництва  в галузі культури.
Директорка Українського центру культурних досліджень Ірина  Френкель та  директорка  Вишгородського історико-культурного заповідника   Влада Литовченко обговорили спільну діяльність  за  наступними  напрямами
– питання реалізації завдань Конвенції ЮНЕСКО про охорону нематеріальної культурної спадщини та Конвенції ЮНЕСКО про охорону та заохочення розмаїття форм культурного самовираження задля підвищення обізнаності серед громад та  здійснення заходів щодо реалізації завдань Конвенцій;

– створення мережевих культурно-мистецьких проектів на засадах співробітництва задля формування внутрішніх культурних маршрутів та розвитку креативних кластерів;
Під час  зустрічі  також було домовлено  про  співпрацю  в  рамках   міжнародних проектів, конкурсів, грантів, що сприятиме виконанню спільних завдань, пов’язаних із імплементацією в Україні Конвенцій ЮНЕСКО 2003 та 2005, в сфері збереження культурної спадщини тощо.
Сторони всіляко сприятимуть обміну інформацією та досвідом між собою та між зацікавленими інституціями з метою поглиблення співпраці.

Вперше святкувати День матері запропонувала актевістка з США Джулія Уорд, проте її ініціативу не підтримали.
Свято визнають офіційним у 1910 у штаті Вірджинія, а вже у 1914 президент Вудро Вільсон оголошує другу неділю травня Днем матері.
В Швеції, Норвегії, Німеччині – почали святкувати після Першої світової війни, а в Великобританії довгий час існувала «материнська неліля» – четверта неділя після Великого посту.
Сьогодні в США та багатьох країнах Європи, в День матері чіпляють до одягу квітку та влаштовують мамам святковий сніданок.

А як вчора своїх мам вітали Ви?

Друга світова війна не оминула жодної української родини. Захищати своїх рідних та свій дім від ворога до лав Червоної армії пішло понад 7 мільйонів українських синів і доньок. В арміях Союзників воювали 250 тисяч, а в Українській повстанській армії – понад 100 тисяч вояків.

За кожною із наведених цифр стоять долі конкретних людей. Без їхніх історій наша пам’ять про Другу світову не буде цілісною. Спільна перемога над нацизмом була б неможливою без внеску українців – без незламності та людської гідності сотень тисяч звичайних людей.

Цього року Інститут національної пам’яті закликає ділитися родинними історіями, пов’язаними з Другою світовою війною. Публікуйте свої розповіді у соцмережах під хештегом #РодинніІсторіїВійни, додайте фотографію героя розповіді і по можливості на один із нижніх кутів світлини накладіть зображення маку пам’яті. Завантажити мак можна за посиланням.

?ВЕЛИКОДНЯ ПАСКА ВІД ОЛЬГИ СУМСЬКОЇ

?Друзі, вітаємо вас із світлим святом воскресіння Христового!
Бажаємо миру, любові і злагоди.

Пропонуємо вашій увазі рецепт бездріжджової паски від народної артистки України Ольга Сумська https://www.facebook.com/osumska :

“Просто чудовий рецепт, від якого Ви будете в захваті! Тісто дуже легке у приготуванні. Тим більше, що я завжди трохи побоювалась дріжджового тіста, у нас в родині з ним більше клопочеться Виталий Борисюк https://www.facebook.com/vitaliy.borysyuk❤ І молодець! Я не конкурую…? Тож, друзі, до основних, класичних пасок з сиру ви можете додати і ці дууууже смачні, солоденькі, пухнасті пасочки! Нагадують кекс, але пишний і святковий!?

?Ділюсь рецептиком із задоволенням:
збиваємо 5 яєць із цукром (200гр) до піни 3-4хв. міксером, додаємо тепле молоко (180гр), м’яке вершкове масло (230гр), продовжуємо збивати на низьких обертах (масло трохи збіжиться, але не звертаємо уваги, так має бути. Далі борошно (440гр) змішуємо з маленькою пачкою розпушувача (12гр) і додаємо до збитих яєць частинами, повільно збиваючи міксером.

Далі до тіста додаємо потерту цедру одного ЛИМОНА, цукати і обережно перемішуємо. Перекладаємо у паперові або звичайні форми трохи більше, ніж до половини (металеві треба змастити маслом) і випікаємо 40-45 хв при темп.180*! Прикрашаємо глазур’ю і сухофруктами на ваш смак!
ВИХОДИТЬ ТРИ ПАСОЧКИ!‼️

?Фарбуємо яйця!
Купуємо харчові барвники, розводимо їх у маленьких скляночках, беремо вкруту зварені яйця, загортаємо у серветку і фарбуємо ватними паличками, притискаючи серветку до яйця. Робіть малюнки на ваш смак і залучайте ваших діточок до творчого процесу! Залишіть змальовані яйця на дві-три години підсохнути, потім знімаєте папір і змащуєте олією! Готово!”

#СмакТрадицій #СмачнаУкраїна #гастроспадщинаукраїни
#рецепти #традиції #культура