Презентація проєкту «Крос-культура»

28 жовтня 2020 року за підтримки Міністерства культури та інформаційної політики України, ГО “Алем” було організовано та проведено онлайн-вебінар на тему “Крос-культура”.
«Крос-культура» – це сміливий творчий експеримент, у якому традиційний кримськотатарський орнамент Орьнек був поєднаний з індонезійською технікою фарбування тканини Батік (як на фото). Під час вебінару пані Ельміра Сейт-Аметова, українська кримськотатарська художниця, презентувала результат виконання техніки батік у поєднанні з традиційним кримськотатарським орнаментом Орьнек.
On the 28 October 2020, with the support of the Ministry of Culture and Information Policy of Ukraine, NGO “Alem” has arranged an online webinar with the theme of “Cross Culture” where Ukrainian Crimean Tatar Artist, Mrs. Elmira Seit-Ametova combined Indonesian Batik technique with traditional Crimean Tatar ornament Ornek.
“Cross culture” is a bold creative experiment in which the traditional Crimean Tatar ornament Ornek was combined with the Indonesian Batik technique for dyeing fabric.

Робота наступного учасника проєкту «Бєрєкєт» – арт-челенджу, організованого серед майстрів традиційного кримськотатарського орнаменту Орьнек командою ГО «Алєм» за підтримки Українського культурного фонду

Робота наступного учасника проєкту «Бєрєкєт» – арт-челенджу, організованого серед майстрів традиційного кримськотатарського орнаменту Орьнек командою ГО «Алєм» за підтримки Українського культурного фонду.

Юлія Тулупова працює над створенням панно, оздоблюючи його орнаментальною композицією з допомогою «каплама» – давнього стилю, що поєднує вишивку і аплікацію. В основі створеної орнаментальної композиції майстриня розміщує знак «Kale», або ж «Фортеця» – символ, який традиційно позначає захист.

«Бєрєкєт» – це назва одного з елементів кримськотатарського орнаменту, яким позначають різноманіття та достаток. Ідея арт-челенджу полягала в об’єднанні творчої енергії майстрів різних напрямків декоративно-прикладного мистецтва, які в рамках проєкту обрали для себе один з елементів Орьнек та втілили його у своїх авторських творах. По черзі, ця естафета передавалась від одного майстра до іншого, що дало змогу розкрити різні грані традиційної культури кримських татар.

Детальніше ознайомитись з перебігом арт-челенджоу «Бєрєкєт» можна у соціальних мережах:

Фейсбук (за хештегами #Bereket #Бєрєкєт #арт-челендж)

https://www.facebook.com/alem.ngo

Інстаграм

https://www.instagram.com/alem_ornek/?fbclid=IwAR3bIx1999Jm1VdxGpmM-SigUiL7CWjQmfyz_FaBOJxsfEKrh1Vi0XZbwIw

 

Відео з роботою майстрині на каналі ГО «Алєм»:

Результати проєкту «Бєрєкєт» – арт-челенджу, організованого серед майстрів традиційного кримськотатарського орнаменту Орьнек командою ГО «Алєм» за підтримки Українського культурного фонду

Продовжуємо публікувати результати проєкту «Бєрєкєт» – арт-челенджу, організованого серед майстрів традиційного кримськотатарського орнаменту Орьнек командою ГО «Алєм» за підтримки Українського культурного фонду.

На відео Аліє Татарова вишиває кримськотатарське жіноче покривало на голову «марама», послуговуючись традиційною двосторонньою технікою «татар ішлеме». Основним елементом своєї орнаментальної композиції майстриня обрала знак «Mayva», або ж «Плод», який мовою символів Орьнек позначає жіночий символ.

 

«Бєрєкєт» – це назва одного з елементів кримськотатарського орнаменту, яким позначають різноманіття та достаток. Ідея арт-челенджу полягала в об’єднанні творчої енергії майстрів різних напрямків декоративно-прикладного мистецтва, які в рамках проєкту обрали для себе один з елементів Орьнек та втілили його у своїх авторських творах. По черзі, ця естафета передавалась від одного майстра до іншого, що дало змогу розкрити різні грані традиційної культури кримських татар.

Детальніше ознайомитись з перебігом арт-челенджоу «Бєрєкєт» можна у соціальних мережах:

Фейсбук (за хештегами #Bereket #Бєрєкєт #арт-челендж)

https://www.facebook.com/alem.ngo

Інстаграм

https://www.instagram.com/alem_ornek/?fbclid=IwAR3bIx1999Jm1VdxGpmM-SigUiL7CWjQmfyz_FaBOJxsfEKrh1Vi0XZbwIw

Відео з роботою майстрині на каналі ГО «Алєм»:

 

Пиріжки останніх караїмів

Як традиційна випічка допомагає мелітопольським караїмам залишатися в історії України

 

«Ми прожили тут із XIII століття ― і ми ніхто. Люди без Батьківщини», ― каже одна з пів сотні мелітопольських караїмів.

 

Олена Арабаджи, проректорка Мелітопольського педагогічного університету розгортає  книжку «Елементи нематеріальної культурної спадщини України». «Елементи» ― ця трохи канцелярська мова їй не шкодить, бо у книжці ― одна з останніх караїмських перемог. Вона розмістилася на сторінках між писанкою та обрядом «Водіння Куста». У грудні 2018 року під номером 0013 караїмську традицію приготування пиріжка з м’ясом «ет аяклак» внесли до переліку чотирнадцяти елементів нематеріальної культурної спадщини України. Для цього треба було довести, що традиція жива ― що три покоління вміють це робити. Про те, як правильно готувати ет аяклак, спершу розпитали караїмських бабусь. Жінки розділилися  на два табори. Одні стверджували, що правильний пиріжок ― тільки з бараниною. Бо ж і «ет» означає м’ясо. Інші ― що додавання картоплі є також традиційним, так почали робити бідніші люди.

 

Тепер караїмки Мелітополя хочуть, щоб їхній пиріжок визнали в ЮНЕСКО. Якщо до переліку нематеріальної спадщини ЮНЕСКО можна долучити піцу й хачапурі, то чим ет аяклак гірший?

 

Справжній караїмський пиріжок готують із сирої рубленої баранини ― це обов’язкова умова, фарш ― уже не автентично. У начинці є цибуля, сіль, перець. Деколи, як я вже знаю, картопля. Пиріжок особливий і тістом. До нього додають тваринний жир ― найкраще баранячий, але зараз беруть і яловичий, так простіше. Тісто заплітають косичкою ― і з духовки дістають рум’яний півмісяць. Одного такого пиріжка достатньо, щоби пообідати.

 

«Ми їздили до Києва на конференції з коробками цих пиріжків. Говорили, що справа не в тісті і не у м’ясі, а в тому, що в ет аяклак ― душа народу».

 

Автор – Світлана Ославська

 

Більше за посиланням: https://www.reporters.media/pyrizhky-ostannih-karayimiv/

Вітання з днем Гідності та Свободи

21 листопада відзначаємо День Гідності та Свободи, який встановлений на згадку про початок двох революцій, що демонстрували світові політичну волю українського суспільства –  гідне життя в цивілізованій незалежній державі з чесними правилами. Будьмо гідними подвигу тих Героїв, які полягли за цю мету і нашу свободу. Вічна їм пам’ять і шана.

 

Слава Україні! Героям Слава!

Прийом заявок на участь у розробці програми Акадкмія культурного лідера

Експерти та тренери в секторі культури, 20.11.19р.  о 15:00 закривається прийом заявок на участь у розробці програми Академії культурного лідера.

На усіх обраних нами експертів, крім оплати за розробку програми, чекають чотири тренінги, безліч знань та навичок з проведення тренінгів з культурного розвитку, міжнародний нетворкінг, а також сертифікати від Goethe-Institut.

Академію культурного лідера в рамках програми House of Europe організовують Goethe-Institut Ukraine у партнерстві з Міністерство культури, молоді та спорту України @Український центр культурних досліджень та
Інститутом культурної політики

? Більше інформації про Академію культурного лідера та вимоги до заявників: http://bit.ly/36CRvm7

Вітання працівникам культури

Споконвіку танець, пісня, музика, слово, твори народного мистецтва були виразниками національної ідеї, оберегами нашого народу. Саме вони зміцнюють надію на краще майбутнє, адже показують цілісність і силу українського духу.

Культурні досягнення та традиції – це скарб, яким треба вправно скористатися. Тож, збереження культурного спадку і шанування трпдицій є для нас не тільки приводом для пишання, але й запорукою подальшого культурного розвитку та творчої наснаги.

Бажаємо вам теплоти у серці, міцного здоров’я, щастя, благополуччя, великих творчих успіхів і невичерпної наснаги. Нехай здійсняться всі Ваші життєві плани, надії і мрії, а кожен день вашого життя буде світлим і сонячним, дарує радість творчого натхнення і життєвих перемог.

З повагою, колектив Українського центру культурних досліджень.

Сформовано склад журі конкурсу “Жива традиція”

Сформовано склад журі конкурсу “Жива традиція”.
До нього увійшли:
Ігор Абрам’юк (голова журі) – Директор з розвитку-заступник Керівника Виконавчої дирекції Всеукраїнської асоціації сільських і селищних рад,
Есма Аджієва – голова правління громадської організації “АЛЄМ”,
Ярослава Левчук – старший науковий співробітник Інституту культурології Національної академії мистецтв України, кандидат філологічних наук,
Ілля Фетисов – заступник Директора Українського центру культурних досліджень з науки,
Катерина Чаплик – молодший науковий співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, кандидат мистецтвознавства.
Нагадуємо, що прийом заявок на конкурс закінчується 10 листопада.

МІНКУЛЬТУРИ ОГОЛОШУЄ ПРО ПОЧАТОК ПРИЙОМУ ЗАЯВОК НА ЗДОБУТТЯ ПРЕМІЇ ЗА ЗБЕРЕЖЕННЯ ТА ОХОРОНУ НЕМАТЕРІАЛЬНОЇ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ У 2019 РОЦІ

Премія за збереження та охорону нематеріальної культурної спадщини (далі – Премія) присуджується фольклористам, етнографам, дослідникам, науковцям, збирачам-ентузіастам, фольклорним колективам, солістам (вокалістам, інструменталістам та танцюристам), майстрам-викладачам та керівникам дитячих творчих шкіл народних художніх промислів (далі – претенденти), які своєю діяльністю сприяють виявленню, фіксації, збереженню та популяризації етнокультурної спадщини та регіональних особливостей українського народу.

Премія присуджується на конкурсних засадах щороку в грудні в розмірі двадцять тисяч гривень відповідно до Положення про премію за збереження та охорону нематеріальної культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України від 22.05.2017 № 438, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 червня 2017 року за № 735/30603.

Кількісний склад учасників колективу, який претендує на здобуття Премії, не може перевищувати 10 осіб.

Пропозиції щодо претендентів на здобуття Премії подаються до Міністерства культури України професійними творчими спілками та асоціаціями, закладами культури, закладами освіти і науки, культурно-мистецькими та громадськими організаціями.

На здобуття Премії до 01 жовтня 2019 року разом із супровідним листом подається клопотання про присудження Премії у довільній формі, до якого додаються:
· матеріали, що засвідчують творчий доробок претендента у вигляді фото, аудіо – або відеозаписів (на електронних носіях інформації), друкованої продукції;

· ксерокопії рецензій та публікацій у засобах масової інформації;

· рекомендаційні листи (за наявності);

· характеристика та фотокартка претендента;

· копії документа, що посвідчує особу, та документа про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) претендента. У випадку, якщо претендентом є колектив, подається копія документа, що посвідчує особу, та документа про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) його керівника;

· згода на обробку персональних даних (відповідно до вимог статті 6 Закону України «Про захист персональних даних»).

Документи претендентів надсилаються на адресу Міністерства культури України:

вул. Івана Франка, 19, м. Київ, 01601, Головне управління охорони культурної спадщини Директорату культурної спадщини, з поміткою «Конкурс – Премія з нкс».

Днем висунення претендента на здобуття Премії вважається день реєстрації у Міністерстві культури України супровідного листа з вище зазначеними документами.

У разі невідповідності поданих документів вимогам, визначеним у цьому Оголошенні, а також якщо їх подано після 01 жовтня 2019 року, такі документи розгляду не підлягають та повертаються із зазначенням причини повернення.

У разі усунення недоліків документи можуть бути подані до Мінкультури повторно до 01 жовтня 2019 року.

Контактні дані: (044) 272-45-28, приймальня Українського центру культурних досліджень.

28-МА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ УКРАЇНИ

Не має значення, де ми народилися: у Києві чи Херсоні, Львові чи Донецьку, Полтаві чи Одесі, не має значення скільки нам років і якою мовою ми говоримо. Лише одне має вирішальне значення: наша спільна Батьківщина і наше спільне майбутнє. І тільки разом ми можемо його змінити на краще. Зі святом вас!