Час для добровільного об’єднання територіальних громад України спливає. Але у багатьох регіонах із ним ще зволікають. Подекуди низький темп цього процесу пов’язують із тим, що громади з різноманітним етнічним складом населення не можуть дійти згоди щодо об’єднання. Однак ключ до порозуміння часто лежить в усвідомленні етнічної різноманітності територій як соціально-економічної переваги.
Зокрема, такий склад населення дає додаткові можливості для розвитку у контексті децентралізації, яких не мають чимало територій України. У цьому запевнилися представники об’єднаних та необ’єднаних громад Закарпатської, Одеської та Чернівецької областей, які брали участь у першому модулі ініціативи «Управління різноманіттям з метою стійкого економічного розвитку».
Європейський центр із питань меншин (ECMI) та Програма «U-LEAD з Європою» реалізують цю ініціативу у Закарпатській, Одеській та Чернівецькій областях протягом 2019 року.
— Ми зацікавлені в поширені міжнародного досвіду урядування етнічним різноманіттям та прагнемо підвищити рівень обізнаності представників етнічних груп України щодо переваг об’єднання. ECMI із 2014 року проводить в Україні проекти, основною цільовою аудиторією яких є представники національних меншин та ті, хто дотичні до реалізації етнонаціональної політики на місцях. Працюючи у регіонах ми чули про актуальні проблеми та з’ясували що існує різне розуміння потреб національних меншин ними самими, у регіонах та на загальнодержавному рівні, – представниця ECMI в Україні НаталіяМекахаль розповіла, як з’явилася ідея ініціативи «Управління різноманіттям з метою стійкого економічного розвитку».
За словами пані Наталії, розумінню проблем національних меншин часто заважає те, що їх сприймають чи залучають до співпраці лише у контексті культурних потреб. У рамках децентралізації знаходять актуалізацію не лише питання культурної ідентичності. Представники різних етнічних груп обговорюють можливості рівного політичного представництва через керівництво ОТГ, розподілу бюджетних витрат на забезпечення потреб етнічної спільноти. Національні меншини прагнуть бути більш залученими до прийняття рішень та забезпечення мовних і релігійних потреб у рамках об’єднання із представниками інших етнічних груп або більшості.
– Ми прагнемо представити міжнародний досвід децентралізації, об’єднання громад і управління різноманітністю в Україні. До фокусу ініціативи потрапили саме ці три регіони, адже вони є мультиетнічними. Громади у Закарпатській, Одеській та Чернівецькій областях потребують підтримки. Їм необхідно розвиватися у нових обставинах, більше співпрацювати, – говорить про головну мету ініціативи провідна аналітикиня ECMI Зора Попова.
Наприкінці січня та у лютому пройшли три сесії першого модуля ініціативи «Управління різноманіттям з метою стійкого економічного розвитку» – у Чернівцях, Ужгороді та Одесі.
Команда його організаторів прагне показати представникам різних етнічних груп, які існують інструменти у рамках децентралізації для збереження та забезпечення їхніх прав та соціально-економічного зростання територій їх проживання. Для цього учасникам демонстрували приклади міжнародного та національного досвіду в цьому питанні.
Здобутки та задачі децентралізації в Україні
За чотири роки реформи місцевого самоврядування в Україні створено 806 громад. У них проживають майже 9 мільйонів осіб. Територія нових адміністративних одиниць покриває 35% від усієї площі України. Нині ще 72 громади чекають на проведення виборів голів і старост, тобто, завершать процес об’єднання.
Заступник директора програми «U-LEAD з Європою» від GIZ Андрей Хорват певен, що громадяни України, які вже об’єдналися у громади, вповні відчули основну перевагу децентралізації – можливість самостійно відповідати за розвиток своїх територій:
– Люди починають думати, як витрачаються кошти із бюджету чи додаткових фондів на розвиток у їхніх локальних спільнотах. Дуже важливо, що вони мають це відчуття і конкретну можливість вирішувати, у що інвестувати: у будівництво, дороги, школи чи щось інше. Це той демократичний процес, який на локальному рівні до децентралізації не був настільки помітним.
За словами Андрея Хорвата, на розвитку місцевого самоврядування базується управлінський та економічний успіх країн Європейського Союзу.
Закарпатська, Одеська та Чернівецька області мають різні здобутки добровільного об’єднання на цей момент. У першому регіоні створені 6 об’єднаних територіальних громад, у другому – 28, у третьому – 33. Однак усі три області, незважаючи на виклики та успіхи, досі потребують практичного досвіду створення та розвитку громад на всіх стадіях їх існування. Про це під час першого модуля ініціативи говорили представники обласних державних адміністрацій кожного із трьох регіонів.
За попередніми даними Міністерства регіонального розвитку України, минулого року доходи місцевих бюджетів зросли майже на 23%. Це доводить, що завдяки децентралізації держава отримала оптимізовані доходи, а громади – реальні можливості для зростання. На цю обставину звернув увагу координатор Центрального офісу реформ Іван Лукеря. Водночас він зауважив, що більша частина території України досі не покрита об’єднаними територіальними громадами: «Важливо найближчими роками працювати над тим, щоби у 2020 році нове місцеве самоврядування обирали всі 100% населення».
Як розвинути свою громаду
– Процес планування розвитку об’єднаної територіальної громади – постійний. Ми складали стратегію лише на 3 роки, адже умови змінюються і розвиток громади треба під них підлаштовувати. Але ми пропрацювали кожен напрямок розвитку, – голова Недобоївської об’єднаної територіальної громади Чернівецької області Юрій Юзва розповідає, що до децентралізації ніхто не замислювався над створенням унікальних стратегій розвитку для селищ чи сіл.
Тепер у Недобоївської ОТГ є власна айдентика та спеціалізація – вирощування та переробка яблук. Завдяки упорядкуванню ресурсів і плануванню Недобоївській ОТГ вдалося домовитися із сусідніми громадами про співпрацю. Разом вони створили «Яблуневу агломерацію» – цілого району, який спеціалізується на садівництві. Саме село Недобоївці стало її центром – тут проводять переробку плодів.
Консультант ECMI із питань стратегічного розвитку та залучення інвестицій Маркіян Дацишин називає Недобоївську ОТГ вдалим прикладом планування свого зростання. Під час першого модуля ініціативи Чернівцях, Ужгороді та Одесі він розповідав представникам громад, як забезпечити сталий розвиток своїм територіям за рахунок наявних ресурсів.
Залучити меншини, отримати переваги
Майже 20% населення Закарпатської області, більше 37% – Одеської та близько 25% – Чернівецької складають представники національних меншин. Тож децентралізація у цих регіонах також є реформою, що поліпшує управління різноманіттям та сприяє єдності суспільства.
– Однією із найцікавіших тем, які розглядали на першому модулі, була освіта. Створення опорних шкіл, оптимізація освітніх ресурсів, проведення перемовин про зміни в освіті із місцевим населенням. Це важлива тема, адже у більшості громад кошти на освіту – це більша частка бюджету, – ділиться своїми враженнями від спілкування з експертами депутат Глибоцької об’єднаної територіальної громади Дмитро Глобак.
Він каже, що освітня тема також вкрай цікава для громад Чернівецької області через мультиетнічність регіону. У Глибоцькій ОТГ значну частину населення складають представники румунської національної меншини. Тож узгодження формату навчання у школах цієї громади є важливою темою.
Про варіанти організації освітнього процесу в громадах, де мешкають представники різних етнічних груп експерт із питань освіти Центрального офісу реформ Сергій Дятленко. За його словами, існують такі рішення: збереження паралельних класів чи окремих шкіл із навчанням мовами національних меншин, створення опорних шкіл із вивченням мов національних меншин, запровадження мультилінгвальної освіти.
Наприклад, директорка Кулевчанської опорної школи Одеської області Наталя Проданова розповідає, що у її навчальному закладі здобувають освіту болгарськомовні, українськомовні, російськомовні, молдавськомовні та гагаузькомовні діти. Відповідно, представник кожної із цих спільнот знайшов комфортні умови навчання для себе. Хоча уже протягом трьох років перші класи тут лише з українською мовою навчання. За бажанням родин.
Зрештою, і у Закарпатській, і в Одеській, і у Чернівецькій областях проходить кордон України із державами Європейського Союзу. Тому одразу декілька сесій першого модуля ініціативи «Управління різноманіттям з метою стійкого економічного розвитку» були присвячені міжнародному досвіду урядування у мультиетнічних територіях і залучення закордонних інвестицій.
Старша наукова співробітниця та наукова співробітниця Європейського центру із питань меншин Любіца Джорджевич-Відойкович та Соня Вольф представили найуспішніші приклади адміністративно-територіальних реформ у країнах Європи. Експертки розповіли, як у різних куточках Європи етнічне різноманіття перетворили на умову ефективного урядування та економічну перевагу, зокрема, в Албанії та Фінляндії.
Також віце-президент Федералістського союзу європейських національних меншин (FUEN) Гюста Тофт навів приклади транскордонної співпраці данського регіону Південна Ютландія-Шлезвіґ та німецької землі Шлезвіґ-Ґольштейн. У першому регіоні проживає німецька меншина, а у другому – данська. Пан Тофт зосередився на економічному аспекті цієї співпраці: регіони з різноманітним етнічним складом мають перевагу в тому, що громадяни виступають своєрідними «амбасадорами». На особистому рівні спілкування вони можуть створювати позитивний імідж та навіть залучати інвесторів до свого регіону.
– Кордон між Данією та Німеччиною відкривали крок за кроком. Це заохочувало населення та місцевий уряд до співпраці – спершу у культурній царині. Далі співпраця розповсюджувалася на сфери транспорту та охорони здоров’я. Але найважливішим стало те, що Данія зрештою увійшла до складу Європейського Союзу. Це призвело до інтенсифікації дансько-німецької транскордонної співпраці, – Гюста Тофт впевнений, що Україні в цілому та українським регіонам слід активно провадити транскордонну співпрацю з європейськими державами.
Джерело
