Депутати Трускавецької міської ради прийняли зміни до статуту Трускавецької дитячої школи мистецтв імені Романа Савицького. Відтепер школа працюватиме не лише з дітьми шкільного віку, а відкриває двері для дошкільнят та дорослих, які бажають тут навчатись.

Відтак змінюється назва школи, й звучатиме — Трускавецька школа мистецтв імені Романа Савицького.

За останні кілька років школа мистецтв імені Романа Савицького розвинула чимало напрямків та утвердилась, як одна з найкращих в регіоні. Діти, які навчаються тут беруть участь у престижних мистецьких конкурсах та фестивалях, звідки повертаються з перемогами. Розширення учнівського діапазону для школи мистецтв це чудовий початок мистецького діалогу з ширшою аудиторією трускавчан і не тільки.

Про це під час престуру, організованого Вінницьким Центром розвитку місцевого самоврядування Програми «U-LEAD з Європою», повідомив голова Барської ОТГ Артур Цицюрський.

«У нас, як і в кожного міста, що динамічно розвивається, є своя «Стратегія». І один з її пріоритетних напрямків – саме розвиток туризму. Наразі найшвидше дає ефект подієвий туризм. У цю концепцію вписується черговий фестиваль стильної музики «БарРокКо». Він робить Бар упізнаваним, причому не тільки на вітчизняних теренах. Тому хочемо його розвивати й далі, аби він став цікавим і для європейських туристів», – повідомив Цицюрський.

За його словами, цікавим для туристів Бар роблять географічне розташування міста та його багата історія. Аби коло «історичних» туристів зробити ширшим, у громаді вирішили проводити заходи, які поєднують минувшину й тренди сьогодення. Таким, зокрема, став фестиваль стильної музики «БарРокКо».

«Фестиваль уперше відбувся 2007 року, але потім припинив своє існування. Ми його відродили 2015 року за ініціативи молодіжних громадських організацій. Наша співпраця дала ту синергію, яка поєднала інтереси розвитку міста й забезпечила цікаве дозвілля для молоді», – розповів голова ОТГ.

Уперше відроджений фестиваль відбувся у межах святкування міста, а надалі зажив власним життям, зазначила співорганізаторка заходу, член ГО «Актив. Бар» Інна Ткачук.

«На проведення фестивалю міська рада цьогоріч виділила 50 тис. грн, ще 38 тис. грн ми зібрали спільнокоштом, залучали й спонсорів. Загалом проводимо фестиваль учетверте, втретє – після відродження. Наш фестиваль став дводенним. За два дні, 19 і 20 липня, на його сцені виступили 13 гуртів, яких ми відібрали на конкурсних засадах із майже трьохсот колективів, які хотіли взяти участь у «БарРокКо». Такий скрупульозний підхід до виконавців не випадковий, адже ми позиціонуємось як фестиваль стильної музики. І, окрім іншого, хочемо прививати молоді з невеликого містечка гарний смак», – сказала Ткачук.

Символом цьогорічного фестивалю, додала вона, стала італійська принцеса та польська королева Бона Сфорца, адже 2019-й у місті оголосили роком засновниці міста. Тому, окрім музичної програми, на фестивалі значну увагу приділили місцевій історії у вигляді тематичних екскурсій для туристів та історичного антуражу, який забезпечили костюмовані персонажі.

А для тих, хто завітав на захід заради музики, у суботу виступали молоді гурти. Це проєкт колаборації чотирьох українських фестивалів («БарРокКо», «DriveforLife», «Respublica» й «Імпульс Фест») під назвою «Голос нової української хвилі». Він реалізується за підтримки Українського культурного фонду. У неділю ж, основного фестивального дня, у Барі можна було почути та побачити виступи відомих рок-гуртів.

Цьогоріч фестиваль відвідали понад тисячу гостей, половина із них – приїжджі.

За словами Інни Ткачук, проведення таких фестивалів прислужилося й формуванню в місті молодіжної волонтерської спільноти.

Програма «U-LEAD з Європою» фінансується спільно Європейським Союзом та його країнами-членами Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею та Швецією й підтримує реформу децентралізації та її секторальні напрямки.

Британська Рада розпочинає нову Міжнародну програму обміну для видавців, щоб покращити зв’язки між українськими та міжнародними фахівцями видавничої справи.

По двоє видавців із Грузії, Туреччини та України працюватимуть у тандемі з колегами з Великобританії. Вони матимуть змогу відвідати своїх партнерів під час курованого ознайомчого візиту у Сполучене Королівство, зазирнути за лаштунки британського видавничого сектору та познайомитися з іншими фахівцями у період з вересня 2019 по вересень 2020.

Фонд розвитку

Після закінчення програми обміну її стипендіати зможуть взяти участь у конкурсі на отримання грантів на діяльність із професійного розвитку розміром до 3000 фунтів кожен. Цей фонд дозволить їм і надалі розвивати міжнародні професійні зв’язки.

У програмі можуть взяти участь видавці, які:

• мають досвід від 2 до 6 років у видавничому секторі.
• працюють з художньою та нехудожньою літературою будь-якого жанру.

Ця програма пропонує індивідуальні, а не організаційні, можливості професійного розвитку. Кандидати подають особисті заявки за згоди їхнього роботодавця.

Як подати заявку

Перед тим, як подавати заявку, ретельно прочитайте довідку, яка містить профіль стипендіата, короткі описи видавничих секторів країн-учасниць та відповіді на найпоширеніші питання. Для того, щоб взяти участь у конкурсі надішліть:

• короткий супровідний лист (англійською мовою);
• заповнену форму заявки (англійською мовою);
• лист підримки від вашого роботодавця (українською мовою).

Лист із темою «Програма обміну для видавців» надсилайте на адресу literature@britishcouncil.org.ua.

Дедлайн: 6 вересня 2019, 19:00.

Партнери програми: Український інститут книги , Літературна лабораторія Мистецького арсеналу , Форум видавців .

Джерело

Державний історико-культурний заповідник міста Острога став одним із переможців конкурсу культурно-мистецьких проектів «Малі міста – великі враження». Цьогоріч на розгляд конкурсної комісії була подана 181 проектна заявка.

Проект острожан «Інтерактивний музей стародруків» реалізовуватимуть упродовж чотирьох місяців 2019 року. Мета проекту – створити умови для функціонування культурного ХАБу, реновація експозиції в Музеї книги та друкарства Комунального закладу «Державний історико- культурний заповідник м. Острог» Рівненської облради. Проект передбачає оновлення й осучаснення дизайну, інноваційні технології, художнє оформлення та просторові рішення експозиції, враховуючи особливості будівлі (Луцька надбрамна вежа – пам’ятка архітектури національного значення № 604/0) та потреби людей з інвалідністю. Співробітники заповідника зазначають, що проект має посилити туристичну привабливість музею й міста загалом, а згодом залучити інвестиції в креативну економіку Острога й забезпечити сталий розвиток.

Проект реалізовуватимуть на основі використання соціально-економічного потенціалу колекціїМузею книги та друкарства та пам’ятки архітектури національного значення Луцької надбрамної башти. Зали музею неодноразово ставали місцем літературної сцени, малих акустичних концертів та інших заходів, зокрема щорічного міського молитовного сніданку. Ці події підтверджують проблему відсутності у місті культурного ХАБу. Частково, на теплу пору року, ця проблема була вирішена після реалізації проекту «Культурний Барбакан».

«Культурний барбакан» – друге життя Татарської вежі. ФОТОХРОНІКА

Нова експозиція в музеї через інноваційні технології та художньо-просторові рішення експозиції буде виконувати функції ХАБу. Функціонування музею, як культурного ХАБу, цьогоріч є темою Генеральної конференція ICOM (Міжнародна рада музеїв).

«Наш проект вирішує проблему застарілості експозиції та методів роботи з відвідувачами через інтерактивність, а також надає можливість побачити колекцію Музею книги та друкарства м. Острога через цифрові копії рідкісних книг і стародруків. Проект інтерактивного музею підтримує актуальні зміни в музеях України та світу завдяки концепції відкритості. Методи роботи таких музеїв мені вдалося перейняти в навчальних візитах до США та Польщі», – зазначив Андрій Брижук, заступник директора з наукової роботи Державного історико-культурного заповідника міста Острога.

До речі, в рамках реалізації «Стратегії розвитку міста Острога на період до 2028 року» проект відповідає SO-заходам щодо підвищення ефективності функціонування туристично-рекреаційного комплексу міста.

Микола Різник та команда Опішнянської ОТГ на захисті проекту під час конкурсу ( фото –зі сторінки Опішня туристична в соцмережі та надані Миколою Різником)

Дві громади з Полтавщини – Омельницька та Опішнянська ОТГ здобули перемогу в конкурсі проектів «Малі міста – великі враження».

Свій проект присвячений створенню нового фестивалю «Опішня СливаФест» опішняни захистили наприкінці минулого тижня в Києві, у Мінкульті. Сьогодні, 18 липня, в столиці відбувається урочиста зустріч Прем’єр-міністра з представниками громад та церемонія нагородження переможців.

Переможці виграли по 350 тис грн на реалізацію проектів. Про «Опішня СливаФест» розповів Микола Різник, голова Опішнянської ОТГ.

– Ми дуже молода громада, нам всього 6 місяців, і ми вперше спробували свої сили в цьому конкурсі. З Полтавщини було подано десять проектів. Головна умова – проект має бути сталим, тобто щорічним та спрямованим на залучення туристів. «Опішня СливаФест» – це буде новий фестиваль, який вперше відбудеться в Опішні вже цього року. Чому обрали саме сливи? Тому що Опішня здавна славилася сливами, про них писав ще Котляревський. Опішню знають, як гончарську столицю, тепер же хочемо, щоб ми славилися ще й своїми сливами, – розповідає Микола Різник, голова Опішнянської ОТГ.

Проект створювали разом чимало людей. Це інвестиційний та соціально-гуманітарний відділи селищної ради. А також до роботи залучили Вікторію Гончар, яка працювала над Фестивалем «Галушки» в Полтаві, саме вона стане куратором «Опішня СливаФест».

«Опішня СливаФест» – це, перш за все, гастрономічний фестиваль. Тому на ньому будуть відроджувати забуті страви зі слив – варитимуть борщ зі сливами, готуватимуть гнічені, солоні, сушені сливи, конфітюри з цих плодів, настойки та наливки тощо.

– Ми зараз почали шукати стародавні рецепти, ви навіть не уявляти, скільки страв зі слив може бути. Один з них – недостиглі сливи солять, пересипають в казані піском. Можливо, навіть влаштуємо квест – на одній локації треба буде нарвати слив, на іншій – накопати піску, потім приготувати, – говорить Микола Різник.

Фестиваль також спрямований і на відродження забутого сорту цього фрукту – опішнянської угорки. Тому в рамках фестивалю планують висадити дві сливові алеї. Одна з них буде біля стадіону, де проводитимуть фестиваль, частину дерев висадять вже цієї осені, інша – біля сторожової вежі, це ще один амбітний проект Опішнянської ОТГ. Є ідея, щоб ці алеї висаджували школярі та випускники, відомі вихідці з Опішні.

Крім того відбудеться конкурс краси «Міс слива».

– Поряд зі стадіоном є водонапірна вежа, ми її розфарбуємо в цьому стилі до фестивалю, плануємо запросити популярних артистів, – розповідає голова ОТГ. – Зараз шукаємо ведучих гастрономічного конкурсу, залучатимемо народних майстрів з інших регіонів, щоб збільшити туристичний потік.

У рамках фестивалю передбачено дуже багато заходів, локацій, цікавинок. Для прикладу, хочуть установити солом’яні скульптури та зробити для дітей солом’яні лабіринти, вже для цього закупили тисячу тюків соломи.
Ще одна приємна новина для опішнян, особливо для жителів вулиці Нової, до проведення фестивалю тут відремонтують дорогу.

Тож, запрошуємо 14 вересня в Опішню на фестиваль «Опішня СливаФест».

Зазначимо, Проект «Малі міста – великі враження» – конкурс культурно-мистецьких проектів громад з населенням до 50 тисяч людей, спрямований на розвиток культурно-економічного потенціалу територій через підтримку стартапів, що пов’язані із культурною спадщиною громад. На реалізацію таких ініціатив у 2019 році Уряд виділив 50 млн грн. Цього року у конкурсі перемогли 74 проекти. Експертний відбір відбувався у два етапи – спочатку на відкритому конкурсі були відібрані проекти за змістовою частиною, а далі – проходили захисти проектів в Міністерстві культури України. До складу Експертної ради, затвердженого Наказом Мінкульту увійшли виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан та експерт з розробки законодавства та управління ресурсами органів місцевого самоврядування АМУ Людмила Даменцова.
Минулого року до фінального захисту було допущено 22 проекти із 158 заявлених учасників.

Нагадаємо, на Полтавщині вперше провели фестиваль «Смаколики Опішного» – страви оцінював ведучий Костянтин Грубич

Автор: Ольга Правденко

Культурне життя громад і невеликих населених пунктів виходить на новий рівень – завдяки державним програмам фінансової підтримки та децентралізації, яка несе нові можливості і нову якість управління територіями.

Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час зустрічі з учасниками конкурсу культурно-мистецьких проектів «Малі міста – великі враження».

Проект започатковано минулого року. Він фінансується з державного бюджету, а його мета – підтримка культурних ідей у невеликих населених пунктах та об’єднаних територіальних громадах. Рік тому на конкурс було подано 167 ініціатив, з яких 8 стали переможцями. Цього року кількість ідей номінантів сягла вже 182, а кількість переможців – 74 (СПИСОК). Загальний обсяг фінансування цих культурних пропозицій складе 41,3 млн грн. Рекордсменами за кількістю переможців стали Одеська та Львівська області – там буде реалізовано по 8 культурних проектів. В ТОП-п’ятірці активних культурних регіонів також Вінниччина, Хмельниччина та Івано-Франківщина.

Показово, що учасники конкурсу «Малі міста – великі враження» вже навчають колег з регіонів, як правильно подавати свої ідеї, аби отримати фінансування. Деякі з них також стали слухачами Академії культурного лідера, яка заснована Міністерством культури спільно з Goethe-Institut та українським Інститутом культурної політики.

Звертаючись до учасників зустрічі, а вона відбулася на території експозиції «Поділля» Національного музею архітектури та побуту України, Глава Уряду сказав, що ініціатива культурного відродження громад заслуговує підтримки і заохочення.

«Ті проекти, які ви подаєте – починали з 8 проектів, а сьогодні їх – 74. Це сотні ініціатив. Це і є справжнє життя, яке ви наповнюєте змістом. Це підтримка величі українського народу. Дякую, що ви небайдужі, що ви вносите ідеї і боретеся за них», – сказав Володимир Гройсман.

Джерело

Сьогодні, 18 липня, відбулась зустріч Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана з переможцями програми “Малі міста – великі враження”.

За результатами зустрічі презентуємо статистичні дані Програми.

Малі міста – великі враження. Статистичні дані

Довгоочікуванний перелік проектів переможців конкурсу Малі міста – великі враження! Джерело за посиланням.

Із цим питанням працівники утворених у кінці 2018 року Лопатинської та Меденицької селищних ОТГ відвідали Гніздичівську громаду. Предметом вивчення стала система управління закладами культури, до яких належить діяльність народних домів та бібліотек.

Виходячи з розуміння ефективного освоєння коштів громади, керівники ОТГ активно шукали приклади успішних практик. Обидві громади за своїми базовими параметрами, площею території, населенням та мережею установ дуже подібні до Гніздичівської ОТГ, яка небезпідставно вважається однією з найуспішніших ОТГ Львівської області.

Система управління делегованими повноваженнями у сільській та селищній ОТГ відрізняється від аналогічної системи в районі. При відносно незначній кількості установ часто нелогічним є створення відділів культури та освіти.

Гніздичівська ОТГ однією з перших на Львівщині спробувала управляти установами культури шляхом створення комунальних закладів у вигляді культурних центрів. В ОТГ з 2017 року дуже успішно функціонують комунальний заклад «Бібліотека – інформаційний центр інтелектуального та творчого розвитку Гніздичівської селищної ради», у складі якого працює три бібліотеки-філії у смт. Гніздичів, селах Лівчиці та Руда, а також два пункти видачі літератури – у смт. Гніздичів та селі Ганнівці, і комунальний заклад «Центр культури та дозвілля Гніздичівської селищної ради».

До складу “Центру культури та дозвілля” входять структурні підрозділи-філії у смт. Гніздичів, селах Руда, Лівчиці та Ганнівці. При центрі працюють творчі колективи для розвитку творчих здібностей мешканців громади, підростаючого покоління, виявлення творчого потенціалу, виховання моральних якостей та любові до культурної спадщини нашого народу.

За результатами навчального візиту до Гніздичівської ОТГ обидві громади – Лопатинська та Меденицька – обрали схожі моделі управління установами культури. Меденицька ОТГ створила комунальний заклад «Меденицька публічна біблотека» Меденицької селищної ради, до складу якого ввійшли три бібліотеки-філії у селах Летня, Опори та Рівне, комунальний заклад «Меденицький народний дім» з філіями у селах Летня, Опори та Рівне.

Лопатинська ОТГ створила комунальний заклад «Лопатинський центр культури та дозвілля» у складі двох підрозділів. Перший підрозділ – клубний культурно-дозвільний Народний Дім в селищі Лопатин та вісім філій в селах громади. Другий підрозділ – публічна бібліотека у селищі Лопатин та сім бібліотечних філій у селах ОТГ.

Учасниця навчального візиту Леся Дякович, спеціаліст гуманітарного відділу Меденицької селищної ради ОТГ розповідає, що досвід Гніздичівської ОТГ у сфері налагодження управління народними домами та публічними бібліотеками дуже знадобився їхній громаді. «Надзвичайно корисним було перейняти успішний досвід, щоб не йти шляхом спроб і помилок. Ми відразу взялися за формування ефективної моделі управління, яка відповідає потребам громади та сприяє розвитку культурної галузі з урахуванням сучасних вимог».

Джерело