Міжнародна науково-практична онлайн-конференція: “Культурні і креативні індустрії: міжнародні пріоритети розвитку та стан в Україні”

14 вересня 2018 року запрошуємо Вас взяти участь у Міжнародній науково-практичній онлайн конференції “Культурні і креативні індустрії: міжнародні пріоритети розвитку та стан в Україні”, організованої Українським центром культурних досліджень у партнерстві з Інститутом культурної політики.

19 червня 2018 року Верховна Рада ввела поняття «креативні індустрії» в законодавство про культуру і визначила їх як вид економічної діяльності, що має потенціал для створення доданої вартості та робочих місць через культурне або колективне вираження. Практичний досвід багатьох країн свідчить про те, що формування інноваційно-креативного сектора є необхідною умовою сталого розвитку сучасних міст і територій.

Мета конференції – вироблення ефективних механізмів залучення сектору культурних та креативних індустрій для активізації культурного потенціалу і розвитку територій на основі кращих практик та презентованого досвіду.

Тематика конференції:

  1. Стан культурних та креативних індустрій в Україні;
  2. Вплив культурних та креативних індустрій на економічний розвиток територій: міжнародний досвід;
  3. Досвід розвитку креативних індустрій на базі нематеріальної культурної спадщини;

Мови конференції: українська, всі слов’янські, англійська.

Форма участі:

  1. Розміщення матеріалів в електронному виданні на сайті Українського центру культурних досліджень – uccs.org.ua
  2. Публікація тез і статей у двомовному (українською і англійською мовами) паперовому виданні Центру “Вісник Українського центру культурних досліджень”, що видаватиметься наприкінці поточного року.

Для участі в конференції необхідно до 10 вересня 2018 року:

  1. заповнити форму заявки на участь 
  2. надіслати на адресу creative.indconf@gmail.com тези доповіді або статтю до публікації, оформлену відповідно до вимог, та відскановану квитанцію про оплату оргвнеску.

Назва файлу повинна відповідати прізвищу доповідача із вказівкою для заявки – Заявка, для статті – Стаття, підтвердження сплати організаційного внеску – Внесок

Наприклад: Бондаренко_Заявка, Бондаренко_Стаття, Бондаренко_Внесок

Інформація щодо організаційного внеску:

Український центр культурних досліджень

код ЄДРПОУ 02215041

Р/рахунок 31252272103507

в Держказначейській службі України, м.Києва

МФО 820172

Оплата за участь в заочній конференції (без ПДВ)  (вкажіть дату проведення)

Одноразовий організаційний внесок при реєстрації до 10.09 – 200 грн.

Одноразовий організаційний внесок при реєстрації після 10.09 – 250 грн.

Вартість вказана без врахування ПДВ

ПРОГРАМА ЛОЯЛЬНОСТІ

До кінця 2018 року Український центр культурних досліджень планує проведення ще двох конференцій за темами: “Можливості і ризики міжнародного партнерства в галузі дослідження і збереження нематеріальної культурної спадщини України” (15 жовтня) та “Регіональні ресурси як джерело національного культурного капіталу: дослідження сучасних практик” (20 листопада).

Організаційний внесок для участі у двох онлайн конференціях протягом 2018 року за умови реєстрації не пізніше 5 днів до початку першого заходу – 300 грн. (без ПДВ) (публікація матеріалів доповідей у паперовому збірнику за умови відбору редколегією).

Організаційний внесок для участі у двох онлайн конференціях протягом 2018 року за умови реєстрації менше ніж за 5 днів до початку першого заходу – 350 грн. (без ПДВ) (публікація матеріалів доповідей у паперовому збірнику за умови відбору редколегією).

Організаційний внесок для участі у трьох онлайн конференціях протягом 2018 року  за умови реєстрації не пізніше 5 днів до початку першого заходу – 500 грн. (без ПДВ) (обов’язкова публікація матеріалу принаймні однієї доповіді у паперовому збірнику).

Організаційний внесок для участі у трьох онлайн конференціях протягом 2018 року  за умови реєстрації менше ніж за 5 днів до початку першого заходу – 550 грн. (без ПДВ) (обов’язкова публікація матеріалу принаймні однієї доповіді у паперовому збірнику).

Вимоги до оформлення матеріалів доповіді:

  • об’єм статті від 5 до 10 сторінок
  • редактор Word 97-2003;
  • шрифт Times New Roman;
  • кегль 14;
  • інтервал 1,5;
  • абзацний відступ – 1.25;
  • усі поля – 2 см;
  • посилання на джерела в тексті даються з позначенням номера джерела в алфавітному списку;
  • після номера джерела ставиться кома, потім маленька літера “с” з крапкою: [1, с. 12];
  • ліворуч подається УДК, праворуч прописуються прізвище, ім’я, по батькові автора, науковий ступінь, учене звання, посада, місце роботи;
  • через один інтервал в центрі прописними літерами жирним шрифтом подається назва доповіді;
  • після пропуску одного рядка подається стисла анотація та ключові слова (мовою статті та англійською);
  • через один інтервал подається текст статті;
  • після тексту пропускається один рядок і в центрі прописними літерами жирним шрифтом набирається слово ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА;
  • нижче з абзацу з нумерацією за алфавітом дається використана література;
  • література оформлюється згідно з вимогами, викладеними в наказі ВАК України № 63 від 26.01.2008 р.

Координатор конференції:

Ковальчук Ірина Михайлівна (роб. тел. +38 044 272 45 50)

Міжнародна конференція: “Народні художні промисли як складова креативних індустрій: перспективи, промоція, просування”

11-12 вересня 2018 року у місті Херсон відбудеться Міжнародна конференція

“Народні художні промисли як складова креативних індустрій: перспективи, промоція, просування”

В конференції беруть участь:

  •         Юрій Рибачук – заступник Міністра культури України
  •         Діана Дікусар – директор Центру з охорони і просування нематеріальної культурної спадщини (Молдова)
  •         Наталя Канжя – майстриня (Молдова). Народні промисли Молдови  в контексті сучасності
  •         Асмер Абдуллаєва – арт-критик і педагог Мистецької академії Азербайджану (Азербайджан)
  •         Айгун Алієва  – Директор “ZADAGAN Home Textile”
  •         Ана Шаншіашвілі – доктор Art Historian, креативний директор Georgian Heritage Crafts
  •         Юлія Філіп’єва – менеджер проекту Craft it! (Україна)
  •         Олена Задорожна – комунікаційний менеджер Craft it! (Україна)
  •         Євгенія Бистрицька – директор Сумського обласного науково-методичного центру культури і мистецтв
  •         Валентина Ткач – майстриня, організатор школи ткацтва. Школа ткацтва – традиція в часі
  •         Ірина Пурига – зберігач фондів Музею Кролевецького ткацтва Сумської обл.

Часи роботи конференції: 11.09 з 10.00 – 19.00

                                               12.09 з 9.30 до 13.00

МОВИ КОНФЕРЕНЦІЇ
українська, англійська, російська (для експертів з країн Східного партнерства)

ОПИС КОНФЕРЕНЦІЇ 

Фінансування — це лише одна з проблем галузі, та більше, вона не є ключовою, і навіть наявність фінансування не гарантує його ефективного та розумного використання. Глибша проблема полягає в невмінні користуватися вже наявними ресурсами або шукати нові способи та підходи до діяльності галузі (наприклад, отримання не державного, а приватного фінансування). Тому важливим є розвиток адаптивних підходів у НХП, витворення нових методів підтримки та розвитку галузі.

Народні художні промисли потребують модернізації. Теза майстрів полягає в тому, що народні художні промисли — це основа автентичності України, її самобутності та національної ідентичності. Варто зауважити, що традиції не існують в ізоляції: вони будуть затребувані, почуті і сповнені сенсом  тоді, коли відповідають на виклики сучасності, коли в патернах минулого ми  знаходимо натхнення для роботи з питаннями, які бентежать нас сьогодні.

Ремесла— це функціональна галузь, що завжди реагувала на практичні запити суспільства. Народні художні промисли ніколи не були ізольованим і чистим «мистецтвом заради мистецтва», вони пристосовувалися до епохи і мають оновитися в Україні XXI століття. Кажучи про ремесла як основу автентичності, не варто забувати, що автентичність — це не зафіксована назавжди форма. Автентичність теж змінна, вона містить не лише орієнтацію на минуле, а й пошуки майбутнього, які мають відбиватися і в народних художніх промислах. Тому модернізація ремесел значить не перетворення на кітч, а відкриття універсального потенціалу ремесел, що може бути застосовний до сучасних і майбутніх ситуацій.

РЕЄСТРАЦІЮ ЗАВАРШЕНО

 

ВІТАЄМО УЦКД З ПЕРЕМОГОЮ В КОНКУРСІ ГРАНТОВИХ ПРОЕКТІВ

Літо завершилося дуже приємною новиною для УЦКД: ми перемогли одразу в двох грантових програмах Українського культурного фонду!

 

Серед проектів національної співпраці набрав 86 балів та пройшов у “зелену зону” проект “Створення віртуального музею нематеріальної культурної спадщини України”.

Керівник проекту – Гончарова Катерина – заступниця директора Українського центру культурних досліджень з наукових питань, к.і.н., стипендіатка програми FULBRIGHT (2014-2015).

Партнери проекту:

 

Серед індивідуальних – 88 балів отримав проект “Джерелознавчі студії з історії культурної дипломатії України: “Світовий тріумф “Щедрика” – 100 років культурної дипломатії України”

Керівниця проекту – Тіна Пересунько – ст. наукова співробітниця науково-дослідного відділу культурної політики УЦКД.

 


Вітаємо керівників проектів та всю команду УЦКД з гідною перемогою та дякуємо Українському культурному фондові за нові можливості!

 

20 років fasion в Україні

Історія Ukrainian Fashion Week налічує вже 20 років і багато в чому співпадає з історією всієї вітчизняної моди. За цей час було багато чого: локальні прориви і серйозні успіхи на міжнародному рівні, відкриття нових талантів і втрата старих, візити іноземних зірок й власна експансія на Захід. До ювілею головного тижня моди країни та за підтримки компанії Avon Platfor.ma підготувала проект «Рідна мода» – все про історію українського fashion і те, чим же він став для України.

Переходьте за посиланням, обирайте рік і мандруйте у часі модним простором незалежної України
http://fashionweek.platfor.ma/

Game in Ukraine: кращі українські ігри і розробники

Що б там не говорили “всепропальщики”, а в області розробки комп’ютерних розваг Україна аж ніяк не пасе задніх. Які ж вони, ігри патріотів і їх творці?

Індустрія українських комп’ютерних ігор має давню і багату історію, співтовариство гейм девелоперів включає в себе як фрілансерів-одинаків, так і великі компанії, відомі у всьому світі. Експерти оцінюють український ринок розробки ігор в десятки, а то й сотні мільйонів доларів. Але більшість геймерів оцінює працю розробників лише за одним критерієм – іграбельності, або, іншими словами, наскільки гра може захопити і не відпускати до самого кінця.

Нижче представлена добірка найбільш цікавих ігор українських розробників, які варто очікувати в найближчому майбутньому або спробувати зіграти прямо зараз.

GSC Game World

Ветерани українського ігробудування з 20-річним досвідом створення ігор, які асоціюються у більшості геймерів з довгобудом «S. T. A. L. K. E. R.: Тінь Чорнобиля», повернулися до своїх витоків.

Історична стратегія реального часу “Козаки 3”, анонсована в травні 2015 року, являє собою масштабний рімейк першої гри серії, що вийшла в далекому 2001 році.

Гравців чекають епічні баталії дюжини армій європейських країн XVII-XVIII століть, старанно відтворені зброю, споруди та артилерія тих часів. У боях можуть бути задіяні до 10 000 одиниць військ і різної техніки.

Третя частина отримає більшість особливостей, притаманних сучасним стратегіям, наприклад реалістичну фізичну модель артилерійських снарядів і куль, вплив особливостей місцевості на пересування та боєздатність військ, унікальні морські битви.

Примітно, що версії “Козаки 3” вийдуть не тільки для комп’ютерів з Windows, але також для платформ Mac OS і Linux.

Vostok Games

Компанія, позаимствовавшая свою назву у знаменитого радянського космічного апарату “Схід-1”, була заснована вихідцями з GSC Game World.

Колектив неспішно, раз за разом відсуваючи терміни, трудиться над проектом Survarium. Гра належить до популярного нині жанру MMOFPS – це масова багатокористувальницька стрілялка, але при цьому рясно приправлена елементами, запозиченими з рольових ігор.

Гравцям належить зануритися в похмуру постапокалптическую атмосферу недалекого майбутнього, де на залишках цивілізації вижили б’ються за залишки ресурсів і артефакти, породжені невідомими науці аномальними явищами.

У грі присутня величезна кількість зброї та спорядження, а також система умінь, яка безпосередньо впливає на стиль гри.

Survarium відноситься до категорії free-to-play, а значить грати в неї зможуть усі бажаючі, але досягти істотної переваги над іншими гравцями вдасться тільки витративши реальні гроші на покупку ігрових ресурсів.

Flying Cafe for Semianimals

Гейм-студія, творчий колектив якої складається всього з чотири, була заснована в Києві в 2011 році. Влітку 2015-го була завершена розробка першого і єдиного проекту, що отримав назву “Cradle”.

Гра, на яку пішло майже чотири роки, відноситься до досить рідкісного жанру квестів з науково-фантастичним ухилом. Для просування по сюжету від гравця потрібно не тільки посидючість і спритність, а також добре розвинуте абстрактне мислення. На відміну від багатьох квестів, в грі мінімум персонажів і всього три локації.

Сильний акцент зроблений на взаємини героя з механічною дівчиною, деякі філософські аспекти “Cradle” змушують серйозно задуматися, це один з небагатьох проектів, далеких від мейнстріму.

Гра розповсюджується через сервіс цифрової дистрибуції Steam.

Persha Studia

Студія відноситься до числа ветеранів розробки українських комп’ютерних ігор. У компанії більш ніж 15-річний досвід аутсорс-розробки і співробітництво з такими гігантами, як Activision, Electronic Arts або Disney.

Гравцям Persha Studia більше знайома спільною роботою з відомою білоруською компанією Wargaming.

Перший глобальний проект студії – авіаційний ММО – екшн “World of Warplanes”. Масові повітряні бої з використанням майже всіх відомих моделей епохи моторної авіації стали логічним доповненням до наземних баталій в “World of Tanks”. Гра постійно поповнюється різноманітними доповненнями та нововведеннями. Так, в честь 1 квітня гравцями випала можливість випробувати в дії класичну “літаючу тарілку” інопланетян.

Браузерна онлайнова карткова гра “World of Tanks Generals” заснована на історичних баталіях Другої Світової. В деякій мірі гра є экпортным продуктом, оскільки культура карткових ігор, за винятком “дурня” і преферансу, майже не розвинена на пострадянських просторах.

iLogos

iLogos належить до числа найуспішніших аутсорс-розробників для мобільних платформ. На рахунку компанії більше 400 проектів, а найуспішніші досі займають популярні позиції в магазинах мобільних додатків. Спочатку компанія базувалася в Луганську, але в світлі останніх подій була змушена покинути гарячу точку і відкрити офіси в Києві, Львові та Одесі.

З останніх, найбільш вдалих проектів iLogos, які нерідко можна зустріти на екранах мобільних гаджетів у грають в метро або на транспорті, можна виділити динамічний бойовик “Shadow Fight 2”. Візуальне виконання гри досить незвичайна: всі персонажі представлені у вигляді чорних силуетів, а запеклі битви в стилі азіатських бойовиків 90-х, виглядають не так кровожерливо.

В схожому стилі виконана і аркада Vector, де гравцеві належить тікати від Погодін і проявити чудеса спритності і витривалості у виконанні складних прийомів паркуру.

Назва “Мегаполіс” говорить сама за себе. Цей тривимірний містобудівний симулятор відрізняє приємна графіка і безліч можливостей. У грі присутня близько семи сотень об’єктів інфраструктури та будівельних матеріалів. У числі інших особливостей “Мегаполіса” – можливість зведення цілого ряду відомих будівель.

Як бачимо, українські комп’ютерні ігри – це круто!

 

Джерело

Культурно-пізнавальний туризм в місті Івано-Франківськ

З другої половини червня 2008 року в обласному центрі Прикарпаття розпочинається новий культурологічний проект, ініційований волонтерами Корпусу Миру спільно із Асоціацією економічного розвитку Івано-Франківщини у співпраці із Регіональним туристично-інформаційним центром та Івано-Франківським художнім музеєм.

Мета проекту полягає у налагодженні співпраці та партнерської мережі між музеями міста Івано-Франківськ, туроператорами та туристично-інформаційними центрами для створення сприятливих умов сталого розвитку культурно-пізнавального туризму в місті.

У проекті планується проведення аналізу діяльності музеїв міста задля  удосконалення їхньої роботи і підвищення рівня знань учасників музейної мережі про можливості співпраці. Окрім спеціалізованих проблем, під час реалізації проекту будуть вирішуватися питання рекламно-інформаційного характеру, які допоможуть музеям привабити до своїх зал більшу кількість відвідувачів, а отже і популяризувати музейну справу Івано-Франківська.

Продукти проекту: каталог музеїв Івано-Франківська та туристична карта центральної частини міста.

За детальною інформацією та з пропозиціями  звертайтесь до Асоціації економічного розвитку Івано-Франківщини:

вул. Дністровська, 26
м. Івано-Франківськ, 76018
тел. (0342) 552022, 552026 (розширення #115)
факс: (0342) 559156
е-mail: mariya@aedif.if.ua
http://www.aedif.if.ua

Джерело:  http://www.tourism-carpathian.com.ua

КОНКУРС! Представників об’єднаних громад запрошують до участі у проекті “е-Громада: електронні сервіси в ОТГ”

ГС «Центр розвитку інновацій» оголошує конкурс з відбору представників об’єднаних територіальних громад (далі – ОТГ) для участі у проекті “е-Громада: електронні сервіси в ОТГ”, який реалізується за фінансової підтримки ЄС в рамках ініціативи Eastern Partnership Civil Society Facility.

Дедлайн подачі заявок – до 5 вересня 2018 року.

Мета Проекту – забезпечити обмін досвідом між представниками ОТГ щодо розвитку електронних сервісів, спільне обговорення та визначення кращих ІТ-рішень у наданні електронних сервісів жителям ОТГ.

 ОТГ-переможці отримають:

  • доступ до бази даних  250+ електронних сервісів України – Національний банк ІТ-рішень –  з опціями оцінки, коментування та спільного рейтингування ІТ-рішень для громад;
  • можливість взяти участь у воркшопі, який відбудеться у Києві та об’єднає основних учасників проекту;
  • 3 ОТГ отримають консультації з розвитку електронних сервісів. Консультації включатимуть оцінку стану розвитку інструментів електронного урядування та електронної демократії, вироблення рекомендацій за експертної підтримки Центру розвитку інновацій.

До участі у конкурсі запрошуються представники ОТГ.

У межах конкурсу заплановано відібрати 30 представників від ОТГ, які візьмуть участь у Проекті.

Для участі у конкурсі необхідно заповнити реєстраційну форму  http://cid.center/index.php/questionsotg/ до 5 вересня 2018 року включно!

Як розвивати село: ОТГ п’яти регіонів ділились досвідом на горі Томнатик

В одному з куполів колишньої радіолокаційної станції «Памір», що на горі Томнатик на Буковині, провели конференцію «Інноваційні інструменти розвитку сільських територій»

Захід пройшов за ініціативи Чернівецького Центру розвитку місцевого самоврядування, який створено за підтримки Програми «U-LEAD з Європою» та Мінрегіону.

На висоті 1565,3 метра відбувся дводенний етнофестиваль «Любіть Буковину, бо вона того варта». Дістатись до місця проведення фестивалю було непросто через те, що зливи, які пройшли напередодні, порозмивали гірські дороги. Але краєвиди на території «Паміру» справді заворожували і приваблювали.

Військові об’єкти – для мирних цілей

 

У рамках проведення фестивалю делегації Чернівецької, Донецької, Рівненської, Хмельницької та Вінницької областей ділились досвідом позитивного розвитку сільських територій.

Представники Буковини розповіли про вже наявні об’єкти та заплановані для розвитку туризму в регіоні.

«Ми раді вітати гостей з різних куточків України в одному з найгарніших місць не лише нашої області, а й, напевно, цілої країни – на горі Томнатик, – говорить під час представлення туристичного потенціалу Буковини керівник відділу з питань туризму Чернівецької ОДА Володимир Фурдига. – Минулого року ми започаткували цю традицію і сьогодні проводимо вже другий такий етнофестиваль на колишній військовій базі «Памір». Тут були розміщені унікальні радари. Сьогодні ці об’єкти ми перетворюємо на туристичну Мекку. Хочемо зробити тут культурно-мистецький центр, щоб усі військові об’єкти слугували лише для мирних цілей. Маємо усе  зробити, аби в нашій країні запанував мир. Це те, що нам необхідно».

Також чиновник розповів про найцікавіші місця для розвитку туризму на території області.

«Розвивати туризм нам допомагає вдале географічне розташування. Нам потрібно максимально використовувати прикордонні райони, гірські території, долини річок з каньйонами, багату історико-культурну спадщину. Окрім цього місця, де ми зараз проводимо заходи, на території нашої області є чимало унікальних місцин. До прикладу, надзвичайно цікава та гарна печера «Попелюшка» поблизу кордону з Молдовою. Її протяжність майже 80 кілометрів. Проте, поки що вхід до печери є лише з молдовської сторони. Ми працюємо над тим, щоб можна було зайти в печеру і з українського боку кордону», – сказав Фурдига.

 

Розвиваємо «зелений туризм» та мале підприємництво

Своїм досвідом позитивного розвитку туристичної місцевості сільських територій поділились із присутніми представники Селятинської, Усть-Путильської та Вижницької ОТГ.

«Зараз ми всі знаходимось на території Селятинської громади і раді вас вітати, – каже керуючий справами ОТГ Сергій Гайдеєв. – Насправді, в нас не лише дуже гарна природа, а й цікава історія. Перша згадка про наше село Селятин датується 1490 роком. А на початку ХХ століття Селятин входив до Австро-Угорської імперії та був справжнім європейським містечком з населенням близько 15 тисяч жителів та розвиненою інфраструктурою. Тут були розташовані філії європейських банків, близько 20 ресторанів, дві синагоги, православна та греко-католицька церкви. Про справжнє європейське минуле громади говорить той факт, що з 1913 року Селятин мав регулярне залізничне сполучення з Віднем, а раз на тиждень причепний вагон вирушав із Селятина до Парижа. У січні 2017 року утворилась наша об’єднана громада. Основний акцент розвитку ОТГ ми ставимо на зелений туризм і розробку нових та підтримку існуючих туристичних маршрутів. Зважаючи на те, що межуємо із Румунією, плануємо відкрити два пункти пропуску, які колись раніше тут функціонували. Це дозволить також активно розвиватись сільським садибам зеленого туризму», – сказав Гайдеєв.

Прикладом успішного розвитку малих громад поділилася представниця Усть-Путильської ОТГ. Ця громада за кількістю населення є найменшою в області – всього 2227 чоловік. Проте, територія населених пунктів Усть-Путильської ОТГ сягає майже 10 гектарів.

«Основним пріоритетом нашого розвитку є підприємництво. Ми беремо активну участь у залученні інвестицій донорів, як закордонних, так і українських. Нещодавно громада отримала 35 тисяч євро для створення сільськогосподарського кооперативу виробників м’ясної продукції завдяки проекту, який реалізується в межах ініціативи «Мери за економічне зростання» та фінансується за кошти ЄС. Також завдяки участі у програмі «U-LEAD з Європою» нам вдалося залучити понад мільйон гривень на створення ЦНАПу». І таких позитивних прикладів багато.

“Завдяки участі в різних проектах ми змогли провести енергозберігаючі заходи в школах, садочках, лікувальних закладах, осучаснити сільську бібліотеку, клуб ”, – розповіла спеціаліст з проектного менеджменту Усть-Путильської громади Антоніна Скидан.

Про унікальний досвід роботи поки що єдиного серед ОТГ області інформаційно-туристичного центру «Ворота в Карпати», який знаходиться у Вижницькій громаді, присутніх ознайомила керівник цього центру Катерина Стажир.

«Наш центр створили у січні минулого року. Це була ініціатива громади. До нас може прийти будь-який відпочивальник і отримати інформацію про туристичні маршрути, стежки, відомі місця, – говорить Катерина Стажир. – Кілька слів розповім про нашу Вижницьку ОТГ. Вона розташована у передгір’ї Карпат – це надзвичайні краєвиди, цікаві місця. Також частина території нашої громади колись була центром іудаїзму. Саме тут 1900 року започаткували один з його напрямів. Ми зараз намагаємось активізувати туристичну галузь і в цьому спрямуванні. Крім того, одним зі своїх пріоритетів вбачаємо у розвитку «зеленого туризму». Саме з метою його активізації й створили наш інформаційно-туристичний центр», – сказала Стажир.

Завдяки діяльності Центру власники «зелених» садиб зможуть координувати свою роботу. Туристична галузь ОТГ отримає додатковий розвиток, що сприятиме створенню нових робочих місць та збільшенню надходжень до бюджету громади.

Використовуючи польський досвід, можна розвивати український потенціал, – Павел Прокоп

Під час зустрічі 28 серпня фахівці Житомирського Центру розвитку місцевого самоврядування, створеного програмою “U-LEAD з Європою” та Мінрегіоном, обговорили із Павелом Прокопом, головою Ініціатив Менеджерських м. Люблін, Польща, перспективи створення академії проектних менеджерів та спільної платформи для обміну досвідом із розвитку громадянського суспільства.

“Ми маємо багато різних можливостей для залучення додаткових коштів у громади, але для цього потрібно вміти готувати проекти та переконувати ґрантодавців у ефективному використанні цих ресурсів. Тому створення такої академії дозволить перейняти польський досвід та навчити велику кількість фахівців”, – вважає Василь Невмержицький, директор Житомирського ЦРМС.

Польських експертів також цікавили можливості обміну досвідом з українськими колегами у розвитку та формуванні громадянського суспільства.

“Польща має потужне місцеве самоврядування, яке ґрунтується на сталій комунікації із мешканцями громади. Сьогодні в Україні громадянське суспільство активно працює у великих містах, а громади лише починають активізовувати мешканців. Тому така платформа дозволить напрацювати дорожню карту розвитку громадянського суспільства та перейняти успішний досвід”, – переконаний Павел Прокоп, голова Ініціатив Менеджерських.

Польські експерти наголосили на важливості налагодження роботи спільних інституцій та створення сталих каналів комунікації між громадами України та Польщі, адже це дозволить розвивати потенціал українських ОТГ за допомогою практичного досвіду польських гмін.

Нагадаємо, що у липні цього року команда від ОТГ Житомирщини за підтримки Програми “U-LEAD з Європою” здійснила навчальну поїздку до Люблінського воєводства.

Як знешкодити ризики децентралізації: чого вчить досвід ЄС

Україна сьогодні робить кроки в напрямку децентралізації. Для чого це потрібно та як провести її з максимальною ефективністю?

Відповісти на ці питання допоможе багатий досвід європейських країн.

За останні 10–20 років більшість країн ЄС провели децентралізацію. Багато питань тут вирішують не в центрі, а на місцях. Адже люди, які живуть в місті чи селі, краще знають, що їм потрібно, ніж чиновник у столиці.

Країни ЄС дуже відрізняються за масштабами такої децентралізації. Традиції, чинна інституційна система та особливості національної політики визначають, якою вона є. Проте ми можемо виокремити певні тенденції та взяти до уваги певні уроки.

Найчастіше місцева влада в Європі може вирішувати питання, які безпосередньо стосуються жителів громади. Це будівництво та ремонт місцевих доріг, комунальні послуги, громадський транспорт, водопостачання, водовідведення, теплопостачання, вивіз сміття, розвиток місцевої економіки та територіальне планування.

Часто держава передає на місця відповідальність за шкільну освіту, але не за університети. В Італії  влада в регіонах опікується лікарнями. А в Швеції громади турбуються про людей похилого віку. Проте в освіті, медицині, соціальному захисті місцева влада має дотримуватись загальнонаціональних правил та вимог. Це для того, щоб усі громадяни,  незалежно від місця проживання, отримували однаково якісні послуги.

На місцях люди знають, як краще вирішити місцеві проблеми і які з них є більш нагальними. Це, відповідно, допомагає витрачати кошти ефективніше. Отже, мета – економія та ефективніше використання коштів та  якісніше надання послуг.

Проте децентралізація може привести й до зворотного ефекту. Як уникнути цього – показує досвід ЄС.

Фінансова децентралізація та бюджет

Дослідження співробітника Єврокомісії Маттео Говернаторі показує, за яких умов місцева влада в Європі більш ефективно використовує кошти.

По-перше, громади, більшість доходів яких надходять із власних податків чи плати за надання послуг, зацікавлені нарощувати ці доходи. В багатьох громадах більшість власних надходжень становлять податки на дохід. Тому вони зацікавлені в привабленні інвестицій та бізнесу, який і платить ці податки.

Натомість у тих громадах, де левову частку становлять урядові гранти, а не власні доходи, ефект може бути зворотним. Тут місцева влада знає, що в будь-якому випадку отримає грант. Турбуватись про ефективне використання грошей не потрібно: можна перевести вину на недостатнє фінансування урядом, знімаючи з себе відповідальність.

Ще більшим стимулом для наповнення бюджету є можливість самим визначати ставки податків. Наприклад, місцева влада може встановити їх нижчими, щоб привабити більше підприємців.

В багатьох європейських країнах діють жорсткі правила планування місцевого бюджету. Перевищення видатків над доходами (дефіцит) не дозволяється. Й хоча покарання за таке перевищення не передбачено, в багатьох країнах місцева влада дотримується цих правил, щоб жителі її переобрали на наступних виборах.

Важливо, щоб політики не могли перекласти вину за дефіцит на центр.

Щодо запозичень, то в багатьох країнах їх дозволено лише задля інвестування, але аж ніяк для покривання дефіциту місцевого бюджету.

Чи обов’язково об’єднувати громади?

Якщо слабка кваліфікація працівників на місцях не дозволяє їм якісно виконувати роботу, якщо люди виїжджають і місцеві школи та лікарні – напівпорожні, тоді приймається рішення – об’єднати декілька сіл, селищ чи міст, щоб вони стали спроможними, щоб у них вистачало коштів та кваліфікованих людей.

При цьому важливо, щоб об’єднання декількох малих громад в одну спроможну було обов’язковим. Наприклад, як зазначається в дослідженнях в рамках програм Ради Європи, в Естонії та Латвії кількість громад, які добровільно вирішили об’єднатись, була незначною, поки таке об’єднання не стало обов’язковим. В Естонії не допомагали навіть бонуси об’єднаним громадам – дотація з розрахунку 50 євро на одного жителя, одноразова виплата від 150 до 400 тис. євро, переваги при фінансуванні проектів ЄС.

В Латвії процес об’єднання пришвидшився, коли уряд вирішив, що об’єднані громади отримують значні кошти, але лише до 2009 року. Після цього об’єднання відбуватимуться уже без преміальних коштів. Керівник одного краю зазначив: “Нам у Латвії дали морквину (по 200 тисяч на волость) і показали батіг (якщо не об’єднались, то грошей не отримаєте)”.

В Естонії, щоб керівники волостей не опирались об’єднанню, їм надавали компенсації. Після втрати посади вони ще 6 місяців отримували зарплату та могли 4 роки займати посаду керівника структурних підрозділів у новоутворених органах місцевої влади.

Задля забезпечення спроможності нових громад тут цей процес контролювався урядом. Більшість об’єднань відбувалось навколо “центрів тяжіння”, де люди працюють або куди звертаються за послугами. До цього центру на авто не може бути більше 30 хвилин. Тут має проживати не менше 1 тисячі людей, а об’єднуватись – не менше 5 тисяч осіб.

Варто відзначити важливість психологічних страхів. У Литві при об’єднанні волостей жителям важко було сприйняти, що їхня волость зникає. Тому вирішили залишити чинні волості, а нове об’єднання назвати “край”.

Місцева влада може робити що завгодно?

Задля контролю та нагляду за діяльністю місцевої влади у Франції вже більше двохсот років діє інститут префекта. Щось подібне хочуть запровадити й в Україні.

У Франції префекти стежать за загальним виконанням державних програм, подоланням надзвичайних ситуацій та безпекою на місцях. Вони слідкують, чи акти місцевої влади є законними та чи не суперечать вони інтересам країни. Для чинності акта не потрібна попередня згода префекта. Це сповільнило б прийняття багатьох рішень. Проте префект може звернутися до суду з проханням скасувати акт.

В Латвії немає окремих представників держави в регіонах, які б контролювали місцеву владу. Тут ці функції покладено на міністерство.

Також якщо певна громада – в зоні ризику банкрутства, міністерство може призначити відповідальну особу, яка стежитиме за витрачанням місцевого бюджету. Ця особа підписує фінансові документи місцевої влади, щоб вберегти громаду від повного фінансового колапсу.

В Данії та Фінляндії контроль за законністю актів місцевої влади здійснюють представники міністерств у регіонах.

А в Естонії – староста району (повіту). Тут акти місцевої влади публікують в інтернеті. Староста за власною ініціативою чи скаргою громадян їх перевіряє та робить подання про їх незаконність. Якщо орган місцевої влади не згоден, він може звернутись до суду.

Автор: Руслан Мініч, “Інтерньюз-Україна”

Текст підготовлено у рамках проекту представництва ЄС в Україні

 

Джерело: https://www.eurointegration.com.ua/articles/2018/07/13/7084182/