Український центр культурних досліджень запрошує вас поширити інформацію про культурні події та заходи у вашому регіоні. Після обробки та перевірки надані матеріали будуть розміщені на сайті та в соціальних мережах УЦКД протягом 1-3 днів після заповнення форми.
Організатори події – Вишгородський історико-культурний заповідник, Управління культури та туризму Рівненської ОДА та КЗ «Рівненський обласний центр народної творчості» РОР.
В рамках проекту презентовано творчу спадщину майстринь народної творчості Ганни Верес з Київського Полісся та Ганни Леончук із Рівненського Полісся – «Нитка життя святої Ганни», у Рівненському обласному краєзнавчому музеї відбулась конференція «Ткацтво – найдавніше ремесло українців» із залученням фахівців етнологічного, музейного, ткацького напрямків щодо розвитку ткацької традиції в Україні та безпосередньо на Поліссі.
А в Рівненському міському палаці культури відбулася яскрава феєрія практичних активностей – відкриття ткацького сезону та ярмарки – форуму «Український національний костюм. Поліський вимір», де відвідувачі мали змогу побачити народні практики створення одягу на основі традицій культурної спадщини українців, взяти участь у майстер – класі з ткацтва та послухати фольклорні колективи з автентичними піснями, вертепами та розповідями про одяг, які вони використовують у своїх виступах, побачити дефіле одягу князів Острозьких, одностроїв УПА, поліських строїв та сучасних дизайнерських речей з використанням прадавніх практик – ткацтва, вишивки, пошиття конопляного одягу тощо.
Інформацію надано КЗ «Рівненський обласний центр народної творчості».
Фото: Костянтин Гнітецький, Валентина Слуквіна, Раїса Цапун
На Сумщині презентовано унікальний мистецький проект – Музичний експеримент «Щедрик – переможна магія Різдва», який створили Управління культури Сумської обласної державної адміністрації, Сумський обласний науково-методичний центр культури і мистецтв і Сумська обласна філармонія. Цей проект присвячено 100-річчю виконання «Щедрика» в обробці Миколи Леонтовича у «Карнегі-Холл» міста Нью-Йорк.
Проект показав сучасний образ української пісні, поєднавши унікальний тембр і народну манеру виконання солістки Сумської обласної філармонії Вікторії Чиж та звучання традиційних мелодій у неочікуваному виконанні.
Автентичні, народні пісні, колядки, щедрівки, класика української естради у супроводі традиційних музичних інструментів (скрипка, баян, рояль, акустична гітара, орган, саксофон) та нестандартних музичних інструментів (кахон, ханг, ліра, семплер електронних звуків), які концептуально поєднані в повноцінну різдвяну програму, являють собою якісний культурний продукт – стильний, сучасний, інноваційний.
Щедрик, який кожен з нас знає з дитинства, сьогодні у всьому світі є символом не лише різдвяних свят, а символом багатовікових традицій української нації.
Інформація та фото надані Сумським обласним науково – методичним центром культури і мистецтв.
На львівщині народжується новий проєкт – «Краєзнавчий кластер «Галичина – (не)звідана земля / Galicia – terra (in)cognita».
Ще на початку 2021 року директор Бібрської музичної школи Іван Герчаківський запропонував об’єднати зусилля активістів культури навколо культурної спадщини та творчості відомого австрійського композитора Франца Ксавера Моцарта (1791-1844), який провів значну частину свого життя на цих територіях.
До того ж, у 2021 році будь засноване Наукове товариство Mozartiana Galicia (Галицька Моцартіана), як продовження багаторічної дослідницької роботи Оксани Линів, українських та європейських науковців з метою пошуку, оцифрування і наукового дослідження документальних свідчень, пов’язаних перебуванням, творчістю і діяльністю Франца Ксавера Моцарта у Галичині.
Регіональний представник Українського центру культурних досліджень у Закарпатській, Чернівецькій, Івано-Франківській, Львівській, Тернопільській та Волинській областях Ігор Гармаш на запит Бібрської, Рогатинської та Бурштинської територіальних громад провів 19 лютого у смт Нові Стрілища стратегічну сесію «Створення міжрегіонального туристичного кластеру «Незвідані стежки Опілля» для присутніх представників органів місцевого самоврядування, обласної державної адміністрації, обласної ради, науковців, керівництва Міжнародного фестивалю класичної музики LvivMozArt, наукового товариства Mozartiana Galicia, музикантів, музейників, краєзнавців, педагогів, істориків, митців, музикознавців, туристичних операторів, (загалом більше 30 осіб).
Он-лайн участь у цьому заході взяла і відома діячка культури Оксана Линів — інтернаціонально відома диригентка, засновниця й арт-директорка фестивалю LvivMozArt у Львові, засновниця Молодіжного симфонічного оркестру України. Вона наголосила на важливості культурних ініціатив, що народжуються у громадах, їх фахової та бюджетної підтримки задля забезпечення сталого розвитку громад та інтеграції у світовий контекст.
24 квітня 2021 року було підписано Меморандум про партнерство та співпрацю Фестивалю класичної музики LvivMozArt (Громадська організація «Львів.Моц.Арт.3»), який очолює Оксана Линів і Українського центру культурних досліджень Міністерства культури та інформаційної політики України.
Цьому передував процес розробки плану дій щодо розвитку культурних проєктів територіальних громад на межі Львівської, Івано-Франківської та Тернопільської областей.
На церемонії підписання Меморандуму були присутні:
голова правління громадської організації «Львів.Моц.Арт.3» та арт-директорка фестивалю LvivMozArt Оксана Линів; виконавча директорка фестивлю Марія Козій;регіональний представник Українського центру культурних досліджень Ігор Гармаш.
Сторони підкреслили необхідність тісної співпраці багатьох дієвців та інституцій культури задля досягнення амбітної мети. Адже організатори фестивалю LvivMozArt та інші учасники Меморандуму прагнуть дослідити та популяризувати життя і творчість Франца Ксавера Моцарта, його зв’язок з Україною.
Власне, Меморандум наразі передбачає десять організацій учасниць, але є відкритим до приєднання всіх, хто має бажання і енергію для спільної роботи.
З метою якісної підготовки Національного звіту про виконання завдань конвенції ЮНЕСКО про охорону нематеріальної культурної спадщини за 2016-2021 роки Український центр культурних досліджень спільно з Міністерством культури та інформаційної політики ініціював низку семінарів та створив робочу групу до складу якої увійшли представники областей України.
21 квітня 2021 року під час семінару було обговорено проміжкові результати подані регіонами України про організації та установи, діяльність яких пов’язана з нематеріальною культурною спадщиною. На картах України була продемонстровано кількість музеїв, бібліотек, центрів, навчальних закладів, установ культури та громадських організацій, діяльність яких пов’язана з нематеріальною культурною спадщиною. Також під час семінару було продемонстровано взаємодію державних інституцій, громадських організацій, навчальних закладів та приватних інституцій.
Прикладом міжсекторальної співпраці інституцій у інвентаризації елемента нематеріальної культурної спадщини «Технологія виконання вишивки «білим по білому для подальшого його внесення до списку ЮНЕСКО з учасниками семінару поділились Полтавчани та заступник директора громадської організації «Центр розвитку «Демократія через культуру» Валентина Дем’ян.
Свої напрацювання демонстрували головний спеціаліст відділу соціокультурного розвитку управління культури, мистецтв, національностей і релігій та планування Департаменту культури і туризму облдержадміністрації Лариса Костян, представники комунальної установи «Обласний Центр народної творчості та культурно-освітньої роботи» Полтавської обласної ради – директор Соколов
Дмитро Олександрович, директор Всеукраїнського центру вишивки та килимарства Надія Вакуленко, майстер вишивки Решетилівського художнього професійного музею Ніна Коваль, декан факультету технології та дизайну Полтавського національного педагогічного університету ім. В.Г. Короленка Валентина Титаренко , завідувач науково-дослідного відділу виставкової роботи Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Марина Кондратенко, науковий співробітник відділу науково-фондової та експозиційної роботи, відповідальний зберігач фондової групи «Тканини» Полтавського художнього музею (галерея мистецтв) імені Миколи Ярошенка Наталія Дмитренко, майстер з вишивки, співробітник Всеукраїнського центру вишивки та килимарства, член Національної спілки майстрів народного мистецтва України Алла Кись, керівник Решетилівської майстерні художніх промислів «Соломія», атестований майстер Національної спілки майстрів народного мистецтва України Колісніченко Сергій, голова Полтавського осередку Національної спілки майстрів народного мистецтва Євген Пілюгін.
Протягом року Український центр культурних досліджень супроводжуватиме регіональні робочі групи через освітні заходи та консультації в рамках науково-методичного забезпечення імплементації Конвенції ЮНЕСКО 2003 року на регіональному рівні.
Конкурс ввдбудеться 22 квітня 2021 року. Про це повідомляє Управління культури Херсонської міської ради на своєму сайті «Херсон культурно-туристичний».
У квітні в Херсоні відбудеться відкритий конкурс міської візуальної культури та сучасного мистецтва «Я – творець свого міста». До участі в конкурсі запрошуються проєктні організації, архітектурні бюро, майстерні та студії, творчі групи та індивідуальні учасники, суб’єкти підприємницької діяльності, діяльність яких пов’язана з тематикою конкурсу. Завданням конкурсу є виявлення кращих ідей та авторів проєктів благоустрою історичної частини міста. Нижче публікуємо Положення про конкурс.
ПОЛОЖЕННЯ
про відкритий конкурс міської візуальної культури та сучасного мистецтва
«Я – творець свого міста»
1.Загальні положення
2. Цілі Конкурсу
2.2. Збереження, охорона, популяризація об’єктів архітектурної та культурної спадщини.
2.2. Поліпшення туристичної інфраструктури, створення позитивного іміджу міста для залучення туристів та інвесторів.
3. Завдання Конкурсу
3.1. Привернути увагу спеціалістів та широкої громадськості до стану благоустрою міста.
3.2. Запропонувати дієві засоби вирішення цієї проблеми на основі дбайливого ставлення до міста та оточуючого середовища.
3.3. Залучити до участі в Конкурсі та його організації кращих фахівців у сфері архітектури, містобудування та ландшафтного дизайну.
3.4. На конкурсній основі виявити кращі ідеї та авторів проєктів благоустрою історичної частини міста.
3.5. Осучаснити об’єкти, які підпадають під Закон України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» (створення на їхній основі проєктів сучасної туристичної та культурної інфраструктури міста).
4. Очікувані результати
Проведення Конкурсу передбачає:
4.1. Реалізацію проєкту благоустрою міста, створення туристично привабливих об’єктів.
4.2. Визначення стратегічних напрямків розвитку історичної частини міста на середньо- та довгострокову перспективу.
4.3. Можливість інтегрувати пропозиції конкурсного проєкту перспективного розвитку території до основних документів, які регламентують розвиток центральної частини міста.
5. Організаційна структура Конкурсу
5.1. Замовником та організатором Конкурсу є управління культури Херсонської міської ради (далі – Замовник).
5.2. Замовник Конкурсу:
– несе відповідальність за дотримання умов Конкурсу перед його учасниками, які виконали в установлені терміни і в повному обсязі умови та програму Конкурсу;
– забезпечує зберігання конкурсних проєктів у період проведення Конкурсу та протягом місяця після публікації його підсумків;
– визначає тему, вид Конкурсу, терміни його проведення;
– встановлює професійний рівень учасників, порядок їхньої реєстрації;
– оприлюднює у засобах масової інформації оголошення про Конкурс, розглядає заяви тих, хто бажає взяти в ньому участь, приймає рішення про допущення (недопущення) до участі у Конкурсі;
– організує реєстрацію учасників;
– організує приймання конкурсних робіт;
– надає приміщення для роботи Журі, відповідального секретаря Конкурсу, експертів, приймання та тимчасового зберігання конкурсних проєктів, проведення їхніх виставок та громадського обговорення;
– здійснює фінансування витрат у межах бюджетних призначень відповідно до Міської програми культурно-масових, мистецьких заходів і підтримки заходів у рамках проведення міжнародних, всеукраїнських, міських фестивалів і конкурсів на 2021 рік;
– організує церемонію нагородження переможців Конкурсу;
– забезпечує використання конкурсних проєктів у спосіб, який визначено в оголошенні про проведення Конкурсу та його умовах.
5.3. Склад Журі Конкурсу затверджується розпорядженням міського голови.
Журі Конкурсу складається з представників органів місцевого самоврядування, провідних архітекторів, ландшафтних дизайнерів, художників, скульпторів міста.
Список переможців, а також пояснювальна доповідь Журі, підписуються всіма членами Журі, які брали участь у голосуванні. У разі рівного розподілу голосів, поданих за проєкт, голова Журі має право вирішального голосу.
Журі не розглядає проєктні пропозиції:
– відправлені або подані після закінчення встановленого терміну;
– такі, що не відповідають вимогам програми Конкурсу.
Підсумки Конкурсу оформлюються протоколом, який містить оцінку конкурсних проєктів та рекомендації щодо їхнього використання, обґрунтування прийнятого рішення або причин відхилення конкурсних проєктів від розгляду, інші міркування Журі.
Протокол підписується головою та секретарем Журі.
6. Умови реєстрації та учасники Конкурсу
Право на участь у Конкурсі мають проєктні організації, архітектурні бюро, майстерні та студії, творчі групи та індивідуальні учасники, суб’єкти підприємницької діяльності, діяльність яких пов’язана з тематикою конкурсу.
Усі надписи та друковані матеріали одного конкурсного проєкту повинні виконуватися українською мовою.
Учасниками Конкурсу не можуть бути члени Журі, їхні близькі родичі, особи, які готували конкурсну документацію, а також особи, які безпосередньо пов’язані з членами Журі виконанням трудових обов’язків.
Кожен учасник або група можуть подати на розгляд Журі необмежену кількість робіт.
Проєктні пропозиції подаються на Конкурс особисто авторами (автором) проєкту.
7. Вимоги до проєктних пропозицій
7.1. Конкурс проводиться за номінаціями:
– «Я – художник свого міста» (об’єкти стріт-арту: мурали, графіті, постери, трафарети тощо);
– «Я – архітектор свого міста» (міське середовище: сквери, парки, об’єкти архітектури, малі архітектурні форми, зупинки, лавки тощо);
– «Я – дизайнер свого міста» (створення туристично привабливих арт-об’єктів: арт-стоперів, інсталяцій, скульптур тощо).
7.2. Об’єктом проєктних пропозицій є:
– історична частина міста;
– парки, сквери, площі міста тощо.
7.3. Проєктні пропозиції повинні відповідати наступним принципам:
– екологічність;
– розвиток туризму;
– збереження об’єктів культурної спадщини;
– активізація публічного простору;
– створення привабливого естетичного вигляду міста;
– дотримання принципу стилістичної виправданості.
7.4. До участі в Конкурсі не допускаються роботи, які своїм змістом порушують законодавство України та авторське право.
8. Умови проведення Конкурсу
8.1. Формат проведення:
Участь у Конкурсі є відкритою та безоплатною.
Конкурс проводиться в два етапи протягом квітня 2021 року:
8.2.1. Для участі в Конкурсі необхідно направити заявку в друкованій та електронній формах за адресою: м. Херсон, вул. Гімназична, 7 (email: up_kult@ukr.net ), в якій зазначити:
– прізвище, ім’я, по батькові, дату народження автора (авторів);
– місце проживання (повну адресу) автора (авторів), контактний телефон, електронну адресу;
– назву роботи та короткий опис;
– ескіз/фото/візуалізацію роботи та її технічний опис, включно з інформацією про розміри, колір, орієнтацію/положення, робочий матеріал, фізичне місцезнаходження тощо (2 pdf файли з усіма зображеннями);
8.2.2. Всі учасники підписують згоду на обробку та збереження їхніх персональних даних (відповідно до Закону України «Про захист персональних даних»).
8.2.3. Конкурсні роботи мають відповідати тематиці Конкурсу, бути авторськими та відповідати умовам, зазначеним у Положенні.
8.2.4. Учасник, який надіслав конкурсну роботу, гарантує, що є її автором, що ані робота в цілому, ані жодна частина та елементи роботи не порушують законні права третіх осіб, включаючи право власності, авторські, суміжні, патентні права, особисті, цивільні, договірні права та інші права, не впливають на їхню честь, гідність та ділову репутацію, не містять заборонених до оприлюднення матеріалів.
9. Фінансування Конкурсу та нагородження переможців
9.1. Фінансування Конкурсу відбувається відповідно до Міської програми культурно-масових, мистецьких заходів і підтримки заходів у рамках проведення міжнародних, всеукраїнських, міських фестивалів і конкурсів на 2021 рік.
9.2. У кожній із трьох номінацій визначаються переможці – володарі І, ІІ та ІІІ премій, які отримують подарункові сертифікати номінальною вартістю:
І місце – 15 тис. грн;
ІІ місце – 10 тис. грн;
ІІІ місце – 5 тис. грн.
Дані сертифікати дають право переможцям обрати бажаний подарунок на вказану суму після проведення тендерних процедур організаторами Конкурсу.
9.3. Організатор не компенсує будь-які витрати, понесені Учасниками під час проведення Конкурсу.
9.4. Роботи переможців Конкурсу подаються міському голові для визначення пріоритетності їхньої реалізації.
Ма́сниця, рідше Ма́сляниця, Пу́щення, Сиропу́ст, Масляна, Колодій, Сиропу́сний тиждень, Си́рна неділя, Ба́бське свято, Зага́льниця. — традиційне східнослов’янське, зокрема й українське свято, що відзначається протягом тижня перед Великим постом. Початок нового циклу залицянь і любощів, пошуку пари, з метою продовження роду.
Архаїчне свято закінчення зими і початку весни відоме майже всім європейським народам, хоча й із різними назвами. Християнська церква прив’язала його до тижня напередодні Великого посту. Саме тому свято не має чітко встановленої дати в календарі, а залежить від дати Великодня, яка, як відомо, є змінною.
Звичаї та традиції:
Зокрема на Поділлі хлопці пригощали дівчат горілкою, пивом, солодощами — купували (запивали) Колодку. У подяку за це кожна дівчина вишивала перкалеву хусточку, оздоблюючи її квітками та ініціалами свого обранця, та дарувала йому на Великдень — повертала Колодку. Такі обряди нерідко завершувалися укладанням шлюбу.
Головним почастунком з Масницю є вареники з сиром і сметаною, пироги з сиром, налисники. Головним напоєм — наливки і інші трунки. Головним місцем події виступає шинок.
Свято Колодія характерне лише для України та Білорусі і сягає своїми коренями ще глибоко дохристиянських часів. Протягом цілого тижня паралельно з іншими обрядами проходило коротке Колодчине життя.
У понеділок Колодка «народжувалась», у вівторок — «хрестилася», у середу справляли «похрестини», у четвер «помирала», у п’ятницю Колодку «хоронили», а в суботу «оплакували» У неділю ж наставала кульмінація Колодія, а заразом і Колодчиної долі. Молоді жінки «волочили» Колодку.[10]
Як і молодиці, дівчата в цей день п’ють трунки і співають:
Не пускає мене мати: На вулицю погуляти,
А хоч пустить, то пригрустить:
— Іди, доню, не барися:
У сінечки та й вернися!
Бо на дворі піст наступає,
А хто його проскаче,
Той Великодня не побаче …[10]
У четвер на цьому тижні господині збираються компаніями і спеціально п’ють та гуляють — «щоб телята водились!» Вони ж і не прядуть на цьому тижні — «щоб масло не гіркло!»
У п’ятницю — частунок тещі. Колись в Україні був звичай двічі на рік частувати тещу — «щоб горло не пересихало». Хто женився в осінні М’ясниці, той урочисто віз тещу до себе в гості на другий день Різдвяних Свят — якщо добра, або на третій — якщо зла. Хто ж оженився в різдвяні М’ясниці, той возився з тещею в п’ятницю на Масницю. Разом з тещею запрошувались ще й інші родичі. Частуючи гостей, зять говорив: «Пийте, люди добрі, по повній чарці, хай у моєї тещі горло не пересихає!» (натяк на сварливість).
Протягом тижня господині печуть не млинці та оладки, а макарон та начинку
Перед початком Великого посту в селі Балин, що на Дунаєвеччині, традиційно відзначають Пущення. Саме таке визначення Масляної ближче та зрозуміліше місцевому люду. Крім того, тут не звикли смажити млинці – ця їжа у балинців буденна та надто проста. У Сиропустний тиждень у селі їдять особливі страви, на які з нетерпінням чекають протягом року. Щоб познайомитися ближче із особливостями їх приготування, ми завітали до балинської загальноосвітньої школи, яка славиться своїми фолькльорними заходами та знанням традицій нашого краю.
«За моєї пам’яті не було такого, щоб у нашому селі святкували Масляну. Замість неї ми відзначаємо Пущення, – каже вчителька української мови й літератури Антоніна Зелінська. – Як пояснювала мені моя бабуся, протягом тижня відпускаються всі гріхи й людина готується до входження в піст. Це остання можливість насолодитися їжею тваринного походження – яйцями, маслом, м’ясом. Ще моя прабабця напередодні святкування Пущення пекла макаран із домашньої локшини. Це така пишна бабка із додаванням великої кількості яєць. Цей смаколик можна їсти лише раз на рік. І саме у той період, коли всі звикли смажити млинці. Традиція випікання макарану збереглася й донині та передається з покоління в покоління. Основні його інгредієнти залишилися незмінними – це яйця, сметана, вершкове масло, молоко. Нині не обов’язково самим готувати локшину, можна використовувати й будь-яку магазину. Проте найкраще для цієї страви підходять «ріжки», ті, що з дірочкою всередині, та все ж таки домашня лапша. Така, яку готували наші бабусі. Її слід відварити й відкинути на сито. Тим часом окремо збити яйця й з’єднати із розтопленим маслом, сметаною чи молоком. Потім всі інгредієнти змішати.
Викласти масу в змащену маслом високу форму чи каструлю й випікати до готовності.
Найкраще для макарану підходить форма для паски. Ця страва може бути як солодкою із корицею, так і солоною. В останньому випадку додається ще смажена цибулька. Готова бабка ріжеться квадратиками чи ромбиками. Мої рідні просто обожнюють цю страву й завжди із нетерпінням чекають Пущення, щоб поласувати улюбленим смаколиком».
Інгредієнти:
На 1 паляницю:
Для засмажки:
(здебільшого на сім’ю роблять 6 паляниць тіста тому вся кількість інгредієнтів збільшується).
В Балині традиційна страва на Пущення – бабка з локшини.
«У нашій сім’ї на Пущення, окрім макарану, ми завжди печемо ще й нАчинку. Без цієї страви не обходиться жодне святкування у Балині, – ділиться ще одна вчителька української мови та літератури Світлана Стрельська. – Основа цієї страви – це прісний корж. Замішують його з борошна, соди та кислого молока. За бажанням додається ще й яєчко. Потрібно спекти з цієї суміші товстеньку паляничку й коли охолоне, нарізати кубиками середнього розміру. Наступний крок – паляницю слід запарити. Для цього я використовую наваристий бульйон на кшталт холодцю. Тим часом на сковорідці підсмажую підчеревину, м’ясо, цибулю й додаю цю засмажку до запарених кубиків паляниці. Потім слід збити яйця – чим більше, тим краще. Навіть на маленьку нАчинку йде не менше 10 штук. Змішати все разом, додати соду, присмачити сіллю, перцем та корицею й випікати у високій формі чи казанку, як і макаран, протягом години. Готова начинка має повністю охолонути. Лише після цього її нарізають пластинками й подають, зазвичай, до котлет чи будь-якого м’яса».
Інгредієнти:
Для 1 коржа:
Для бульйону:
Для засмажки:
Навіть на маленьку нАчинку йде не менше 10 яєць.
«В кожній родині є свої секрети приготування обрядових страв. Так у моїй сім’ї корж для нАчинки печуть за три доби до свята, щоб дати йому можливість «дозріти», тобто добре зачерствіти. А нарізають не кубиками, а пластинками, – каже заступник директора школи з навчально-виховної роботи Лілія Левчук. – Запарюю шматочки паляниці завжди кип’яченим молоком. При цьому м’ясо ніколи не обсмажую, а просто нарізаю кубиками й додаю до паляниці безпосередньо перед запарюванням. Оскільки у мене в сім’ї дівчатка, які звикли стежити за фігурою, то й жодних шкварок у нашій начинці не побачиш. Замість них додаю трішки вершкового масла, щоб поліпшити її смак. Проте слід врахувати, що м’ясо у начинці сире, тож термін випікання слід збільшити до 1,5 годин. Аромати стоятимуть такі, що словами не передати».
Вареники з сиром:
У злегка підігріту воду вбиваємо яйце, солимо і ретельно розмішуємо. Поступово додаємо борошно і добре вимішуємо, щоб в результаті вийшло досить щільне та еластичне тісто.
Готуємо начинку:
Сир добре переминаємо руками щоб не було грудочок, солимо перчимо до смаку вибиваємо яйце і все ретельно перемішуємо.
Тісто ще раз вимішуємо і зручним для вас способом готуємо порційні «коржики», в які поміщуємо начинку. Ретельно скріплюємо краї тіста, і відварюємо вареники з сиром 5-7 хв. (поки не спливуть) в злегка підсоленій воді. Особливо добре смакує готова страва зі сметаною.
Інгредієнти:
Для тіста:
Для начинки:
Інформація надана Хмельницьким обласним науково – методичним центрои культури і мистецтва.
Ареал побутування: село Линове (Путивльщина, Сумська область)
Носієм технології приготування є горюнка Жанна Василівна Дзекунова (1971 р.н.).
Горюни – невелика етнічна група, яка проживає на Путильщині. Давньослов’янське населення, яке зберегло унікальну самобутню культуру, мову та побут.
Технологія приготування страви «Сичики» готуються із квасолі, сала та цибулі. Для приготування потрібно спочатку відварити квасолю. Потім приготувати піджарку – вижарити нарізане дрібними шматочками сало, додати побільше цибулі, підсмажити. Піджарку додати у квасолю. Усе разом добре потовкти, сформувати кульки та подавати до столу. У місцевій вимові ця страва називається «си́чікі». Якщо піджарку приготувати на олії – «сичики» будуть пісні.
Місцевою горюнською говіркою приготування страви описують так: «Сварить квасолю. Приготовить перижарку – поджарить сало мелкими кусочками, хорошо выжарить, добавить луку – пабольша, поджарить. Поджарку добавить у квасолю. Потом ийе поталочь и сляпить шарики и подавать на стол. Назавали йих «сы́чиками»! Коли пережарку приготовить на посном масле – сичики будут поснаи!».
Більш детально ознайомитись з традиційною горюнською кухнею можна у Музеї горюнської культури, який діє з 2017 року у селі Нова Слобода Сумської області.
Інформація надана Тетяною Лучаніновою начальником відділу культури, туризму та охорони культурної спадщини Новослобідської сільської ради путивльського району сумської області
У процесі децентралізації місцева влада у спроможних громадах отримала значні повноваження і ресурси. Це призвело до активізації культурного життя та формування низки нових культурних проєктів, пов’язаних з туризмом.
Регіональний представник Українського центру культурних досліджень у Закарпатській, Чернівецькій, Івано-Франківській, Львівській, Тернопільській та Волинській областях Ігор Гармаш на запит Бібрської, Рогатинської та Бурштинської територіальних громад ініціював проведення 19 лютого у смт Нові Стрілища стратегічній сесії «Створення міжрегіонального туристичного кластеру «Незвідані стежки Опілля».
Захід відбувся завдяки наполегливості та енергії Івана Герчаківського, директора Бібрської музичної школи та випускника Академії культурного лідера, що відбувається за співпраці Гете Інституту в Україні, ГО «Інститут культурної політики» та Міністерства культури та інформаційної політики України.
Йому вдалося зібрати більше тридцяти зацікавлених у темі діячів і діячок культури: представників органів місцевого самоврядування, обласної державної адміністрації, обласної ради, науковців, музикантів, музейників, краєзнавців, педагогів, істориків, митців, музикознавців, туристичних операторів.
Наскрізною темою обговорення стала постать Франца Ксавера Вольфганга Моцарта (1791-1844), його творчість та зв’язок з територіями Львівщини.
Особливо важливою була присутність на зустрічі команди менеджерів фестивалю класичної музики “LvivMozArt”. Всесвітньо відома диригентка, директорка фестивалю класичної музики ” LvivMozArt” Оксана Линів привітала онлайн присутніх і запевнила у бажанні співпрацювати і підтримувати проєкт, що буде пов’язаний зі збереженням спадщини Франца Ксавера Вольфганга Моцарта.
Учасники і учасниці заходу виступали з ідеями і пропозиціями, які ретельно фіксувалися представником УЦКД з метою подальшого опрацювання. Було прийняте однозначне рішення створити робочу групу для формування плану дій по створенню туристичного кластеру та підготовки Меморандуму про співпрацю між УЦКД, фестивалем “LvivMozArt”, обласною владою та керівництвом громади.
https://www.facebook.com/novist2021/posts/2612491458875512
https://www.facebook.com/sokilsokol/posts/460947255267017
https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=366275554478893&id=346175446488904
https://www.facebook.com/khrystyna.kuchak.9/posts/1037464570111987
https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=2855074291486725&id=1508989079428593
https://www.facebook.com/DovhalOksana/posts/2340676606075713
https://www.facebook.com/opilliamuseum/posts/2665079150449388
ЧІБЕРЕК – СТРАВА З ПРИСМАКОМ РІДНОГО ДОМУ
Серед щедрого різноманіття страв кримськотатарської кухні, чібереку завжди відводилось особливе місце. Як і український борщ, узбекський плов чи італійська піца, він став справжнім кулінарним брендом кримськотатарської кухні далеко за межами Кримського півострова. Ця страва не просто надійнийспособ втамовувати голод. Вона утвердилась як обрядовий елемент давньої гастрономічної традиції, без якої важко уявити весілля, свято або інші знакові події в житті кримськотатарської родини чи громади.
Етнічна багатоманітність Криму, що вплинула на формування кримськотатарського народу, визначила і гастрономічну різноманітність кримськотатарської кухні. Дослідники справедливо відмічають, що чіберек міг бути запозиченим від степових кримських татар, у раціоні яких переважали страви саме з м’яса. В будь якому разі, вже на ХІХ – поч. ХХ ст. можна відмітити чимало назв цієї популярної страви. Хоча сьогодні у вжитку утвердилась його літературна форма – «чіберек», все ж, на різних кримськотатарських діалектах можна почуті і такі назви, як «чуберек», «чiборек», «чубрек», «шимиш» і навіть «чир-чир» (звуконаслідування характерного шкварчання масла).
Всі ці варіанти об’єднує спосіб приготування чібереку, який полягає у його швидкому (близько 45-60 секунд) обсмажені при відносно низькій (майже 200 градусів) температурі. Така нетривала термічна обробка дозволяє забезпечити чудовий смак і аромат їжі, а рясне додавання у м’ясний фарш бульйону створює ефект скороварки, що зберігає корисні властивості страви. Ця їжа була і є прикрасою столу кожної кримськотатарської сім’ї під час урочистостей, свят та обрядів. А правильно приготований чіберек впевнено утвердився як індикатор хорошої господині-ханум.
Чіберек ідеально пасує сучасній культурі вуличної їжі та фаст фуду, завдяки таким рисам, як швидке приготування, чудовий смак, ситність та подача завжди в гарячому і щойно приготованому вигляді. Саме тому, ця страва є візитною карткою Криму, де Вам запропонують скуштувати її в кожному куточку півострова. Останні роки кримські татари активно поширюють чіберек і в містах континентальної України, створюючи справжні острівці смачної, корисної та аутентичної кухні корінного народу Криму.
Кримські татари здавна славляться своєю гостинністю. Традиційно, вона виражається і в ритуалах частування гостя різноманітними стравами й напоями, серед яких помітне місце посідає чіберек. Є чудове повір’я про те, що під виглядом незнайомця світом мандрує святий Хадир (Хадирлез), який може обрати для свого візиту і ваш дім. Саме тому, кожного потрібно вітати з шаною та допомагати у дорозі. Адже прихід гостя – це неодмінно щастя та удача в родині.
Завітавши в кримськотатарську оселю, мандрівнику звичайно заварюють ароматну та міцну каву, до якої подають колотий цукор з печивом кураб’є. За приємною розмовою ви навіть не помітите, що хазяйка вже поставила на столі красивий мідний саан (посуд з кришкою), повний соковитих чібереків. В хорошій компанії їх можна з’їсти безмежну кількість, без жодної шкоди для здоров’я.
Адже чібереки – вони як фрукти. Ними неможливо наїстись (с).
