Курс Living Heritage and Sustainable Development

Курс  Living Heritage and Sustainable Development  розкриває  важливі питання  зв’язку   нематеріальної культурної спадщини  та  сталого розвитку, охорони  нематеріальної культурної спадщини.

Курс складається з попереднього опитування, вступу, 6 модулей, проміжкового іспиту та фінального опитування.

Теми модулів:

Модуль 1: Що таке нематеріальна культурна спадщина?

Модуль 2: Громади та їх нематеріальна культурна спадщина

Модуль 3: Охорона нематеріальної культурної спадщини

Модуль 4: Нематеріальна культурна спадщина та гендер

Модуль 5: Нематеріальна культурна спадщина для сталого існування та інклюзивного соціального розвитку

Модуль 6: Нематеріальна культурна спадщина для стійкості, екологічної стійкості та миробудування

 

Орієнтовно курс розрахований на   6 тижнів ( 2-4 години в тиждень).

Скоригувати час навчання ви можете  самостійно  в особистому  кабінеті   зареєструвавшись на курс за посиланням https://www.edx.org/course/living-heritage-and-sustainable-development

 

День вишиванки – дата, історія та традиції

Ідею свята у 2006 році запропонувала студентка факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича – Леся Воронюк. Спочатку акцію підтримали кілька десятків студентів і викладачів університету, але в подальшому свято вийшло на всеукраїнський рівень, до нього приєдналася по всьому світу українська діаспора, а також, всі охочі підтримати Україну. В 60  країнах світу кожний рік відзначають це свято.

Вишиванка — це символ здоров’я та краси, щасливої долі й родової пам’яті, порядності й чесності, любові та святковості; крім того, вишиванка – це ще й оберіг, який служив захистом для володаря від усяких бід, війни і нечистої сили.

Вишиванка, як вид мистецтва  була відома в дохристиянський період, та передавалася від покоління до покоління, як код племені, народу, нації. Ще в епоху пізнього неоліту в племенах трипільської культури одяг був оздоблений різними елементами, орнаментами. Скіфи – прародителі вишивки. Святковий костюм скіфів був щедро орнаментований золотими нашивками із зображеннями грифонів, левів, оленів, різноманітною аплікацією з кольорової шкіри, декоративними швами. Візерунок у вигляді смуг геометричного орнаменту розміщувався на краях коміра, подолу, рукавів, посередині спинки вбрання. Кожен символ мав певне значення – силу, витривалість, мудрість, сонце, любов, вірність тощо.

Нині вишиванки вже не мають такого містичного, сакрального значення, проте не стали менш актуальними та цікавими. До речі, до сьогодні багато символічних значень візерунків ще не є до кінця розтлумаченими.

Українці завжди вирізнялися серед інших народів Європи. Наш національний одяг, подібно до мови, культури й традицій – це один із основних видів ідентифікації себе серед загалу чужинців, як на Батьківщині, так і за кордоном. Український народ крізь віки плекав любов до вишиванки та зберіг традиції вишивання одягу. Сьогодні вишивка почала повертати свою загальнонародність та стала кодом нації.

Вишиванка сприяє єдності і культурному відродженню всього багатонаціонального українського народу. Українська вишиванка завжди була оберегом для тих, хто її носив. Її магічні властивості забезпечували символи, укладені в складних неповторних орнаментах, якими були вишиті унікальні сорочки. Щоб захистити від шкідливого впливу чистоту душі людини, орнаменти вишивали на грудях. Орнаменти на плечах чоловічих сорочок додавали чоловікам сили і берегли від ворогів.

У час війни проти українців важливо розуміти, що коли ми одягаємо вишиванку, то вбираємося не у звичайну сорочку, а в одяг сили. Його споконвічно носили наші предки – від трипільців  і русичів до упівців, від дисидентів – шістдесятників до воїнів-захисників двотисячних.

Сьогодні Україна святкує День вишиванки, свято, коли всі ми єднаємося у бойовому настрої  боротьби  проти росії. Бажаємо, щоб українська вишиванка щодня охороняла всіх нас та наших воїнів!  Перемога за нами! Слава Україні!

Українські візерунки та орнаменти на вишиванці

Українська вишита сорочка – це не просто елемент гардеробу, а й потужний оберіг. З давніх-давен слов’яни використовували льон і конопляне полотно, червоні і чорні нитки. Також мало значення і те, для кого шиється сорочка – для дівчинки, хлопчика, жінки або чоловіка, а може бути, для воїнів. Історики стверджують, що українці споконвіку вишивали такі сорочки, “зачаровуючи” їх на здоров’я, удачу або любов.

Під час створення вишиванки важливо враховувати значення орнаменту:

  • ромб – символ родючості, поліпшення добробуту сім’ї;
  • квадрат – баланс, гармонія, удача і порядок;
  • спіраль – циклічність часу, символ змін;
  • сварги (нагадують половину цифри 8) – сила духу;
  • восьмикутна зірка – символ возз’єднання чоловічого і жіночого, посилює інтуїцію;
  • хрест – захист від темних сил, гармонія і духовне просвітлення;
  • калина – безсмертя роду і довголіття сім’ї;
  • ромашка – символ кохання і юності;
  • маки – потужний захист від зла, наближення виконання бажань.

Згідно з повір’ями, чоловікам краще носити вишиванку з геометричним візерунками, а жінкам – із зображеннями рослин, трав і квітів.