Міжнародна науково-практична конференція «Природно-ресурсний потенціал Гуцульщини в Україні та Румунії: проблеми збереження та сталого розвитку»

25 листопада 2021 року в режимі онлайн відбулася міжнародна науково-практична конференція «Природно-ресурсний потенціал Гуцульщини в Україні та Румунії: проблеми збереження та сталого розвитку».

Захід проведено в рамках виконання двосторонніх Меморандумів щодо співпраці між Карпатським біосферним заповідником і Українським центром культурних досліджень та Карпатським біосферним заповідником і Київським університетом права Національної академії наук України за підтримки Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України й за участі українських та румунських партнерів.

У роботі конференції взяли участь науковці, представники органів влади, природоохоронних установ та громадськості з України та Румунії, загалом понад 70 осіб.

Вступним словом конференцію відкрили та привітали присутніх директор Карпатського біосферного заповідника Микола Тарасюк та ректор Київського університету права НАН України Юрій Бошицький.

З вітальними промовами виступили: директор Департаменту природно-заповідного фонду та земельних ресурсів Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України Едуард Арустамян, голова Рахівської районної державної адміністрації Олександр Небила, прімар комуни Бистрий (Румунія) Васіле Дучук, директорка Українського центру культурних досліджень Ірина Френкель та голова Рахівського товариства «Гуцульщина» Іван Беркела.

Модератором конференції виступив ініціатор та безпосередній організатор її проведення, доктор біологічних наук, професор, заступник директора Карпатського біосферного заповідника Федір Гамор. Він наголосив про потужний природно-ресурсний та етнокультурний потенціал, який під впливом демографічних і кліматичних змін призводить до трансформації – зазнає втрат. Саме тому для його збереження та сталого розвитку потрібна підвищена увага з боку сусідніх країн, зокрема Румунії та підтримка з боку держав, науки і громади.

З румунської сторони у конференції взяли участь: колишній голова Союзу українців Румунії та депутат Парламенту Румунії Степан Бучута; директор Українського педагогічного ліцею ім. Тараса Шевченка (м. Сігету Мармацієй), кандидат географічних наук, Василь Куреляк; колишній старший радник Міністерства культури Румунії у справах національних меншин, кореспондент часописів Союзу українців Румунії – Ярослава Колотило; прімарі комуни Бистрий різних років – Василь Дучук та Дмитро Коренюк.

На пленарних засіданнях, у ході роботи секцій «Дослідження специфічних гірських умов соціально-економічної діяльності, зайнятості та культурної діяльності в умовах глобалізаційних викликів», «Дослідження, проблеми збереження та сталого використання природно-ресурсного потенціалу Гуцульщини в транскордонному культурному контексті» та «Транскордонна співпраця із збереження природних та культурних цінностей» презентовано й обговорено понад 50 доповідей та повідомлень.

Опубліковані матеріали конференції загальним обсягом 300 сторінок.

Підсумком роботи стало прийняття рекомендацій.

П’ята Всеукраїнська конференція «Імплементація конвенції про охорону нематеріальної культурної спадщини: підсумки та перспективи»

30 листопада 2021 року з 11:00 – 16.30 відбудеться П’ята Всеукраїнська конференція «Імплементація конвенції про охорону нематеріальної культурної спадщини: підсумки та перспективи»
Реєстрація є обов’язковою: https://forms.gle/BTWQNwzQox7UvSiF8

Правила участі у конференції
Враховуючи, що кількість учасників конференції є обмеженою, прохання:
1. Зареєструватись до 18.00 29 листопада 2021 року та отримати код доступу до заходу.
2. Відеоприсутність протягом всієї конференції є обов’язковою.

Умови в’їзду до європейських країн

Більшість країн Європи відкриті для щеплених від COVID-19 українців. Подорожувати до них можна з сертифікатом вакцинації та/або негативним тестом на коронавірус SARS-CoV-2. Щеплення якими вакцинами визнають різні країни станом на середину листопада, дивіться в нашій інфографіці. 

Пам’ятайте, що правила в’їзду до кожної окремої країни постійно змінюються. Перед подорожжю перевірте актуальну інформацію для країни прямування та транзитних країн на спеціальному сайті МЗС України tripadvisor.mfa.gov.ua.

Прем’єра фільму “Осип Курилас. Повернення в історію”

11 листопада регіональний представник Українського центру культурних досліджень відвідав захід, організований Львівським фото музеєм у Державному історико-культурному заповіднику «Нагуєвичі» (Український скансен, створений на території родинного маєтку Франків).

Приводом для зустрічі стала прем’єра фільму “Осип Курилас. Повернення в історію”. Перегляд і обговорення фільму та драматичної долі українського живописця привернули увагу багатьох дієвців культури.

Відбулася і конструктивна розмова «вузьким колом» про реалії менеджменту галузі культури під час пандемії COVID за участі:

–        Богдана Лазорака – директора Державного історико-культурного заповідника “Нагуєвичі”,

–        Софії Легін – вченого секретаря Державного меморіального музею Михайла Грушевського у Львові,

–        Романа Метельського – директора Львівського фотомузею,

–        Галини Луцької – головної спеціалістки з питань охорони культурної спадщини Дрогобицької міської ради.

Біля Львова відкрили оновлений музейно-культурний центр «На Унтервалю»

28 жовтня регіональний представник Українського центру культурних досліджень Ігор Гармаш відвідав презентацію результатів дворічної діяльності активістів культури села Підгайчики, що на Львівщині. Цьому передувало відкриття оновленого музейно-культурного центру «На Унтервалю» 24 жовтня, що показує мультикультурне минуле галицького села. Тут упродовж 150 років аж до 1939 року компактно розвивались чотири культури: українська, німецька, єврейська та польська. Нова інтерактивна локація розповідає про унікальне поєднання в одній громаді цих культур.

Два роки тому місцеві активісти власноруч зібрали експозицію предметів побуту, культових речей, меблів, стародруків і створили фонд музею, який налічує понад 100 унікальних експонатів. Громадську волонтерську ініціативу підтримали  Український культурний фонд і Державне агентство розвитку туризму України та допомогли повнністю оновити музейну експозицію, яка стала інтерактивною з модульним виставковим обладнанням, що залучає гостей до взаємодії.

Відтепер тут облаштована сучасна фотозона з понад столітньою скринею, а ще живі історії з минулого. Окрім того, команда облаштувала професійну систему освітлення, цілодобову вуличну експозицію,аудіо гід трьома мовами та відкритий подієвий майданчик.

«За останні кілька місяців ми кардинально змінили та вдосконалили наш простір завдяки тому, що в нас повірили Український культурний фонд та Державне агентство розвитку туризму. Відтепер відвідувачі центру зможуть попрактикуватися у вишивці: спробують створити свою за традиційним підгайчиківським взором на спеціальній дошці. А ще на пам’ять зробити собі і листівку-лінорит, а на великому екрані гості переглядатимуть розповіді місцевих мешканців про мультикультурне минуле краю. Щоб втілити все це в реальність, ми підготували відеоролики зі спогадами підгайчан. А ще у нас є історична шафа, в якій можна зачинитися і вивчати давні документи», – розповів співзасновник  музейно-культурного центру «На Унтервалю» Станіслав Клосовський.

Проєкт «Унтервальден 2.0.: реекспозиція Музейно-культурного центру «На Унтервалю» реалізовано в межах партнерської програми «Культура.Туризм.Регіони» Українського культурного фонду, Державного агентства розвитку туризму.

Історична довідка.

До 1939 року на території сучасних Підгайчиків було два поселення: українські Підгайчики та німецький Унтервальден. Там одночасно мешкали чотири нації: українці, німці, євреї на поляки. Під час Другої світової війни звідти примусово виселили німців та поляків, а євреїв знищили під час Голокосту. Відтоді майже 40% села стояли пусткою.

Через політику Радянського союзу німецький Унтервальден спочатку перейменували в Підлісне, а потім приєднали до села Підгайчики. Релігійні споруди німців євреїв та поляків знищили або перетворили на склади та майстерні, а в їхні будинки поселили депортованих українців. Таким чином етнічний склад села та регіону кардинально змінився. Більше, ніж 50 років, колишні мешканці Галичини не могли повернутися додому. Так тривало аж до 90-х років, доки Україна повернула незалежність. Мультикультурний дискурс Галичини знову став актуальним у період 2010-х років. З 2016 року Підгайчики відвідують нащадки примусово виселених німців. Тоді ж розпочалась ініціатива з порятунку давнього німецького кладовища, що переросла у створення локального музейно-культурного центру.

Семінар з питань підготовки Національного звіту імплементації Конвенції «Про охорону нематеріальної культурної спадщини в Україні: обговорення з громадами, аналітика, підсумки виконаної роботи»

29 жовтня 2021 року в онлайн-форматі відбувся семінар з питань підготовки Національного звіту імплементації Конвенції «Про охорону нематеріальної культурної спадщини в Україні: обговорення з громадами, аналітика, підсумки виконаної роботи». У семінарі взяли  участь  понад 70 учасників зі всіх регіонів України.

Учасників привітала директорка Українського центру культурних досліджень Ірина Френкель, яка  презентувала інфографіку за результатами заповнених форм звітності, та аналітичних даних, що надійшли з регіонів.

«Україна ратифікувала Конвенцію ЮНЕСКО про охорону нематеріальної культурної спадщини у 2008 році, і має виконувати усі зобов’язання, що випливають з її положень. Згідно Конвенції важливими завданнями є популяризація елементів НКС, вивчення традицій та реалізація заходів щодо збереження. Вкрай важливо вчасно та якісно готувати інформацію відповідальним установам у регіонах»- зауважила І. Френкель.

Начальник відділу нематеріальної культурної спадщини Українського центру  культурних досліджень Наталія Морозова, звернула увагу на наявні виклики в процесі надання звітів та якості наданої інформації з регіонів.

Під час семінару були презентовані наступні доповіді:

  • «Досвід громади з моніторингу елементу «Кролевецьке переборне ткацтво, вписаного до Національного переліку», музей Кролевецького ткацтва та ГО «Жива культура»;
  • «Співпраця в громаді: досвід підготовки номінаційного досьє «Бузинник» до Національного переліку елементів НКС», Гельмязівська сільська рада, Черкаська область;
  • «Орієнтація на людину в НКС: нові підходи в роботі ОЦНТ. Кращі практики з охорони» Кіровоградський обласний Центр народної творчості.

Всіх зацікавив виступ Валентини Дем’ян про досвід роботи ГО «Центр розвитку «Демократія через культуру» з питань інвентаризації, охоронних планів та заходів що здійснені протягом 2019 – 2021 років. «Інвентаризація – це інструмент, що ідентифікує елементи нематеріальної культурної спадщини, включає задокументовані та досліджені елементи НКС до інвентарю разом із запропонованими заходами по їх збереженню, розвитку та поширенню, сприяючи покращенню управління культурною і природною спадщиною, дбайливому ставленню до навколишнього середовища», -зазначила Валентина Дем’ян.

Далі мова йшла про відстоювання думок носіїв, важливі та слушні пропозиції  про повагу до нематеріальної культурної спадщини, відданість справі та співпрацю з владними структурами.