Робочий візит представників УЦКД до міста Енергодар

28 квітня 2021 року представники Українського центру культурних досліджень на чолі з директоркою Іриною Френкель відвідали з робочим візитом місто Енергодар.

Співпраця Українського центру культурних досліджень з лідерами культури та активістами міста Енергодара розпочалася у минулому році в рамках освітньої програми «Розвиток креативної культури в місті Енергодар», яка була ініційована лідеркою культури Наталією Криковцовою та громадським активістом Олександром Політовим. Тренерами освітньої програми, яка відбувалася в онлайн-форматі, виступали Ірина Каць та Павло Третьяков -регіональні представники УЦКД. За результатами навчання групою активних енергодарців були напрацьовані креативні ідеї, які стали основою для дорожньої карти культурного розвитку Енергодара та започаткування діалогу про розробку стратегії культурної політики.


Під час зустрічі з міською владою та громадськими активістами Ірина Френкель, директорка УЦКД зазначила: «Культура є центральним компонентом в культурно-економічному плануванні розвитку міста. Сучасний підхід до планування місцевого розвитку будується на розумінні культурних ресурсів як сукупності економічних активів, культурного капіталу міста, що здатні робити прямий та дотичний вклад в економіку. Постіндустріальна або креативна модель розвитку базується на використанні людського потенціалу та знань, що є певною базою для розробки та реалізації ідей для культурноекономічного розвитку в першу чергу малих міст».

Міський голова Дмитро Орлов, зазначив: «Інвестувати в культуру – це значить робити внески, які через 10-15 років дадуть результат. І у нас є велике бажання розвивати цю сферу».

Павло Третьяков, заступник начальника відділу з питань регіональної політики та координації реформи у сфері культури УЦКД, навів приклади того, як міста у всьому світі використовують креативні ідеї для культурно-економічного розвитку, а також акцентував увагу на важливості розуміння широкого внеску культури у розвиток громади, в тому числі і формування системи цінностей.

Під час зустрічі сторони домовилися підписати Меморандум про співпрацю між Українським центром культурних досліджень та Енергодарською міською радою у напрямку розвитку культурного та креативного секторів міста Енергодара та продовженні супроводу громадського активу у розробці стратегії розвитку культури.

Фото з сайту Енергодарської міської ради

Підписання Меморандуму з Линів Оксаною. Краєзнавчий кластер «Галичина – (не)звідана земля / Galicia – terra (in)cognita

На львівщині народжується новий проєкт – «Краєзнавчий кластер «Галичина – (не)звідана земля / Galicia – terra (in)cognita».

Ще на початку 2021 року директор Бібрської музичної школи Іван Герчаківський запропонував об’єднати зусилля активістів культури навколо культурної спадщини та творчості відомого австрійського композитора Франца Ксавера Моцарта (1791-1844), який провів значну частину свого життя на цих територіях.
До того ж, у 2021 році будь засноване Наукове товариство Mozartiana Galicia (Галицька Моцартіана), як продовження багаторічної дослідницької роботи Оксани Линів, українських та європейських науковців з метою пошуку, оцифрування і наукового дослідження документальних свідчень, пов’язаних перебуванням, творчістю і діяльністю Франца Ксавера Моцарта у Галичині.

Регіональний представник Українського центру культурних досліджень у Закарпатській, Чернівецькій, Івано-Франківській, Львівській, Тернопільській та Волинській областях Ігор Гармаш на запит Бібрської, Рогатинської та Бурштинської територіальних громад провів 19 лютого у смт Нові Стрілища стратегічну сесію «Створення міжрегіонального туристичного кластеру «Незвідані стежки Опілля» для присутніх представників органів місцевого самоврядування, обласної державної адміністрації, обласної ради, науковців, керівництва Міжнародного фестивалю класичної музики LvivMozArt, наукового товариства Mozartiana Galicia, музикантів, музейників, краєзнавців, педагогів, істориків, митців, музикознавців, туристичних операторів, (загалом більше 30 осіб).

Он-лайн участь у цьому заході взяла і відома діячка культури Оксана Линів — інтернаціонально відома диригентка, засновниця й арт-директорка фестивалю LvivMozArt у Львові, засновниця Молодіжного симфонічного оркестру України. Вона наголосила на важливості культурних ініціатив, що народжуються у громадах, їх фахової та бюджетної підтримки задля забезпечення сталого розвитку громад та інтеграції у світовий контекст.

24 квітня 2021 року було підписано Меморандум про партнерство та співпрацю Фестивалю класичної музики LvivMozArt (Громадська організація «Львів.Моц.Арт.3»), який очолює Оксана Линів і Українського центру культурних досліджень Міністерства культури та інформаційної політики України.
Цьому передував процес розробки плану дій щодо розвитку культурних проєктів територіальних громад на межі Львівської, Івано-Франківської та Тернопільської областей.
На церемонії підписання Меморандуму були присутні:

голова правління громадської організації «Львів.Моц.Арт.3» та арт-директорка фестивалю LvivMozArt Оксана Линів; виконавча директорка фестивлю Марія Козій;регіональний представник Українського центру культурних досліджень Ігор Гармаш.


Сторони підкреслили необхідність тісної співпраці багатьох дієвців та інституцій культури задля досягнення амбітної мети. Адже організатори фестивалю LvivMozArt та інші учасники Меморандуму прагнуть дослідити та популяризувати життя і творчість Франца Ксавера Моцарта, його зв’язок з Україною.
Власне, Меморандум наразі передбачає десять організацій учасниць, але є відкритим до приєднання всіх, хто має бажання і енергію для спільної роботи.

Різноманітність ЗМІ для охорони та заохочення розмаїття форм культурного самовираження

26 квітня 2021 року відбувся онлайн-семінар на тему «Різноманітність ЗМІ» для представників регіональних робочих груп, що створені на базі обласних державних адміністрацій для моніторингу виконання Конвенції ЮНЕСКО 2005 року «Про охорону та заохочення розмаїття форм культурного самовираження» на регіональному рівні.

Семінар відбувся в рамках методичного та просвітницького супроводу реалізації Конвенції ЮНЕСКО 2005 року на який уповноважено Український центр культурних досліджень (УЦКД), відповідно до Наказу Міністерства культури України № 907 від  19.10.2018 року.

Спікер/к/ами семінару виступили:

  • Ігор Гармаш, регіональний представник Українського центру культурних досліджень;
  • Богдана Стельмах, експертка з гендерних питань, фахівчиня з PR і медіа-комунікацій, дослідниця гендерної чутливості ЗМІ;
  • Ірина Каць, начальниця відділу регіональної політики та координації реформи у сфері культури, регіональна представниця Українського центру культурних досліджень.

На початку зустрічі Ірина Каць звернула увагу, що політика, яка підтримує розмаїття форм культурного самовираження, повинна базуватися на основних свободах, як зазначено в Конвенції ЮНЕСКО 2005 року, включаючи в тому числі і свободу вираження поглядів, адже різноманітність засобів масової інформації напряму сприяє розмаїттю форм культурного самовираження. Проведення політики, спрямованої на заохочення розмаїття і якості медійного контенту є надзвичайно актуальним аспектом з точки зору досягнення цілей Конвенції, оскільки перегляд телепередач і прослуховування радіо залишаються головними формами культурного проведення часу для більшості людей в усьому світі.

Богдана Стельмах, зазначила, що протягом 2016—2018 років в Україні відбувалося роздержавлення преси — медіареформа, яка мала на меті обмежити вплив публічних органів на друковані ЗМІ через засновані ними видання та редакції. Під дію реформи потрапили усі державні та комунальні друковані ЗМІ. Станом на 2019 рік з 760 зареєстрованих державних і комунальних ЗМІ реформовано 594, а саме: 557 комунальних та 37 державних.

Протягом 2017-2019 років редакції 25 екс-комунальних газет запустили сучасні міські сайти за підтримки Агенції розвитку локальних медіа «Або» та міжнародних донорів. Нині всі вони входять до мережі міських сайтів The City, розвитком яких продовжує займатися агенція. Її мета — навчити локальні редакції працювати в ринкових умовах, створювати конкурентний продукт та стати фінансово незалежними.

Позитивних змін щодо дотримання професійних стандартів журналістики, висвітлення спектру суспільного життя, заохочення розмаїття і якості медійного контенту вдається частково досягти зусиллями міжнародних донорських організацій.

Інститут демократії імені Пилипа Орлика за підтримки Медійної програми в Україні проводить та оприлюднює регулярні моніторинги роздержавлених регіональних друкованих медіа та їхніх сайтів у регіонах України. В процесі цієї діяльності за підтримки Медійної програми в Україні, яка фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews експерти Інституту написали Посібник «Місцева преса. Як регіональним журналістам працювати за часів нових медіа та кризи демократії». Видання призначено для працівників сучасних українських ЗМІ, студентів спеціальності «журналістика». Посилання на посібник у відкритому доступі: http://www.ualocal.media/wp-content/uploads/2019/09/tutorial_print.pdf.

Пандемія COVID-19 показала, наскільки важливими у поінформуванні громадян та формуванні нової культури співіснування є місцеві видання та сайти.

Громадська організація «Волинський прес-клуб» за підтримки Української медійної програми Internews та фінансування Агентством США з міжнародного розвитку (USAID)  починаючи з 2017 року проводить постійний гендерний моніторинг регіональних і гіперлокальних медіа у 24 областях України. Цей моніторинг – наймасштабніший в Україні, його результати вперше уведені у науковий контекст. Щороку моніторингу підлягають матеріали 120 друкованих і 120 інтернет-видань, загалом за весь період було проаналізовано 293 188 публікацій.

За результатами моніторингу визначається Індекс гендерної чутливості медіа: http://volynpressclub.org.ua/index.php?option=com_content&view=category&layout=blog&id=10&Itemid=21.

Ігор Гармаш, аналізуючи надану обласними державними адміністраціями інформацію, зазначив, що на регіональному рівні відслідковується вплив медіа-реформи: вдосконалюється регулювання друкованих ЗМІ, посилюється захист журналістів та свободи слова. Поряд з цим, інформуючи про діяльність регіональних ЗМІ, обласні державні адміністрації вказують, здебільшого формальну інформацію про видання суспільно-політичного спрямування.

Для того, щоб на регіональному рівні ЗМІ та всі медіа могли повною мірою забезпечувати розмаїття форм культурного самовираження необхідно: заохочувати створення якісного локального контенту, розвивати механізми спільного виробництва, активізувати зусилля по зміцненню їхнього потенціалу, в тому числі і в рамках бюджетних програм.

Вкрай важливе значення має спільно створюваний контент. Налагодження партнерських взаємин з аудиторією має допомогти впоратися із завданням зміцнення довіри з боку суспільства. У прагненні до прогресу необхідно дбати не тільки про якість контенту, але і про способи його донесення до аудиторії.

Аналіз наданої інформації показує, що позитивна динаміка у розвитку ЗМІ та медіа в регіонах є, але водночас теми розмаїття форм культурного самовираження не часто привертають їх увагу.

Підсумовуючи, Ірина Каць звернула увагу присутніх на важливість підготовки якісного національного звіту про імплементацію положень Конвенції 2005 року «Про охорону та заохочення розмаїття форм культурного самовираження» в Україні. Повідомила, що семінари, направлені на підвищення обізнаності про положення Конвенції 2005 року та полегшення збору/обробки інформації на рівні регіонів будуть продовжуватися.

Присутні на семінарі регіональні представники Українського центру культурних досліджень підтвердили готовність надавати консультативну допомогу робочим групам у регіонах.

Підписання Меморандуму про партнерство та співпрацю Департамента з питань культури, національностей та релігій і Українського центру культурних досліджень Міністерства культури та інформаційної політики України

21 квітня 2021 року відбулася знакова подія для культурної спадщини декількох регіонів України. У Львівській обласній державній адміністрації  було підписано Меморандум про партнерство та співпрацю Департамента з питань культури, національностей та релігій і Українського центру культурних досліджень Міністерства культури та інформаційної політики України. Цьому передував процес розробки плану дій щодо розвитку культурних проєктів територіальних громад на межі Львівської, Івано-Франківської та Тернопільської областей.

Ще на початку 2021 року директор Бібрської музичної школи Іван Герчаківський запропонував об’єднати зусилля активістів культури навколо культурної спадщини та творчості відомого австрійського композитора Франца Ксавера Моцарта (1791-1844), який провів значну частину свого життя на цих територіях.

Регіональний представник Українського центру культурних досліджень у Закарпатській, Чернівецькій, Івано-Франківській, Львівській, Тернопільській та Волинській областях Ігор Гармаш на запит Бібрської, Рогатинської та Бурштинської територіальних громад провів 19 лютого у смт Нові Стрілища  стратегічну сесію «Створення міжрегіонального туристичного кластеру «Незвідані стежки Опілля» для присутніх представників органів місцевого самоврядування, обласної державної адміністрації, обласної ради, науковців, музикантів, музейників, краєзнавців, педагогів, істориків, митців, музикознавців, туристичних операторів (загалом більше 30 осіб).

Під час подальших он-лайн сесій сформована за принципом добровільної участі робоча група визначила більш відповідну назву проєкту – «Краєзнавчий кластер «Галичина – (не)звідана земля / Galiciaterra (in)cognita», узгодила текст Меморандуму про партнерство та співпрацю та план першочергових дій.

Отже, на церемонії підписання Меморандуму були присутні:

директорка Департаменту з питань культури, національностей та релігій Львівської обласної державної адміністрації Ірина Гаврилюк;
регіональний представник Українського центру культурних досліджень Ігор Гармаш;
директор Бібрської музичної школи Іван Герчаківський;
начальник відділу культурно-просвітницької роботи та навчальних закладів Ілля Стефанко;
головний спеціаліст відділу культурно-просвітницької роботи та навчальних закладів Юлія Фис.

Сторони підкреслили необхідність тісної співпраці багатьох дієвців та інституцій культури задля досягнення амбітної мети. Власне, Меморандум наразі передбачає десять організацій учасниць, але є відкритим до приєднання всіх, хто має бажання і енергію для спільної роботи.

 

Контакти для партнерства:

+380676182520

Igirgarmash69@gmail.com

Ігор Гармаш

Онлайн засідання обласної експертної ради з питань нематеріальної культурної спадщини при департаменті культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА

21 квітня відбулось онлайн засідання обласної експертної ради з питань нематеріальної культурної спадщини при департаменті культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА, в якому, як член ради прийняв участь регіональний представник УЦКД Сергій Марусій.

Протягом засідання були проаналізовані облікові картки елементів НКС. Внесені корективи та надані пропозиції.

Під час виступу регіонального представника, були визначені питання щодо важливості підтримки елементів НКС, надано інформацію щодо конвенції 2003 року «Про охорону та збереження елементів нематеріальної культурної спадщини», про роботу УЦКД та проєкт «Гастроспадщина України».

Семінар в рамках підготовки Національного звіту про виконання завдань конвенції ЮНЕСКО про охорону нематеріальної культурної спадщини за 2016-2021 роки

З метою якісної підготовки Національного звіту про виконання завдань конвенції ЮНЕСКО про охорону нематеріальної культурної спадщини за 2016-2021 роки Український центр культурних досліджень спільно з Міністерством  культури та інформаційної політики   ініціював низку семінарів та створив робочу групу до складу якої увійшли представники областей України.

21 квітня 2021 року під  час семінару було обговорено проміжкові  результати подані   регіонами України  про   організації  та   установи,  діяльність яких пов’язана з нематеріальною  культурною спадщиною. На картах  України  була продемонстровано  кількість музеїв, бібліотек, центрів, навчальних закладів, установ  культури та  громадських організацій, діяльність яких пов’язана з нематеріальною культурною спадщиною. Також під  час  семінару  було   продемонстровано  взаємодію  державних  інституцій, громадських  організацій, навчальних закладів та  приватних  інституцій.

           Прикладом  міжсекторальної співпраці інституцій у інвентаризації  елемента нематеріальної культурної спадщини «Технологія виконання вишивки «білим по білому для подальшого його внесення до списку ЮНЕСКО з  учасниками  семінару  поділились  Полтавчани та  заступник директора громадської організації «Центр розвитку «Демократія через  культуру» Валентина  Демян.

            Свої  напрацювання  демонстрували  головний спеціаліст відділу соціокультурного розвитку управління культури, мистецтв, національностей і релігій та планування Департаменту культури і туризму облдержадміністрації Лариса Костян, представники  комунальної установи «Обласний Центр народної творчості та культурно-освітньої роботи» Полтавської обласної ради – директор  Соколов
Дмитро Олександрович, директор Всеукраїнського центру вишивки та килимарства Надія Вакуленко, майстер вишивки Решетилівського художнього професійного  музею Ніна  Коваль, декан  факультету технології та  дизайну   Полтавського національного  педагогічного   університету  ім. В.Г. Короленка Валентина Титаренко  , завідувач науково-дослідного відділу виставкової роботи Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Марина Кондратенко, науковий співробітник відділу науково-фондової та експозиційної роботи, відповідальний зберігач фондової групи «Тканини» Полтавського художнього музею (галерея мистецтв) імені Миколи Ярошенка Наталія Дмитренко, майстер з вишивки, співробітник Всеукраїнського центру вишивки та килимарства, член Національної спілки майстрів народного мистецтва України Алла Кись, керівник Решетилівської майстерні художніх промислів «Соломія», атестований майстер Національної спілки майстрів народного мистецтва України Колісніченко  Сергій, голова  Полтавського осередку Національної спілки майстрів народного мистецтва Євген  Пілюгін.

Протягом року Український центр культурних досліджень супроводжуватиме регіональні робочі групи через освітні заходи та консультації в рамках науково-методичного забезпечення імплементації Конвенції ЮНЕСКО 2003 року на регіональному рівні.

Вітаємо з Міжнародним днем пам‘яток та визначних місць

Міжнародний день пам’яток і визначних місць започаткований в липні 1983 р. Асамблеєю Міжнародної ради з питань охорони пам’ятників і визначних місць (International Council on Monuments and Sites; ІCOMOS), створеної при ЮНЕСКО. Відзначається з 18 квітня 1984 р.

Завдання цього свята – ще раз нагадати світовому суспільству про різноманіття культурної спадщини, створеної зусиллями багатьох народів за всю історію людства, її вразливість та необхідність збереження для майбутніх поколінь.

В Україні цей день називається «День пам’яток історії та культури» і встановлений згідно з Указом Президента від 23 серпня 1999 р. № 1062/99, його також відзначають щорічно 18 квітня.
У липні 2000 р. набув чинності Закон «Про охорону культурної спадщини», який регулює правові, організаційні, соціальні та економічні стосунки у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об’єктів культурної спадщини в громадському житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь. Згідно з Законом об’єкти культурної спадщини, що перебувають на території України, охороняються державою.
15 січня 2016 р. Україна приєдналась до Статуту Міжнародного центру вивчення питань збереження та відновлення культурних цінностей» (ICCROM).

Семінар “Роль і місце громад в інвентаризації, оновлені вимоги до інформації та звітування”

16 квітня 2021 року відбувся семінар  “Роль і місце громад в інвентаризації, оновлені вимоги до інформації та  звітування”.

Спікер – заступник директора громадської організації Центр розвитку “Демократія через культуру» поінформувала 28 учасників та учасниць з регіонів України – представників робочої групи  підготовки Національного звіту України з питань  імплементації Конвенції ЮНЕСКО про охорону нематеріальної культурної спадщини за період  2016 – 2021 роки про важливі аспекти та етапи проведення інвентаризації елементів нематеріальної культурної спадщини.

Нагадаємо, що протягом року Український центр культурних досліджень супроводжуватиме регіональні робочі групи через освітні заходи та консультації в рамках науково-методичного забезпечення імплементації Конвенції ЮНЕСКО про охорону нематеріальної культурної спадщини на регіональному рівні.

МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ КУЛЬТУРИ: ІСТОРІЯ СВЯТА

15 квітня – знаменний день для всієї світової культури. Саме цього дня в 1935 році було підписано міжнародний договір «Про охорону художніх і наукових закладів та історичних пам ‘яток», який ще називають Пактом Реріха.

Договір підписали у Вашингтоні представники 21 країни на чолі з президентом США Ф. Рузвельтом.

Пакт Реріха відомий ще як Червоний Хрест Культури. Відомий філософ, художник, письменник, мандрівник Микола Реріх закликав його підписати ще під час першої світової війни, 1914 року,  і його тоді підтримали такі відомі письменники та науковці, як Ромен Роллан, Бернард Шоу, Альберт Ейнштейн, Герберт Уеллс, та інші.

У Пакті містяться загальні принципові положення про захист культурних цінностей та повагу, яку їм слід надавати. Це – універсальний документ, який може застосовуватися в мирний час та в разі збройного конфлікту.

Тож  зі святом нас! Людина не може жити без хліба не лише земного, але й духовного. Культура наповнює  позитивною енергією все людство, допомагає творити, зберігати надбання та відкривати нове.

Без духовних цінностей абсолютно неможливе існування людства, тому берегти їх необхідно навіть у найважчі часи!

Джерело

Відкритий конкурс міської візуальної культури та сучасного мистецтва «Я – творець свого міста»

Конкурс ввдбудеться 22 квітня 2021 року. Про це повідомляє Управління культури Херсонської міської ради на своєму сайті «Херсон культурно-туристичний».

У квітні в Херсоні відбудеться відкритий конкурс міської візуальної культури та сучасного мистецтва «Я – творець свого міста». До участі в конкурсі запрошуються проєктні організації, архітектурні бюро, майстерні та студії, творчі групи та індивідуальні учасники, суб’єкти підприємницької діяльності, діяльність яких пов’язана з тематикою конкурсу. Завданням конкурсу є виявлення кращих ідей та авторів проєктів благоустрою історичної частини міста. Нижче публікуємо Положення про конкурс.

ПОЛОЖЕННЯ

про відкритий конкурс міської візуальної культури та сучасного мистецтва

«Я – творець свого міста»

1.Загальні положення

Це Положення визначає процедуру конкурсного відбору, вимоги до учасників, порядок проведення та нагородження і діє до закінчення заходів відкритого конкурсу міської візуальної культури та сучасного мистецтва «Я – творець свого міста» (далі – Конкурс).
Організатор Конкурсу – управління культури Херсонської міської ради (далі – Управління), що діє на підставі Положення про управління культури Херсонської міської ради, затвердженого рішенням міської ради від 22.12.2017 № 1119, та знаходиться за адресою: м. Херсон, вул.Гімназична,7.
Організація та проведення Конкурсу будується на принципах загальнодоступності та вільного розвитку особистості.
Інформація про проведення Конкурсу розміщується в засобах масової інформації, на сайті Херсонської міської ради та її виконавчих органів та оприлюднюється в інший спосіб.

2. Цілі Конкурсу

2.2. Збереження, охорона, популяризація об’єктів архітектурної та культурної спадщини.

2.2. Поліпшення туристичної інфраструктури, створення позитивного іміджу міста для залучення туристів та інвесторів.

3. Завдання Конкурсу

3.1. Привернути увагу спеціалістів та широкої громадськості до стану благоустрою міста.

3.2. Запропонувати дієві засоби вирішення цієї проблеми на основі дбайливого ставлення до міста та оточуючого середовища.

3.3. Залучити до участі в Конкурсі та його організації кращих фахівців у сфері архітектури, містобудування та ландшафтного дизайну.

3.4. На конкурсній основі виявити кращі ідеї та авторів проєктів благоустрою історичної частини міста.

3.5. Осучаснити об’єкти, які підпадають під Закон України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» (створення на їхній основі проєктів сучасної туристичної та культурної інфраструктури міста).

4. Очікувані результати

Проведення Конкурсу передбачає:

4.1. Реалізацію проєкту благоустрою міста, створення туристично привабливих об’єктів.

4.2. Визначення стратегічних напрямків розвитку історичної частини міста на середньо- та довгострокову перспективу.

4.3. Можливість інтегрувати пропозиції конкурсного проєкту перспективного розвитку території до основних документів, які регламентують розвиток центральної частини міста.

5. Організаційна структура Конкурсу

5.1. Замовником та організатором Конкурсу є управління культури Херсонської міської ради (далі – Замовник).

5.2. Замовник Конкурсу:

– несе відповідальність за дотримання умов Конкурсу перед його учасниками, які виконали в установлені терміни і в повному обсязі умови та програму Конкурсу;

– забезпечує зберігання конкурсних проєктів у період проведення Конкурсу та протягом місяця після публікації його підсумків;

– визначає тему, вид Конкурсу, терміни його проведення;

– встановлює професійний рівень учасників, порядок їхньої реєстрації;

– оприлюднює у засобах масової інформації оголошення про Конкурс, розглядає заяви тих, хто бажає взяти в ньому участь, приймає рішення про допущення (недопущення) до участі у Конкурсі;

– організує реєстрацію учасників;

– організує приймання конкурсних робіт;

– надає приміщення для роботи Журі, відповідального секретаря Конкурсу, експертів, приймання та тимчасового зберігання конкурсних проєктів, проведення їхніх виставок  та   громадського обговорення;

– здійснює фінансування витрат у межах бюджетних призначень відповідно до Міської програми культурно-масових, мистецьких заходів і підтримки заходів у рамках проведення міжнародних, всеукраїнських, міських фестивалів і конкурсів на 2021 рік;

– організує церемонію нагородження переможців Конкурсу;

– забезпечує використання конкурсних проєктів у спосіб, який визначено в оголошенні про проведення Конкурсу та його умовах.

5.3. Склад Журі Конкурсу затверджується розпорядженням міського голови.

Журі Конкурсу складається з представників органів місцевого самоврядування, провідних архітекторів, ландшафтних дизайнерів, художників, скульпторів міста.

Список переможців, а також пояснювальна доповідь Журі, підписуються всіма членами Журі, які брали участь у голосуванні. У разі рівного розподілу голосів, поданих за проєкт, голова Журі має право вирішального голосу.

Журі не розглядає проєктні пропозиції:

– відправлені або подані після закінчення встановленого терміну;

– такі, що не відповідають вимогам програми Конкурсу.

Підсумки Конкурсу оформлюються протоколом, який містить оцінку конкурсних проєктів та рекомендації щодо їхнього використання, обґрунтування прийнятого рішення або причин відхилення конкурсних проєктів від розгляду, інші міркування Журі.

Протокол підписується головою та секретарем Журі.

6. Умови реєстрації та учасники Конкурсу

Право на участь у Конкурсі мають проєктні організації, архітектурні бюро, майстерні та студії, творчі групи та індивідуальні учасники, суб’єкти підприємницької діяльності, діяльність яких пов’язана з тематикою конкурсу.

Усі надписи та друковані матеріали  одного  конкурсного проєкту повинні виконуватися українською мовою.

Учасниками Конкурсу не можуть бути члени Журі, їхні близькі родичі, особи, які готували конкурсну документацію, а також особи, які безпосередньо пов’язані з членами Журі виконанням трудових обов’язків.

Кожен учасник або група можуть подати на розгляд Журі необмежену кількість робіт.

Проєктні пропозиції подаються на Конкурс особисто авторами (автором) проєкту.

7. Вимоги до проєктних пропозицій

7.1. Конкурс проводиться за номінаціями:

– «Я – художник свого міста» (об’єкти стріт-арту: мурали, графіті, постери, трафарети тощо);

– «Я – архітектор свого міста» (міське середовище: сквери, парки, об’єкти  архітектури, малі архітектурні форми, зупинки, лавки тощо);

– «Я – дизайнер свого міста» (створення туристично привабливих арт-об’єктів: арт-стоперів, інсталяцій, скульптур тощо).

7.2. Об’єктом проєктних пропозицій є:

– історична частина міста;

– парки, сквери, площі міста тощо.

7.3. Проєктні пропозиції повинні відповідати наступним принципам:

– екологічність;

– розвиток туризму;

– збереження об’єктів культурної спадщини;

– активізація публічного простору;

– створення привабливого естетичного вигляду міста;

– дотримання принципу стилістичної виправданості.

7.4. До участі в Конкурсі не допускаються роботи, які своїм змістом порушують законодавство України та авторське право.

8. Умови проведення Конкурсу

8.1. Формат проведення:

Участь у Конкурсі є відкритою та безоплатною.

Конкурс проводиться в два етапи протягом квітня 2021 року:

І етап, з 01.04 до 20.04.2021 – прийом заявок і конкурсних робіт;
ІІ етап, з 21.04 до 27.04.2021 – визначення переможців Конкурсу.
o Правила надання проєктів:

8.2.1. Для участі в Конкурсі необхідно направити заявку в друкованій та електронній формах за адресою: м. Херсон, вул. Гімназична, 7 (email: up_kult@ukr.net ), в якій зазначити:

– прізвище, ім’я, по батькові, дату народження автора (авторів);

– місце проживання (повну адресу) автора (авторів), контактний телефон, електронну адресу;

– назву роботи та короткий опис;

– ескіз/фото/візуалізацію роботи та її технічний опис, включно з інформацією про розміри, колір, орієнтацію/положення, робочий матеріал, фізичне місцезнаходження тощо (2 pdf файли з усіма зображеннями);

8.2.2. Всі учасники підписують згоду на обробку та збереження їхніх персональних даних (відповідно до Закону України «Про захист персональних даних»).

8.2.3. Конкурсні роботи мають відповідати тематиці Конкурсу, бути авторськими та відповідати умовам, зазначеним у Положенні.

8.2.4. Учасник, який надіслав конкурсну роботу, гарантує, що є її автором, що ані робота в цілому, ані жодна частина та елементи роботи не порушують законні права третіх осіб, включаючи право власності, авторські, суміжні, патентні права, особисті, цивільні, договірні права та інші права, не впливають на їхню честь, гідність та ділову репутацію, не містять заборонених до оприлюднення матеріалів.

9. Фінансування Конкурсу та нагородження переможців

9.1. Фінансування Конкурсу відбувається відповідно до Міської програми культурно-масових, мистецьких заходів і підтримки заходів у рамках проведення міжнародних, всеукраїнських, міських фестивалів і конкурсів на 2021 рік.

9.2. У кожній із трьох номінацій визначаються переможці – володарі І, ІІ та ІІІ премій, які отримують подарункові сертифікати номінальною вартістю:

І місце – 15 тис. грн;

ІІ місце – 10 тис. грн;

ІІІ місце – 5 тис. грн.

Дані сертифікати дають право переможцям обрати бажаний подарунок на вказану суму після проведення тендерних процедур організаторами Конкурсу.

9.3. Організатор не компенсує будь-які витрати, понесені Учасниками під час проведення Конкурсу.

9.4. Роботи переможців Конкурсу подаються міському голові для визначення пріоритетності їхньої реалізації.