Холминська страва з картоплі «деруха»

Географічні дані: смт. Холми Корюківського району Чернігівської області, Холминська об’єднана територіальна громада

Носії елементу : мешканці смт. Холми та Холминської об’єднаної територіальної громади

Опис елементу.

Страву з картоплі – деруху готували  в Холмах та навколишніх селах з кінця 19 століття.

Назва «Деруха» виникла тому, що картоплю для цієї страви драли, тобто терли, як на деруни. У деяких селах її називали «жемера», в інших – «бабка», «гоцка».

 

Технологієя приготування страви.

Сиру картоплю чистять, труть (деруть) на дрібній тертушці, трохи відстоюють, зливають сік. Потім до цієї маси додають присмажені цибулю, моркву, шкварки, яйця та   солять. Страву перемішують, складають до горщика або макітри, мажуть зверху яйцем зі сметаною для смачної скоринки та ставлять в жар у піч.

Іноді цією масою начиняють кишки, цю ковбасу називають «кутниця».

Смакує ця страва краще гарячою.

 

Відео про приготуваня  «Дерухи»  , можна переглянути за посиланням:

 

28 жовтня 2020 року відбулась підсумкова прес-конференціяНаціонального проєкту «Бортництво Полісся: архаїчна традиція у сучасному вимірі»

Необхідно зазначити, що Український центр культурних досліджень  відповідно до своєї статутної діяльності здійснює моніторинг заходів, які пов‘язані з охороною нематеріальної культурної спадщини,  елементами НКС, що внесені до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.

Основною метою проєкту «Бортництво Полісся: архаїчна традиція у сучасному вимірі» є презентація та популяризація бортництва як елементу нематеріальної культурної спадщини України, синтез інформації пов’язаної із цим промислом та візуалізація у ЗD форматі предметів музейних зібрань з трьох областей — Київської, Житомирської та Рівненської.

Протягом 4,5 місяців ми спостерігали як куратор проєкту – директор Вишгородського історико-культурного заповідника, кандидат історичних наук Влада Литовченко, разом командою – археологами, істориками, екологами, етнографами, краєзнавцями та партнерами, проект здійснювали наукові  експедиції по осередкам бортництва Київської, Рівненської та Житомирської областей з метою знаходження нових осередків стародавнього ремесла, збирання інформації від носіїв, формування фото- і відеоархівів.

 

В рамках проєкту:

  • було створено веб-платформу “Віртуальний музей бортництва” , яка презентує історію бортництва, традиції, інформацію щодо сучасного стану життєздатності елементу нематеріальної культурної спадщини;
  • презентовано фотовиставку “Борт. Життя. Полісся”, яка поєднує експозиційно-фондові та архівні матеріали різних часів з існуючими у наш час осередками традиції у межах теми бортництва українського Полісся;
  • проведено онлайн-урок з бортництва та конкурс дитячого малюнка “Якби я був бортником”;
  • видано збірку «Бортництво Полісся», яка вміщує 16 наукових статей провідних науковців і краєзнавців, листівки з QR-кодами, розроблено інтерактивні просвітницькі матеріали, які у подальшому стануть основою досьє для номінування традиції до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО.

 

Ініціатор Національного проєкту “Бортництво Полісся: архаїчна традиція у сучасному вимірі” – Вишгородський історико-культурний заповідник.

Співорганізатори проєкту: Вишгородська міська рада, Управління культури і туризму Рівненської обласної державної адміністрації, Сарненський історико-етнографічний музей

За підтримки Житомирської обласної державної адміністрації, Київської обласної державної адміністрації, Рівненської обласної державної адміністрації.

Проєкт реалізується за підтримки

Український культурний фонд

 

https://www.ukrinform.ua/amp/rubric-tourism/3125397-v-ukraini-stvorili-virtualnij-muzej-bortnictva.html

Презентація проєкту «Крос-культура»

28 жовтня 2020 року за підтримки Міністерства культури та інформаційної політики України, ГО “Алем” було організовано та проведено онлайн-вебінар на тему “Крос-культура”.
«Крос-культура» – це сміливий творчий експеримент, у якому традиційний кримськотатарський орнамент Орьнек був поєднаний з індонезійською технікою фарбування тканини Батік (як на фото). Під час вебінару пані Ельміра Сейт-Аметова, українська кримськотатарська художниця, презентувала результат виконання техніки батік у поєднанні з традиційним кримськотатарським орнаментом Орьнек.
On the 28 October 2020, with the support of the Ministry of Culture and Information Policy of Ukraine, NGO “Alem” has arranged an online webinar with the theme of “Cross Culture” where Ukrainian Crimean Tatar Artist, Mrs. Elmira Seit-Ametova combined Indonesian Batik technique with traditional Crimean Tatar ornament Ornek.
“Cross culture” is a bold creative experiment in which the traditional Crimean Tatar ornament Ornek was combined with the Indonesian Batik technique for dyeing fabric.

Щипані галушки

Кисле молоко (або, як кажуть у Ямному, «кисле» чи «кисленьке»), дрібка солі

та соди, борошно. Вимішується туге еластичне тісто.

Шматочки тіста відщипують і вкидають у киплячий окріп. Традиційно

споживали галушки з юшкою або без. Якщо без юшки, то користувалися

дерев’яними шпичками (заточеними паличками). Посудина з галушками, при

цьому, подавалася одна на всю родину.

Рецепт і спосіб приготування та споживання записано від Гавриленко Марії

Кирилівни 1945 р. у селі Ямне, Великописарівського р-ну Сумської області.

Записала Вікторія Гавриленко, начальник відділу нематеріальної культурної

спадщини Сумського обласного науково-методичного центру культури і

мистецтв.

Про дистанційний режим роботи

У зв’язку з розповсюдженням короновірусної інфекції (COVID-19) повідомляємо, що ДУ «Український центр культурних досліджень» переходить на дистанційний режим роботи з 27.10.2020 року по 06.11.2020 року включно. Щодо будь-яких змін буде повідомлено додатково.

Контактна електронна адреса для листування: info.ukrccs@gmail.com

Реєстрація на онлайн презентацію проекту «Крос-культура», реалізований громадською організацією «Алєм» за підтримки Українського культурного фонду

«Крос-культура» – сміливий творчий експеримент, реалізований громадською організацією «Алєм» за підтримки Українського культурного фонду.
Вперше, кримськотатарський орнамент Орьнек був поєднаний з індонезійською технікою фарбування тканини Батік.

В результаті, була створена ексклюзивна колекція яскравих хусток і шарфів на тонкому маргіланському шовку ручної роботи, яка поєднала традиційні мотиви з сучасними тенденціями індустрії моди.

Онлайн-презентація цього надзвичайно креативного проекту відбудеться вже цієї середи, о 14.00.

З метою запобігання поширенню COVID-19, захід буде проведено у програмі Zoom. Реєструйтесь за посиланням https://forms.gle/Hz2oPXK8QyhRc7TK7

Приєднуйтесь до онлайн-презентації та беріть участь у обговоренні разом з організаторами проєкту: Есмою Аджієвою та художницею Ельмірою Сеіт-Аметовою.

Каша по -Тиманівськи або  «Тиманівська каша – засипана капуста»

Географічні дані:

Вінницька обл. Тульчинський район с. Тиманівка

Носії:

Мешканці села Тиманівка

 

«Тиманівська каша – засипана капуста» сягає своїм корінням у глибину століть.  Існує легенда, що рецепт, господині підгледіли у козаків ще 400 років тому .

А ласувати кашею проїздять аж із Швейцарії.

Технологією приготування старовинної страви  поділилась керівник  фольклорно-етнографічного гурту «Калинове гроно»  Бугай Ольга  Ананіївна.

Інгредієнти: на 10 л джерельної води 1 кг квашеної капусти, 1 кг пшона, 200 гр. домашнього вершкового масла,10 середніх цибулин. 5 домашніх яєць, 0,5 л молока,100 гр. молочної крупи, 300 гр. домашньої олії. Сіль за смаком та 5 шт. лаврових листочків.

Незамінний інгредієнт- українське сало, як свіже так і вистояне. Обов’язково каша прикрашається свіженькими шкварочками. Все готується у глиняному горняткові, яке ставиться в гарно прогріту українську піч. Як і всяка страва – готування каші розпочинається із благословіння, молитви та гарного настрою.

Відповідно  до  Наказу № 40 від  28.02.2020 року «Тиманівська каша – засипана капуста»» була включена до Вінницького обласного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини.

Відео приготування «Каші  по  Тиманівські», можна переглянути за посиланням:

Моніторинг по елементу 013.нкс «Традиції приготування ет аяклак (караїмський пиріжок з м’ясом). Досвід караїмів Мелітополя» (аналіз та рекомендації)

Аналіз проводився ГО ЦР «Демократія через культуру» спільно з науково-методичним центром із дослідження нематеріальної культурної спадщини народів Приазов’я МДПУ ім. Б. Хмельницького. Результати обговорювалися з членами громадського об’єднання «Мелітопольське караїмське національно-культурне товариство «Джамаат».

Аналіз базувався на інформаційній записці, інтерв’юванні носіїв, опитуванні членів громади, які не є носіями, аналізі відкритих джерел – дописів, сайтів.

Колективні інтерв’ю були зроблені під час проведення караїмських свят – Киниш (Свято пиріжка) та Оракъ Тою (Свято врожаю), а також фестивалю караїмської гостинності «Найкраще все для гостя дорогого!» за участі караїмських громад Дніпра, Миколаєва, Харкова, Києва і Тракая (Литва). Індивідуальні інтерв’ю проводилися зі старійшинами караїмської громади Софією Ялпачик, Лідією Тихоновою (Стамболі), Тетяною Сарач. Були зроблені опитування членів караїмської громади Михайла Арабаджи, Юрія Макарова, Олександра Семикіна, Олександра Войтенко (Аттар), Сергія Ялпачик. Питання стосувалися місця елемента у загальному харчуванні, обрядовості, історії та культури гостинності, сприйняття елемента в родині, його місця в буденному і святковому меню.

Період проведення аналізу з квітня 2018 року по вересень 2020 року.

Позитивним чинником, який свідчить про залучення громади до розвитку та охорони елемента, є повне інформування громади про відповідні процеси, а саме – заходи з охорони елемента, популяризації елемента.

Другим аспектом, який можна віднести до позитивного, є обговорення з громадою та носіями елемента процесів, що можуть зашкодити елементу чи загрожувати його існуванню.

З інформаційної записки та інтерв’ю ми дійшли висновку, що робота громади в своїй основі була спрямована на популяризацію елемента. Вона проводилася шляхом майстер-класів, участі у різного роду заходах, конференціях, круглих столах, публікаціях на сайтах, у друкованих виданнях, спеціальних виданнях, присвячених елементу. Популяризація розділена на дві категорії: інформація, спрямована на поширення знань про  культуру караїмського народу в цілому, та інформація про сам елемент.

Позитивним показником є те, що елемент представлено як частину культури караїмів і культури харчування загалом. Ми можемо простежити процес, який пов’язує елемент з мовою, однак тут варто зауважити, що такий зв’язок стосується більше культури гостинності і культури харчування. «Традиція приготування караїмських пиріжків (ет аякълакъ) – рецепти караїмів міста Мелітополя Запорізької області» представлена як вагома складова культури караїмів.

 

Як частина заходів з популяризації елемента, політики відкритості та вільного доступу до елемента представниками громади проводяться майстер-класи з виготовлення караїмського пиріжка, про що зазначено в інформаційні записці та звіті поданому до УКЦД.

З аналізу інформаційної записки видно, що основними зацікавленими організаціями, які проводять дослідження елемента, поширення знань про нього та навчання, є науково-методичний центр із дослідження нематеріальної культурної спадщини народів Приазов’я МДПУ ім. Б. Хмельницького, караїмська громада м. Мелітополь і громадське об’єднання «Мелітопольське караїмське національно-культурне товариство «Джамаат». Плідна взаємодія названих організацій та установ з місцевою владою, зокрема з відділом культури Мелітопольської міської ради Запорізької області та  Запорізьким обласним методичним центром культури і мистецтва свідчить про зацікавлення різних гравців не лише в конкретному елементі, а й у політиці з охорони НКС у цілому.

Вік носіїв елемента коливається від 83 років до 34, відповідно до осіб, які зазначені в обліковій картці. Простежується позитивна динаміка: завдяки діям і політиці громади до активно практикуючих останнім часом долучилися нові господині, вік яких коливається від 60 до 35 років. Також проводиться активна робота з популяризації, результатом якої є передача знань, умінь і навичок в родині до зовсім юного покоління, зокрема, у караїмських родинах Арабаджи-Семикіних (від бабусі Олени до онучки Полини), Вислогузових-Аттар (від бабусі Наталії до онучки Єви), Ялпачик (від бабусі Віри до онучки Катерини) тощо. Така міжпоколінна передача забезпечує сталий розвиток елемента НКС та його життєздатність.

Загрози. Основною загрозою як для елемента, так і для культурної спадщини є малочисельність громади та локалізації її в м. Мелітополь. Не дивлячись на те, що караїми мешкають в інших містах, побутування елемента вносилося лише як спадщина караїмів Мелітополя.

Можливою загрозою може бути сплутання рецептів, а саме традиція приготування караїмських пиріжків з м’ясом (ет аякълакъ) – рецепти караїмів міста Мелітополя Запорізької області та солодких пиріжків, які базуються на традиційній технології виготовлення.

Караїмські пиріжки з м’ясом (ет аякълакъ) є стравою, яка широко відома в місті і яка користується популярністю. Зважаючи на ту обставину, що національне кафе «Чир-Чир» володіє знаннями про приготування караїмських пиріжків (ет аякълакъ) і відповідним обладнанням, використання караїмських пиріжків (ет аякълакъ) без дотримання технології, дозволу носіїв іншими установами харчування заради прибутку, може призвести до такої загрози, як комерціалізація. На сьогодні громада докладає максимально зусиль для уникнення такої загрози.

Рекомендації:

Зважаючи на те, що в інформаційні записці багато уваги приділяється традиції гостинності та традиції харчування, а також традиції святкування, пов’язаній із їжею, слід приділити увагу інвентаризації, що враховує ці традиції.

Слід зазначити, що в громаді розвинулася інша традиція, яка базується на традиції приготування пиріжків, але рецепт адаптований до навколишніх умов та способу життя, він не може вважатися традицією приготування саме традиційного пиріжка як елемента, що включений до місцевого і національного переліків, при цьому її дослідження, інвентаризація і поширення може потенційно стати одним із елементів місцевого чи й національного НКС.

Провести спільну зустріч науково-методичного центру із дослідження нематеріальної культурної спадщини народів Приазов’я МДПУ ім. Б. Хмельницького і громадського об’єднання «Мелітопольське караїмське національно-культурне товариство «Джамаат» з метою розробки узагальненого плану дій щодо популяризації елемента.

Караїмському національно-культурному товариству «Джамаат», розробити план з охорони елемента та узгодити з громадою, який буде доповнюватися коригуватися і/чи переглядатися, відповідно до внутрішнього моніторингу.

Центру НКС спільно з ГО «Джамаат», відповідно до розробленої методики інвентаризації, зробити заклик до інвентаризації спадщини караїмів, яка пов’язана з їжею, вирощуванням та культурою виробництва.

Кулінарними надбаннями, тобто і є:

  • кустарні методи вирощування;
  • знання, необхідні для приготування регіональних страв;
  • соціальні звичаї та святкування навколо їжі та напоїв;
  • навички, необхідні для приготування традиційних страв і багато іншого.

Звернутися з пропозицією до караїмських громад з інших міст України, використовуючи досвід інвентаризації елемента «Караїмський пиріжок (ет аякълакъ)» та культура гостинності», провести інвентаризацію культури гостинності, зважаючи на місцеві особливості та традиції з метою подальшої подачі до місцевих та Національного переліків, у разі якщо громади дійдуть згоди та будуть вважати це доцільним.

У майстер-класах слід акцентувати увагу на тому, яку саме традицію тут представляють, зазначаючи, що саме традиція «караїмських пиріжків (ет аякълаъ)» є вагомим складником культури громади, і з метою уникнення загроз таких, як скам’яніння, громаді слід обмежити проведення майстер-класів або розробити дієвий план охорони.

Проводити роз’яснювальну роботу, щодо комерційного використання караїмських пиріжків (ет аякълакъ) з метою уникнення такої загрози, як комерціалізація.

Науково-методичному центру з дослідження нематеріальної культурної спадщини народів Приазов’я МДПУ ім. Б. Хмельницького слід звернути увагу на систематизацію уже проведених досліджень та приділити увагу інвентаризації елемента та пов’язаних з ним складових, а також культури харчування та культури гостинності в цілому, дослідження якої були розпочаті ще 2016 року.

Отже, у підсумку ми можемо говорити про високу участь громади в усіх процесах, які стосуються охорони елемента і які пов’язані з його охороною. Високий рівень усвідомлення загрози: такий висновок ми можемо зробити з обговорення з носіями та громадою важливих питань та дій щодо уникнення загроз. Проводиться значна робота щодо передачі знань та залучення молодого покоління до оволодіння технологією приготування пиріжка. У громаді проводиться роз’яснювальна робота щодо розвитку елемента та процесів, які можуть вплинути на його життєздатність у зв’язку з COVID-19.

У цьому документі ми визначили основні напрями роботи, спираючись на наявну інформацію. Наступним кроком є зустріч із громадою та активним осередком, а також зацікавленими організаціями, для коригування дій, розробки методології дослідження та комплексної стратегії з комунікації за основними напрямками, відповідно до пріоритетних завдань, визначених громадою, розробки спільного плану дій щодо охорони елемента та визначення періоду моніторингу, відповідно до поставлених завдань.

Інформація розміщена за згоди ГО «Джамаат», поширення інформації тільки за згоди ГО «Джамаат».

 

Джерело

 

Національна суспільна телерадіокомпанія України запустила сайт і радіо з аудіоказками українською мовою

Казки різних народів світу начитують актор театру кіно та дубляжу Євген Малуха, вокаліст гурту «Бумбокс» Андрій Хливнюк, хіп-хоп виконавиця Alyona Alyona, ресторатор Євген Клопотенко, телеведучий Тімур Мірошниченко співачка Jamala та ін. На сайті налічується понад 100 казок, озвучених зірками українського шоу-бізнесу.

На сайті також можна завантажити розмальовки. Ілюстрації для проекту виконали Женя Гайдамака та Маша Фоя.

Радіохвиля авторських казок українською мовою для дітей доступна на сайті 24 години. У плеєрі наразі понад 200 аудіоказок.

 

Слухати радіо можна за посиланням: https://kazky.suspilne.media/list.php

 

Джерело

Козацькі пісні Дніпропетровщини охопили простір ХІ Міжнародного фольклорного фестивалю музики та танцю “ANTALYA FEST 2020” який відбувся 2-7 жовтня у м. Анталія

Козацькі пісні Дніпропетровщини охопили простір ХІ Міжнародного фольклорного фестивалю музики та танцю “ANTALYA FEST 2020” який відбувся 2-7 жовтня у м. Анталія (Туреччина).

Україну представили народне вокальне тріо «Лілея», художній керівник – Людмила Опанасенко і  народний вокальний ансамбль «Любава», художній керівник – Людмила Шляхова Кочережківського Народного дому Вербківської ОТГ.

Учасники творчих колективів мали задоволення не лише презентувати свої фольклорні звичаї, танці та пісні, але й насолодитися піщаними пляжами та блакитними морськими водами, дізнатись більше про 2000-річну історію регіону та скуштувати типову традиційну турецьку кухню.

В рамках фестивалю підписаний Меморандум про співпрацю в галузі культури між творчими колективами «Любава» і «Лілея» (Україна) та  Drita e Dervenit (Північна Македонія).

 

Джерела:

 

Кочережківський Народний дім (https://www.facebook.com/Кочережківський-Народний-дім-1737172536549386/ )

 

Обласний методичний центр клубної роботи

https://www.facebook.com/Обласний-методичний-центр-клубної-роботи-та-народної-творчості-507249849433746/

 

https://artethnofest.com.ua/2020/10/19/kolektyvy-z-dnipropetrovshhyny-predstavyly-za-kordonom-kozaczki-pisni/