Міністерство культури та інформаційної політики України оголошує про початок збору пропозицій щодо включення до складу Експертної радиз питань нематеріальної культурної спадщини при Міністерстві культури та інформаційної політики України

Термін подачі документів до 16.10.2021р.

Експертна рада є постійно діючим консультативно-дорадчим органом Міністерства культури та інформаційної політики України.

Основним завданням Експертної ради є забезпечення фахового підходу у прийнятті рішень про включення чи виключення елементів нематеріальної культурної спадщини до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.

До складу Експертної ради входять представники областей, Національної академії наук України, Національної академії мистецтв України, Національної спілки майстрів України, провідні науковці, фахівці сфери культури та мистецтва, представники організацій громадянського суспільства, діяльність яких пов’язана з охороною нематеріальної культурної спадщини, фахівці-практики у сфері охорони нематеріальної культурної спадщини (за згодою).

Заявки та автобіографію для включення до складу Експертної ради просимо надавати до 16.10.2021 на електронну адресу: YulNech@ukr.net.

Міністерство культури та інформаційної політики України оголошує про початок прийому заявок на здобуття премії за збереження та охорону нематеріальної культурної спадщини у 2021 році

Міністерство культури та інформаційної політики України оголошує про початок прийому заявок на здобуття премії за збереження та охорону нематеріальної культурної спадщини у 2021 році

Премія за збереження та охорону нематеріальної культурної спадщини (далі – Премія) присуджується фольклористам, етнографам, дослідникам, науковцям, збирачам-ентузіастам, фольклорним колективам, солістам (вокалістам, інструменталістам та танцюристам), майстрам-викладачам та керівникам дитячих творчих шкіл народних художніх промислів (далі – претенденти), які своєю діяльністю сприяють виявленню, фіксації, збереженню та популяризації етнокультурної спадщини та регіональних особливостей українського народу.

Премія присуджується на конкурсних засадах щороку в грудні у розмірі двадцять тисяч гривень відповідно до Положення про премію за збереження та охорону нематеріальної культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України від 22.05.2017 № 438, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 червня 2017 року за № 735/30603.

Кількісний склад учасників колективу, який претендує на здобуття Премії, не може перевищувати 10 осіб.

Пропозиції щодо претендентів на здобуття Премії подаються до Міністерства культури та інформаційної політики України професійними творчими спілками та асоціаціями, закладами культури, закладами освіти і науки, культурно-мистецькими та громадськими організаціями.

На здобуття Премії до 01 жовтня 2021 року разом із супровідним листом подається у довільній формі клопотання про присудження Премії, до якого додаються:

– матеріали, що засвідчують творчий доробок претендента у вигляді фото, аудіо або відеозаписів (на електронних носіях інформації), друкованої продукції;

– ксерокопії рецензій та публікацій у засобах масової інформації;
– рекомендаційні листи (за наявності);
– характеристика та фотокартка претендента;
– копії документа, що посвідчує особу, та документа про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) претендента. У випадку, якщо претендентом є колектив, подається копія документа, що посвідчує особу, та документа про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) його керівника;
– згода на обробку персональних даних (відповідно до вимог статті 6 Закону України «Про захист персональних даних»).
Документи претендентів надсилаються на адресу Міністерства культури та інформаційної політики України: вул. Івана Франка, 19, м. Київ, 01601.

Днем висунення претендента на здобуття Премії вважається день реєстрації у Міністерстві культури та інформаційної політики України супровідного листа з вище зазначеними документами.

У разі невідповідності поданих документів вимогам, визначеним у цьому Оголошенні, а також якщо їх подано після 01 жовтня 2021 року, такі документи розгляду не підлягають та повертаються із зазначенням причини повернення.

У разі усунення недоліків документи можуть бути подані Міністерству культури та інформаційної політики України повторно до 01 жовтня 2021 року.

Контактні дані: (044) 235-23-78, відділ документообігу та контролю Міністерства культури та інформаційної політики України.

Джерело: mkip.gov.ua

Друга робоча зустріч з представниками і представницями десяти команд-лідерок, що подали ідеї гастрономічних стартапів у межах проєкту “Дослідження гастроспадщини України”

20 вересня відбулася друга робоча зустріч з представниками і представницями десяти команд-лідерок, що подали ідеї гастрономічних стартапів у межах проєкту «Дослідження гастроспадщини України: традицій гостинності та культури приготування страв, як основи для розвитку креативних індустрій регіонів».

Ментори проєкту Ірина Каць та Ігор Гармаш обговорили з присутніми аспекти бізнес мислення, їх відмінність від стереотипної для галузі культури «парадигми збитковості».

Команди Болехівської громади Івано-Франківської області, Ренійської громади Одеської області та Рівненської громади презентували ідеї власних стартапів. Спільно з менторами провели аналіз сильних та слабких сторін майбутніх проєктів.

Гастроспадщина України стає популярною і бурхливо розвивається!

 

Нагадаємо, проєкт «Дослідження гастроспадщини України: традицій гостинності та культури приготування страв як основи для розвитку креативних індустрій регіонів» реалізується Українським центром культурних досліджень за підтримки Українського культурного фонду.

 

У Черкасах відбувся семінар «Нематеріальна культурна спадщина, сталий розвиток та національна безпека»

У Черкаській обласній універсальній науковій бібліотеці імені Тараса Шевченка 14 вересня 2021 року відбувся семінар «Нематеріальна культурна спадщина, сталий розвиток та національна безпека».

Захід було ініційовано регіональним представництвом Українського центру культурних досліджень у м.Кременчук у партнерстві з Центром розвитку «Демократія через культуру»  за сприяння та за участі  Управління культури та охорони культурної спадщини  Черкаської обласної державної адміністрації та КУ «Черкаський обласний центр народної творчості та культурно-освітньої роботи».

Тренерками на семінарі виступи Ірина Каць – регіональна представниця УЦКД та Валентина Дем’ян – заступниця директора Центру розвитку «Демократія через культуру».

У семінарі взяли участь працівники культури Корсунь-Шевченківської міської ради, Канівської та Смілянської міських громад, Драбівської селищної ради, Чорнобаївської селищної ради, Паланської, Березняківської, Мліївської,  Червонослобідської, Бобрицької, Гельмязівської, Балаклеївської, Великохутірської,Мліївської, Іркліївської, Шевченківської, Ротмистрівської, Шрамківської, Сагунівської та Вільшанської територіальних громад, Чигиринської, Городищенської, Тальнівської, Шполянської, Кам’янської міських громад, а також фахівці Черкаського музичного коледжу ім. С. Гулака – Артемовського, Корсунь-Шевченківського державного історико-культурного заповідника, Черкаського краєзнавчого музею та Черкаського художнього музею.

Практична частина семінару базувалася на представленні досвіду Гельмязівської громади щодо виявлення та дослідження елементу нематеріальної культурної спадщини «бузинник», інвентаризація якого розпочалася влітку цього року за ініціативи та за активної участі самої громади.

«Бузинник» – це солодка страва, яка готується з ягід бузини з додаванням інших фруктів та є досить популярною серед місцевих жителів, рецепт її приготування у селах громади передається з покоління в покоління.

Для Гельмязівської ТГ презентація своїх напрацювань на семінарі стала важливим кроком у представленні «бузинника» за межами своєї громади. Громада також заявила про свої наміри номінувати «бузинник» (робоча назва) до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.

Джерело фото: https://www.facebook.com/ocntcherkasy  

Форум-майстерня «Культурний ландшафт громад: локальний та глобальний рівні»

13 вересня 2021 року у місті Івано-Франківськ у Палаці Потоцьких «Простір Інноваційних Креацій «Палац» відбулася Форум-майстерня «Культурний ландшафт громад: локальний та глобальний рівні» для керівників структурних  підрозділів у сфері культури,  виконавчих комітетів міських  рад,  райдержадміністрацій  та територіальних громад, директорів базових закладів громад області. Організаторами заходу виступили Управління культури, національностей та релігій Івано-Франківської обласної державної адміністрації, Навчально-методичний центр культури і туризму Прикарпаття.

Регіональний представник ДП «Український центр культурних досліджень» Ігор Гармаш прибув на захід у якості спікера та мав можливість під час майже трьохгодинного сету попрацювати з аудиторією на теми:

  • Державна політика у галузі культури. Роль культури у розвитку громади;
  • Роль лідер/ів/-ок культури у формуванні культурного ландшафту громади;
  • Культурні стартапи. Монетизація культурного продукту;
  • Альтернативні ресурси для розвитку культурних проєктів.

Також Ігорю Гармашу вдалося зустрітися з командою Болехівської міської ради, що бере участь у проєкті УЦКД «Дослідження гастроспадщини України», їх заявка «Бойківська вулична їжа» увійшла у топ 10 конкурсу гастрономічних стартапів. Під час обговорення визначили основні шляхи розвитку стартапа та «вузькі» місця.

Під час Форуму-майстерні сформувався конструктивний діалог та домовленість про співпрацю з керівниками Управління культури Коломийської міської ради.

«Місце Барської кераміки у гончарній спадщині України»

Про Барську кераміку, її відродження та традиції

12 вересня 2021 року у м. Бар Вінницької області, в рамках реалізації проєкту «Відродження традицій Барської кераміки v.2.0» за підтримки Українського культурного фонду, відбулась Всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю «Місце Барської кераміки у гончарній спадщині України».

Наукове зібрання пройшло на базі Дому Польського в Барі (вул. Гагаріна, 4).

Зібрання привітала заступник начальника управління культури та креативних індустрій департаменту гуманітарної політики облдержадміністрації Валентина Троян.

Відкрила пленарне засідання конференції Наталія Морозова, начальник відділу нематеріальної культурної спадщини Українського центру культурних досліджень, заслужений працівник культури України з доповіддю  «Нематеріальна культурна спадщина: можливості та перспективи (на прикладі Барської кераміки)». Основна тема виступу –  аналіз стану нематеріальної культурної спадщини, звичаїв, форм показу та вираження, знань, навичок, що передаються від покоління до покоління, постійно відтворюються спільнотами та групами під впливом їхнього досвіду та формують  почуття самобутності та наступності, сприяючи таким чином повазі до культурного розмаїття і творчості людини; було озвучено проблеми щодо збереження та охорони елементів нематеріальної культурної спадщини; окремо сказано про витоки кераміки на Поділлі та Барської кераміки зокрема; про унікальність досліджень та роботу пошукових експедицій для виявлення та фотофіксації зразків виробів гончарів Барщини: фотофіксація експонатів колекцій установ культури Вінниччини, знайомства з приватними колекціями, зустрічей  та  пошуків унікальних зразків Барської кераміки.

Виступ Анатолія Філінюка, доктора історичних наук, професора, завідувача кафедри історії України Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, академіка НАН ВО України, заслуженого діяча науки і техніки України, почесного краєзнавця України було присвячено місцю і ролі кераміки в національній культурній спадщині України.

Лев Баженов, доктор історичних наук, професор кафедри всесвітньої історії Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, керівник Центру дослідження історії Поділля Інституту історії України НАН України при КПНУ ім. І.Огієнка, голова Хмельницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України, доктор історичних наук, професор, академік УІАН України, заслужений працівник освіти України, почесний краєзнавець України у своєму виступі звернувся до історичної теми «Розвиток гончарного виробництва на Поділлі в дослідженнях істориків і краєзнавців ХІХ – початку ХХІ століття». Гончарство на території України відоме ще з часів мезоліту (це період між 12 та 7 тисячами років до нашої ери). Однак найбільше збережених пам’яток цього мистецтва є з часів Трипілля (приблизно між 5500 та 2750 роками до нашої ери). Гончарні вироби виготовлялися та широко використовувалися на території України з прадавніх часів. Це чи не найдавніший вид народного мистецтва, який несе в собі безцінну інформацію про давній побут. Лев Баженов у своєму виступі наголосив: «Гончарство, кераміка – це як писанка, код нації… кожен елемент як ієрогліф зі своїм кодом». То що ж таке гончарство та як воно розвивалося на території нашої держави?.  На Поділлі,  гончарне виробництво було розповсюджене в Гайсині, Барі, Бубнівці, Смотричі, Летичеві тощо. Гончарі села Бар Петро Лукашенко та Павло Самолович прикрашали миски фігурними композиціями, що розкривали цілі теми. Народна кераміка 20-30-х років XX ст. в селищах Адамівка, Бар, Дибинці, Шатрища, Опішня та інших осередків гончарства майже не відрізнялась від подібних виробів минулого сторіччя. Однак, примусова колективізація сприяла значному занепаду гончарного промислу. Спробували заснувати гончарні артілі в багатьох осередках по селам, але ці спроби зазнали невдач. Скоротилась чисельність кустарів-гончарів, адже все працездатне населення сіл повинно було працювати в колгоспах. Повоєнні роки зробили гончарство трохи жвавішим. Ужиткового посуду було дуже мало, і це сприяло відновленню керамічного виробництва в досить швидких темпах. В давніх осередках знову почали створюватись артілі – в Дибинцях, Бубнівці, Барі, Адамівці, Косові. Однак з 70-80-х років гончарне ремесло на Україні потроху занепадає. Досвідчених гончарів залишається все менше. Замість них все більше стали поширюватись напівмеханізовані цехи з виробництва кераміки, заводи, що виготовляли масову продукцію, яка імітувала народні вироби гончарів.

Цікавим був виступ “Місце барської кераміки в гончарній спадщині України” Анастасії  Корохіної, кандидата історичних наук, наукового співробітника Інституту археології НАН України, яка  представила перші результати петрографічного дослідження кераміки XVII — початку XX ст. з міст Бар, Шаргород та Меджибіж (Поділля). Тема доповіді: «Барська кераміка: можливості петрографічної характеристики». Авторка розкрила історико-культурний підхід щодо вивчення  «прийомів виготовлення і використання сосудів» і мету реконструкції «культурних традицій» в області гончарного виробництва та споживання кераміки. Методи отримання інформації засновані на візуальній діагностиці ознак за допомогою бінокулярного мікроскопа (т. з. керамічної трасології) і ряді інших способів, які не потребують спеціального технічного забезпечення.

Володимир Титаренко, заслужений діяч мистецтв України, мистецтвознавець, експерт проєкту «Відродження традицій Барської кераміки v.2.0», член Правління Вінницької обласної організації НСХУ розкрив тему «Про барське гончарство». Цитуючи Володимира Титаренка слід зауважити що «… в місті Барі здавна існував гончарний промисел. У музейних і приватних зібраннях зберігається численна кількість зразків продукції барського гончарного промислу, які легко впізнати за їх стилістичними ознаками форми, розпису і технологічною якістю матеріалу. Вироби барських майстрів являють собою цілісне явище нашої культурної спадщини.» Пам’ятаймо, що барське гончарство є компонентом нашої етнічної культури!

Галина Івашків, кандидат мистецтвознавства, старший науковий співробітник Музею етнографії та художнього промислу Інституту народознавства Національної академії наук України яка вже давно досліджую історію кераміки України звернула увагу на колекції барської кераміки в Україні та світі: збирачів, майстрів та вироби. Пані Галина розповіла про альбом «Мальовані миски Поділля» в якому представлено найкращі зразки мальованих мисок ХІХ-ХХ cm. із Поділля, що зберігаються в українських музеях та приватних колекціях. Розкрито їх функціональне призначення: форми, технології виготовлення та художні особливості цих глиняних пам’яток, та як одні миски використовували для оздоблення помешкання (“до мисника”), інші – для свят календарного й родинного циклів тощо.

Анатолій Щербань, доктор культурології, кандидат історичних наук, завідувач кафедри історії, музеєзнавства та пам’яткознавства Харківської державної академії культури розкрив тему дослідницької діяльності, зокрема про Олександра Прусевича.  Автор розповів про  відомого дослідника Олександра Прусевича і його  фундаментальне дослідження: «Гончарный промысел в Подольской губернии»(1916), опублікованій у земському збірнику «Кустарные промыслы Подольской губернии». О. Прусевич поставив за мету  «дослідити особливості розвитку гончарства як невід’ємного складника традиційної культури Поділля у період його найвищого піднесення і наступного спаду»( початок ХХ століття).

Під час роботи конференції було презентовано багато зразків Барської кераміки як у цифровому вигляді так і в режимі реального часу. Слід сказати що конференція відбувалась у мікс-форматі, тому учасники з різних куточків України мали змогу приїдатися до неї і працювати у зручному для них режимі.

Проєкт «Відродження традицій Барської кераміки v.2.0» є продовженням однойменного проєкту, реалізованого Барської міської ради за підтримки УКФ у 2018 році. Системна робота із відновлення колись потужного гончарного осередку в нашому місті продовжувалася і в наступні роки, а у 20201 році ініціатори відродження Барської кераміки, уже від ГО «Барський МХАТ», подали заявку на конкурс проєктів Українського культурного фонду, яка посіла за результатами експертного оцінювання 3 місце серед проєктів зі всієї України, поданих на ЛОТ «Культурна спадщина» програми «Інноваційний культурний продукт». Члени команди проєкту, серед яких: керівник проєкту, директор ГО «Барський МХАТ» Роман Григор’єв, заступник директора ГО «Барський МХАТ» Ірина Дєдова, громадський активіст, Барський міський голова у 2015-2020 рр. Артур Цицюрський, науковий консультант проєкту, доктор культурології, кандидат історичних наук, завідувач кафедри історії, музеєзнавства та пам’яткознавства Харківської державної академії культури Анатолій Щербань, відомий мистецтвознавець, заслужений діяч мистецтв України Володимир Титаренко, знані на Поділлі майстри-гончарі Вікторія Ніколаєва, Людмила Філінська, Михайло Діденко, Ольга Цибуля, реагуючи на виклики пандемії,  вирішили створити тримовний віртуальний 3-D музей Барської кераміки, у якому буде зібрано зразки виробів, виявлені в ході проведення науково-пошукової експедиції музеями України та населеними пунктами Вінниччини і Хмельниччини.

З метою популяризації Барської кераміки як подільського бренду розроблено портфель сувенірно-навчальної продукції, а також здійснюється відеозапис циклу тематичних лекцій та майстер-класів з гончарного мистецтва. Всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю «Місце Барської кераміки в гончарній спадщині України» стала кульмінацією наукової складової проєкту, в рамках якого також проводиться петрографічний та елементний аналіз зразків Барської кераміки, обсяг якого виводить проєкт на рівень знакових для вітчизняної наукової спільноти.

Партнери проєкту: Український центр культурних досліджень, Харківська державна академія культури та  Управління культури та креативних індустрій Департаменту гуманітарної політики Вінницької облдержадміністрації.

 

Статистика конференції:

Виголошено 42 доповіді, поданих 52 авторами, серед яких академіки, професори, доценти, 6 докторів та 14 кандидатів наук (докторів філософії), співробітники національних музеїв та підрозділів Національної Академії Наук України (Інституту археології, Інституту народознавства, Інституту історії України, Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Рильського), викладачі провідних закладів вищої освіти України, спеціалісти Українського центру культурних досліджень тощо.

Німецько-український Kulturforum. Open Call

Починаючи з 2014 року Інститут культурної політики у співпраці з Goethe-Institut в Україні реалізував низку проєктів за підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини.

Зокрема проєкт «PLAN Z», що став першою спробою в Україні культурної трансформації звичайного малого міста.

Цей проєкт надав поштовх початку роботи з малими містами і об’єднаними територіальними громадами, враховуючи реалізацію реформи Децентралізації в Україні.

Ґрунтуючись на позитивному досвіді проєкту «Академія Культурного Лідера» Goethe-Institut в Україні в кооперації з ГО «Інститут культурної політики» оголошують open call для мешканців зі Східної України щодо участі в україно – німецькому культурному Форумі, який відбудеться з 3 по 7 листопада 2021 року у місті Суми.

Проект фінансується Міністерством закордонних справ Німеччини у рамках програми «Розбудова співпраці з громадянськими суспільствами у країнах Східного партнерства».

  • Якою буде тематика форуму та основні проблемні питання?

    • Як за допомогою культури зробити малі міста знову привабливими для молоді?

    • Як подолати проблему відтоку молоді із малих міст?

    • Як використати диджіталізацію для вирішення цих проблем?

Ми запрошуємо Вас взяти участь у форумі та разом знайти відповіді на ці питання!

  • Структура форуму

Культурний форум складається з двох частин:

03.11. – 05.11.2021 – підвищенням кваліфікації з роботи з молоддю та культурного розвитку сіл та малих міст

06.11. – 07.11.2021 – Міжнародний Форум, в якому братимуть участь до форуму культурні менеджерии із Тюрингії, Німеччина. Учасники матимуть змогу поділитись досвідом та знайти партнерів для майбутніх проєктів.

  • Учасники Форуму

До участі ми запрошуємо 20 культурних менеджерів, працівників культури, представників громадських організацій та випускників Академії культурного лідера, що працюють на Сході України у маленьких містах або селах та мають досвід роботи із молоддю.

Разом із гостями з Тюрингії учасники зможуть обговорити проблеми участі молоді у культурному житті, обмінятись досвідом та зробити перші кроки до створення спільного проекту!

  • Хто буде тренерами та експертами форуму?

Експертом та модератором форуму буде Патрік Фьоль – засновник та керівник консультативної культурної мережі у Берліні. Вісім тренерів Академії культурного лідера будуть працювати із учасниками під час форуму.

  • Де та коли буде проходити форум?

Форум відбудеться 03.11. – 07.11.2021 у місті Суми. За умови погіршення епідемічної ситуації в Україні форум може бути проведеним в онлайн-форматі.

  • Які умови участі?

Участь безкоштовна. Goethe-Institut бере на себе витрати учасників на проживання, пересування та харчування

  • Як подати заявку на участь?

Заявки на участь приймаються до 01 жовтня 2021 року за посиланням: forms.gle/ywWGAaQjgWYrJFqe8

Маєте запитання щодо участі у форумі?

Ваші запитання Ви можете надсилати за адресою icultur@ukr.net

Ми будемо раді допомогти Вам!

Відрядження регіонального представника у м. Тернопіль

Регіональний представник ДП «Український центр культурних досліджень» Ігор Гармаш відвідав 10 вересня 2021 року місто Тернопіль.

В першу чергу відбулася зустріч заступницею директора Департаменту культури та туризму Тернопільської обласної державної адміністрації Надією Галябардою та директором Обласного центру народної творчості, депутатом обласної ради Володимиром Вермінським.
Мова йшла про державну політику у галузі культури, створення Центрів культурних послуг, проєкт “Академія культурного лідера”.
Домовилися про проведення у листопаді поточного року семінарів для керівників та працівників галузі культури громад області.

Зусиллями тернопільського журналіста і громадського активіста, експерта Тернопільської кінокомісії Володимира Ханаса відбулася також зустріч у Західноукраїнському національному університеті з колективом Соціально-гуманітарного факультету.
Ключовим питанням дискусії було: як університет може допомогти молоді з громад області не тільки надати якісні освітні послуги, а й надихнути повернутися і розвивати власну громаду.

Відбулося знайомство і обговорення можливих напрямків співпраці з Ігорем Крочаком – головним спеціалістом відділу формування НАФ та діловодства державного архіву Тернопільської області; Юрієм Ковальковим, краєзнавем, філателістом, засновником Тернопільських Нобелівських читань; керівництвом Тернопільського історико-меморіального музею політичних в’язнів.

установча веб-нарада для команд-лідерів рейтингу проєкту «Дослідження гастроспадщини України: традицій гостинності та культури приготування страв, як основи для розвитку креативних індустрій регіонів»


09 вересня 2021 року відбулася установча веб-нарада для команд-лідерів рейтингу проєкту «Дослідження гастроспадщини України: традицій гостинності та культури приготування страв, як основи для розвитку креативних індустрій регіонів».

У зустрічі взяли участь 10 команд лідерів, які, в межах проєкту, запропонували свої ідеї для гастростартапу та отримали найвищі сумарні бали за результатами оцінок  журі та глядацького голосування.

Учасників, що представляли громади Вінницької,Івано-Франківської, Одеської, Рівненської, Житомирської, Львівської, Волинської та Запорізькоїобластей привітала Ірина Френкель – директорка Українського центру культурних досліджень, яка побажала всім успіхів у розробці концепцій гастростартапів на основі поданих ідей  та представила менторів, які надаватимуть супровід цьому процесу.

Ментор проекту Ігор Гармаш – регіональний представник Українського центру культурних досліджень, після ознайомлення з ідеями учасників зазначив: «Всі запропоновані ідеї базуються на спадщині та локальних гастрономічних особливостях, що є надзвичайно вагомим та цінним для громад. Поряд з цим, при розробці гастростартапу, необхідно враховувати, що стартапкампанії будують свій бізнес на основі інновацій або інноваційних технологій. Тож, рекомендуємо попрацювати командам у громадах над розвитком ідей саме у цьому напрямку».

За результатами установчої веб-наради учасники попрацюють зі своїми командами в громадах над розвитком ідей та підготовкою робочих матеріалів для концепцій гастростартапів, враховуючи менторські рекомендації та спираючись на надані в межах проєкту методичні матеріали.

Вже 20 вересня  учасники проєкту знову зберуться в онлайн-форматі для чергових консультацій з менторами та корегування своїх напрацювань.

Нагадаємо, проєкт «Дослідження гастроспадщини України: традицій гостинності та культури приготування страв як основи для розвитку креативних індустрій регіонів» реалізується Українським центром культурних досліджень за підтримки Українського культурного фонду.

 

Оголошення результатів конкурсу на заміщення вакантних наукових посад ДУ «Український центр культурних досліджень»

Відповідно до результатів конкурсного відбору переможницею було обрано:

  • на заміщення вакантної посади завідувач науково-дослідного відділу інноваційних технологій та популяризації культури – Височанську Марію Григорівну