УВАГА! Розпочався набір на II тренінг “Жінки-лідерки місцевого самоврядування”

Швейцарсько-український проект “Підтримка децентралізації в Україні” DESPRO у партнерстві з Асоціацією об’єднаних територіальних громад оголошують конкурсний набір для участі у II тренінгу «Жінки-лідерки місцевого самоврядування».


Тренінг зорієнтований на потреби представниць місцевого самоврядування та спрямований на формування дієвої мережі жінок-лідерок об’єднаних територіальних громад. Головною метою навчання є посилення ролі жінок в територіальних громадах, підвищення їх професійних знань щодо реформи, а також лідерських якостей шляхом оволодіння техніками ефективної комунікації, роботи в команді, переговорних практик з особливим акцентом на специфіку роботи у сфері місцевого самоврядування.

Навчання відбудеться:

  • 14-15-16 травня 2019 року (1 очна сесія)
  • 11-12-13 червня 2019 року (2 очна сесія).

Місце проведення – м. Київ.

До участі у тренінгу запрошуються жінки:

  • представниці об’єднаних територіальних громад України,
  • фахівці ОМС, які відчувають необхідність отримання додаткових професійних знань, лідерських навичок і кваліфікацій для роботи в сфері місцевого самоврядування

Щоб взяти участь у конкурсі, необхідно заповнити онлайн анкету для участі у тренінгу до 12 квітня 2019 року (включно):
https://forms.google.com/anketa

Учасницям, які будуть відібрані до участі у навчанні, буде повідомлено до 18 квітня 2019 року (включно).

За результатами навчання учасниці отримають нові знання, підвищать навички для роботи у сфері місцевого самоврядування, налагодять корисні контакти з колегами з інших громад і областей України та увійдуть до мережі жінок-лідерів місцевого самоврядування. По закінченню будуть видані дипломи про завершення тренінгу.

Із запитаннями просимо звертатися на електронну адресу despro@despro.org.ua

Представники місцевого самоврядування в Запорізькому районі розповіли, як змінились території завдяки реформі децентралізації

Реформа децентралізації, ініційована Президентом України Петром Порошенком, є найуспішнішою, адже вона кардинально змінила життя в регіонах.

Про це заявили представники місцевого самоврядування Запорізького району під час зустрічей з мешканцями. Голова Запорізької РДА Анатолій Васюк з головним лікарем КЗ «Запорізька центральна районна лікарня» ЗРР ЗО Тетяною Гудим, заступником начальника управління соціального захисту населення Оленою Коробчук та депутатом Запорізької районної ради фракції БПП «Солідарність» Сергієм Петренком здійснили виїзд на територію Новоолександрівської, Григорівської Миколай-Пільської та Наталівської сільських рад та Кушугумської і Малокатеринівської селищних рад.

Головною темою візитів стало обговорення Перспективного плану розвитку Запорізького району на 2019-2021 року.

Анатолій Васюк наголосив, що завдяки президентській реформі децентралізації вдалося провести велику роботу з розвитку територій, оновити об’єкти соціального культурного призначення та відремонтувати дороги місцевого значення.

– Протягом 2015-2018 років на території Запорізького району реалізовувалися проекти, спрямовані на соціально-економічний розвиток за рахунок коштів державного, обласного та місцевих бюджетів на загальну суму: 145,3 млн.грн. Протягом цього року виконано ямкового ремонту на площі 30 808 м2. Завершено виконання поточного середнього ремонту ділянки Запоріжжя – Біленьке та ділянку дороги від траси Н-08 до селища Кушугум. Протягом трьох років на будівництво, реконструкцію, капітальні та поточні ремонти автомобільних доріг комунальної власності у населених пунктах району витрачено 21 млн. грн., – відзвітував перед мешканцями району Анатолій Васюк.

Голова райдержадміністрації поділився амбітними планами, які вдасться втілити завдяки продовженню впровадження президентських ініціатив.

– Попереду ще амбітніші плани, а саме: в Широківській сільській раді найближчим часом планується реалізація двох інвестиційних проектів з будівництва сонячних електростанцій з наступним виробництвом електроенергії та передачею її місцевим локальним мережам, – наголосив Анатолій Васюк.

Очільник РДА зазначив, що позитивні зміни продовжаться у всіх сферах, бо пріорітети вже визначені.

Основним напрямком розвитку агропромислового комплексу Запорізького району є нарощування темпів виробництва сільськогосподарської продукції, збільшення прибутковості підприємств. Також, підвищення продуктивності рослинництва і тваринництва з урахуванням районних особливостей.

Пріоритетним напрямком розвитку дорожньої інфраструктури району є проведення ремонтних робіт дороги у напрямку Запоріжжя-Біленьке та Оріхівський напрямок Степне-Новоолександрівка.

Перспективним планом розвитку Запорізького району передбачається продовження роботи із забезпеченням мешканців питною водою, а саме: будівництво водогону від с.Бабурка до с. Біленьке, реконструкція північно-групового водогону від м.Запоріжжя до с. Лукашево для водопостачання мешканців району (перша черга же виділені 700 тис. грн. на розробку проектної документації) та друга черга з подачі води до Миколай-Пільської сільської ради.

В галузі освіти – поетапне створення додаткових місць у закладах освіти для дітей дошкільного віку, зокрема створення 7 додаткових груп на 150 вихованців у Малокатеринівському, Балабинському Кушугумському дошкільному закладі та реалізація концепції розвитку інклюзивної освіти в навчальних закладах району, оснащення навчальними комп’ютерними комплексами з мультимедійними засобами навчання.

В соціальній сфері продовжити роботу із забезпечення житлом дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Також, зміцнення матеріальної бази для розвитку фізичної культури та спорту району, а саме: будівництво нових спортивних майданчиків та реконструкція наявних, будівництво спортивного стадіону на території Біленьківської сільської ради в с. Мар’ївка, закупівля спортивного обладнання та інвентарю.

В галузі культури планується: проведення ремонтних робіт та придбання необхідного обладнання для сучасного та якісного обслуговування мешканців району; створення районного музею; відновлення функціонування Наталівського клубу та облаштування належного приміщення для проведення культурно-масових заходів Кушугумського клубу.

Окремо учасники зустрічі зупинились на реформі медицини, впровадження якої продовжується в районі.  Покращення в обслуговуванні мешканці відчувають вже сьогодні. Але попереду – нові зміни: будівництво амбулаторії загальної практики-сімейної медицини Широківської громади в рамках Програми Президента України «Сільська медицина», будівництво амбулаторії, яке надасть можливість вирішити найголовніше проблемне питання громади – надання доступної, своєчасної та якісної медичної допомоги населенню; реконструкція приміщень Центральної районної лікарні та лікувально-профілактичних закладів району, їх комп’ютеризація; продовження у 2019 році ремонту та відкриття відділення анестезіології і інтенсивної терапії Центральної районної лікарні на 6 ліжок, якого не було в структурі районної лікарні, продовження ремонту частини урологічного корпусу, в якій буде розгорнуто відділення; капітальний ремонт Лежинської амбулаторії, ремонт амбулаторії забезпечить якісну медичну допомогу майже 1752 мешканцям.

Учасники зустрічей зійшлися в думці, що для продовження позитивних змін в районі дуже важливо не сходити зі шляху розвитку. Для цього потрібно, щоб робота, яку проводив Президент України минулих п’ять років, продовжувалася.

– Кожен українець бачить, які зміни відбулись в країні за останні п’ять років, – зазначив депутат Сергій Петренко, – Україна зробила величезний прорив і на міжнародному рівні, і на рівні країни, і на рівні кожного окремого міста, села чи селища. Безумовно, в цьому є беззаперечне досягнення Президента України Петра Порошенка. Мені приємно дивитись, як розквітає наш район, яким він стає розвиненим і сучасним, як люди не хочуть покидати свій край. Президентська реформа децентралізації вже показала дуже вагомі результати, але її впровадження ще триває. І тільки від нас залежить, чи піде Україна далі цим шляхом розвитку, який є можливим тільки з Президентом Петром Порошенком, – підсумував Сергій Петренко.

Джерело

 

“Культура є важливим ресурсом для розвитку” (Євген Нищук)

«Вкрай важливо привернути увагу очільників об’єднаних територіальних громад до культури, до її потенціалу, який за розумного використання можна перетворити на ресурс як розвитку людського капіталу в громаді, так і фінансового наповнення місцевого бюджету», – наголосив Міністр культури Євген Нищук під час засідання Уряду.

За його словами, децентралізація створила можливості для безпрецедентного розвитку громад та вирішення реальних потреб і проблем населення на місцях.

Міністр культури зазначив, що команда відомства працює над посиленням ролі культури як майданчика для діалогу між владою, бізнесом та громадою. За підтримки Міністерства проведено низку досліджень щодо особливостей та стану культури в громадах, це репрезентативне соціологічне опитування щодо участі в культурному житті; аналітичне дослідження “Стан та перспективи розвитку соціокультурної інфраструктури в об’єднаних територіальних громадах” на прикладі 28 громад в Одеській області; загальноукраїнське он-лайн опитування щодо якості, доступності та переліку культурних послуг.

«Тепер ми значно краще бачимо потреби громад, стан їх культурної інфраструктури і розуміємо потреби в їх соціально-культурному розвитку. З інформацією про культуру можна ознайомитись на сайті Децентралізації, де накопичуються і поширюються історії успіху громад в сфері модернізації базової мережі закладів та створення інноваційних культурних просторів. Через спеціальний ресурс, розширено доступ до інформації щодо об’єктів нерухомої культурної спадщини», – повідомив Євген Нищук.

Окрім того, в рамках підвищення спроможності громад в сфері розвитку культури Міністерство культури працює одразу в кількох напрямах:  в сфері мовної політики та бібліотечної справи: над реалізацією стратегії “Якісні зміни бібліотек для забезпечення сталого розвитку України”; в сфері культурної спадщини: над спрощенням процедури укладення охоронних договорів та системи обліку об’єктів культурної спадщини, а також доповнення Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини; в сфері креативних індустрій: проведення Міжнародного Форуму “Креативна Україна”, а також поширення буклетів та методичних рекомендацій серед громад щодо участі в Програмі “Культурні маршрути” Ради Європи, які є доступними українською мовою; в сфері кіно: розробляються методичні рекомендації з розвитку кіномереж у регіонах; в сфері діалогу з громадами: уточнюються потреби громад в якісних та доступних культурних послугах.

Євген Нищук звернувся до членів Уряду з проханням підтримати ще одну важливу ініціативу Міністерства культури – проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції реформування системи забезпечення населення культурними послугами», який має на меті створити належні рівні умови доступу до культурного продукту та творчого самовираження для всіх громадян України.

Джерело

Результати брифінгу за участі Міністра культури України на тему «Нова культурна парадигма країни: нематеріальний культурний ресурс як важіль розвитку громад»

18 вересня 2018 року о 13.00 в ІА «Укрінформ» (м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 8/16) відбувся брифінг на тему «Нова культурна парадигма країни: нематеріальний культурний ресурс як важіль розвитку громад», присвячений презентації проектів Українського центру культурних досліджень, що стали переможцями конкурсу Українського культурного фонду в категоріях “Індивідуальні національні проекти” та “Проекти національного партнерства”:

  1. Створення віртуального музею нематеріальної культурної спадщини України.
  2. Джерелознавчі студії з історії культурної дипломатії України: «Світовий тріумф «Щедрика» – 100 років культурної дипломатії України».

УЦКД став єдиною державною установою, що отримала грантову підтримку одразу по двох проектах.

Спікери брифінгу:

Євген Нищук – Міністр культури України.

Ірина Френкель – директор Українського центру культурних досліджень.

Юлія Федів – виконавчий директор державного Українського культурного фонду, канд. політ. наук

Катерина Гончарова – заступник директора з наукової роботи (УЦКД), науковий керівник проекту «Створення віртуального музею нематеріальної культурної спадщини України», канд. іст. наук.

Тіна Пересунько – старший науковий співробітник УЦКД, науковий керівник проекту «Джерелознавчі студії з історії культурної дипломатії України: «Світовий тріумф «Щедрика» – 100 років культурної дипломатії України».

 

На брифінг були запрошені партнери проектів УЦКД:

Есма Аджієва – директор Громадської організації «Алєм».

Євгенія Бистрицька – директор комунальної установи «Сумський обласний науково-методичний центр культури і мистецтв».

Валентина Вітос – керівник комунальної установи «Одеський обласний центр української культури».

Ігор Гирич – завідувач відділу джерелознавства нової історії України Інституту української археографії і джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України, д.і.н.

Ірина Кітаєва – керівник комунальної установи «Дніпропетровський обласний методичний центр клубної роботи та народної творчості».

Наталія Маковська – директор Центрального державного архіву вищих органів влади і управління України, д.і.н.

Ірина Матяш – голова правління Наукового товариства історії дипломатії і міжнародних відносин, д.і.н.

Іван Павленко – професор кафедри фольклористики Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, експерт Київського обласного центру народної творчості та культурно-освітньої роботи.

Світлана Панько – директор Навчально-методичного центру культури і туризму Прикарпаття.

Роман Перепелиця – Голова Решетилівської районної державної адміністрації Полтавської області.

Ігор Подолянець – начальник управління культури, національностей та релігій Київської обласної державної адміністрації.

Олесь Пошивайло – генеральний директор Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному, голова правління ГО «Конгрес українських керамологів»,  заслужений діяч науки і техніки України, керівник відділення керамології Інституту народознавства НАН України, д.і.н., професор.

Ілля Фетисов – Міжнародний фасилітатор ЮНЕСКО, Голова Експертної ради з питань нематеріальної культурної спадщини при Міністерстві культури України.

Короткий опис проектів:

Проект зі створення віртуального музею нематеріальної культурної спадщини України має за мету дослідити, зберегти та презентувати нематеріальні пам’ятки України. Створення повноцінного, сучасного і доступного ресурсу елементів нематеріальної культури є запорукою вдалої інтеграції традиційної культури у динаміку сучасного світу. Унікальність проекту полягає в об’єднанні наявних регіональних ініціатив, сприянні максимальному розповсюдженню знань про традиційну культуру українців, створенні прецедента впровадження сучасного формату обліку об’єктів нематеріальної культурної спадщини за кластерною (регіональною) методологією, що дозволяє охопити всі регіони України.

У ході реалізації проекту «Світовий тріумф «Щедрика» — 100 років культурної дипломатії України» планується здійснити вибірку репрезентативних документів з історії світового турне Української Республіканської Капели у 1919-1924 рр. як інструменту політики культурної дипломатії Уряду Директорії УНР: закордонні рецензії, листи видатних політичних і культурних діячів світу на адресу Капели й української культури, закордонні афіші й лібрето концертів хору, державні документи УНР, що підтверджують державно-інституційний статус закордонних гастролей «Щедрика» і Української Республіканської Капели 100 років тому. Матеріали планується оприлюднити у форматі мандрівної виставки і збірки архівних документів, що будуть поширюватись й експонуватись у державних, дипломатичних, культурних та освітніх установах України і світу.

Нарада директорів обласних центрів народної творчості у м. Херсон

12-14 вересня 2018 р у місті Херсон відбулася нарада директорів обласних центрів народної творчості.
Організатори – Український центр культурних досліджень при підтримці Міністерства культури України.

Нарада пройшла у творчій атмосфері. Учасники обмінювалися досвідом та ділилися планами на майбутнє.

КОНКУРС! Представників об’єднаних громад запрошують до участі у проекті “е-Громада: електронні сервіси в ОТГ”

ГС «Центр розвитку інновацій» оголошує конкурс з відбору представників об’єднаних територіальних громад (далі – ОТГ) для участі у проекті “е-Громада: електронні сервіси в ОТГ”, який реалізується за фінансової підтримки ЄС в рамках ініціативи Eastern Partnership Civil Society Facility.

Дедлайн подачі заявок – до 5 вересня 2018 року.

Мета Проекту – забезпечити обмін досвідом між представниками ОТГ щодо розвитку електронних сервісів, спільне обговорення та визначення кращих ІТ-рішень у наданні електронних сервісів жителям ОТГ.

 ОТГ-переможці отримають:

  • доступ до бази даних  250+ електронних сервісів України – Національний банк ІТ-рішень –  з опціями оцінки, коментування та спільного рейтингування ІТ-рішень для громад;
  • можливість взяти участь у воркшопі, який відбудеться у Києві та об’єднає основних учасників проекту;
  • 3 ОТГ отримають консультації з розвитку електронних сервісів. Консультації включатимуть оцінку стану розвитку інструментів електронного урядування та електронної демократії, вироблення рекомендацій за експертної підтримки Центру розвитку інновацій.

До участі у конкурсі запрошуються представники ОТГ.

У межах конкурсу заплановано відібрати 30 представників від ОТГ, які візьмуть участь у Проекті.

Для участі у конкурсі необхідно заповнити реєстраційну форму  http://cid.center/index.php/questionsotg/ до 5 вересня 2018 року включно!

Як розвивати село: ОТГ п’яти регіонів ділились досвідом на горі Томнатик

В одному з куполів колишньої радіолокаційної станції «Памір», що на горі Томнатик на Буковині, провели конференцію «Інноваційні інструменти розвитку сільських територій»

Захід пройшов за ініціативи Чернівецького Центру розвитку місцевого самоврядування, який створено за підтримки Програми «U-LEAD з Європою» та Мінрегіону.

На висоті 1565,3 метра відбувся дводенний етнофестиваль «Любіть Буковину, бо вона того варта». Дістатись до місця проведення фестивалю було непросто через те, що зливи, які пройшли напередодні, порозмивали гірські дороги. Але краєвиди на території «Паміру» справді заворожували і приваблювали.

Військові об’єкти – для мирних цілей

 

У рамках проведення фестивалю делегації Чернівецької, Донецької, Рівненської, Хмельницької та Вінницької областей ділились досвідом позитивного розвитку сільських територій.

Представники Буковини розповіли про вже наявні об’єкти та заплановані для розвитку туризму в регіоні.

«Ми раді вітати гостей з різних куточків України в одному з найгарніших місць не лише нашої області, а й, напевно, цілої країни – на горі Томнатик, – говорить під час представлення туристичного потенціалу Буковини керівник відділу з питань туризму Чернівецької ОДА Володимир Фурдига. – Минулого року ми започаткували цю традицію і сьогодні проводимо вже другий такий етнофестиваль на колишній військовій базі «Памір». Тут були розміщені унікальні радари. Сьогодні ці об’єкти ми перетворюємо на туристичну Мекку. Хочемо зробити тут культурно-мистецький центр, щоб усі військові об’єкти слугували лише для мирних цілей. Маємо усе  зробити, аби в нашій країні запанував мир. Це те, що нам необхідно».

Також чиновник розповів про найцікавіші місця для розвитку туризму на території області.

«Розвивати туризм нам допомагає вдале географічне розташування. Нам потрібно максимально використовувати прикордонні райони, гірські території, долини річок з каньйонами, багату історико-культурну спадщину. Окрім цього місця, де ми зараз проводимо заходи, на території нашої області є чимало унікальних місцин. До прикладу, надзвичайно цікава та гарна печера «Попелюшка» поблизу кордону з Молдовою. Її протяжність майже 80 кілометрів. Проте, поки що вхід до печери є лише з молдовської сторони. Ми працюємо над тим, щоб можна було зайти в печеру і з українського боку кордону», – сказав Фурдига.

 

Розвиваємо «зелений туризм» та мале підприємництво

Своїм досвідом позитивного розвитку туристичної місцевості сільських територій поділились із присутніми представники Селятинської, Усть-Путильської та Вижницької ОТГ.

«Зараз ми всі знаходимось на території Селятинської громади і раді вас вітати, – каже керуючий справами ОТГ Сергій Гайдеєв. – Насправді, в нас не лише дуже гарна природа, а й цікава історія. Перша згадка про наше село Селятин датується 1490 роком. А на початку ХХ століття Селятин входив до Австро-Угорської імперії та був справжнім європейським містечком з населенням близько 15 тисяч жителів та розвиненою інфраструктурою. Тут були розташовані філії європейських банків, близько 20 ресторанів, дві синагоги, православна та греко-католицька церкви. Про справжнє європейське минуле громади говорить той факт, що з 1913 року Селятин мав регулярне залізничне сполучення з Віднем, а раз на тиждень причепний вагон вирушав із Селятина до Парижа. У січні 2017 року утворилась наша об’єднана громада. Основний акцент розвитку ОТГ ми ставимо на зелений туризм і розробку нових та підтримку існуючих туристичних маршрутів. Зважаючи на те, що межуємо із Румунією, плануємо відкрити два пункти пропуску, які колись раніше тут функціонували. Це дозволить також активно розвиватись сільським садибам зеленого туризму», – сказав Гайдеєв.

Прикладом успішного розвитку малих громад поділилася представниця Усть-Путильської ОТГ. Ця громада за кількістю населення є найменшою в області – всього 2227 чоловік. Проте, територія населених пунктів Усть-Путильської ОТГ сягає майже 10 гектарів.

«Основним пріоритетом нашого розвитку є підприємництво. Ми беремо активну участь у залученні інвестицій донорів, як закордонних, так і українських. Нещодавно громада отримала 35 тисяч євро для створення сільськогосподарського кооперативу виробників м’ясної продукції завдяки проекту, який реалізується в межах ініціативи «Мери за економічне зростання» та фінансується за кошти ЄС. Також завдяки участі у програмі «U-LEAD з Європою» нам вдалося залучити понад мільйон гривень на створення ЦНАПу». І таких позитивних прикладів багато.

“Завдяки участі в різних проектах ми змогли провести енергозберігаючі заходи в школах, садочках, лікувальних закладах, осучаснити сільську бібліотеку, клуб ”, – розповіла спеціаліст з проектного менеджменту Усть-Путильської громади Антоніна Скидан.

Про унікальний досвід роботи поки що єдиного серед ОТГ області інформаційно-туристичного центру «Ворота в Карпати», який знаходиться у Вижницькій громаді, присутніх ознайомила керівник цього центру Катерина Стажир.

«Наш центр створили у січні минулого року. Це була ініціатива громади. До нас може прийти будь-який відпочивальник і отримати інформацію про туристичні маршрути, стежки, відомі місця, – говорить Катерина Стажир. – Кілька слів розповім про нашу Вижницьку ОТГ. Вона розташована у передгір’ї Карпат – це надзвичайні краєвиди, цікаві місця. Також частина території нашої громади колись була центром іудаїзму. Саме тут 1900 року започаткували один з його напрямів. Ми зараз намагаємось активізувати туристичну галузь і в цьому спрямуванні. Крім того, одним зі своїх пріоритетів вбачаємо у розвитку «зеленого туризму». Саме з метою його активізації й створили наш інформаційно-туристичний центр», – сказала Стажир.

Завдяки діяльності Центру власники «зелених» садиб зможуть координувати свою роботу. Туристична галузь ОТГ отримає додатковий розвиток, що сприятиме створенню нових робочих місць та збільшенню надходжень до бюджету громади.

Використовуючи польський досвід, можна розвивати український потенціал, – Павел Прокоп

Під час зустрічі 28 серпня фахівці Житомирського Центру розвитку місцевого самоврядування, створеного програмою “U-LEAD з Європою” та Мінрегіоном, обговорили із Павелом Прокопом, головою Ініціатив Менеджерських м. Люблін, Польща, перспективи створення академії проектних менеджерів та спільної платформи для обміну досвідом із розвитку громадянського суспільства.

“Ми маємо багато різних можливостей для залучення додаткових коштів у громади, але для цього потрібно вміти готувати проекти та переконувати ґрантодавців у ефективному використанні цих ресурсів. Тому створення такої академії дозволить перейняти польський досвід та навчити велику кількість фахівців”, – вважає Василь Невмержицький, директор Житомирського ЦРМС.

Польських експертів також цікавили можливості обміну досвідом з українськими колегами у розвитку та формуванні громадянського суспільства.

“Польща має потужне місцеве самоврядування, яке ґрунтується на сталій комунікації із мешканцями громади. Сьогодні в Україні громадянське суспільство активно працює у великих містах, а громади лише починають активізовувати мешканців. Тому така платформа дозволить напрацювати дорожню карту розвитку громадянського суспільства та перейняти успішний досвід”, – переконаний Павел Прокоп, голова Ініціатив Менеджерських.

Польські експерти наголосили на важливості налагодження роботи спільних інституцій та створення сталих каналів комунікації між громадами України та Польщі, адже це дозволить розвивати потенціал українських ОТГ за допомогою практичного досвіду польських гмін.

Нагадаємо, що у липні цього року команда від ОТГ Житомирщини за підтримки Програми “U-LEAD з Європою” здійснила навчальну поїздку до Люблінського воєводства.

Як знешкодити ризики децентралізації: чого вчить досвід ЄС

Україна сьогодні робить кроки в напрямку децентралізації. Для чого це потрібно та як провести її з максимальною ефективністю?

Відповісти на ці питання допоможе багатий досвід європейських країн.

За останні 10–20 років більшість країн ЄС провели децентралізацію. Багато питань тут вирішують не в центрі, а на місцях. Адже люди, які живуть в місті чи селі, краще знають, що їм потрібно, ніж чиновник у столиці.

Країни ЄС дуже відрізняються за масштабами такої децентралізації. Традиції, чинна інституційна система та особливості національної політики визначають, якою вона є. Проте ми можемо виокремити певні тенденції та взяти до уваги певні уроки.

Найчастіше місцева влада в Європі може вирішувати питання, які безпосередньо стосуються жителів громади. Це будівництво та ремонт місцевих доріг, комунальні послуги, громадський транспорт, водопостачання, водовідведення, теплопостачання, вивіз сміття, розвиток місцевої економіки та територіальне планування.

Часто держава передає на місця відповідальність за шкільну освіту, але не за університети. В Італії  влада в регіонах опікується лікарнями. А в Швеції громади турбуються про людей похилого віку. Проте в освіті, медицині, соціальному захисті місцева влада має дотримуватись загальнонаціональних правил та вимог. Це для того, щоб усі громадяни,  незалежно від місця проживання, отримували однаково якісні послуги.

На місцях люди знають, як краще вирішити місцеві проблеми і які з них є більш нагальними. Це, відповідно, допомагає витрачати кошти ефективніше. Отже, мета – економія та ефективніше використання коштів та  якісніше надання послуг.

Проте децентралізація може привести й до зворотного ефекту. Як уникнути цього – показує досвід ЄС.

Фінансова децентралізація та бюджет

Дослідження співробітника Єврокомісії Маттео Говернаторі показує, за яких умов місцева влада в Європі більш ефективно використовує кошти.

По-перше, громади, більшість доходів яких надходять із власних податків чи плати за надання послуг, зацікавлені нарощувати ці доходи. В багатьох громадах більшість власних надходжень становлять податки на дохід. Тому вони зацікавлені в привабленні інвестицій та бізнесу, який і платить ці податки.

Натомість у тих громадах, де левову частку становлять урядові гранти, а не власні доходи, ефект може бути зворотним. Тут місцева влада знає, що в будь-якому випадку отримає грант. Турбуватись про ефективне використання грошей не потрібно: можна перевести вину на недостатнє фінансування урядом, знімаючи з себе відповідальність.

Ще більшим стимулом для наповнення бюджету є можливість самим визначати ставки податків. Наприклад, місцева влада може встановити їх нижчими, щоб привабити більше підприємців.

В багатьох європейських країнах діють жорсткі правила планування місцевого бюджету. Перевищення видатків над доходами (дефіцит) не дозволяється. Й хоча покарання за таке перевищення не передбачено, в багатьох країнах місцева влада дотримується цих правил, щоб жителі її переобрали на наступних виборах.

Важливо, щоб політики не могли перекласти вину за дефіцит на центр.

Щодо запозичень, то в багатьох країнах їх дозволено лише задля інвестування, але аж ніяк для покривання дефіциту місцевого бюджету.

Чи обов’язково об’єднувати громади?

Якщо слабка кваліфікація працівників на місцях не дозволяє їм якісно виконувати роботу, якщо люди виїжджають і місцеві школи та лікарні – напівпорожні, тоді приймається рішення – об’єднати декілька сіл, селищ чи міст, щоб вони стали спроможними, щоб у них вистачало коштів та кваліфікованих людей.

При цьому важливо, щоб об’єднання декількох малих громад в одну спроможну було обов’язковим. Наприклад, як зазначається в дослідженнях в рамках програм Ради Європи, в Естонії та Латвії кількість громад, які добровільно вирішили об’єднатись, була незначною, поки таке об’єднання не стало обов’язковим. В Естонії не допомагали навіть бонуси об’єднаним громадам – дотація з розрахунку 50 євро на одного жителя, одноразова виплата від 150 до 400 тис. євро, переваги при фінансуванні проектів ЄС.

В Латвії процес об’єднання пришвидшився, коли уряд вирішив, що об’єднані громади отримують значні кошти, але лише до 2009 року. Після цього об’єднання відбуватимуться уже без преміальних коштів. Керівник одного краю зазначив: “Нам у Латвії дали морквину (по 200 тисяч на волость) і показали батіг (якщо не об’єднались, то грошей не отримаєте)”.

В Естонії, щоб керівники волостей не опирались об’єднанню, їм надавали компенсації. Після втрати посади вони ще 6 місяців отримували зарплату та могли 4 роки займати посаду керівника структурних підрозділів у новоутворених органах місцевої влади.

Задля забезпечення спроможності нових громад тут цей процес контролювався урядом. Більшість об’єднань відбувалось навколо “центрів тяжіння”, де люди працюють або куди звертаються за послугами. До цього центру на авто не може бути більше 30 хвилин. Тут має проживати не менше 1 тисячі людей, а об’єднуватись – не менше 5 тисяч осіб.

Варто відзначити важливість психологічних страхів. У Литві при об’єднанні волостей жителям важко було сприйняти, що їхня волость зникає. Тому вирішили залишити чинні волості, а нове об’єднання назвати “край”.

Місцева влада може робити що завгодно?

Задля контролю та нагляду за діяльністю місцевої влади у Франції вже більше двохсот років діє інститут префекта. Щось подібне хочуть запровадити й в Україні.

У Франції префекти стежать за загальним виконанням державних програм, подоланням надзвичайних ситуацій та безпекою на місцях. Вони слідкують, чи акти місцевої влади є законними та чи не суперечать вони інтересам країни. Для чинності акта не потрібна попередня згода префекта. Це сповільнило б прийняття багатьох рішень. Проте префект може звернутися до суду з проханням скасувати акт.

В Латвії немає окремих представників держави в регіонах, які б контролювали місцеву владу. Тут ці функції покладено на міністерство.

Також якщо певна громада – в зоні ризику банкрутства, міністерство може призначити відповідальну особу, яка стежитиме за витрачанням місцевого бюджету. Ця особа підписує фінансові документи місцевої влади, щоб вберегти громаду від повного фінансового колапсу.

В Данії та Фінляндії контроль за законністю актів місцевої влади здійснюють представники міністерств у регіонах.

А в Естонії – староста району (повіту). Тут акти місцевої влади публікують в інтернеті. Староста за власною ініціативою чи скаргою громадян їх перевіряє та робить подання про їх незаконність. Якщо орган місцевої влади не згоден, він може звернутись до суду.

Автор: Руслан Мініч, “Інтерньюз-Україна”

Текст підготовлено у рамках проекту представництва ЄС в Україні

 

Джерело: https://www.eurointegration.com.ua/articles/2018/07/13/7084182/

Реформа децентралізації

В Україні процес децентралізації розпочато 2014 року з прийняттям Концепції реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади

(01.04.2014 р.), Законів «Про співробітництво територіальних громад» (17.06.2014 р.), «Про добровільне об’єднання територіальних громад» (05.02.2015 р.) та змін до Бюджетного і Податкового кодексів – щодо фінансової децентралізації.

Цей процес дозволив формувати відповідно до положень Європейської хартії місцевого самоврядування значний дієвий і спроможний інститут місцевого самоврядування на базовому рівні – об’єднані територіальні громади (ОТГ).

На сьогодні уже створено 665 ОТГ (у 51 ОТГ – вибори 24.12.2017 р.), що об’єднали 3 118 громад (27,8% від загальної кількості місцевих рад станом на 01.01.2015 р.) та 5,7 млн осіб (13,4% загальної кількості населення України).

У процесі децентралізації громади здобули ресурс, фінанси, повноваження – значний інструментарій і можливості для забезпечення повноцінного місцевого розвитку.

Головна стратегічна мета реформи – створення комфортного та безпечного середовища для життя людини в Україні – може бути досягнута шляхом побудови ефективної системи влади на всіх рівнях (громада – район – область), передачею максимально можливої кількості повноважень на найближчий до громадянина рівень – громадам. А також – створення умов для динамічного розвитку регіонів і надання якісних та доступних суспільних послуг громадянам.

Реформа передбачає відповідальність органів місцевого самоврядування перед виборцями – за ефективність своєї роботи, а перед державою – за її законність.

Основні зміни, передбачені реформою

Добровільне об’єднання та укрупнення територіальних громад

Реформа децентралізації дала поштовх до формування шляхом збільшення територіальних громад дієздатного найбільш наближеного до громадянина інституту влади – місцевого самоврядування.

Добровільне об’єднання територіальних громад дозволило новоутвореним органам місцевого самоврядування дістати відповідні повноваження та ресурси, що їх раніше мали міста обласного значення.

Інтереси громадян, які мешкають на території об’єднаної громади, тепер представляють обраний голова, депутатський корпус та виконавчі органи ради громади, що забезпечують реалізацію наданих законом повноважень в інтересах громади. У населених пунктах, що увійшли до складу об’єднаної громади, право жителів на місцеве самоврядування та надання послуг громадянам забезпечують обрані ними старости.

Збільшення та об’єднання громад здійснюється шляхом добровільного об’єднання з урахуванням думки громадян. Обов’язковим при плануванні створення громад є визначення потенційних ресурсних можливостей громади для економічного та соціального розвитку і можливості забезпечити надання якісних послуг жителям.

Держава стимулює процес добровільного об’єднання шляхом фінансової підтримки формування необхідної інфраструктури для ОТГ: 2017 року субвенція на це становила 1,5 млрд грн, 2018-го – 1,9 млрд грн. Цим коштом 366 ОТГ реалізували 2017 року 2 046 проектів.

Наближення послуг до громадян та доступність забезпечується формуванням мережі центрів надання адміністративних послуг, яких в Україні на сьогодні функціонує 723.

Фінансова децентралізація

Ефективне місцеве самоврядування та забезпечення ним поступального соціально-економічного розвитку відповідних територій має супроводжуватися збільшенням ресурсної та фінансової бази. Децентралізовані повноваження мають бути забезпечені відповідним ресурсом для якісного виконання.

Тому із внесенням змін до Податкового та Бюджетного кодексів, від 1 січня 2015 року місцевим самоврядуванням отримано більше фінансів для підвищення економічної спроможності.

Об’єднані громади здобули повноваження та ресурс, які мають міста обласного значення, зокрема – зарахування до місцевих бюджетів ОТГ 60% податку на доходи фізичних осіб на власні повноваження. Окрім того, на місцях повністю залишаються надходження від податків: єдиного, на прибуток підприємств і фінансових установ комунальної власності та податку на майно (нерухомість, земля, транспорт).

Об’єднані територіальні громади мають прямі міжбюджетні відносини з державним бюджетом. До реформи їх мали тільки обласні та районні бюджети, бюджети міст обласного значення. Для виконання делегованих державою повноважень їм надають відповідні трансферти: дотації, освітня та медична субвенції, субвенція на розвиток інфраструктури громад тощо. Законодавчі зміни також надали право органам місцевого самоврядування затверджувати місцеві бюджети не залежно від дати прийняття закону про Державний бюджет.

Такі зміни вже дали перші результати. Власні доходи місцевих бюджетів від 2014 по 2017 рік зросли на понад 100 млрд гривень. Темпи зростання місцевих податків та зборів у ОТГ становлять 29,4% (за 11 місяців 2017 р.), що більше від середнього по Україні на 24,9%. Зокрема, плата за землю зросла на 20%, надходження податку на нерухоме майно – на понад 70%. Видатки бюджету розвитку в розрахунку на одну особу порівняно з минулим роком збільшилися у 1,5 рази.

Нові повноваження та можливості

Об’єднані територіальні громади, крім зростання власних фінансових можливостей, у результаті децентралізації мають й інші інструменти забезпечення економічного розвитку – здійснення зовнішніх запозичень, самостійне обрання установ з обслуговування коштів місцевих бюджетів відносно розвитку та власних надходжень бюджетних установ. Децентралізовано повноваження у сфері архітектурно-будівельного контролю та удосконалення містобудівного законодавства, органам місцевого самоврядування надано право самостійно визначати містобудівну політику.

Після прийняття низки законів щодо децентралізації повноважень і регулювання земельних відносин громади дістануть право розпоряджатися землями за межами населених пунктів. Верховною Радою України прийнято закони, які надають можливість децентралізувати частину повноважень ЦОВВ щодо надання базових адміністративних послуг: реєстрацію нерухомості, бізнесу, місця проживання особи – передавши їх на рівень громад.

Сьогодні вже готовий законопроект про муніципальну варту, завдяки якому органам місцевого самоврядування буде надано дієвий інструмент наведення порядку на підлеглій території. Муніципальна варта – це структура, яка має стежити за дотриманням правопорядку, опікуватись питаннями благоустрою, незаконних звалищ, місць для паркування тощо. Вона в жодному разі не може займатися кримінальними справами – це виключно компетенція поліції.

Напрацьовують законопроекти, покликані чітко розмежувати повноваження у сфері освіти, охорони здоров’я, дозвілля, соціально-економічного розвитку, інфраструктури між органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади на кожному з територіальних рівнів адміністративно-територіального устрою держави.

Навіщо ця реформа?

Одержані в результаті децентралізації повноваження та ресурси надали органам місцевого самоврядування більше можливостей для розвитку територій, створення сучасної освітньої, медичної, транспортної, житлово-комунальної інфраструктури.

Місцева влада тепер зацікавлена в розвитку інвестиційної привабливості своїх територій на благо громади, адже сплачені тут податки підуть на підвищення якості життя мешканців цієї території. Різноманітні дозволи та реєстраційні документи для ведення бізнесу можна буде отримувати на місцях, громади зможуть самостійно залучати інвестиції, сприяючи соціально-економічному розвитку.

Переваги реформи безліч громад відчули вже сьогодні: в їхніх містах, селах і селищах почали приводити до ладу дороги, будувати водогони, ремонтувати медичні та освітні заклади – все те, що десятиліттями перебувало у занепаді.

Реформа дала поштовх до повноцінного розвитку громад, можливість поліпшити життя у кожному населеному пункті та у країні в цілому і дозволяє громадянам – усім – самостійно господарювати там, де вони живуть.

Які наступні кроки в реформі децентралізації?

Добровільне об’єднання територіальних громад протягом 2015–2017 років – значний позитивний результат і зміни на краще. Тому сприяння максимальному подальшому процесу – одне з головних завдань. По всій території України мають бути створені спроможні та дієздатні органи місцевого самоврядування базового рівня – територіальні громади.

Процес добровільного об’єднання територіальних громад створив передумови для трансформації територіального устрою і субрегіонального рівня. Наслідком є те, що на районному рівні одночасно функціонують райдержадміністрація, райрада, виконавчі органи об’єднаних територіальних громад із визначеними законом повноваженнями, переважно дубльованими.

Така ситуація потребує зміни системи органів влади на районному рівні, перерозподілу та розмежування повноважень і ресурсів. Тому наступним важливим кроком подальшої децентралізації є удосконалення територіальної організації влади на субрегіональному рівні. А це потребує подальшої децентралізації повноважень та системного ресурсного забезпечення їх виконання.

Файли

Джерело: https://www.kmu.gov.ua/ua/diyalnist/reformi/reforma-decentralizaciyi