Український центр культурних досліджень продовжує знайомити вас з елементами та кращими практиками, що були внесені до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.

Наказ Міністерства культури та інформаційної політики України від 04.05.2023 № 234 «Про включення до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України»

#Національний_перелік_НКС #Звичаї_обряди_святкування

Традиція наряджання могильних хрестів на Рівненському Поліссі 

Охоронний Номер – 065н.к.с.

Географічне розташування: Вараський, Сарненський район та північна частина Рівненського району, зокрема громади Сарненщини, Дубровиччини, Варашанщини, Зарічненщини, Березнівщини

Традиція наряджання могильних хрестів на Рівненському Поліссі – обряд вшанування, задобрювання померлих шляхом принесення у жертву одягу та тканини в контексті релігійних уявлень про використання їх “на тому” світі – естетичного та практичного.

Обряд наряджання практикують перед Великоднем, для Антипасхи (Великдень для померлих), а в окремих громадах (Сварицевичі, Зелень, Лісове, Озерськ) також перед Зеленими святами – хрести масово одягають у «лєнти», «косники» (стрічки) за ознаками статі померлого родича – на могильні хрести померлих жінок вішають «лєнти» яскравих кольорів – яскраво- рожеві, жовті, оранжеві, салатові, а на могилах чоловіків – темних кольорів – зелені, сині, коричневі, що найбільше практикується на Дубровиччині (Великі Озера, Залужжя, Трипутня, Великі Озера).

На Березнівщині (Соснове, Великі Селища, Балашівка) на могильні хрести вішають відрізки тюлей. Проте, прикрашання «лєнтами» і тюлями – це пізніша традиція, яка виникла у післявоєнний період, в 40-50-х рр. Перед тим могильні хрести прикрашалися тканинними елементами, що в багатьох громадах північних регіонів Рівненщини (с. Літвиця Дубровицької міської ради, с. Городець Сарненської міської ради) лишилося і до нині – хрести на чоловічих могилах наряджаються рушниками, а на жіночих – «хвартушиками» (фартухами) та хустками. Часто це були домоткані речі, адже тканина, попри її практичне призначення, досить часто виконувала сакральні функції. Така важливість полотна та виробів з нього пов’язана із самим процесом виготовлення тканини, послідовної трансформації природного явища (рослини) у явище культури (полотно). Для наряджання могильних хрестів рушниками та фартухами у с. Городець Сарненської міської ради полотно ткали окремо.

Рушники прикрашали вишивкою, фартушки залишали чистими. Наряджання усіма цими речами передбачалося для використання померлими на тому світі — збирати в них яблука, носити їжу, витирати руки. А ідея такого «піклування» про померлих на «тому світі» мала офірний характер – для задобрювання померлих аби ті «не гнівалися» на них та позитивно впливали на життя та побут живих.

Іншим прецедентом традиції є «оброк» («обрік», «обрук») – особа, яка бажає щось змінити у житті або про щось прохає Бога та померлих родичів, які теж можуть звертатися до Нього, обіцяє («обрікається») повісити на хрест (принести оброк) рушник, фартух, хустку, якщо бажане збудеться. Оброк можуть приносити і перед проханням — спершу на хрест вішають принесений дарунок, а вже потім просять бажане. Ситуації, при яких «обрікаються», найчастіше пов’язані з порушеннями у репродуктивній (хвороби безпліддя, безшлюбність, негаразди в родині) та господарчій сферах (посуха, злива, неврожаї, мор скотини тощо). Аналогічним змістом оброкової традиції є придорожні хрести («фігури») або «оброкові» хрести – хрести на культових місцях, де за переказами з’являлися святі, ступала Богородиця, зцілювалися люди тощо.

У цьому разі можна простежити зв’язок речі, якою вона наряджає могильний хрест і з людиною, яка її принесла і якій він належить.

У народній традиції відома ідея про можливість впливати на людину через її речі, що використовувалося в народній медицині, шкідливій та любовній магії тощо. В даному випадку можливий зворотній зв’язок, а саме: залишаючи, даруючи «свою» річ на хресті, який стабільно виступав як оберіг від нечисті та впливу злих сил, людина у такий спосіб ніби підпадає під покров та заступництво померлих родичів.

Фото: Ірина Рачковська