Кулінарні страви та традиції Хмельниччини на Масляну

Ма́сниця, рідше Ма́сляницяПу́щенняСиропу́стМаслянаКолодійСиропу́сний тижденьСи́рна неділяБа́бське святоЗага́льниця. — традиційне східнослов’янське, зокрема й українське свято, що відзначається протягом тижня перед Великим постом. Початок нового циклу залицянь і любощів, пошуку пари, з метою продовження роду.

Архаїчне свято закінчення зими і початку весни відоме майже всім європейським народам, хоча й із різними назвами. Християнська церква прив’язала його до тижня напередодні Великого посту. Саме тому свято не має чітко встановленої дати в календарі, а залежить від дати Великодня, яка, як відомо, є змінною.

Звичаї та традиції:

Зокрема на Поділлі хлопці пригощали дівчат горілкоюпивомсолодощами — купували (запивали) Колодку. У подяку за це кожна дівчина вишивала перкалеву хусточку, оздоблюючи її квітками та ініціалами свого обранця, та дарувала йому на Великдень — повертала Колодку. Такі обряди нерідко завершувалися укладанням шлюбу.

Головним почастунком з Масницю є вареники з сиром і сметаною, пироги з сиром, налисники. Головним напоєм — наливки і інші трунки. Головним місцем події виступає шинок.

Свято Колодія характерне лише для України та Білорусі і сягає своїми коренями ще глибоко дохристиянських часів. Протягом цілого тижня паралельно з іншими обрядами проходило коротке Колодчине життя.

У понеділок Колодка «народжувалась», у вівторок — «хрестилася», у середу справляли «похрестини», у четвер «помирала», у п’ятницю Колодку «хоронили», а в суботу «оплакували» У неділю ж наставала кульмінація Колодія, а заразом і Колодчиної долі. Молоді жінки «волочили» Колодку.[10]

Як і молодиці, дівчата в цей день п’ють трунки і співають:

Не пускає мене мати: На вулицю погуляти,

А хоч пустить, то пригрустить:

— Іди, доню, не барися:

У сінечки та й вернися!

Бо на дворі піст наступає,

А хто його проскаче,

Той Великодня не побаче …[10]

У четвер на цьому тижні господині збираються компаніями і спеціально п’ють та гуляють — «щоб телята водились!» Вони ж і не прядуть на цьому тижні — «щоб масло не гіркло!»

У п’ятницю — частунок тещі. Колись в Україні був звичай двічі на рік частувати тещу — «щоб горло не пересихало». Хто женився в осінні М’ясниці, той урочисто віз тещу до себе в гості на другий день Різдвяних Свят — якщо добра, або на третій — якщо зла. Хто ж оженився в різдвяні М’ясниці, той возився з тещею в п’ятницю на Масницю. Разом з тещею запрошувались ще й інші родичі. Частуючи гостей, зять говорив: «Пийте, люди добрі, по повній чарці, хай у моєї тещі горло не пересихає!» (натяк на сварливість).

Протягом тижня господині печуть не млинці та оладки, а макарон та начинку

Перед початком Великого посту в селі Балин, що на Дунаєвеччині, традиційно відзначають Пущення. Саме таке визначення Масляної ближче та зрозуміліше місцевому люду. Крім того, тут не звикли смажити млинці – ця їжа у балинців буденна та надто проста. У Сиропустний тиждень у селі їдять особливі страви, на які з нетерпінням чекають протягом року. Щоб познайомитися ближче із особливостями їх приготування, ми завітали до балинської загальноосвітньої школи, яка славиться своїми фолькльорними заходами та знанням традицій нашого краю.

«За моєї пам’яті не було такого, щоб у нашому селі святкували Масляну. Замість неї ми відзначаємо Пущення, – каже вчителька української мови й літератури Антоніна Зелінська. – Як пояснювала мені моя бабуся, протягом тижня відпускаються всі гріхи й людина готується до входження в піст. Це остання можливість насолодитися їжею тваринного походження – яйцями, маслом, м’ясом. Ще моя прабабця напередодні святкування Пущення пекла макаран із домашньої локшини. Це така пишна бабка із додаванням великої кількості яєць. Цей смаколик можна їсти лише раз на рік. І саме у той період, коли всі звикли смажити млинці. Традиція випікання макарану збереглася й донині та передається з покоління в покоління. Основні його інгредієнти залишилися незмінними – це яйця, сметана, вершкове масло, молоко. Нині не обов’язково самим готувати локшину, можна використовувати й будь-яку магазину. Проте найкраще для цієї страви підходять «ріжки», ті, що з дірочкою всередині, та все ж таки домашня лапша. Така, яку готували наші бабусі. Її слід відварити й відкинути на сито. Тим часом окремо збити яйця й з’єднати із розтопленим маслом, сметаною чи молоком. Потім всі інгредієнти змішати.

Викласти масу в змащену маслом високу форму чи каструлю й випікати до готовності.

Найкраще для макарану підходить форма для паски. Ця страва може бути як солодкою із корицею, так і солоною. В останньому випадку додається ще смажена цибулька. Готова бабка ріжеться квадратиками чи ромбиками. Мої рідні просто обожнюють цю страву й завжди із нетерпінням чекають Пущення, щоб поласувати улюбленим смаколиком».

Інгредієнти:

На 1 паляницю:

  • 2 курячих яйця;
  • 1 стограмова стопка свіжого молока;
  • борошно скільки займе;

Для засмажки:

  • 2 середніх цибулі;
  • 100 грамів смальцю.
  • 2 курячих яйця для змащування;
  • Сіль перець за смаком.

(здебільшого на сім’ю роблять 6 паляниць тіста тому вся кількість інгредієнтів збільшується).

 

В Балині традиційна страва на Пущення – бабка з локшини.

«У нашій сім’ї на Пущення, окрім макарану, ми завжди печемо ще й нАчинку. Без цієї страви не обходиться жодне святкування у Балині, – ділиться ще одна вчителька української мови та літератури Світлана Стрельська. – Основа цієї страви – це прісний корж. Замішують його з борошна, соди та кислого молока. За бажанням додається ще й яєчко. Потрібно спекти з цієї суміші товстеньку паляничку й коли охолоне, нарізати кубиками середнього розміру. Наступний крок – паляницю слід запарити. Для цього я використовую наваристий бульйон на кшталт холодцю. Тим часом на сковорідці підсмажую підчеревину, м’ясо, цибулю й додаю цю засмажку до запарених кубиків паляниці. Потім слід збити яйця – чим більше, тим краще. Навіть на маленьку нАчинку йде не менше 10 штук. Змішати все разом, додати соду, присмачити сіллю, перцем та корицею й випікати у високій формі чи казанку, як і макаран, протягом години. Готова начинка має повністю охолонути. Лише після цього її нарізають пластинками й подають, зазвичай, до котлет чи будь-якого м’яса».

Інгредієнти:

Для 1 коржа:

  • 200 грамів кислого молока;
  • Щіпка соди;
  • Борошно скільки займе;
  • 2 яйця.

Для бульйону:

  • Будь яка невелика кістка з м’ясом;
  • 200 грамів будь якого м’яса.

Для засмажки:

  • 200 грамів м’яса з бульйону;
  • 300 грамів підчеревини;
  • 2 цибулі;
  • 15 курячих яєць;
  • Сіль, перець за смаком.

Навіть на маленьку нАчинку йде не менше 10 яєць.

«В кожній родині є свої секрети приготування обрядових страв. Так у моїй сім’ї корж для нАчинки печуть за три доби до свята, щоб дати йому можливість «дозріти», тобто добре зачерствіти. А нарізають не кубиками, а пластинками, – каже заступник директора школи з навчально-виховної роботи Лілія Левчук. – Запарюю шматочки паляниці завжди кип’яченим молоком. При цьому м’ясо ніколи не обсмажую, а просто нарізаю кубиками й додаю до паляниці безпосередньо перед запарюванням. Оскільки у мене в сім’ї дівчатка, які звикли стежити за фігурою, то й жодних шкварок у нашій начинці не побачиш. Замість них додаю трішки вершкового масла, щоб поліпшити її смак. Проте слід врахувати, що м’ясо у начинці сире, тож термін випікання слід збільшити до 1,5 годин. Аромати стоятимуть такі, що словами не передати».

Вареники з сиром:

У злегка підігріту воду вбиваємо яйце, солимо і ретельно розмішуємо. Поступово додаємо борошно і добре вимішуємо, щоб в результаті вийшло досить щільне та еластичне тісто.

Готуємо начинку:

Сир добре переминаємо руками щоб не було грудочок, солимо перчимо до смаку вибиваємо яйце і все ретельно перемішуємо.

Тісто ще раз вимішуємо і зручним для вас способом готуємо порційні «коржики», в які поміщуємо начинку. Ретельно скріплюємо краї тіста, і відварюємо вареники з сиром 5-7 хв. (поки не спливуть) в злегка підсоленій воді. Особливо добре смакує готова страва зі сметаною.

Інгредієнти:

Для тіста:

  • 200 грамів води;
  • 1 куряче яйце;
  • Щіпка солі;

Для начинки:

  • 500 грамів домашнього сиру;
  • 1 куряче яйце;
  • Щіпка солі;
  • Щіпка перцю;
  • Готові зварені вареники змащуємо маслом.

Інформація  надана Хмельницьким обласним науково – методичним центрои культури і мистецтва.

 

Традиція святкування Масниці (Колодія) в Черкаській громаді на Донеччині

Добре коли в громаді є гарні традиції, які шануються, старанно зберігаються та всіляко підтримуються мешканцями. В Черкаській громаді їх багато та одна з найулюбленіших і яскравих – це святкування Масниці (Колодія).  Народне гуляння завжди збирає велику кількість глядачів та проходить гучно – з музикою, іграми, піснями, запальними танцями та купою різних смаколиків.

Так, гості свята мають нагоду скуштувати справжні українські страви, старанно приготовані на відкритому вогні кращими місцевими кухарями.

З року в рік голова громади безкоштовно пригощає присутніх наваристим козацьким «кулішом з димком», звареним за традиційним рецептом на солоному салі, овочах та пшоняній крупі.

Звичайно, коронною стравою свята є рум’яний млинець, замішаний на пшеничному борошні,  домашніх яйцях та теплому молоці. Головна запорука відмінного смаку – тільки натуральні продукти місцевих фермерських господарств. На додачу, гурманам пропонують різноманітні начинки до млинця та приправляють його сметаною, варенням або медом за смаком.

Охочі до ситної їжі мають змогу поласувати традиційними варениками, рецепт яких прийшов до нас ще з «панських» часів. Секрет пружності тіста у крижаній воді в яку додавали тричі просіяне пшеничне борошно, яйця та сіль. А відмінністю начинки було м’ясо диких тварин (заєць, фазан, косуля, кабан) та гриби з лісу  біля панської садиби.

В наші часи вдосконалення рецепту обумовлено дороговизною дичини, тож місцеві господині навчились професійно міксувати у начинках лісові грибочки із сільським кроликом, куркою та свининою. І все ж, не менш популярними на святі залишаються варенички з сиром та родзинками, капустою та грибами, картоплею та шкварками і ложкою домашньої сметанки.

Крім яскравої конкурсної програми та традиційного спалювання опудала, зігрітися на майданчику можна і запашним натуральним чаєм з казана. Для цього завбачливі господині влітку збирають листя малини, чорної смородини, плоди шипшини та обліпихи, цвіт липи та ромашки і залюбки частують всіх учасників гуляння. А на згадку про свято можна придбати різноманітні сувеніри, м’які іграшки, цікаві поробки на handmade-ярмарку майстрів декоративно-ужиткового мистецтва Черкаської громади.

Інформація надана Донецьким обласним навчально-методичним центром культури

Пориньте в нематеріальну культурну спадщину

Відкрийте для себе різні способи орієнтуватися в динамічному та інтерактивному просторі яскравих практик та виразів нематеріальної культурної спадщини. Подивіться, як вони разом представляють багате культурне різноманіття.

Використовуючи веб-семантику та графічну візуалізацію, проект «Пориньте в нематеріальну культурну спадщину» пропонує більш широку концептуальну та візуальну навігацію через майже 500 елементів, внесених до списків Конвенції 2003 року ЮНЕСКО. Він досліджує різні елементи в різних сферах, темах, географії та екосистемах і дає можливість візуалізувати глибокі взаємозв’язки між ними (докладніше про його концепцію)
Візуалізації постійно розвиваються, коли вписуються нові елементи та вдосконалюється індексація.
Ви також можете переглядати елементи за допомогою списків.

Автентична горюнська страва «Сичики» села Линове (Путивльщина, Сумська область)

Ареал побутування: село Линове (Путивльщина, Сумська область)

Носієм технології приготування є горюнка Жанна Василівна Дзекунова (1971 р.н.).

Горюни – невелика етнічна група, яка проживає на Путильщині. Давньослов’янське  населення, яке зберегло унікальну самобутню культуру, мову та  побут.

Технологія приготування страви  «Сичики» готуються із квасолі, сала та цибулі. Для приготування потрібно спочатку відварити квасолю. Потім приготувати піджарку – вижарити нарізане дрібними шматочками сало, додати побільше цибулі, підсмажити. Піджарку додати у квасолю. Усе разом добре потовкти, сформувати кульки та подавати до столу. У місцевій вимові ця страва називається «си́чікі». Якщо піджарку приготувати на олії – «сичики» будуть пісні.

Місцевою горюнською говіркою приготування страви описують так: «Сварить квасолю. Приготовить перижарку – поджарить сало мелкими кусочками, хорошо выжарить, добавить луку – пабольша, поджарить. Поджарку добавить у квасолю. Потом ийе поталочь и сляпить шарики и подавать на стол. Назавали йих «сы́чиками»! Коли пережарку приготовить на посном масле – сичики будут поснаи!».

Більш детально ознайомитись з традиційною горюнською кухнею можна у  Музеї горюнської культури, який діє  з  2017 року у селі Нова Слобода Сумської  області.

Інформація надана Тетяною Лучаніновою начальником відділу культури, туризму та охорони культурної спадщини Новослобідської сільської ради  путивльського району сумської  області

Традиційні єврейські страви під час свята Пурим

Історія  свята

Свято Пурим-одне з найвеселішіх у єврейській традиції , встановлене на честь позбавлення євреїв Персії від загибелі.

За переказами, в 355 році до н. е. верховний сановник при дворі царя, якого звали Аман, домігся від нього прийняття указу про повне винищення всіх євреїв в Перському царстві. Для вибору дня виконання задуму Аман кинув жереб, який випав на 13-е число місяця адар. Однак страшним задумам не судилося збутися. Єврейський народ врятувала дружина Артаксеркса і племінниця духовного лідера євреїв Мордехая – цариця Естер.

У синагогах під час святкування Пурима читають сувій Есфірі, при цьому при проголошенні імені Амана присутні піднімають шум за допомогою свисту і тріскачок, щоб ніхто не чув цього імені.

Це веселе свято, в який прийнято одягатися в карнавальні костюми, пити багато вина, дарувати один одному солодощі і давати гроші бідним.

Гастротрадиція  святкування:

Свято  Пурим  завершується  святковою трапезою (сеудою). Якщо  свято припадає  на  п’ятницю,  то сеуда  відбувається  до  полудня.

Трапеза в Пурим незвичайна,  вона  збирає за  столом  всю родину   та  супроводжується жартами і сміхом. Це єдине свято, коли наказано як слід випити. Деякі навіть намагаються досягти тієї стадії сп’яніння, до котрої в Талмуді сказано “поки язик не почне збиватися з Благословенний Мордехай ‘на’ проклятий Хаман ‘”

Під  час  Пурима готують  Креплах  – невеличкі галушки  в середині  з  фаршем,  картоплею  в  курячому  бульйоні  або  смажені.

Цілий  день протягом  усього свята   прийнято їсти трикутні пиріжки з смачною начинкою, що  мають назву  –  Гоменташ  (хоменташ,  Озней Аман, «вуха Амана».)

Пиріжок з начинкою всередині нагадує нам про приховане, неочікуване диво, що сталося в Пурим.

Перші Озней  Аман  наповнювали  маком в пам’ять про триденний піст цариці Естер, протягом якого вона благала Бога скасувати жахливий указ про знищення єврейського народу.  Естер і її слуги харчувалися маковими росинками протягом всіх днів посту.  Сьогодні роблять хоменташен з різними начинками.

У кожній єврейській сім’ї для цих пиріжків  є своя улюблена начинка. Різним може бути і його розмір – від дуже дрібних до великих, розміром з долоню. Залежить це від ваших традицій і уподобань.

Фото надані Єврейським студентським культурним центром «Гілель», м.Київ

Інгредієнти страви:

Гоменташ:

  • 1 склянка борошна
  • 3 ст.л. цукру
  • 200 г вершкового масла
  • 50 г подрібнених волоських горіхів
  • 3 яйця

Начиння:

  • 3/4 склянки маку
  • 1/2 склянки води
  • 6 ст. л. цукру
  • 3 ст. л. меду
  • 2 ст. л. маргарину
  • 1/3 склянки подрібнених волоських горіхів

Спосіб  приготування:

Крок 1. Маргарин розтерти з цукром і 2 яйцями. Додати борошно і замісити тісто. Вмішати в нього горіхи.

Крок 2. Змішати мак, воду, цукор і мед в каструльці. Довести до кипіння. Варити на повільному вогні, помішуючи, 15 хвилин. Суміш повинна стати густою. Додати вершкове масло. Зняти з вогню і покласти волоські горіхи. Закрити кришкою і поставити на 1 годину в холодильник.

Крок 3. Змастити рослинним маслом 2 дека. Тісто розрізати на 4 частини. Розкачати тісто в тонкий пласт (товщина 3 мм).

Крок 4. Тісто розрізати на круги, в середину кожного кола покласти начинку. Защипніть коло, сформувавши його у вигляді трикутного човника, в центрі якого начинка.

Крок 5. Розкладіть печиво на деку. Покладіть його в холодильник на годину, можна потримати і довше.

Крок 6. Змастіть яйцем і випікайте при 180 градусах 15 хвилин. Потім остудіть.

 

Рецепт надано головою Брацлавської іудейської громади-Баєк Фаїна Михайлівна 

Фото надані Брацлавською іудейською громадою 

 

РЕЦЕПТИ СТРУНКОЇ ТАЛІЇ ВІД МАРИНИ БОРЖЕМСЬКОЇ – ТРЕНЕРА «ЗВАЖЕНІ І ЩАСЛИВІ» НА СТБ

Дата і місце народження: 20.02.1980 р Вінниця

Освіта: Вінницький педагогічний університет ім.  Михайла Коцюбинського, факультет музики і факультет народознавства, вищу освіту.

Кар’єра: Марина працювала у фітнес-центрі «Таймаут».  Також викладала силовий фітнес і пілатес в «Аквамарин».  Склала власний курс тренувань по післяпологової реабілітації.

З 2012 року веде персональні тренування.

У 2016 році Марина Боржемская стає постійним тренером самого вагомого проекту країни «Зважені та щасливі».  Допомагаючи людям із зайвою вагою правильно і ефективно худнути, наставниця успішно призводить багато команд до перемоги.

 «Для мене важливо, коли люди добре виглядають, здорові і спортивні.  Через те, що бабуся хворіла на поліартрит, а дідусь страждав від надмірної ваги, я з дитинства хотіла знати, як можна боротися з фізичними проблемами », – зізналася Марина.

Хобі: активний відпочинок з дітьми, читання книг (особливо по психології і мотивації), катання на ковзанах, гра в бадмінтон, плавання, боулінг, аквапарк, екстремальні види спорту.

Діти: Марина виховує двох дітей: Роберт, Олівія

Діяльність на СТБ: «Все буде добре» – експерт, «Битва екстрасенсів» – зоряний експерт, «Зважені та щасливі» -6, «Зважені та щасливі» -7, «Зважені та щасливі» -8, «Зважені та щасливі» –  9 – тренер.

Пріоритети в житті: сім’я, діти, батьки.  Хоче навчити дітей любити людей, навіть перехожих.  Марина впевнена, що людина, яка несе позитив, робить радісними і інших, адже всі люди народилися для того, щоб бути щасливими.  Жінці важливо, щоб її діти поважали старість, цінували чужу працю і вміли працювати самі.  Вважає, що той, хто важко працює, той дуже цінує свої зусилля, і в майбутньому він буде легше сприймати життя.

РЕЦЕПТИ СТРУНКОЇ ТАЛІЇ ВІД МАРИНИ БОРЖЕМСЬКОЇ

“Печені риба з гарбузом”

✅ Інгредієнти основної страви:

  •  -4 філе нежирної риби (у мене тіляпія)
  •  – декілька гілочок чебрецю
  •  – 100 гр.  гарбуза

✅ Приготування:

Рибу розморозити, дати стекти зайвій рідині. Очистити гарбуз, порізати на невеликі брусочки.  На дно форми викласти рибу і гарбуз, посолити, поперчити, додати улюблені спеції і гілочки чебрецю.  Поставити в заздалегідь розігріту духовку до 180 ° на 10 хвилин під фольгою і ще 5 хвилин допекти без фольги

☑️ Інгредієнти для салату:

  •  ▫️половинка авокадо
  •  ▫️50 гр фети
  •  ▫️0,5 лимона (сік)
  •  ▫️ жменя гарбузового насіння
  •  ▫️декілька крапель олії (в цей рецепт я використовую олію ТМ Стожар часник-базилік на основі гарбузового масла?

☑️ Приготування:

Готову печену гарбуз викласти поруч з рибою, додати порізаний шматочками авокадо, фету, присипати гарбузовим насінням, полити олією.  Перед подачею, рибу і салат побризкати лимоном.

 

«Салат з авокадо та тунцем»

Складові:

  •  ▫️Мікс салат 100гр
  •  ▫️Тунец у власному соку
  •  ▫️Томати черрі
  •  ▫️Половинка авокадо
  •  ▫️Лімон (сік для салату)
  •  ▫️Семена кунжуту
  •  ▫️ Трохи масла для заправки

✅ Приготування:

Мікс-салат, томати, авокадо промити, очистити і порізати.  Тунець відкрити, зцідити зайву воду і додати в салат.  Заправити олією, побризкати лимоном і посипати кунжутом.

 

 

«Курка з овочами»

✅ Інгредієнти:

  •  ▫️Куряче філе – 300-350 гр
  •  ▫️Мікс овочів – 350-400гр (можна свіжі або заморожені)
  •  ▫️Зелень за смаком
  •  ▫️Масло для готування.  У мене олія Стожар часник-базилік на основі гарбузового масла

✅ Приготування:

Курку порізати на невеликі брусочки, обсмажити на розігрітій сковороді, додаючи трохи олії.  За 5-7 хвилин до готовності додати заздалегідь приготовлені і порізані овочі.  Протушкувати на невеликому вогні.  Готову страву викласти на тарілки, посипати дрібно-нарізаною зеленню?

 

«Фаршировані гриби»

✅ Інгредієнти:

  •  ▫️Великі печериці – 8-9шт
  •  ▫️Брокколі – кілька суцвіть
  •  ▫️Цвітна капуста – кілька суцвіть
  •  ▫️Соус песто –  4-5 ст.ложек
  •  ▫️Куряче філе – (100-150 гр)
  •  ▫️Зелень 50гр (у мене шпинат)
  •  ▫️Тертий пармезан – жменя

✅ Приготування

Капелюшки печериць обережно відокремити від ніжок, вичистити серцевину.  Філе промити і порізати на шматочки.

У блендер перекласти філе, ніжки від грибів, зелень, сіль і перець.  Готової пастою нафарширувати гриби.

У форму для запікання викласти готові гриби, броколі, цвітну капусту, додати 2-3ст.л.води.  Запечатати форму фольгою.
Поставити в попередньо розігріту до 200 ° духовку на 25-30 хв.  За 5 хвилин до готовності прибрати фольгу, посипати сиром і повернути назад в духовку.

Готову страву викласти на тарілку, прикрасити зеленню, присипати сиром і додати соус песто за смаком ?

 

Джерело https://www.instagram.com/uzelkova.marina/

 

3 березня 2021 року відбулась установча інформаційна он-лайн зустріч представників регіональних робочих груп для моніторингу виконання Конвенції ЮНЕСКО 2005 року «Про охорону та заохочення розмаїття форм культурного самовираження»

Відповідно до Наказу Міністерства культури України № 907 від  19.10.2018 року  Український центр культурних досліджень уповноважено на науково – методичне  забезпечення імплементації Конвенції ЮНЕСКО 2005 року«Про охорону та заохочення розмаїття форм культурного самовираження».

В установчій інформаційній он-лайн зустрічі 03 березня 2021 року взяли участь близько 100 представників регіональних робочих груп, що створені на базі обласних державних адміністрацій для моніторингу виконання Конвенції ЮНЕСКО 2005 року «Про охорону та заохочення розмаїття форм культурного самовираження». В цілому, станом на 02.03.2021 рік в регіонах сформована  21 регіональна   робоча  група  із 118 спеціалістів структурних підрозділів обласних державних адміністрацій, що представляють 13 сфер діяльності (культура, освіта, економіка, соціальний захист, ЗМІ та ін.). ГРАФІКИ 1, 2

До  учасників звернулась з вітальним  словом начальниця  управління міжнародного співробітництва Міністерства культури та інформаційної політики України Ірина Страшненко  та  поінформувала  учасників  про терміни   подання Національного звіту України щодо імплементації положень Конвенції ЮНЕСКО 2005 року до  міжнародної організації   ЮНЕСКО   –   навесні  2022 року. Вона  також  зауважила про надзвичайно  важливу участь  регіонів  у підготовці Національного звіту щодо  імплементації  Конвенції.

Модератор зустрічі Ірина Каць – начальник відділу з питань регіональної політики та координації реформи у сфері культури Українського центру культурних досліджень розкрила   питання  «Конвенція ЮНЕСКО 2005 року: орієнтація на сталий розвиток» та  наголосила на міжсекторальній  співпраці під  час заповнення  моніторингових таблиць  та    підготовки  Національного звіту.

Щодо  Конвенції 2005 року, як основи креативної економіки та  культурних і креативних індустрій в законодавчому полі України,  інформацію  презентував Павло Третьяков – заступник начальника відділу з питань регіональної політики та координації реформи у сфері культури УЦКД.

Протягом року Український центр культурних досліджень супроводжуватиме регіональні робочі групи через освітні заходи та консультації в рамках науково-методичного забезпечення імплементації Конвенції ЮНЕСКО 2005 року на регіональному рівні. Учасникам були представлені регіональні  представники Українського центру  культурних  досліджень для налагодження комунікації та індивідуальних консультацій. За  результатами зустрічі всім учасникам робочих  груп будуть надіслані  робочі  матеріали.

Вступний  семінар  «Базові концепти Конвенції ЮНЕСКО  2005 року» відбудеться вже 25 березня  2021 року  після  отримання  Українським  центром  культурних досліджень  інформації  з  регіонів  за  2018 – 2020 роки.

Капусняк «Козацький» від Безлюдівської громади

«Без капусти на столі пусто»

«Нащадки дружні й працьовиті, надійно спадок берегли»

 

Носіями цього елементу є старші представники Безлюдівської громади, які передають рецепт капусняку від покоління до покоління.

Сучасний ареал побутування Безлюдівська селищна рада, Харківський район, Харківської області.

Здавна в Україні і в нашій місцевості люди вирощували багато капусти, бо знали про її цілющі властивості, які придавали сили для важкої праці на землі. Блюда з капусти були у селян на столі кожного дня, особливо в холодну пору року. Але особливо пошанованою стравою в нашій місцевості був капусняк. Секрети приготування були у кожної господині, але найчастіше варили капусняк «Козацький». Традиції його приготування передаються з покоління в покоління і смакують всім у родині.

Опис традиції гостинності

Існує така легенда про наше козацьке поселення Безлюдівка – що козаки привнесли свої смакові вподобання враховуючи їх похідне, польове життя. Щоб страва була смачною та ситною в неї додавали пшоно. Так з’явився «Козацький» капусняк. Жінки готували капусняк, промовляючи жіночі жартівливі заговори, приваблюючи козаків в свій дім: «Варю-варю капуснячок, щоб попався (кохав, покохав) козачок». Особливість нашого капусняку в тому, що його добре затирали. З тих часів ця страва стала обрядовою. Так на весіллях готувався капусняк на другий день и молодята поєднували в ньому капусту – як символ достатку в родині та пшоно, як символ сили та нескінченної любові. Відтоді ми намагаємося зберегти ті традиції і готуємо капусняк з піснею та гарним настроєм.

Рецепт страви

На 400 г свинини – 600 г квашеної капусти, 400 г картоплі, 2 ст. ложки пшона, по 1 кореню моркви, петрушки, пастернаку і селери, 1 цибулину, 2 ст. ложки вершкового масла, 50 г сала, 4 ст. ложки сметани, 2 лаврових листки, 2 горошини запашного перцю, 1 ст. ложку дрібно нарізаної зелені петрушки.

Опис традиції готування

До відвареної свинини добавляють мілко посічену квашену капусту, картоплю підсмажені коренеплоди та обов’язково приварене пшоно. Все це довго кипіло на малому вогні при постійному помішуванню. Відварюють свинину. Віджату квашену капусту тушкують до напівготовності, додаючи жир і бульйон. Нарізані соломкою корені моркви, петрушки, пастернаку селери і цибулі злегка підсмажують на маслі. Пропущене через м’ясорубку свиняче сало розтирають у ступці разом з посіченою цибулею, зеленню петрушки і промитим пшоном.

У проціджений бульйон кладуть нарізану кубиками картоплю, варять 10-15 хвилин, додають напівтушковану капусту, розтерте з салом і зеленню пшоно, лавровий лист, перець, злегка підсмажені корені і варять до готовності. Подаючи на стіл, в капусняк кладуть порцію вареної свинини, сметану і посипають зеленню петрушки.

ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО САЛО

☝️В Україні сало – культовий продукт, національна страва.
☝️Слово САЛО походить від праслов’янського sadlo. Корінь sad — той же, що і в слові «сідати», садло — це те, що посаджено на м’ясо. З часом буква «d» випала з давньослов’янської мови і вийшло слово САЛО.
Проте у словацькій мові воно дотепер так і називається – sadlo.
☝️У давнину для того, щоб спустити на воду нове судно, його днище змащували салом для кращого ковзання.
☝️Вважається, що найсмачніше сало виходить, якщо свиню годувати жолудями.
☝️Сало добре виводить токсини і радіонукліди з організму, а також допомагає запобігти похміллю — з’їжте маленький шматочок, вирушаючи на вечірку. Якщо під час застілля є можливість закушувати салом — обов’язково скористайтеся цим.
☝️Дієтологи рекомендують для кращої засвоюваності їсти сало з часником.
☝️У добре засвоюваному вигляді в салі міститься селен. Більшість населення страждають від нестачі цього елемента в організмі.
☝️Всім кому за 40, слід їсти сало, адже він – жовчогінний засіб. Достатньо вживати 50 грамів сала на день. Більше – то вже загроза для талії?
☝️Коли ви підете купувати сало, візьміть з собою сірники. При виборі проткніть сало сірником: якщо ж дерево без проблем увійшло в продукт, значить, сало свіже та його сміливо можна купувати.
?Отже, сало та ще й з часником – профілактика захворювань, виведена на рівень національної традиціїо – відмінний ?

«Мутинські вареники»

Географічні дані  Україна, Сумська обл., Кролевецький район, с. Мутин.

Носії елементу –  Родина Клеби Катерини Олексіївни, Мороз Тетяни Володимирівни, жителів громади села  Мутин.

Опис елементу:  Особлива технологія виготовлення вареників з кашею та маком на «супу», притаманна саме даній етнічній території.

 

Мутинські вареники мають особливий смак та велике символічне значення, тісто в них надзвичайно пухке та ніжне, що ототожнюється з материнським лоном, а начинка з пшоняної каши та маку символізує плодовитість та багатство.

Взагалі в українській культурі є потужні гастрономічні символи, які виділяються на загальному тлі. Зокрема, вареники – одна із найпоширеніших страв із вареного тіста з начинкою.

Натомість до повсякденного меню українського селянина минулого, вареники потрапляли нечасто – вони були окрасою його недільного і святкового столів. Із плином часу ця страва все більшою мірою інтегрувалася в соціальне життя. Зокрема, дівчата-дружки несли її молодій на другий день весілля, а жінки – породіллі, і це вважалася обов’язковою традицією. При цьому промовляли: «Щоб, знай, багатіли та спереду горбатіли» або «Щоб повна була завжди, як вареник». Як бачимо, ця страва символізувала собою одну з формул безсмертя завдяки своїй символічній функції – продовження себе в нащадках.

Вони й нині є однією з найулюбленіших і найпоширеніших страв у привабливій царині українського гастрономічного повсякдення і в різних куточках України – різні традиції й особливості приготування даної страви.

Вашій увазі представлені вареники, які готують гостинні жителі Мутинської громади.

 

Інгредієнти:  Для тіста : 1 л. супа, 70 гр. дріжжів, 0,5 ч. л. солі, 200 гр. цукру, приблизно 1,5 кг муки.

Для начинки: макова начинка 200 гр., 1,5 стакана пшона, сіль, цукор за смаком, 50 гр. олії.

Технологією приготування страви: Готуємо суп: беремо 1, 2 л. води, 7 картоплин і варимо до готовності, вихолоджуємо і збиваємо в однорідну масу. Маса повинна бути як рідка манка.

Готуємо тісто: до рідини додаємо 70 гр. дріжжів, о, 5 ч л. солі та 200 гр. цукру, 1,5 кг. муки. Замішуємо тісто і ставимо в тепле місце на 30 хв. Потім розкачуємо тісто і робимо вареники.

Для начинки варимо пшоняну кашу на воді. Змішуємо з маковою начинкою.

Вареники варимо на пару 5 хв. готові вареники змащуємо олією. Такі вареники пухкі і не черствіють довгий час.

«Мутинські вареники»-елемент нематеріальної культурної спадщини включений до районного переліку та готується до подачі на розгляд комісії з приводу включення до обласного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини.

Відео приготування  вареників, можна переглянути за посиланням: