Дев’ятого квітня в Новоодеському РБК Миколаївський обласний центр народної творчості та культурно-освітньої роботи провів обласну творчу лабораторію. Участь у заході взяли понад 50 керівників вокально-хорових колективів і працівників закладів культури області. Детальніше — далі.

Розпочала заняття провідний методист із вокально-хорового жанру МОЦНТ та КОР, заслужений працівник України Галина Стрелецька, проаналізувавши виступи аматорів на обласному огляді «Материнська пісня». Особливу увагу звернула на підготовку колективів і дотримання ними формату заходу, а також наголосила на чіткому визначенні номінацій.

Директор МОЦНТ та КОР, заслужена артистка України Наталія Баштова розповіла про заходи, пов’язані з театралізацією, на прикладі виступу працівників закладів культури Новоодеського району «Найліпший клад, коли в родині лад». Вона проаналізувала доцільність вибраної теми, вдалість підбору героїв, темпоритм і цілісність номеру загалом.

Корисним і змістовним було практичне заняття «Об’єднання та робота жанрів на прикладі театралізованого фрагмента». Галина Стрелецька розповіла учасникам, як відповідно до обраного сценарію правильно підібрати пісенний матеріал, танці родинно-побутової тематики, враховуючи виконавські можливості та зважаючи на вік героїв театралізованого дійства.

Провідний методист із театрального жанру, заслужений працівник культури України Тетяна Скубченко попрацювала з учасниками лабораторії над дикцією, мізансценуванням і створенням художнього образу. Вона ознайомила їх із певними правилами наголосу слів, яких варто дотримуватися героям. Розповіла про формування чіткої дикції не лише для співу, а й для театру. На практиці продемонструвала застосування пластики у створенні образу та взаємодію між партнерами.

Також учасники заходу дізналися, як підбирати музичний матеріал для театралізованих дійств і формувати репертуар для вокально-хорових колективів. Галина Стрелецька наголосила на чіткому формуванні репертуару, який у роботі з вокально-хоровими колективами займає основне місце, а також зазначила, на що необхідно звернути увагу під час його вибору. Особливе місце відвела розмові про музичний супровід, який відіграє важливу роль у реалізації творчих задумів керівника й виконавців.

Не залишалася осторонь і хореографія. Провідний методист із хореографії МОЦНТ Анатолій Кривошей розповів про значення побутових танців у театралізованих дійствах, ознайомив присутніх із загальними танцювальними рухами в побутових танцях, після чого семінаристи розучили «Краков’як» і «Яків».

Важливу роль у театралізованих дійствах відіграє весільна атрибутика. Тож керівник НТО «Прибужжя», заслужений працівник культури України Валентина Кривцова наголосила на значенні вишиванок, ікон, рушників. Зазначила, як правильно застосовувати їх у театралізованих дійствах. Також була представлена міні-виставка весільної атрибутики в роботах майстрів району.

«Дякуємо, що долучилися до практичних занять. Отримані сьогодні знання стануть вам у пригоді під час підготовки до майбутніх заходів, що передбачають театралізацію. Сподіваємося, наша зустріч була ефективною і корисною для кожного. До нових зустрічей!», — завершила творчу лабораторію Наталія Баштова.

Київщина за традицією розпочала писати писанки.
Писанка це оберіг, який надає сил і життєвої енергії, народжує на землі щось нове, а також приносить у будинок здоров’я і достаток.

На передодні Великого свята Київський обласний центр народної творчості та культурно-освітньої роботи 5 квітня організував пленер для майстрів декоративного мистецтва по писанкарству «Великодні передзвони»

На пленер з’їхалися майстри, які пишуть писанки, а також керівники творчих студій, які хотіли б навчитися цьому мистецтву. Захід проходив у місті Васильків в Центрі дитячої та юнацької творчості, де вже 20 років працює Народна школа писанкарства «Дивосвіт» під керівництвом майстрині, Відмінника освіти України, керівника гуртка-методиста, Турукіної Лесі Володимирівни. 10 років тому з ініціативи директора ЦДЮТ, Слободянюк Тетяни Андріївни, тут було засновано музей декоративно-ужиткового мистецтва. У ньому зберігається велика колекція писанок, створених вихованцями Народної школи писанкарства «Дивосвіт».
У теплій дружній атмосфері майстри ділилися досвідом, секретами майстерності, разом з початківцями написали чудові писанки, отримали позитивні емоції від спілкування. Щире захоплення учасників пленеру викликала музейна колекція. Енергія доброти, радості, світла, яку випромінюють дитячі твори, не залишила нікого байдужим. Нехай натхнення ніколи не покидає митців. Здоров’я, злагоди, щастя усім, хто долучився до чарівного і загадкового світу писанки.

Шостого квітня підбили підсумки обласного огляду «Материнська пісня», участь у якому взяли понад 50 аматорських вокальних, фольклорних колективів, хорових груп та окремих виконавців із селищних рад, об’єднаних територіальних громад, районів і міст усієї Миколаївщини.

Мета й організатори заходу, перебіг подій і переможці огляду — далі у статті.

Мета й організатори заходу

Організатори: Миколаївський обласний центр народної творчості та культурно-освітньої роботи.

Проект «Материнська пісня» заснований у 2013 році для розвитку та популяризації вокально-хорового жанру, підвищення виконавської майстерності, збагачення й поповнення тематичного репертуару колективів, ознайомлення слухачів із материнськими піснями як одним із жанрів української народної пісні.

Перебіг подій

Напередодні власне перегляду творчих програм аматорів кожен учасник і гість насолодився тематичними роботами: лялькою-мотанкою, амігурумі, паперовим лозоплетінням, м’якими іграшками й іншими виробами майстрів Миколаївщини. Оскільки образ матері асоціюється з колисковою, чарівною казкою та саморобною іграшкою, цьогорічна тематика виставки «Іграшка традиційна та сучасна».

Захід розпочався яскраво — прологом за участю народного вокального гурту «Зорецвіт» МККМ (керівник заслужений працівник культури України Надія Жадик). Директор МОЦНТ та КОР, заслужена артистка України Наталія Баштова привітала всіх на IV обласному огляді вокальних, фольклорних колективів, хорових груп та окремих виконавців «Материнська пісня». Наголосила, що огляд проходить у рамках святкування Міжнародного дня сім’ї та Дня матері. Також подякувала майстрам: Наталії Шлапак, Любові Пироженко, Тетяні Вакар, Тетяні Кравець, Олені Міщенко, Наталії Феник й Олені Козявко за активну участь у заході й нагородила їх грамотами.

Протягом огляду понад 50 колективів, дуетів і солістів-вокалістів представили свою творчість, талант, індивідуальність у трьох номінаціях: вокально-музичні композиції з елементами театралізації; інсценізовані та театралізовані пісні; віночки пісень з елементами театралізації. Усі аматори були особливими. Одні вразили харизматичністю, яскравим вбранням, інші запам’яталися неймовірним вокалом чи чудовим поєднанням різних жанрів мистецтва тощо.

Ознайомившись з усіма творчими програмами учасників, провідні фахівці галузі культури Миколаївщини, що ввійшли до складу журі, визначили цьогорічних переможців. Перш ніж розпочати нагородження, Наталія Баштова подякувала всім за активність і старанність, небайдужість до культурної спадщини області. «З кожним роком кількість учасників «Материнської пісні» збільшується — це чудово. Сьогодні понад 50 колективів продемонстрували справжню живу пісню на сцені. Кожен показав своє розуміння того чи іншого твору. Хтось виступив краще, хтось трохи гірше, але ви всі молодці!», — сказала провідний методист із вокально-хорового жанру МОЦНТ, заслужений працівник культури України Галина Стрелецька.

Слова вдячності пролунали й від начальника управління культури, національностей та релігій Миколаївської ОДА Михайла Димитрова: «Вдячний за те, що світло горить у ваших серцях. Мамо, матінко, матусю — як гордо і як болюче ми про це говоримо. Дякую всім. Ви найкращі!» Викладач-методист МККМ, керівник народного Прибузького ансамблю пісні і танцю, заслужений працівник культури України Анатолій Затурян зазначив: «Я пишаюся вами, панове! Як казав один із найвідоміших письменників Лев Толстой: «Які ж ви щасливі українці, що вмієте так красиво співати!»».

Переможці

Гран-прі:

• народний хор Баштанського міського будинку культури Баштанської ОТГ (керівник Рита Попель), номінація «Інсценізована та театралізована пісня»;
• народний хор «Веселинка» Будинку культури Веселинівської селищної ради (керівник Ніна Бойчук), номінація «Вокально-музична композиція з елементами театралізації»;
• вокальний ансамбль «Віра , Надія, Любов» Снігурівського районного будинку культури (керівник Анна Пітель), номінація «Віночок пісень про матір з елементами театралізації»;
• народний хор «Зоряниця» ММПК «Молодіжний» (керівник Вікторія Максимчук), номінація «Вокально-музична композиція з елементами театралізації».

І місце:

Номінація «Вокально-музична композиція з елементами театралізації»

• народний вокальний ансамбль «Степовичка» Первомайського районного будинку культури (керівник Марія Мушинська);
• вокальний ансамбль «Єланецька слобода» Єланецького районного будинку культури (керівник Віра Слободніченко);
• народний хор «Ветеран» Центру культури і дозвілля Очаківського відділу культури (керівник Антоніна Гай);
• народний вокальний ансамбль «Океаночка» ММПК «Корабельний» (керівник Сергій Реутов);
• вокальний ансамбль «Калужаночки» Калузького сільського будинку культури Березнегуватського району (керівник Тетяна Кваша);
• народний хор Радсадівського сільського будинку культури Радсадівської ОТГ (керівник Алла Савельєва).

Номінація «Інсценізовані та театралізовані пісні»

• народний вокальний ансамбль «Океаночка» ММПК (керівник Сергій Реутов);
• народний вокальний ансамбль «Вербиченька» Яструбинівського сільського будинку культури Вознесенського району (керівник Світлана Діденкул);
• народний вокальний ансамбль «Хорошее настроение» Миколаївського районного будинку культури (керівник Наталія Лисогор).

Номінація «Віночок пісень про матір з елементами театралізації»

• вокальний ансамбль «Берегиня» Братського районного будинку культури (керівник Валентина Бондаренко);
• народний хор «Любисток» Новобузького районного будинку культури (керівник Любов Пахомова);
• народний хор «Червоняночка» Матвіївського будинку культури Миколаївської міської ради (керівник Надія Доценко).

1 квітня, у день відзначення 210-річниці від дня народження відомого письменника Миколи Гоголя на батьківщині класика у Гоголевому Шишацького району відкрили культурно-мистецький центр. Знаходиться він поруч з музеєм-садибою.

На урочистості з нагоди відкриття завітало чимало гостей, зокрема, керівництво Полтавської ОДА, учасники наукової конференції, представники культурної і туристичної галузі Полтавщини. Був присутній й екс-голова Полтавської області Валерій Головко. Із закордону приїхали гості з Японії, Словаччини, Польщі та Італії.

У заході взяла участь Ірина Каць – регіональна представниця УЦКД у Полтавській, Харківській, Кіровоградській та Черкаській областях.

“Сьогодні ми святкуємо 210-річницю з дня народження Миколи Гоголя. Також сьогодні день гумору. Ми повинні посміхатись, радіти, що маємо такий чудовий шедевр. Перефразовуючи “Ревізора” хочу повідомити вам найрадіснішу звістку – відкриваємо культурний центр Шишацької громади. Але він належить і всій Україні”, – запевнив заступник голови Полтавської ОДА Микола Білокінь.

Перерізати червону стрічку доручили учню 1-го класу Гоголівської ЗОШ імені Миколи Гоголя, відміннику у навчанні Богдану Легейді.

“У нашому місті живе близько 400 українців. Дуже добре, що вони не забувають своєї культури. І це один з великих пластів вашої культури, яким ми всі повинні гордитись. Я більше зацікавлений у майбутньому, а не в минулому. Якщо ми зараз пам’ятаємо Гоголя, який народився більше 200 років тому, то дуже добре, що стрічку на відкритті перерізала дитина”, – сказав мер італійського міста Сан Дона ді П’яве Андреа Черезар.

Спеціально на відкриття центру артисти Полтавського облмуздрамтеатру підготували для показу на сцені театралізоване дійство під назвою «М.В. Гоголь. Відлуння віків». Також у програмі сьогоднішнього дня у Гоголевому театралізована екскурсія музеєм-заповідником, відкриття персональної виставки Євгена Пілюгіна «М.В. Гоголь та Італія», міжнародна конференція, фотозони та містечко майстрів народної творчості.

“Можна говорити, що 7-е скликання Полтавської обласної ради по праву можна назвати скликанням української культури. Це і проект Полтавського симфонічного оркестру, який нещодавно отримав звання академічного, і Більське городище, і відкриття Гоголівського центру є свідченням того, що ми йдемо правильним шляхом. Це приклад децентралізації, коли потужний мистецький центр відкрито не в обласному чи районному центрі, а в звичайному селі. Українська культура виходить на нові горизонти”, – акцентував під час свого виступу голова постійної комісії з питань освіти, науки і культури Полтавської обласної ради Сергій Шевчук.

Гоголівський культурний центр це колишнім сільським будинком культури. Менше 3-х років знадобилось, щоб провести масштабну реконструкцію будівлі з теплогенераторною та влаштуванням системи альтернативних джерел енергії (сонячних батарей). Тут є глядацький зал на 218 посадкових місць (у тому числі, передбачено місця для осіб з інвалідністю), зал урочистостей, виставкова зала, бібліотека. В усіх приміщеннях є сучасне обладнання та меблі.

“На сьогоднішній день це найвишуканіша зала на Полтавщині. Це найкращі світло і звук. Наші полтавські актори репетирували і ми зрозуміли, що потрібно і в театрі змінювати на сучасне. Протягом 365 днів у Гоголевому відбулось 865 екскурсій. Інколи проходить по 10 екскурсій на день. І коли маємо такий наплив, будемо скеровувати полтавську філармонію, облмуздрамтеатр, театр ляльок сюди для проведення гоголівських театралізованих екскурсій”, – зазначила директор Департаменту культури і туризму Полтавської ОДА Валентина Вождаєнко.

На відкритті була присутня депутат Верховної Ради, голова підкомітету з питань розвитку туризму, курортів та рекреаційної діяльності Алла Романова.

“Микола Гоголь для нас як Булгаков – і містицизм, і іронія ніколи не старіють. Ідеї, які заклав Гоголь у своїх творах ще 200 років тому, досі живі. Полтавщині можна робити свій туристичний бренд на основі класика. І сюди потягнуться туристи з усієї України. Що для туризму потрібно? Цікавий продукт (у вас він є) та транспортне сполучення”,- прокоментувала Анна Романова.

Загаль на кошторисна вартість реконструкції становить 55 189,045 грн. Окрім коштів обласного бюджету також залучались кошти державного фонду регіонального розвитку у сумі 10 млн грн.

Нині тривають роботи з берегоукріплення нижнього ставка, що знаходиться на території національного музею-заповідника М.В. Гоголя. Загальна кошторисна вартість проекту на кінець 2018 року становила 11 305,625 грн.

Національний музей-заповідник М.В. Гоголя – родовий маєток Гоголів, у якому Микола Васильович провів свої дитячі та юнацькі роки. Його відкрили 1 квітня 1984 року до 175-річчя письменника. Комплекс заповідника включає батьківський будинок, флігель з робочим кабінетом письменника, два ставки загальною площею понад 10 гектарів, грот, сад, могилу батьків.

Заклад вважається перлиною туристично-рекреаційного потенціалу Полтавщини та входить у перелік десяти кращих літературно-меморіальних музеїв України.

Щорічно з різних куточків світу приїздять туристи у гоголівський батьківський край. 2018 року заклад відвідало 13 724 осіб, для них провели 861 екскурсію. На сьогодні музей налічує 12 000 експонатів. Штатна чисельність працівників складає 40 чоловік.

 

Джерело

30 березня за народним календарем день « Теплого Олекси», тому знаково що саме в цей теплий та пригожий день відбулось перше експедиційне відрядження Київського центру народної творчості та культурно-освітньої роботи селами Іванківського району, Київської області.
За народними повір’ями, якщо на Олексія тепло, буде рання весна та теплий Великдень. У цей день пасічники вперше після зими відкривали вулики та випускали бджіл. І одним з пунктів вивчення нематеріальної культурної спадщини Київського полісся були відвідини садиби бджоляра Фірсова Максима, переможця конкурсу Українського центру культурних досліджень «Жива традиція». На заході всі учасники мали змогу бути дотичними та спробувати варіння меду, сукання свічок, підготовку та встановлення старовинного вулику (борть) на дереві.
Виїзд в ліс відбувався на конях поліської породи, так званих поліщуках, поголів’я яких, силами ентузіастів, вишуковується по селах та хуторах Іванківського району та збирається в табунець для подальшого вивчення як породи, проведення генетичних досліджень, фіксації в інституті генетики тварин та збільшення поголів’я до сталої кількості осіб, задля збереження цієї прадавньої породи коней.
Ще одним детальним пунктом вивчення народних ремесел стало село Обуховичі, центр ручного ткацтва на дерев’яних станках. Спеціалісти та директор центру відвідали місцевий музей ткацтва імені Ганни Верес, екскурсію по музею провела Буга Валентина Миколаївна, директор будинку культури с. Обуховичі. Відвідали одну з провідних ткаль села та носія НКС поліського ткацтва Козяр Катерину Євтихіївну, 1933 року народження. Іванківський район і надалі буде активно вивчатися спеціалістами центру для можливого включення в грантові програми « Велика і мала культурна столиця», для створення спільної картки по бортництву (Рівненська, Житомирська та Київська область), для пошуку та відродження звичаїв, обрядів, пісенної спадщини та ремесел цього унікального краю.