Головна  > Архів новин
Загальносистемні зміни у взаємовідносинах людини та її соціального оточення в XXI ст. являють собою принципово новий спосіб інтеграції людини в соціокультурнесередовище. У сучасному світі потенційно зростає відповідальність кожної людини за свою діяльність та збільшується можливість необмеженого впливу особистості насприйняття та сутність соціальних і культурних процесів використовуючи соціальнімережі та сучасні засоби комунікації. Процес загострюється під впливом зовнішніхглобальних загроз (техногенні, космічні катастрофи, цивілізаційна криза, стихійнілиха). Відповідно це приводить до руйнації людського середовища. В цих умовахпідвищується значення етичного виміру людського буття, ставлення до природного йсоціального середовища та формування нових цінностей Держави, що є визначальнимдля розвитку країни. Цей фундамент повинен стати основою для впровадженнякультурної політики.
З моменту здобуття незалежності Україна зіткнулась з величезними труднощами та проблемами в культурній політиці. Опинившись в ціннісній дезорієнтації суспільства, яке до сьогодні має радянську інституційну інфраструктуру, корупцію, що отруюєсуспільство, та нестабільні економічні умови, погіршення ситуації відбувається завдякинаявності етнічних, лінгвістичних, територіальних та демографічних проблем, зокремавідсутності єдиного культурного простору із рівним доступом до мистецьких надбань та культурних послуг.
В суспільних процесах проявляється динаміка культури. Після революції гідностісуспільство є свідком одночасного формування та існування декількох етапів розвиткукультурних процесів, які виходять за межі існуючої пострадянської інфраструктурі та важко інтегруються в офіційне культурне поле у зв’язку із інноваційним характером форм. На жаль, дуже повільно формуються нові цінності, притаманні демократичнійєвропейській державі. Тому, напевно, багато громадських культурних ініціатив під час Євро Майдану і після нього спрямовані в першу чергу саме на поштовх до формуваннянашої національної ідентичності, нового громадянина та його ставлення до своєїкраїни. Євромайдан за визначенням можна прирівняти до креативного майдану під час якого мирними засобами, відбувалось протистояння. Майдану вдалось перетворитисьна своєрідну соціально-психологічну лабораторію, яка надала поштовх і сформувалаумови для прискорення цих процесів.
Повна ціннісна переорієнтація суспільства можлива лише як зміна ціннісних установокпоколінь, оскільки одне й те ж покоління нездатне на радикальну переорієнтаціюзразків своєї ментальності й поведінки й неминуче потерпає від власноїполовинчастості та впливу стереотипів минулого. Звідси випливає важливість розумінняцінностей на сьогоднішньому етапі розвитку суспільної думки.
У період докорінного перетворення суспільства на національному, регіональному тамісцевому рівнях культура є важливим інструментом розвитку, примирення таконсолідації зусиль усіх суспільних груп і всіх спільнот. Окрім цього в наявностірегіональні диспропорції розвитку культури, що проявляються в залежності відзабезпеченості об’єктами культури, фінансуванням і доступності культурних благ для широких верств населення. Регіональна диференціація витрат на культуру і мистецтвов процентному відношенні від валового регіонального продукту демонструє в останніроки тенденцію до зниження.
Культура та її розвиток не існують в умовах вакууму.
Нерозуміння впливу культури на розвиток суспільства,
вузьке трактування «культури» як галузі
привело до соціальних загострень,
втрати рівноваги та розуміння в суспільстві та привело країну
в суспільну гуманітарну кризу.
Для вирішення цієї проблеми культуру необхідно розглядати у межах нинішньогосоціокультурного контексту українського народу. Завдання національної самоідентифікації повинні мати не етнічний, а культурний характер, вони повинні бутипов´язані не тільки і не стільки з пошуками основ такої самоідентифікації в минулому, абільше зі створенням їх у сьогоденні для закладення реальних можливостей щодоформування національної єдності у сучасному і в майбутньому.
Починаючи із 80 років 20 століття роль культури у світі розглядається як креативна складова розвитку економічного сектору. Спочатку це тлумачилось як отримання конкретного прибутку та залучених коштів, пізніше як менеджмент та маркетинг в культурних організаціях. Після гірких спроб визначити важливість культури за допомогою конкретних економічних чинників було вивчено вплив культури на економіку конкретних міст та територій. Поняття «Культура» почало тлумачитись як ресурс змін якості життя шляхом створення додаткової вартості продуктів та територійта покращення умов зайнятості населення.
Галузі світової економіки, що мають високу додану вартість почали зміщуватися з економіки знань та інформації в бік інноваційних технологій та креативних ідеї(креативної економіки). Креативні інновації по створенню нових видів продуктів та послуг стають новою силою для економічного зростання.
Протягом останнього десятиліття креативні індустрії стали новою моделлюзростання економіки в європейських державах. Фото: moderndiplomacy.eu
Важливої складовою стратегії модернізації економіки України на сучасному етапі є перехід від індустріальної та сировинної моделі розвитку до постіндустріальної або креативної, яка базується на використанні людського потенціалу та знань, що є певною базою для розробки та реалізації ідеї для культурно – економічного розвитку.
Сировиною креативної економіки є вміння народжувати оригінальні ідеї та перетворювати ці ідеї в економічний капітал та продукт, що продається. Культурні і креативні індустрії мають стратегічний потенціал і сприяють розумному, сталому і комплексному зростанню регіонів та міст. Використання креативних технологійкапіталізує міста.
Контент креативної культури є важливою частиною економіки.
Розробка і експорт в сфері культурного контенту мають наступні переваги для розвиткунаціональної економіки:
– Створення об’єктів з високою доданою вартістю за рахунок використаннякультурного ресурсу;
– Сприяння формуванню спеціалізованих ринків в межах України та створенню новихробочих місць;
– Створення умов для збільшення пізнаванності національних брендів;
– Розвиток туристичного бізнесу;
Україна – урбанізована країна. В малих містах мешкають більш ніж 50% населення.Існує різниця комунальних та соціальних стандартів між обласними центрами, містамиобласного значення та районними центрами. Значною мірою ця ситуація заздалегідь визначена попередньою політикою Радянського Союзу, яка формувала залежністьекономіки малого міста від діяльності декількох підприємств. Для більшості з них сталопитання розробки власних стратегій розвитку в нових економічних і соціальних умовах. Позитивом є те, що Україна є країною, чиї рекреаційні можливості, історична та культурна спадщина є колосальними ресурсами розвитку.
Більшість малих міст України характеризуються низьким рівнем соціально-економічного розвитку, є депресивними, з низьким рівнем ділової активності, однак володіють значним туристично-рекреаційним, культурно-історичним і природним потенціалом.
Ми прагнемо стати частиною Європи. Не можна залишатись осторонь від процесів, яківідбуваються. У світі є багато вдалих прикладів міст, які взяли за основу свогорозвитку культурний ресурс, перетворивши індустрійні центри в туристичні.
Багатьом є відомим приклад «Ефект Більбао» як феномену сучасного містобудування, коли інвестиції в мистецтво перевершили очікування. Стрімка трансформаціяпериферійного портового міста зі стану промислового занепаду в процвітаючийфінансовий і туристичний центр за рахунок комплексного перетворення територій з акцентом на яскраві і виразні архітектурні форми, функціональність і екологічністьтранспортної системи, отримала загальну назву. Досвід Більбао вивчають архітектори і містобудівники в усьому світі. Відкрив нову главу в історії Більбао музей Гуггенхайма став не тільки символом міста, а й синонімом «ефекту Більбао».
Реформа Децентралізації розкриває для громад великі перспективи розвитку. Задляпросування ідеї культурно – економічного розвитку ми будемо регулярно надавати інформацію про аналогічні процеси, що відбуваються в інших країнах та у нас. Авториматеріалів – менеджери, які мають досвід культурно – економічних трансформації. Я сподіваюсь, що кожен з Вас знайде корисну пораду для розвитку власного міста абоОТГ надихнеться вдалими прикладами змін в малих містах, в основі яких – культурнийресурс та людський потенціал.