Ірина Френкель,
директорка Українського центру культурних досліджень
Сучасний світ диктує нові правила і нове сприйняття сфери культури. Починаючи із 80-х рр. ХХ ст. роль культури у світі розглядається як креативна складова розвитку економічного сектору. Спочатку це тлумачилось як отримання конкретного прибутку та залучених коштів, пізніше як менеджмент та маркетинг у культурних установах. Після спроб визначити важливість культури за допомогою конкретних економічних чинників було вивчено вплив культури на економіку конкретних міст та територій.
В Україні першими, хто звернув увагу на економічний чинник культурного ресурсу була громадська організація «Інститут культурної політики». Проєкт, що був ініційовані ГО – «PLAN Z» , був першою спробою вивчити можливості культурного ресурсу в Україні та напрацювати концепцію для малих міст та новостворених об’єднаних територіальних громад в напрямку культурно – економічного розвитку[1]
В рамках проєкту, який тривав понад два роки, було досліджено можливості малих територій для розвитку креативної економіки та за допомогою методології «інвазивного втручання» відбулась «культурна інтервенція» в матерію міста, що дозволило напрацювати напрямки подальшої роботи з питань культурної трансформації на державному рівні. По закінченню проєкту у листопаді 2016 року відбулась Перша всеукраїнська конференція для міських голів малих міст України «Місто як діалог. Чотирьохмірне моделювання розвитку: суспільство, свідомість, самореалізація, субсидіартність». Вперше говорили про можливості культури та креативний розвиток малих територій. Презентація успішних кейсів країн Східного партнерства, що були обговорені під час конференції, довела те, що Україна відстає від загальносвітових процесів щодо культурно – економічного розвитку малих територій на 50 років.
Вперше було поставлено питання: «Що може стати маркером, який відрізняє один населений пункт від іншого, регіон від регіону та країну від країни?»
Культурні і креативні індустрії мають стратегічний потенціал і сприяють розумному, сталому і комплексному зростанню регіонів та міст. Використання креативних технологій капіталізує міста, створюючи передумови для збільшення інвестиційної привабливості та самоідентифікації.
ЗГІДНО ДОСЛІДЖЕННЯ UNCTAD ІСНУЮТЬ ЧОТИРИ БАЗОВІ ГРУПИ ДЛЯ РОЗВИТКУ КРЕАТИВНОЇ ЕКОНОМІКИ:
- Культурна спадщина: традиційна культура (ремесла, фестивалі тощо); культурні пам’ятки (музеї, бібліотеки, місця розкопок, тощо);
- Мистецтво: образотворче мистецтво (скульптура, фотографія тощо); виконавче мистецтво (вокал, драматичне мистецтво, тощо);
- Медіа: публікації та видавництво; аудіовізуальні твори (фільми, телебачення, радіомовлення); нові медіа (цифровий контент, відеоігри тощо);
- Функціональний креатив: дизайн (архітектура, іграшки, ювелірні вироби); креативні послуги (реклама, цифрові й культурні послуги).
До культурної спадщини України без перебільшення відноситься Гастроспадщина, яку можна розглядати комплексно комодифікуючи традиції та створюючи креативні культурно – туристичні кластери
Найбільш перспективна сфера України для розвитку креативних індустрій, кластерів та стартапів це матеріальна та нематеріальна культурна спадщина, ремісничі осередки та культурно – історичний потенціал.
Враховуючи загально світову статистику – понад 75% туризму пов’язані із туризмом вражень. Що шукають люди? Як вони прагнуть проводити свій час?
За результатами моніторингу прагнень українських внутрішніх туристів, що було здійснено Українським центром культурних досліджень у 2020 році понад 80% від загальної кількості туристів пов’язують власний відпочинок з культурними враженнями: відвідання старовинних замків та споруд, культурних подій та фестивалів. Понад 15% від загальної кількості пов’язано із гастротуризмом – бажанням відкрити для себе нові смакові враження, вивчити історію та традиції народів, що мешкають в країні.
З одного боку, Гастроспадщина України – це економічний ресурс, який станом на сьогодні потребує ретельного вивчення задля подальшого впровадження креативних стартапів. З іншого, необхідно взяти до уваги ратифіковані в Україні документи, а саме завдання Конвенцій ЮНЕСКО про охорону нематеріальної культурної спадщини та про охорону та заохочення розмаїття форм культурного самовираження – що дає нам підстави розглядати гастрономічну спадщину як культурну спадщину, що має власні традиції та культуру. Саме ця складова є потужним базисом для розробки ідеологій стартапів задля подальшого економічного ефекту для розвитку територій.
Український центр культурних досліджень запровадив проект «Гастроспадщина України: традиції гостинності та культура приготування страв» в жовтні 2020 року
Центр – це культурно – просвітницька установа, головним завданням якої є науково – методичний супровід імплементації Конвенцій ЮНЕСКО з охорони нематеріальної культурної спадщини та про охорону та заохочення розмаїття форм культурного самовираження. Працівники центру ретельно вивчають нематеріальний культурний ресурс країни та його вплив на економіку регіонів. Наразі, за підтримки Українського культурного фонду – «Дослідження гастроспадщини України: традиції гостинності та культури приготування страв, як основи для розвитку креативних індустрій регіонів».
ЩО ТРЕБА РОЗУМІТИ ПІД ГАСТРОНОМІЧНИМ ТУРИЗМОМ?
Для багатьох мільйонів туристів гастрономія перетворилась на важливу складову туристичних вражень, незалежного від того, чи повертаються вони до знайомих туристичних маршрутів з метою повтору смачних вражень, чи здійснюють далекі подорожі задля пошуку нових, особливих кулінарних зисків.
Прямопропорційно до зміцнення глобалізаційних процесів у світі, споживачі туристичного продукту в більшості намагаються отримати автентичні враження.
Гастрономія є важливою складовою регіональної /місцевої культури та побуту. Саме в Гастроспадщини та її традиціях закладено елемент місцевої автентичності та потужний потенціал для підсилення туристичних пропозицій на ринку.
Гастрономічний туризм пропонує подорожі до гастрономічних регіонів, які передбачають будь – які види туристичної діяльності: від відвідання виробників продуктів, гастрономічних фестивалів та продуктових ярмарків або фермерських ринків.
Гастрономія в контексті туризму включає в себе з одного боку поєднання продуктів, послуг та видів діяльності, що підкреслюють унікальність та неповторність традицій місцевості, з іншого талант і творчий потенціал осіб, які готують страви та знайомлять з традиціями частування.
Продукти, які складають основу гастрономічного туризму, мають бути пов’язані із регіоном, його культурою та мати власну історію або легенду. Якісні гастрономічні продукти надовго залишаються в пам’яті туристів.
Що необхідно знати, щоб сформувати гастрономічний кластер?
Рекомендовані заходи для поліпшення якості продуктів і вражень в області гастрономічного туризму включають:
- Розробку конкуренто – спроможної пропозиції, яка базується на автентичних традиціях;
- Захист та визнання місцевих продуктів за допомогою спеціального маркування та зазначення місця походження;
- Забезпечення фахового рівня людського ресурсу;
- Забезпечення передачі знань та традицій культури приготування страв;
- Гарантування безпеки продуктів;
- Встановлення зв’язків між продуктами та регіонами шляхом розвитку гастрономічних туристичних маршрутів;
- Відродження окремих туристичних маршрутів за допомогою розвитку ринків, кооперацій, тощо
ЗНАЧЕННЯ ГАСТРОНОМІЧНОГО ТУРИЗМУ ДЛЯ РЕГІОНУ
Гастрономічний туризм – явище місцеве, універсальне яке може стати порталом для входження в місцеву культури, знайомство з творчістю (фольклорні традиції), природою (екологією) та місцевим одягом. Гастрономічний туризм охоплює понад 30% туристичних витрат на глобальному рівні, що позитивно впливає на місцеву економіку, зайнятість населення та збереження культурної спадщини. Гастротуризм створює унікальні можливості для туристичного маркетингу та стратегічного брендингу територій. Гастрономічні пропозицій пожвавлюють диверсифікацію цільової аудиторії та впливають на створення кроссекторальних партнерств.
ЗНАЧЕННЯ ГАСТРОНОМІЧНОГО ТУРИЗМУ ДЛЯ УКРАЇНИ. НЕ БОРЩОМ ЄДИНИМ
Доки країна зайнята внесенням борщу до репрезентативного списку ЮНЕСКО, українці поступово втрачають деякі елементи власної кухні на зовнішній арені. Чи не настав час стратегічного підходу до гастрономічного ресурсу України, шляхом внесення елементу «Традиції гостинності українського народу» до кращих культурних практик ЮНЕСКО?
Створення visible profile України як країни з міцними традиціями гостинності, який складатиметься з пазлів різних профілів гастрономічних брендів регіонів, значно підвищить позиціювання України на туристичному глобальному ринку. Враховуючи світову пандемію та короткострокові поліпшення ситуації, саме гастрономічний туризм може стати інструментом залучення зовнішніх туристів для країни, що напряму вплине на економічний стан громад, зокрема туристичної та культурної сфер.
[1] [1] 1 квітня 2014 року в Україні стартувала реформа Децентралізації. На той час культурна сфера опинилася за лаштунками реформи , враховуючи радянське трактування завдань сфери та відсутність відповідного досвіду з культурно – економічної трансформації.