ОГЛЯД МЕТОДИК ОЦІНКИ ВТРАТ У СФЕРІ КУЛЬТУРИ ТА КРЕАТИВНИХ ІНДУСТРІЙ ВНАСЛІДОК ВІЙСЬКОВОЇ АГРЕСІЇ РОСІЇ ПРОТИ УКРАЇНИ

З початку повномасштабного вторгнення сфера культури та креативних індустрій зазнала значних збитків і руйнувань, як і інші сектори економіки. Але як саме порахувати ці збитки та руйнування? 

Провідні установи України та міжнародні організації запропонували власні методики, але чи дають вони відповіді на всі запитання? Розглянемо деякі з них.

Міністерством економіки України та Фондом державного майна розроблено методику визначення шкоди та обсягу збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації, а також упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності

Методика має окрему формулу для підрахунку збитків, завданих культурній спадщині й дозволяє порахувати фізичні збитки, завдані об’єкту культурної спадщини, завдяки спеціальному коефіцієнту, який характеризує культурну цінність об’єкта. 

Отже, що ж являє собою коефіцієнт, що характеризує культурну цінність нерухомого об’єкта культурної спадщини. Нагадуємо, відповідно до цієї методики, для того, щоб порахувати реальні збитки, завдані нерухомому об’єкту, який є об’єктом культурної спадщини, потрібно:

1)  Провести стандартні підрахунки, як це передбачено для будь-якого іншого нерухомого об’єкта.

2)  Помножити суму, яка вийшла в результаті, на коефіцієнт, про який ми говоримо.

Тобто, саме цей коефіцієнт відрізняє об’єкт культурної спадщини від будь-якої іншої будівлі чи споруди. 

Тож, за що саме нараховується збільшений обсяг збитків?

По-перше, це вік об’єкта: збитки, завдані будівлям та спорудам, вік яких не перевищує 90 років, будуть помножені в середньому на 1,5, в той час як для об’єктів, яким на сьогодні 165 років, сума збитків буде у 2,5 рази більша. Чим старіша будівля, тим вищим буде загальний коефіцієнт. 

В межах кожної вікової групи враховується також містобудівна роль об’єкта: якщо це культова споруда чи інший визначний об’єкт, що розташований переважно у центральній частині міста, можна враховувати максимальний коефіцієнт. Також більший коефіцієнт встановлюється при підрахунку збитків, завданих таким спорудам, як замки, фортеці, палаци чи окремі культові споруди поза межами населених пунктів. Дещо менший коефіцієнт потрібно обрати при оцінці збитків, завданих об’єкту фонової забудови населеного пункту.

Який саме коефіцієнт обрати при підрахунку? По-перше, як то кажуть, довіртеся професіоналам. Як зазначено у методиці, будь-який об’єкт культурної спадщини є предметом окремого розгляду оцінювача. Крім того, у нагоді стануть матеріали облікової документації –  паспорт пам’ятки та охоронний договір.

(далі буде…)

*** Аналіз методик проводиться в межах дослідницького проєкту «Удосконалення методики оцінки втрат у сфері культури та креативних індустрій внаслідок військової агресії росії проти України» втілюється ГО Культурний ді@лог у партнерстві з ДУ Український центр культурних досліджень за підтримки ІСАР Єднання у межах проєкту «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства», що реалізується ІСАР Єднання у консорціумі з Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД) та Центром демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку.