Український центр культурних досліджень продовжує знайомити вас з елементами та кращими практиками що були внесені до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.
Наказ МКІП від 06.07.2022 №228 “Про внесення змін до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України”
#Національний_перелік_НКС #Традиції_культури_ харчування
#Традиційні ремесла
«Знання, вміння та практики, що стосуються приготування та споживання біляївської рибної юшки»
Охоронний Номер – 034.нкс
Географічне розташування: місто Біляївка, Одеської області
Історично культура приготування та споживання юшки була поширена серед спільноти рибалок, однак сьогодні вона побутує майже у кожній родині міста Біляївки. Цю страву готують на обід чи вечерю, досить часто споживають на сніданок; це обов’язкова страва під час родинних зібрань чи свят, страва вихідного дня, яка смакує на природі, під час риболовлі тощо, страва сьогоднішнього дня громади. Занурений у народну традицію громади, рецепт юшки передається переважно в домогосподарствах, від одного покоління до іншого; складається він зі свіжої, щойно виловленої риби різних видів, рідше свіжої риби, яку можна придбати у рибалок на місцевому базарі, коріння петрушки, картоплі, цибулі, моркви; важливу роль у рецепті відіграє якість води та співвідношення пропорцій риба-вода, має бути один до одного, різні спеції, переважно перець, сіль. Все це томиться на вогні тривалий час. Окремо готують приправу, що має назву «саламур» і складається зі спецій – часнику, перцю, солі, та розбавляється щойно звареною юшкою; додаються томати, усі складники мають бути якісними та свіжими, від цього залежить, як смакуватиме страва. Не менш важливим є спосіб подачі з цілим протоколом: як розмістити блюдо, коли додати соус, як розподілити страви у великій родині, як допомогти дітям під час трапези або суспільно-культурних подій. Риба з овочами подається на великому блюді, посипається свіжою зеленню, окремо подається юшка у великій чашці, кожен бажаючий на власний смак може додати в неї саламур або полити ним рибу.
Майстерність приготування юшки та саламуру – ознака гарного виховання в громаді, показник почуття товариськості. Для мешканців Біляївки – це більше, ніж просто страва, це – спосіб життя та підтвердження приналежності до спільноти. Юшка є об’єднуючим символом, виявом ідентичності. Знання, вміння та практики, що стосуються приготування та споживання рибної юшки, позначені цінностями соціалізації, починаючи від вилову риби, вирощування овочів, приготування та вживання страви. Юшковаріння залучає дітей шляхом прямої передачі знань і навичок. Можна впевнено сказати, що таке спільне кулінарне мистецтво не розділяє і не розрізняє. Навпаки, об’єднує громаду.
Відповідно до існуючих міжнародних норм і документів щодо прав людини, даний елемент НКС сприяє взаємній повазі між громадами, групами та окремими людьми, його підготовка та споживання сумісні зі сталим розвитком, поєднує людину та природу, оскільки страва тісно пов’язана з природнім середовищем, а її якість напряму залежить від природніх ресурсів. Страва готується з місцевої риби, овочів та води, корисна для здоров’я.
Фото: Миколи Мельниченко. Авторське право – Біляївський міський будинок культури.
