У Запорізькій області частково зберігся оригінальний палацовий комплекс.
Цікаво, що коли ми були у Запоріжжі і казали, що хочемо з’їздити у Василівку, нас відмовляли від цього. «Та там нема на що дивитися, палац не зберігся. Хіба що в зоопарк можна сходити», – казали нам знайомі, і не один раз.
На щастя, ми нікого не послухали і в результаті потрапити в одне з найцікавіших місць у Східній Україні, які мені довелося відвідати. Ми так довго гуляли на території садиби-музею і навколо неї, що в зоопарк не потрапили. Але зовсім про це не шкодуємо…
Трішки історії
Ці землі були подаровані генералу Василю Попову у ХVІІІ столітті імператрицею Катериною ІІ. До цього тут були козацькі зимники та хутори, а генерал заснував тут постійне поселення Василівку, яке згодом розрослося до міста.
Його онук, теж Василь, у 1894 році збудував тут замковий комплекс. Його центром був палац з п’ятьма вежами. І хоча будівля була збудована у нові часи, вона нагадувала середньовічний замок завдяки своїм готичним та мавританським рисам.
Палац мав розкішне убранство, бібліотеку з рідкісними виданнями, картинну галерею з оригіналами робіт видатних художників того часу, бальні зали, фінські та римські лазні. У палаці була облаштована метеостанція, а згодом – й астрономічна обсерваторія.
У радянські часи палац Попових зазнав грабування та жахливого ставлення (деякий час тут був свинарник), а згодом і зовсім був розібраний на будівельні матеріали. На згадку про нього залишилася висока кругла вежа.
Сучасність
Та вежа – не єдина окраса колись величного комплексу. Також можна побачити північний, східний і західний флігелі, кожен з яких також нагадують невеличкі плацики.
У північному флігелі розташувався музей, де можна побачити, як виглядав поруйнований палац, дізнатися про його власників та історію, а також відвідати етнографічну експозицію та познайомитися з творами місцевих митців. Навіть збереглися деякі речі із самого палацу.
У західний і східний флігель туристу не проникнути. Якщо навколо західного вирує якесь життя, можливо, там ведуться якісь роботи, то східний наглухо закритий.
Біля західного флігеля можна побачити симпатичну башточку, яку називають оглядовою. Однак насправді немає відомостей, у яких потребах її використовували господарі.
Порівняно з іншими будівлями маєтку каретний двір був досить простим і стриманим в архітектурному плані. Зараз він, з добудованим другим поверхом, відділений від садиби парканом, і там розташовується школа.
Зате при будівництві конюшень архітектори не стримували уяву! Неприступні і витончені водночас, вони відігравали роль фортечної стіни. І якщо дивитися на них ззовні (для цього треба вийти з садиби через хвіртку з протилежного боку від центрального входу і трохи спуститися вниз), важко повірити, що це звичайні конюшні. Вони більше нагадують Московський кремль.
Корисна інформація
Василівський історико-архітектурний музей-заповідник «Садиба Попова» працює за наступним режимом:
Пн-Чт – з 8.00 до 17.00,
Пт – з 8.00 до 15.45,
Сб, Нд – з 9.00 до 16.00.
Обідня перерва: з 12.00 до 12.45.
Санітарний день – перший вівторок місяця.
Вхідний квиток на територію комплексу та до музею коштує 25 грн, пільговий (для школярів, студентів і пенсіонерів) – 15 грн, дітям до 6 років – безкоштовно. Екскурсія музейними залами – 50 грн, територією садиби – аналогічно.