У XX ст. Йозеф Шумпетер виділив підприємництво як четвертий фактор виробництва, невідомий у класиків марксизму. Відповідно до його концепції, підприємці формують інноваційні рішення і грають ключову роль в суспільному прогресі.

На початку XXI століття популярною стала нова концепція “креативного класу“. Це поняття стало широко використовуватися після появи бестселера соціолога Річарда Флоріди “Креативний клас: люди, які змінюють майбутнє”.

У книзі йдеться про те, як представники творчих професій формують сьогодні, по суті, новий суспільний клас, який починає визначати не тільки розвиток окремих організацій, зростання і процвітання цілих міст і регіонів, але й міць держав на світовій геополітичній карті.

Слід розділяти академічний і практичний підходи до поняття “культурна індустрія”. Вчені зазвичай виділяють дві необхідні ознаки культурної (креативної) індустрії: індивідуальний підхід при розробці продукту і домінуюче значення нематеріальної складової в його цінності.

На практиці ж дослідники використовують статистичні дані, які відповідають міжнародним стандартам. Тому, щоб визначити, які галузі відносяться до креативних, доводиться орієнтуватися на існуючу систему класифікації професій і підприємств.

Найбільш актуальним для дослідників-практиків на сьогоднішній день є визначення, дане Річардом Флоридою. У своїй книзі він відносить до ядра креативного класу людей, зайнятих в науковій і технічній сфері, архітектурі, дизайні, освіті, мистецтві, музиці та індустрії розваг, чия економічна функція полягає у створенні нових ідей, нових технологій і нового креативного змісту.

Крім ядра, креативний клас включає велику групу креативних фахівців, що працюють у сфері бізнесу, фінансів, права, охорони здоров’я та суміжних областях діяльності. На думку Флориди, основною метою місцевої влади на сьогоднішній момент має бути створення сприятливих умов для життя креативного класу.

Homo creativus – це високомобільна людина, що вибирає собі місце для життя в різних частинах світу. Щоб привернути креативних людей, недостатньо комфортних умов праці і високої зарплати, потрібно створити конкурентоспроможну міську інфраструктуру. Містам необхідно піклуватися про креативний клімат.

В останні роки влада багатьох країн, регіонів і міст звернула увагу на проблему розвитку креативних індустрій. Наприклад, прем’єр-міністр Великобританії Гордон Браун недавно заявив у своєму інтерв’ю, що пріоритетними секторами британської економіки стають не аерокосмічна галузь і суднобудування, а індустрія моди, кіно, музики. Він вважає, що саме ці галузі будуть домінувати в експорті і стануть рушійною силою для створення нових робочих місць.

У Німеччині на тлі зростаючої глобальної конкуренції креативні індустрії також розглядаються як сектор з найбільшим потенціалом. Ліберальна демократична партія і Міністерство економіки і технологій активно проводять дослідження та виробляють рекомендації на національному рівні. Місцеві влади проявляють не меншу активність. У кожному регіоні експерти провели моніторинг креативних індустрій, за підсумками якого були розроблені рекомендації для політиків та міських адміністрацій. Зазвичай розробники рекомендацій розглядають три ключові аспекти: мережеві взаємодії, маркетинг та імідж регіону, можливості інституціоналізації та співробітництва.

У 2004 р. у звіті під назвою “Креативна економіка Лондона” саме творчість була названа найважливішим з факторів виробництва і необхідною умовою міського розвитку. У свою чергу культура є ґрунтом для народження і зростання креативності. Місто з розвиненою культурою притягує більше креативних людей.

Важливо усвідомлювати, що кордон між високою культурою і субкультурою сьогодні розмивається. Раніше місту досить було мати декілька театрів і музеїв, щоб бути привабливим для великого бізнесу. Сьогодні бізнес-еліта і люди креативних професій відвідують рок-концерти і гей-клуби.

Міським адміністраціям слід дотримуватися політики плюралізму та різноманіття в питаннях культури і мистецтва. Слід враховувати непрямий характер зв’язків між культурою та економікою.

Мистецтво не стає повністю комерційним. Воно вигідно бізнесу не тому, що безпосередньо приносить прибуток, а тому, що створює атмосферу, необхідну для креативності. Також культура може служити маркетинговим цілям регіональної влади. Однак не варто забувати про недоліки такого підходу і підпорядковувати культуру лише прагматичним цілям.

Першоджерело: http://www.creativecities.org.ua/uk/creative-industries/texts/?newsid=26