11-12 вересня 2018 року у місті Херсон відбудеться Міжнародна конференція
“Народні художні промисли як складова креативних індустрій: перспективи, промоція, просування”
В конференції беруть участь:
- Юрій Рибачук – заступник Міністра культури України
- Діана Дікусар – директор Центру з охорони і просування нематеріальної культурної спадщини (Молдова)
- Наталя Канжя – майстриня (Молдова). Народні промисли Молдови в контексті сучасності
- Асмер Абдуллаєва – арт-критик і педагог Мистецької академії Азербайджану (Азербайджан)
- Айгун Алієва – Директор “ZADAGAN Home Textile”
- Ана Шаншіашвілі – доктор Art Historian, креативний директор Georgian Heritage Crafts
- Юлія Філіп’єва – менеджер проекту Craft it! (Україна)
- Олена Задорожна – комунікаційний менеджер Craft it! (Україна)
- Євгенія Бистрицька – директор Сумського обласного науково-методичного центру культури і мистецтв
- Валентина Ткач – майстриня, організатор школи ткацтва. Школа ткацтва – традиція в часі
- Ірина Пурига – зберігач фондів Музею Кролевецького ткацтва Сумської обл.
Часи роботи конференції: 11.09 з 10.00 – 19.00
12.09 з 9.30 до 13.00
МОВИ КОНФЕРЕНЦІЇ
українська, англійська, російська (для експертів з країн Східного партнерства)
ОПИС КОНФЕРЕНЦІЇ
Фінансування — це лише одна з проблем галузі, та більше, вона не є ключовою, і навіть наявність фінансування не гарантує його ефективного та розумного використання. Глибша проблема полягає в невмінні користуватися вже наявними ресурсами або шукати нові способи та підходи до діяльності галузі (наприклад, отримання не державного, а приватного фінансування). Тому важливим є розвиток адаптивних підходів у НХП, витворення нових методів підтримки та розвитку галузі.
Народні художні промисли потребують модернізації. Теза майстрів полягає в тому, що народні художні промисли — це основа автентичності України, її самобутності та національної ідентичності. Варто зауважити, що традиції не існують в ізоляції: вони будуть затребувані, почуті і сповнені сенсом тоді, коли відповідають на виклики сучасності, коли в патернах минулого ми знаходимо натхнення для роботи з питаннями, які бентежать нас сьогодні.
Ремесла— це функціональна галузь, що завжди реагувала на практичні запити суспільства. Народні художні промисли ніколи не були ізольованим і чистим «мистецтвом заради мистецтва», вони пристосовувалися до епохи і мають оновитися в Україні XXI століття. Кажучи про ремесла як основу автентичності, не варто забувати, що автентичність — це не зафіксована назавжди форма. Автентичність теж змінна, вона містить не лише орієнтацію на минуле, а й пошуки майбутнього, які мають відбиватися і в народних художніх промислах. Тому модернізація ремесел значить не перетворення на кітч, а відкриття універсального потенціалу ремесел, що може бути застосовний до сучасних і майбутніх ситуацій.
РЕЄСТРАЦІЮ ЗАВАРШЕНО
