На базі Добровеличківської СТГ відбувся обласний семінар директорів базових клубних закладів територіальних громад Кіровоградщини

19-20 жовтня 2021 року на базі Добровеличківської СТГ відбувся обласний семінар директорів базових клубних закладів територіальних громад Кіровоградщини.   Організаторами заходу виступили Кіровоградський обласний Центр народної творчості за активної участі та підтримки Володимира Осієвського – голови Добровеличківської селищної ради та Любові Ревенко – директорки  комунального закладу «Центр культури і дозвілля».

У семінарі взяла участь Ірина Каць – начальниця відділу з питань регіональної політики та координації реформи у сфері культури Українського центру культурних досліджень, яка поінформувала учасників семінару про потенціали нематеріальної культурної спадщини для сталого розвитку громад, а також акцентувала на важливості запровадження заходів для підтримки розмаїття форм культурного самовираження на базі клубних закладів територіальних громад, адже творчість та креативні ідеї в епоху креативної економіки є головним джерелом для економічного зростання та розвитку соціального капіталу громад.

Начальник відділу освіти, культури, молоді та спорту Добровеличківської селищної ради Олена Винярська розповіла про діяльність закладів культури громади у напрямку реалізації державної політики реформування галузі культури, окреслила проблемні питання та шляхи їх вирішення. Перший заступник голови Добровеличківської селищної ради Олександр Яцевич презентував проєкт реконструкції знаку «Географічний центр України», що знаходиться на території Добровеличківщини.

Учасники семінару взяли участь у гастрономічному етно-фестивалі «Липнязькі пиріжки», який проходив на базі Липнязького сільського клубу (завідувач Світлана Присяжнюк). У рамках заходу 14 старостинських округів представили свої території через традиційну випічку – липнязькі пиріжки.

Протягом другого дня обласного семінару учасники ознайомилися з експозиціями Добровеличківського краєзнавчого музею (директор Валентина Грінченко) та його філіалу – Липнязького краєзнавчого музею (завідувач Ольга Голоцван) та взяли участь у презентації інвестиційного проєкту «Центр зеленого туризму «Степограй» з екскурсією до туристично-розважального комплексу «Козацька долина» (директор Наталія Попелюх).

 

Джерело фото та інформація про семінар:

Кіровоградський обласний Центр народної творчості

Добровеличківська селищна територіальна громада

“Диво з горнятка – тиманівська каша”

Як відбувся у с. Тиманівка Тульчинської територіальної громади ІІІ Фестиваль традиційної подільської страви “Диво з горнятка – тиманівська каша”

14 жовтня 2021 року у  с. Тиманівка Тульчинської міської територіальної громади відбувся третій фестиваль традиційної подільської страви “Диво з горнятка – тиманівська каша”. Учасників свята привітали Тульчинський міський голова Валерій Весняний, директор Департаменту міжнародного співробітництва та регіонального розвитку Вінницької облдержадміністрації Володимир Мережко, заступник начальника Управління культури та креативних індустрій Валентина Троян та директорка Українського центру культурних досліджень Ірина Френкель.

В програмі фестивалю: виставки та презентації святкових світлиць; виступи художніх колективів закладів  культури; презентація українських традиційних страв; майстер-клас з приготування автентичної подільської страви – тиманівської каші та інших традиційних страв; туристична локація,  майстер-класи і туристична вікторина, театралізований концерт «Каша смачна – пісня голосна!»

Гастроспадщина України – це ексклюзивний туристичний продукт, який сприяє залученню іноземних туристів в Україну. Сьогодні гастрономічний туризм— це вид туризму, в якому турист насамперед приділяє увагу знайомству з місцевою кухнею, її кулінарними досягненнями або просто цікавими особливостями. 58% туристів їдуть за враженнями  та дегустаціями. А оскільки кулінарне мистецтво— частина культури взагалі, то гастротуризм— це не просто «їсти». Це ще й екскурсії, іноді участь у процесі приготування кулінарних шедеврів і знайомство з історією місцевої кухні. Україна не відстає від кращих традицій світового гастрономічного туризму. Тому для гастрономічних туристів (та й не тільки для них) проводяться гастрономічні фестивалі. Третій фестиваль традиційної подільської страви “Диво з горнятка – тиманівська каша” тому підтвердження.

«Міста та об’єднані територіальні громади мають потужний культурно-історичний потенціал. Ремесла, нематеріальна спадщина, традиції, гастроспадщина та кулінарія, легенди, палацова культура, замки, меморіальні музеї — це культурний ресурс громад, які є базою для культурно-економічного розвитку малих територій», — коментує подію Ірина Френкель, директорка Українського центру культурних досліджень. – “Дійсно, традиції приготування страв і традиції гостинності є нашою нематеріальною культурною спадщиною, яку ми маємо популяризувати. Ми хочемо відкрити гастрономічну Україну світу.»

Гастроспадщина – це дослідження та вивчення унікальних українських страв у різних регіонах України. Тульчинщина – це тиманівська каша, яку готують із пшона, квашеної капусти, сала, яєць, цибулі, молока або вершків. Нагадаємо, що тиманівська каша – це автентична місцева страва, яка має статус об’єкта нематеріальної культурної спадщини обласного значення. У Тиманівці кашу називають також “засипаною капустою”, смачна, запашна та ще й до того всього корисна. Цьогоріч уперше фестиваль відбувся на території парку палацу Шереметьєва – пам’ятки архітектури та містобудування місцевого значення XVIIІ століття, В такий спосіб місцева громада хоче привернути увагу до стану палацу, який потребує негайної реставрації та знайти меценатів для його відродження

Тульчинський край, багатий своєю історичною спадщиною, культурними надбаннями, неповторною красою природи. Тут протягом віків відбувалися досить значні історичні події, проживали видатні особистості, які залишили свій слід в історії нашої незалежної України та набули загальнодержавного, а нерідко і європейського значення.

Однією із «родзинок» Тульчинщини є селоТиманівка, розташоване на берегах невеликої річки Козарихи, яка впадає у праву притоку Південного Бугу – Сільницю. Історія Тиманівки сягає глибини багатьох віків; час заснування точно не встановлено.

Перша писемна згадка за версією польського історика Олександра Яблоновського, відноситься до документа від 8 травня 1606 р. Також є садибний комплекс початку ХІХ ст., який включає в себе палац та парк.

На території села знаходиться дев’ять об’єктів культурної спадщини, які занесені до Реєстру нерухомих пам’яток у Вінницькій області та мають статус пам’яток місцевого значення. Тут представлені пам’ятки архітектури, історії, монументального та садово-паркового мистецтва, гідрологічна пам’ятка та прекрасні будівлі початку ХХ ст.; які нажаль не мають офіційного статусу пам’ятки, та безумовно заслуговують на увагу. На захід від села, біля лісу, влітку 1796 року було розміщено військовий табір, та з наказу Олександра Суворова викопано три криниці, з яких брали воду для військових потреб, адже він вважав, що лише в здоровому тілі – здоровий дух; тож і приділяв велику увагу чистій питній воді. Солдати по всьому шляху своєї дислокації викопували криниці. їх понині називають «суворівські».

Зберігся старовинний рецепт унікальної каші, яку з охотою куштували суворовські солдати. В селі впевнені, що каша по тиманівськи – засипана капуста, бере свій початок ще з часів козаччини.

«В нас її варять вже десь близько 400 років. – розповідають місцеві краєзнавці, – як тут козаки стояли (1654 року тиманівці разом із українськими козаками брали участь у боях з військом Потоцького), то наші чоловіки їхнього кулешу скуштували. А повернувшись, забагли, щоб дружини удома його варили. Наші жіночки той рецепт «одомашнили», збагатили інгредієнтами і на справжній кулінарний шедевр перетворили. Є навіть такі слова про неї “Козаки не знали каші і куліш варили. Наші мудрі господині цей куліш змінили. Добавляли, підсипали різне смакотиння. Так творилась каша – Тиманівська, наша».

«Наша каша вже має свою фестивальну історію, бо спочатку була “героїнею” фесту “Диво з горнятка”. А зараз вона вже має свій фестиваль, іменний. Проведемо його на День села, на Покрову. Хочемо популяризувати тиманівську кашу, бо це наша гастрономічна родзинка, яку дуже люблять туристи,» – зазначила староста села Тиманівка Світлана Бранець.

На території фестивалю було облаштовано багато різних локацій: кожне село презентувало свою особливу гастролокацію; було представлено туристичну локацію, де розміщалась яскрава фотозона з брендом області “Вінниччина – подорож за враженнями”; представлено виставку картин та гончарів Вінниччини; проводилися майстер-класи з ковальства ( тут можна було відчеканити монету туристичного бренду) та розписати печиво; а також туристична вікторина та інші цікаві розваги для гостей. Звичайно,  головна подія фестивалю – тиманівська каша яку під час фестивалю готували господині з десяти сіл, що входять до місцевої громади, і пригощали усіх охочих. Всього під час фестивалю кашу дегустували понад 3000 гостей. Господині з ближніх сіл, які входять до місцевої громади, окрім тиманівської каші, готували традиційні для їх місцевості страви. Кожен бажаючий мав можливість посмакувати та оцінити на скільки багата, гостинна та смачна подільська кухня.

Тиманівська каша (або як її називають – засипана капуста) складна у приготуванні і вимагає щонайменше чотири години часу. Готують її з квашеної капусти, пшоняних круп і сметани, іноді – з додаванням яєць.

Рецепт:

  • 10л джерельної води,
  • 1кг квашеної капусти,
  • 1кг пшона,
  • 200гр домашнього вершкового масла,
  • 10 середніх цибулин,
  • 5 домашніх яєць,
  • 0,5 л – молока,
  • 100 гр. манною крупи,
  • 300 гр. домашньої олії,
  • сіль за смаком,
  • 5 шт. лаврових листочків,
  • свіже українське сало (для приготування шкварок).

Технологія приготування:

До казанка, або глиняного горщика, де кипить джерельна вода, кидають квашену капусту. Коли ввариться, додають добре вимите пшоно. А поки вони готуються, господиня смажить на олії цибулю, та так, щоб світла залишилася і колір каші не зіпсувала. Тим часом у макітру кришать свіжу цибулю, а тоді розтирають її з сіллю, цибулею смаженою і з манкою. А тоді вже і до яєць черга доходить – на великий казан до десятка знадобиться. І готують з усього цього густеньку «бовтушку», розводять її молоком.

Тоді у вже зварені капусту з пшоном тоненькою цівочкою, безперервно помішуючи великою дерев’яною ложкою, вливають цю присмаку. Розмішувати треба старанно, щоб утворилася однорідна маса кремового кольору, і щоб у ній, не дай Боже, яєчний білок чи жовток не згорнулися. І нехай мліє на малесенькому вогні, щоб ледь-ледь пухирці на поверхні «підтанцьовували». І дуже часто помішувати, бо пригорить. Коли ж приготується страва, – треба додати масла і залишити її у печі, нехай доходить, дозріває. Незамінний інгредієнт – українське сало, як свіже так і вистояне. Обов’язково каша прикрашається свіженькими шкварочками.

Таким чином, фестиваль традиційної подільської страви “Диво з горнятка – тиманівська каша” популяризує Тульчинщину, як центр подільської гастрономії та смачноїї їжі і має на меті зробити Тульчин – центром гастрономічного туризму України та повернути традиції подільської кухні. На фестивалі були представлені страви, які готували ще батьки та бабусі наших батьків. Для страв використовувалися продукти, які виростили на території краю без шкідливих домішок. Це різні види дерунів, навіть з бурячком, різні види каш (з пшона, гарбуза та рису), фарширована щука, пиріжки з м’ясом, сиром, вишнею та капустою. А ще в Тиманівці випікають дуже смачний хліб, який вже зараз можна придбати у супермаркеті.

 

Гастрономічний туризм, в свою чергу, з кожним роком стає все більш популярним серед туристів, відіграє важливу роль серед загального туризму, призводить до його розвитку та різноманітності. Гастротуризм має велике значення для економіки країни, оскільки потенційно може приносити високі надходження до її бюджету. Від нього залежить і соціальна, і культурна інфраструктура. Його розвиток призводить до покращення життя населення, надає людям можливість спілкуватися та розвиватися в даному напрямку. Гастрономічний туризм відроджує історичну пам’ять, а також культурну цінність для свого народу. Досвід іноземних країн також показав, що даний вид туризму варто розвивати та удосконалювати.

 

Довідка

До складу Тульчинської міської ОТГ входять: м.Тульчин, с.Ганнопіль, с.Тиманівка, с.Дранка,с.Одаї, с.Суворовське, селище Пестеля

Всього населення – 21893 чолловік, Тиманівка – 1935чоловік. Це єдине в Україні село де функціонують три музеї. Також є садибний комплекс початку ХІХ ст., який включає в себе палац та парк. Взагалі на території села знаходиться дев’ять об’єктів культурної спадщини, які занесені до Реєстру нерухомих пам’яток у Вінницькій області та мають статус пам’яток місцевого значення. Тут представлені пам’ятки архітектури, історії, монументального та садово-паркового мистецтва, гідрологічна пам’ятка та прекрасні будівлі початку ХХ ст.; які нажаль не мають офіційного статусу пам’ятки, та безумовно заслуговують на увагу туристів.

Цікаві факти:

  • Фестиваль Тиманівської каші у селі проводять з 2019 року
  • “Тиманівська каша – засипана капуста” внесена до Обласного переліку НКС у 2019 році
  • Подільська кухня – це мультикультурна, багата на овочі й фрукти, сезонна, традиційна кухня тих народів, які проживали на цій території: українці, поляки, євреї, чехи, вірмени, литовці і навіть турки.
  • У першій половині ХІХ століття Тиманівка мала статус містечка, у якому працювали два промислових підприємства, – тут навіть варили пльзенське та баварське пиво.

Міністерство культури та інформаційної політики України оголошує про початок збору пропозицій щодо включення до складу Експертної радиз питань нематеріальної культурної спадщини при Міністерстві культури та інформаційної політики України

Термін подачі документів до 16.10.2021р.

Експертна рада є постійно діючим консультативно-дорадчим органом Міністерства культури та інформаційної політики України.

Основним завданням Експертної ради є забезпечення фахового підходу у прийнятті рішень про включення чи виключення елементів нематеріальної культурної спадщини до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.

До складу Експертної ради входять представники областей, Національної академії наук України, Національної академії мистецтв України, Національної спілки майстрів України, провідні науковці, фахівці сфери культури та мистецтва, представники організацій громадянського суспільства, діяльність яких пов’язана з охороною нематеріальної культурної спадщини, фахівці-практики у сфері охорони нематеріальної культурної спадщини (за згодою).

Заявки та автобіографію для включення до складу Експертної ради просимо надавати до 16.10.2021 на електронну адресу: YulNech@ukr.net.

Міністерство культури та інформаційної політики України оголошує про початок прийому заявок на здобуття премії за збереження та охорону нематеріальної культурної спадщини у 2021 році

Міністерство культури та інформаційної політики України оголошує про початок прийому заявок на здобуття премії за збереження та охорону нематеріальної культурної спадщини у 2021 році

Премія за збереження та охорону нематеріальної культурної спадщини (далі – Премія) присуджується фольклористам, етнографам, дослідникам, науковцям, збирачам-ентузіастам, фольклорним колективам, солістам (вокалістам, інструменталістам та танцюристам), майстрам-викладачам та керівникам дитячих творчих шкіл народних художніх промислів (далі – претенденти), які своєю діяльністю сприяють виявленню, фіксації, збереженню та популяризації етнокультурної спадщини та регіональних особливостей українського народу.

Премія присуджується на конкурсних засадах щороку в грудні у розмірі двадцять тисяч гривень відповідно до Положення про премію за збереження та охорону нематеріальної культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України від 22.05.2017 № 438, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 червня 2017 року за № 735/30603.

Кількісний склад учасників колективу, який претендує на здобуття Премії, не може перевищувати 10 осіб.

Пропозиції щодо претендентів на здобуття Премії подаються до Міністерства культури та інформаційної політики України професійними творчими спілками та асоціаціями, закладами культури, закладами освіти і науки, культурно-мистецькими та громадськими організаціями.

На здобуття Премії до 01 жовтня 2021 року разом із супровідним листом подається у довільній формі клопотання про присудження Премії, до якого додаються:

– матеріали, що засвідчують творчий доробок претендента у вигляді фото, аудіо або відеозаписів (на електронних носіях інформації), друкованої продукції;

– ксерокопії рецензій та публікацій у засобах масової інформації;
– рекомендаційні листи (за наявності);
– характеристика та фотокартка претендента;
– копії документа, що посвідчує особу, та документа про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) претендента. У випадку, якщо претендентом є колектив, подається копія документа, що посвідчує особу, та документа про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) його керівника;
– згода на обробку персональних даних (відповідно до вимог статті 6 Закону України «Про захист персональних даних»).
Документи претендентів надсилаються на адресу Міністерства культури та інформаційної політики України: вул. Івана Франка, 19, м. Київ, 01601.

Днем висунення претендента на здобуття Премії вважається день реєстрації у Міністерстві культури та інформаційної політики України супровідного листа з вище зазначеними документами.

У разі невідповідності поданих документів вимогам, визначеним у цьому Оголошенні, а також якщо їх подано після 01 жовтня 2021 року, такі документи розгляду не підлягають та повертаються із зазначенням причини повернення.

У разі усунення недоліків документи можуть бути подані Міністерству культури та інформаційної політики України повторно до 01 жовтня 2021 року.

Контактні дані: (044) 235-23-78, відділ документообігу та контролю Міністерства культури та інформаційної політики України.

Джерело: mkip.gov.ua

Друга робоча зустріч з представниками і представницями десяти команд-лідерок, що подали ідеї гастрономічних стартапів у межах проєкту “Дослідження гастроспадщини України”

20 вересня відбулася друга робоча зустріч з представниками і представницями десяти команд-лідерок, що подали ідеї гастрономічних стартапів у межах проєкту «Дослідження гастроспадщини України: традицій гостинності та культури приготування страв, як основи для розвитку креативних індустрій регіонів».

Ментори проєкту Ірина Каць та Ігор Гармаш обговорили з присутніми аспекти бізнес мислення, їх відмінність від стереотипної для галузі культури «парадигми збитковості».

Команди Болехівської громади Івано-Франківської області, Ренійської громади Одеської області та Рівненської громади презентували ідеї власних стартапів. Спільно з менторами провели аналіз сильних та слабких сторін майбутніх проєктів.

Гастроспадщина України стає популярною і бурхливо розвивається!

 

Нагадаємо, проєкт «Дослідження гастроспадщини України: традицій гостинності та культури приготування страв як основи для розвитку креативних індустрій регіонів» реалізується Українським центром культурних досліджень за підтримки Українського культурного фонду.

 

У Черкасах відбувся семінар «Нематеріальна культурна спадщина, сталий розвиток та національна безпека»

У Черкаській обласній універсальній науковій бібліотеці імені Тараса Шевченка 14 вересня 2021 року відбувся семінар «Нематеріальна культурна спадщина, сталий розвиток та національна безпека».

Захід було ініційовано регіональним представництвом Українського центру культурних досліджень у м.Кременчук у партнерстві з Центром розвитку «Демократія через культуру»  за сприяння та за участі  Управління культури та охорони культурної спадщини  Черкаської обласної державної адміністрації та КУ «Черкаський обласний центр народної творчості та культурно-освітньої роботи».

Тренерками на семінарі виступи Ірина Каць – регіональна представниця УЦКД та Валентина Дем’ян – заступниця директора Центру розвитку «Демократія через культуру».

У семінарі взяли участь працівники культури Корсунь-Шевченківської міської ради, Канівської та Смілянської міських громад, Драбівської селищної ради, Чорнобаївської селищної ради, Паланської, Березняківської, Мліївської,  Червонослобідської, Бобрицької, Гельмязівської, Балаклеївської, Великохутірської,Мліївської, Іркліївської, Шевченківської, Ротмистрівської, Шрамківської, Сагунівської та Вільшанської територіальних громад, Чигиринської, Городищенської, Тальнівської, Шполянської, Кам’янської міських громад, а також фахівці Черкаського музичного коледжу ім. С. Гулака – Артемовського, Корсунь-Шевченківського державного історико-культурного заповідника, Черкаського краєзнавчого музею та Черкаського художнього музею.

Практична частина семінару базувалася на представленні досвіду Гельмязівської громади щодо виявлення та дослідження елементу нематеріальної культурної спадщини «бузинник», інвентаризація якого розпочалася влітку цього року за ініціативи та за активної участі самої громади.

«Бузинник» – це солодка страва, яка готується з ягід бузини з додаванням інших фруктів та є досить популярною серед місцевих жителів, рецепт її приготування у селах громади передається з покоління в покоління.

Для Гельмязівської ТГ презентація своїх напрацювань на семінарі стала важливим кроком у представленні «бузинника» за межами своєї громади. Громада також заявила про свої наміри номінувати «бузинник» (робоча назва) до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.

Джерело фото: https://www.facebook.com/ocntcherkasy  

Форум-майстерня «Культурний ландшафт громад: локальний та глобальний рівні»

13 вересня 2021 року у місті Івано-Франківськ у Палаці Потоцьких «Простір Інноваційних Креацій «Палац» відбулася Форум-майстерня «Культурний ландшафт громад: локальний та глобальний рівні» для керівників структурних  підрозділів у сфері культури,  виконавчих комітетів міських  рад,  райдержадміністрацій  та територіальних громад, директорів базових закладів громад області. Організаторами заходу виступили Управління культури, національностей та релігій Івано-Франківської обласної державної адміністрації, Навчально-методичний центр культури і туризму Прикарпаття.

Регіональний представник ДП «Український центр культурних досліджень» Ігор Гармаш прибув на захід у якості спікера та мав можливість під час майже трьохгодинного сету попрацювати з аудиторією на теми:

  • Державна політика у галузі культури. Роль культури у розвитку громади;
  • Роль лідер/ів/-ок культури у формуванні культурного ландшафту громади;
  • Культурні стартапи. Монетизація культурного продукту;
  • Альтернативні ресурси для розвитку культурних проєктів.

Також Ігорю Гармашу вдалося зустрітися з командою Болехівської міської ради, що бере участь у проєкті УЦКД «Дослідження гастроспадщини України», їх заявка «Бойківська вулична їжа» увійшла у топ 10 конкурсу гастрономічних стартапів. Під час обговорення визначили основні шляхи розвитку стартапа та «вузькі» місця.

Під час Форуму-майстерні сформувався конструктивний діалог та домовленість про співпрацю з керівниками Управління культури Коломийської міської ради.

«Місце Барської кераміки у гончарній спадщині України»

Про Барську кераміку, її відродження та традиції

12 вересня 2021 року у м. Бар Вінницької області, в рамках реалізації проєкту «Відродження традицій Барської кераміки v.2.0» за підтримки Українського культурного фонду, відбулась Всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю «Місце Барської кераміки у гончарній спадщині України».

Наукове зібрання пройшло на базі Дому Польського в Барі (вул. Гагаріна, 4).

Зібрання привітала заступник начальника управління культури та креативних індустрій департаменту гуманітарної політики облдержадміністрації Валентина Троян.

Відкрила пленарне засідання конференції Наталія Морозова, начальник відділу нематеріальної культурної спадщини Українського центру культурних досліджень, заслужений працівник культури України з доповіддю  «Нематеріальна культурна спадщина: можливості та перспективи (на прикладі Барської кераміки)». Основна тема виступу –  аналіз стану нематеріальної культурної спадщини, звичаїв, форм показу та вираження, знань, навичок, що передаються від покоління до покоління, постійно відтворюються спільнотами та групами під впливом їхнього досвіду та формують  почуття самобутності та наступності, сприяючи таким чином повазі до культурного розмаїття і творчості людини; було озвучено проблеми щодо збереження та охорони елементів нематеріальної культурної спадщини; окремо сказано про витоки кераміки на Поділлі та Барської кераміки зокрема; про унікальність досліджень та роботу пошукових експедицій для виявлення та фотофіксації зразків виробів гончарів Барщини: фотофіксація експонатів колекцій установ культури Вінниччини, знайомства з приватними колекціями, зустрічей  та  пошуків унікальних зразків Барської кераміки.

Виступ Анатолія Філінюка, доктора історичних наук, професора, завідувача кафедри історії України Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, академіка НАН ВО України, заслуженого діяча науки і техніки України, почесного краєзнавця України було присвячено місцю і ролі кераміки в національній культурній спадщині України.

Лев Баженов, доктор історичних наук, професор кафедри всесвітньої історії Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, керівник Центру дослідження історії Поділля Інституту історії України НАН України при КПНУ ім. І.Огієнка, голова Хмельницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України, доктор історичних наук, професор, академік УІАН України, заслужений працівник освіти України, почесний краєзнавець України у своєму виступі звернувся до історичної теми «Розвиток гончарного виробництва на Поділлі в дослідженнях істориків і краєзнавців ХІХ – початку ХХІ століття». Гончарство на території України відоме ще з часів мезоліту (це період між 12 та 7 тисячами років до нашої ери). Однак найбільше збережених пам’яток цього мистецтва є з часів Трипілля (приблизно між 5500 та 2750 роками до нашої ери). Гончарні вироби виготовлялися та широко використовувалися на території України з прадавніх часів. Це чи не найдавніший вид народного мистецтва, який несе в собі безцінну інформацію про давній побут. Лев Баженов у своєму виступі наголосив: «Гончарство, кераміка – це як писанка, код нації… кожен елемент як ієрогліф зі своїм кодом». То що ж таке гончарство та як воно розвивалося на території нашої держави?.  На Поділлі,  гончарне виробництво було розповсюджене в Гайсині, Барі, Бубнівці, Смотричі, Летичеві тощо. Гончарі села Бар Петро Лукашенко та Павло Самолович прикрашали миски фігурними композиціями, що розкривали цілі теми. Народна кераміка 20-30-х років XX ст. в селищах Адамівка, Бар, Дибинці, Шатрища, Опішня та інших осередків гончарства майже не відрізнялась від подібних виробів минулого сторіччя. Однак, примусова колективізація сприяла значному занепаду гончарного промислу. Спробували заснувати гончарні артілі в багатьох осередках по селам, але ці спроби зазнали невдач. Скоротилась чисельність кустарів-гончарів, адже все працездатне населення сіл повинно було працювати в колгоспах. Повоєнні роки зробили гончарство трохи жвавішим. Ужиткового посуду було дуже мало, і це сприяло відновленню керамічного виробництва в досить швидких темпах. В давніх осередках знову почали створюватись артілі – в Дибинцях, Бубнівці, Барі, Адамівці, Косові. Однак з 70-80-х років гончарне ремесло на Україні потроху занепадає. Досвідчених гончарів залишається все менше. Замість них все більше стали поширюватись напівмеханізовані цехи з виробництва кераміки, заводи, що виготовляли масову продукцію, яка імітувала народні вироби гончарів.

Цікавим був виступ “Місце барської кераміки в гончарній спадщині України” Анастасії  Корохіної, кандидата історичних наук, наукового співробітника Інституту археології НАН України, яка  представила перші результати петрографічного дослідження кераміки XVII — початку XX ст. з міст Бар, Шаргород та Меджибіж (Поділля). Тема доповіді: «Барська кераміка: можливості петрографічної характеристики». Авторка розкрила історико-культурний підхід щодо вивчення  «прийомів виготовлення і використання сосудів» і мету реконструкції «культурних традицій» в області гончарного виробництва та споживання кераміки. Методи отримання інформації засновані на візуальній діагностиці ознак за допомогою бінокулярного мікроскопа (т. з. керамічної трасології) і ряді інших способів, які не потребують спеціального технічного забезпечення.

Володимир Титаренко, заслужений діяч мистецтв України, мистецтвознавець, експерт проєкту «Відродження традицій Барської кераміки v.2.0», член Правління Вінницької обласної організації НСХУ розкрив тему «Про барське гончарство». Цитуючи Володимира Титаренка слід зауважити що «… в місті Барі здавна існував гончарний промисел. У музейних і приватних зібраннях зберігається численна кількість зразків продукції барського гончарного промислу, які легко впізнати за їх стилістичними ознаками форми, розпису і технологічною якістю матеріалу. Вироби барських майстрів являють собою цілісне явище нашої культурної спадщини.» Пам’ятаймо, що барське гончарство є компонентом нашої етнічної культури!

Галина Івашків, кандидат мистецтвознавства, старший науковий співробітник Музею етнографії та художнього промислу Інституту народознавства Національної академії наук України яка вже давно досліджую історію кераміки України звернула увагу на колекції барської кераміки в Україні та світі: збирачів, майстрів та вироби. Пані Галина розповіла про альбом «Мальовані миски Поділля» в якому представлено найкращі зразки мальованих мисок ХІХ-ХХ cm. із Поділля, що зберігаються в українських музеях та приватних колекціях. Розкрито їх функціональне призначення: форми, технології виготовлення та художні особливості цих глиняних пам’яток, та як одні миски використовували для оздоблення помешкання (“до мисника”), інші – для свят календарного й родинного циклів тощо.

Анатолій Щербань, доктор культурології, кандидат історичних наук, завідувач кафедри історії, музеєзнавства та пам’яткознавства Харківської державної академії культури розкрив тему дослідницької діяльності, зокрема про Олександра Прусевича.  Автор розповів про  відомого дослідника Олександра Прусевича і його  фундаментальне дослідження: «Гончарный промысел в Подольской губернии»(1916), опублікованій у земському збірнику «Кустарные промыслы Подольской губернии». О. Прусевич поставив за мету  «дослідити особливості розвитку гончарства як невід’ємного складника традиційної культури Поділля у період його найвищого піднесення і наступного спаду»( початок ХХ століття).

Під час роботи конференції було презентовано багато зразків Барської кераміки як у цифровому вигляді так і в режимі реального часу. Слід сказати що конференція відбувалась у мікс-форматі, тому учасники з різних куточків України мали змогу приїдатися до неї і працювати у зручному для них режимі.

Проєкт «Відродження традицій Барської кераміки v.2.0» є продовженням однойменного проєкту, реалізованого Барської міської ради за підтримки УКФ у 2018 році. Системна робота із відновлення колись потужного гончарного осередку в нашому місті продовжувалася і в наступні роки, а у 20201 році ініціатори відродження Барської кераміки, уже від ГО «Барський МХАТ», подали заявку на конкурс проєктів Українського культурного фонду, яка посіла за результатами експертного оцінювання 3 місце серед проєктів зі всієї України, поданих на ЛОТ «Культурна спадщина» програми «Інноваційний культурний продукт». Члени команди проєкту, серед яких: керівник проєкту, директор ГО «Барський МХАТ» Роман Григор’єв, заступник директора ГО «Барський МХАТ» Ірина Дєдова, громадський активіст, Барський міський голова у 2015-2020 рр. Артур Цицюрський, науковий консультант проєкту, доктор культурології, кандидат історичних наук, завідувач кафедри історії, музеєзнавства та пам’яткознавства Харківської державної академії культури Анатолій Щербань, відомий мистецтвознавець, заслужений діяч мистецтв України Володимир Титаренко, знані на Поділлі майстри-гончарі Вікторія Ніколаєва, Людмила Філінська, Михайло Діденко, Ольга Цибуля, реагуючи на виклики пандемії,  вирішили створити тримовний віртуальний 3-D музей Барської кераміки, у якому буде зібрано зразки виробів, виявлені в ході проведення науково-пошукової експедиції музеями України та населеними пунктами Вінниччини і Хмельниччини.

З метою популяризації Барської кераміки як подільського бренду розроблено портфель сувенірно-навчальної продукції, а також здійснюється відеозапис циклу тематичних лекцій та майстер-класів з гончарного мистецтва. Всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю «Місце Барської кераміки в гончарній спадщині України» стала кульмінацією наукової складової проєкту, в рамках якого також проводиться петрографічний та елементний аналіз зразків Барської кераміки, обсяг якого виводить проєкт на рівень знакових для вітчизняної наукової спільноти.

Партнери проєкту: Український центр культурних досліджень, Харківська державна академія культури та  Управління культури та креативних індустрій Департаменту гуманітарної політики Вінницької облдержадміністрації.

 

Статистика конференції:

Виголошено 42 доповіді, поданих 52 авторами, серед яких академіки, професори, доценти, 6 докторів та 14 кандидатів наук (докторів філософії), співробітники національних музеїв та підрозділів Національної Академії Наук України (Інституту археології, Інституту народознавства, Інституту історії України, Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Рильського), викладачі провідних закладів вищої освіти України, спеціалісти Українського центру культурних досліджень тощо.

Німецько-український Kulturforum. Open Call

Починаючи з 2014 року Інститут культурної політики у співпраці з Goethe-Institut в Україні реалізував низку проєктів за підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини.

Зокрема проєкт «PLAN Z», що став першою спробою в Україні культурної трансформації звичайного малого міста.

Цей проєкт надав поштовх початку роботи з малими містами і об’єднаними територіальними громадами, враховуючи реалізацію реформи Децентралізації в Україні.

Ґрунтуючись на позитивному досвіді проєкту «Академія Культурного Лідера» Goethe-Institut в Україні в кооперації з ГО «Інститут культурної політики» оголошують open call для мешканців зі Східної України щодо участі в україно – німецькому культурному Форумі, який відбудеться з 3 по 7 листопада 2021 року у місті Суми.

Проект фінансується Міністерством закордонних справ Німеччини у рамках програми «Розбудова співпраці з громадянськими суспільствами у країнах Східного партнерства».

  • Якою буде тематика форуму та основні проблемні питання?

    • Як за допомогою культури зробити малі міста знову привабливими для молоді?

    • Як подолати проблему відтоку молоді із малих міст?

    • Як використати диджіталізацію для вирішення цих проблем?

Ми запрошуємо Вас взяти участь у форумі та разом знайти відповіді на ці питання!

  • Структура форуму

Культурний форум складається з двох частин:

03.11. – 05.11.2021 – підвищенням кваліфікації з роботи з молоддю та культурного розвитку сіл та малих міст

06.11. – 07.11.2021 – Міжнародний Форум, в якому братимуть участь до форуму культурні менеджерии із Тюрингії, Німеччина. Учасники матимуть змогу поділитись досвідом та знайти партнерів для майбутніх проєктів.

  • Учасники Форуму

До участі ми запрошуємо 20 культурних менеджерів, працівників культури, представників громадських організацій та випускників Академії культурного лідера, що працюють на Сході України у маленьких містах або селах та мають досвід роботи із молоддю.

Разом із гостями з Тюрингії учасники зможуть обговорити проблеми участі молоді у культурному житті, обмінятись досвідом та зробити перші кроки до створення спільного проекту!

  • Хто буде тренерами та експертами форуму?

Експертом та модератором форуму буде Патрік Фьоль – засновник та керівник консультативної культурної мережі у Берліні. Вісім тренерів Академії культурного лідера будуть працювати із учасниками під час форуму.

  • Де та коли буде проходити форум?

Форум відбудеться 03.11. – 07.11.2021 у місті Суми. За умови погіршення епідемічної ситуації в Україні форум може бути проведеним в онлайн-форматі.

  • Які умови участі?

Участь безкоштовна. Goethe-Institut бере на себе витрати учасників на проживання, пересування та харчування

  • Як подати заявку на участь?

Заявки на участь приймаються до 01 жовтня 2021 року за посиланням: forms.gle/ywWGAaQjgWYrJFqe8

Маєте запитання щодо участі у форумі?

Ваші запитання Ви можете надсилати за адресою icultur@ukr.net

Ми будемо раді допомогти Вам!

Відрядження регіонального представника у м. Тернопіль

Регіональний представник ДП «Український центр культурних досліджень» Ігор Гармаш відвідав 10 вересня 2021 року місто Тернопіль.

В першу чергу відбулася зустріч заступницею директора Департаменту культури та туризму Тернопільської обласної державної адміністрації Надією Галябардою та директором Обласного центру народної творчості, депутатом обласної ради Володимиром Вермінським.
Мова йшла про державну політику у галузі культури, створення Центрів культурних послуг, проєкт “Академія культурного лідера”.
Домовилися про проведення у листопаді поточного року семінарів для керівників та працівників галузі культури громад області.

Зусиллями тернопільського журналіста і громадського активіста, експерта Тернопільської кінокомісії Володимира Ханаса відбулася також зустріч у Західноукраїнському національному університеті з колективом Соціально-гуманітарного факультету.
Ключовим питанням дискусії було: як університет може допомогти молоді з громад області не тільки надати якісні освітні послуги, а й надихнути повернутися і розвивати власну громаду.

Відбулося знайомство і обговорення можливих напрямків співпраці з Ігорем Крочаком – головним спеціалістом відділу формування НАФ та діловодства державного архіву Тернопільської області; Юрієм Ковальковим, краєзнавем, філателістом, засновником Тернопільських Нобелівських читань; керівництвом Тернопільського історико-меморіального музею політичних в’язнів.