На львівщині народжується новий проєкт – «Краєзнавчий кластер «Галичина – (не)звідана земля / Galicia – terra (in)cognita».

Ще на початку 2021 року директор Бібрської музичної школи Іван Герчаківський запропонував об’єднати зусилля активістів культури навколо культурної спадщини та творчості відомого австрійського композитора Франца Ксавера Моцарта (1791-1844), який провів значну частину свого життя на цих територіях.
До того ж, у 2021 році будь засноване Наукове товариство Mozartiana Galicia (Галицька Моцартіана), як продовження багаторічної дослідницької роботи Оксани Линів, українських та європейських науковців з метою пошуку, оцифрування і наукового дослідження документальних свідчень, пов’язаних перебуванням, творчістю і діяльністю Франца Ксавера Моцарта у Галичині.

Регіональний представник Українського центру культурних досліджень у Закарпатській, Чернівецькій, Івано-Франківській, Львівській, Тернопільській та Волинській областях Ігор Гармаш на запит Бібрської, Рогатинської та Бурштинської територіальних громад провів 19 лютого у смт Нові Стрілища стратегічну сесію «Створення міжрегіонального туристичного кластеру «Незвідані стежки Опілля» для присутніх представників органів місцевого самоврядування, обласної державної адміністрації, обласної ради, науковців, керівництва Міжнародного фестивалю класичної музики LvivMozArt, наукового товариства Mozartiana Galicia, музикантів, музейників, краєзнавців, педагогів, істориків, митців, музикознавців, туристичних операторів, (загалом більше 30 осіб).

Он-лайн участь у цьому заході взяла і відома діячка культури Оксана Линів — інтернаціонально відома диригентка, засновниця й арт-директорка фестивалю LvivMozArt у Львові, засновниця Молодіжного симфонічного оркестру України. Вона наголосила на важливості культурних ініціатив, що народжуються у громадах, їх фахової та бюджетної підтримки задля забезпечення сталого розвитку громад та інтеграції у світовий контекст.

24 квітня 2021 року було підписано Меморандум про партнерство та співпрацю Фестивалю класичної музики LvivMozArt (Громадська організація «Львів.Моц.Арт.3»), який очолює Оксана Линів і Українського центру культурних досліджень Міністерства культури та інформаційної політики України.
Цьому передував процес розробки плану дій щодо розвитку культурних проєктів територіальних громад на межі Львівської, Івано-Франківської та Тернопільської областей.
На церемонії підписання Меморандуму були присутні:

голова правління громадської організації «Львів.Моц.Арт.3» та арт-директорка фестивалю LvivMozArt Оксана Линів; виконавча директорка фестивлю Марія Козій;регіональний представник Українського центру культурних досліджень Ігор Гармаш.

Сторони підкреслили необхідність тісної співпраці багатьох дієвців та інституцій культури задля досягнення амбітної мети. Адже організатори фестивалю LvivMozArt та інші учасники Меморандуму прагнуть дослідити та популяризувати життя і творчість Франца Ксавера Моцарта, його зв’язок з Україною.
Власне, Меморандум наразі передбачає десять організацій учасниць, але є відкритим до приєднання всіх, хто має бажання і енергію для спільної роботи.

Карпатський біосферний заповідник в особі в.о. директора Рибака Миколи Петровича та Державна установа «Український центр культурних досліджень» в особі директора Френкель Ірини Володимирівни, враховуючи положення Конвенцій «Про охорону Всесвітньої культурної і природної спадщини» та «Про охорону нематеріальної культурної спадщини» домовились про співпрацю в питаннях досліджень українських об’єктів природних та матеріальних і нематеріальних культурних цінностей, розробці заходів щодо їх збереження та популяризації й уклали Меморандум про співпрацю.

В рамках Меморандуму про співпрацю сторони об’єднають зусилля щодо вивчення, популяризації об’єктів природної та культурної спадщини, розробки рекомендацій щодо їх збереження, підготовки номінаційних справ для внесення їх до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства тощо.

Микола Рибак, в.о. директора Карпатського біосферного заповідника зазначає: «У 2017 році Карпатським біосферним заповідником cформовано транзитну зону (transition area), або території сталого розвитку Карпатського біосферного резервату (КБР), що охоплює 17 населених пунктів Рахівського та Тячівського районів, площею 136, 9 тис. га. З цими громадами ми уклали Декларації про співпрацю які, на нашу пропозицію, розглянули та затвердили Програми соціально-економічного та культурного розвитку щодо створення умов для розвитку сільського та екологічного туризму і рекреації, ведення традиційного господарювання та охорони довкілля у межах території природно-заповідного фонду. Ми зацікавлені у розвитку співпраці з Українським центром культурних досліджень, враховуючи нагальність питання інвентаризації культурної спадщини у межах зазначеної території сталого розвитку та планування конкретних заходів із збереження таких об’єктів».

Федір Гамор, заступник директора Карпатського біосферного заповідника, доктор біологічних наук, професор зазначає: «Ми покладаємо велику надію, щодо співпраці у вивченні та популяризації феномену гуцульської культури у транскордонному аспекті, яка дуже пов’язана з природніми цінностями. Гуцульська культура – це відображення гір. Ми зацікавлені у підготовці номінаційного досьє до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини, а згодом, й до Репрезентативного списку ЮНЕСКО. Також ми зацікавлені просуванні ідеї створення музею природніх та культурних цінностей історичної Мароморощини.»

Ірина Френкель, директор Українського центру культурних досліджень зазначила «Наразі триває процес внесення змін до Порядку ведення Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. У переліку буде розширений перелік номінацій, зокрема відкриється можливість номінації «культурна практика», яка буде доречною для гуцульської культури, як елементу, що має широкий діапазон проявів та потрапляє під дію Конвенцій ЮНЕСКО «Про охорону Всесвітньої культурної і природної спадщини» та «Про охорону нематеріальної культурної спадщини». Ми готові співпрацювати та надавати підтримку процесу просування гуцульської культури до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини та підтримці громад гуцульського краю у напрямку сталого розвитку. Крім цього, відкриті до співпраці в рамках проекту «Гастроспадщина України» у напрямку розробки гастромаршрутів для зовнішніх туристів».