На Полтавщині відбувся круглий стіл щодо просування вишивки «білим по білому» до Репрезентативного списку ЮНЕСКО

З вересня 2020 року Український центр культурних досліджень спільно  з Центром розвитку «Демократія через культуру» співпрацюють з Департаментом культури і туризму Полтавської області щодо супроводу та підтримки процесу просування елементу нематеріальної культурної спадщини «Технологія виконання вишивки «білим по білому» селища Решетилівка Решетилівського району Полтавської області» до Репрезентативного списку ЮНЕСКО.

16 грудня 2020 року у місті Решетилівка відбувся круглий стіл для публічного обговорення з громадою результатів моніторингу та опитування майстрів, що відбувалося протягом жовтня-грудня 2020 року, в процесі просування елементу нематеріальної культурної спадщини «Технологія виконання вишивки «білим по білому» до Репрезентативного списку ЮНЕСКО.

Організаторами заходу виступили: Департамент культури і туризму Полтавської ОДА; Решетилівська міська рада Полтавської області; Український центр культурних досліджень; Центр розвитку «Демократія через культуру» та Обласний Центр народної творчості та культурно-освітньої роботи» Полтавської обласної ради.

Захід відбувся у приміщенні Всеукраїнського центру вишивки та килимарства з можливістю включення онлайн за участі носіїв елементу, майстрів, науковців, підприємців, представників Решетилівського художнього професійного ліцею, Решетилівського ліцею ім. І.Л.Олійника, Будинку дитячої та юнацької творчості, дотичних структурних підрозділів виконкому міськради та інших зацікавлених сторін.

На початку круглого столу, регіональний представник Українського центру культурних досліджень Ірина Каць зазначила: «Ми знаходимо можливості для супроводу та підтримки процесу просування вишивки «білим по білому» до Репрезентативного списку ЮНЕСКО, який розпочато ще восени. Сьогоднішня наша зустріч присвячена провідній ролі громади у цьому процесі».

Учасники круглого столу змогли обговорити всі актуальні питання, що виникають при підготовці номінаційного досьє із заступником директора Центру розвитку «Демократія через культуру», національним експертом з нематеріальної культурної спадщини, експертом з питань культурної політики, координатором інформаційно-комунікаційного центру проекту Європейської асоціації фестивалів/ЄС – Валентиною Дем’ян.

«Дуже важливо, що сьогодні присутні практично усі зацікавлені сторони у просуванні цього елементу до списку ЮНЕСКО. Хочеться наголосити – власником елементу нематеріальної культурної спадщини вишивки «білим по білому» є громада. Визначальною є роль громади у проведенні інвентаризації, яка є основою номінаційного досьє», – зазначила Валентина Дем’ян. Також, вона поінформувала, що багато процесів відбуваються тільки за згодою носіїв, надала роз’яснення щодо ролі громади у процесі проведення інвентаризації та моніторингу елементу. У своєму виступі Валентина Дем’ян торкнулася важливості охоронних програм елемента нематеріальної культурної спадщини як на місцевому, так і на обласному рівнях.

У круглому столі взяли участь представники місцевої влади, зокрема, перший заступник міського голови Інна Савинська: «Дане питання є актуальним для Решетилівщини, вишивка «білим по білому» є не тільки культурним надбанням Полтавщини, а і всієї України. Хочеться відмітити майстрів, які продовжують розвивати й поширювати традицію серед населення, особливо серед молоді. Міська влада всіляко допомагає й продовжуватиме допомагати у цьому процесі».

Працівники Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського запропонували для обговорення історичну довідку, над якою працювали. Марина Кондратенко, завідуюча науково-дослідного відділу виставкової роботи та Марія Піскова, завідуюча науково-дослідного експозиційного відділу етнографії зазначили: «Основна частина довідки – це висвітлення особливостей решетилівської вишивки: як вишивка використовувалася в традиціях та українських народних піснях. Ми висвітлили діяльність майстрів, які отримали світове визнання, також звернули увагу на сучасних носіїв, висвітлили колекцію нашого музею. Описано те, що зараз робить Решетилівка для популяризації вишивки «білим по білому».

Майстер художньої вишивки, член Національної спілки майстрів народного мистецтва та Національної спілки художників, заслужений майстер народної творчості України – Лариса Пілюгіна у своєму виступі говорила, що на сучасному етапі передача елемента відбувається традиційно від покоління до покоління. Майстри використовують в роботах не менше 7 технік, а вивчаючи зразки вишивки, пропагуючи її, спілкуючись між собою, роблять елемент більш значимим, «решетилівським».

Голова Полтавського осередку Національної спілки майстрів народного мистецтва, член Національної спілки художників, заслужений майстер народної творчості України Євген Пілюгін звернув увагу на послідовності виникнення вишивки «білим по білому» на решетилівських землях. У районному краєзнавчому музеї облаштовано стенд, який це відображає.

Директор районного краєзнавчого музею Юрій Кісіль зазначив, що серед експонатів є також чимало старих фотознімків, що ілюструють традиції побутування елемента в Решетилівці.

Своє бачення з приводу включення решетилівської вишивки «білим по білому» до Репрезентативного списку ЮНЕСКО висловили й інші учасники круглого столу, зокрема науковці Валентина Титаренко та Олена Безносюк, молода майстриня з художньої вишивки Марина Кісенко.

Що зробив і робить у плані збереження та популяризації художніх народних ремесел Всеукраїнський центр вишивки і килимарства розповіла його керівник, заслужений майстер народної творчості, член Національної спілки майстрів народного мистецтва України Надія Вакуленко.

Модератором круглого столу виступила завідувач відділом Центру народної творчості та культурно-освітньої роботи Полтавської обласної ради Наталія Свиридюк.

За результатами круглого столу – у громаді розпочато процес інвентаризації.

 

Джерело та фото: Сайт Департаменту культури і туризму Полтавської ОДА

Сторінка Всеукраїнського центру вишивки та килимарства

Вітання Директорки Українського центру культурних досліджень

Вітаємо директорку Українського центру культурних досліджень заслужену артистку України Френкель Ірину Володимирівну з присвоєнням почесного звання Амбасадор України в ООН з питань жіночого підприємництва у 2021 році.
Символічним є те, що 19 листопада прогресивна міжнародна спільнота у 144 країнах світу, і в тому числі в Україні відзначається – Міжнародний день жіночого підприємництва.

 

Пишаємось Вашою невичерпною енергією та бажаємо нових творчих звершень!!!!

 

Якщо ви прагнете глибше розуміти яскравий світ традиційної кримськотатарської культури – проєкт «ARZU» саме для вас.

Команда ГО «Алєм», яка  стала переможцем відбору в програму «Діти культури» Українського культурного фонду, збирає кошти на реалізацію прекрасної ідеї – організувати для українських школярів освітній онлайн-курс, присвячений кримськотатарським звичаям та культурі. Оригінальність ідеї полягає в тому, що викладати його будуть безпосередні носії цієї культури – дослідники, майстри та митці.

Проєкт має назву «ARZU», що кримськотатарською мовою значить «МРІЯ». І мрія цієї команди полягає в тому, зробити Крим трохи ближчим для української молоді.

ГО «Алєм» об’єднує натхненних людей, які вже багато років працюють над збереженням та популяризацією кримськотатарської культурної спадщини. За їх плечима вже чимало успішних проєктів, які достойно представляють культуру найбільшого корінного народу Криму в Україні та світі.

Підтримайте їх проєкт «ARZU» на порталі «Спільнокошт»  та станьте меценатом для хорошої справи:

https://biggggidea.com/project/Arzu_Alem/?fbclid=IwAR2v4e0yske_k52xj8KuQds-oT7r2GGWHceCLROoIpOx4evABcW_hAkVxE8

Як це можна зробити? Перейти за посиланням та оберіть напис «Фондувати».

28 жовтня 2020 року відбулась підсумкова прес-конференціяНаціонального проєкту «Бортництво Полісся: архаїчна традиція у сучасному вимірі»

Необхідно зазначити, що Український центр культурних досліджень  відповідно до своєї статутної діяльності здійснює моніторинг заходів, які пов‘язані з охороною нематеріальної культурної спадщини,  елементами НКС, що внесені до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.

Основною метою проєкту «Бортництво Полісся: архаїчна традиція у сучасному вимірі» є презентація та популяризація бортництва як елементу нематеріальної культурної спадщини України, синтез інформації пов’язаної із цим промислом та візуалізація у ЗD форматі предметів музейних зібрань з трьох областей — Київської, Житомирської та Рівненської.

Протягом 4,5 місяців ми спостерігали як куратор проєкту – директор Вишгородського історико-культурного заповідника, кандидат історичних наук Влада Литовченко, разом командою – археологами, істориками, екологами, етнографами, краєзнавцями та партнерами, проект здійснювали наукові  експедиції по осередкам бортництва Київської, Рівненської та Житомирської областей з метою знаходження нових осередків стародавнього ремесла, збирання інформації від носіїв, формування фото- і відеоархівів.

 

В рамках проєкту:

  • було створено веб-платформу “Віртуальний музей бортництва” , яка презентує історію бортництва, традиції, інформацію щодо сучасного стану життєздатності елементу нематеріальної культурної спадщини;
  • презентовано фотовиставку “Борт. Життя. Полісся”, яка поєднує експозиційно-фондові та архівні матеріали різних часів з існуючими у наш час осередками традиції у межах теми бортництва українського Полісся;
  • проведено онлайн-урок з бортництва та конкурс дитячого малюнка “Якби я був бортником”;
  • видано збірку «Бортництво Полісся», яка вміщує 16 наукових статей провідних науковців і краєзнавців, листівки з QR-кодами, розроблено інтерактивні просвітницькі матеріали, які у подальшому стануть основою досьє для номінування традиції до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО.

 

Ініціатор Національного проєкту “Бортництво Полісся: архаїчна традиція у сучасному вимірі” – Вишгородський історико-культурний заповідник.

Співорганізатори проєкту: Вишгородська міська рада, Управління культури і туризму Рівненської обласної державної адміністрації, Сарненський історико-етнографічний музей

За підтримки Житомирської обласної державної адміністрації, Київської обласної державної адміністрації, Рівненської обласної державної адміністрації.

Проєкт реалізується за підтримки

Український культурний фонд

 

https://www.ukrinform.ua/amp/rubric-tourism/3125397-v-ukraini-stvorili-virtualnij-muzej-bortnictva.html

Презентація проєкту «Крос-культура»

28 жовтня 2020 року за підтримки Міністерства культури та інформаційної політики України, ГО “Алем” було організовано та проведено онлайн-вебінар на тему “Крос-культура”.
«Крос-культура» – це сміливий творчий експеримент, у якому традиційний кримськотатарський орнамент Орьнек був поєднаний з індонезійською технікою фарбування тканини Батік (як на фото). Під час вебінару пані Ельміра Сейт-Аметова, українська кримськотатарська художниця, презентувала результат виконання техніки батік у поєднанні з традиційним кримськотатарським орнаментом Орьнек.
On the 28 October 2020, with the support of the Ministry of Culture and Information Policy of Ukraine, NGO “Alem” has arranged an online webinar with the theme of “Cross Culture” where Ukrainian Crimean Tatar Artist, Mrs. Elmira Seit-Ametova combined Indonesian Batik technique with traditional Crimean Tatar ornament Ornek.
“Cross culture” is a bold creative experiment in which the traditional Crimean Tatar ornament Ornek was combined with the Indonesian Batik technique for dyeing fabric.

Козацькі пісні Дніпропетровщини охопили простір ХІ Міжнародного фольклорного фестивалю музики та танцю “ANTALYA FEST 2020” який відбувся 2-7 жовтня у м. Анталія

Козацькі пісні Дніпропетровщини охопили простір ХІ Міжнародного фольклорного фестивалю музики та танцю “ANTALYA FEST 2020” який відбувся 2-7 жовтня у м. Анталія (Туреччина).

Україну представили народне вокальне тріо «Лілея», художній керівник – Людмила Опанасенко і  народний вокальний ансамбль «Любава», художній керівник – Людмила Шляхова Кочережківського Народного дому Вербківської ОТГ.

Учасники творчих колективів мали задоволення не лише презентувати свої фольклорні звичаї, танці та пісні, але й насолодитися піщаними пляжами та блакитними морськими водами, дізнатись більше про 2000-річну історію регіону та скуштувати типову традиційну турецьку кухню.

В рамках фестивалю підписаний Меморандум про співпрацю в галузі культури між творчими колективами «Любава» і «Лілея» (Україна) та  Drita e Dervenit (Північна Македонія).

 

Джерела:

 

Кочережківський Народний дім (https://www.facebook.com/Кочережківський-Народний-дім-1737172536549386/ )

 

Обласний методичний центр клубної роботи

https://www.facebook.com/Обласний-методичний-центр-клубної-роботи-та-народної-творчості-507249849433746/

 

https://artethnofest.com.ua/2020/10/19/kolektyvy-z-dnipropetrovshhyny-predstavyly-za-kordonom-kozaczki-pisni/

 

 

 

 

 

 

 

Робота наступного учасника проєкту «Бєрєкєт» – арт-челенджу, організованого серед майстрів традиційного кримськотатарського орнаменту Орьнек командою ГО «Алєм» за підтримки Українського культурного фонду

Робота наступного учасника проєкту «Бєрєкєт» – арт-челенджу, організованого серед майстрів традиційного кримськотатарського орнаменту Орьнек командою ГО «Алєм» за підтримки Українського культурного фонду.

Юлія Тулупова працює над створенням панно, оздоблюючи його орнаментальною композицією з допомогою «каплама» – давнього стилю, що поєднує вишивку і аплікацію. В основі створеної орнаментальної композиції майстриня розміщує знак «Kale», або ж «Фортеця» – символ, який традиційно позначає захист.

«Бєрєкєт» – це назва одного з елементів кримськотатарського орнаменту, яким позначають різноманіття та достаток. Ідея арт-челенджу полягала в об’єднанні творчої енергії майстрів різних напрямків декоративно-прикладного мистецтва, які в рамках проєкту обрали для себе один з елементів Орьнек та втілили його у своїх авторських творах. По черзі, ця естафета передавалась від одного майстра до іншого, що дало змогу розкрити різні грані традиційної культури кримських татар.

Детальніше ознайомитись з перебігом арт-челенджоу «Бєрєкєт» можна у соціальних мережах:

Фейсбук (за хештегами #Bereket #Бєрєкєт #арт-челендж)

https://www.facebook.com/alem.ngo

Інстаграм

https://www.instagram.com/alem_ornek/?fbclid=IwAR3bIx1999Jm1VdxGpmM-SigUiL7CWjQmfyz_FaBOJxsfEKrh1Vi0XZbwIw

 

Відео з роботою майстрині на каналі ГО «Алєм»:

Меморандум про спільну діяльність та організацію взаємовідносин по проведенню науково-навчальної та виховної роботи між УЦКД і Національним педагогічним університетом імені М.П. Драгоманова

Заступник директора Українського центру культурних досліджень Олена Іщенко та Наталія Кочубей, завідувач кафедри менеджменту та інноваційних технологій соціокультурної діяльності Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова підписали договір про спільну діяльність та організацію взаємовідносин по проведенню науково-навчальної та виховної роботи.

Метою співпраці є об’єднання інтелектуального, творчого та організаційного потенціалу сторін для забезпечення розвитку суспільства в освітній, науковій, гуманітарній та інноваційній його складових, проведення фундаментальних і прикладних досліджень з проблем підготовки менеджерів соціокультурної діяльності в контексті соціально-економічних процесів розвитку креативних індустрій.

На підставі підписаної угоди, вже з 3 листопада 2020 року п‘ять студентів четвертого курсу НПУ ім. М.П. Драгоманова розпочнуть практику на базі Українського центру культурних досліджень.

Результати проєкту «Бєрєкєт» – арт-челенджу, організованого серед майстрів традиційного кримськотатарського орнаменту Орьнек командою ГО «Алєм» за підтримки Українського культурного фонду

Продовжуємо публікувати результати проєкту «Бєрєкєт» – арт-челенджу, організованого серед майстрів традиційного кримськотатарського орнаменту Орьнек командою ГО «Алєм» за підтримки Українського культурного фонду.

На відео Аліє Татарова вишиває кримськотатарське жіноче покривало на голову «марама», послуговуючись традиційною двосторонньою технікою «татар ішлеме». Основним елементом своєї орнаментальної композиції майстриня обрала знак «Mayva», або ж «Плод», який мовою символів Орьнек позначає жіночий символ.

 

«Бєрєкєт» – це назва одного з елементів кримськотатарського орнаменту, яким позначають різноманіття та достаток. Ідея арт-челенджу полягала в об’єднанні творчої енергії майстрів різних напрямків декоративно-прикладного мистецтва, які в рамках проєкту обрали для себе один з елементів Орьнек та втілили його у своїх авторських творах. По черзі, ця естафета передавалась від одного майстра до іншого, що дало змогу розкрити різні грані традиційної культури кримських татар.

Детальніше ознайомитись з перебігом арт-челенджоу «Бєрєкєт» можна у соціальних мережах:

Фейсбук (за хештегами #Bereket #Бєрєкєт #арт-челендж)

https://www.facebook.com/alem.ngo

Інстаграм

https://www.instagram.com/alem_ornek/?fbclid=IwAR3bIx1999Jm1VdxGpmM-SigUiL7CWjQmfyz_FaBOJxsfEKrh1Vi0XZbwIw

Відео з роботою майстрині на каналі ГО «Алєм»:

 

Пиріжки останніх караїмів

Як традиційна випічка допомагає мелітопольським караїмам залишатися в історії України

 

«Ми прожили тут із XIII століття ― і ми ніхто. Люди без Батьківщини», ― каже одна з пів сотні мелітопольських караїмів.

 

Олена Арабаджи, проректорка Мелітопольського педагогічного університету розгортає  книжку «Елементи нематеріальної культурної спадщини України». «Елементи» ― ця трохи канцелярська мова їй не шкодить, бо у книжці ― одна з останніх караїмських перемог. Вона розмістилася на сторінках між писанкою та обрядом «Водіння Куста». У грудні 2018 року під номером 0013 караїмську традицію приготування пиріжка з м’ясом «ет аяклак» внесли до переліку чотирнадцяти елементів нематеріальної культурної спадщини України. Для цього треба було довести, що традиція жива ― що три покоління вміють це робити. Про те, як правильно готувати ет аяклак, спершу розпитали караїмських бабусь. Жінки розділилися  на два табори. Одні стверджували, що правильний пиріжок ― тільки з бараниною. Бо ж і «ет» означає м’ясо. Інші ― що додавання картоплі є також традиційним, так почали робити бідніші люди.

 

Тепер караїмки Мелітополя хочуть, щоб їхній пиріжок визнали в ЮНЕСКО. Якщо до переліку нематеріальної спадщини ЮНЕСКО можна долучити піцу й хачапурі, то чим ет аяклак гірший?

 

Справжній караїмський пиріжок готують із сирої рубленої баранини ― це обов’язкова умова, фарш ― уже не автентично. У начинці є цибуля, сіль, перець. Деколи, як я вже знаю, картопля. Пиріжок особливий і тістом. До нього додають тваринний жир ― найкраще баранячий, але зараз беруть і яловичий, так простіше. Тісто заплітають косичкою ― і з духовки дістають рум’яний півмісяць. Одного такого пиріжка достатньо, щоби пообідати.

 

«Ми їздили до Києва на конференції з коробками цих пиріжків. Говорили, що справа не в тісті і не у м’ясі, а в тому, що в ет аяклак ― душа народу».

 

Автор – Світлана Ославська

 

Більше за посиланням: https://www.reporters.media/pyrizhky-ostannih-karayimiv/