Гумор та сатира на Миколаївщині: «Усмішки Глазового 2019»

З 28 червня по 3 липня у приморсько-степовому краї, в Очакові, пройшов Відкритий фестиваль-конкурс гумору та сатири «Усмішки Глазового».

Про учасників та мету фестивалю-конкурсу

Щороку МОЦНТ та КОР проводить на Миколаївщині Відкритий фестиваль-конкурс гумору та сатири «Усмішки Глазового» для розвитку та популяризації розмовного жанру, виявлення нових обдарованих виконавців та авторів, підвищення їх професійної майстерності.

Цього разу гостей і членів журі заряджали позитивом понад 70 майстрів гострого слова з 10 областей України: Дніпропетровської, Закарпатської, Київської, Львівської, Миколаївської, Полтавської, Сумської, Чернівецької, Черкаської, Івано-Франківської.

Виконавці демонстрували найяскравіші гумористичні зразки невичерпної скарбниці розмовного жанру та виборювали першість у таких номінаціях:

  • «Читці»;
  • «Автори-виконавці»;
  • «Співаний гумор»;
  • «Танцювальний гумор».

Про фестиваль-конкурс

Конкурсні дні передбачали не лише демонстрацію учасниками вправності володіння мистецтвом гумористичного слова, а й вечори гумору та сатири, творчі зустрічі, нові знайомства, обмін досвідом, різноманітні майстер-класи від членів журі: зі сценічної мови, репертуарної палітри, майстерності актора, роботи з реквізитом та аксесуарами тощо.

Традиційно гумористи надавали перевагу текстам Павла Глазового, проте не залишали без уваги й творчість Леоніда Глібова, Бориса Олійника, Євгена Дударя та сучасних авторів. Учасники не лише читали гуморески, а й співали, танцювали, представляли авторські твори, розширюючи діапазон українського гумору.

Феєричним завершенням фестивалю-конкурсу став гала-концерт, який запам’ятався всім театралізованим дійством «Весілля» у виконанні хору Баштанської ОТГ Миколаївської області, яскравими виступами конкурсантів, веселими побажаннями від театрального колективу «Пошук» Калузького СБК Миколаївської області і, звичайно, вітаннями від членів журі та директора фестивалю, заслуженої артистки України Наталії Баштової.

Усіх учасників нагородили дипломами управління культури, національностей та релігій Миколаївської облдержадміністрації та пам’ятними подарунками від МОЦНТ та КОР.

Переможці (володарі Гран-прі)

  • Юрій Дерев’янко (Черкаська область), номінація «Читці».
  • Людмила Возняк (Миколаївська область), номінація «Співаний гумор».
  • Людмила Білей (Миколаївська область), номінація «Читці».
  • Василь Юдов (Миколаївська область), номінація «Автор-виконавець».
  • Іванко Пророчук (Івано-Франківська область), номінація «Читці».
  • Володимир Серко (Львівська область), номінація «Читці».
  • Театральний колектив «Пошук» (Миколаївська область), номінація «Співаний гумор».
  • Вікторія Піскун (м. Полтава), номінація «Читці».
  • Анна Малашенко (м. Полтава), номінація «Читці».
  • Театр «Маска» (Миколаївський область), номінація «Читці».
  • Наталя Сириця (м. Дніпро), номінація «Читці».
  • Микола Пазюк (Чернівецька область), номінація «Читці».
  • Віталій Юрчук (Миколаївська область), номінація «Читці».

Вітання з Днем Конституції України

23 роки тому Україна отримала свою Конституцію – основний Закон України, який визначає державний устрій, порядок і принципи функціонування представницьких, виконавчих та судових органів влади, виборчу систему, права й обов’язки держави, суспільства та громадян. Який визначає права та обов язки для усіх без винятку.

Нехай  бажання українців розбудовувати суверенну і незалежну, демократичну, соціально-правову державу Україну в якій Конституція є священним законом ніколи не зникне.

Зі свіятом!

Фотозвіт з вручення Сертифікатів про успішне завершення курсу “Академія Культурного Лідера”

Фестивальна феєрія «Пісенного драйву 2019»

20–23 червня у «фортеці біля моря» — м. Очаків на Відкритий фестиваль пісенної творчості зібралися найкращі аматорські голоси України. Як це було та хто став переможцем — далі.

Організатори та мета заходу

Уже вп’яте організаторами Відкритого фестивалю пісенної творчості «Пісенний драйв» є Миколаївський обласний центр народної творчості та культурно-освітньої роботи.

Захід спрямований на розвиток і популяризацію вокального мистецтва, відкриття нових імен талановитих виконавців, композиторів і поетів, підвищення виконавської майстерності конкурсантів та сприяння творчій самореалізації, збагаченню репертуару, обміну досвідом.

Про учасників

У цьому пісенному вернісажі взяли участь понад 70 учасників (А це понад 500 співаків і музикантів!). Діти і дорослі змагалися та виборювали призові місця, відкривали у фестивальній галактиці нові таланти та імена. Співаки та музиканти представили різні куточки України — 11 областей: Вінницьку, Волинську, Житомирську, Запорізьку, Закарпатську, Кіровоградську, Одеську, Полтавську, Херсонську, Чернігівську і, звичайно, Миколаївську.

Виступали відповідно до вікових категорій та у певних номінаціях:

  • «Солісти-вокалісти»;
  • «Вокальні ансамблі та гурти»;
  • «Вокальні ансамблі. Малі форми»;
  • «Фольклорні колективи»;
  • «Гурти народних музик та акомпаніатори»;
  • «Поети-композитори».

Відкриття фестивалю

20 червня фестивальні дні відкрили зразковий ансамбль танцю «Радість» Очаківського міського центру культури і дозвілля (Миколаївська область); переможці, володарі Гран-прі, минулорічних фестивалів: солісти народного ансамблю української пісні «Берегиня» Олег та Валентина Сук (Миколаївська область), заслужена артистка естрадного мистецтва України Ірина Зіміна-Яценко (Одеська область), заслужений артист України Олексій Ричко (Вінницька область).

Як прийнято в кожній українській хаті, своїх гостей привітала господарка — директор фестивалю-конкурсу пісенної творчості «Пісенний драйв», заслужена артистка України Наталія Баштова. Зазначивши, який різнобарвний віночок талантів зібрався в нас на Півдні України, і представивши куратора заходу — провідного методиста з вокально-хорового жанру МОЦНТ, заслуженого працівника культури України Галину Стрелецьку, Наталія Баштова запросила всіх до перегляду конкурсної програми.

Колорит фестивальних днів

Програма фестивалю, окрім конкурсної програми, була насичена різноманітними заходами. А саме: майстер-класами від членів журі — Тетяни Буркацької, Лідії Остапчук, Ольги Янушкевич та заслуженої артистки естрадного мистецтва України Ірини Зіміної-Яценко; вечорами відпочинку «Вільний мікрофон» за участю Валентини та Олега Сук (Миколаївська область); годинами бардівської та авторської пісні за участю Броніслава Котвицького (Волинська область) і Віктора Коваленка (Миколаївська область); круглими столами за участю членів журі та керівників колективів.

Конкурсанти могли не лише відпочити на березі Чорного моря, а й познайомитися з однодумцями та особисто поспілкуватися з кожним членом журі, аби отримати корисні поради.

Гала-концерт

Урочисте закриття «Пісенного драйву 2019» запам’яталося всім яскравим виступом Наталії Баштової та Галини Стрелецької, які виконали українську народну пісню «Зеленеє жито». Ще більшого запалу додала Наталія Баштова «Червоною рутою», викликавши овації. Не залишилися осторонь і члени журі, кожен із яких порадував гостей та учасників фестивалю музичними вітаннями.

На гала-концерт завітав начальник управління культури, національностей та релігій Миколаївської ОДА, заслужений працівник культури України Михайло Димитров. Він подякував організаторам за черговий масштабний пісенний захід, а також привітав усіх присутніх із можливістю долучитися до цього феєричного дійства.

Невід’ємною частиною гала-концерту стали виступи найкращих конкурсантів «Пісенного драйву 2019».

Переможці

Протягом трьох конкурсних днів виступи учасників оцінювало вельмишановне журі — фахівці з усієї України: Миколаєва, Одеси, Вінниці, Херсона. Вони визначили переможців, яких нагородили не лише дипломами, але й кубками та пам’ятними призами.

Гран-прі

  • Народний аматорський ансамбль пісні і музики «Світоч», Полтавська область — номінація «Вокальні ансамблі та гурти».
  • Жіноча група народного хору української пісні «Любисток», Миколаївська область — номінація «Вокальні ансамблі та гурти».
  • Народний фольклорний ансамбль «Вербиченька», Чернігівська область — номінація «Фольклорні колективи».
  • Вокальне тріо у складі Анни Кухарук, Тетяни Щесняк, Дарії Москалюк, м. Одеса — номінація «Вокальні ансамблі. Малі форми».
  • Народний фольклорний гурт «Хустяни», Закарпатська область — номінація «Гурти народних музик та акомпаніатори».

Спеціальний приз

  • Народний вокальний ансамбль «Любисток», Вінницька область — номінація «Найкращий дизайн сценічного костюма».
  • Народний гурт естрадної пісні «Дивограй», Миколаївська область — номінація «Найоригінальніша театралізація твору».
  • Сімейний дует Олени та Богдана Стогній, Вінницька область — номінація «Найкращий вокальний дует».
  • Дар’я Павлухіна, Миколаївська область — номінація «Надія фестивалю».
  • Народний фольклорний гурт «Хустяни», Закарпатська область — номінація «Найоригінальніше музичне оформлення».
  • Мар’яна Николин, м. Одеса — номінація «Золотий голос».
  • Юлія Зіміна, Одеська область — номінація «Найкраща пісня».
  • Анастасія Василюк, Миколаївська область — номінація «Найоригінальніша зірка».

І місце

  • Народний фольклорний ансамбль «Троїчанка», Миколаївська область — номінація «Фольклорні колективи».
  • Народний гурт естрадної пісні «Дивограй», Миколаївська область — номінація «Вокальні ансамблі та гурти».
  • Валерія Щепотьєва, м. Миколаїв — номінація «Солісти-вокалісти», дитяча вікова категорія.
  • Ангеліна Довга, Миколаївська область — номінація «Солісти-вокалісти», дитяча вікова категорія.
  • Володимир Дениско, Миколаївська область — номінація «Солісти-вокалісти».
  • Дар’я Павлухіна, Миколаївська область — номінація «Солісти-вокалісти», дитяча вікова категорія.
  • Дарина Бондарець, Житомирська область — номінація «Солісти-вокалісти», дитяча вікова категорія.
  • Народний гурт «Берегиня», Вінницька область — номінація «Фольклорні колективи».
  • Вокальний ансамбль «Мрійниці», Кіровоградська область — номінація «Вокальні ансамблі та гурти».
  • Вокальний дует «Віринея» у складі Тетяни Панасюк та Алли Соболенко, Кіровоградська область — номінація «Вокальні ансамблі. Малі форми».
  • Сімейний дует Олени та Богдана Стогній, Вінницька область — номінація «Вокальні ансамблі. Малі форми».
  • Ярослав Яворський, Житомирська область — номінація «Солісти-вокальні».
  • Юлія Зіміна, Одеська область — номінація «Солісти-вокальні».
  • Віктор Коваленко, Миколаївська область — номінація «Поети-композитори».
  • Народний вокальний ансамбль «Любисток», Вінницька область — номінація «Поети-композитори».
  • Ірина Федорук, м. Вінниця — номінація «Поети-композитори».
  • Анастасія Василюк, Миколаївська область — номінація «Солісти-вокалісти», дитяча вікова категорія.
  • Мар’яна Николин, м. Одеса — номінація «Солісти-вокалісти».
  • Анна Волошина, м. Одеса — номінація «Солісти-вокалісти».
  • Віктор Чудновець, Миколаївська область — номінація «Гурти народних музик та акомпаніатори».
  • Артур Поліщук, Миколаївська область — номінація «Гурти народних музик та акомпаніатори».

Підсумкова конференція «Академія культурного лідера»

19 – 20 червня у  м. Києві відбулась Підсумкова конференція «Академія культурного лідера» – спільного проекту Міністерства культури України та Goethe-Institut в Україні, метою якого була підготовка ТОП менеджерів галузі культури для ОТГ та малих міст України.

На початку учасників привітали Світлана Фоменко, перший заступник Міністра культури України, Беата Кьолер, директорка Гете інституту в Україні, Ірина Френкель, директорка Українського центру культурних досліджень та Павло Третьяков, голова ГО «Інститут культурної політики».

Наступними взяли слово  директор директората стратегічного планування та розвитку європейської інтеграції Міністерства культури Ярослав Петраков з доповіддю «Реформа Децентралізації в культурі та сценарії культурного розвитку громад» та Лідія Євтушенко, Міністерство регіонального розвитку  «Формування сталої громади – Стратегія регіонального розвитку до 2027».

Ірина Френкель презентувала «Алгоритми заповнення заявок на культурні проекти за аналізом практичних помилок».

Друга половина першого дня конференції продовжилась практичними презентаціями успішних проектів  випускників Академії .

Олена Петрова (Вінницький кластер) презентувала проект «Дунайські гостини» та доповідь « Від ідеї до мистецького проекту, побудованого на засадах інтегрованого розвитку. Дунайська конвенція для малого міста».

Алла Грабар (Тернопільський кластер) презентувала одну з кращих практик «Стратегія культурного розвитку Тараканівської ОТГ, як процес мобілізації потенціалів громади».

Необхідно зазначити, що документ вже прийнято  депутатами Тараканівської районної ради.

Наступними практичним досвідом ділились европейські експерти. Біргіт Шпренгер, референтка відділу культури Державної канцелярії Тюрингії (Німеччина) .

Патрік С. Фьоль, разом з Діаною Рахмановою та Вікторією Єрофеєвою розповідали про трансформацію як глобальну тему, на прикладі практичного досвіду гостей з Узбекистану та Киргистану.

Другий день конференції розпочався з вступного слова Беати Кьолер, Ірини Френкель та Павла Третьякова.

Наступним взяв слово д-р Патрік С. Фьоль з доповіддю «Контекстуалізація – АКЛ як підхід до розвитку культури на засадах децентралізації».

Перед завершенням учасники отримали своє останнє завдання у рамках проекту та розділились на спільну групову роботу над проектами й з успіхом презентували свої напрацювання впродовж усіх 5-ти модулей навчання.

На завершення учасників проекту, експертів та тренерів привітав Міністр культури України Євген Нищук. Він зазначив, наскільки важливим є данний проект в умовах децентралізації, оскільки процеси децентралізації відкривають багато можливостей для розвитку малих міст, сіл та селищних громад. Ефективність розвитку громади залежать від критичної маси обізнаних та вмотивованих «агентів змін» в новостворених ОТГ.

Кожен учасник Академії, що виконав усі вимоги навчання та захисту програми розвитку отримав Сертифікат про проходження та успішне закінчення курсу «Академія культурного лідера»   від Міністра культури України, Євгена Нищука, Беати Кьолер, директорки Гете інституту в Україні, Ірини Френкель, директорки Українського центру культурних досліджень та Павла Третьякова, голови ГО «Інститут культурної політики».

Анкета-опитувальник щодо оцінки потреб для зміцнення національного потенціалу України у розробці стратегії щодо охорони нематеріальної культурної спадщини

Український центр культурних досліджень у 2019 році реалізовує проект
ЮНЕСКО «Оцінка потреб для зміцнення національного потенціалу України у
розробці стратегії щодо захисту нематеріальної культурної спадщини».

Проект має на меті: визначити основні проблеми та потреби збереження нематеріальної культурної спадщини; практичні рекомендації щодо імплементації Конвенції про охорону нематеріальної культурної спадщини 2003 р.
У рамках проекту «Оцінка потреб для зміцнення національного потенціалу
України у розробці стратегії щодо захисту нематеріальної культурної
спадщини» проводиться анкетування.

Запрошуємо представників різних державних установ, голів ОТГ, сільських
та селищних рад, науковців, членів громад, працівників музеїв, управлінь
культури взяти участь в анкетуванні.

Анкету можна заповнити за посиланням

Переможці обласного конкурсу аматорських театрів «Миколаївська Мельпомена»

Щороку на Миколаївщині проходить обласний конкурс аматорських театрів «Миколаївська Мельпомена». Цього разу він тривав два дні: 18 травня у Вознесенському МБК, а 19 травня в Новоодеському РБК. Детальніше про захід, зокрема про яскравих учасників і переможців, — далі.

Перебіг подій

З кожним роком «Миколаївська Мельпомена» приваблює все більше шанувальників театрального мистецтва. Цього року, мабуть, такій зацікавленості сприяв обласний огляд театральних колективів сільських закладів культури, адже помітно, що сьогодні пожвавилася робота аматорських театрів на селі.

У «Миколаївській Мельпомені 2019» узяли участь понад 50 дитячих, молодіжних і дорослих театрів із різних куточків нашої області. Кожен представив свою творчість у відповідній номінації: «Дорослі театри зі званням “народний”», «Дорослі театри без звання “народний”», «Дитячі театри» або «Театри сільських закладів культури».

Прихильники театрального жанру мали можливість поринути у світ прекрасного, познайомитися з цікавими виставами за п’єсами українських і зарубіжних класиків, а також сучасних драматургів. Тож два дні на сцені вирували комедія і драма, музика й пісня, слово і дія. Одні театри захопили глядачів чуттєвістю, інші — колоритом вистави чи особливою інтерпретацією класичної п’єси, хтось — змістовними діалогами чи динамікою виступу тощо.

Оскільки обласний конкурс «Миколаївська Мельпомена» є відбірковим до Всеукраїнського фестивалю театрального мистецтва «Від Гіпаніса до Борисфена», членам журі було дуже важко визначити найкращих. Проте, переглянувши всі конкурсні виступи, провідні фахівці з театрального жанру Миколаївщини таки визначили переможців і нагородили їх відповідними дипломами. Також члени журі висловили свої побажання на майбутнє та враження від цьогорічного заходу.

Відмінник освіти України Валентин Сандул подякував учасникам за ентузіазм і натхнення у розвитку театрального жанру, а режисер і драматург Костянтин Гросман — за натхненне служіння Мельпомені. «Ви цінне зернятко театрального мистецтва, яке потрібно виростити, щоб воно дало свої паростки…», — зазначила провідний методист із театрального жанру МОЦНТ та КОР, заслужений працівник культури України Тетяна Скубченко.

Пролунали приємні слова й від режисера-постановника, актора Миколаївського академічного художнього російського драматичного театру Євгена Олійника: «Усі ми однодумці, адже займаємося однією справою. Бажаю вам завзяття, сил і наснаги!» А наостанок заступник директора МОЦНТ та КОР, заслужений працівник культури України Валентина Кривцова відзначила великий творчий потенціал усіх учасників.

Переможці першого дня

Гран-прі:

  • дитячо-юнацький театральний колектив «Маска» ПК «Енергетик» м. Южноукраїнськ (керівник Юлія Шеремет), номінація «Дитячі театри»;
  • народний театр мініатюр «Сміх-У-тона» Вознесенського МБК (керівник Юрій Токарєв), номінація «Дорослі театри зі званням “народний”».

І місце:

  • зразковий театр «Атомс» ДЮЦНВ м. Первомайськ (керівник Тетяна Гаврилюк), номінація «Дитячі театри»;
  • народний театр естради «Гвоздика» Таборівського СБК Бузької ОТГ (керівник Олена Миргородська), номінація «Дорослі театри зі званням “народний”»;
  • народний театр імені Марії Садовської-Барілотті Братського РБК (керівник Надія Шмаленко, режисер Артур Шмаленко), номінація «Дорослі театри зі званням “народний”»;
  • народний театр мініатюр «БЕМС» Братського РБК (керівник Олена Буберенко), номінація «Дорослі зі званням “народний”».

Переможці другого дня

Гран-прі:

  • театральний колектив «Пошук» Калузького СБК Березнегуватського району (керівник Наталя Татарчук), номінація «Театри сільських закладів культури».

І місце:

  • театральний колектив «Вулик» Лепетиського СБК Березнегуватського району (керівник Леся Бушина), номінація «Театри сільських закладів культури»;
  • народний студентський театр «М.А.С.К.А» МНАУ (керівник Аліна Борисова), номінація «Дорослі театри зі званням “народний”».

Приз «Глядацькі симпатії» отримав народний театр естради «КВН Агронавти» МНАУ (керівник Олександр Коваль).

Спеціальну відзнаку «За кращий соціальний проект» отримав дитячий театральний колектив «ІІ поверх» Березнегуватського РБК (керівник Ірина Довгомеля).

Мережа креативних міст ЮНЕСКО шукає нових учасників

Міністерство культури України заохочує міських голів ініціювати участь міста у конкурсі на приєднання до Мережі креативних міст ЮНЕСКО та долучитися до процесу розробки й подання конкурсної заявки.

Для роз’яснення процедури подання конкурсної заявки на включення міста до Мережі Міністерство культури розробило методичні рекомендації (ЗАВАНТАЖИТИ).

Міністерство запрошує ознайомитися з рекомендаціями та розглянути можливість участі міст у конкурсі. В разі виникнення питань щодо участі в конкурсі звертайтеся до державного експерта Директорату креативних індустрій Луізи Мороз, тел.: (044)234-40-94, e-mail: luiza.moroz@mincult.gov.ua.


Мережа креативних міст ЮНЕСКО (UNESCO Creative Cities Network (UCCN)) заснована в 2004 році. Вона покликана сприяти міжнародній співпраці між містами, які інвестували в культуру та творчість і визнають ці сфери прискорювачами сталого розвитку міста. Наразі вона налічує 180 креативних міст з 72 країн світу. Членство в міжнародній мережі сприяє обміну інноваційним досвідом, налагодженню партнерських контактів, розкриттю туристичного потенціалу міст, розвитку креативних індустрій, інтеграції українських міст у європейський культурний простір.

 

Джерело

Підсумковий інформаційний семінар, в рамках грантової програми «Малі міста – великі враження»

В Національній бібліотеці ім. Ярослава Мудрого триває підсумкова інформаційна зустріч в рамках конкурсу проектів “Малі міста – великі враження”, яка реалізується Мінкультом.
Вступне слово від Першого заступника Міністра культури Світлани Фоменко:

“Я хочу привітати Вас і надихнути на подачу проектів на дану програму. І хочу наголосити, що ми вирішили трохи посунути дедлайн, оскільки більшість проектів пишеться не в робочий час, а після. Тому дедлайн 15 травня, але не о 17.59, а о 23.59. Це дасть Вам можливість спокійніше подати Ваші проекти”.

Також Директор Українського центру культурних досліджень Ірина Френкель Irina Frenkel презентувала минулорічні проекти, реалізовані за підтримки даної програми та розповіла про умови та переваги цьогорічного конкурсу.

Друга частина буде практичною та присвяченою роботі над потенційними проектами

Далі триває практична робота над потенційними проектами.
Нагадуємо, дедлайн подачі заявок на конкурс – 15 травня о 23.59.

«Малі міста – великі враження» Ваші питання – наші відповіді

Програма «Малі міста – великі враження» приймає заявки до 15 травня (подати заявку тут: http://bigimpression.uccs.org.ua/podaty-zaiavku/)

Далі відбуватиметься технічний та експертний відбір, після якого ми презентуємо найкращі проекти. З 22 квітня по 14 травня по всій країні відбуваються інформаційні дні, на яких регіональні представники Українського центру культурних досліджень детально пояснюють умови програми та консультують з приводу подачі заявок.

Втім, ми щодня отримуємо велику кількість питань через сайт та завдяки телефонним зверненням. Тому вирішили дати відповідь письмово на найбільш часті запитання.

 

 

 

  1. Який фактичний час реалізації проектів?

15 липня – 20 листопада 2019 року!

 

 

  1. Скільки заявок може подавати 1 заявник?

1 заявник – 2 заявки.

 

  1. Як формується сума загального бюджету проекту? 

 

Згідно з ПОЛОЖЕННЯМ про конкурс культурно-мистецьких проектів “Малі міста – великі враження”, П.4 (дивимось тут: http://bigimpression.uccs.org.ua/wp-content/uploads/2019/04/polozhennia-pro-konkurs-kulturno-mystetskykh-proektiv-mali-mista-velyki-vrazhennia.pdf )

 

Очікувана сума коштів з державного бюджету становить:

для “малих” проектів – від 100000 до 250000 гривень;

для “середніх” проектів – від 250001 до 1000000 гривень;

для “великих” проектів – від 1000001 до 5000000 гривень.

 

ОБОВ`ЯЗКОВО до вказаних сум заявник має додати 30%  співфінансування (відсоток співфінасування може бути і більшим, але не меншим). Співфінасування має бути підтвердженим гарантійними листами та розписано в кошторисі.

 

 

 

  1. Як визначити суму співфінансування?

Наприклад:

100 тис. / 0.7 = 143 тис. – тобто 43 тис. грн. це і є сума необхідного співфінансування!
250 тис. /  0.7 = 358тис. – тобто 108 тис. грн. – співфінансування!
1млн. / 0.7=1429 млн. – тобто 429 тис. грн. – співфінансування!
5 млн. / 0.7 = 7143 – тобто 2 млн. 143 тис. грн. – співфінансування!

З іншими сумами так само!

 

 

  1. Що може фінансуватися у рамках проектів? 

 

Фінансування відбуватиметься згідно Постанови Кабінету міністрів від 18 квітня 2018 року № 338 (детальніше https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/338-2018-%D0%BF – п.4)

 

«За рахунок бюджетних коштів за напрямом, визначеним підпунктом 1 пункту 3 цього Порядку, здійснюються витрати на забезпечення передбаченої відповідним договором оплати проїзду та проживання учасників заходу, оренди приміщення для його проведення, технічного обладнання та транспортних засобів, послуг з перекладу, постановчих, поліграфічних (виготовлення друкованої продукції), інформаційно-рекламних послуг, придбання призів, сувенірів, організаційні, представницькі витрати (за погодженням з Мінкультури) та інші витрати, безпосередньо пов’язані з проведенням заходів».

 

  1. Які ідеї краще подавати? 

 

Потенційні апліканти під час інфоднів та телефонних дзвінків розповідають свій майбутній проект повністю і запитують «Чи підійде така ідея?»

Звертаємо Вашу увагу на те, що Вас консультують представники організаційної групи, а рішення будуть приймати експерти. Відповідальність за те чи підходить, чи ні Ваш проект лежить на Вас самих. Ви маєте продумати і прописати проект так, щоб зацікавити експертів і маєте пам’ятати про те, що експерти оцінюють проект індивідуально за такими критеріями:

1) оригінальність ідеї;

2) актуальність проекту;

3) цінність об’єкта проекту;

4) зміст проекту та послідовність реалізації;

5) додана вартість проекту;

6) промоція та сталість.

 

Оцінка за кожним з критеріїв виставляється у балах з огляду на рівень відповідності проекту критерію:

5 балів – повна відповідність;

4 бали – високий рівень;

3 бали – середній рівень;

2 бали – низький рівень;

1 бал – дуже низький рівень;

0 балів – повна невідповідність.

 

(Детальніше у Положенні http://bigimpression.uccs.org.ua/wp-content/uploads/2019/04/polozhennia-pro-konkurs-kulturno-mystetskykh-proektiv-mali-mista-velyki-vrazhennia.pdf – П.3.10)

 

 

 

  1. Що може бути об’єктом проекту:

 

  • Матеріально-культурна спадщина
  • Традиції (нематеріальна-культурна спадщина)

 

  1. Чи можна подати проектну заявку, а всі решта необхідних документів додати під час реалізації проекту?

Ні, в такому разі проект не пройде навіть технічний відбір! Тільки з документами!

 

 

  1. Чи може бути партнером проекту одна установа, а співфінансування буде здійснюватись за рахунок іншої установи?

Ні, всі партнери мають бути ідентифіковані у кошторисі і підтверджені гарантійними листами!

 

 

  1. Чи будуть компенсовані кошти, які витрачені до початку проекту?

 

Ні! Тільки витрати, здійснені в рамках проекту! Витрачені кошти ДО чи ПІСЛЯ тривання проекту компенсуватися не будуть!

 

  1. У Положенні зазначено, що Ініціатором та Виконавцем проекту мають бути різні установи! Чи можуть Ініціатори вибрати Виконавців самостійно? Хто визначає Виконавця проекту?

 

Виконавців буде призначати Мінкульт після визначення проектів-переможців.
Втім, якщо установа-ініціатор має Виконавця, який підпорядковується Мінкульту, і з яким дана установа мала співпрацю, вона може надати пропозицію щодо Виконавця.

 

  1. Хто звітує за проект?

Звітування за проектом здійснюється відповідно до вимог Положенння про конкурс (виконавець зобов’язаний надати Міністерству культури звіт до 1 грудня)

 

 

  1. Чи надає УЦКД приватні  консультації по написанню проектної заявки чи кошторису?

УЦКД надає інформаційну підтримку з поширення інформації про проведення конкурсу проектів та роз’яснення в регіонах основних вимог до проектних заявок.

Проектну заявку та кошторис заповнює ініціатор проекту.

 

Нагадуємо, 14 травня – підсумкова інформаційна зустріч у м. Київ. Реєстрація: https://docs.google.com/forms/d/16wE8MqhJhO8LLv5IUNoq6M4D2T2FGbkiRCDJVUVyqJU/viewform?edit_requested=true

15 травня – дедлайн прийому заявок: http://bigimpression.uccs.org.ua/podaty-zaiavku/