23 роки тому Україна отримала свою Конституцію – основний Закон України, який визначає державний устрій, порядок і принципи функціонування представницьких, виконавчих та судових органів влади, виборчу систему, права й обов’язки держави, суспільства та громадян. Який визначає права та обов язки для усіх без винятку.
Нехай бажання українців розбудовувати суверенну і незалежну, демократичну, соціально-правову державу Україну в якій Конституція є священним законом ніколи не зникне.
Зі свіятом!
19 – 20 червня у м. Києві відбулась Підсумкова конференція «Академія культурного лідера» – спільного проекту Міністерства культури України та Goethe-Institut в Україні, метою якого була підготовка ТОП менеджерів галузі культури для ОТГ та малих міст України.
На початку учасників привітали Світлана Фоменко, перший заступник Міністра культури України, Беата Кьолер, директорка Гете інституту в Україні, Ірина Френкель, директорка Українського центру культурних досліджень та Павло Третьяков, голова ГО «Інститут культурної політики».
Наступними взяли слово директор директората стратегічного планування та розвитку європейської інтеграції Міністерства культури Ярослав Петраков з доповіддю «Реформа Децентралізації в культурі та сценарії культурного розвитку громад» та Лідія Євтушенко, Міністерство регіонального розвитку «Формування сталої громади – Стратегія регіонального розвитку до 2027».
Ірина Френкель презентувала «Алгоритми заповнення заявок на культурні проекти за аналізом практичних помилок».
Друга половина першого дня конференції продовжилась практичними презентаціями успішних проектів випускників Академії .
Олена Петрова (Вінницький кластер) презентувала проект «Дунайські гостини» та доповідь « Від ідеї до мистецького проекту, побудованого на засадах інтегрованого розвитку. Дунайська конвенція для малого міста».
Алла Грабар (Тернопільський кластер) презентувала одну з кращих практик «Стратегія культурного розвитку Тараканівської ОТГ, як процес мобілізації потенціалів громади».
Необхідно зазначити, що документ вже прийнято депутатами Тараканівської районної ради.
Наступними практичним досвідом ділились европейські експерти. Біргіт Шпренгер, референтка відділу культури Державної канцелярії Тюрингії (Німеччина) .
Патрік С. Фьоль, разом з Діаною Рахмановою та Вікторією Єрофеєвою розповідали про трансформацію як глобальну тему, на прикладі практичного досвіду гостей з Узбекистану та Киргистану.
Другий день конференції розпочався з вступного слова Беати Кьолер, Ірини Френкель та Павла Третьякова.
Наступним взяв слово д-р Патрік С. Фьоль з доповіддю «Контекстуалізація – АКЛ як підхід до розвитку культури на засадах децентралізації».
Перед завершенням учасники отримали своє останнє завдання у рамках проекту та розділились на спільну групову роботу над проектами й з успіхом презентували свої напрацювання впродовж усіх 5-ти модулей навчання.
На завершення учасників проекту, експертів та тренерів привітав Міністр культури України Євген Нищук. Він зазначив, наскільки важливим є данний проект в умовах децентралізації, оскільки процеси децентралізації відкривають багато можливостей для розвитку малих міст, сіл та селищних громад. Ефективність розвитку громади залежать від критичної маси обізнаних та вмотивованих «агентів змін» в новостворених ОТГ.
Кожен учасник Академії, що виконав усі вимоги навчання та захисту програми розвитку отримав Сертифікат про проходження та успішне закінчення курсу «Академія культурного лідера» від Міністра культури України, Євгена Нищука, Беати Кьолер, директорки Гете інституту в Україні, Ірини Френкель, директорки Українського центру культурних досліджень та Павла Третьякова, голови ГО «Інститут культурної політики».
Український центр культурних досліджень у 2019 році реалізовує проект
ЮНЕСКО «Оцінка потреб для зміцнення національного потенціалу України у
розробці стратегії щодо захисту нематеріальної культурної спадщини».
Проект має на меті: визначити основні проблеми та потреби збереження нематеріальної культурної спадщини; практичні рекомендації щодо імплементації Конвенції про охорону нематеріальної культурної спадщини 2003 р.
У рамках проекту «Оцінка потреб для зміцнення національного потенціалу
України у розробці стратегії щодо захисту нематеріальної культурної
спадщини» проводиться анкетування.
Запрошуємо представників різних державних установ, голів ОТГ, сільських
та селищних рад, науковців, членів громад, працівників музеїв, управлінь
культури взяти участь в анкетуванні.
Анкету можна заповнити за посиланням
Міністерство культури України заохочує міських голів ініціювати участь міста у конкурсі на приєднання до Мережі креативних міст ЮНЕСКО та долучитися до процесу розробки й подання конкурсної заявки.
Для роз’яснення процедури подання конкурсної заявки на включення міста до Мережі Міністерство культури розробило методичні рекомендації (ЗАВАНТАЖИТИ).
Міністерство запрошує ознайомитися з рекомендаціями та розглянути можливість участі міст у конкурсі. В разі виникнення питань щодо участі в конкурсі звертайтеся до державного експерта Директорату креативних індустрій Луізи Мороз, тел.: (044)234-40-94, e-mail: luiza.moroz@mincult.gov.ua.
Мережа креативних міст ЮНЕСКО (UNESCO Creative Cities Network (UCCN)) заснована в 2004 році. Вона покликана сприяти міжнародній співпраці між містами, які інвестували в культуру та творчість і визнають ці сфери прискорювачами сталого розвитку міста. Наразі вона налічує 180 креативних міст з 72 країн світу. Членство в міжнародній мережі сприяє обміну інноваційним досвідом, налагодженню партнерських контактів, розкриттю туристичного потенціалу міст, розвитку креативних індустрій, інтеграції українських міст у європейський культурний простір.
В Національній бібліотеці ім. Ярослава Мудрого триває підсумкова інформаційна зустріч в рамках конкурсу проектів “Малі міста – великі враження”, яка реалізується Мінкультом.
Вступне слово від Першого заступника Міністра культури Світлани Фоменко:
“Я хочу привітати Вас і надихнути на подачу проектів на дану програму. І хочу наголосити, що ми вирішили трохи посунути дедлайн, оскільки більшість проектів пишеться не в робочий час, а після. Тому дедлайн 15 травня, але не о 17.59, а о 23.59. Це дасть Вам можливість спокійніше подати Ваші проекти”.
Також Директор Українського центру культурних досліджень Ірина Френкель Irina Frenkel презентувала минулорічні проекти, реалізовані за підтримки даної програми та розповіла про умови та переваги цьогорічного конкурсу.
Друга частина буде практичною та присвяченою роботі над потенційними проектами
Далі триває практична робота над потенційними проектами.
Нагадуємо, дедлайн подачі заявок на конкурс – 15 травня о 23.59.
Програма «Малі міста – великі враження» приймає заявки до 15 травня (подати заявку тут: http://bigimpression.uccs.org.ua/podaty-zaiavku/)
Далі відбуватиметься технічний та експертний відбір, після якого ми презентуємо найкращі проекти. З 22 квітня по 14 травня по всій країні відбуваються інформаційні дні, на яких регіональні представники Українського центру культурних досліджень детально пояснюють умови програми та консультують з приводу подачі заявок.
Втім, ми щодня отримуємо велику кількість питань через сайт та завдяки телефонним зверненням. Тому вирішили дати відповідь письмово на найбільш часті запитання.
15 липня – 20 листопада 2019 року!
1 заявник – 2 заявки.
Згідно з ПОЛОЖЕННЯМ про конкурс культурно-мистецьких проектів “Малі міста – великі враження”, П.4 (дивимось тут: http://bigimpression.uccs.org.ua/wp-content/uploads/2019/04/polozhennia-pro-konkurs-kulturno-mystetskykh-proektiv-mali-mista-velyki-vrazhennia.pdf )
Очікувана сума коштів з державного бюджету становить:
для “малих” проектів – від 100000 до 250000 гривень;
для “середніх” проектів – від 250001 до 1000000 гривень;
для “великих” проектів – від 1000001 до 5000000 гривень.
ОБОВ`ЯЗКОВО до вказаних сум заявник має додати 30% співфінансування (відсоток співфінасування може бути і більшим, але не меншим). Співфінасування має бути підтвердженим гарантійними листами та розписано в кошторисі.
Наприклад:
100 тис. / 0.7 = 143 тис. – тобто 43 тис. грн. це і є сума необхідного співфінансування!
250 тис. / 0.7 = 358тис. – тобто 108 тис. грн. – співфінансування!
1млн. / 0.7=1429 млн. – тобто 429 тис. грн. – співфінансування!
5 млн. / 0.7 = 7143 – тобто 2 млн. 143 тис. грн. – співфінансування!
З іншими сумами так само!
Фінансування відбуватиметься згідно Постанови Кабінету міністрів від 18 квітня 2018 року № 338 (детальніше https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/338-2018-%D0%BF – п.4)
«За рахунок бюджетних коштів за напрямом, визначеним підпунктом 1 пункту 3 цього Порядку, здійснюються витрати на забезпечення передбаченої відповідним договором оплати проїзду та проживання учасників заходу, оренди приміщення для його проведення, технічного обладнання та транспортних засобів, послуг з перекладу, постановчих, поліграфічних (виготовлення друкованої продукції), інформаційно-рекламних послуг, придбання призів, сувенірів, організаційні, представницькі витрати (за погодженням з Мінкультури) та інші витрати, безпосередньо пов’язані з проведенням заходів».
Потенційні апліканти під час інфоднів та телефонних дзвінків розповідають свій майбутній проект повністю і запитують «Чи підійде така ідея?»
Звертаємо Вашу увагу на те, що Вас консультують представники організаційної групи, а рішення будуть приймати експерти. Відповідальність за те чи підходить, чи ні Ваш проект лежить на Вас самих. Ви маєте продумати і прописати проект так, щоб зацікавити експертів і маєте пам’ятати про те, що експерти оцінюють проект індивідуально за такими критеріями:
1) оригінальність ідеї;
2) актуальність проекту;
3) цінність об’єкта проекту;
4) зміст проекту та послідовність реалізації;
5) додана вартість проекту;
6) промоція та сталість.
Оцінка за кожним з критеріїв виставляється у балах з огляду на рівень відповідності проекту критерію:
5 балів – повна відповідність;
4 бали – високий рівень;
3 бали – середній рівень;
2 бали – низький рівень;
1 бал – дуже низький рівень;
0 балів – повна невідповідність.
(Детальніше у Положенні http://bigimpression.uccs.org.ua/wp-content/uploads/2019/04/polozhennia-pro-konkurs-kulturno-mystetskykh-proektiv-mali-mista-velyki-vrazhennia.pdf – П.3.10)
Ні, в такому разі проект не пройде навіть технічний відбір! Тільки з документами!
Ні, всі партнери мають бути ідентифіковані у кошторисі і підтверджені гарантійними листами!
Ні! Тільки витрати, здійснені в рамках проекту! Витрачені кошти ДО чи ПІСЛЯ тривання проекту компенсуватися не будуть!
Виконавців буде призначати Мінкульт після визначення проектів-переможців.
Втім, якщо установа-ініціатор має Виконавця, який підпорядковується Мінкульту, і з яким дана установа мала співпрацю, вона може надати пропозицію щодо Виконавця.
Звітування за проектом здійснюється відповідно до вимог Положенння про конкурс (виконавець зобов’язаний надати Міністерству культури звіт до 1 грудня)
УЦКД надає інформаційну підтримку з поширення інформації про проведення конкурсу проектів та роз’яснення в регіонах основних вимог до проектних заявок.
Проектну заявку та кошторис заповнює ініціатор проекту.
Нагадуємо, 14 травня – підсумкова інформаційна зустріч у м. Київ. Реєстрація: https://docs.google.com/forms/d/16wE8MqhJhO8LLv5IUNoq6M4D2T2FGbkiRCDJVUVyqJU/viewform?edit_requested=true
15 травня – дедлайн прийому заявок: http://bigimpression.uccs.org.ua/podaty-zaiavku/
4 квітня 2019 року Регіональний представник УЦКД Сергій Марусій відвідав управління культури і туризму Донецької ОДА з метою підготовки та просування елементу нематеріальної спадщини «Малоянисольська говірка румейської мови (мови греків Приазов’я)»
Протягом зустрічі з головним спеціалістом управління та фахівцем ОЦНТ були обговорені питання щодо підготовки пакету документів про внесення елементу НКС до національного переліку, надані рекомендації та спільні дії співпраці. Управлінням культури і туризму було запропоновано внести деякі елементи до регіонального переліку НКС. На часі йде обговорення та підготовка матеріалів та методичних рекомендацій.
29 березня 2019 року Регіональний представник УЦКД Сергій Марусій
прийняв участь в засіданні Консультативної ради з питань охорони культурної
спадщини управління культури і туризму Донецької облдержадміністрації.
В ході засідання були обговорені наступні питання:
1. Про розгляд документації
щойно виявлених об’єктів культурної спадщини м.Краматорська;
2. Про перейменування Меморіального комплексу Великої Вітчизняної війни у м.
Святогірськ;
3. Розгляд документації про пам’ятку національного значення
Успенський собор Святогірського Успенського монастирю.
4. Розгляд облікової документації будівлі кінотеатру в м.Костянтинівка та інше.
Протягом зустрічі були обговорені нагальні питання та запропоновані
конкретні висновки.
Регіонального представника УЦКД було включено до
дорадчого органу та запропоновано спільну співпрацю.
Минулого року Шахівська громада відкрила перший на Донеччині сільський ЦНАП, відремонтувала після пожежі місцевий клуб та продовжує нарощувати м’язи – за результатами фінансового моніторингу посіла п’яте місце серед 248 маленьких громад.
Центр надання адміністративних послуг у Шахівській громаді відкривали з нуля – раніше сільські жителі за адміністративними послугами їздили до райцентру – до міста Добропілля. Відкривши у вересні 2018 року ЦНАП, Шахівська громада поступово нарощувала його потужності. У листопаді розпочали оформлювати закордонні біометричні паспорти та внутрішні паспорти у вигляді ID карток. Ця послуга одразу стала популярною. Лише за декілька місяців тут оформили та видали 180 закордонних паспортів та 73 внутрішніх.
Уже цього року Шахівський ЦНАП готовий обслуговувати жителів не тільки своєї громади, а й сусідів, у тому числі з інших областей. За оформленням закордонного паспорту до сільського ЦНАПу вже приїжджали жителі Часів Яра, Слов’янська, Бахмута, Новгородського з Донецької області, були клієнти з Харківської та Запорізької областей. Якщо раніше оформленням паспортів займались двічі на тиждень, то тепер чотири дні, лише по п’ятницях відбувається видача.
«Загалом ЦНАП надає 86 видів послуг, – коментує Анна Омельченко, керівниця Шахівського ЦНАП. Для жителів з інших населених пунктів можемо запропонувати не тільки оформлення закордонних паспортів. Реєстрація нерухомості , фізичної та юридичної особи – для жителів будь-якого регіону, витяги з Держгеокадастру – жителям з Донецької області, реєстрація земельних ділянок – для клієнтів з Добропільського району».
Поруч з ЦНАПом триває великий ремонт лікарні, збудованої ще у 1906 році. Загальна вартість капремонту даху та стін складає 4,8 млн грн. Частину грошей отримали за рахунок інфраструктурної субвенції – трохи більше 2 млн грн, решту додали з власного бюджету.
За словами Олексія Шапко, заступника Шахівського сільського голови, на капітальний ремонт зсередини треба 6,5 млн. грн. Гроші планують отримати через Державний фонд регіонального розвитку, щоб уже в поточному році приступити до внутрішніх робіт. Серед 800 проектів з усієї України капремонт Шахівської лікарні входить до першої десятки, розповідають у сільраді.
Серед планів із розвитку медичної мережі – утворення власної некомерційної установи. Збираються також збудувати модульні ФАПи в селах Новоторецьке, Маяк та Володимирівка.
Декілька років тому у Шаховому згорів клуб. За власні кошти його відновили, восени минулого року завершили остаточні роботи. У каптермонт після пожежі вклали 1,7 млн грн. Глядацька зала на 276 місць, фотозони та танцювальні гуртки – культурне життя поступово повертається до сільського клубу.
«Плануємо збудувати парк культури та відпочинку між селами Шахове та Володимирівка, тим більше земельна ділянка потрібного розміру якраз чекає на нові звершення, розповідає Людмила Омельченко, секретар сільської ради».
У Центрі безпеки минулого року відбулося поповнення – з’явився автомобіль підвищеної прохідності. Уже взимку спецтехніка виправдала себе, коли із заметів між селами витягала легкові автівки, які не могли самостійно вибратись зі снігового полону. У поточному році інфраструктурну субвенцію планують витратити на ремонт окремих ділянок доріг.
У лютому 2019 року сільська рада затвердила програми соціально-економічного розвитку Шахівської ОТГ на 2019 рік. Шістдесят один мільйон гривень запланували вкласти у фінансування заходів, передбачених у Програмі. Також громада планує отримати 8,2 млн грн від державного та 1,6 млн грн від обласного бюджету. Розбиратись з проблемними питаннями формування Програми громаді допомагали експерти Донецького ЦРМС.
Серед основних напрямків для фінансування в рамках Програми соцекономрозвитку – ремонт доріг, куди готові спрямувати 12 млн грн, на охорону здоров’я – 8,2 млн грн, на заходи із розвитку культури – 9,6 млн грн.
Серед 248 об’єднаних громад з усієї України з населенням менше 5 тис. жителів Шахівська сільська ОТГ за результатами минулого року посіла п’яте місце в загальному фінансовому рейтингу, який зробили експерти Групи фінансового моніторингу Центрального офісу реформ при Мінрегіоні.
За рівнем власних доходів у перерахунку на одного мешканця серед усіх маленьких ОТГ Шахівська громада посіла третє місце. За результатами 2018 року цей показник бюджету Шахівської громади склав 14,8 тис. грн. Це найбільша сума серед усіх об’єднаних громад Донецької області. Четверта сходинка у Шахівської ОТГ – за обсягом капітальних видатків на одного мешканця.
