Про оголошення результатів конкурсу проектів “Малі міста – великі враження”

Переможців конкурсу буде оголошено після 10 липня постановою Кабінету Міністрів України! Просимо вибачення за невеличку затримку!

І одразу після цього розпочнеться реалізація малих, середніх та великих проектів конкурсу «Малі міста – великі враження – 2019» по всій Україні. Нагадуємо, що експертний відбір відбувався у 2 етапи, спочатку експерти відібрали цікаві проекти по змістовій частині, а далі – відбувалися захисти проектів в Міністерстві культури, де заявники засвідчували фінансову спроможність виконати проект. Більшість із заявників заявили про те, що навіть не залежно від того, чи отримають вони грант чи ні, вони все одно будуть реалізувати свої проекти, оскільки це необхідно громадам для розвитку туризму, фінансової спроможності, конкурентоспроможності. Приємно, що заявники розуміють потребу брендування своїх територій та збільшення їх рекламної складової.

Ми зібрали цікавинки від потенційних переможців конкурсу.

 

Національний заповідник «Асканія-Нова», Херсонська область

«Гобелен-Фест»

Ірина Цой, начальник відділу освіти, культури, спорту і туризму Асканія-Нова:
«Ми провели 17 травня відкриття сезону і зрозуміли, що саме такі фестивалі нам необхідні. Завдяки ним залучаються туристи, збільшується зацікавленість зі сторони ЗМІ.
Чому саме Гобелен-Фест? Заповідник Асканія-Нова вже є брендом, але мало відомо про наш Інститут тваринництва степових районів ім. М.Ф. Іванова «Асканія-Нова» – національний науковий селекційно-генетичний центр з вівчарства, який є єдиним не лише в Україні, а й в світі. Він займається селекційним виведенням тварин, і в першу чергу це вівці. До речі, звідси і назва нашого фестивалю – «Гобелен-Фест”. Засновник «Асканія-Нова» Фальц-Фейн також розводив овець. А гобелени створюються саме з шерсті овець. Інститут унікальний, але рекламною діяльністю не займається, і мало хто про це знає. На його промоцію і запланований наш захід, який відбудеться 14-15 вересня. Приїздіть, адже не треба їхати в Африку, Африка є у нас».

 

м. Яремче, Івано-Франківська область 

Фестиваль «Баюракова бартка»

Володимир Губарчук, секретар Яремчанської ради та Ольга Малахова, керівник проекту:
«Чому саме наш проект має перемогти? Тому що це нові враження, нова фішка, яка не звична нашому туристу. Ми більше відомі у галузях зеленого та гірського туризму, а подієвий туризм – це для нас нове. Ця фішка заснована на історичних подіях, у 1700-х роках на наших територіях проживав Олекса Довбуш і його опришки. Вони вправно вміли вправлятися на бартках. Це такий топірець.
Наприклад, на Київщині є парк «Київська Русь», де відтворюються історичні бої та побут Київської Русі, а ми хочемо так само продемонструвати свої історичні спогади. В рамках проекту ми прагнемо показати театралізоване дійство. І поруч з професійними акторами участь зможуть брати туристи».

 

с. Городське, Житомирська область

«Дивосвіт Трипілля – Світ Злагоди»

Етнограф Інна Величко, керівник проекту:

«В нашому селі є багато артефактів пов`язаних з Трипіллям, втім, донедавна ці артефакти зберігались лише в коробочках. Ми давно хотіли з цим щось зробити, але не було можливості. Наприклад, ми постійно організовуємо на Червоній горі волонтерські загони, прибираємо тощо. Також постійно проводимо наукові конференції, навіть у Житомирі. В 2016 році ми виграли Грант Президента на створення навчально-туристичного-мистецького центру. Ми почали створювати реконструкції пам’яток керамічних виробів Трипільської культури. Нам допомагала мистецтвознавець Людмила Смолякова. Ми створили більше 100 експонатів. Сільська рада виділила нам приміщення бувшої кочегарки і ми заснували там музей із сучасною експозицією Трипільського мистецтва. В рамках проекту «Дивосвіт Трипілля – Світ Злагоди» ми хочемо доповнити ландшафтно-скульптурний оглядовий майданчик, який вже має 3 скульптури. А для нас важливо замкнути коло числом 12».

 

Фестиваль гастрономічної спадщини «Дністровські гостини», с. Маяки та Створення мультинаціональної культурної резиденції «DANUBE HQ», м. Рені – 2 проекти Одеської області

Юрій Маслов, український вчений, педагог, державний та громадський діяч, один з фундаторів імплементації в Україні Дунайської стратегії Європейського Союзу:

«Оскільки ми працюємо над Дунайською стратегією Європейського Союзу, ми зацікавлені розвивати придунайські території. Ми проводимо фестиваль «Українська Бессарабія», в минулому році у Вилково реалізували проект в рамках «Малі міста – великі враження» – «Гастрономічний фестиваль Дунайські гостини», також ми проводимо і інші гастрономічні свята.
Зараз ми хочемо м. Рені зробити Дунайськими воротами Української Бессарабії. Нам дуже важливо, щоб саме Рені, де проживає найбільша кількість національних меншин, міг презентувати національну культуру. Оскільки саме Бессарабія демонструє таку собі лабораторію етнічної поліфункціональної культурної толерантності. Тут поруч живуть – нащадки задунайських козаків, гагаузи та інші. А в с. Маяки проведемо Дністровські гостини, знову встановимо гастрономічний рекорд, як минулого року зробили у Вилково».

Далі буде…

Культура та туризм Сосницької громади: від Капелюша до Арт-резиденції Довженка

Сосницька селищна об’єднана громада у своєму становленні та розвитку демонструє неабияку силу волі та жагу до вдосконалення. Саме тут до влади прийшла молода команда, яка за три роки змогла зрушити з місця не лише загальноприйняте «Так було завжди», а і формує новий стиль життя на території. Для Андрія Портного, Сосницького селищного голови, та його команди децентралізація та створення об’єднаної громади стали не просто викликом, а можливістю довести – життя у невеличкому містечку або селі може бути якісним та комфортним.

Одним із напрямків розвитку громади в стратегії розвитку Сосницької ОТГ, розробленої за участі експертів Чернігівського Центру розвитку місцевого самоврядування Програми «U-LEAD з Європою», є розвиток туризму. Про фестивальний рух та подієвий туризм мова йшла під час чергової виїзної консультації Оксани Стельмах, радниці з комунікацій Чернігівського ЦРМС.

Сосницька ОТГ по праву зветься Довженківським краєм: тут є кінотеатр Довженка, музей і, головне, садиба митця. А минулого року тут вперше відбувся кіномистецький фестиваль «Капелюш».

«Було б дуже сумно, якби на Батьківщині кіномитця, де зберігся кінотеатр, забули про кіно. Тому ми вирішили започаткувати кінофестиваль. Почався він із кіноконкурсу два роки тому, на який охочі подали не менш як десять заявок та робіт. Але всім учасникам сподобалася атмосфера та ідея, і тому вирішили наступного року провести цей захід в іншому форматі», – розповідає Віталій Супрун, завідувач Сосницького краєзнавчого музею ім. Ю.С. Виноградського.

 

Кінотеатр Сосницької громади

 

У травні 2018 року в громаді пройшов Перший молодіжний фестиваль кіно та мистецтва «Капелюш». Фестиваль поєднав в собі майстер-класи, екскурсії, перегляд професійних та аматорських кінострічок, фотовиставки та спілкування з режисерами, митцями. А вже увечері, як і анонсувалося, просто неба оголосили переможців конкурсу аматорського кіно «Кінокрок», на який подавали свої творчі спроби усі охочі. Тоді переміг Денис Джима, учень Сосницького навчально-реабілітаційного центру, із неймовірно зворушливою роботою в стилі «німого» кіно.

Говорять, що Денис вже готує нову кінострічку на цьогорічний конкурс, який відбудеться 20 липня у Сосниці.

Окрім конкурсу кіноробіт цього року оголосили і фотоконкурс. Також в рамках фестивалю планують роботу кіномайстерень. «Заснувати фестиваль кіно і не наповнити його «кінозмістом» – це було б неправильно. Ми хочемо наповнити фільмами, анімацією, творчістю саме місцину, де народився Довженко. Перетворити нашу громаду на кіномекку, щоб сюди їхали туристи, митці, аматори, щоб тут вчили і вчилися робити справжнє кіно: від задуму до готового продукту», – розповідає Андрій Ткач, начальник відділу економіки та інвестицій Сосницької селищної ради. І додає, що на фестиваль запросили гостей з інших областей, де кіномайстерні вже є, щоб вони розповіли про свій досвід. В програмі також майстер-класи з ораторського мистецтва, гримування та кінозйомок і багато кіно.

 

Вiталiй Супрун та Андрiй Ткач

 

Організатори Молодіжного фестивалю кіно і мистецтва «Капелюш» в один голос стверджують, що Довженко – не просто земляк, який жив на території Сосницької громади. Довженко – це дійсно бренд Сосниччини. «Фестиваль «Капелюш» – це інше звучання спадщини Довженка. Це презентація Олександра Довженка в іншому світлі через, наприклад, його шаржі, світлини та малюнки, як минулоріч. Через його капелюхи… Хочемо, щоб його сприймали живим, а не просто як пам’ятник, мертвий обеліск. А його садибу перетворити на справжню Арт-резиденцію – майданчик для спілкування та творчості», – каже Віталій Супрун. На його думку, подібні заходи не тільки привабливі для туристів та гостей громади, а і виховують любов до кіномистецтва у жителів громади, розвивають смак та бажання творити. З весни в громаді стали популярними кінопокази під відкритим небом. Віталій говорить, що пересувний кінотеатр збирає від 20 до 50 глядачів і може організуватися у будь-якому куточку громади: у парку, в полі, під мостом, у клубі або на галявині у лісі.

Організація кінофестивалю справа не дешева. А тому організатори намагаються залучати гроші з різних джерел. Цього року подали проєкт «Арт-резиденція Довженка» на конкурс «Малі міста – великі враження». Ініціатива цікава і багатогранна, включає створення віртуальних екскурсій по музею, сайту, кіномайстерень із сучасним обладнанням. «Ми хочемо осучаснити музей. З образу Довженка потрібно скинути весь нафталін, наблизити митця до нас, бо він ще по-справжньому не вивчений і не прочитаний. У нього багато талантів, які тривалий час від нас приховували. І як художника, і як сценариста, і як поетичного складу людини. І якщо ми, використовуючи різні форми залучення людей для вивчення його талантів, зможемо розвивати економічну сферу таку, як туризм, то це буде дуже добре», – каже Андрій Ткач.

Крім фестивалю «Капелюш», у громаді готуються до 125-річчя Довженка. І тут не обійдеться без сюрпризів. У Людмили Кликової, ландшафтного дизайнера, яка переїхала до Сосниці кілька років тому, та Віталія Онищенка, коваля, виникла ідея створити в центральному парку містечка фотозону. Серед квітів та дерев на гостей чекатиме знімальний майданчик, де буде кована камера часів, коли ще знімав Довженко. Поруч буде стільчик, де кожен охочий зможе сфотографуватися, і лавочка стилізована під кіномистецтво.

 

Ескiзи камери

 

«В парку вже підготували місце під майбутній майданчик, і він миттєво став популярним для фотосетів серед жителів Сосниці та гостей, особливо серед весільних фотографів. Стають популярними фотозйомки молодят на території музею в українському стилі та вбранні. Ми створюємо об’єкти, трансформуємо простір, щоб це було цікаво і нам, і туристам. Якщо це буде, то ми будемо цікаві світу. Адже конкуренція між громадами чим далі, тим буде жорсткішою. І щоб ми не стали тією «сірою мишею», про яку ніхто не буде знати, треба бути цікавим світу. Тому пошук таких цікавинок триває», – розповідає Андрій Ткач.

 

Майбутня кiнофотозона

 

Отже, якщо бажаєте зануритися в атмосферу кіномистецтва, вирушайте 20 липня до Сосницької громади на ІІ Молодіжний фестиваль кіно та мистецтва «Капелюш».

Вітання з Днем Конституції України

23 роки тому Україна отримала свою Конституцію – основний Закон України, який визначає державний устрій, порядок і принципи функціонування представницьких, виконавчих та судових органів влади, виборчу систему, права й обов’язки держави, суспільства та громадян. Який визначає права та обов язки для усіх без винятку.

Нехай  бажання українців розбудовувати суверенну і незалежну, демократичну, соціально-правову державу Україну в якій Конституція є священним законом ніколи не зникне.

Зі свіятом!

Традиції ОТГ: у Менській громаді вдруге пройшов фестиваль гончарного мистецтва «Куманець»

Більше двадцяти майстрів на одній території, сотні учасників майстер-класів та безліч цікавих витворів мистецтва з глини – все це фестиваль «Куманець», який вже другий рік проводять у Менській об’єднані територіальній громаді. Фестиваль є частиною традиційного Троїцького ярмарку. І гончарне мистецтво дуже легко «вплелося» до святкування зеленої неділі, ба більше – «Куманець» доповнив ярмарок новим змістом і звичаями.

 

 

По-перше, на фестивалі «Куманець» гончарі змагаються між собою у майстерності. За словами Олега Луцука, майстра зі Стольного, головна ідея фестивалю – створити мистецьку галерею на тваринну тематику, яка стане альтернативою менському зоопарку. І цю галерею організатори наповнюють скульптурами та витворами учасників фестивалю, які дарують свої вироби громаді. Мета – розвиток туристичної галузі, популяризація гончарства.

По-друге, гончарі діляться своїм мистецтвом з усіма охочими: від дітей відбою на майстер-класи не було. Як в принципі і від дорослих, які пробували «підкорити глину».

«Поєднуючи старі звичаї з новими традиціями, громади створюють цікаві атракції для туристів та резидентів. Вони вчаться шукати «родзинки» та пропонувати їх гостям. Крім того, місцевим жителям доводиться практикуватися в створенні туристичного продукту, визначати його цінність, вивчати переваги та попит», – зазначають у Чернігівському Центрі розвитку місцевого самоврядування Програми «U-LEAD з Європою».

 

 

Як розповів Геннадій Примаков, Менський міський голова, фестиваль гончарного мистецтва цього року став масштабнішим і може називатися міжнародним, адже серед учасників – гончарі з Америки, Польщі та Білорусії.

«Хочемо, щоб гончарство зацікавило більше людей. Це наше, українське. Добре, якщо традиції будуть передаватися від покоління до покоління. Це відновлення історії, культурної спадщини. Такі свята об’єднують громаду. Багато людей з різних сіл та міст приїжджають, розповідають, що і у нас були гончарі, і у нас. Гостям свята цікаво послухати історії про гончарів зі Стольного та інших населених пунктів нашої громади, а місцевим дізнатися традиції інших міст та сіл», – зазначив Геннадій Примаков.

Ідея фестивалю належить Олегу Луцуку. Він розповів: «Чому гончарство? Бо я сам гончар. Тому мені було легко створити такий конкурс. Я знайомий з багатьма майстрами. У Менській громаді це мистецтво вже розвинуте. Але коли я тільки переїхав до Стольного і казав, що сюди будуть приїжджати туристи, мені не вірили. Зараз щомісяця групи охочих з усієї України їдуть на майстер-класи, місцеві діти приходять вчитися. Мена стає туристичною Меккою. Немає в області таких фестивалів».

 

 

Майстер розповів, що підтримка громади і влади дуже важлива. Адже, організація фестивалю – це непроста задача і роботи вистачить кожному. «Мене місцева влада підтримує завжди. Мої ідеї сприймаються з розумінням. Завжди є комунікація з владою», – зазначив Олег Луцук.

 

 

За словами Юрія Моравського, гончара зі Львова, різноманітність мистецтва об’єднує всіх. «Він робить одне, я інше. Я в нього підглянув, мене «жаба» затиснула – захотілося краще зробити. І зробив. І навпаки. Таким чином, все прогресує. Ми для того і спілкуємося, щоб обмінюватися думками, натхненням… Наступного року обов’язково приїду», – розповів пан Юрій.

На його думку, гончарство виховує українство. «Це наше, класичне, але ми його вже бачимо з часу ХХ століття. Тобто ми не вертаємося назад. Але дехто зберігає класичні технології, а хтось іде в ногу з часом. Зараз на гончарний круг моторчик ставимо», – сказав Юрій Моравський. Він розповів, що колись давно на камінчик ставилися кований наконечник і прищіпка – скручена шкірка від сала – і таким чином крутився гончарний круг. Сьогодні майстри користуються сучасним обладнанням, хоча техніка роботи зберігається.

Майстри говорили, що такі фестивалі потрібні, щоб мати можливість обмінятися досвідом, техніками та новинками, а також поспілкуватися і показати людям свої вироби.

 

 

«Фестивалі дають можливість «вийти в люди». Ми ж індивідуалісти, кожен працює у себе в майстерні, а в люди виходимо тільки на фестивалі», – зазначив Роман Степаненко, народний майстер та член Національної спілки майстрів народного мистецтва.

За його словами, гончарство в Україні розвинуте і є дуже багато молодих майстрів, тому воно не зникає як, наприклад, зараз намагаються відродити ковальство, і це складно, бо втрачені основи саме українського ковальства. Але для молодого майстра-гончара найбільша проблема – це гроші для майстерні, а тому спочатку молодь заробляє стартовий капітал і потім повертається до мистецтва.

 

 

Організатори фестивалю на завершення подарували менянам та гостям ярмарку видовищне дійство – вогняну скульптуру.

 

Джерело

Фотозвіт з вручення Сертифікатів про успішне завершення курсу “Академія Культурного Лідера”

Підсумкова конференція «Академія культурного лідера»

19 – 20 червня у  м. Києві відбулась Підсумкова конференція «Академія культурного лідера» – спільного проекту Міністерства культури України та Goethe-Institut в Україні, метою якого була підготовка ТОП менеджерів галузі культури для ОТГ та малих міст України.

На початку учасників привітали Світлана Фоменко, перший заступник Міністра культури України, Беата Кьолер, директорка Гете інституту в Україні, Ірина Френкель, директорка Українського центру культурних досліджень та Павло Третьяков, голова ГО «Інститут культурної політики».

Наступними взяли слово  директор директората стратегічного планування та розвитку європейської інтеграції Міністерства культури Ярослав Петраков з доповіддю «Реформа Децентралізації в культурі та сценарії культурного розвитку громад» та Лідія Євтушенко, Міністерство регіонального розвитку  «Формування сталої громади – Стратегія регіонального розвитку до 2027».

Ірина Френкель презентувала «Алгоритми заповнення заявок на культурні проекти за аналізом практичних помилок».

Друга половина першого дня конференції продовжилась практичними презентаціями успішних проектів  випускників Академії .

Олена Петрова (Вінницький кластер) презентувала проект «Дунайські гостини» та доповідь « Від ідеї до мистецького проекту, побудованого на засадах інтегрованого розвитку. Дунайська конвенція для малого міста».

Алла Грабар (Тернопільський кластер) презентувала одну з кращих практик «Стратегія культурного розвитку Тараканівської ОТГ, як процес мобілізації потенціалів громади».

Необхідно зазначити, що документ вже прийнято  депутатами Тараканівської районної ради.

Наступними практичним досвідом ділились европейські експерти. Біргіт Шпренгер, референтка відділу культури Державної канцелярії Тюрингії (Німеччина) .

Патрік С. Фьоль, разом з Діаною Рахмановою та Вікторією Єрофеєвою розповідали про трансформацію як глобальну тему, на прикладі практичного досвіду гостей з Узбекистану та Киргистану.

Другий день конференції розпочався з вступного слова Беати Кьолер, Ірини Френкель та Павла Третьякова.

Наступним взяв слово д-р Патрік С. Фьоль з доповіддю «Контекстуалізація – АКЛ як підхід до розвитку культури на засадах децентралізації».

Перед завершенням учасники отримали своє останнє завдання у рамках проекту та розділились на спільну групову роботу над проектами й з успіхом презентували свої напрацювання впродовж усіх 5-ти модулей навчання.

На завершення учасників проекту, експертів та тренерів привітав Міністр культури України Євген Нищук. Він зазначив, наскільки важливим є данний проект в умовах децентралізації, оскільки процеси децентралізації відкривають багато можливостей для розвитку малих міст, сіл та селищних громад. Ефективність розвитку громади залежать від критичної маси обізнаних та вмотивованих «агентів змін» в новостворених ОТГ.

Кожен учасник Академії, що виконав усі вимоги навчання та захисту програми розвитку отримав Сертифікат про проходження та успішне закінчення курсу «Академія культурного лідера»   від Міністра культури України, Євгена Нищука, Беати Кьолер, директорки Гете інституту в Україні, Ірини Френкель, директорки Українського центру культурних досліджень та Павла Третьякова, голови ГО «Інститут культурної політики».

Анкета-опитувальник щодо оцінки потреб для зміцнення національного потенціалу України у розробці стратегії щодо охорони нематеріальної культурної спадщини

Український центр культурних досліджень у 2019 році реалізовує проект
ЮНЕСКО «Оцінка потреб для зміцнення національного потенціалу України у
розробці стратегії щодо захисту нематеріальної культурної спадщини».

Проект має на меті: визначити основні проблеми та потреби збереження нематеріальної культурної спадщини; практичні рекомендації щодо імплементації Конвенції про охорону нематеріальної культурної спадщини 2003 р.
У рамках проекту «Оцінка потреб для зміцнення національного потенціалу
України у розробці стратегії щодо захисту нематеріальної культурної
спадщини» проводиться анкетування.

Запрошуємо представників різних державних установ, голів ОТГ, сільських
та селищних рад, науковців, членів громад, працівників музеїв, управлінь
культури взяти участь в анкетуванні.

Анкету можна заповнити за посиланням

Мережа креативних міст ЮНЕСКО шукає нових учасників

Міністерство культури України заохочує міських голів ініціювати участь міста у конкурсі на приєднання до Мережі креативних міст ЮНЕСКО та долучитися до процесу розробки й подання конкурсної заявки.

Для роз’яснення процедури подання конкурсної заявки на включення міста до Мережі Міністерство культури розробило методичні рекомендації (ЗАВАНТАЖИТИ).

Міністерство запрошує ознайомитися з рекомендаціями та розглянути можливість участі міст у конкурсі. В разі виникнення питань щодо участі в конкурсі звертайтеся до державного експерта Директорату креативних індустрій Луізи Мороз, тел.: (044)234-40-94, e-mail: luiza.moroz@mincult.gov.ua.


Мережа креативних міст ЮНЕСКО (UNESCO Creative Cities Network (UCCN)) заснована в 2004 році. Вона покликана сприяти міжнародній співпраці між містами, які інвестували в культуру та творчість і визнають ці сфери прискорювачами сталого розвитку міста. Наразі вона налічує 180 креативних міст з 72 країн світу. Членство в міжнародній мережі сприяє обміну інноваційним досвідом, налагодженню партнерських контактів, розкриттю туристичного потенціалу міст, розвитку креативних індустрій, інтеграції українських міст у європейський культурний простір.

 

Джерело

Підсумковий інформаційний семінар, в рамках грантової програми «Малі міста – великі враження»

В Національній бібліотеці ім. Ярослава Мудрого триває підсумкова інформаційна зустріч в рамках конкурсу проектів “Малі міста – великі враження”, яка реалізується Мінкультом.
Вступне слово від Першого заступника Міністра культури Світлани Фоменко:

“Я хочу привітати Вас і надихнути на подачу проектів на дану програму. І хочу наголосити, що ми вирішили трохи посунути дедлайн, оскільки більшість проектів пишеться не в робочий час, а після. Тому дедлайн 15 травня, але не о 17.59, а о 23.59. Це дасть Вам можливість спокійніше подати Ваші проекти”.

Також Директор Українського центру культурних досліджень Ірина Френкель Irina Frenkel презентувала минулорічні проекти, реалізовані за підтримки даної програми та розповіла про умови та переваги цьогорічного конкурсу.

Друга частина буде практичною та присвяченою роботі над потенційними проектами

Далі триває практична робота над потенційними проектами.
Нагадуємо, дедлайн подачі заявок на конкурс – 15 травня о 23.59.

«Малі міста – великі враження» Ваші питання – наші відповіді

Програма «Малі міста – великі враження» приймає заявки до 15 травня (подати заявку тут: http://bigimpression.uccs.org.ua/podaty-zaiavku/)

Далі відбуватиметься технічний та експертний відбір, після якого ми презентуємо найкращі проекти. З 22 квітня по 14 травня по всій країні відбуваються інформаційні дні, на яких регіональні представники Українського центру культурних досліджень детально пояснюють умови програми та консультують з приводу подачі заявок.

Втім, ми щодня отримуємо велику кількість питань через сайт та завдяки телефонним зверненням. Тому вирішили дати відповідь письмово на найбільш часті запитання.

 

 

 

  1. Який фактичний час реалізації проектів?

15 липня – 20 листопада 2019 року!

 

 

  1. Скільки заявок може подавати 1 заявник?

1 заявник – 2 заявки.

 

  1. Як формується сума загального бюджету проекту? 

 

Згідно з ПОЛОЖЕННЯМ про конкурс культурно-мистецьких проектів “Малі міста – великі враження”, П.4 (дивимось тут: http://bigimpression.uccs.org.ua/wp-content/uploads/2019/04/polozhennia-pro-konkurs-kulturno-mystetskykh-proektiv-mali-mista-velyki-vrazhennia.pdf )

 

Очікувана сума коштів з державного бюджету становить:

для “малих” проектів – від 100000 до 250000 гривень;

для “середніх” проектів – від 250001 до 1000000 гривень;

для “великих” проектів – від 1000001 до 5000000 гривень.

 

ОБОВ`ЯЗКОВО до вказаних сум заявник має додати 30%  співфінансування (відсоток співфінасування може бути і більшим, але не меншим). Співфінасування має бути підтвердженим гарантійними листами та розписано в кошторисі.

 

 

 

  1. Як визначити суму співфінансування?

Наприклад:

100 тис. / 0.7 = 143 тис. – тобто 43 тис. грн. це і є сума необхідного співфінансування!
250 тис. /  0.7 = 358тис. – тобто 108 тис. грн. – співфінансування!
1млн. / 0.7=1429 млн. – тобто 429 тис. грн. – співфінансування!
5 млн. / 0.7 = 7143 – тобто 2 млн. 143 тис. грн. – співфінансування!

З іншими сумами так само!

 

 

  1. Що може фінансуватися у рамках проектів? 

 

Фінансування відбуватиметься згідно Постанови Кабінету міністрів від 18 квітня 2018 року № 338 (детальніше https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/338-2018-%D0%BF – п.4)

 

«За рахунок бюджетних коштів за напрямом, визначеним підпунктом 1 пункту 3 цього Порядку, здійснюються витрати на забезпечення передбаченої відповідним договором оплати проїзду та проживання учасників заходу, оренди приміщення для його проведення, технічного обладнання та транспортних засобів, послуг з перекладу, постановчих, поліграфічних (виготовлення друкованої продукції), інформаційно-рекламних послуг, придбання призів, сувенірів, організаційні, представницькі витрати (за погодженням з Мінкультури) та інші витрати, безпосередньо пов’язані з проведенням заходів».

 

  1. Які ідеї краще подавати? 

 

Потенційні апліканти під час інфоднів та телефонних дзвінків розповідають свій майбутній проект повністю і запитують «Чи підійде така ідея?»

Звертаємо Вашу увагу на те, що Вас консультують представники організаційної групи, а рішення будуть приймати експерти. Відповідальність за те чи підходить, чи ні Ваш проект лежить на Вас самих. Ви маєте продумати і прописати проект так, щоб зацікавити експертів і маєте пам’ятати про те, що експерти оцінюють проект індивідуально за такими критеріями:

1) оригінальність ідеї;

2) актуальність проекту;

3) цінність об’єкта проекту;

4) зміст проекту та послідовність реалізації;

5) додана вартість проекту;

6) промоція та сталість.

 

Оцінка за кожним з критеріїв виставляється у балах з огляду на рівень відповідності проекту критерію:

5 балів – повна відповідність;

4 бали – високий рівень;

3 бали – середній рівень;

2 бали – низький рівень;

1 бал – дуже низький рівень;

0 балів – повна невідповідність.

 

(Детальніше у Положенні http://bigimpression.uccs.org.ua/wp-content/uploads/2019/04/polozhennia-pro-konkurs-kulturno-mystetskykh-proektiv-mali-mista-velyki-vrazhennia.pdf – П.3.10)

 

 

 

  1. Що може бути об’єктом проекту:

 

  • Матеріально-культурна спадщина
  • Традиції (нематеріальна-культурна спадщина)

 

  1. Чи можна подати проектну заявку, а всі решта необхідних документів додати під час реалізації проекту?

Ні, в такому разі проект не пройде навіть технічний відбір! Тільки з документами!

 

 

  1. Чи може бути партнером проекту одна установа, а співфінансування буде здійснюватись за рахунок іншої установи?

Ні, всі партнери мають бути ідентифіковані у кошторисі і підтверджені гарантійними листами!

 

 

  1. Чи будуть компенсовані кошти, які витрачені до початку проекту?

 

Ні! Тільки витрати, здійснені в рамках проекту! Витрачені кошти ДО чи ПІСЛЯ тривання проекту компенсуватися не будуть!

 

  1. У Положенні зазначено, що Ініціатором та Виконавцем проекту мають бути різні установи! Чи можуть Ініціатори вибрати Виконавців самостійно? Хто визначає Виконавця проекту?

 

Виконавців буде призначати Мінкульт після визначення проектів-переможців.
Втім, якщо установа-ініціатор має Виконавця, який підпорядковується Мінкульту, і з яким дана установа мала співпрацю, вона може надати пропозицію щодо Виконавця.

 

  1. Хто звітує за проект?

Звітування за проектом здійснюється відповідно до вимог Положенння про конкурс (виконавець зобов’язаний надати Міністерству культури звіт до 1 грудня)

 

 

  1. Чи надає УЦКД приватні  консультації по написанню проектної заявки чи кошторису?

УЦКД надає інформаційну підтримку з поширення інформації про проведення конкурсу проектів та роз’яснення в регіонах основних вимог до проектних заявок.

Проектну заявку та кошторис заповнює ініціатор проекту.

 

Нагадуємо, 14 травня – підсумкова інформаційна зустріч у м. Київ. Реєстрація: https://docs.google.com/forms/d/16wE8MqhJhO8LLv5IUNoq6M4D2T2FGbkiRCDJVUVyqJU/viewform?edit_requested=true

15 травня – дедлайн прийому заявок: http://bigimpression.uccs.org.ua/podaty-zaiavku/