У Красноїльській ОТГ, що у Чернівецькій області, відкрили власну школу мистецтв – із просторими класами та комфортними умовами навчання. Відтепер, щоб вчитись грати на бандурі, духових чи фортепіано, не потрібно їздити до сусіднього села чи тіснитись у незручних кабінетах.
Скільки витратили коштів на нову школу та що про неї кажуть діти, – у сюжеті:
8 лютого 2019р. у Харкові відбувся Регіональний форум «Децентралізація. Культурний сектор. Заклади культури: успіхи, виклики, можливості».
Організатори Форуму: Управління культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації ; Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва та Харківська обласна бібліотека для юнацтва.
У форумі взяли участь голови об’єднаних територіальних громад, керівники структурних підрозділів (уповноважені особи) у сфері культури районних державних адміністрацій, виконавчих комітетів міст обласного підпорядкування та об’єднаних територіальних громад Харківської області, а також експерти Українського центру культурних досліджень, Управління культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації, Харківського Центру розвитку місцевого самоврядування, Харківської обласної профспілкової організації профспілки працівників культури.
На форумі обговорювались проміжні результати та подальші перспективи реалізації в регіоні децентралізаційної реформи у секторі культури, оцінки впливу децентралізаційних процесів на розвиток культурного сектора в області, зокрема мережі закладів культури (включно з аналізом супутніх ризиків і викликів), відбулась презентація кращих практик і моделей розвитку закладів культури в нових умовах.
За ініціативи членів Молодіжна секція Української бібліотечної асоціації підготовлені методичні рекомендації «Молодіжні простори в бібліотеках» (ЗАВАНТАЖИТИ 1,6 МБ).
Цей посібник надає рекомендації для створення молодіжних просторів у бібліотеках, знайомить з процедурою їх створення та методиками успішного виконання поставлених завдань. Корисним буде іноземний досвід діяльності молодіжних просторів, а також перелік та контакти бібліотек України, де такі простори уже працюють.
21 лютого 2019р. в м.Києві (Національний центр ділового та культурного співробітництва “Український дім”, вул.Хрещатик, 2) відбудуться Загальні Збори Асоціації об’єднаних територіальних громад.
Основні питання порядку денного – звіт Правління про діяльність тематичних і секторальних Платформ в 2018р., звітування Ревізійної комісії, затвердження нового складу Ради Асоціації ОТГ, визначення основних завдань для діяльності Асоціації ОТГ в інтересах об’єднаних територіальних громад. Подальші кроки процесу децентралізації, закріплення успішних результатів та завершення реформи місцевого самоврядування є надзвичайно важливими для громад.
Український центр культурних досліджень було запрошено взяти участь у Загальних Зборах Асоціації об’єднаних територіальних громад.
У вищевказаному заході візьме участь директор Українського центру культурних досліджень Френкель Ірина Володимирівна.
Незалежно від того, наскільки громада спроможна, завжди залишаються питання, які важко вирішити за рахунок місцевого бюджету. Це може бути придбання обладнання чи транспортних засобів для потреб посадових осіб місцевого самоврядування, будівництво чи реконструкція приміщення для потреб ЦНАП, реставрація об’єктів культурної спадщини для подальшої інтеграції в сучасне життя тощо. Як показує практика, низка питань місцевого значення, вирішення яких не під силу бюджету об’єднаної громади, можуть успішно вирішуватися за рахунок інших ресурсів, у тому числі й грантових.
Залучати грантові гроші не так складно, як це може здатися на перший погляд, і староста в цьому процесі може відігравати досить важливу роль. Про це і поговоримо.
В багатьох країнах одним із завдань органів місцевого самоврядування є організація пошуку позабюджетних джерел фінансування та налагодження співпраці з різноманітними фондами та грантовими програмами. Враховуючи обмеженість бюджетних коштів навіть найспроможніших громад в Україні, одним із напрямків діяльності органів місцевого самоврядування та окремих посадових осіб, у тому числі й старост, мала б стати робота, спрямована на пошук позабюджетних джерел фінансування та залучення для вирішення питань місцевого значення необхідних коштів.
З усіх можливих позабюджетних джерел фінансування, що можуть спрямовуватися на вирішення суспільно значимих питань в житті сільських та селищних громад, основну увагу хочу зосередити на особливостях залучення грантових коштів.
Успішний процес залучення грантів складається з декількох кроків. Розглянемо їх більш детально. Але перш ніж перейти до цього, хочу зауважити, що усі подальші поради стосуватимуться виключно ситуації, коли в сільській чи селищній громаді є хоча б одна громадська організація, зареєстрована як юридична особа.
Пошуку грантових програм та конкурсів має передувати означення проблеми та формулювання актуальності її вирішення, визначення заходів, що зможуть вирішити проблему, а також очікуваних результатів та необхідних витрат. Незайвим буде й окреслити такі супутні речі, як перелік необхідного майна та/чи обладнання, а також робіт та послуг, у тому числі фахових.
Варто знати! Чим ширшим буде ваше бачення проблеми та шляхів її вирішення, тим більше ви матимете аргументів в проектній заявці, а значить і шансів на перемогу у конкурсі
На цьому етапі староста має бути генератором ідей, що випливають з потреб старостинського округу та його суспільного життя. Адже, хто як не староста має вживати всіх заходів для покращення життя у ввіреному йому окрузі. Якщо на кожну проблему староста матиме проект вирішення, то рано чи пізно ці проекти вдасться реалізувати. Що ж для цього потрібно робити?
Мета і завдання грантових програм та конкурсів мають співпадати з метою і завданням вирішення вашої проблеми.
Грантову діяльність доцільно розпочинати з участі в конкурсах з невеликим фінансуванням. Їх ще називають малими грантами. Це можуть бути:
Для участі у грантовій програмі необхідно знайти оголошення про відкриті конкурси, що відповідають напрямку діяльності організації, яка має намір отримати грантові кошти. Віднайти такі оголошення можна за допомогою моніторингу Інтернет-ресурсів тих інституцій, які зазвичай розміщують узагальнену інформацію про грантові конкурси, в яких можна брати участь вже чи у найближчій перспективі.
Після визначення переліку найбільш прийнятних для підтримки вашого проекту потенційних грантодавців, потрібно ознайомитися з умовами надання ними фінансової допомоги. Щоб вашу заявку не відхилили через недотримання формальних вимог, варто вивчити особливості грантових конкурсів. Передусім необхідно буде зважати на такі речі:
Конкурси, які проводяться в рамках грантових програм, за періодичністю умовно можна поділити на:
Що стосується інформаційних джерел, з яких можна почерпнути інформацію про грантові конкурси, то ними перш за все є офіційні сайти донорських організацій. Раджу створити власну базу даних грантодавців і періодично перевіряти їхні сайти. Там можна отримати чимало корисної інформації як про вже реалізовані, так і нові грантові програми, про зміни у грантовій політиці, про тематичні тренінги для представників громадських об’єднань тощо.
Регулярне здійснення моніторингу сайтів грантодавців дозволяє тримати руку на пульсі кожного виявленого вами грантодавця, однак, для цього потрібні часові витрачати, а іноді й немалі. В останньому випадку у пригоді можуть стати Інтернет-ресурси, які містять вже узагальнену інформацію про грантові конкурси.
Значний обсяг потрібної інформації можна знайти на сайтах:
Якщо ви достатньо володієте англійською мовою, тоді можна скористатися такими Інтернет-ресурсами, як :
Усіма ними досить зручно користуватися, оскільки вони містять багато «інформаційних вершків» для потенційного грантоотримувача.
Старості на цій стадії буде корисно регулярно зустрічатися з представниками громадської організації (далі – ГО) чи її керівником та обговорювати питання щодо подачі проектних заявок для вирішення тієї чи іншої проблеми. Якщо донорська організація проводить тренінг для потенційних учасників майбутнього конкурсу за певним напрямом, то старості та представникам місцевої ГО варто взяти участь у такому заході. Як показує практика, той, хто пройшов відповідний тренінг, організований донором напередодні оголошення конкурсу, частіше отримує грантову підтримку.
Однією з умов успішного отримання грантових коштів є правильно складена проектна заявка.
Увага! Не маючи власного заздалегідь підготовленого проекту вирішення проблеми, швидко написати якісну проектну заявку, яка могла б претендувати на отримання фінансування, майже неможливо
Ви маєте адекватно відобразити в проектній заявці своє бачення способів вирішення проблеми. Кожен грантодавець має власну форму проектної заявки (її ще називають аплікаційною формою). Не зважаючи на це, її структура обов’язково міститиме розділи, які найчастіше повторюються. Ними, як правило, є:
Зазвичай, у кожному такому елементі дещо дрібнішим шрифтом міститься уточнююча інформація або невеличкі підказки, які дозволяють більш точно зрозуміти, яку інформацію потрібно зазначити та її максимально допустимий обсяг. Якщо грантодавець, наприклад, визначив для розділу «Постановка проблеми» обсяг «не більше однієї сторінки», то в цей обсяг потрібно вкластися. Якщо ж написати три чи більше сторінок, то грантодавець може зробити деякі висновки не на користь організації, яка подала проектну заявку. Іншими словами, грантодавець зможе вибачити декілька зайвих рядків, але не декілька зайвих сторінок. Про цю особливість психології грантодавця варто пам’ятати при підготовці кожної проектної заявки.
До підготовки власних проектів та грантових заявок необхідно ставитися не як до експромтних спроб (вийде чи не вийде), а як до серйозної справи, що може сприяти залученню додаткових фінансових та інших ресурсів як для розвитку громадської організації, так і самої громади на регулярній основі.
Якщо під час підготовки грантової заявки виникають труднощі, тоді варто звернутися за консультаціями до представників грантодавця. Майже кожен грантодавець в оголошеному конкурсі вказує контактну особу та засоби зв’язку з нею (адресу електронної пошти та/чи номер телефону).
Існує низка різних методичних рекомендацій щодо підготовки проектних заявок, в яких до найменших подробиць описується, що потрібно писати у тому чи іншому розділі заявки. Звісно, це дуже корисна інформація. Однак її використання не гарантує перемоги в конкурсі чи отримання фінансування на позаконкурсній основі.
Необхідно зважати, що окрім дотримання формальних вимог, що пред’являються до написання проектної заявки, з її змісту грантодавець має чітко з’ясувати для себе декілька речей, які характеризуватимуть потенційного грантоотримувача. Якщо грантодавець переконається, що проблема є реальною, актуальною та її можна вирішити за допомогою запропонованих вами засобів упродовж запланованого часу, а запитувані ресурси, у тому числі грошові, є адекватними, тоді ваші шанси на перемогу в конкурсі збільшуються.
Увага! Якщо ви хочете виділитися серед інших конкурсантів та привернути увагу грантодавця, сформулюйте унікальну назву проекту.
Для більшої переконливості та дійсності намірів громадської організації не завадить долучити до заявки та пакету документів гарантійні листи сільського, селищного голови, старости та/чи зацікавлених депутатів місцевої ради. Хоча б однин такий лист, і це для грантодавця буде свідченням про співпрацю чи принаймні партнерські стосунки між потенційним грантоотримувачем та інституціями місцевої влади, що може бути розцінено, як позитивний чинник при визначені переможців конкурсу.
Якщо після відправлення проектної заявки ви отримали від грантодавця низку запитань, то це означає, що ваша заявка привернула його увагу і зберігає шанси на подальшу перемогу. У такій ситуації на поставлені грантодавцем запитання потрібно відповідати швидко і детально.
У разі отримання повідомлення про перемогу в конкурсі, необхідно буде укласти договір з грантодавцем і неухильно його дотримуватися. Пам’ятайте, що грантодавець має право не лише контролювати хід виконання схваленого ним проекту та цільове використання наданих коштів, але і поширювати відповідну інформацію про грантоотримувача поміж інших донорських організацій.
P.S. Додаткові запитання можна винести для обговорення на Форум старост http://forum.decentralization.gov.ua
Автор: Олександр Врублевський, експерт з питань діяльності старост та співробітництва територіальних громад
Цьогоріч Карашинська ОТГ, що на Корсунщині, зустрічатиме сотні гостей: громада планує провести одразу три власних фестивалі, і традиційно тут очікують чергову делегацію гостей із Китаю. Про секрети популярності Карашинської громади черкаські журналісти дізналися під час прес-туру, організованого Черкаським Центром розвитку місцевого самоврядування, створеним за підтримки Програми «U-LEAD з Європою» та Мінрегіону.
Карашинська ОТГ унікальна своїми людьми, які цілеспрямовано і натхненно її розвивають. Це перше, що кидається у вічі: тут не лише винаходять унікальні ініціативи і проекти громади, але й з ентузіазмом негайно починають втілювати їх у життя.
Торік тут уперше провели місцевий вілледж-фестиваль «Гарбуз-фест», створивши унікальну місцеву традицію. Цьогоріч «замахнулися» на три фестивалі – крім «Гарбуз-фесту» (присвяченому щедрим дарам осені – і проходить він також восени), тут відбудеться літній «Квітка-фест» (за назвою квітучого села, що увійшло до складу громади) та «Китай-фест» (це міжнародне свято планують провести восени).
Щодо Китаю, то його з громадою пов’язує міцна дружба: торік Карашинську ОТГ відвідав Надзвичайний та Повноважний Посол КРН в Україні Ду Вей. Він прибув вшанувати пам’ять льотчика, народного героя Китаю, уродженця села Черепин Григорія Кулішенка, що брав участь у антияпонській визвольній війні і якого, за мужність і ратні подвиги, у Китаї називають літаючим тигром. Місцева громадська організація «Оберіг громади» отримала від уряду КНР 5 тисяч доларів на розвиток музею Григорія Кулішенка, створеного у школі, що носить ім’я героя. Планується надходження ще 15 тисяч доларів – на створення пам’ятника Григорію Кулішенку на його Батьківщині.
«Оберіг громади», який очолює ініціативна Наталя Кузка, є одним із головних осередків активності у Карашинській ОТГ – реалізувавши для своєї громади уже біля десятка проектів, найближчим часом планує стимулювати розвиток економіки та зайнятості населення. Тут планують навчальні візити до інших громад, аби перейняти досвід і потім розвивати у рідній громаді фермерство, садівництво, кооператорство. Також тут працюють над розробкою туристичного маршруту, аби Карашинська громада скоро стала відомою на всю Україну.
У громаді уже сьогодні діють кілька успішних кооперативних та фермерських господарств, серед яких – сімейна ферма «Кізонька» у селі Глушки. Родина Усиків, що утримує сьогодні біля 100 кіз, виграла не один грант на розвиток свого бізнесу. А сьогодні тут працюють над тим, аби налагодити виробництво смачних сирів та морозива уже у промислових масштабах.
Карашинська громада – це також реалізація унікального проекту «Включай активність – створюй успішну громаду» – у її селах почали діяти органи самоорганізації населення, що прискорюють темпи розвитку громади. Вони допомагають дбати про інтереси громади, контролювати якість робіт на її території, організовувати людей для спільних робіт на розвиток громади.
– Децентралізація дала нам можливості розвивати свою громаду – і люди активно беруть у цьому участь, – констатує голова Карашинської громади Анатолій Пархоменко. – Тим більше, що люди уже сьогодні можуть оцінити усі переваги реформи. Раніше у місцевій школі температура узимку трималася на рівні 8-14 градусів тепла, сьогодні – вище 20. У нашій громаді ми узяли амбітний курс на впровадження енергоощадності і термомодернізацію шкіл, дитсадків та ФАПів – і вже частково її впровадили. І сьогодні люди кажуть, що це перший рік, який вони можуть згадати, коли у школі, де навчаються наші діти, було по справжньому тепло. Молодшим школярам, до речі, ми тепер забезпечуємо безкоштовне харчування. Активно розвиваємо таланти наших дітей – і вони перемагають на районних та обласних олімпіадах. Виховуємо їх справжніми патріотами – і наш Квітчанський рій маленьких джур «Орли» зараз є одним із кращих у районі.
Люди бачать, що децентралізація – це нові дитячі та спортивний майданчики, Wi-Fi у громадських місцях, утеплений ФАП, нові твердопаливні котли, модернізація шкіл та дитсадків, вуличне освітлення, щебеневі та асфальтовані дороги – і це всього за один рік. Тому сьогодні будь-який мешканець Карашинської ОТГ може розповісти вам про те, що децентралізація це добре: вони самі називають разючою різницю між тим, як було досі, і як стало після того, як ми об’єдналися у громаду. І сьогодні бажання приєднатися до нашої громади виявила громада села Валява Городищенського району – наразі саме триває процес її приєднання.
Карашинська сільська ОТГ – це 10 сіл, де (на території у 151,2 км 2) мешкає понад 4000 жителів. Це 3 школи, 3 дитсадочки, 5 сільських будинків культури, 3 музеї, 5 сільських клубів, 7 сільських бібліотек-філіалів, 8 ФАПів та 1 амбулаторія. Бюджетоутворюючими підприємствами громади є сільгосппідприємства «Урожай», «Агрорось», «Аграрник» та «Корсунь». На сьогодні бюджет громади складає понад 14 мільйонів гривень власних надходжень.
«Вкрай важливо привернути увагу очільників об’єднаних територіальних громад до культури, до її потенціалу, який за розумного використання можна перетворити на ресурс як розвитку людського капіталу в громаді, так і фінансового наповнення місцевого бюджету», – наголосив Міністр культури Євген Нищук під час засідання Уряду.
За його словами, децентралізація створила можливості для безпрецедентного розвитку громад та вирішення реальних потреб і проблем населення на місцях.
Міністр культури зазначив, що команда відомства працює над посиленням ролі культури як майданчика для діалогу між владою, бізнесом та громадою. За підтримки Міністерства проведено низку досліджень щодо особливостей та стану культури в громадах, це репрезентативне соціологічне опитування щодо участі в культурному житті; аналітичне дослідження “Стан та перспективи розвитку соціокультурної інфраструктури в об’єднаних територіальних громадах” на прикладі 28 громад в Одеській області; загальноукраїнське он-лайн опитування щодо якості, доступності та переліку культурних послуг.
«Тепер ми значно краще бачимо потреби громад, стан їх культурної інфраструктури і розуміємо потреби в їх соціально-культурному розвитку. З інформацією про культуру можна ознайомитись на сайті Децентралізації, де накопичуються і поширюються історії успіху громад в сфері модернізації базової мережі закладів та створення інноваційних культурних просторів. Через спеціальний ресурс, розширено доступ до інформації щодо об’єктів нерухомої культурної спадщини», – повідомив Євген Нищук.
Окрім того, в рамках підвищення спроможності громад в сфері розвитку культури Міністерство культури працює одразу в кількох напрямах: в сфері мовної політики та бібліотечної справи: над реалізацією стратегії “Якісні зміни бібліотек для забезпечення сталого розвитку України”; в сфері культурної спадщини: над спрощенням процедури укладення охоронних договорів та системи обліку об’єктів культурної спадщини, а також доповнення Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини; в сфері креативних індустрій: проведення Міжнародного Форуму “Креативна Україна”, а також поширення буклетів та методичних рекомендацій серед громад щодо участі в Програмі “Культурні маршрути” Ради Європи, які є доступними українською мовою; в сфері кіно: розробляються методичні рекомендації з розвитку кіномереж у регіонах; в сфері діалогу з громадами: уточнюються потреби громад в якісних та доступних культурних послугах.
Євген Нищук звернувся до членів Уряду з проханням підтримати ще одну важливу ініціативу Міністерства культури – проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції реформування системи забезпечення населення культурними послугами», який має на меті створити належні рівні умови доступу до культурного продукту та творчого самовираження для всіх громадян України.
У селищі Гніздичів завдяки децентралізації з’явилася музична школа, у якій вже навчаються близько 100 учнів
Хлопчик років десяти з гітарою у руках ніяковіє, коли бачить фотоапарат, і ховає обличчя. Він ще не звик до уваги журналістів. А юна піаністка, навпаки, біжить фотографуватися від самих дверей, навіть не знявши куртку і шапку. Викладачі заходяться сміхом, побачивши це. Коли дивишся на учнів Гніздичівської музичної школи, на веселі художні розписи і картини на стінах, на новенькі інструменти, то навіть уявити не можеш, що два з половиною роки тому тут було тільки закинуте приміщення старої селищної ради. А музиці їздили вчитися за 10 км – до Жидачева.
Голова Гніздичівської ОТГ Львівської області Іван Оліяр з помітним задоволенням оглядає кілька чепурних кімнат, у яких діти грають на різних музичних інструментах. Тут він працював з 2010 по 2016 рік. Згодом для селищної ради підібрали більше приміщення – колишньої колгоспної контори, яке місцева влада тепер ділить із ЦНАПом.
– Все, що ви тут бачите, стало реальним лише завдяки об’єднанню, – говорить Іван Іванович, погладжуючи нікельовані частини новенької ударної установки. – З реформою у нас з’явилися можливості, про які ми раніше й мріяти не могли. До об’єднання бюджет Гніздичева становив 1,2 млн грн на рік, а тепер маємо 8 млн грн лише власних надходжень! Тож ми цілком змогли собі дозволити утримання музичної школи…
Можна сказати, що Гніздичівська музична школа виникла спонтанно.
– Все почалося з того, що ми отримали рахунок на послуги Жидачівської районної музичної школи, у якій тоді займалися близько 30 наших дітей. За рік їхнього навчання район просив аж 390 тис грн! Ми подумали, що за такі гроші можемо організувати навчання музиці й у себе, і це буде навіть на краще. Адже вчитися грі на різноманітних інструментах зможуть набагато більше наших дітей, бо до Жидачева батьки багатьох не пускають – далеко.
Акордеон у сусідній кімнаті видає довгу тужливу ноту.
– Звичайно, найважливіше для створення школи – це знайти педагогів, – веде далі Іван Оліяр. – Але тут виявилося, що у Гніздичеві дає приватні уроки дна дуже сильна викладачка зі скрипки, яка має аж 13 учнів. Нам треба було тільки перемістити ці уроки до приміщення музичної школи, замінивши частину батьківських платежів щомісячною зарплатнею. Зараз батьки доплачують за дитину лише близько 150 грн на місяць. Де ви чули про такі ціни за заняття музикою? Згодом й інші викладачі почали приїжджати до нас з Жидачева та Миколаєва. Тепер маємо їх більше десяти.
Двоє чоловіків схвально кивають, слухаючи голову громади. Один з них – викладач баяну та акордеону Ігор Горецький, а інший – викладач гітари і труби Руслан Мазур.
– До цього я працював у музичній школі Ходорова, – розповідає Ігор Горецький. – Поки не одружився, жив там у хрещеної, а згодом доїжджав туди з Гніздичева власною машиною. Хоча до Ходорова лише 20 км, сполучення з ним дуже погане, і автобусом добратися туди важко. Але тепер я нічого не маю до транспортної проблеми, бо працюю вдома.
Про якість цієї праці свідчить одне з досягнень Ігоря Горецького: нещодавно його 11-річний учень Максим Марченко із села Покрівці переміг на Всеукраїнському щорічному відкритому конкурсі баяністів та акордеоністів у Дрогобичі, отримавши диплом з відзнакою. Цей конкурс прирівнюється до міжнародного, бо щороку приймає учасників з інших країн. Так, цьогоріч у Дрогобичі виступали музиканти з Білорусії, Литви та Італії.
– І це лише початок! – зазначає Руслан Мазур. – У Гніздичівській громаді багато талановитих дітей…
– …і майже сто з них – сьома частина усіх місцевих школярів – вже навчаються у цій музичній школі, – підхоплює Іван Оліяр. – При цьому кількість охочих вступити сюди з кожним роком зростає. Тому надалі ми, швидше за все, будемо набирати дітей за конкурсом.
Приміщення під музичну школу шукали недовго. Після того, як селищна рада переїхала до нового приміщення, її стара будівля стояла порожньою. Її капітально відремонтували, а місцевий художник, Володимир Борис, розписав стіни та прикрасив їх власними картинами.
– До речі, цей художник нещодавно заснував у нас приватне підприємство з виробництва лохини, – гордо заявляє Іван Оліяр, потім бере мене за лікоть і каже стиха: – Ви знаєте, на мене у селищній раді чекає заступник директора нашої загальноосвітньої школи. Тож я перепрошую, але ми мусимо йти…
Акордеон розливається голосною мінорною мелодією. Ми виходимо надвір.
– Ця школа коштує нашому бюджету понад 700 тис грн на рік, – розповідає дорогою Іван Іванович. – Чималі гроші, звичайно, але ж візьміть до уваги, що раніше музикою займалися тільки 30 наших дітей, а тепер їх майже 100! Крім цього, музична школа – це частина інфраструктури громади, її родзинка. Також створення цієї школи є одним із тих заходів, які мають зупинити відтік молоді…
Заступник директора з виховної роботи Гніздичівської загальносвітньої школи Олександр Трачук – високий, огрядний і поважний чоловік – є вчителем фізкультури. Але до голови громади він прийшов зовсім не для того, аби обговорювати шкільні проблеми. Пан Трачук приніс на підпис меморандум, за яким селищна рада зобов’язується співфінансувати проект з технічного оновлення комп’ютерного класу. Загальний бюджет проекту сягає 200 тис. грн.
– Селищна рада платить 10%, а решту має дати область? – намагаюся вгадати я.
– Та ні, селищна рада дає 78 тис. грн, і стільки ж ми просимо в обласної ради, а ще 44 тис. грн школа повинна знайти сама, – відповідає Іван Оліяр. – Ми могли б, звичайно, виділити тільки 20 тис. грн, але тоді, швидше за все, нічого б не отримали. В області ж багато таких, як ми, там конкурс і є спеціальна таблиця балів. Ми вже цю систему давно вивчили, тому протягом вже чотирьох років щороку виграємо по проекту. Так у 2014 році ми перемогли у проекті «Україна – житниця майбутнього» компанії «Монсанто-Україна», отримавши 10 тисяч доларів на закупівлю інтерактивної дошки, 15 ноутбуків для вчителів, WI-FI-роутерів та іншого шкільного обладнання. У 2015 році ми перемогли у проекті «Тепла школа», завдяки чому поміняли в усіх школах громади вікна та двері. У 2016 році отримали кошти на придбання 10 ноутбуків для лінгафонного кабінету. У 2018 купили за кошти області обладнання для кабінету історії. Це 20 персональних планшетів та великий монітор, який можна пов’язати із цими планшетами. Тепер цілий клас може вивчати історію за сучасними технологіями!
– Ви 2017 рік пропустили, – вставляю я.
– А це ж найголовніше! – включається у розмову Олександр Трачук. – Позаминулого року ми відкрили у Гніздичеві власну музичну студію! Вона теж коштувала близько 200 тис. грн. Частину з цих грошей виділила обласна рада, частину – селищна; дещо дало посольство Канади, перерахувавши нам канадські долари; а 37 тис. грн зібрали на колядках гніздичівські школярі.
– Навіщо селищу професійна студія звукозапису? – щиро дивуюся я.
– Ви би знали, які у нас співочі люди! Лише при народному домі зареєстровані три народних колективи! А у нашій школі працює чудовий викладач музики Михайло Кузишин. Створення студії – його ідея. Зараз у цій студії діти записують власні пісні, накладаючи на них аранжування. Згодом, можливо, випускатимуть і власні альбоми. На разі, можу сказати, що усім дуже цікаво. А з часом, можливо, говоритимемо і про якісь конкретні здобутки.
– Ініціатива знизу за допомоги влади – ось рецепт успіху, – усміхається Іван Оліяр.
За вікном дорогу на Стрий засипає густий лапатий сніг.
Автор: Дмитро Синяк
15 січня відбулось друге пленарне засідання другої сесії Райгородоцької ОТГ, на якій депутати прийняли бюджет громади. Кошторис у сумі 26,2 мільйона гривень прийняли одноголосно. Власних надходжень громада має 10,4 мільйона.
«До об’єднання п’ять сільських рад, які утворили Райгородоцьку ОТГ, мали сукупний бюджет близько 4,5 млн гривень. Сьогодні ми затвердили кошторис у 5,7 разів більший. Так, крім можливостей ми отримали ще й обов’язки, але це ті ресурси, які ми самостійно будемо використовувати на розвиток громади, без посередників», – наголосила Галина Кудлай, голова Райгородоцької сільської ради.
В бюджеті на 2019 рік депутати передбачили співфінансування капітального ремонту Райгородоцької школи на суму 1,6 млн гривень. Загальна вартість проекту складатиме понад 9,4 млн гривень, решту коштів візьмуть із інфраструктурної субвенції.
Також у кошторисі було закладено 720 тис. гривень на співфінансування будівництва сучасної амбулаторії у селі Райгородок. Крім того, на цій сесії також затвердили низку цільових програм, зокрема «Програму благоустрою», на яку виділили 150 тис.гривень та «Програму підтримки та допомоги для учасників АТО та ООС».
«На цій сесії громада прийняла низку рішень, які допоможуть швидко та якісно сформувати органи управління. Було створено виконком, прийнято рішення про старостинські округи та формування відділів ради»,- розповів Олександр Круківський, радник з юридичних питань Житомирського Центру розвитку місцевого самоврядування.
Радники Житомирського ЦРМС, створеного Програмою «U-LEAD з Європою» та Мінрегіоном, надають консультативну та методичну підтримку фахівцям Райгородоцької ОТГ у процесі здійснення перших кроків після виборів. Крім того, до 23 грудня для сільських голів громад було проведено навчання з організації роботи новоствореної ОТГ та розвитку сільських територій.
29.10.2018 відбулось відкриття Міжнародної конференції “Коли територія набуває ідентичності” у рамках фестивалю “Жовтень у Жовтні”, на якій був присутній Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко.
Децентралізація культури – це можливість для громад набути власної ідентичності, розбудувати культурні простори на рівні регіонів – з одного боку, з іншого – отримати від цього максимальний економічний ефект.
«Держава і Український культурний фонд фінансують культурні стартапи. Вони можуть працювати набагато глибше на економіку країни, ніж будь-яке підприємство. Це новий простір для розвитку, який покаже нашій молоді – хто ми є, куди рухається країна і чим нам потрібно конкурувати у світі. І це конкуренція не тільки між областями в аспекті відновлення і реконструкції історичних будівель. Це відновлення і створення нових культурних традицій нашої держави», — наголосив Геннадій Зубко.
Присутня на заході, Перша леді України Марина Порошенко привітала всіх учасників з офіційним відкриттям Фестивалю сучасної культури «Жовтень у Жовтні» і зазначила, що цей проект має дуже амбітні плани. «Фестиваль претендує стати основною подією в культурному житті Житомирщини. І я впевнена, що організатори докладуть всіх зусиль для того, щоб реалізувати свій задум», — наголосила Марина Порошенко.
У свою чергу, Міністр культури України Євген Нищук підкреслив, що проведення таких заходів сприяє не просто збереженню культури, а розвитку і життю майбутніх поколінь. «Будь-яка реформа, модернізація або економічно-соціальний зріз – в основі них має бути культурна складова. Це справді дуже цінне, адже в такій синергії країна отримає потужний результат», — зазначив Міністр.
Віце-прем‘єр-міністр подякував Українському культурному фонду за організацію, проведення і фінансування масштабного фестивалю. «Це проекти майбутнього, які дозволять залучати величезні інвестиції та однодумців – митців, експертів не тільки зі всієї країни, й з-за кордону. Все залежить від місцевого самоврядування – наскільки вони готові рухатись і розвиватись в цьому напрямку. Сьогодні унікальний час! Завдяки реформі децентралізації, «вікно можливостей» відкрито для всіх напрямків!», — розповів урядовець.
Детальніше за посиланням
