Український центр культурних досліджень Мінкульту (УЦКД) презентував новий проект — віртуальний музей нематеріальної культурної спадщини. Його відвідувачі, не виходячи з дому, зможуть ознайомитися не лише з елементами, що входять до національного переліку — а це петриківський розпис, козацькі пісні Дніпропетровщини косівська кераміка, кролевецьке переборне ткацтво, пісенна традиція села Лука Києво-Святошинського району Київської області, вишивка «білим по білому» з Решетилівки на Полтавщині, — а й з традиційними ремеслами, обрядами, що просуваються до цього списку чи є в місцевих переліках. А ще побувати на Вінниччині, Закарпатті чи на Поліссі, де в багатьох селах ще й до сьогодні збереглися самобутні промисли, такі як бортництво й технології випічки обрядових хлібів, ткацтва і килимарства, лозоплетіння, в’язання віників, приготування страв, як-от «юшка у три риби» у Балаклійському районі на Харківщині, і на власні очі побачити, що і як робиться.

Як зазначила під час презентації, яка відбулася у форматі круглого столу, заступник директора центру з наукової роботи Катерина Гончарова, кожен елемент матиме окрему музейну кімнату, в якій буде зібрано інформацію про традиції та їх носіїв Нині відбувається накопичення матеріалів, фольклористи та етнографи працюють у регіонах, де проводять фото- та відеофіксацію.

Музей уже оголосив конкурс «Жива історія», в рамках якого буде продовжено збір матеріалів про українські традиції і звичаї, вірування, обряди. Етнолог, педагог Олександр Босий, який за тридцять років провів десятки експедицій на Поліссі, зібрав 25 тисяч обрядів, пов’язаних з ткацтвом і нитками.

— Нематеріальна культурна спадщина зникає на очах, — каже дослідник. — Найархаїчніший регіон — Полісся — було знищений Чорнобилем. Багато втрачено у селах, які затопили, створюючи штучні моря. Тож маємо нині активно працювати, щоб зберегти те, що залишилось.

— До списку термінової охорони входять козацькі пісні Дніпропетровщини, — каже завідувачка науково-дослідного відділу інноваційних технологій та популяризації культури УЦКД, кандидат філологічних наук Валентина Телеуця. — Цей елемент входить до списку ЮНЕСКО. На жаль, серед його носіїв лише одне село, у якому сім-вісім чоловік ще знають і співають старовинні козацькі пісні. Вони поважного віку, народилися у 20—30-х роках минулого століття. Коли козацькі пісні тільки було внесено до списку ЮНЕСКО, у регіоні за підтримки місцевої влади проводили майстер-класи, зустрічі з виконавцями. Нині ця робота припинилася, і якщо найближчим часом знання старших не перебере молодь, то ми назавжди втратимо козацькі пісні, цей безцінний досвід багатьох поколінь.

Як зазначила Катерина Гончарова, основна цільова аудиторія музею — молоді науковці, освітяни, молодь за кордоном. Автори проекту працюють над створенням англомовної версії музею, який має стати платформою для спілкування та сприяти включенню дітей у культурний простір.

Автор статті Світлана Чорна

Фото надано Валентиною Телеуцею

З 13 жовтня по 20 жовтня 2018 року відбудеться візит Густаво Араоза до України. В програмі перебування Почесного президента ICOMOS відвідання об’єктів ЮНЕСКО Києва, зустрічі з ключовими гравцями, які відповідають за збереження Матеріальної культурної спадщини України, круглі столи, неформальні зустрічі та робота з українським відділенням ICOMOS.

Фінальною крапкою перебування Густаво Араоза стане підсумкова Міжнародна конференція «КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА У ХХІ СТОЛІТТІ: ЗБЕРЕЖЕННЯ, ВИКОРИСТАННЯ, ПОПУЛЯРИЗАЦІЯ», яка відбудеться 19-20 жовтня 2018 року у місті Вінниця.

Як зазначила Тамара Мазур, заступник Міністра культури України: «В контексті складності сучасного економічного і соціального життя, глобалізації і технологічних інновацій, культурна спадщина постає як багатогранний ресурс, можливості та слабкості якого чітко проявляються у часи змін».

Євген Нищук, Міністр культури України, зауважив наступне: «Консервування дійсного стану пам’яток у швидкоплинному світі стає неможливим. Кліматичні зміни, ІТ-прориви, економічна криза, суспільні зрушення, збройні конфлікти та революції – все це накладає свій відбиток на сприйняття культурної спадщини, а відтак і на підходи до її збереження. Тож основною метою реставрації стає інтеграція пам’ятки у суспільне і економічне життя. Тому постає питання відходу від єдиного стандарту та диверсифікації підходів до збереження та використання культурної спадщини».

Ірина Френкель, директорка Українського Центру культурних досліджень, підкреслила: «Зміщення концепційного фокусу культурної спадщини від пам’ятки до людини декларує, що сталий розвиток культурної спадщини може бути гарантований лише через залучення локальних громад та широкого кола стейкхолдерів. Саме на цьому буде сфокусована основна ціль перебування Президента ІКОМОС в Україні».

Приїзд Густаво Араоза в Україну став можливим завдяки підтримці Посольства США в Україні.

Густаво Ф. Араоз – президент Міжнародної ради пам’яток і місць (ICOMOS). З 1995 по 2009 рік працював виконавчим директором США / ІКОМОС у Вашингтоні, округ Колумбія. ICOMOS – це професійна асоціація, яка працює для збереження та охорони місць культурної спадщини у всьому світі та пропонує поради ЮНЕСКО про об’єкти всесвітньої спадщини. Зараз зі штаб-квартирою в Парижі ICOMOS була заснована в 1965 році у Варшаві в результаті Венеціанської хартії 1964 року. В даний час ІКОМОС налічує понад 9 500 індивідуальних членів у 144 країнах, представляє 110 національних комітетів, а також надає спеціалізовану консультування через свої 28 міжнародних наукових комітетів.

4 жовтня 2018 року в Українському центрі культурних досліджень відбувся круглий стіл у рамках проекту «Створення віртуального музею нематеріальної культурної спадщини України» при підтримці Українського культурного фонду за участі співробітників УЦКД та запрошених гостей: Алли Кендзери, Голови секретаріату Товариства зав’язків з українцями за межами України (Товариство «Україна – Світ»); Валерії Левківської, члена секретаріату Товариство «Україна – Світ»; Володимира Титаренка, провідного методиста з нематеріальної культурної спадщини Вінницького ОЦНТ; Олега Ануфрієва, вченого секретаря Національного музею  народної архітектури та побуту України (Пирогово); Світлани Чорної, оглядача газети ВР України «Голос України»; Олександра Босого, завідувача кафедри графічного дизайну Академії декоративно-прикладного мистецтва імені Михайла Бойчука.

Учасники круглого столу обговорили структуру віртуального музею та запропонували розширити аудиторію сайту, зробити окрему вкладку символіки щодо  кожного елемента НКС, елементи демонструвати невідривно від обрядів та ритуалів, звернути увагу на українську кухню.

27-30 вересня 2018 року в м .Тернопіль відбулися навчання тернопільського  кластеру програми «Академія культурного лідера. Другий модуль».  Учасники поділилися новинами, що сталося вперше з кожним них протягом літа. Були  презентовані домашні завдання, в яких подано  картування громади та опитуванням у  фокус-групах. Найбільш  складним    при опитуванні  виявилося, зокрема, залучення громад до діалогу  та отримання об’єктивних відповідей.

Окремий кейс був присвячений питанню розуміння учасниками культурного різноманіття та відповідного глосарію. Але найцікавішим завданням було відпрацювання практичних кейсів з дискримінації. Моделюючи ситуацію, учасники розкривали свої яскраві аналітичні та акторські таланти! Браво культурні лідери!!! Далі буде!