часниці розмови: Лілія Гиренко, начальник відділу з питань гуманітарної та соціально-культурної сфери виконавчого апарату Дніпропетровської обласної ради, Наталія Першина, начальник Управління культури, національностей і релігій Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Валентина Дем’ян, заступник директора Центру розвитку «Демократія через культуру», національний експерт з питань нематеріальної культурної спадщини.
@ЖІНКИ плюс / WOMEN plus
Валентина Дем’ян: Шановні Ліліє Анатоліївно і Наталіє Геннадіївно, як ви, напевно, знаєте, Центр розвитку «Демократія через культуру» проводить низку інтерв’ю, присвячених нематеріальній культурній спадщині (НКС). Дніпропетровська область є гарним прикладом, оскільки можемо говорити про тісну співпрацю між різними гілками влади, державними установами та громадськими об’єднаннями. Крім того, Дніпропетровська область має два елементи НКС, включені до списків ЮНЕСКО – «Петриківський розпис» та «Козацькі пісні Дніпропетровщини». Думаю, багатьом буде цікаво дізнатися про ваш досвід. Тому моє перше питання лежить саме в цій площині: чи могли б ви розповісти про те, як і коли налагодили тісну та плідну співпрацю між облдержадміністрацією та облрадою, власне – гілками виконавчої влади та місцевого самоврядування, у питаннях охорони НКС?
Лілія Гиренко: Ми дуже плідно співпрацюємо вже протягом багато років. Традиційно спілкуємось з різних робочих питань. І це відбувається практично щодня – дзвінки у громади області, до управління культури, до комунальних підприємств. Разом проводимо багато заходів, зустрічей, і саме в обговоренні приймаються важливі рішення.
Особливо нас зґуртувала спільна робота над підготовкою номінаційних досьє двох елементів НКС. Взагалі, тематика НКС об’єднує. Вона потребує і передбачає злагоджену роботу всіх гілок влади, спрямовану на спільний результат.
Наталія Першина: Я повністю згідна з Лілією Анатоліївною. Від себе додам, що початок такої роботи покладено ще під час підготовки номінаційного досьє «Петриківський розпис» у 2010 році. Необхідно було працювати з громадою, науковцями, громадськими організаціями, які готові були підтримати внесення нашого елемента до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО.
Оскільки робота над підготовкою досьє, збір матеріалів потребували багато часу і залучення всіх зацікавлених сторін, після грудня 2013 року, коли перший елемент від України було вписано до Репрезентативного списку ЮНЕСКО, ми зрозуміли, що така співпраця закріплюється на багато років. Вона стала необхідною при розробці й прийнятті програмних документів, при підготовці різного роду заходів, при популяризації елемента.
Коли в грудні 2016 року до Списку ЮНЕСКО нематеріальної культурної спадщини, що потребує негайної охорони, був включений другий елемент від Дніпропетровщини, і, таким чином, область стала своєрідним повпредом України в ЮНЕСКО у сфері НКС завдяки своїм двом елементам – «Петриківському розпису» і «Козацьким пісням Дніпропетровщини», – ще зрозумілішим стало, що без тісної співпраці неможливо проводити роботу з дослідження, популяризації, охорони елементів, здійснювати освітні та мистецькі заходи, брати участь у міжнародних фестивалях.
Так, наприклад, лише за останні 2 роки нам вдалося презентувати ці два елементи в таких країнах, як Канада, ОАЕ, Литва, Греція, Чорногорія. Фінансування здійснювалося з різних джерел, зокрема, за кошти обласного бюджету, міського бюджету, бюджету громад і, безперечно, за спонсорські кошти.
В.Д.: Одним із пріоритетів державної культурної політики України є культурна спадщина, в тому числі й нематеріальна. Наскільки мені відомо, в Дніпропетровській області існує програма збереження та розвитку об’єктів культурної і природної спадщини. Чи не могли б ви стисло розповісти про неї?
Н.П.: Якщо не заперечуєте, відповідь на це запитання розпочну я, хоч ініціатором розробки такої програми виступила Дніпропетровська обласна рада. А от до роботи над програмою були залучені всі інституції галузі культури, всі зацікавлені сторони, зокрема, наукові, освітні установи, місцеві громади, громадські організації, структурні підрозділи обласної державної адміністрації. Перед прийняттям програми відділом з питань гуманітарної та соціально-культурної сфери Дніпропетровської обласної ради був проведений також гендерний аналіз, за результатами якого представлено публічний звіт та проведено обговорення програми з усіма зацікавленими сторонами.
Л.Г.: Програма збереження та розвитку об’єктів культурної та природної спадщини, розташованих на території Дніпропетровської області, елементів нематеріальної культурної спадщини на 2014–2025 роки визначає стратегію виявлення, розвитку, популяризації і забезпечення життєздатності, цілісності й автентичності об’єктів культурної та природної спадщини, елементів нематеріальної культурної спадщини Дніпропетровщини, сприяє забезпеченню належного рівня їх збереження та охорони, вдосконаленню ведення обліку, створенню більш сприятливих умов, розвитку міжрегіонального і міжнародного співробітництва.
Унікальність програми полягає в тому, що в ній є два окремі розділи, які стосуються саме наших елементів НКС, занесених до списку ЮНЕСКО:
розділ «Петриківський розпис – елемент нематеріальної культурної спадщини» включає 20 заходів;
«Козацькі пісні Дніпропетровщини – елемент нематеріальної культурної спадщини України, включений до Списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО, що потребує негайної охорони», включає 25 заходів.
Ці заходи передбачають:
збереження, популяризацію, передачу майбутнім поколінням Петриківського розпису;
охорону елемента нематеріальної культурної спадщини «Козацькі пісні Дніпропетровщини»;
заходи з передачі елементів НКС майбутнім поколінням та спрямовані на їх популяризацію, підтримку носіїв елементів.
До підготовки програми залучалися як історики, науковці, так і самі громади області, зокрема ті, де мешкають носії елементів НКС.
В.Д.: У Дніпропетровській області громади, носії елементів НКС, які внесені до списків ЮНЕСКО, є важливими гравцями на цьому полі. Їхні представники активно поширюють знання про свою живу культуру як в Україні, так і поза її межами. Як сприяють цьому органи влади?
Л.Г.: Дніпропетровська обласна рада ініціює та проводить багато заходів з дослідження, охорони, популяризації елементів НКС – майстер-класи, фольклорні експедиції, фестивалі, форуми тощо. До їх реалізації залучаються як місцеві громади, так і обласні комунальні заклади/підприємства культури та освіти, державні заклади освіти. Облрадою та її комунальним підприємством видано 3 збірники пісень, з них 2 – з аудіодисками, 1 з нотами. Академією музики ім. Глінки на підставі сучасних записів підготовлено 1 аудіосамовчитель з козацьких пісень сіл Кочережок і Богуслава, міста Підгородного. Видається та розповсюджується велика кількість інформаційно-довідкових матеріалів.
Місцевими громадами для будинків культури Вербківської та Богданівської ОТГ, Підгородненської міської ОТГ, де співають колективи-носії елемента, придбано сучасну аудіоапаратуру, завдяки чому є технічні можливості пришвидшити навчання козацьким пісням, удосконалити виконавську майстерність виконавців пісень із сіл Кочережок, Богуслава, м. Підгородного. Також доступними є аудіо- та відеозаписи автентичних козацьких пісень, як результат досліджень, що здійснювалися співробітниками лабораторії фольклору та етнографії Академії музики ім. Глінки.
Якщо казати про передачу практики ансамблевого виконання козацьких пісень у м. Підгородному, то рішенням Підгородненської міської ради від 03 серпня 2018 року № 7494 затверджено Програму збереження і розвитку елемента нематеріальної культурної спадщини «Козацькі пісні Дніпропетровщини» у м. Підгородному та с. Перемога.
Обласна і місцева влада сприяють організації обміну досвідом з питань охорони елементів НКС як на території України, так і за її межами. За період 2014 – 2019 років презентовано елементи НКС у Рівненській, Львівській, Черкаській, Закарпатській, Одеській областях України, у Мінській області Республіки Білорусь, Грецькій Республіці, Республіці Болгарія, Республіці Польща тощо. До співпраці з носіями елемента долучаються фахівці сфери культури, науковці, в тому числі міжнародні експерти.
Н.П.: Ми допомагаємо місцевим громадам за двома напрямками: перший – це проведення заходів на території громад, другий – підтримка заходів та носіїв коштами обласного бюджету.
Так, популяризація елемента «Петриківський розпис» проводиться через виставкові заходи, майстер-класи, друк і поширення навчальної літератури, проведення фестивалів та ін.
Фестиваль-ярмарок «Петриківський дивоцвіт», який щорічно проводиться у вересні в с. Петриківка, став туристичним «магнітом» Дніпропетровської області у сфері подієвого туризму. Цей фестиваль отримує фінансову підтримку з обласного бюджету. Ми підтримали майстриню петриківського розпису Тетяну Гарькаву для проведення 10 виставок, заходів, майстер-класів. На початку 2020 року вона спільно зі своїми студентами презентувала петриківський розпис у м. Києві – виставка «Наступність поколінь», яка відбулась у лютому у виставковій залі Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури (НАОМА), отримала багато схвальних відгуків.
З нагоди 5-річчя внесення «Петриківського розпису» до Репрезентативного списку ЮНЕСКО нематеріальної культурної спадщини людства в центрі м. Дніпро відбулася арт-інсталяція з використанням 3-D анімації, яку могли побачити усі містяни та гості обласного центру. Також були проведені численні культурні заходи за кошти обласного бюджету та кошти громад Петриківського району. 2019 року в Канаді (м. Торонто) відбулась виставка майстрів петриківського розпису Л. Статива, М. Іщук, Л. Горбуля, присвячена Дню незалежності України.
Щодо поширення інформації про елемент «Козацькі пісні Дніпропетровщини», то з 2017 року запроваджена серія семінарів, які відбуваються на базі місцевих громад. Також проводяться фестивалі: обласний фестиваль «Козацькі пісні Дніпропетровщини» в с. Богуслав Павлоградського району, фестиваль «Збираймося, роде, єднайся народе», який проводиться в м. Підгородне. Для популяризації елемента за кошти обласного бюджету друкується поліграфічна продукція: буклети, що розповідають про кожен колектив-носій елемента, щорічні календарі які представляють елемент, навчальна література, плакати, ноти тощо.
В.Д.: Під час міжнародного семінару з питань імплементації Конвенції ЮНЕСКО про охорону НКС, що проходив у лютому 2018 року в м. Дніпро, представники громад, носії НКС активно цікавилися способами просування та розвитку елемента. А що сьогодні відбувається в цьому плані в громадах?
Н.П.: Головне, що винесли громади з цього та подібних семінарів щодо ролі носіїв і громад у питаннях НКС. Якщо громада зацікавлена в дослідженні, розвитку та охороні своєї живої культури, то їхня НКС буде цікавою і для інших, а громада зберігатиме свою унікальність.
Кожна громада на сесіях рад затвердила власні програми розвитку та підтримки елементів. Громади пишаються своєю спадщиною і прагнуть її популяризувати, в тому числі й за допомогою нових інформаційних технологій, використовуючи й соціальні мережі; зокрема, вони створили власні сторінки у Facebook.
Л.Г.: У громадах постійно провадиться велика інформаційно-просвітницька робота за допомогою різних організаційних заходів (наради, семінари, тренінги, конференції, робочі зустрічі тощо). Звичною стала практика використання друкованих та інтернет-публікацій, телебачення, радіо, соціальних мереж, соціальної реклами, випуску брошур, інформаційно-довідкової продукції, публікації збірників, самовчителів, аудіодисків. Для вчителів музичного мистецтва, керівників закладів культури клубного типу, учителів інтегрованого курсу «Мистецтво», музичного та образотворчого мистецтва середніх закладів освіти області щорічно проводяться семінари-тренінги з популяризації НКС як за участю науковців, так і носіїв елементу. Як результат – підвищення загальної обізнаності представників громад області про елемент НКС, його значущість як для членів місцевих громад, так і для України в цілому.
У громадах, де мешкають носії козацьких пісень Дніпропетровщини, налагоджено процес передачі пісень молодим виконавцям. Створено нові музичні гурти, ансамблі, групи, які відтворюють традиційну манеру співу. У Павлоградському районі – це народний вокальний ансамбль «Любава» та дитячий фолькгурт «Перевесло», вокальний ансамбль «Калинонька» Богуславського сільського будинку культури, у м. Підгородному – дитячий гурт «Криниченька». Козацькі пісні також співає гурт «Лілея» (Вербківська ОТГ). Підготовці нових кадрів сприяють щорічні семінари-практикуми за участі носіїв елемента у м. Підгородному, с. Кочережках, с. Богуславі, інших населених пунктах області.
Крім того, в області успішно функціонують колективи, створені у комунальних закладах культури – етногурт «Співаночка» Кам’янського музичного коледжу, ансамбль «Калита» і гурт «Дивень» Дніпропетровської академії музики ім. Глінки.
В.Д.: В Україні є низка установ, які так чи інакше опікуються питаннями НКС, серед них і Дніпропетровська академія музики ім. М. Глінки. Тут, приміром, працюють із носіями НКС, проводять дослідження, є спеціальні курси, відбувається щорічний Міжнародний етномузикознавчий симпозіум, у якому беруть участь представники багатьох країн, розглядаються конкретні питання, зокрема, й стосовно розвитку елемента «Козацькі пісні Дніпропетровщини», включеного до списку ЮНЕСКО. А які ще освітні, наукові, громадські та комунальні установи області займаються питаннями НКС, які завдання стоять перед ними і яких результатів досягнуто?
Н.П.: Уповноваженою інституцією з координації питань у сфері НКС у Дніпропетровській області визначено Дніпропетровський обласний центр клубної роботи та народної творчості, згідно з Наказом Управління культури національностей і релігій Дніпропетровської ОДА від 10.08.2015 №61. Центр проводить інвентаризацію та вивчення елементів НКС, які є на території Дніпропетровської області, складає реєстр елементів, здійснює моніторинг, готує звітність щодо стану елементів НКС, організовує та проводить семінари, тренінги, надає організаційно-методичну допомогу громадам у проведенні культурно-мистецьких заходів.
Дніпропетровський національний історичний музей ім. Д. І. Яворницького та Дніпропетровський художній музей здійснюють дослідження елементів НКС та їх популяризацію через проведення виставок, майстер-класів, конференцій тощо. Якщо казати про заклади, що надають освіту у сфері НКС, то це Академія музики ім. Глінки, Дніпропетровський театрально-художній коледж та Кам’янський фаховий музичний коледж. На базі Дніпропетровського художньо-театрального коледжу відкрита спеціалізація «Декоративно-ужиткового мистецтва», щороку готуємо 15 фахівців з кваліфікацією «молодшого бакалавра» та вмінням працювати у техніці петриківського розпису. Керівником цього курсу, майстринею петриківського розпису, носієм живої культури Тетяною Гарькавою написано підручники з петриківського розпису для студентів коледжів, видані за кошти обласного бюджету. Колектив «Співаночки» створено на базі Кам’янського фахового музичного коледжу, де викладачі та студенти проводять дослідження, здійснюють експедиції, вивчають живу спадщину, опановуючи за допомогою носіїв манеру співу козацьких пісень Дніпропетровщини. Щороку у стінах коледжу проходить освітньо-культурна конференція «Збережемо спадщину разом» для вчителів загальноосвітніх шкіл та педагогів позашкільної освіти. Я назвала тут лише установи культури обласного підпорядкування, що займаються питаннями НКС. Звичайно, не можна обійти увагою і діяльність наших колег із департаменту освіти і науки ОДА, який активно залучає освітянські заклади всіх рівнів, починаючи з дитячих садочків і закінчуючи ВУЗами.
Кожна місцева громада в області може розповісти окремо про свої заходи, установи та просто носіїв, які працюють з елементами НКС. Думаю, і Лілії Анатоліївні є що додати до моєї відповіді.
Л.Г.: Громади, які представляють елементи НКС, тримають питання охорони спадщини на особливому контролі. До заходів з охорони елементів НКС у них залучені як комунальні установи – музеї, клуби, бібліотеки, гуртки, освітні заклади, так і окремі представники громад, місцеві громадські організації. На території громад активно проводяться “круглі столи”, семінари-практикуми, фестивалі, освітньо-культурні конференції, інші науково-просвітницькі заходи з обов’язковою участю носіїв елементів, як, скажімо, проведення майстер-класів козацької пісні чи петриківського розпису. У громадах створюються нові колективи, ансамблі, які зберігають традицію виконання козацьких пісень, відкриваються творчі гуртки.
Протягом 2014-2019 років у закладах освіти і культури Петриківського, Дніпровського, Павлоградського районів, м. Дніпра, м. Павлограда, у КЗВО «Дніпровська академія неперервної освіти», КВНЗ «Дніпропетровський театрально-художній коледж», КВНЗ ,»Дніпропетровська академія музики ім. М. Глінки» тощо в рамках навчальної програми розроблено тематичні уроки з петриківського розпису, козацьких пісень Дніпропетровщини, вивчення об’єктів культурної та природної спадщини Дніпропетровської області.
Співорганізатором щорічного Обласного фестивалю талантів, який збирає представників громад області та де лунають козацькі пісні і проходять майстер-класи петриківського розпису, є громадська організація «Жінки плюс» та комунальне підприємство Дніпропетровської обласної ради «Представництво Придніпровʼя». За їх ініціативою та участі створено сайт «Козацькі пісні Дніпропетровщини». Заходи з охорони та популяризації елемента НКС проводить Місцева асоціація органів місцевого самоврядування «Дніпропетровська обласна асоціація органів місцевого самоврядування», зокрема, це щорічний обласний фестиваль «Козацькі пісні Дніпропетровщини». Вона також сприяє участі у заходах носіїв елемента НКС як на території області, так і в інших регіонах.
Питаннями охорони НКС опікуються комунальний заклад (КЗ) «Дніпропетровський обласний методичний центр клубної роботи та народної творчості», КЗ «Дніпропетровський коледж культури і мистецтв» ДОР», КВНЗ «Криворізький обласний музичний коледж» ДОР», КВНЗ «Кам’янський музичний коледж» ДОР», КЗВО «Дніпровська академія неперервної освіти» ДОР», КЗК «Дніпропетровський художній музей» ДОР», КЗК «Дніпропетровський національний історичний музей ім. Д.І. Яворницького» ДОР», КП «Центр народної творчості «Дивокрай» ДОР», комунальне підприємство розвитку петриківського розпису «Центр народних ремесел Петриківщини» Петриківської районної ради. І цей перелік можна продовжувати. У громадах ведеться дуже активна робота. І взаємодія різних організацій, установ, центрів та органів влади тільки поглиблюється.
В.Д.: У нас вийшло цікаве, але доволі розлоге інтерв’ю, хоч, правду кажучи, питань дуже багато, якщо аналізувати здобутки області. Мені відомо, що в області регулярно проводиться моніторинг охорони та розвитку елементів НКС. З якими проблемами ви стикалися на цьому шляху? І що б побажали громадам, які прагнуть внести свою нематеріальну культурну спадщину до списків ЮНЕСКО?
Н.П.: Під час моніторингових заходів було виявлено найпоширенішу і мало вивчену проблему – це відсутність механізму захисту авторських прав носіїв у сфері НКС. Так, вироби з петриківським розписом, власне, майстрів -носіїв живої традиції Петриківського району, неможливо відокремити від великого різнобарв’я виробів-підробок. Водночас, скажімо, в Литві існує система сертифікації, яка не лише захищає творчість майстрів, а й допомагає систематизувати традиційні ремесла та етнічні продукти національної спадщини, класифікувати та кодувати їх.
Л.Г.: Головна проблема зараз – COVID-19. У зв’язку з введенням з 12 березня на території України на виконання Постанови Кабінету Міністрів України № 211 карантину органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємства та установи регіону здійснюють роботу дистанційно, діяльність деяких з них тимчасово призупинено. Як наслідок, на сьогодні призупинено реалізацію багатьох культурологічних та освітніх проектів. Режим роботи online засобами інтернет-комунікацій унеможливлює проведення масштабних заходів. Відбувається перерозподіл бюджетних коштів, ресурси області і громад спрямовуються на боротьбу з пандемією.
Робота з виявлення, збереження, популяризації, охорони об’єктів культурної спадщини, елементів НКС потребує не тільки фінансового ресурсу, а й залучення вузькопрофільних фахівців. Потрібні експерти, люди, що мають відповідний фах та досвід роботи у сфері НКС, потрібна активна та ініціативна громада – її представники. Адже їх чекатиме кропітка робота – дослідження, збирання матеріалу, узагальнення…
Для початку я рекомендувала б громадам провести аналіз наявних у них потенційних елементів НКС. Їх треба виявити, дослідити, обґрунтувати необхідність їхньої охорони та довести, що вони притаманні саме відповідній території, що є частиною її сьогоднішнього життя.
Для проведення відповідної роботи треба розробити низку завдань і заходів з виявлення та охорони потенційних елементів НКС. Потім ці завдання і заходи оформити документально та прийняти місцеву програму з визначенням конкретних виконавців і обсягів фінансування. За основу можна взяти нашу обласну програму.
Зокрема, Дніпропетровська обласна рада є регіональним координатором Програми збереження та розвитку об’єктів культурної та природної спадщини, а Управління культури, національностей і релігій Дніпропетровської облдержадміністрації, з яким ми плідно співпрацюємо, реалізує на території регіону державну політику у сфері культури та мистецтва, охорони культурної спадщини. Також важливими гравцями на цьому полі є комунальний заклад «Дніпропетровський обласний методичний центр клубної роботи та народної творчості», що опікується охороною та популяризацією НКС, Дніпропетровська обласна організація Національної всеукраїнської музичної спілки, яка співпрацює з Академією музики ім. Глінки. Члени спілки координують роботу Фольклорного центру з вивчення народної музичної творчості й Лабораторії фольклору та етнографії, які діють в Академії ім. Глінки з 2016 року.
Дніпропетровська обласна громадська організація „Січеславське Козацтво Запорозьке” співпрацює з представниками ОТГ, де мешкають носії елемента НКС, активно бере участь в інформаційно-просвітницьких, організаційних заходах та вживає заходів із популяризації елемента, поширює інформацію про нього.
В.Д.: Щиро вдячна вам за інтерв’ю, яке пролило світло на низку важливих питань. Дніпропетровська область має ряд електронних ресурсів, де постійно оновлюється інформація про заходи, елементи, існуючі програми, установи, які займаються НКС. З усім цим можна ознайомитися за посиланнями:
Дніпропетровська обласна рада (ДОР) – https://oblrada.dp.gov.ua, https://tourism.dp.ua/marshruty
Управління культури, національностей і релігій Дніпропетровської облдержадміністрації – офіційна сторінка у Facebook: https://www.facebook.com/%D0%A3%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B8-%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%B9-%D1%96-%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%B3%D1%96%D0%B9-%D0%94%D0%BD%D1%96%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97-%D0%9E%D0%94%D0%90-882448538473768
КП ДОР «Представництво Придніпровʼя» – http://cossackssongs.com.ua
Комунальний заклад «Дніпропетровський обласний методичний центр клубної роботи та народної творчості» – офіційна сторінка у Facebook:
Комунальне підприємство «Центр народної творчості «Дивокрай» ДОР» – https://divokray.com
Дніпропетровська академія музики ім. М. Глінки (http://dk.dp.ua), Дніпропетровський фаховий мистецько-художній коледж культури (https://duk.dp.ua), Дніпровська академія неперервної освіти (http://www.dano.dp.ua/uk), Кам’янський музичний коледж (http://dndzmusic.in.ua), Криворізький обласний фаховий музичний коледж (http://komu.dp.ua)
Громадська спілка «Січеславська асоціація фестивалів «АртЕтно-Фест» – https://artethnofest.com.ua/
Асоціація органів місцевого самоврядування Дніпропетровської області – офіційна сторінка у Facebook: https://www.facebook.com/%D0%90%D1%81%D1%81%D0%BE%D1%86%D0%B8%D0%B0%D1%86%D0%B8%D1%8F-%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2-%D0%BC%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE-%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D1%83%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%8F-%D0%94%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B9-%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8-1025417684162899
