Культурні та креативні індустрії мають стратегічний потенціал і сприяють розумному, сталому і комплексному зростанню регіонів та міст. Використання креативних технологій капіталізує міста, створюючи передумови для збільшення інвестиційної привабливості та самоідентифікації.

У цьому контексті варто говорити про відмінність креативної економіки від традиційного економічного укладу, тобто ресурси – це інформація та знання, продукт – інновація. Сировиною креативної економіки є вміння народжувати оригінальні ідеї та перетворювати ці ідеї в економічний капітал та продукт, що продається. Основним завданням креативної економіки є створення та реалізація «творчого продукту». Автори «креативного продукту» за статистикою – це люди, які в свій час навчалися мистецтву, вміють творчо працювати та народжувати нестандартні ідеї. Підготовка креативного класу українців – це в першу чергу завдання мистецьких шкіл, профільних коледжів та ВНЗ. В яких умовах опинилися українські мистецькі навчальні заклади, які шляхи знаходять керівники навчальних закладів –  наступна частина підсумків

1. Мистецька освіта – трансформація алгоритмів роботи мистецьких навчальних закладів в умовах війни.

Трактування статусу мистецьких навчальних закладів, як закладів освіти в сфері культури, дає можливість керуватися в своєї діяльності з одного боку документами МОН України, з іншого МКІП України. З початку війни це викликало розбіжності щодо трактування та імплементації рекомендацій, наказів та інших документів, прийнятих Урядом України, зокрема Міністерством освіти і науки України. Дуже часто рекомендації та документи МКІП за змістом відрізняються від документів МОН, навіть в частині організації та оплати навчального процесу та місця знаходження викладачів.

В той час, коли загальноосвітні школи України вже на початку березня почали відновлювати власну діяльність, яка забезпечена з боку Держави наявністю освітньої субвенції в незалежності від формату проведення занять онлайн/офлайн, мистецькі школи, як і вся культурна сфера, попала під секвестр бюджету і опинилася в надскладних фінансових умовах. Перед багатьма керівниками установ, особливо тими, що знаходяться у комунальній власності, постала проблема:

• з одного боку зберегти педагогічний склад при обмеженому фінансуванні,
• зберегти навантаження на педагогічного працівника, яке залежить від наявності учнівського контингенту, який виїхав або перемістився в межах країни та дуже часто не мав із собою музичних інструментів для продовження навчання дистанційно.

У кожної громади були власні виклики. Це залежало з одного боку від місця розташування мистецького навчального закладу: на тимчасово окупованих територіях, зони активних бойових дій або зони відносного миру, з іншого – від спроможності місцевого бюджету.

 

Якщо в зонах умовного миру дистанційне навчання розпочалося у квітні місяці в комбінованому форматі відповідно до ситуації в регіонах та рішень Обласних військових адміністрацій, то в зоні активних бойових дій, особливо на тимчасово окупованих територіях, ситуація мала додаткові виклики: відсутність зв’язку з тими, хто залишився під окупаційною владою, інтернету та питання безпеки. Незважаючи на те, що бюджети різних рівнів продовжували виплачувати заробітну платню працівникам, які залишалися на окупованих територіях, керівництво не мало можливості забезпечити нормальний навчальний процес, навіть онлайн.

На прикладі Херсонської міської ради було розглянуто інформацію про те, яким чином регулюються питання управління закладами на тимчасово окупованих територіях. Пані Думинська, очільниця управління культури Херсонської міськради, наприкінці серпня 2022 року вийшла на зв’язок зі мною, і ми обговорили питання фінансування мистецьких шкіл, керівництво яких вирішило розпочати навчальний рік за російськими програмами. В той момент на Херсонщині відбулось чергове викрадення проукраїнського директора, який відмовився працювати з орками. Відповідно до чинного законодавства управлінням культури було ініційована низка сесійних питань. Було тимчасово відсторонено  керівників – колабораціоністів та призначено нових тимчасово виконуючих обов’язки, які були обрані з працівників установ, що знаходяться на підконтрольній Україні території. Таким чином відбулася тимчасова зміна як директорів, так і бухгалтерів. Школи продовжують функціонувати в онлайн режимі і працюють з учнями незалежно від їхнього місця перебування. З цього прикладу стає зрозумілим чому важливим є вчасне реагування на події та прийняття відповідних вольових рішень очільниками галузі на користь держави Україна.

Світлана Думинська зазначила, що відкритим залишається питання оплати навчання батьками, які залишилися на тимчасово окупованих територіях, які готові платити, проте така можливість відсутня з технічних причин. З боку адміністрації шкіл – надання безкоштовних послуг з мистецької освіти не є можливим у зв’язку з платним навчанням в мистецьких школах. Така проблема існує не лише на Херсонщині. Світлана наголосила про необхідність субвенції для шкіл мистецтв для забезпечення сталого функціонування галузі у форсмажорних обставинах та надання можливості дітям продовжувати навчання. Для цього мають бути прийняті відповідні документи профільним ЦООВ.

Ці виклики вимагали пошуку нових підходів в роботі мистецьких шкіл, які знаходяться в зоні активних бойових дій. Як яскравий приклад організації роботи мистецької школи на конференції було презентовано досвід Дитячої школи мистецтв №5 ім. І.О. Дунаєвського місто Харків.

Директорка школи пані Оксана Кравчук згадує: «Організація дистанційної роботи за таких умов виявилася надскладним завданням. Важливим питанням була психологічна підтримка педагогічного колективу, батьків та учнів, необхідно було зосередити увагу усіх учасників навчального процесу на можливості жити, творчо розвиватись далі. (…) В квітні навчального року 2021/2022 адміністрацією Дитячої школи мистецтв №5 ім. І.О. Дунаєвського було прийнято рішення про дострокове завершення навчального року. Таке нововведення було розраховане на впорядкування шкільної документації на кінець навчального року (це стосувалось робочих документів як в електронному, так і в паперовому вигляді; надання електронних дипломів випускникам; визначення можливих перспектив та ризиків на навчальний рік 2022/2023. Під час цього періоду колектив школи постійно знаходився на зв’язку: щотижневі зібрання, формальні та неформальні листування у месенджерах, моніторинг місцезнаходження учнів та батьків, оцінка їхнього психологічного стану та ресурсу».

 

Перш ніж планувати новий навчальний рік адміністрація школи мистецтв зробила наступні кроки:

• Зібрано статистичні дані про реальну кількість контингенту учнів станом на 1 вересня. Для цього було проведено опитування батьків за критеріями:
  • Місцезнаходження учня
  • Наявність бажання щодо продовження навчання у дистанційному форматі
  • Необхідність надання психологічної підтримки та інше.
• На базі зібраної інформації було розроблено «Тимчасову освітню програму на період 2022-2023 навчального року»;
• Відбулося певне переосмислення у підходах до дистанційного навчання, пошуках нових форм та методів проведення занять;
• Створено електронну бібліотеку школи мистецтв, адже через те, що більшість викладачів виїхали з Харкова, усі нотні та учбові матеріали залишилися у закладі. Зараз продовжується активне наповнення бібліотеки новими матеріалами, у тому числі левова частка з яких – музичні твори українських композиторів.
• Переведення усієї шкільної документації у цифровий формат.

 

Станом на сьогодні, для забезпечення ефективної роботи, педагогічні працівники регулярно отримують допомогу в опануванні інструментів для заповнення електронного журналу, індивідуальних планів, тощо.

Кожен з викладачів проводить заняття за єдиним посиланням у Zoom для свого класу. Це надає можливість адміністративному персоналу контролювати факт проведення уроку. Зникла необхідність у скріншотах екрану під час проведення уроків, які перевантажували сховище телефонів та не відображали реальний час проведених занять.

 

Якщо з онлайн школою або «школою в смартфоні» є більш менш зрозумілим, то що відбувається з будівлею навчального закладу? В своєї доповіді пані Оксана підкреслила: «Впродовж декількох тижнів серпня 2022 року директором, викладачами та батьками учнів, які залишались у Харкові, було вжито заходів з «консервування закладу». Частину музичних інструментів було передано учням для подальшого навчання або розподіллено серед викладачів. Інструменти та інший шкільний інвентар, який лишався у школі, розміщували далі від вікон та вкривали ковдрами, килимами або верхнім одягом від можливого ушкодження через загрозу артилерійських або ракетних обстрілів. Вікна заклеювали скотчем, забивали фанерою. В школі та на прилеглій території працює відеоспостереження».

 

Запорізька область поділяється на дві частини: тимчасово окуповані території та зона активних бойових дій. Пан Мороко, директор департаменту культури та інформаційної політики, зауважив на наступному: «Ми не можемо працевлаштувати людей, які виїхали з тимчасово окупованих територій та не мають фінансування. Має бути державна програма. Як приклад – директор школи мистецтв Білозірської громади, вимушений переселенець, наразі поїхав на Вінниччину працевлаштовуватися на буряки. Ми втрачаємо наш потенціал. Ми втрачаємо фахівців. Нам потрібна субвенція на мистецькі школи. Нам потрібна субвенція на заклади культури, щоб бути захищеними від таких складних ситуації. Якщо ми порівняємо загальноосвітні з нашими школами, то побачимо – загально освітні школи витрачають субвенцію на виконання, в тому числі, таких завдань як облаштування бомбосховищ в закладах. Ми все робимо за власні гроші.»

 

Пандемія навчила нас працювати онлайн на різних платформах, відстанях та в різних умовах. Проте, це завжди було за місцем проживання, у звичних нам умовах та сталому фінансуванні.

Учасники конференції багато разів підкреслювали необхідність субвенції для мистецьких шкіл, що захистить педагогічні колективи та учнів під час війни. Необхідно розуміти, що в силу непереборних обставин де які батьки на мають змоги оплачувати навчання дітей: або у зв’язку із відсутністю коштів, або у зв’язку із відсутністю на тимчасово окупованих територіях такої можливості. Таким чином, Держава втрачає потенційний креативний потенціал, який знадобиться нам для відновлення нашої країни після Перемоги.

 

Підсумовуючі вищенаведене: Нагальним є питання культурної субвенції для мистецьких шкіл , які знаходяться в зоні бойових дій або на тимчасово окупованих територіях в бюджеті 2023 року, як перший крок для забезпечення сталого функціонування закладів освіти в сфері культури всіх рівнів і напрямків, щоб не ставити існування таких установ в залежність від місцевих бюджетів та залишати з власними проблемами на одинці.