Карпатський біосферний заповідник в особі в.о. директора Рибака Миколи Петровича та Державна установа «Український центр культурних досліджень» в особі директора Френкель Ірини Володимирівни, враховуючи положення Конвенцій «Про охорону Всесвітньої культурної і природної спадщини» та «Про охорону нематеріальної культурної спадщини» домовились про співпрацю в питаннях досліджень українських об’єктів природних та матеріальних і нематеріальних культурних цінностей, розробці заходів щодо їх збереження та популяризації й уклали Меморандум про співпрацю.

В рамках Меморандуму про співпрацю сторони об’єднають зусилля щодо вивчення, популяризації об’єктів природної та культурної спадщини, розробки рекомендацій щодо їх збереження, підготовки номінаційних справ для внесення їх до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства тощо.

Микола Рибак, в.о. директора Карпатського біосферного заповідника зазначає: «У 2017 році Карпатським біосферним заповідником cформовано транзитну зону (transition area), або території сталого розвитку Карпатського біосферного резервату (КБР), що охоплює 17 населених пунктів Рахівського та Тячівського районів, площею 136, 9 тис. га. З цими громадами ми уклали Декларації про співпрацю які, на нашу пропозицію, розглянули та затвердили Програми соціально-економічного та культурного розвитку щодо створення умов для розвитку сільського та екологічного туризму і рекреації, ведення традиційного господарювання та охорони довкілля у межах території природно-заповідного фонду. Ми зацікавлені у розвитку співпраці з Українським центром культурних досліджень, враховуючи нагальність питання інвентаризації культурної спадщини у межах зазначеної території сталого розвитку та планування конкретних заходів із збереження таких об’єктів».

Федір Гамор, заступник директора Карпатського біосферного заповідника, доктор біологічних наук, професор зазначає: «Ми покладаємо велику надію, щодо співпраці у вивченні та популяризації феномену гуцульської культури у транскордонному аспекті, яка дуже пов’язана з природніми цінностями. Гуцульська культура – це відображення гір. Ми зацікавлені у підготовці номінаційного досьє до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини, а згодом, й до Репрезентативного списку ЮНЕСКО. Також ми зацікавлені просуванні ідеї створення музею природніх та культурних цінностей історичної Мароморощини.»

Ірина Френкель, директор Українського центру культурних досліджень зазначила «Наразі триває процес внесення змін до Порядку ведення Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. У переліку буде розширений перелік номінацій, зокрема відкриється можливість номінації «культурна практика», яка буде доречною для гуцульської культури, як елементу, що має широкий діапазон проявів та потрапляє під дію Конвенцій ЮНЕСКО «Про охорону Всесвітньої культурної і природної спадщини» та «Про охорону нематеріальної культурної спадщини». Ми готові співпрацювати та надавати підтримку процесу просування гуцульської культури до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини та підтримці громад гуцульського краю у напрямку сталого розвитку. Крім цього, відкриті до співпраці в рамках проекту «Гастроспадщина України» у напрямку розробки гастромаршрутів для зовнішніх туристів».