Одним із найяскравіших прикладів культурної децентралізації став культурно-мистецький проект «Малі міста — великі враження», презентація якого відбулася у стінах Національної парламентської бібліотеки України.
Цьогоріч на проект, пілотна версія якого у 2018-му зацікавила понад 150 громад на малих територіях — у селах, селищах і містечках, Кабінет Міністрів виділяє 50 мільйонів гривень. Як зазначила під час семінару перший заступник міністра культури України Світлана Фоменко, на реалізацію ідей з успішного використання ресурсів культурної спадщини регіону, матеріальної і нематеріальної, з її популяризації з метою підвищення привабливості території для громадян, бізнесу і туристів переможці конкурсу отримають від 100 тисяч до 5 мільйонів гривень. За її словами, ці гроші може бути використано на проведення фестивалів, майстер-класів, популяризацію кіно, традицій, створення музейних експозицій, відродження пам’яток тощо.
— Важливо, щоб проекти не стали одноденними, разовими акціями, а були присвячені сталому розвитку територій, — каже Світлана Фоменко.
Керівник Українського центру культурних досліджень Мінкульту Ірина Френкель креативну ідею, яка може на краще змінити долю міста, зробити його відомим і цікавим, назвала антикризовим засобом.
— Основні критерії для відбору проектів, що розпочнеться найближчими днями, — актуальність, оригінальність, змістовність, цінність, — зазначає Ірина Френкель. — Ініціаторам важливо знайти у себе вдома цікавинку та чітко розуміти, як їхні ідеї вплинуть на імідж території, її інтеграцію у культурний простір, зокрема й європейський.
На думку культурологів, основою проекту не обов’язково має бути важлива історична подія чи відома постать, це може бути й легенда, міф, переказ. Навіть окрема деревина, руїни замку чи навіть чиста природа. Прикладом креативної ідеї, що дала можливість щороку заробляти щонайменше 40 мільйонів євро, стала громада містечка Падасйокі у Фінляндії. А почалося все з ролика «Відчуй нічого» за 5 тисяч євро — у ньому представники громади наголосили, що на їхній території немає нічого — ні пам’ятників, ні ресторанів, інших елементів цивілізації, але є чиста прекрасна природа. З перших показів ролика зелена територія Падасйокі магнітом притягує туристів не лише з Фінляндії, а й інших країн.
Приклади креативної індустрії вже має і проект «Малі міста — великі враження». Торік у його рамках вдалося повернути Тульчину славу столиці «Щедрика», зазначає Ірина Френкель. У цьому містечку на Вінниччині автор відомої на весь світ різдвяної пісні викладав у жіночому єпархіальному училищі. У 2018 році у конкурсі Мінкульту переміг стартап «Леонтович Арт-Квартал», і тепер у місті є не лише парк відомого композитора, а й вісім об’єктів монументального стінопису на музичну тематику — муралів. На одному з них — портрет Миколи Леонтовича в обрамленні ластівок та нот легендарного «Щедрика», на іншому, що на стіні будинку культури, — фасад міланського оперного театру «La Scala». Над стінописами працювали майже тридцять художників з різних міст. Тепер у Тульчині, де є й інтерактивний пам’ятник «Щедрику», створений за проектом вінницького художника Єгора Лобузнова, проводять Міжнародні оперні фестивалі просто неба Operafesttulchyn. Нових учасників та гостей фест зустрічатиме 7—9 червня.
Минулоріч у конкурсі культурних креативних проектів перемогли громади з Гадяча, де відбувся фестиваль молодіжних сучасних театрів, Вилкового з фестивалем «Дунайські гостини», а також Чугуєв з міжнародним пленером художника Іллі Рєпіна, який тут народився, Славутич з міжнародним фестивалем кіно й урбаністики.
Цьогоріч переможців конкурсу буде значно більше — Міністерство культури планує надати фінансову підтримку щонайменше сотні проектів. Очікується, що кожен проект стане першим кроком на шляху до сталого культурного розвитку регіонів.