Український центр культурних досліджень продовжує знайомити вас з елементами та кращими практиками що були внесені до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.
Наказ МКІП від 06.07.2022 №228 “Про внесення змін до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України”
#Національний_перелік_НКС #Особливості_виконання_клезмерської_музики_Подільського _Кодимського_району_Одеської_області #виконавське_мистецтво #звичаї_обряди_святкування
«Особливості виконання клезмерської музики Подільського (Кодимського) району Одеської області»
Охоронний Номер – 032.нкс
Географічне розташування: м. Кодима, с. Загнітків, с. Шершенці, с. Грабове, с. Лабушне, с. Івашків, с. Олексіївка Подільського (Кодимського) району Одеської області. Прикордонні села Вінницької області.
Духова та інструментальна музика пов’язана зі словами «клезмер» – «інструмент», «пісня», «клезмерська музика» – це, в першу чергу, весільна музика, яка ввібрала в себе особливості тієї місцевості, де мешкають носії елемента, та в основі якої лежать хасидські мотиви, до яких додалися українські, румунські, циганські, молдовські мотиви. Це зумовлено тим, що виконавці зазвичай грали на весіллях, не лише єврейських. Сьогодні «жива музика» звучить на весіллях, святах, фестивалях, народних гульнях. Виконують її музики, об’єднані в оркестри, ансамблі, до яких входять представники різних національностей. У Подільському (Кодимському) районі Одеської області музики, об’єднані в духові оркестри, в різний час виконували клезмерську музику на різних музичних інструментах, а саме: скрипка, скрипка-альт, кларнет, контрабас, віолончель, флейта, труба, тромбон, акордеон, гармоніка, барабан, тенор, альт, бас.
До 1941 року до складу інструментів Загнітківського оркестру входили труба, тромбон, кларнет, скрипка, скрипка-альт, віолончель, або контрабас та барабан.
Після 1945 року духові інструменти поступово витісняли інструменти струнної групи. Деякі гурти використовували баян або акордеон. Оркестри грають переважно танцювальну веселу музику, маршову музику, обрядову музику, в яких чітко простежуються елементи молдовської та української музики, інколи відчувається вплив на виконання фрейлехс маршової музики.
Сьогодні, незважаючи на зменшення носіїв єврейських музичних традицій, покоління музикантів, об’єднаних в оркестри «Konsonans-Retro», «Лабушенські музики», «Бетута» та ансамбль «Витоки», грають єврейську народну музику, збагачуючи свій репертуар, передаючи ці традиції молодим виконавцям. Оркестри грають на весіллях, незважаючи на появу нових традицій, пов’язаних з весільною обрядовістю, а у весільних обрядах досі побутують традиції, де клезмерська музика неодмінно присутня: це епізоди благословення молодих, розплітання коси, знімання вінку та покриття молодої. Також звучить награвання, закликаючи до виконання окремих дій: «до столу», «до чарки» тощо.
Фото. Авторське право Одеський обласний центр української культури (http://oocuk.com.ua/nks/el_nks_do_ukr/klezmer_muzyka/photo-klezmer), фотограф Сергій Гуменюк.
