Основні правові новини:
- В УКРАЇНІ СУД ВПЕРШЕ ПРИЙНЯВ РІШЕННЯ ПРО ЗАХИСТ ТРУДОВИХ ПРАВ БЛИЗЬКОЇ ОСОБИ ВИКРИВАЧА КОРУПЦІЇ: НАЗК
В Україні суд вперше прийняв рішення про захист трудових прав близької особи викривача корупції, яка отримала догану. Про це повідомила прес-служба НАЗК.
«Суд довів наявність зв’язку між доганою та повідомленням викривача корупції. Відтак, суд визнав незаконним та скасував розпорядження про застосування дисциплінарного стягнення до близької особи викривача», – йдеться в повідомленні.
Суть справи: у грудні 2019 року викривач корупції звернувся до Національного агентства з питань запобігання корупції з повідомленням про неправдиві відомості у декларації одного з посадовців. За результатами розгляду було відкрито кримінальне провадження стосовно заяви викривача за ст. 366-1 Кримінального кодексу – Декларування недостовірної інформації.
Через це близька особа викривача, яка працює на посаді директори школи, отримала такий вид дисциплінарного стягнення як догану. Тому у листопаді 2021 року близька особа викривача звернулася за захистом до НАЗК та до суду. НАЗК було залучено третьою особою на стороні позивача у справі про визнання догани незаконною та відповідно її скасування, а також стягнення моральної шкоди.
Районний суд Черкаської області у своєму рішенні від 28.04.2022 постановив про наявність зв’язку між доганою близькій особі викривача корупції, та повідомленням викривача в грудні 2019 року, а також:
- визнав незаконним та скасував розпорядження про застосування дисциплінарного стягнення до близької особи викривача;
- зобов’язав порушника компенсувати моральну шкоду.
Зазначається, що у своєму рішенні суд послався на постанову Верховного Суду у справі № 815/2074/18 , яка вперше в судовій практиці зазначає, що разом зі статусом викривача особа отримує певний імунітет. У постанові також наголошується на необхідності доводити зв’язок між викриванням та тиском на викривача.
- НАБУВ ЧИННОСТІ ЗАКОН ЩОДО ВІДСТРОЧКИ ВІД ПРИЗОВУ НА ВІЙСЬКОВУ СЛУЖБУ ПІД ЧАС МОБІЛІЗАЦІЇ ДЕЯКИХ КАТЕГОРІЙ ГРОМАДЯН
12 червня набув чинності Закон № 2196-IX «Про внесення змін до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації деяких категорій громадян”.
Так, розширено перелік осіб, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, зокрема його доповнено такими категоріями громадян як учні і викладачі закладів професійної (професійнотехнічної) освіти.
Абзаци другий та третій частини другої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» викладено у такій редакції:
«здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти;
наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають вчене звання та/або науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах вищої, чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах професійної (професійнотехнічної) чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки».
- УКРАЇНА ЗАПРОВАДЖУЄ ВІЗОВИЙ РЕЖИМ ДЛЯ ГРОМАДЯН РФ ПОЧИНАЮЧИ З 1 ЛИПНЯ 2022 РОКУ
Україна запроваджує візовий режим для громадян російської федерації, починаючи з 1 липня 2022 року.
Відповідну постанову № 692 було схвалено 17 червня на засіданні Кабінету Міністрів за поданням Міністерства закордонних справ.
Згідно з документом прийнято рішення припинити дію Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про безвізові поїздки громадян України і Російської Федерації, вчиненої 16 січня 1997 р. у м. Москві.
Відповідно до статті 7 Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Російської Федерації про порядок перетинання українсько-російського державного кордону жителями прикордонних регіонів України та Російської Федерації, вчиненої 18 жовтня 2011 р. у м. Донецьку, запроваджуються тимчасові обмеження на перетинання державного кордону України громадянами Російської Федерації – жителями прикордонних регіонів РФ у частині можливості перетинання кордону України на підставі документів, зазначених у пунктах 1, 2, 3 і 4 переліку документів, дійсних для перетинання кордону громадянами України та Російської Федерації, які постійно проживають у прикордонних регіонах, наведеного в додатку 3 до зазначеної Угоди для громадян РФ.
Установлено, що громадяни РФ – жителі прикордонних регіонів Російської Федерації в’їжджають в Україну та виїжджають з України виключно через міжнародні та міждержавні пункти пропуску.
Постанова набрала чинності 18 червня та застосовується з 1 липня 2022 року.
- ВЕРХОВНА РАДА НА ПЛЕНАРНОМУ ЗАСІДАННІ 20 ЧЕРВНЯ ПРИЙНЯЛА ЧОТИРИ ЗАКОНИ
На пленарному засіданні 20 травня народні депутати розглянули і прийняли у другому читанні і в цілому:
– законопроєкт № 4135 про засади державної антикорупційної політики на 2020-2024 роки;
– законопроєкт № 0157 про ратифікацію Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищам (детальніше про документ читайте тут);
– законопроєкт №2207-1-д про управління відходами;
– законопроєкт № 5650 про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо збереження лісів.
5 УКРАЇНЦІ, ЯКІ ПОСТРАЖДАЛИ ВІД РОСІЙСЬКОЇ АГРЕСІЇ, МОЖУТЬ ПОДАТИ ЗАЯВУ ДО ЄСПЛ ОНЛАЙН
Кожен громадянин, який постраждав від російської агресії, може отримати компенсацію від 5000 до 30 000 євро. Для цього потрібно встигнути подати заяву до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) протягом чотирьох місяців від моменту порушення своїх прав, проте не пізніше від 16 січня 2023 року.
З 22 червня сформувати заяву до ЄСПЛ можна онлайн через відповідну електронну систему: espl.com.ua.
Система вказує перелік ситуацій, які дають право звернутися до ЄСПЛ:
- загибель родича;
- зруйноване житло;
- поранення;
- незаконне позбавлення волі;
- катування;
- зґвалтування;
- насильницьке зникнення людини тощо.
Система спрощує подання заяви, бо вже містить усі необхідні поля для заповнення і підказує громадянам, що саме потрібно вказати.
Щоб подати позов до ЄСПЛ, необхідно заповнити форму на сайті, завантажити необхідні документи, роздрукувати та надіслати заяву в одному з відділень Укрпошти.
При заповненні заяви автоматично сформується адреса ЄСПЛ, яку необхідно наклеїти на упаковане відправлення у відділенні. Поштові послуги для відправника є безоплатними.
Також можна заповнити заяву за родича, якщо він не може подати її самостійно.
Термін розгляду заяви може становити від одного року, вірогідність отримання компенсації є високою.
Електронну заяву для формування заяви до Європейського суду з прав людини запущено швейцарсько-українською Програмою EGAP, що виконується Фондом Східна Європа, та Українською Гельсінською спілкою з прав людини.
Для отримання консультації Мінцифри радить звертатися до громадської приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини у вашому місті.
- УКРАЇНА ПОДАЛА ЩЕ ОДИН ПОЗОВ ПРОТИ РОСІЇ В ЄСПЛ
Міністерство юстиції подало новий позов проти росії до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). Про це повідомив Міністр юстиції України Денис Малюська.
У позові Україна обвинувачує російську владу у порушеннях Європейської конвенції з прав людини у зв’язку із незаконним вторгненням на суверенну територію України. Росія вчинила безліч найважчих порушень Конвенції, зокрема:
порушення права на життя (стаття 2);
заборони катувань (стаття 3);
права на свободу і недоторканність (стаття 5);
права на повагу до приватного та сімейного життя (стаття 8);
права на свободу думки і вираження (статті 9 і 10);
свободу зібрань та асоціацій (стаття 11);
право на захист власності (ст. 1 Протоколу 1).
«Продовжуючи розпочату у 2014 році агресію на півдні та сході України, російська федерація 24 лютого 2022 року здійснила повномасштабне вторгнення в Україну з єдиною метою – повалення демократично обраного Уряду України та подальшим знищенням суверенітету України. Заява України спрямована на якнайшвидше припинення жахливих та масових порушень прав людини, яке здійснює росія, та подана в інтересах як фізичних, так і юридичних осіб, які постраждали внаслідок загарбницьких дій росії в Україні», – наголосив Денис Малюська.
Зазначається, що документ стосується кричущих порушень росією прав людини на початковому етапі війни і описує події від початку російського вторгнення вранці 24 лютого 2022 року до фактичного виведення її сухопутних військ з околиць Києва та інших міст на півночі 7 квітня 2022. Скарги про порушення з боку росії протягом наступного періоду будуть направлені до ЄСПЛ в наступних доповненнях до заяви.
У межах цього позову Україна вимагає, окрім повного виведення російських військ, присудження грошової компенсації потерпілим сторонам. На першому етапі російського військового вторгнення збитки становили щонайменше 80 мільярдів доларів США.
