Нещодавно в ужгородському видавництві “TIMPANI” вийшов у світ каталог робіт найкращих майстрів народної творчості Закарпаття “Народні скарби”. Довідково-інформаційне видання стало результатом клопіткої роботи працівників Закарпатського обласного організаційно-методичного центру культури. Воно вміщує короткі біографічні довідки про майстрів нашого краю, їхні фотопортрети та світлини витворів.
Упорядкували каталог Ганна Дрогальчук та Наталія Стегура, дизайн обкладинки – Олександра Кофеля, комп’ютерна верстка – Маріанни Лазорець-Стан.
Кандидат історичних наук Василь Коцан написав статтю “Розвиток традиційних промислів і ремесел як одна із форм популяризації народної культури Закарпаття”. Своїми думками про народне мистецтво поділилась і директор КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури» ЗОР Ганна Дрогальчук у публікації “Те, що не підвладне часу”. На сторінках каталогу свою творчість репрезентували 58 майстрів. Книжка адресована мистецтвознавцям, усім тим, кого цікавить народна культура в усьому її розмаїтті.
Довідково-інформаційне видання “Народні скарби” вийшло у світ за сприяння департаменту культури Закарпатської облдержадміністрації.
Відзначимо, що декоративно-ужиткове мистецтво – особлива галузь художньої творчості, яка підпорядкована своїм законам розвитку, має особливу художньо-образну мову. Основна його мета – естетичне освоєння матеріального світу, художнє оформлення довкілля. Митці своїми роботами намагаються прикрасити побут людини, її життєдіяльність, сповідуючи основний принцип єдності краси та доцільності. Водночас декоративно-ужиткове мистецтво є образною основою життя, формує естетичні погляди людини, активно впливає на її емоції, думки й почуття.
До цього видання увійшли найбільш поширені види народних художніх промислів і декоративно-ужиткового мистецтва краю. Це, зокрема, вишивка, ткацтво, килимарство, різьба по дереву, лозоплетіння, кераміка, бондарство тощо.
Свої роботи репрезентували відомі вишивальниці та ткалі Надія Мазуренко, Наталія Іваниця, Олена Самусь, Ганна Пойдин, Єва Кополовець й інші. Колористичні якості їхніх творів, композиційна виразність, технічна досконалість та локальна варіативність свідчать про високий художній рівень робіт вишивальниць. Характерно, що у межах Закарпатської області вишивка зберегла свої давньоруські риси.
Поряд із художньою вишивкою протягом багатьох століть у нашому краї побутувало ткацтво. Донині це мистецтво продовжує нас дивувати своїми широкими необмеженими можливостями. Найкраще воно збереглося у Берегівському, Рахівському, Виноградівському, Великоберезнянському, Іршавському та Міжгірському районах. Там спостерігаються характерні орнаменти у вишивці, ткацтві, що ідентифікують етноси, які мешкають на цих територіях.
Серед найбільш відомих мисткинь краю майстер народної творчості України Маріанна Профус, котра здійснила помітний і неоціненний вклад у збереження народних традицій, Ангела Решко-Папп, Ольга Баков, Ганна Довбей, Емма Ідяртов, Василина Она, Крістіна Нодь.
Традиційно на Закарпатті залишається поширеною і різьба по дереву, яка має давню історію, коріння, що сягає глибини століть.
Далеко за межами області відомі такі різьбярі, як Віталій Кінч, Михайло Мадярій, Андрій Пузакулич, Євген Рубець, Роман Дорош, Петро Шегда, Костянтин Ковган та лауреат обласної премії ім. Й. Бокшая та А. Ерделі в жанрі скульптури Микола Глеба. Багато з них пройшли вишкіл у Івана Гарапка та лауреата Державної премії УРСР ім. Т. Шевченка – всесвітньовідомого майстра Василя Свиди. Кожен із цих майстрів оригінальний і неповторний, зі своєю притаманною тематикою, технікою та технологією різьбярства.
У багатьох селах Іршавського, Берегівського, Виноградівського, Хустського районів іще в недалекому минулому жили і працювали династії майстрів-гончарів, які прославили наш край далеко за його межами. Нині з об’єктивних причин гончарство майже зовсім занепало, але майстри, які знають це ремесло, ще залишились і працюють. Нерідко при створенні керамічних композицій вони використовують гончарний круг. Свої роботи репрезентували Надія Вербищук, Неля Шандор, Андрея Прислупська, Оксана Масалович. Здебільшого вони займаються виготовленням декоративної кераміки. Зокрема, це тематичні панно, вази, тарелі, кружки, сервізи, шкатулки, біжутерія тощо. Нерідко майстрині у своїх творах зображають прадавні символи, традиційні закарпатські орнаменти, використовують каолінову й інші глини, які видобувають на Закарпатті.
Традиційним для нашого краю з давніх-давен було лозоплетіння. Ще на початку ХХ століття вироби майстрів експортувалися в європейські країни. Зокрема в Австрію, Угорщину, Чехословаччину, Францію та інші. Нині європейські ринки майже зовсім втрачені, суттєво впало виробництво, що в останні десятиліття ХХ століття привело до зменшення кількості майстрів загалом. Але це, чи не найдревніше ремесло на Землі, вижило й розвивається. Справжніми професіоналами цього мистецтва стали Іван Головко, Оксана Драгула, Василь Чохняй, які займаються лозоплетінням із дитячих років. Їхні вироби вирізняються чистотою і витонченістю, майстерністю виконання, тому є вельми популярними. Вони виготовляють меблі: дивани, столи, стільці, крісла-гойдалки, а також світильники, кошики, хлібниці, цукерниці, підноси, кошики для білизни, корчаги тощо.
До альбому також увійшли роботи майстрів, які виготовляють музичні інструменти, бочки, збрую для коней тощо. Серед них член Асоціації майстрів смичкових інструментів Сергій Голубокий, Іван Гринюк, Гийза Кийс, Володимир Петрушинець та інші.
Ганна Дрогальчук у передмові відзначила: “Видання “Народні скарби” є результатом багаторічної співпраці нашого закладу з народними майстрами, які, зазвичай є простими трудівниками з різних куточків нашої багатонаціональної області. Зберігаючи вікові традиції предків, народні умільці творять індивідуальний художньо-мистецький світ та передають свої знання і вміння молодому поколінню. Їхні роботи відзначаються високим художнім рівнем, технічною досконалістю, композиційною виразністю, оригінальністю”.
Майстри народних художніх промислів і декоративно-ужиткового мистецтва Закарпаття своєю творчістю прославляють наш край, роблять безцінний внесок у скарбницю національної культури України. Найкращі з них творять культуру нашого народу, пишуть своєрідний літопис життя краян.
Володимир Мишанич,
провідний методист
КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури»
Закарпатської обласної ради