27 січня у світі відзначається Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту.
Голокост – цілеспрямована політика нацистів у роки Другої світової війни щодо знищення євреїв на окупованій території Європи, жертвами якої стали близько 6 мільйонів євреїв. Вважається одним із різновидів геноциду.
01 листопада 2005 році Генеральна Асамблея ООН прийняла резолюцію № 60/7 «Пам’ять про Голокост», що проголосила 27 січня Міжнародним днем пам’яті жертв Голокосту, в якій зазначено, що «Голокост, який привів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, буде завжди слугувати всім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження…», та закликала держави-члени зробити все можливе, щоб наступні покоління зберегли пам’ять про цю жахливу трагедію людства та запобігти в майбутньому актам геноциду.
Україна приєдналася до цього документу та з 2012 року вшановує жертв трагедії разом зі всім світом на державному рівні. Відповідно до постанови Верховної Ради України від 05 липня 2011 р. № 3560-VI «Про 70-річчя трагедії Бабиного Яру» в Україні щорічно відзначають День пам’яті жертв Голокосту 27 січня. Саме 27 січня 1945 року війська 60-ї армії 1-го Українського фронту звільнили один із найбільших нацистських таборів смерті – Аушвіц-Біркенау на території сучасної Польщі. Через Аушвіц, за оцінками науковців, пройшли 1,3 мільйона людей. Понад мільйон із них загинули. У сучасному світі табір смерті Аушвіц став символом нацистських злочинів.
Трагедія Голокосту не оминула й Донецьку (Сталінську) область. За переписом населення від 1939 року на території області проживало 65 556 осіб єврейської національної меншини, що складало 2,1 % від загальної кількості її населення. Найбільша концентрація єврейського населення була у м. Донецьк (м. Юзівка), де проживав 24 991 єврей. У період Другої світової війни на території області нацистським окупаційним режимом було знищено близько 30-ти тисяч осіб єврейської національності.
Як відомо, одразу після окупації України нацисти розгорнули широку мережу гетто, а згодом почали масово розстрілювати єврейське населення.
На території міста Донецька у 1942 році існувало єврейське гетто через яке пройшли тисячі євреїв, проте точне їх число залишається й досі невідомим. Крім того, наймасовішими місцями знищення євреїв є:
- Бахмут – в алебастровому забої Артемівського заводу шампанських вин більше 3 000 жителів міста, більшість з яких були представниками єврейської спільноти, були заживо замуровані в камері № 46.
- Костянтинівка – знищено близько 5 000 осіб. Найчастіше місцем розстрілів була Сергіївська балка.
- Краматорськ – знищено близько 7 000 мешканців міста. Їх розстрілювали у кам’яному кар’єрі (сел. Іванівка), глиняному кар’єрі, біля Червоної Скелі та в сел. Ясногірка.
- Маріуполь – знищено близько 16 000 осіб. Наймасовіші розстріли відбувалися поблизу сел. Агробаза.
Загалом гітлерівський окупаційний режим винний в загибелі 1,5 млн євреїв на території України. Ті, хто залишилися живими, урятувалися насамперед завдяки місцевим мешканцям-неєвреям. Попри смертельну небезпеку, вони мали мужність здійснити цей моральний подвиг.
Десятки тисяч людей по всьому світу за порятунок євреїв під час Голокосту були нагородженні високим званням «Праведник народів світу». Станом на 01 січня 2020 року імена 2659 українців написані на Стіні Честі в Саду Праведників у Яд Вашемі в Єрусалимі.