26 березня 2019 року о 16.00 год. у Світлиці ОЦНТ відбулась презентація альбому «Мальована хата».

Мальована хата – це українська душа, це прагнення краси і гармонії, це одне з неповторних явищ нашої народної культури. Мистецька спадщина традиційного народного розпису на Поділлі була багата і розмаїта. З давніх давен людям властиве прагнення до художнього оздоблення житла, одягу, предметів домашнього вжитку. Цей потяг до краси лежить в основі всіх видів народного мистецтва. Народне малювання, як і інші види українського наївного мистецтва, має світлий, сонячний характер. У ньому відчувається відкрита, життєрадісна вдача нашого народу, основним заняттям якого здавна було землеробство. Праця на землі, тісний зв’язок з природою, сповненою яскравих сонячних барв і буйного цвітіння, мали безпосередній вплив на творчість народних художників.

Сучасні умови сільського побуту суттєво змінилися і глиняні стіни хат відійшли в минуле, але художня спадщина народного стінопису залишається привабливим і актуальним компонентом традиційної культури на Поділлі.

Відродження цього унікального виду мистецтва почалося з ідеї Миколи Крижанівського, заслуженого вчителя України, скульптора, голови мистецької фундації «Арт-слід», що вирішив започаткувати на Вінниччині культурно-мистецький проект «Мальована хата». Цю ініціативу підтримали тодішній голова Могилів-Подільської РДА Михайло Вдовцов, директор обласного центру народної творчості Тетяна Цвігун та митці Вінниччини.

Перший пленер «Мальована хата» відбувся в 2012 році в селі Сліди Могилів-Подільського району. Відтоді мистецький «десант» художників побував в селах: Наддністрянське та Нагоряни (2014р.) Мурованокуриловецького, Гонтівка (2015р.) Чернівецького, Буша (2018р.) Ямпільського районах.

Культурно-мистецький проект «Мальована хата» – це творча толока аматорських, професійних майстрів, які творять красу рідного краю, бережуть традиції подільського розпису та плекають молодих умільців.

25 березня регіональний представник в Сумській, Чернігівській та Житомирській областях Мальченко Оксана взяла участь в Творчій лабораторії методистів з питань збереження НКС, в якій взяли участь представники відділів культури РДА та ОТГ Сумської області. Захід був організований КЗ «Сумський обласний науково-методичний центр культури і мистецтв». Під час заходу регіональний представник разом з учасниками намагались не лише дійти висновку про необхідність збереження нематеріальної культурної спадщини, але розібратись навіщо громадам навчатись якісно документувати елементи НКС та подавати їх в регіональний та національний списки. Учасникам були запропоновані успішні кейси, які доводять можливість «культурної монетизації» територій і показують шлях до сталого розвитку.

20 березня відбулась інформаційна зустріч регіонального представника УЦКД в Сумській, Чернігівській та Житомирській областях Мальченко Оксани з представниками ОТГ Охтирського району Сумської області . Цей район є одним з небагатьох, не майже всі населені пункти вже пройшли процес об’єднання в ОТГ. На зустрічі були присутні більше 40 учасників, і це не тільки працівники відділів культури і будинків культури. Залучені до зустрічі були і працівники сфери молоді, працівники бібліотечної мережі та освітяни.

Партером заходу виступив Сумський обласний науково-методичний центр культури і мистецтв.

Учасникам було поінформовано про діяльність УЦКД, задачі  та плани регіонального представництва, можливості для співпраці. Також учасники дізнались про грантові можливості залучення ресурсів в культурну політику.

Основним інформаційним блоком зустрічі стало обговорення питання інтегрованого підходу розвитку громад на базі закладів культури та можливостей розвитку територій за рахунок використання культурного потенціалу.

Джерело

26 березня відбувся семінар з естрадного танцю, участь у якому взяли понад 60 керівників аматорських хореографічних колективів із різноманітних куточків нашого краю.

На початку семінарських занять провідний методист Миколаївського обласного центру народної творчості та культурно-освітньої роботи, заступник голови Миколаївського обласного осередку Національної хореографічної спілки Анатолій Кривошей подякував усім присутнім за небайдужість до хореографічного мистецтва, а також наголосив на важливості розмаїття методів роботи сьогодні.

Семінар проведено на базі Миколаївської ЗОШ № 11, де учасники заходу побачили репетиції одного з найкращих хореографічних колективів Миколаївщини — «Ренесансу», а також отримали безліч корисних практичних порад від керівника колективу Ірини Хохолькової.

Семінаристи практично ознайомились із такими темами:

• розвиток слухового сприйняття та координація рухів;
• підвищення художнього рівня і виконавської майстерності на прикладі демі класики, акробатики, джазового танцю та танцю модерн;
• розвиток художнього смаку шляхом залучення дітей до культури естрадного танцю;
• вплив підтримок (в естрадному танці) на фізичний та емоційний стан виконавців.

Наприкінці занять керівник «Ренесансу» поділилася своїми досягненнями в роботі з хореографічним колективом, послідовними кроками навчального процесу та формування власної школи з підготовки висококласних виконавців.

Наскільки результативним був семінар, дізнаємося у травні під час Всеукраїнського фестивалю-конкурсу хореографічного мистецтва «Миколаївські зорі».

Левандівка — житловий масив у Залізничному районі Львова. Це було приміське село, біля якого 1914 року збудували аеродром для військових, а згодом і цивільних, літаків. Після закриття летовища його територію розпланували під забудову. У 1931 році Левандівку офіційно приєднали до Львова.

У 1960-х роках вигляд мікрорайону змінюється з появою типових багатоквартирних будинків. У той же період в районному парку відкривають кінотеатр «Супутник». На початку 90-х його перейменовують у «Стрілець», а ще за декілька років кінотеатр стає нічним клубом «Далі». Після закриття клубу будівля залишалася пустою аж до 2014 року. Поруч виросли кілька кіосків, з’явилися плани збудувати у парку житловий будинок. Активістки і активісти вирішили захистити зелену зону і колишній кінотеатр, а також відновили діяльність «Супутника» як культурно-мистецького центру.

Ця історія — один з небагатьох прикладів того, як громада спального району на околиці великого міста взялася захищати старий занедбаний кінотеатр від знищення і змогла перетворити його на районний культурний центр, орієнтований на підлітків. Він не має сучасного ремонту, але говорить з молодими людьми зрозумілою для них мовою, працює над збереженням районної ідентичності і проводить щорічний міжнародний фестиваль.

Про ініціативу розказує Олександр Агашков, активістський лідер, призначений згодом директором комунального підприємства «Культурно-мистецький центр Супутник», яке управляє будівлею.

Боротьба за кінотеатр і парк

Відновлення Супутника — це продовження Майдану. В липні 2014 року у Левандівському парку планували збудувати багатоповерхівку. Ми підозрювали, що будівлю колишнього кінотеатру знесуть. Існування парку було під загрозою. Відбулося віче, зібралася громада Левандівки, представники забудовника, голова районної адміністрації. В документах, які нам показали, було написано, що межі Левандівського парку змінюються. Територія, де планували звести будинок, формально парком уже не вважалася.

Створили ініціативну групу з 12 людей. З’ясувалося, що будівля Супутника — діючий заклад культури. Ми хотіли відновити межі парку і припинити будівництво, а також спробувати відродити занедбаний кінотеатр. Домоглися створення міжвідомчої комісії, куди увійшли представники громадянського суспільства, Управління культури, районної адміністрації, експерти. Провели обстеження кінотеатру зсередини. Ззовні будівля виглядала, як після бомбардування, наче у нас на Левандівці йде війна. Проте всередині усе було не так погано.

«Квиток на не перший сеанс» — акція, з якої ми розпочали відновлення кінотеатру. Нагадували мешканцям Левандівки, що у нас є кінотеатр. На початку 2000-х років його передали в оренду і в будівлі відкрили нічний клуб «Далі». Відколи клуб закрився, будівля пустує. «Супутник» чекала така ж доля, як і кінотеатр «Галичина», на місці якого зводять житловий будинок, всередині якого обіцяють відкрити нові кінозали. Приємно, що громада Левандівки є найуспішнішою в утопічному спротиві реалізації такого сценарію.

«Левандівська революція» затягнулася. Ми досі не отримали очевидних результатів, межі парку не відновлені. Прикро, і це не робить честі органам влади. Кінотеатр «Супутник» юридично має дві адреси: 22 і 20 номер одночасно. Це перешкоджає відновленню єдиного майнового комплексу: будівлі кінотеатру і земельної ділянки. Ми зараз працюємо над цим. Коли органи влади надали дозвіл на розміщення кіоску біля кінотеатру, вони знищили цей майновий комплекс. Підприємці також отримали довідки, що частина парку, яку їм передали для обслуговування цих тимчасових споруд — зона незначного озеленення. У нас часто виникають конфлікти з ЛКП «Зелений Львів». Декілька разів ми зупиняли обрізку, а точніше, повне знищення дерев. Жахаючі цифри: у 2014 році підприємцям дозволили вирубати під забудову 80 дерев. Від Левандівського парку мало що залишилося би.

Зараз Левандівський парк убезпечений. Ми багато зробили, щоби вберегти його від забудови. У 2014 році було складно знайти документи, які би підтверджували позицію громади. Ми збирали копії генпланів, аби довести міській раді: межі парку змінювати не можна. Щоби зберегти парк для наших дітей, онуків, правнуків, інопланетян, зайців, для будь-кого, ми просили підписати нову ухвалу, затвердити межі парку і змусити приватного підприємця піти звідси.

Культурний центр

Працюємо з 8 ранку до 10 вечора, щодня. Це важко і виснажливо, але водночас приємно. Більшість людей, які з нами працюють — волонтери. Будь-хто може прийти запропонувати провести захід. Наприклад, сусідка прийшла до нас, щоби створити художню студію і стала там керівницею, бере участь у конкурсах. Супутник — саме такий майданчик. Хотілося, щоби він був ширшим, комфортнішим. Перш за все, він має бути платформою для мешканців нашого району, щоби вони спробували себе у чомусь новому.

На Левандівці є багато молодих людей. Студенти, які живуть у гуртожитку. Їм потрібне місце, де можна цікаво провести вільний час. Більшість з них, на жаль чи на щастя, не мають грошей. Вони не є аудиторією нічних клубів. Проте, не можна позбавляти їх молодості, енергії. Є люди, які не відвідують гуртки, не співають у хорі, але хотіли би це робити. Я надзвичайно тішуся, що нам вдалося зібрати команду, яка знаходить інших активних людей у своєму середовищі. Завдяки громадському бюджету ми відкрили в «Супутнику» студію звукозапису. Спочатку це виглядало фантастично, нам казали: «Яка студія у побитих, подертих стінах? Зробіть спочатку ремонт». Однак все вдалося. Ми її активно використовуємо для репетицій. У майбутньому хочемо створити простір для неформального міжвікового спілкування «Orbita Fest». Нещодавно проводили захід «MC Shevchenko Party». Людина, яка дуже гарно читає реп, прочитала вірш Шевченка. Також у нас проходить «Поетична весна на Левандівці», можливо, вона триватиме цілий рік. Ми хочемо залучати молодь і створили суботню школу документалістики і публіцистики для тих, хто хоче навчитися працювати з інформацією.

Люди повинні мати можливість потримати в руках мікрофон, розказати вірш чи заспівати. Хтось згадуватиме це як дитячу забавку, але не буде більше боятися сцени і мікрофона. Супутник — місце для спілкування з іншими.

Головна подія — Міжнародний кінофестиваль Параджанова, на який приїжджають митці з різних країн. Проводимо його вже 4 роки. Завдяки фестивалю у Львів приїхали діти з Діліжану, а наша команда змогла відвідати Вірменію. Можливо, колись левандівська команда буде організовувати такі фестивалі на європейському рівні. Минулого року події фестивалю якось недостатньо висвітлювалися у медіа. У нас просто не вистачило на це часу. Зараз будемо працювати активніше.

Виставка «Історія Левандівки у фотографіях» має підштовхнути до створення мінімум ще кількох таких експозицій. У майбутньому це дозволить заснувати музей громади Левандівки. Кожен район міста може пишатися своєю історією і тими людьми, які жили в ньому у різний час. У нас є спогади про перший міжнародний аеродром на Левандівці, на основі цього можна розповідати про історію української, польської авіації. Іншим місцям потрібно шукати такі історії, а у нас усе лежить на поверхні.

У 2013 року будівлю «Супутника» оцінювали у 36 000 гривень. Це були смішні гроші. Водночас тепер ми маємо оціночну вартість у майже 6 мільйонів. Сподіваємося, що підрядник нарешті завершить встановлення системи опалення. Провели тендер на ремонт глядацького залу. Це найбільша проблема, адже зал розкрадений і знищений. З 2014 року головне питання — це збереження Левандівського парку. Ні органам влади, ні підприємцям-забудовника розслаблятися не треба. Все попереду.

Джерело

У Харкові стартував ХІІІ Відкритий фестиваль традиційної народної культури «Кроковеє коло» для дітей та молоді, який триватиме з 24 березня по 7 квітня. Програма фестивалю включає науково-практичну конференцію, творчі змагання, гала-концерт та заключну виставку робіт юних майстрів традиційних художніх ремесел. У рамках фестивалю відбудеться науково-практична конференція «Етнологія і фольклористика», а також конкурси за номінаціями «Фольклористично-етнографічні програми», «Автентичний спів», «Традиційні художні ремесла». Конкурс проходитиме у двох вікових категоріях: 6 – 12 років та 13 – 17 років. Учасники привозять до 5 робіт на конкурс та виконують одну роботу на місці. Організаторами фестивалю виступають Обласний організаційно-методичний центр культури й мистецтва, Спілка етнологів та фольклористів міста Харкова за підтримки Департаменту культури й туризму Харківської облдержадміністрації.

Джерело

Нині у реконструйованому культурно-мистецькому центрі, що знаходиться у Гоголевому Шишацького району поруч з музеєм-садибою Миколи Гоголя, тривають останні приготування до урочистого відкриття 1 квітня — у 210-ту річницю від дня народження нашого видатного земляка.

Перевірити стан виконання робіт приїхали голова Полтавської облради Олександр Біленький, заступник голови Полтавської ОДА Микола Білокінь, директор Департаменту культури і туризму Валентина Вождаєнко, директор Департаменту будівництва, містобудування і архітектури Полтавської ОДА Тимофій Голбан.

У Гоголівському культурному центрі буде глядацька зала на 218 місць, виставкова зала, де розміщуватимуться арт-локації, бібліотека та інше. Разом з реконструкцією будівлі Центру та теплоегенераторної нині на завершальному етапі благоустрій території – мощення тротуарної плитки, встановлення вуличних ліхтарів, лавочок, влаштування вхідних майданчиків, проїздів, квітників, газонів, ведеться берегоукріплення.

“Сьогодні у нас підготовчий день перед відкриттям реконструйованого музею. 1 квітня – день народження Миколи Гоголя, його знаменна річниця. 3 роки поспіль ми вкладаємо кошти, в тому числі в берегоукріплення. А на 2018-2019 роки була передбачена саме реконструкція головного корпусу Центру. Це буде класний мистецький хаб, де можна буде проводити різні заходи, в тому числі профільні конференції. Саме Гоголеве буде центром культурних традицій Миколи Гоголя. Обласна влада на 2019 рік виділила більше 20 млн грн на реконструкцію приміщення. До цього виділили більше 5 млн грн на берегоукріплення території. Будемо запрошувати сюди і Міністра культури України (він свою участь попередньо підтвердив), і мистецькі кола України. Щоб всі зрозуміли, що Микола Гоголь – це Україна”, – зазначив голова Полтавської облради Олександр Біленький.

Загалом, станом на 1 січня 2019 року вартість проекту становила понад 50 млн грн.

“Основні роботи виконані. Впевнений, що до 30 березня все зроблять і нам не соромно буде показати це гостям – і українцям, й італійцям, китайцям. Ми робимо для себе, щоб пишались тим, що ми українці”, – закцентував заступник голови Полтавської ОДА Микола Білокінь.

Директор Департаменту культури і туризму Полтавської ОДА Валентина Вождаєнко розповіла, що на святкування 210-ї річниці від дня народження письменника до Гоголевого з’їдутся чимало гостей, в тому числі й іноземних.

“Нам треба найближчим часом здати в експлуатацію це приміщення і до 210-ї річниці наповнити його життям. Тому сьогодні з творчим колективом Полтавської філармонії, театром Гоголя відпрацьовуємо, що відбуватиметься 1 квітня. Насправді, протягом цих днів гостей буде багато. На сьогоднішні вже підтверджено, що приїдуть гості з Італії, Вроцлава, Свидника (Словаччина). Це така гарна туристична перлина, до якої проляжуть дороги, приїдуть туристи і побачать, що ми шануємо Миколу Васильовича Гоголя, який є світовим класиком. Адже його серце належить цій батьківщині”, – розповіла Валентина Вождаєнко.

Вона також зазначила, що свій візит у перші дні квітня вже підтвердила директор Департаменту туризму і курортів Міністерства економічного розвитку і торгівлі України Оксана Сердюк.

Джерело